1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення icon

1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення




Скачати 416.7 Kb.
Назва1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення
Сторінка2/3
Дата23.04.2013
Розмір416.7 Kb.
ТипДокументи
1   2   3

^ Комунікація рідною мовою

Комунікація - здатність виразити й інтерпретувати думки, почуття й факти в усній і в письмовій формі (слухання, розмова, читання й писання), і взаємодіяти лінгвістично відповідним способом у повному діапазоні соціальних і культурних контекстів - освіта й навчання, робота, дім й дозвілля.

^ Комунікація іноземною мовою

Комунікація на іноземних мовах визначається за практично схожою системою головних вимірів навичок комунікації рідною мовою, хоча додатково визначає ще навички типу посередництва й міжкультурного розуміння. Ступінь майстерності, звісно, може відрізнятися між цими шістьма вимірами, а також між різними мовами й відповідно лінгвістичного навколишнього середовища людини й її спадковості.

^ Математична грамотність і

основні компетентності в науці й техніці

Математична грамотність - здатність виконувати арифметичні дії усно та письмово, щоб вирішити діапазон проблем у щоденних ситуаціях.

Наукова грамотність визначається як здатність й готовність використовувати сукупність знань і методологію, щоб пояснити природний світ. Компетентність в техніці розглядається як здатність й готовність використовувати сукупність знань і методологію, щоб змінювати природне навколишнє середовище у відповідь на необхідні або бажані потреби людини.

Інформаційно-комунікаційна

компетентність

(цифрова компетентність)

Цифрова компетентність визначається як впевнене й свідоме використання комп'ютерної техніки та інших електронних засобів для роботи, дозвілля й комунікації. Ці компетентності пов'язані з логічним і критичним міркуванням, з інформаційними навичками керування високого рівня, а також з добре розвинутими навичками комунікації на рівні інформаційно-комунікаційних систем (ІСТ). На професійному рівні навички ІСТ включають використання мультимедійної технології, _ щоб відновити, оцінити, зберігати, зробити, представити й обміняти інформацію, а також спілкуватися й брати участь у мережах через Інтернет.

"Вчитись вчитися"

Компетенція "Вчитись вчитися"' визначається як схильність і здатність організувати й регулювати власне вивчення, індивідуально й в групах. Враховується здатність керувати часом ефективно, вирішувати проблеми, здобувати, обробляти, оцінювати й асимілювати нове знання, і застосовувати ці знання й навички в різноманітності контекстів - вдома, на роботі, у навчанні тощо. У більш загальному- розумінні, компетенція "вчитись вчитися" є складовою уміння керування власною кар'єрою.

^ Міжособистісні й громадянські

компетентності

Міжособистісні компетентності включають усі форми поведінки, з якими потрібно впоратися людині, щоб вона могла брати ефективним і конструктивним способом участь у соціальному житті, вирішувати в разі потреби конфлікт. Комунікабельність необхідна для ефективної взаємодії на безпосередній підставі або в складі групи осіб, і використовується в суспільній або приватних областях.

Підприємництво

Компетенція з підприємництва має активний і пасивний компоненти: і визначається як схильність до власних змін й здатність вітати, підтримувати й пристосовуватися до нововведення, викликаного зовнішніми факторами. Підприємництво передбачає спроможність відповідальності за певні або негативні дії до розвитку стратегічного бачення, урегулювання власних і зустрічних цілей, бути мотивованим, щоб досягати успіху.

^ Культура вираження

Як компетенція культура вираження визначається оцінкою спроможності творчого вираження ідей, подій і емоцій в колективі, групі людей, ЗМІ із застосуванням музики, хореографії, літературного й образотворчого мистецтва тощо.

Що стосується професійної компетентності, то її визначення мають відповідати вимогам стандартів професії у сфері праці.

^ Кваліфікація другого циклу - магістр (60-120 кредитів ECTS) присвоюється випускникам вищих навчальних закладів, які: продемонстрували знання та розуміння явищ і процесів, отриманих при підготовці першого циклу, розширюють та/або поглиблюють їх, створюють основу або можливість для розвитку і/або застосування власних ідей, включаючи і дослідницьку діяльність; можуть застосовувати отримані знання та компетенції, вміють вирішувати проблеми у новій або незнайомій ситуації у ширшому (або багатогалузевому) контексті, пов'язаному з напрямом підготовки; здатні інтегрувати знання та вирішувати складні питання, формулювати судження за недостатньої або обмеженої інформації, які містять відображення суспільної та етичної відповідальності, пов'язаної із застосуванням цих знань та суджень; вміють ясно і недвозначно доносити свої висновки та знання, розумно їх обґрунтовуючи, до фахової та нефахової аудиторії; володіють навичками вчитися, що дозволяють їм навчатися самостійно (автономно).

Навчання в магістратурі вимагає творчих підходів. Тому, в певних випадках може виникати необхідність розробляти перехідні програми або програми домагістерської підготовки для підготовки бакалаврів до навчання за магістерськими програмами конкретного напряму. Програми другого циклу підготовки мають бути орієнтованими на осіб, які отримали високий рівень підготовки на першому циклі і здатні ефективно навчатися за магістерськими програмами.

Стосовно програм другого циклу, вивчається проблема диверсифікації програм за критеріями академічності та професійності. Здебільшого пропонуються такі види магістерських програм підготовки фахівців з вищою освітою:

  • магістра академічного профілю (як приклад - магістр наук);

  • магістра професійного профілю (як приклад для технічних спеціальностей - магістр інженерії). Остання програма більше зорієнтована на практичну діяльність.

За окремими складними спеціальностями певних напрямів можливим є застосування програм підготовки інтегрованих магістрів, що максимально може зберегти національний досвід формування змісту підготовки цих фахівців.

Інтегрований магістр (Integrated Master's Degree) - ступінь другого циклу вищої освіти, присвоєнню якого передує наскрізне навчання студента на двох початкових циклах вищої освіти (ступінь бакалавра присвоюється, але диплом бакалавра студенту не видається). Під час зарахування на навчання у вищий навчальний заклад, майбутній студент добровільно зобов'язується навчатися до моменту присвоєння ступеня магістра. Це стосується медицини, ветеринарії, мистецьких напрямів, а також спеціальностей, які пов'язані з безпекою життєдіяльності людини, екологією, національною безпекою держави (атомна енергетика, транспорт, державні служби тощо). Також, оскільки підготовка педагогічних працівників має серйозні пріоритети в Європі та світі, доцільно зберегти підготовку інтегрованого магістра за спеціальностями цього напряму.

Окремо слід відзначити, що окрім перерахованих в Європейському освітньому просторі використовуються кваліфікації короткого циклу-молодший спеціаліст, бакалавр (60-120 кредитів ECTS), що присвоюються студентам, які пройшли відповідний цикл підготовки в професійних коледжах (аналогах вітчизняних технікумів) та коледжах.

Порівняння змісту освітньо-професійних програм підготовки фахівців із вищою освітою в Україні з академічно орієнтованими програмами у переважній більшості західних університетів дає підстави вважати, що цикли гуманітарної, соціально-економічної та природничо-наукової підготовки освітньо-професійних програм за напрямами майже відповідають академічно орієнтованим програмам підготовки бакалаврів у провідних університетах Європи, а освітньо-професійні програми за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста та магістра - академічно або професійно орієнтованим програмам підготовки магістрів. Це підтверджується існуючою практикою угод щодо визнання дипломів про вищу освіту або надання поряд із дипломами державного зразка дипломів європейських університетів.

Так, наприклад, у Великобританії існує національна система професіональної кваліфікації. В 1988 році урядом цієї країни була заснована Національна рада з професіональної кваліфікації (далі -НРПК). Її метою є розроблення і впровадження всеохоплюючої системи професійної кваліфікації в Англії, Уельсі та Північній Ірландії. НРПК співпрацює з організаціями по професійному навчанню в спробі створення єдиної системи кваліфікаційних рівнів відповідно до потреб роботодавців з різних сфер бізнесу.

Головні цілі НРПК, викладені в її журналі "Monitor": "надати послідовну класифікацію рівнів компетентності та допомогти в просуванні й в переході як у межах одного рівня, так і між різними рівнями".

В цій системі визначені п'ять рівнів компетентності у вирішенні будь-яких виробничих задач:

Рівень 1: здатність вирішувати різні робочі задачі, в більшій частині стандартні та передбачені;

Рівень 2: здатність вирішувати широке коло різних робочих задач різного контексту. Декотрі з цих задач є складними і нестандартними, вимагаючими певної особистої відповідальності або автономії індивіда. Часто вимагається вміння співробітничати з іншими працівниками робочого колективу (групи працівників);

Рівень 3: здатність вирішувати широке коло різних задач в дуже широкому контексті. Більшість цих задач є складними і нестандартними, вимагають певної особистої відповідальності або автономії індивіда. Часто вимагається вміння здійснювати контроль або керування іншими особами;

Рівень 4: здатність вирішувати широке коло складних технічних або професійних задач в надзвичайно широкому контексті. Передбачаються велика відповідальність і автономія індивіда. Часто передбачається відповідальність за роботу інших осіб та розподіл ресурсів;

Рівень 5: здатність до застосування набору фундаментальних-принципів і комплексних методик у широкому і часто непередбаченому контексті.

Відмінними ознаками висуваються дуже велика автономія індивіда та серйозна відповідальність за роботу інших (а також за розподіл суттєвого обсягу ресурсів). Часто передбачається особиста відповідальність за проведення аналізу виявлення причин стану, розробку, планування, виконання і оцінку.

Все вищезазначене має стати відправними положеннями до визначення та розроблення змісту ГСВО третього покоління на основі компетентнісного підходу з врахуванням набутого раніше досвіду згідно з встановленими Державним стандартом вищої освіти переліками напрямів та спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців з вищою освітою та гармонізованими з ними переліками кваліфікацій (академічних та професійних).

Прийняття раніше зазначеного спільного наказу двох ключових галузевих міністерств в сферах освіти та праці має суттєво упорядкувати та підвищити ефективність виконання заходів, передбачених комплексом діючих законодавчих та нормативно-правових актів, посилити взаємодію ринку праці та освітянської галузі, оптимізувати напрями підготовки фахівців, створити умови їх гарантованого працевлаштування, усунути певні негативні соціальні наслідки суб'єктивних та монополістичних дій в цьому, волюнтаризму у визначенні кваліфікацій випускників в документах про отриману освіту:


3. Національна система стандартів вищої освіти: процедурні питання


3.1. Визначення професійної кваліфікації випускника вищого навчального закладу та типових задач його професійної діяльності на ринку праці як передумова розроблення стандартів вищої освіти


Розроблення нового покоління стандартів вищої освіти України має починатися тільки у разі наявності відповідної професійної назви роботи у діючому на сьогодні класифікаторі ДК 003: 2005.

У разі змін системи відповідних законодавчих та нормативних актів України або необхідності: введення нових робіт (професій) у зв'язку з освоєнням принципово нових технологій, виникненням нових сфер економічної діяльності; укрупнення існуючих робіт (професій) внаслідок змін у технології; організації виробництва, праці або управління; вилучення застарілих робіт (професій) з вищезазначених причин; укрупнення окремих кодів або професійних назв робіт, назв професій чи назв класифікаційних угрупувань відповідно до завдань та обов'язків, що виконуються фахівцями з вищою освітою виникають юридичні підстави щодо внесення змін та доповнень до ДК 003: 2005, що передбачає нормативно встановлені Державним стандартом України ДСТУ 3739-98 “Положення про ведення Державного класифікатора ДК 003 “Класифікатор професій" (далі - ДСТУ 3739-98) наступні дії та їх послідовність:

У сфері вищої освіти із нормативно-правовою ініціативою інноваційного характеру щодо змін та доповнень до ДК 003: 2005 (далі - пропозицією), за відсутності стандарту професії в сфері праці, можуть і мають виходити базові вищі навчальні заклади (далі - базові ВНЗ), які наділені повноваженнями МОН України щодо розроблення та ведення державної системи класифікації техніко-економічної та соціальної інформації в сфері вищої освіти та узагальнення відповідних пропозицій за конкретними напрямами підготовки. Перелік таких закладів, наприклад, наведено в Додатку 1 до наказу МОН України від 11.10.2007 № 897 "Про створення робочих груп з розроблення галузевих стандартів вищої освіти".

Саме на основі аналізу результатів наукових досліджень стратегічного та практичного характеру, прогнозування сфер та завдань діяльності базовий ВНЗ може забезпечити розроблення обґрунтованих пропозицій відповідно до порядку та вимог, що встановлені ДСТУ 3739-98 залежно від вищезазначених чотирьох видів внесення змін та доповнень. Первинна ініціатива щодо змін та доповнень до ДК 003: 2005 може виходити і від робочої групи МОН України з розроблення ГСВО (наприклад, з числа визначених у Додатку 2 до наказу МОН України від 11.10.2007 № 897) або від будь-якого вищого навчального закладу, але така дія має бути погоджена із базовим ВНЗ, який забезпечує розгляд пропозицій на їх відповідність ДСТУ 3739-98. Вказана процедура узгодження має бути обов'язковою в порядку науково-практичної апробації.

Обґрунтовані пропозиції базові ВНЗ мають вносити для узагальнення міністерству або іншому центральному органу виконавчої влади, відповідальному за ведення відповідного виду економічної діяльності (далі - відповідальний орган виконавчої влади) відповідно до Національного класифікатора видів економічної діяльності ДК 009: 2005. Якщо у конкретному виді економічної діяльності немає відповідального органу виконавчої влади чи органу господарського управління, пропозиції вносяться відповідному національному об'єднанню підприємців (наприклад, до Української спілки промисловців і підприємців).

Відповідальний орган виконавчої влади або національне об'єднання підприємців забезпечують розгляд обґрунтованості пропозицій і подають прийнятні з них до Науково-дослідного інституту соціально-трудових відносин МПСП України (далі - НДІ соціально-трудових відносин).

НДІ соціально-трудових відносин, який відповідає за ведення ДК 003: 2005 в цілому, здійснює:

  • проведення експертизи та узагальнення пропозицій;

  • розробляє проекти змін до ДК 003: 2005;

  • погоджує проекти змін з організаціями обов'язкового погодження, перелік яких встановлюється Держспоживстандартом України і МПСП України;

  • готує проекти змін для проведення Держспоживстандартом України державної експертизи та затвердження;

• вносить у встановленому порядку зміни до попереднього еталону ДК 003: 2005.

Держспоживстандарт України в разі позитивного рішення своїм наказом затверджує у встановленому порядку запропоновані зміни до ДК 003: 2005 та публікує їх в щомісячному відомчому інформаційному покажчику "Стандарти" (ІПС).

Окремо слід зазначити, що відповідні зміни мають бути внесеними відповідальними органами виконавчої влади або національними об'єднаннями підприємців також і до галузевих випусків ДКХПП з визначенням кола завдань і обов'язків, обсягу знань, кваліфікації конкретного працівника, відповідно до професійної назви роботи, що є обов'язковою основою формування освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ВНЗ з відповідного напряму підготовки як первинної похідної у складі ГСВО.


3.2. Питання порядку розроблення, подання, експертизи, погодження і затвердження нового покоління галузевих стандартів вищої освіти


Розроблення проектів ГСВО (послідовно за всіма складовими: освітньо-кваліфікаційна характеристика - ОКХ, освітньо-професійна програма підготовки - ОПП, засоби діагностика якості вищої освіти - ЗД) за кожним освітньо-кваліфікаційним рівнем мають здійснюватись з врахуванням задекларованих цілей Болонського процесу та вищезазначених міжнародник документів і директивних документів національної сфери праці, Міжнародної Стандартно Класифікації Освіти , вимог Закону України "Про вищу освіту" на основі методичних положень, що введені в дію розпорядженням МОН України від 05.03.2001 № 28-р. "Про зміни та доповнення додатків 1, 2, 3 до Наказу Міносвіти України від 31.07.98 № 285, а також з формування змістових частин стандартів з підготовки фахівців щодо гуманітарної, соціально-економічної та екологічної освіти та освіти з безпеки життєдіяльності людини і охорони праці, визначених в Інструктивному листі МОН України від 19.06.2002 р. №1/9-307, інших відповідних нормативно-правових документів, що є визначальними і встановлюють специфічні вимоги до підготовки фахівців за певними напрямами галузей знань та професіями.

Важливим є, щоб вказані документи в порядку інформаційного забезпечення були розміщені відповідно на Web-сайтах МОН України, інших відповідальних органів виконавчої влади.

При цьому може бути запропонованим наступний порядок:

^ ГСВО, що були затверджені МОН України як ГСВО другого покоління відповідно до Переліку-97, із підготовки фахівців за напрямами і спеціальностями, то визначені в нових Переліках без змін за назвою, освітньо-кваліфікаційним рівнем, професійною кваліфікацією (професійною назвою роботи), терміном, зберігають чинність за рішенням МОН України згідно з поданням базового ВНЗ, погодженого з науково-методичною комісією з відповідної галузі знань (в разі наявності в складі комісії підкомісії з напряму підготовки безпосередньо з підкомісією) Науково-методичної Ради Міністерства освіти і науки України (далі - НМК/підкомісія) щодо продовження дії вказаних ГСВО.

Продовження дії вказаних ГСВО визначається в листі-відповіді міністерства записом "ГСВО із напряму/спеціальності (назва) освітньо-кваліфікаційного рівня (назва), затверджене наказом МОН України (дата та № наказу), зберігає чинність як ГСВО третього покоління продовженої дії";

ГСВО третього покоління, що розроблені на основі ГСВО другого покоління (затверджені раніше МОН України відповідно до Переліку-97 ) шляхом, змін та доповнень (оформлюються окремими додатками і погоджуються базовим ВНЗ з НМК/підкомісією) стосовно лише змісту і можливо відповідного терміну підготовки, що пов'язане із незначними змінами у системі компетентностей (типових задач діяльності) випускника без зміни професійної кваліфікації (професійної назви роботи), за рішенням МОН України згідно з поданням базового ВНЗ зберігають чинність в комплексі зазначених ГСВО другого покоління з додатками змін та доповнень до них.

Продовження дії вказаних ГСВО визначається в листі-відповіді міністерства записом “ГСВО із спеціальності (назва) освітньо-кваліфікаційного рівня (назва), затверджене наказом МОН України (дата та № наказу), зберігає чинність в комплексі із додатками змін та доповнень до них як ГСВО третього покоління продовженої дії на основі змін та доповнень, погоджених НМК/ підкомісією (назва НМК/підкомісії, дата погодження)":

- ГСВО третього покоління, що потребують первинного розроблення, подання, проходження експертизи, погодження і затвердження складових, затверджуються у запропонованому нижче порядку та вводяться в дію наказом МОН України.

^ Для погодження:

ГСВО третього покоління продовженої дії. Базовий ВНЗ після погодження з НМК/підкомісією здійснює відповідне подання до Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України (ІІТЗО МОН України) листом, в якому визначаються офіційна назва ГСВО (шифр та назва галузі знань, код та назва напряму підготовки, назва затверджених складових).

Подання базового ВНЗ розглядається ІІТЗО МОН України, який формує відповідні пропозиції та проект листа-відповіді щодо погодження ГСВО на підпис заступника міністра МОН України та після погодження робить відповідний запис у Реєстрі ГСВО за офіційною назвою ГСВО та даними листа-відповіді МОН України.

^ Проект ГСВО (кінцевий варіант на основі змін та доповнень або первинний), підготовлений згідно з нормативно-правовими документами та правилами оформлення текстових документів і схвалений робочою групою подається за підписом керівника групи ректору базового ВНЗ для винесення з супровідним листом на зовнішню експертизу та погодження до НМК/підкомісії.

До проекту вказаного ГСВО третього покоління на розгляд НМК/підкомісії додаються листи-погодження з кожної складової ГСВО НМК/підкомісія здійснює розгляд проекту ГСВО та:

• за наявності проблемних питань приймає рішення щодо доцільності його доопрацювання, про що сповіщає базовий ВНЗ листом, де стисло визначаються зауваження та пропозиції НМК/підкомісії, і повертає закладу проект на доопрацювання;

♦ погоджує проект, що засвідчується в листах-погодженнях, та повертає його з вказаними листами базовому ВНЗ для винесення на подальший розгляд Експертною групою ІІТЗО МОН України.

В разі розгляду проекту ГСВО підкомісією НМК підкомісія додатково інформує стосовно погодження проекту НМК за підпорядкуванням.

На основі розгляду цього проекту ГСВО Експертною групою, згідно з висновками її експертів, ІІТЗО МОН України:

для ГСВО третього покоління на основі змін та доповнень до ГСВО другого покоління:

■ готує подання до МОН України проекту змін та доповнень до ГСВО (додаються листи-погодження з кожної складової ГСВО, до яких вони внесені) на затвердження заступником міністра МОН України разом з листом-відповіддю за його підписом, в якому визначаються: офіційна назва ГСВО (шифр та назва галузі знань, код та назва напряму підготовки, назва додатку(ів) затверджених змін та доповнень складових); термін початку введення їх в дію; особливості тиражування та розповсюдження, організаційні заходи з введення в дію; відповідальність підпорядкованих структурних підрозділів міністерства та ВНЗ тощо;

■ після погодження МОН України змін та доповнень до конкретного ГСВО здійснює відповідний запис у Реєстрі ГСВО за офіційною назвою ГСВО та даними листа-погодження МОН України.

для первинного ГСВО третього покоління:

  • здійснює подання освітньо-кваліфікаційної характеристики (далі - ОКХ) на погодження Міністерством праці та соціальної політики України (далі - МПСП України), а саме: лист подання від ІІТЗО МОН України, відповідний лист-погодження, завізований розробниками (ректор базового ВНЗ та керівник робочої групи), головою відповідного(ої) НМК/підкомісії, начальником відділення змісту вищої освіти ІІТЗО МОН України, директором Департаменту вищої освіти МОН України, а також примірник оригіналу ОКХ;

  • готує після отримання в МПСП України погодженого ОКХ подання до МОН України проекту ГСВО з усіма складовими (додаються листи-погодження по кожній складовій) на затвердження заступником міністра, а також проект наказу МОН України щодо затвердження ГСВО і порядку введення його в дію, в якому визначаються: офіційна назва ГСВО (шифр та назва галузі знань, код та назва напряму підготовки, назва затверджених складових); термін початку введення в дію; особливості тиражування та розповсюдження, організаційні заходи з введення в дію; відповідальність підпорядкованих структурних підрозділів міністерства та ВНЗ, розрахунок розсилки тощо;

  • після затвердження наказом МОН України конкретного ГСВО згідно з цим наказом вносить його до Реєстру ГСВО за офіційною назвою, організовує реєстрацію розповсюдження ГСВО, а також здійснює заходи з узагальнення пропозицій стосовно удосконалення та внесення змін доповнень в ГСВО, що надаються у порядку, встановленому нормативними документами МОН України.


1   2   3

Схожі:

1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconВ., Лобунець В.І. Про методику формування змісту вузівських стандартів вищої інженерно-педагогічної освіти постановка проблеми
Постановка проблеми. У системі вищої освіти України проводиться певна робота із вдосконалення змісту стандартів вищої освіти. Більш...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconДидактичні засоби творчого навчання студентів технічних дисциплін постановка проблеми
України в міжнародний розподіл праці обумовила необхідність реформування системи вищої освіти держави. Основою реформування стала...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconЯ., Чикунов П. О. Загальні аспекти структурно змістовного формування системи стандартів вищої ocbiти постановка проблеми
Розробка цих документів є актуальним науково-методичним завданням для системи вищої освіти, і ґрунтується на результатах вивчення...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconСекція проблеми розроблення та впровадження стандартів вищої освіти
Секретар: доцент кафедри економіки, заступник декана факультету економіки та менеджменту з навчально-методичної роботи
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconПоложення про орг цію нп вказує, що Зміст вищої освіти є обумовленою потребами суспільства системою знань, умінь І навичок, у вигляді компетенцій, що має бути сформована в процесі
Навчальний процес у внз — це система організаційних І дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconСистема подання змісту технічних дисциплін згідно з державними стандартами вищої освіти постановка проблеми
Система подання змісту технічних дисциплін згідно з державними стандартами вищої освіти
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconІ. На вступному іспиті зі спеціальності абітурієнт повинен
Німеччини; г) політичні партії та виборна система; ґ) гос­подарство (промисловість, сільське господарство, мале підприємництво, транспорт,...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconОсобистісний аспект якості вищої освіти постановка проблеми
Болонського процесу, зокрема Комюніке конференції міністрів європейських країн, відповідальних за сферу вищої освіти (м. Лондон,...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconНаказ №11 9 7 Про утворення робочої групи для розроблення новітніх галузевих стандартів вищої освіти
З метою приведення змісту вищої освіти за галузями знань «Металургія та матеріалознавство» «Енергетика та енергетичне машинобудування»...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconДосвід Російської Федерації щодо входження в Болонський процес Інтеграція російської вищої школи в загальноєвропейську систему вищої освіти: проблеми І перспективи Рекомендації міжнародного семінару
Санкт-Петербурзького державного університету згідно з наказом Міносвіти РФ від 14. 10 2001 n 3582 відбувся міжнародний семінар "Інтеграція...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи