Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна icon

Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна




Скачати 392.61 Kb.
НазваУкраїнська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна
Дата23.04.2013
Розмір392.61 Kb.
ТипАвтореферат



УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ


Мальована Вікторія Володимирівна


УДК 378.1:331.101.1:331.4


ФОРМУВАННЯ УМІНЬ ЕКСПЕРТИЗИ УМОВ ПРАЦІ У МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ – ПЕДАГОГІВ


13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні дисципліни)


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук


Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків.


^ Науковий керівник:

доктор технічних наук, професор

Ашеров Аківа Товійович,

Українська інженерно-педагогічна академія, завідувач кафедри інформатики і комп’ютерних технологій, м. Харків.



^ Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Макаров Роберт Микитович,

Державна льотна академія України, завідувач кафедри авіаційної педагогіки та психології, м. Кіровоград;





кандидат педагогічних наук, доцент

^ Головань Микола Степанович,

Українська академія банківської справи Національного банку України, доцент кафедри вищої математики і інформатики, м. Суми.





Захист відбудеться «25» вересня 2009 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.01 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003, м. Харків, вул. Університетська, 16.


Автореферат розісланий «25» серпня 2009р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Кулешова


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. У зв'язку із зростанням автоматизації виробництва і ускладненням техніки постійно оновлюється і ускладнюється роль людини в системах «людина - техніка - середовище» (СЛТС). У Україні безперервно зменшується частка кваліфікованих робітників, здатних упоратися із складним виробництвом і складним устаткуванням. Ергономічна освіта в Україні знаходиться не належному рівні. Тому все більше і більше з'являється виробництв, систем, складних виробів, спроектованих або організованих без урахування ергономічних норм і вимог. У результаті дії цих трьох вищеназваних чинників росте і ростиме в Україні частка подій з вини людини, тому все частіше постає питання про відповідність умов праці людини ергономічним нормам і вимогам, що, природно, робить вже зараз актуальною ергономічну експертизу трудового середовища. Галузеві стандарти вищої освіти «Освітньо-кваліфікаційна характеристика» (ОКХ) і «Освітньо-професійна програма» (ОПП) за фахом 6.010100 «Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні і навчанні» передбачають формування у фахівця певних ергономічних знань і умінь. Випускники інших інженерно-педагогічних профілів повинні мати також знання і уміння в галузі ергономічної експертизи умов праці, що в даний час вони практично не отримують. Однак методична система формування знань і аналітичних умінь ергономічної експертизи розроблена недостатньо. Тому навчальний процес з підготовки інженерів-педагогів вимагає вдосконалення у напрямі навчання ергономічній експертизі робочих місць і умов праці в системах «людина-техніка-середовище», тобто експертизі трудового середовища сучасних комп'ютеризованих виробництв.

Це обумовлює існування основної суперечності між об'єктивною потребою вирішення на професійному рівні практичних завдань експертизи трудового середовища в комп'ютеризованих і роботизованих виробництвах і недостатністю розробки методичної системи формування знань і аналітичних умінь ергономічної експертизи у майбутніх інженерів-педагогів і магістрів комп'ютерного профілю.

Ця суперечність визначила наукову задачу дослідження – розробка методики формування аналітичних умінь експертизи умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп’ютерного профілю.

Отже, актуальність означеної проблеми, її недостатня розробленість та необхідність вирішення основної суперечності обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Формування умінь експертизи умов праці у майбутніх інженерів-педагогів».

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до науково–дослідницької теми «Формування знань і умінь експертизи умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів», що включено в цільову комплексну програму досліджень науково–дослідницької лабораторії проблем інженерно–педагогічної освіти, створеної на базі Української інженерно–педагогічної академії спільно з Інститутом професійної освіти і освіти дорослих АПН України (рішення Вченої ради Інституту професійної освіти і освіти дорослих АПН України від 28 лютого 2008р., протокол №3). Тему дослідження затверджено на засіданні Вченої ради Української інженерно-педагогічної академії МОН України (протокол №12 від 8.02.2008 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №6 від 17.06.2008 р.).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити, експериментально перевірити й впровадити у навчальний процес методичну систему формування ергономічних знань і аналітичних умінь експертизи трудового середовища для того, щоб підготувати майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю до вирішення практичних завдань експертизи робочих місць, умов праці і обставин нещасних випадків на своїх первинних посадах.

Відповідно до мети дослідження визначено наступні завдання дослідження:

1. Провести аналіз психолого-педагогічної, науково-технічної, методичної літератури, міжнародного досвіду розвитку ергономіки, сучасних концепцій ергономічної освіти в Україні і нормативних документів з метою виявлення ступеня розробленості проблеми дослідження, вибору базової моделі майбутньої професійної діяльності фахівця для виявлення аналітичних умінь проводити ергономічну експертизу і виділення невирішених частин проблеми ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів і магістрів професійного навчання комп'ютерного профілю.

2. Теоретично обґрунтувати і розробити метод визначення змісту навчального матеріалу в предметній галузі «Ергономічна експертиза умов праці в системах «людина-техніка-середовище», сам зміст і послідовність його викладання.

3. Обґрунтувати вибір методів, засобів і технологій навчання ергономічній експертизі умов праці майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

4. Теоретично обґрунтувати і розробити метод формування завдань на самостійну роботу, що закріплюють і розвивають уміння ергономічної експертизи умов праці операторів систем «людина-техніка-середовище», що орієнтовано на використання резервів технологічних практик.

5. Експериментально перевірити ефективність розробленої методичної системи.

^ Об'єкт дослідження – процес навчання майбутніх інженерів-педагогів дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій».

Предмет дослідження формування умінь експертизи умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

Відповідно до об'єкту, предмету і мети дослідження було висунуто наступну наукову гіпотезу. Якщо:

  • використовувати в навчанні фактичні дані про невідповідності робочих місць і умов праці нормативним вимогам і дані про причини нещасних випадків на виробництві, що пов'язані з «людським чинником»;

  • розробити з урахуванням цих даних і нормативних вимог дидактичне наповнення компонентів методичної системи формування знань і аналітичних умінь ергономічної експертизи трудового середовища і впровадити систему в навчальний процес,

то можна підвищити готовність випускника до організації безпечної життєдіяльності на виробництві.

^ Методологічну і теоретичну основу дослідження становлять: ідеї, положення, висновки і результати досліджень з проблем організації навчального процесу у вищій школі (С.Архангельський, Ю. Бабанський, В.Беспалько, М.Жалдак, В.Зінченко, Г.Козлакова, М.Махмутов, В.Сластьонін та інші); теорії психолого-педагогічної підготовки (Г.Балл, І.Зимня, О.Леонтьєв, Н.Тализіна та інші); раціонального відбору структури навчального матеріалу і змісту навчання (А.Ашеров, О.Бєлова, Н.Брюханова, Б.Гершунський, С.Гончаренко, В.Ледньов, І.Лернер, О.Новіков, П.Підкасистий, М.Скаткін, Н.Тализіна, М.Фоміна, Т.Яковенко та інші); теорії методів і педагогічних технологій підготовки фахівця (А.Алексюк, П.Воловик, А.Дьомін, В.Жураковський, І.Зимня, П.Лузан, Н.Мойсеюк, А.Нисимчук, О.Падалка, О.Пєхота, Е.Полат, В.Приходько, В.Рябець, Г.Селевко, С.Сисоєва, А.Слободянюк, А.Хуторський, П.Шептенко та інші); основні положення професійної діяльності інженера-педагога і його підготовки (С.Артюх, Н.Брюханова, М.Зиновкіна, І.Каньковський, О.Коваленко, В.Ледньов та інші); праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі ергономіки (А.Анохіна, А.Ашерова, В.Войненка, А.Губінського, Г.Зараковського, В.Зінченко, А.Крилова, В.Муніпова, Г.Суходольського, П. Шлаєна, Ю.Фокіна та інших).

Процес наукового пошуку базувався на положеннях Національної доктрини розвитку освіти України в XXI столітті, Державної національної програми «Освіта» («Україна XXI століття»), Законів України «Про освіту» і «Про вищу освіту».

Для вирішення поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези застосовані такі методи дослідження:

  • загальнонаукові: аналіз наукової, навчальної і методичної літератури; аналіз нормативних документів; вивчення і узагальнення практичного досвіду формування аналітичних умінь в інших дослідженнях; порівняння, класифікація і систематизація методів, засобів, технологій і форм навчання з метою визначення стану досліджень обраної наукової проблеми; концептуальний аналіз для виявлення понятійного апарату; визначення структури і змісту підготовки майбутніх фахівців;

  • емпіричні: аналіз діяльності майбутніх фахівців на первинних посадах; професіографічний аналіз експерта-ергономіста для побудови моделі майбутньої професійної діяльності фахівця; спостереження за виробничим процесом, алгоритмічний аналіз діяльності операторів, хронометраж виконання робочих операцій; констатувальний і формувальний експерименти з метою виявлення ефективності методів, що використано, технологій і засобів навчання;

  • математичні: теорії графів для побудови структурно-змістовної моделі, семантичних мереж для побудови моделей причинно-наслідкових мереж подій, теорії ймовірності для завдання апріорної і перехідної ймовірності подій, для оцінки однорідності груп і достовірності відмінностей результатів експерименту.

Експериментальні дані оброблялися за допомогою методів математичної статистики.

Розв’язання завдань дозволило отримати і винести на захист наступні наукові результати:

  • метод визначення структури і змісту навчального матеріалу в предметній галузі «Ергономічна експертиза умов праці в системах “людина-техніка-середовище”»;

  • методи розробки і моделі окремих компонентів методичної системи навчання ергономічній експертизі умов праці операторів виробничих СЛТС;

  • метод формування завдань на самостійну роботу при навчанні ергономічній експертизі трудового середовища, що передбачає зростання дидактичної складності завдань в процесі навчання і підсумковий контроль за результатами технологічної практики.

^ Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що:

  • вперше розроблено метод формування переліку умінь, потрібних для проведення ергономічної експертизи умов ефективної праці, і метод формування переліку ключових понять для визначення структури і змісту навчального матеріалу в галузі ергономічної експертизи умов праці. Ці методи розвивають основи теорії раціонального відбору структури навчального матеріалу і змісту навчання. Розвиток полягає в інтеграції професіографічних моделей діяльності фахівців для вибору ключових понять навчального матеріалу з графоаналітичним методом побудови і аналізу структурно-змістовної моделі для визначення раціональної послідовності його викладання;

  • одержали подальший розвиток:

  • засоби проблемного навчання; розвиток полягає в розробці і дидактичному наповненні навчальної людино-машинної процедури моделювання причинно-наслідкових мереж подій, пов'язаних з обставинами нещасного випадку. Ця процедура забезпечує адресну педагогічну дію на вводно-мотиваційному і операційно-пізнавальному етапах навчально-пізнавальної діяльності;

  • моделі організації самостійної роботи студентів при навчанні ергономічній експертизі і при проведенні технологічних практик; розвиток полягає в розробці багатофакторної моделі вибору завдань у вигляді логічної схеми, що відображає науково-методичні основи процесу розробки завдань для самостійної роботи студентів. Модель виходить з того, що вибір типу, змісту і спрямованості завдань для самостійної роботи студентів залежить від характеру навчальної діяльності студентів; змісту і завдань навчальної теми; умінь ергономічної експертизи трудового середовища, які необхідно сформувати в процесі ергономічної підготовки у майбутнього інженера-педагога; ступені самостійної діяльності студентів; необхідності варіативних завдань за рівнем складності для урахування можливостей тих, що навчаються; рівня евристичності і проблемності самостійної роботи студентів. Крім того, модель враховує спрямованість на оволодіння загальнонавчальними уміннями і навичками, зростання дидактичної складності завдань у процесі навчання і часові ресурси технологічних практик.

^ Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

  • модернізовано робочу програму дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій»;

  • розроблено: 1) методичні вказівки з 1-ої технологічної практики, що передбачають проведення ергономічної експертизи робочого місця практики і оцінку тяжкості праці на цьому місці; вказівки містять в додатках дві відповідні методики; 2) методичні вказівки до виконання випускної роботи фахівця (спеціальність 7.010104.36), що передбачають для деяких тем проведення ергономічної експертизи трудового середовища; 3) методичні вказівки до виконання випускної роботи магістра (спеціальність 8.010104.36), що передбачають для деяких тем проведення ергономічної експертизи трудового середовища; 4) методичні вказівки до лабораторної роботи «Аналіз причинно-наслідкових мереж подій при ергономічній експертизі робочого місця і умов праці»;

  • розроблене з теми дисертації методичне забезпечення навчального процесу передано в низку ВНЗ і на підприємства для підготовки персоналу.

Матеріали дослідження можуть бути використанні для удосконалення підготовки інженерів-педагогів, при розробці методичних, навчальних посібників для студентів вищих навчальних закладів.

Результати дисертації впроваджено:

  • в навчальний процес для спеціальності «Професійне навчання. Комп'ютерні технології в управлінні і навчанні» у наступних вищих навчальних закладах:

  • Українській інженерно-педагогічній академії (акт №2/2008/ІКТ від 12.12.2008; №1/2008 від 07.03.2008);

  • Бердянському державному педагогічному університеті (акти № 57/489-08 від 11.03.2008; №57/511-08 від 12.06.2008);

  • Луцькому державному технічному університеті (акт № 07/1 від 04.04.2008; №75 від 25.06.2008);

  • в навчальний процес для інших спеціальностей в наступних вищих навчальних закладах:

  • Сумській національній аграрній академії (акт №2-КІІ від 12.12.2008);

  • Харківському національному економічному університеті (акт від 5.11.2008);

  • Українській державній академії залізничного транспорту (акт від 12.01.2009).

  • на наступних підприємствах через відділи охорони праці і підготовки персоналу:

  • ВАТ «Артемівський завод з обробки кольорових металів» (акт № 1 від 5.01.2009);

  • ТОВ «Кнауф Гіпс Донбас» (м. Артемівськ) (акт № 10 від 12.03.2009);

  • ЗАТ «Артемівський машинобудівний завод «Вістек» (акт № 2 від 17.04.2009).

Особистий внесок здобувача. У спільних працях написаних в співавторстві, здобувачеві належать (відповідно до списку публікацій): [1] – постановка проблеми і завдання дослідження, логічна схема розв’язання завдання, висновки і перспективи дослідження; [5] – метод формування завдань для самостійної роботи студентів при навчанні ергономічній експертизі трудового середовища і опис його реалізації; [6] – обґрунтування вибору професіографічної моделі діяльності фахівця для формування умінь, складання професіограми; [7,9] – організація дослідження, обробка і аналіз результатів; у [10] – методи і технології навчання.

^ Вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження забезпечується: обраними методологічними основами дослідження; критичним аналізом стану досліджуваної проблеми в теорії та педагогічній літературі, застосуванням комплексу методів дослідження, адекватних його меті, завданням, об’єкту та предмету; дослідно-експериментальною перевіркою гіпотези; репрезентативністю вибірки; використанням випробуваного математичного апарату для розв’язання окремих завдань; поєднанням кількісного та якісного аналізу одержаних результатів, а також позитивними наслідками їх упровадження.

^ Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися і обговорювалися на міжнародних конференціях: «Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Теорія і практика» (м.Алупка, 2007р.); «Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність» (м.Харків, 2008р.); 37th International IGIP Symposium “Engineering Competencies Traditions and Innovations” (Moskva, Russia, 2008); «Людський чинник в безпеці на транспорті» (м.Яремче, 2008р.); UNITECH-08 (Gabrovo, Bulgaria, 2008р.); на всеукраїнській науково-методичній конференції «Проблеми підготовки педагога професійного навчання: теорія і практика» (м.Кривий Ріг, 2007р.); на засіданнях і спільних семінарах кафедри інформатики і комп'ютерних технологій і кафедри педагогіки і методики професійного навчання Української інженерно-педагогічної академії; на засіданнях: кафедри комп'ютерних технологій і систем Бердянського державного педагогічного університету; кафедри безпеки життєдіяльності Харківського національного економічного університету.

Публікації. Основні теоретичні положення та результати дослідження опубліковані у 11 наукових працях: 5 – у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 – в інших наукових виданнях, 5 – у матеріалах наукових конференцій.

^ Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (158, з них 4   іноземною мовою) і 9 додатків (обсягом 89 сторінки). Повний обсяг дисертації – 191 сторінка. Робота містить 30 таблиць на 40 сторінках і 42 рисунки на 38 сторінках.


^ ОСНОВНІЙ ЗМІСТ ДІСЕРТАЦІЇ


У вступі дисертації обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету і гіпотезу дослідження, методологічні й теоретичні засади, методи дослідження, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, розкрито наукову новизну, практичне значення здобутих результатів наукового пошуку, доведено вірогідність та обґрунтованість результатів дослідження, визначено особистий внесок здобувача, наведено відомості про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі   «Аналіз стану питання, опис предметної галузі, огляд літератури і формулювання завдань дослідження»   обґрунтовано виробничу і педагогічну актуальність дослідження, проаналізовано стан навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей ергономічній експертизі умов праці. Розглянуто педагогічні моделі для визначення умінь ергономічної експертизи робочого місця і умов праці, сутність, визначення, класифікація самостійної роботи студентів як одного із засобів формування умінь ергономічної експертизи. У розділі показано, що при розслідуванні випадків у системах, які можна визначити як СЛТС, все частіше постає питання про відповідність умов праці людини ергономічним нормам і вимогам, що, природно, робить вже зараз затребуваною ергономічну експертизу умов праці. Навчальний процес з дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій» вимагає вдосконалення в частині навчання ергономічній експертизі робочих місць і умов праці в СЛТС, тобто експертизі трудового середовища сучасних комп'ютеризованих виробництв. Обґрунтовано твердження, що для виявлення аналітичних умінь проводити ергономічну експертизу слід побудувати модель майбутньої професійної діяльності фахівця. В даному випадку найбільш відповідною моделлю є професіографічна модель. На підставі спостережень за діяльністю діючих експертів-ергономістів, які проводять ергономічну експертизу обставин нещасних випадків на виробництві, і на підставі завдань, що вирішуються при проведенні ергономічної експертизи, складено професіограму експерта–ергономіста, і визначено перелік необхідних знань і перелік умінь, що забезпечують розв’язання завдань ергономічної експертизи. Професіограму може бути використано: а) для профвідбору експертів-ергономістів; б) для навчання майбутніх інженерів й інженерів-педагогів основам ергономічної експертизи з метою поліпшення умов і підвищення безпеки праці робочих.

Зважаючи на дефіцит аудиторного навчального часу на вивчення ергономічної експертизи, слід зробити упор на використання резервів СРС і технологічних практик, на розробку нових засобів навчання, зокрема, системи підтримки рішень при проведенні ергономічної експертизи. Різні дослідники пропонують своє бачення умінь і навичок, що розвиваються в процесі виконання СРС з різних дисциплін, проте всі сходяться в тому, що завжди відбувається розвиток також загальнонавчальних умінь і навичок. Існують різні типи пізнавальних завдань в системі самостійних робіт. Обрання конкретного типу завдань не є простим завданням і визначається багатьма чинниками, урахування яких залежить від професіоналізму викладача.

Перший розділ завершується формулюванням завдань і побудовою логічної схеми досліджень. В основі схеми лежить логіка повного циклу досліджень: постановка завдань – розробка методів, технологій – впровадження – експеримент – рекомендації.

У другому розділі   «Визначення структури і змісту ергономічних знань і умінь для навчання майбутніх інженерів-педагогів ергономічній експертизі умов праці»   розроблено і обґрунтовано зміст навчального матеріалу модуля «Ергономічна експертиза умов праці», що базується, з одного боку, на вимогах ОКХ і, з іншого боку, на професіографічних моделях діяльності експерта-ергономіста, що розслідує обставини нещасного випадку на виробництві, і фахівця у галузі інформаційних технологій при розв’язанні завдань ергономічного забезпечення діяльності оператора. Оскільки ергономіка є некласичною комплексною навчальною дисципліною, то визначним чинником у формуванні змісту освіти є інженерна практика. Тому, виходячи з практики, метод вибору змісту навчального матеріалу для навчання ергономічній експертизі умов праці заснований на шести етапах: 1) визначення переліку чинників робочого середовища, що впливають на якість операторської діяльності; 2) визначення категорій тяжкості праці залежно від чинників робочого середовища; 3) визначення переліку дисциплін, що формують знання про умови ефективної праці і що формують уміння оцінювати тяжкість праці; 4) визначення переліку умінь, потрібних для проведення ергономічної експертизи умов ефективної праці; 5) визначення переліку знань, що забезпечують уміння, потрібні для проведення ергономічної експертизи умов ефективної праці; 6) виділення переліку ключових понять навчального матеріалу, побудова структурно-змістовної моделі навчального матеріалу у вигляді графа і визначення на графі оптимальної послідовності викладання навчального матеріалу.

Проблема навчання ергономічній експертизі умов праці є міждисциплінарною, тому визначення переліку дисциплін, що формують знання про умови ефективної праці і що формують уміння оцінювати тяжкість праці, можливо лише при урахуванні міжпредметних і міжциклових зв'язків. Аналіз навчальних планів профілів спеціальності «Професійне навчання» показав, що деякі елементи, що складають чинники робочого середовища, вивчаються в шести дисциплінах. У даному дослідженні автора цікавив, з одного боку, «людський чинник» безпечної життєдіяльності, з іншого боку, експертиза умов праці працівників роботизованого і комп'ютеризованого виробництва, тобто сфера діяльності майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. На тяжкість праці працівників цієї категорії найбільше впливають психофізіологічні елементи виробничого середовища. Їх вивчення передбачено тільки навчальним матеріалом дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій», тобто в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю.

Перелік умінь, необхідних для ергономічної експертизи умов праці, встановлено на підставі освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця і спостережень за діяльністю експерта-ергономіста, що проводить експертизу умов праці. Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця потрібна, щоб виділити типові завдання діяльності у виробничій функції, засновані на уміннях проводити ергономічну експертизу умов праці, і тим самим обкреслити коло умінь, що вивчаються. Спостереження за діяльністю експерта-ергономіста потрібні, щоб скласти його професіограму при виконанні ергономічної експертизи умов праці, що забезпечить практичну спрямованість навчання. Складена професіограма діяльності експерта–ергономіста дозволила виділити чотири групи умінь, необхідних для проведення ергономічної експертизи умов праці:

А. Уміння, необхідні для дослідження умов праці людини-оператора СЛТС, а саме, для вивчення обставин нещасних випадків, безпосередньо на його робочому місці.

Б. Уміння, необхідні для виконання ергономічного аналізу, побудови причинно-наслідкової мережі подій, інформаційного комп'ютерного моделювання причинно-наслідкових мереж подій.

^ В. Уміння, необхідні для формування експертного висновку.

Г. Уміння, необхідні для розробки ергономічних рекомендацій із вдосконалення робочого місця, середовища на робочому місці, алгоритму діяльності, розподілу функцій та інше.

У сукупності виділено 28 умінь на рівні задач діяльності, що формуються при вивченні 9 дисциплін. Серед виділених умінь найбільше число припадає на дисципліну «Ергономіка інформаційних технологій» (19 із 28, тобто 68%). Встановлено, що навчальний процес формування умінь повинен враховувати тісні міжпредметні зв'язки «Ергономіки інформаційних технологій» ще з вісьмома навчальними дисциплінами.

Перелік одиниць знань, необхідних і достатніх для формування умінь груп А, Б і В, що визначено шляхом вивчення нормативної і науково-технічної літератури, присвяченої ергономічним дослідженням, і виділення з них тих знань, які використовує фахівець, що демонструє в своїй діяльності ці уміння. Перелік одиниць знань, що є необхідним і достатнім для формування умінь групи Г, визначений шляхом професіографічного аналізу діяльності фахівця в галузі інформаційних технологій при вирішенні завдань ергономічного забезпечення діяльності оператора. Застосування цих двох підходів дозволило виділити 101 ключове поняття, що використовується для формування умінь ергономічної експертизи умов праці. З них 27 (трохи більше 25%) понять відносяться до тих, що забезпечують знання, 72 поняття – до ергономічних знань.

У дисертації в якості структурно-змістовної моделі навчального матеріалу, що відповідає всім дидактичним вимогам, використано спрямований граф в ярусно-паралельній формі. На підставі цього графа і поняття графа досяжності визначено оптимальну послідовність викладання навчального матеріалу, реалізовано надалі в методичному забезпеченні.

У третьому розділі   «Методи, технології, засоби і організаційні форми навчання майбутніх інженерів-педагогів ергономічній експертизі умов праці»  розроблено або вибрано й теоретично обґрунтовано всі компоненти методичної системи навчання ергономічній експертизі умов праці операторів виробничих СЛТС.

Спираючись на педагогічні умови, що виявлено в процесі навчання дисципліні, і на перелік достатньо поширених методів навчання, складено матрицю «умови   домінуючі методи навчання», які рекомендується використовувати в дидактичному модулі «Ергономічна експертиза умов праці в СЛТС» з метою реалізації діяльнісного підходу на всіх етапах навчальної діяльності. Названий дидактичний модуль концептуально спроектовано за принципом системи управління із зворотним зв'язком, тобто як завершена методична система. Тому він дозволяє забезпечити управління якістю підготовки фахівця в межах навчального матеріалу модуля за рахунок обрання методів, технологій, форм і засобів навчання за принципом «наскрізної підготовки». У межах дидактичного модуля виділено дві принципово важливі предметні політехнології навчання. Перша предметна політехнологія характеризує процес формування знань і умінь, необхідних для розв’язання типових завдань діяльності, що вирішуються при проведенні ергономічної експертизи умов ефективної праці. Друга предметна політехнологія характеризує процес формування знань і умінь, необхідних для проведення ергономічної експертизи обставин нещасних випадків на виробництві. Перша предметна політехнологія присвячена навчанню ергономічній експертизі робочого місця і умов праці і спрямована на формування дій майбутнього випускника у штатному режимі. Сформованість умінь діагностується по умінню скласти «Ергономічну карту автоматизованого робочого місця». Друга предметна політехнологія спрямована на формування дій майбутнього випускника в умовах форс-мажорних обставин – за наявності нещасного випадку. Сформованість умінь діагностується по уміннях скласти причинно-наслідкову мережу подій, пов'язаних з обставинами конкретного нещасного випадку, провести інформаційне моделювання за допомогою системи підтримки прийняття рішень і виявити ергономічні причини нещасного випадку. Вибір конкретних монотехнологій навчання визначено залежно від того, в якій організаційній формі викладається та або інша навчальна доза або її частка.

З урахуванням обмеженості аудиторного часу на дидактичний модуль, посилення в навчанні у даному модулі робиться на самостійну роботу. Розроблено багатофакторну модель вибору завдань у вигляді логічної схеми, що відображає науково-методичні основи процесу розробки завдань СРС. Модель виходить з того, що вибір типу, змісту і спрямованості завдань СРС залежить від характеру навчальної діяльності студентів; змісту і завдань навчальної теми; сутність умінь ергономічної експертизи трудового середовища, які необхідно сформувати у процесі ергономічної підготовки у майбутнього інженера–педагога; ступеню самостійної діяльності студентів; необхідності варіативності завдань за рівнем складності для урахування можливостей тих, хто навчається; рівня евристичності й проблемності СРС. Окрім того, модель враховує спрямованість на оволодіння загальнонавчальними уміннями і навичками, зростання дидактичної складності завдань у процесі навчання і часові ресурси технологічних практик. Для ідентифікації кожного завдання СРС, розробленого в межах дисертаційного дослідження, в просторі чинників, що впливають використано класифікації СРС і типології завдань, що розглядаються в працях провідних фахівців у цій галузі. В межах моделі встановлено:

  • зв'язок між завданнями для СРС і уміннями ергономічної експертизи робочих місць і умов праці;

  • характеристика і спрямованість завдань для самостійної роботи студентів.

Особливу роль відведено технологічній практиці. Завдання на технологічну практику були включені у «Методичні вказівки з проведення 1-ої і 2-ої технологічної практики», а їхнє виконання контролюється через вимоги до звітів з практики. Самостійна робота студентів з теми, що досліджується під час проходження технологічних практик є основоположною і завершальною формою навчання з позиції формування умінь ергономічної експертизи умов праці. Наведені завдання носили інтегруючий характер. Усі розроблені завдання для СРС представлені в просторі чинників «дидактична складність завдань – рівні засвоєння навчального матеріалу».

У четвертому розділі   «Організація, проведення і результати педагогічного експерименту і впровадження методичної системи»   описано систему підходів, що розроблено і реалізовано до перевірки ефективності методичної системи формування знань і умінь ергономічної експертизи в процесі вивчення дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій». Експерментальна перевірка наукових результатів дисертації проводилась в наступних напрямах:

  • перевірка виробничої необхідності формування умінь ергономічної експертизи трудового середовища у майбутніх випускників на їх первинних посадах;

  • перевірка елементів методичної системи формування знань і умінь ергономічної експертизи трудового середовища в навчальному процесі дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій»;

  • оцінка педагогічної ефективності методичної системи формування знань і умінь ергономічної експертизи трудового середовища.

При проведенні формувального експерименту однорідність контрольної і експериментальної груп встановлювалася за результатами комп'ютерної підготовки за п'ять попередніх семестрів. Були обрані екзаменаційні оцінки з наступних дисциплін: ІОТ, прикладне програмування, комп'ютерне документознавство, проектування і експлуатація інформаційних систем. Для перевірки використовувався непараметричний критерій значущості Вілкоксона-Манна-Уітні для незалежних вибірок. Установлено, що контрольна і експериментальна групи досить однорідні за рівнем початкових знань і умінь для проведення формувального експерименту. Перевірка достатності обсягів вибірок контрольної і експериментальної груп показала, що з ймовірністю 0,9 одержана вибірка відрізняється від генеральної сукупності не більш, ніж на 5%.

Сутність формувального експерименту полягала в навчанні студентів за модернізованою програмою і фіксацією навчальних досягнень (оцінок) у всіх видах занять. Важливою особливістю модернізованої програми є істотне збільшення загального числа завдань СРС, перефокусування частки колишніх завдань на формування умінь ергономічної експертизи і навчання під час технологічної практики. Середній бал студентів на основі оцінок за всі види занять в межах дидактичного модуля «Ергономічна експертиза умов праці в СЛТС» зріс на 0,4 балу. Достовірність відмінностей середніх балів успішності в контрольній і експериментальній групах підтверджена за допомогою критерію Стьюдента.


ВИСНОВКИ


У дисертації представлено вирішення наукової задачі розробки методики формування аналітичних умінь експертизи умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. Аналіз педагогічної, навчально-методичної літератури, навчальних планів і документації дозволив встановити, що навчальний процес з дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій» вимагає вдосконалення в частині навчання ергономічній експертизі трудового середовища у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей комп'ютерного профілю. Ергономічна підготовка майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю в галузі ергономічної експертизи трудового середовища є новим об'єктом і предметом дослідження в педагогіці. У дисертації ергономічна підготовка розглядається як спеціально організований процес на базі сконструйованої і обґрунтованої методичної системи формування ергономічних знань і умінь, що реалізована у формі розділу (модуля) дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій».

У ході дисертаційного дослідження було вирішено раніше сформульовану суперечність, підтверджено висунуту гіпотезу, досягнуто поставлені цілі і отримано такі результати.

  1. Встановлено, що для виявлення аналітичних умінь проводити ергономічну експертизу, слід побудувати професіографічну модель майбутньої професійної діяльності фахівця. Професіограму може бути використано для навчання майбутніх інженерів-педагогів основам ергономічної експертизи з метою поліпшення умов і підвищення безпеки праці робітників. Також встановлено, що зважаючи на дефіцит аудиторного навчального часу на вивчення ергономічної експертизи, слід зробити наголос на використання резервів самостійної роботи студентів і технологічних практик, на розробку нових засобів навчання, зокрема, навчальної системи підтримки прийняття рішень при проведенні ергономічної експертизи.

  2. Розроблено і обґрунтовано зміст навчального матеріалу розділу «Ергономічна експертиза умов праці в СЛТС», що базується, з одного боку, на вимогах ОКХ і, з іншого боку, на професіографічних моделях діяльності експерта-ергономіста, який розслідує обставини нещасного випадку на виробництві, і фахівця в галузі інформаційних технологій при розв’язанні завдань ергономічного забезпечення діяльності оператора. В межах цієї частини дослідження:

    • розроблено метод вибору змісту навчального матеріалу для навчання ергономічній експертизі умов праці на основі теорії раціонального відбору структури навчального матеріалу і змісту навчання;

  • розроблено метод формування переліку умінь, потрібних для проведення ергономічної експертизи умов ефективної праці, що базується на аналізі освітньо–кваліфікаційної характеристики фахівця і професіографічній моделі діяльності експерта, що проводить ергономічну експертизу робочих місць;

  • розроблено метод формування переліку ключових понять у галузі ергономічної експертизи умов праці, що базується на аналізі професійної літератури і на професіографічній моделі діяльності фахівця у галузі інформаційних технологій при побудові моделі безпечної (нормативною) операторської діяльності; на підставі розробленого методу проведено формування змісту навчального матеріалу;

  • з використанням графоаналітичного методу структуризації навчального матеріалу побудовано структурно-змістовну модель навчального матеріалу у вигляді графа в ярусно-паралельній формі і визначено раціональну послідовність викладання навчального матеріалу на основі аналізу моделі, що отримано.

3. Сформульовано цілі, обрано, обґрунтовано і реалізовано в навчальному процесі організаційні форми, методи, технології і засоби навчання в дидактичному модулі «Ергономічна експертиза умов праці в СЛТС». В межах цієї частини дослідження:

  • обрано і обґрунтовано домінуючі методи навчання, орієнтовані на забезпечення діяльнісного підходу на всіх етапах навчальної діяльності;

  • обрано і обґрунтовано предметні політехнології і монотехнології для кожної організаційної форми навчання, адекватні поставленим навчальним цілям;

  • розроблено і реалізовано метод формування завдань на самостійну роботу при навчанні ергономічній експертизі трудового середовища студентів комп'ютерних профілів інженерно-педагогічної спеціальності; метод враховує: а) перелік умінь ергономічної експертизи трудового середовища, які необхідно сформувати в процесі ергономічної підготовки у майбутнього інженера–педагога; б) необхідність варіативності завдань за рівнем складності для урахування можливостей тих, хто навчається; в) спрямованість на оволодіння загальнонавчальними уміннями і навичками; г) зростання дидактичної складності завдань у процесі навчання.

4. Експериментально перевірено у реальному навчальному процесі методичну систему формування у майбутніх інженерів-педагогів і магістрів професійного навчання комп'ютерного профілю знань і умінь, необхідних для проведення ергономічної експертизи робочих місць і умов праці. Середній бал студентів на основі оцінок за всі види занять в межах дидактичного модуля «Ергономічна експертиза умов праці в СЛТС» зріс на 0,4 балу. Розроблені методичні рекомендації дозволяють внести ергономічну складову до підготовки студентів вищих навчальних закладів.

5. У результаті дослідження отримано наступні практичні результати:

  • модернізовано робочу програму дисципліни «Ергономіка інформаційних технологій»;

  • розроблено: 1) методичні вказівки з 1-ої технологічної практики, що передбачають проведення ергономічної експертизи робочого місця практики і оцінку тяжкості праці на цьому місці; вказівки містять в додатках дві відповідні методики; 2) методичні вказівки до виконання випускної роботи фахівця (спеціальність 7.010104.36), що передбачають для деяких тем проведення ергономічної експертизи трудового середовища; 3) методичні вказівки до виконання випускної роботи магістра (спеціальність 8.010104.36), що передбачають для деяких тем проведення ергономічної експертизи трудового середовища; 4) методичні вказівки до лабораторної роботи «Аналіз причинно-наслідкових мереж подій при ергономічній експертизі робочого місця і умов праці»;

  • розроблене з теми дисертації методичне забезпечення навчального процесу передано в низку ВНЗ і на підприємства для підготовки персоналу.


^ СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

  1. Сажко Г.И., Малёваная В.В Формирование аналитических умений экспертизы условий труда в процессе эргономической подготовки будущих инженеров-педагогов: состояние проблемы /Г.И.Сажко, В.В.Малеваная// Проблеми інженерно-педагогічної освіти: [зб. наук. праць]. – Х.: Українська інженерно-педагогічна академія, 2007.– Вип. 17. – С. 304 – 316.

  2. Малёваная В.В. Метод выбора содержания и последовательности изложения учебного материала для обучения будущих инженеров-педагогов эргономической экспертизе условий труда. Часть 1. Выбор умений /В.В.Малеваная// Проблеми інженерно-педагогічної освіти: [зб. наук. праць]. – Х.: Українська інженерно-педагогічна академія, 2007.– Вип. 18-19.   С.112 – 124.

  3. Малёваная В.В. Метод определения умений, формируемых у будущих инженеров-педагогов при обучении эргономической экспертизе условий труда / В.В.Малеваная// Освітянські обрії: реалії та перспективи: [зб. наук. праць]. – К.: Інститут професійно-технічної освіти, 2007.   №3 (3). – С. 109-114.

  4. Малёваная В.В. Метод выбора содержания и последовательности изложения учебного материала для обучения будущих инженеров-педагогов эргономической экспертизе условий труда. Часть 2. Формирование содержания и последовательности изложения /В.В.Малеваная// Проблеми інженерно-педагогічної освіти: [зб. наук. праць]. – Х.: Українська інженерно-педагогічна академія, 2008.– Вип. 20. –.С. 198 – 209.

  5. Ашеров А.Т., Малёваная В.В. Метод формирования заданий на самостоятельную работу студентов инженерно-педагогических специальностей при обучении эргономической экспертизе трудовой среды /А.Т. Ашеров, В.В.Малеваная// Проблеми інженерно-педагогічної освіти: [зб. наук. праць]. – Х.: Українська інженерно-педагогічна академія, 2008.– Вип. 21. – С. 129 – 140.

Статті у наукових виданнях

  1. Ашеров А.Т., Сабадаш В.В., Малёваная В.В. Профессиографический анализ деятельности технического эксперта-эргономиста /А.Т. Ашеров, В.В.Сабадаш, В.В.Малеваная// Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: [зб. наук. праць]. –Х.: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2008. – Вип. 8. – С.378–387.

Матеріали конференцій

  1. Ашеров А.Т., Малёваная В.В., Полякова Ю.Н., Ковалёва Е.А. Эргономическая экспертиза рабочих мест и условий труда в цехе шампанизации АЗВШ:: матеріали І міжнар. наук. конф. [“Людський чинник в транспортних системах”], (Яремче, 28-30 трав. 2008 р.), – Київ: ДНДЦ залізничного транспорту України, 2008. – С. 12.

  2. Ашеров А.Т., Малёваная В.В., Полякова Ю.Н., Ковалёва Е.А. Эргономическая культура производства: опыт конкретного исследования: матеріали V міжнар. наук.-практ. конф. [“Наука і соціальні проблеми суспільства: освіта, культура, духовність”], (Харків 20-21 трав. 2008 р.), у 2-х ч.– Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, 2008. – Ч. 2. – С.87-89.

  3. Малёваная В.В., Полякова Ю.Н., Ковалёва Е.А. Эргономическая экспертиза трудовой среды: опыт конкретного исследования: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [“International scientific conference UNITECH’08”],( Gabrovo (Bulgaria), 21-22 November 2008.). – Gabrovo, 2008.- Proceedings, Volume III.– P.p. 194 – 199.

  4. Ашеров А.Т., Малёваная В.В. Обучение будущих инженеров эргономической экспертизе условий безопасного труда матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [“International scientific conference UNITECH’08”],( Gabrovo (Bulgaria), 21-22 November 2008.). – Gabrovo, 2008.- Proceedings, Volume III.– P.p. 334 – 340

  5. V.V. Maljovannaja. Training of future engineers-teachers of labor conditions ergonomics evaluation // Engineering competencies – traditions and innovations // Proceedings of the 37th International IGIP Symposium. Book of Abstracts. 2008, 7-10 September, Moskau, Russia. – P.p. 108 – 109.



АНОТАЦІЇ

Мальована В.В. Формування умінь експертизи умов праці у майбутніх інженерів – педагогів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика навчання (технічні дисципліни). – Українська інженерно-педагогічна академія. – Харків, 2009.

Дисертацію присвячено розробці і теоретичному обґрунтуванню методичної системи формування аналітичних умінь ергономічної експертизи робочих місць і умов праці в процесі ергономічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів комп'ютерного профілю. Розроблено метод вибору змісту навчального матеріалу для навчання ергономічній експертизі умов праці. З використанням графоаналітичного методу структуризації побудовано структурно-змістовну модель навчального матеріалу у вигляді графа в ярусно-паралельній формі і визначено раціональну послідовність викладання навчального матеріалу на основі аналізу отриманої моделі. Обрано і обґрунтовано: домінуючі методи навчання, що орієнтовано на забезпечення діяльнісного підходу на всіх етапах навчальної діяльності; предметні політехнології і монотехнології для кожної організаційної форми навчання, адекватні поставленим навчальним цілям; багатофакторна модель вибору завдань на самостійну роботу при навчанні ергономічній експертизі трудового середовища, що передбачає використання резервів технологічних практик. Експериментально перевірено в реальному навчальному процесі всі елементи методичної системи формування у майбутніх інженерів – педагогів знань і умінь, необхідних для проведення ергономічної експертизи робочих місць і умов праці.

Ключові слова: ергономічна підготовка інженерів–педагогів, ергономічна експертиза робочих місць і умов праці, методична система, професіографічна модель діяльності фахівця, структурно-змістовна модель, інформаційно-комп’ютерне моделювання, проблемне навчання.


Малеваная В.В. Формирование умений экспертизы условий труда у будущих инженеров-педагогов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.02 – теория и методика обучения (технические дисциплины).– Украинская инженерно-педагогическая академия. Харьков, 2009.

Диссертация посвящена разработке и теоретическому обоснованию методической системы формирования аналитических умений эргономической экспертизы рабочих мест и условий труда в процессе эргономической подготовки будущих инженеров - педагогов компьютерного профиля. В первом разделе «Анализ состояния вопроса, описание предметной области, обзор литературы и формулировка задач исследования» обоснована производственная и педагогическая актуальность исследования, проанализировано состояние обучения студентов инженерно-педагогических специальностей эргономической экспертизе условий труда. Рассмотрены педагогические модели для определения умений эргономической экспертизы рабочего места и условий труда, сущность, определения, классификация самостоятельной работы студентов как одного из средств формирования умений эргономической экспертизы. Показано, что при расследовании происшествий в системах, которые можно определить как СЧТС, всё чаще встает вопрос о соответствии условий труда человека эргономическим нормам и требованиям, что, естественно, делает уже сейчас востребованной эргономическую экспертизу условий труда. Учебный процесс по дисциплине «Эргономика информационных технологий» требует совершенствования в части обучения эргономической экспертизе рабочих мест и условий труда в СЧТС, т.е. экспертизе трудовой среды современных компьютеризированных производств. Обосновано утверждение, что для выявления аналитических умений проводить эргономическую экспертизу следует построить модель будущей профессиональной деятельности специалиста. В данном случае наиболее подходящей моделью является профессиографическая модель. На основании наблюдений за деятельностью действующих экспертов – эргономистов, проводящих эргономическую экспертизу обстоятельств несчастных случаев на производстве, и на основании задач, решаемых при проведении эргономической экспертизы, составлена профессиограмма эксперта – эргономиста, и определён перечень требуемых знаний и перечень умений, обеспечивающих решение задач эргономической экспертизы. Профессиограмма может быть использована: а) для профотбора экспертов – эргономистов; б) для обучения будущих инженеров и инженеров-педагогов основам эргономической экспертизы с целью улучшения условий и повышения безопасности труда рабочих.

Первый раздел заканчивается формулировкой задач и построением логической схемы исследований. В основе схемы лежит логика полного цикла исследований: постановка задач – разработка методов, технологий – внедрение – эксперимент – рекомендации.

Во втором разделе «^ Определение структуры и содержания эргономических знаний и умений для обучения будущих инженеров- педагогов эргономической экспертизе условий труда» разработано и обосновано содержание учебного материала модуля «Эргономическая экспертиза условий труда в СЧТС», базирующееся, с одной стороны, на требованиях ОКХ и, с другой стороны, на профессиографических моделях деятельности эксперта-эргономиста, расследующего обстоятельства несчастного случая на производстве, и специалиста в области информационных технологий при решении задач эргономического обеспечения деятельности оператора. Разработан метод выбора содержания учебного материала для обучения эргономической экспертизе условий труда, реализуемый в шесть этапов: 1) определение перечня факторов рабочей среды, влияющих на качество операторской деятельности; 2) определение категорий тяжести труда в зависимости от факторов рабочей среды; 3) определение перечня дисциплин, формирующих знания об условиях эффективного труда и формирующих умения оценивать тяжесть труда; 4) определение перечня умений, требуемых для проведения эргономической экспертизы условий эффективного труда; 5) определение перечня знаний, обеспечивающих умения, требуемые для проведения эргономической экспертизы условий эффективного труда; 6) выделение перечня ключевых понятий учебного материала, построение структурно-смысловой модели учебного материала в виде графа в ярусно-параллельной форме и определение на графе оптимальной последовательности изложения учебного материала. В третьем разделе «Методы, технологии, средства и организационные формы обучения будущих инженеров-педагогов эргономической экспертизе условий труда» разработаны или выбраны и теоретически обоснованы все компоненты методической системы обучения эргономической экспертизе условий труда операторов производственных СЧТС. Опираясь на педагогические условия, выявленные в процессе обучения дисциплине, составлена матрица «условия   доминирующие методы обучения», которые рекомендуется использовать в дидактическом модуле «эргономическая экспертиза СЧТС» с целью реализации деятельностного подхода на всех этапах обучающей деятельности.

В рамках дидактического модуля выделены две принципиально важные предметные политехнологии обучения. Первая предметная политехнология посвящена обучению эргономической экспертизе рабочего места и условий труда и направлена на формирование действий будущего выпускника в штатном режиме. Сформированность умений диагностируется по умению составить «Эргономическую карту автоматизированного рабочего места». Вторая предметная политехнология направлена на формирование действий будущего выпускника в условиях форс-мажорных обстоятельств – при наличии несчастного случая. Сформированность умений диагностируется по умениям составить причинно – следственную сеть событий, связанных с обстоятельствами конкретного несчастного случая, провести информационное моделирование при помощи системы поддержки принятия решений и выявить эргономические причины несчастного случая.

В четвёртом разделе «^ Организация, проведение и результаты педагогического эксперимента и внедрения методической системы» описана разработанная и реализованная система подходов к проверке эффективности методической системы формирования знаний и умений эргономической экспертизы в процессе изучения дисциплины «Эргономики информационных технологий». Проведенное исследование подтвердило выдвинутую гипотезу. Внедрение результатов диссертации в учебный процесс ряда вузов убедительно свидетельствует об эффективности разработанной методической системы.

Ключевые слова: эргономическая подготовка инженеров-педагогов, эргономическая экспертиза рабочих мест и условий труда, методическая система, профессиографическая модель деятельности специалиста, структурно-смысловая модель, информационно-компьютерное моделирование, проблемное обучение.


ANNOTATION


Maljovanaja V.V. Forming of skills of working conditions expertise of future engineers-pedagogues. – Manuscript.

Dissertation for acquisition of the academic degree of candidate of pedagogical science in speciality 13.00.02 – theory and method of teaching (technical disciplines). – Ukrainian Engineering Pedagogic Academy. – Kharkiv, 2009.

Dissertation is devoted to the development and theoretical substantiation of methodic system of forming of analytical skills of workplace and working conditions ergonomic expertise in the process of ergonomic training of future engineers-pedagogues of the computer profile. The method of selection of content of teaching material for teaching of working conditions ergonomic expertise is developed. With application of graph-analytic method of structuring is constructed structurally sense model of teaching material in the view of the graph in the multilevel structure and is determined the rational sequence of teaching material exposition on the basis of the received model analysis. The following points are chosen and based: dominated methods of teaching, which are oriented on support of action approach at all stages of teaching activity; subject polytechnologies and monotechnologies for each organizational form of teaching, which are appropriate to the delivered teaching goals; multiple-factor model of tasks selection for unassisted work during the teaching of labor area ergonomic expertise, which provides using of technical practice reserves. It has been checked experimentally in the real teaching process all elements of methodical system of forming by future engineers-pedagogues skills and habits, which are required for conduction of workplace and working conditions ergonomic expertise.

Key-words: ergonomic training of engineers-pedagogues, workplace and working conditions ergonomic expertise, methodical system, professional graphical model of activity of specialist, structural sense model, informational computer modeling, problem teaching.


Схожі:

Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія костюченко Михайло Петрович
Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки України, м. Харків
Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія зимогляд Наталія Сергіївна удк 377. 147. 156: 687 формування та моделювання змісту навчання проектування швейних виробів майбутніх дизайнерів одягу
Робота виконана в Українській інженерно-педагогічній академії, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, м. Харків
Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія павленко Максим Петрович
Робота виконана в Бердянському державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України, м. Бердянськ
Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія отрошко Тамара Вячеславівна
Система оцінювання технічної компетентності майбутніх учителів інформатики в процесі навчання комп’ютерних дисциплін
Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія лукін володимир Євгенович
Об’єднаний інститут при Національній академії оборони України, заступник начальника з наукової роботи, м. Київ
Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія Історична довідка
За порівняно короткий час узпі став провідним вузом в цій галузі, а з 1963 року – Республіканським Науково-методичним центром з методичного...
Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна iconУкраїнська інженерно-педагогічна академія о. Е. Коваленко Н. О. Брюханова
О. Е. Коваленко, Н. О. Брюханова, О. О. Мельниченко. Теоретичні засади професійної педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів...
Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна iconУкраїнська педагогічна бібліографія
У45 Українська педагогічна бібліографія. 1996 рік: Покажчик літератури /Укл. Н.І. Тарасова, Е. В. Татарчук. – К.: Нпу ім. М. П. Драгоманова,...
Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна iconУкраїнська педагогічна бібліографія
У45 Українська педагогічна бібліографія 1999: Науково-допоміжний покажчик літератури /Уклад. Н.І. Тарасова, Е. В. Татарчук. – К.:...
Українська інженерно-педагогічна академія мальована Вікторія Володимирівна iconУкраїнська педагогічна бібліографія
У45 Українська педагогічна бібліографія. 1996 рік: Покажчик літератури /Укл. Н.І. Тарасова, Е. В. Татарчук. – К.: Нпу ім. М. П. Драгоманова,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи