Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович icon

Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович




Скачати 102.62 Kb.
НазваСтан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович
Дата28.07.2012
Розмір102.62 Kb.
ТипДокументи




СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ЛІКУВАННЯ БЕЗПЛІДДЯ В УКРАЇНІ

Юзько Олександр Михайлович

Буковинський державний медичний університет МОЗ України, зав. кафедри акушерства і гінекології ФПО, президент Української асоціації репродуктивної медицини, д.мед.н., професор

Руденко Наталя Григорівна

ДЗ «Центр медичної статистики МОЗ України»

Проблема діагностики та лікування безпліддя залишається актуальною незважаючи на суттєві успіхи репродуктивної медицини. Складна демографічна ситуація в Україні диктує необхідність впровадження допоміжних репродуктивних технологій. В той же час, частота застосування запліднення in vitro та інших репродуктивних технологій продовжує залишатись низькою, що пов’язано з недостатньою поінформованістю населення про ефективність лікування безпліддя за допомогою цих технологій, недостатнім висвітленням в засобах масової інформації, поганою обізнаностю лікарів щодо застосування сучасних технологій в лікуванні безпліддя та фінансовими труднощами.

Загальні відомості про жіноче та чоловіче безпліддя в Україні

Безпліддя відноситься до важливих показників стану репродуктивного здоров’я. При частоті від 10-20% можна говорити про прямі репродуктивні втрати.

Відомо, що в структурі частка жіночого безпліддя складає 30%, чоловічого – 30%, поєднаного – 30% та неясного походження – 10%. В той же час, структура безпліддя в Україні інша.

Структура безпліддя в Україні (2010 рік)



За даними державних статистичних звітів (форма №41 «Звіт про допоміжні репродуктивні технології», затвердженої наказом МОЗ України 10.12.2001 №489 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.12.2001 за № 1068/6259 ) абсолютне число зареєстрованих випадків жіночого і чоловічого безпліддя невпинно зростає. Слід відмітити, що кількість зареєстрованих вперше в житті випадків жіночого безпліддя за останні 10 років майже не змінюється, а кількість зареєстрованих вперше в житті випадків чоловічого безпліддя зросло більше ніж в 2 рази.

Жіноче та чоловіче безпліддя в Україні (2001 – 2010 роки)



2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Усього випадків жіночого безпліддя

37044

36274

37385

38208

36949

43715

42097

43134

42038

42987

Зареєстровано вперше в житті випадків жіночого безпліддя

12290

12070

12058

12476

12119

13233

13072

13175

12428

12785

Усього випадків чоловічого безпліддя

4243

4357

4609

5892

5296

9945

8822

10692

10934

13057

Зареєстровано вперше в житті випадків чоловічого безпліддя

2251

2141

2187

2636

2647

3395

2936

4592

4312

5048



Частота реєстрації безпліддя на окремих територіях України коливається у значних межах.

Найвища частота жіночого безпліддя у 2010 році була зареєстрована у Запорізькій – 13,00 на 1000 жінок фертильного віку (в 2009 році – 11,97), Вінницькій – 4,59 (4,47), Житомирській – 4,44 (4,56) областях, а найнижча у Луганській – 2,27 (2,23) та Донецькій – 2,75 (2,82) областях і м.Севастополь – 2,66 (2,98). Показник вУкраїні, відповідно: 3,90 та 3,78.

Найвища частота чоловічого безпліддя в 2010 році була зареєстрована у Запорізькій – 8,83 (в 2009 році – 7,90 на 1000 чоловіків дітородного віку), Одеській – 4,40 (1,98) та Дніпропетровській – 1,41 (1,48) областях, а найнижча у Миколаївській – 0,02 (0,02), Чернівецькій – 0,03 (0,04) та Харківській – 0,06 (0,06) областях. Показник в Україні, відповідно: 0,92 та 0,77.

Специфічна структура безпліддя та широкий діапазон коливання показників поширеності жіночого та чоловічого безпліддя на окремих територіях України потребує уваги фахівців щодо якості діагностики та повноти реєстрації.

Діяльність закладів, що займаються лікуванням безпліддя методами допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)

В Україні станом на початок 2012 року працюють 34 медичних заклади, які займаються допоміжними репродуктивними технологіями в тому числі 6 державного підпорядкування. Членами Української асоціації репродуктивної медицини є всі заклади окрім двох: «Клініки проблем планування сім’ї» (м.Київ ) та клініки «Bio-Tex-Com» (м.Київ). Щорічно всі медичні заклади, які займають допоміжними репродуктивними технологіями зобов’язані здавати звіти в МОЗ України згідно наказу №41 (Національний регістр). Українська асоціація репродуктивної медицини (УАРМ) також отримує від медичних закладів ДРТ - членів асоціації звіти. На основі цих даних формується звіт в Європейську асоціацію репродукції людини та ембріології (ESHRE).

Регістр звітності медичних закладів ДРТ в Україні



В 2009 році в Україні було зареєсстровано 28 медичних закладів, які займались ДРТ. В Національний регістр звіти по ДРТ за звітний 2011 рік (за розпочаті цикли ДРТ у 2009 році) подали 24 медичні заклади, а вУАРМ – 16.

За звітний період цикли не проводились в Академічній клініці (м. Київ), відділенні ДРТ Українського державного інституту репродуктології НМАПО ім. П.Л.Шупика, Київському міському центрі репродуктивної та перинатальної медицини, Клініці репродуктивної медицини «Ремеді-Він» (м. Вінниця) та Львівській клініці репродукції людини «Альтернатива». Не подали звіти в УАРМ клініка «Isida-IVF» (м. Київ), Київський інститут репродуктивної генетики, АРТ клініка репродуктивної медицини (м. Харків), клініка репродуктивної медицини «Генезис-Діпро-IVF» (м. Дніпро­пет­ровськ).

Клініка проблем планування сім’ї (м. Київ) відмовляється надавати звіти про розпочаті цикли у 1999, 2000, 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008, 2009 роках. Не зрозуміла позиція медичного закладу клініки «Bio-Tex-Com» (м. Київ).

Порушення медичними закладами наказу МОЗ України по звітності ДРТ супроводжується неповним висвітленням здобутків нашої медицини в галузі сучасних новітніх медичних технологій і є недопустимим.

Кількість розпочатих циклів

д
опоміжних репродуктивних технологій в Україні


В 2009 році виконано 10522 циклів ДРТ, що дещо менше в порівнянні з 2008 роком.У структурі розпочатих циклів у 2009 році перевагу мали ICSI-цикли (інтрацитоплазматичне введення сперматозоїда) – 41,7% (в 2007 році – 31,97%). Кількість проведених циклів ЗІВ (запліднення in vitro, попередній термін – екстракорпоральне запліднення) зменшилось до 28,3% ( в 2007 році - 47,33% ), що в цілому є загальносвітовою тенденцією. За даними ESHRE в 2006 році ICSI – цикли в Європі склали 66,7%. Збільшились до 19,2% цикли з перенесенням кріоконсервованих ембріонів ( 12,7% в 2007 році ) та донація ооцитів ( відповідно: 8,5% та 6,4% ).

Структура розпочатих лікувальних циклів ДРТ в Україні




1999 рік



2009 рік

Серед причин безпліддя при розпочатих циклах ДРТ в 2009 році поєднані чинники відмічені в 30,90% (31,41% в 2008 році), тільки трубний чинник – в 23,96% (31,68%), інший жіночий чинник – в 21,60% (15,47%), тільки чоловічий чинник – в 18,29% (15,11%), неясного походження – в 4,61% (5,05%) випадків.

Характеризуючи вік пацієнток слід зазначити, що серед розпочатих циклів вікова група жінок 30-34 роки в 2009 ріці склала найбільший відсоток (35,20%), дещо менше вікова група 35-39 років (27,66%) та 25-29 років (19,54%). Жінки віком старше 40 років склали 14,09% у яких в 36,7% випадках застосовувались донаційні програми (проти 3,9% у жінок до 40 років). Пацієнток менше 25 років було 2,86%.


^

Кількість клінічних вагітностей (абсолютні числа) при розпочатих лікувальних циклів за методами допоміжних репродуктивних технологій в Україні з 1999 року




Частота клінічних вагітностей на 100 розпочатих лікувальних циклів за методами допоміжних репродуктивних технологій в Україні з 1999 року

Ч
астота настання вагітності на 100 розпочатих циклів ДРТ в Україні в 2009 році дещо знизилась і склала 34,7%% (в 2008 – 35,8%), що в цілому відповідає європейським показникам. Багатоплідна вагітність спостерігалась в 27,1% випадків. Проведено 127 (2,26%) редукцій ембріонів (3,23% в 2008).

Вагітності у жінок після ДРТ в 13,86% випадків закінчилися спонтанними абортами, передчасними пологами в 22-27 тижнів вагітності – в 1,41%, родами одним плодом після 28 тижнів – в 55,95%, двома живими плодами – в 21,22%, трьома живими плодами – в 0,82% випадків.




Усього за 10 років після ДРТ зареєстровано

народження 16415 живих дітей


Н
ародилось живими після використання циклів ДРТ


Народилось живими після розпочатих у 2009 році лікувальних циклів за допомогою допоміжних репродуктивних технологій 3702 немовлят, з них у терміні 22-27 тижнів – 35, у терміні 28 тижнів і більше – 3667. Мертвонароджуваність серед немовлят, що народились після розпочатих у 2009 році лікувальних циклів за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, склала 7,51 на 1000 народжених живими і мертвими. З уродженими вадами розвитку, деформаціями та хромосомними аномаліями народилось 5 немовлят.
^

Частота лікувальних циклів за методами допоміжних репродуктивних технологій в Україні, кінцевий результат яких невідомий (на 100 розпочатих циклів)




Звертає на себе увагу кількість лікувальних циклів, кінцеві результати яких невідомі. Цей показник щорічно має не стабільний характер і залежить від бажання сім’ї повідомити лікувальні заклади про результат отриманого лікування та роботи лікарів.

Згідно нормативів ВООЗ потреба циклів ДРТ на 1 млн. населення складає 800-1000 на рік. В Україні існує потреба в проведенні 45-47 тис. циклів на рік. Збільшення кількості циклів в 2008 році до 10982 дозволило довести цей показник лише до 250 циклів на 1 мільйон населення, що дуже далеко від середньоєвропейських показників. У Німеччині в 2004 році було виконано 2128 циклів на 1 млн населення.

Основна проблема недовантаження клінік і відносно невеликої кількості циклів – невисокий рівень доходів населення. Відомо, що загальні витрати на народження однієї дитини при подоланні безпліддя трубного походження методами ДРТ в 2-2,5 рази менші, ніж при використанні інших методів лікування. Враховуючи високу ефективність та економічну доцільність ДРТ в багатьох країнах світу витрати пацієнтів по лікуванню безпліддя з допомогою цих технологій компенсуються державою або страховими компаніями. В європейських країнах повністю або частково оплачуються від 3-х до 6-ти спроб запліднення ін вітро. ДРТ в цих країнах є доступним населенню та основним методом лікування безпліддя.

Існуюча державна програма в Україні є, безперечно, позитивним фактом, але обмежена в кількості біля 500 програм, розрахована лише на державні клініки. В цій програмі не передбачено використання досить великого потенціалу недержавних (приватних) клінік.

У переліку спеціальностей МОЗ України відсутня спеціальність лікар гінеколог-репродуктолог. Проблема підготовки фахівців в цій галузі медицини залишається актуальною.

В алгоритмах та протоколах лікування безпліддя методи ДРТ та показання для їх використання залишаються на останньому місці, тому дуже багато пацієнтів звертаються за лікуванням в клініки репродукції в віці старше 40 років, коли успіх лікування суттєво зменшується. Наказ МОЗ України № 582 від 15.12.2003 року регламентує тривалість обстеження та лікування безпліддя традиційними методами, обумовлює етапність цієї допомоги, терміни та необхідність використання лапароскопії, гістероскопії та допоміжних репродуктивних технологій. Але він не виконується в повному обсязі. Відсутній контроль за репродуктивною хірургією.

Перспективи використання методик ДРТ в Україні

1. Ввести в перелік спеціальностей МОЗ України спеціальність «лікар гінеколог-репродуктолог» (спеціалізація акушерів-гінекологів) та «ембріолог» на основі спеціалізації спеціалістів з вищою освітою медико-біологічного профілю.

2. Посилити контроль з боку МОЗ України щодо звітності клінік ДРТ всіх форм власності. Незважаючи на існування Наказу МОЗ України N 489 від 10.12. 2001 «Про затвердження статистичної документації з питань допоміжних репродуктивних технологій» ця інформація не поступає від деяких клінік, тому не відображає дійсного стану речей.

3. Поставити за мету довести кількість циклів ДРТ в Україні до науково обґрунтованих згідно рекомендаціям ВООЗ (не нижче 800 циклів на 1 млн. населення в 2012 році). Одним із варіантів вирішення даної проблеми є наближення ДРТ до місця проживання пацієнтів, яке досягається не шляхом створення нових центрів, які можуть бути не рентабельні в невеликих містах, а за рахунок створення сателітних (дочірніх) закладів. Сателітна програма ДРТ передбачає передачу цілого ряду етапів цієї процедури (обстеження, медикаментозна підготовка, підтримка після переносу ембріонів) реґіонарному лікувальному закладу в структурі служби планування сім’ї, яке і стає сателітним центром.

Створення сателітної програми вигідно всім: держава економить кошти, оскільки не створює нові центри ДРТ; підвищує якість обслуговування населення та наближує спеціалізовану медичну допомогу до місця проживання пацієнтів; збільшує в цілому об’єм висококваліфікованої допомоги пацієнтам з безпліддям за рахунок збільшення пропускної здатності базових центрів. Зменшуються витрати пацієнтів на переїзд в інше місто та тривале перебування в ньому; значно скорочується час вимушеної перерви в роботі; забезпечується спадковість в обстеженні та лікуванні, а також висока результативність його.

Сателітний центр розширює спектр послуг населенню, освоює та впроваджує нові методи лікування, підвищує кваліфікацію медичного персоналу свого регіону, не витрачає гроші на закупівлю та обслуговування дорого устаткування, а базовий центр збільшує об’єм надання кваліфікованої медичної допомоги.

4. Розробити кошторис бюджетних та позабюджетних витрат для реалізації поставлених завдань. Прорахувати альтернативні варіанти здійснення цієї програми на базі існуючих державних центрів та розширити показання для ДРТ у державній програмі. Запропонувати залучити до здійснення Державної програми ДРТ кошти з місцевих бюджетів. Основна мета – не повністю зробити всі цикли безкоштовними, а за частковою допомогою держави підвищити доступність цього виду медичної допомоги для якомога більшої частини населення.

5. Розробити перспективний план наукових досліджень в галузі ДРТ на рівні світових стандартів із залученням клінік ДРТ всіх форм власності та план підготовки фахівців в галузі репродуктивної медицини (клінічна ординатура, аспірантура, резедентура, підвищення кваліфікації та ін.).

6. Продовжити роботу над формуванням правової бази для розвитку репродуктивної медицини.

Схожі:

Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович iconЗбірка матеріалів Звітної науково-практичної конференції «перспективи розвитку галузевого законодавства в україні»
«перспективи розвитку галузевого законодавства в україні» та «інститути громадянського суспільства: сучасний стан та перспективи...
Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович iconСтан та перспективи розвитку інноваційної діяльності в україні
Так, цією моделлю стала модель інноваційного розвитку, яка є тим фундаментом, який визначає економічну силу країни та її перспективи...
Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович iconНаказ №222 Про підсумки проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Неперервна освіта: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку»
«Неперервна освіта: сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку» 29 березня 2012 року на базі Інституту післядипломної педагогічної...
Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович iconПрограма розвитку туризму міста (регіону, держави)
Вас про проведення Восьмої Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку...
Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович iconПерспективи розвитку інформаційних та комунікаційних технологій в Україні
Відкриваючи нові можливості, інформатизація потребує до себе уважного і дбайливого ставлення. Слід зазначити, що досі в Україні не...
Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович iconШановні колеги!
Вас про проведення Шостої Міжнародної науково-практичної конференції “Актуальні проблеми, сучасний стан та перспективи розвитку індустрії...
Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович iconКраудфандинг: економічний зміст, стан та перспективи розвитку в Україні
В умовах ринкової економіки важливим стає пошук та залучення інноваційних методів фінансування. Тому в Україні з’являються нові інструменти...
Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович iconІсторія, сучасний стан та перспективи розвитку
Михайлович Даниленко. У назві кафедри закладено два основні стратегічні напрями її розвитку. Один з них – історичний. Кафедра забезпечує...
Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович iconПрізвище Ім'я
...
Стан та перспективи розвитку допоміжних репродуктивних технологій лікування безпліддя в україні юзько Олександр Михайлович iconМетодичні рекомендації для студентів При підготовці до практичного заняття багатоплідна вагітність. Передчасне переривання вагітності. Переношування вагітності
У 60-70% випадків це пов'язано з використанням індукції овуляції у програмах допоміжних репродуктивних технологій, включаючи екз...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи