1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення icon

1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення




Скачати 416.7 Kb.
Назва1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення
Сторінка3/3
Дата23.04.2013
Розмір416.7 Kb.
ТипДокументи
1   2   3
3.3 Врахування в стандартах вищої освіти питань кредитно-модульної системи організації навчального процесу


Питання кредитно-модульної системи організації навчального процесу (далі - КМС ОНП) хоча в переважній більшості належать до стандартів вищої освіти вищих навчальних заклад (далі - СВО ВНЗ), але засади їх вирішення формуються вже в ГСВО, при формуванні систем типових завдань професійної діяльності та компетенцій випускника ВНЗ. Питання складні і межі можливості з уніфікації підходів до їх вирішення визначаються лише експериментально на основі певного педагогічного досвіду застосування та оптимізації рішень.

З метою реалізації завдань педагогічного експерименту МОН України було затверджено Програму дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки 2004-2005 роки (Наказ МОН України від 23 січня 2004 року №49), Програму проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III—IV рівнів акредитації та Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (наказ МОН України від 23 січня 2004 року № 48), а також визначено особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в умовах кредитно-модульного навчання (наказ МОН України від 20 жовтня 2004 року № 812).

У ході педагогічного експерименту та набутого досвіду ВНЗ опрацьовано такі загальні засади:

  • встановлено обсяг кредиту ECTS в Україні - 36 академічних годин, згідно з розрахунками, що узгоджуються з практикою європейських країн;

  • встановлено річне навчальне навантаження студента - 60 кредитів ECTS;

  • запропоновано методику перерахування обсягу навчального навантаження діючих навчальних планів у кредити ECTS (наказ МОН України від 20 жовтня 2004 р. № 812);

  • адаптовано до європейських вимог окремі навчально-методичні документи, розроблено проект додатку до диплома європейського зразка та затверджено типову форму інформаційного пакета напряму підготовки (спеціальності).

Застосування залікових кредитів (тривалість 36 академічних годин) для виміру трудомісткості засвоєння навчального матеріалу студентом здійснювалось паралельно з традиційною системою визначення обсягів навчального навантаження (54 академічних годин на тиждень) і дозволило уникнути суттєвих структурних змін у діючих навчальних планах та здійснити перехід до обчислення елементів навчального плану в кредитах ECTS.

Простежується тенденція до деякого розширення застосування модульних технологій поточного та підсумкового контролю знань студентів. Певна частка ВНЗ (Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Національний гірничий університет, Національний університет "Львівська політехніка", Національна металургійна академія України та ін.) визначали підсумкову оцінку з навчальних дисциплін за результатами модульного контролю без організації екзаменаційних сесій. Семестрові екзамени за таким підходом складаються за особистим бажанням студента з метою підвищення отриманої підсумкової оцінки або в разі отримання незадовільної оцінки за результатами модульного контролю. Такі різні підходи до організації навчального процесу узгоджуються з нормами діючого законодавства та вимогами ECTS і дають можливість здійснювати пошук оптимальних шляхів удосконалення навчання студента і підвищення якості вищої освіти.

Набутий в ході педагогічного експерименту проміжний досвід свідчить, що використання КМС ОНП сприяє:

  • інтенсифікації навчального процесу;

  • систематизації засвоєння навчального матеріалу;

  • підвищенню мотивації та відповідальності студентів за результати навчальної діяльності;

  • забезпеченню належних умов вивчення програмного матеріалу і підготовки до контрольних заходів, що досягаються шляхом чіткого їх розмежування за змістом й у часі;

  • розширенню можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення ефективності роботи викладацького складу;

  • забезпеченню стабільного психологічного стану студентів завдяки проведенню наскрізного контролю знань;

• прийняттю своєчасних дидактичних та виховних дій педагогічного персоналу.

Проведення експерименту об'єктивно зумовило певне підвищення статусу та ролі студента як суб'єкта освітньої діяльності завдяки його участі у формуванні індивідуального навчального плану, підвищенню його відповідальності за результати навчання, самоорганізації власної освіти, участі в науковій, творчій роботі та в управлінні навчальним процесом.

Водночас, перші результати педагогічного експерименту засвідчили, що для досягнення його мети необхідно вжити певні додаткові заходи.

Існує потреба в розширенні предмета педагогічного експерименту з тим, щоб забезпечити в повному обсязі гармонізацію вищої освіти України зі змістом та організацією освітньої діяльності, які відповідають вимогам Болонського процесу. Актуальними, зокрема, є:

  • внесення до Закону України "Про вищу освіту" змін щодо ступенів (циклів) навчання, що узгоджуються з положеннями Болонської декларації;

  • унормування тлумачення основних понять, визначень та загальних принципів КМС ОНП;

  • перегляд переліку напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах, та кваліфікацій за ними, на основі вивчення тенденцій розвитку ринку праці та досвіду країн, що є учасниками Болонського процесу;

  • оптимізація професійно-практичної підготовки студентів;

  • перегляд норм навчального навантаження науково-педагогічних працівників за видами робіт;

  • удосконалення нормативної бази, що регламентує порядок ліквідації академічної заборгованості, відрахування та поновлення студентів на навчання, призначення і виплати їм стипендії;

  • удосконалення нових зразків діючої та розроблення нової навчально-методичної документації, адаптованої до вимог ECTS;

  • удосконалення змісту і форм поточного контролю знань та державної атестації випускників;

  • моніторинг якості фахової підготовки.

Проведення експерименту вимагає також глибокої перебудови психологічної, дидактичної, наукової та методичної діяльності науково-педагогічних працівників. Потребують змін і принципи формування обсягів та структури навчального навантаження викладача, у зв'язку із значним збільшенням частки його індивідуально-консультативної роботи зі студентами та необхідністю розроблення науково-методичного забезпечення такого виду робіт.

Особливих коректив повинні зазнати стандарти вищої освіти в частині, що стосується зокрема:

  • структури і змісту стандартів вищої освіти та їх основних складових;

  • оптимізації структури і змісту соціально-гуманітарних навчальних дисциплін з врахуванням поширення обсягів підготовки із загальної середньої освіти та вимог визначення змісту навчання на основі формування у випускників ВНЗ соціально значимих компетенцій;

  • укрупнення навчальних дисциплін з метою уникнення дублювання змісту та зменшення кількості малокредитних дисциплін;

  • розширення обсягу вибіркової частини змісту освіти фахової підготовки з метою створення реальної можливості формування індивідуальних робочих навчальних планів з урахуванням вимог ринку праці і задоволення індивідуальних потреб студентів;

  • уніфікація окремих нормативних змістових модулів за галузями знань.

Окремо, стосовно порядку встановлення обсягів контрольних заходів у підготовці з вищою освітою, слід зазначити, що система стандартів вищої освіти, яка впроваджується згідно з Законом України "Про вищу освіту", передбачає організацію навчального процесу у ВНЗ за модульним принципом та використання системи кредитних залікових одиниць. Зазначене відповідає технології перерахунку результатів педагогічного контролю в залікові кредити, що є адекватним системі ECTS (European Credit Transfer System). Контрольними заходами має бути охоплений кожний модуль, при цьому зазначений захід може охоплювати декілька модулів, тобто зарахування кредиту може здійснюватися за декількома модулями.

Згідно з пунктом 3.12 діючого на сьогодні Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (далі - Положення), що було затверджене наказом Міністерства освіти України від 02.06.93 р. № 161, ВНЗ може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни. До контрольних заходів віднесені:

екзамен (форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу);

диференційований залік (на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань -розрахункових, графічних тощо);

залік (на підставі виконання певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях).

Форми та терміни контрольних заходів встановлюються нормативним документом ВНЗ - навчальним планом, що є складовою СВО ВНЗ і складається з врахуванням відповідного ГСВО та вимог зазначеного Положення.

Таким чином, згідно з Методикою розроблення освітньо-професійної програми підготовки фахівців, що є складовою Комплексу нормативних документів для розроблення складових системи стандартів вищої освіти (додаток 1 до наказу МОН України від 31.07.1998 р. № 285 із змінами та доповненнями) та з врахуванням вищеперерахованого можливо підрахувати тільки орієнтовну загальну кількість контрольних заходів за освітньо-професійною програмою, беручи до уваги, що в середньому одним із заходів може бути охоплено від 5-ти до 3-х кредитів ECTS, а також загальний навчальний час та його розподіл за циклами підготовки (в кредитах), наприклад:

для підготовки бакалаврів





^ Навчальний час

(академічних

годин/кредитів)

Кількість контрольних заходів на рік




3.5 роки

4 роки

3,5 роки

4 роки

^ Загальний час, зокрема:

8100/225

9288/258

Від 13 до-21

Від 13 до 22

Гуманітарної та соціально-економічної підготовки

Не менш

1836/51 ± 378/10,5

Від

3 до 5 ± 1

Від

3 до 5 ± 1

Природничо-наукової підготовки

Не менш

2322/64,5 ±378/10,5

Від

4 до 6 ± 1

Від

3 до 5 ± 1

Професійної та практичної підготовки.

Від 3942/109,5 ±378/10,5

до 5130/142,5 ±378/10,5

Від

8 до 14. ± 1

Від

7 до 12 ± 1

Література

  1. Левковский К.М., Морозова Т.Ю., Петренко В.Л., Степко М.Ф., Шпилевой В.Д., Юхновский И.Р. Система вьісшего образования и образовательные стандарты в Украине: Аналитический доклад. – М.: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, 2006. – 96 с.

  2. Левковский К.М., Петренко В.Л. Концептуальные основы реализации принципов и задач Болонского процесса: совместимость и сравнимость национальных систем образования и труда. Проблемы качества образования. Книга 3. Сравнительные исследования образовательных стандартов высшей школы стран СНГ//Материалы XIV Всероссийского совещания. – М.; Уфа: Исследовательский центр проблем качества подготовки специалистов, Уфимский государственный технический университет, 2004.

  3. Петренко В.Л. Стандарти вищої освіти у контексті Болонського процесу: історія, сучасний стан, перспективи (До 10-річчя впровадження стандартів вищої освіти в Україні) //Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. НМЦ BO MOH України. – К., 2005.­ Вип. 45: Болонський процес в Україні. ­– Ч. 1.– С. 66–107.

  4. Петренко В.Л. Державний стандарт вищої освіти у контексті Болонського процесу: історія, сучасний стан, перспективи (переліки кваліфікацій, напрямів і спеціальностей вищої освіти) // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. /НМЦ ВО МОН України. – К., 2005.– Вип. 46: Болонський процес в Україні. – Ч. 2.– 192 с.

  5. Петренко В.Л. Концептуальні засади реалізації в Україні принципів і завдань Болонського процесу: сумісність та порівнянність систем вищої освіти // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. – К.: Науково-методичний центр вищої освіти, 2003.– Вип. 34.– С. 3–25.

  6. Левковский К.М., Петренко В.Л., Полянский П.Б., Присенко М.А., Степко М.Ф. Супрун В.В. Развитие системы образования в Украине за период 1995­-2004 годы // Під заг. ред. Ніколаєнка C.M./МОН України. – К., 2005.

  1. Мельник С.В. Гармонізація державного стандарту вищої освіти із професійно класифікаційними стандартами: міфи і реальність // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник. – К.: Науково-методичний центр вищої освіти, 2005.– Вип. 45.– С.39–66.

  2. Міжнародна Стандартна Класифікація Занять (ISCO - 88: International Standard Classification of Occupations/ILO, Geneva

  3. Міжнародна класифікація занять для країн - членів ЄС (ISCO-88(COM).




  1. Класифікатори видів економічної діяльності Статистичної Комісії Європейського Союзу (NACE).

  2. Міжнародна стандартна галузева класифікація видів економічної діяльності Організації Об'єднаних Націй (ISIC).

  1. Конвенція щодо визнання кваліфікацій з вищої освіти в європейському регіоні. Рада Європи та ЮНЕСКО, Лісабон, 1997 р.

13. Климов С.М. Интеллектуальные ресурсы общества. – СПб.: ИВЭСЭП, Знание, 2002.– С. 36.

14. Десслер Гари. Управление персоналом / Пер. с англ.– М.: Издательство БИНОМ, 1997– С. 65.

15. The Bologna Declaration on the European space for H igher education an explanation.

16 Національний класифікатор України: Класифікація видів економічної діяльності ДК 009: 2005.– К.: Держспоживстандарт України, 2005.

  1. Національний класифікатор України: "Класифікатор професій" ДК 003:2005. // Держспоживстандарт України, Видавництво "Соцінформ".– К., 2005.

  2. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Галузеві випуски.– Краматорськ: Видавництво центру продуктивності.

  3. Журавський B.C., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ "Видавництво "Політехніка", 2003.– 200 с.

  4. Брукинг Э. Интеллектуальный капитал: Пер. с англ. Под ред. Л.Н.Ковалик. – СПб: Питер,– 2001.­– С. 82.

  5. Морозова Т.Ю. Погляд на освітні стандарти крізь призму компетентнісного підходу // Проблеми освіти: Науково-методичний збірник / Науково-методичний центр вищої освіти МОН України. – К., 2005.– Вип. 46: Болонський процес в Україні. – Ч.2.– С. 73–80.

  6. Державний стандарт України ДСТУ 3739-98 "Положення про ведення Державного класифікатора ДК 003 "Класифікатор професій" // Держстандарт України. – К., 1998.

  7. Міжнародна Стандартна Класифікація Освіти (ISCED97: International Standard Classification of Education/UNESCO, Paris).

  8. Про вищу освіту: Закон України №2984-III //Відомості Верховної Ради. – 2002. – №20.­ –134 с.

  9. Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої
    освіти. Додаток 1 до Наказу Міносвіти України від 31.07.98р. № 285 зі змінами та доповненнями, що введені в дію Розпорядженням Міністерства освіти і науки України від 5.03.2001р. № 28-р. // Інформаційний вісник "Вища освіта". – 2003.– № 10. – 82 с.

  10. Змістові частини галузевих стандартів вищої освіти підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста та бакалавра щодо гуманітарної, соціально-економічної та екологічної освіти та освіти з безпеки життєдіяльності людини й охорони праці // Інструктивний лист МОН України від 19.06.2002 р. №1/9-307 / Інформаційний вісник "Вища освіта".­ – 2003. – № 11.– ­55 с.

  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.05.1997 р. № 507 "Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями".

  12. Матеріали доповідної Колегії Міністерства освіти і науки України "Про стан проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III­ – IV рівнів акредитації" від 27 січня 2005 р. № 1/2 – 4 // Під заг. ред. Болюбаша Я.Я.


1   2   3

Схожі:

1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconВ., Лобунець В.І. Про методику формування змісту вузівських стандартів вищої інженерно-педагогічної освіти постановка проблеми
Постановка проблеми. У системі вищої освіти України проводиться певна робота із вдосконалення змісту стандартів вищої освіти. Більш...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconДидактичні засоби творчого навчання студентів технічних дисциплін постановка проблеми
України в міжнародний розподіл праці обумовила необхідність реформування системи вищої освіти держави. Основою реформування стала...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconЯ., Чикунов П. О. Загальні аспекти структурно змістовного формування системи стандартів вищої ocbiти постановка проблеми
Розробка цих документів є актуальним науково-методичним завданням для системи вищої освіти, і ґрунтується на результатах вивчення...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconСекція проблеми розроблення та впровадження стандартів вищої освіти
Секретар: доцент кафедри економіки, заступник декана факультету економіки та менеджменту з навчально-методичної роботи
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconПоложення про орг цію нп вказує, що Зміст вищої освіти є обумовленою потребами суспільства системою знань, умінь І навичок, у вигляді компетенцій, що має бути сформована в процесі
Навчальний процес у внз — це система організаційних І дидактичних заходів, спрямованих на реалізацію змісту освіти на певному освітньо-кваліфікаційному...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconСистема подання змісту технічних дисциплін згідно з державними стандартами вищої освіти постановка проблеми
Система подання змісту технічних дисциплін згідно з державними стандартами вищої освіти
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconІ. На вступному іспиті зі спеціальності абітурієнт повинен
Німеччини; г) політичні партії та виборна система; ґ) гос­подарство (промисловість, сільське господарство, мале підприємництво, транспорт,...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconОсобистісний аспект якості вищої освіти постановка проблеми
Болонського процесу, зокрема Комюніке конференції міністрів європейських країн, відповідальних за сферу вищої освіти (м. Лондон,...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconНаказ №11 9 7 Про утворення робочої групи для розроблення новітніх галузевих стандартів вищої освіти
З метою приведення змісту вищої освіти за галузями знань «Металургія та матеріалознавство» «Енергетика та енергетичне машинобудування»...
1. Національна система стандартів вищої освіти: проблеми становлення iconДосвід Російської Федерації щодо входження в Болонський процес Інтеграція російської вищої школи в загальноєвропейську систему вищої освіти: проблеми І перспективи Рекомендації міжнародного семінару
Санкт-Петербурзького державного університету згідно з наказом Міносвіти РФ від 14. 10 2001 n 3582 відбувся міжнародний семінар "Інтеграція...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи