Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми icon

Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми




Скачати 115.08 Kb.
НазваАдекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми
Дата24.04.2013
Розмір115.08 Kb.
ТипДокументи

УДК 378. 18. 064. 2

© 2007

Михайличенко А.М.


Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам СУСПІЛЬСТВА


Постановка проблеми. Розвиток науково-технічного прогресу (НТП) приводить до змін засобів виробництва та виробничих відносин. В той же час ефективність економіки залежить не тільки від якості продуктивних сил суспільства (засобів виробництва (техніки) і трудових ресурсів (людей), що приводять ці засоби в дію, (див. рис.1), але і від узгодженості їх розвитку.




У сфері виробництва склалася така ситуація, що сучасні досягнення науки і техніки, жорстка конкуренція стрімко удосконалюють засоби виробництва. Удосконалюється і сфера трудових ресурсів, але в більшості випадків зміни в системі професійної освіти, відповідальної за забезпечення необхідної якості фахівців, відстають від темпу, що диктується засобами виробництва. На міжнародній конференції в 1967 році це явище було названо світовою кризою освіти [1].

В даний час ця криза не тільки не подолана, але ще й збільшується. Її наслідки проявляються як додаткові збурення, що впливають на якість та безпеку виробничого процесу. Некомпетентність трудових ресурсів може привести не тільки до зниження ефективності виробництва, але й до "ворожості" нових технологій і обладнання до людини, що виявляється у виді нещасних випадків, катастроф, екологічних катаклізмів тощо.

Про це ж свідчить і національна асоціація промисловців США, яка констатує, що розрив між вимогами до тих, хто в найближчий час збирається зайняти нові робочі місця, та їх підготовкою, збільшується [2].

Максимально можливе узгодження розвитку продуктивних сил може бути досягнуто шляхом раціональної підготовки кадрів. Ця проблема має багато аспектів. Однією з них є проблема підготовки інженерів-педагогів, спроможних вести підготовку трудових ресурсів з урахуванням постійних змін виробництва. Але на довгому шляху від формування вимог до підготовки інженерів-педагогів можуть виникнути протиріччя, які приведуть до неадекватності підготовки інженерів-педагогів та інших фахівців вимогам.

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанню адекватності підготовки фахівців вимогам в останній час приділяється значна увага. Так, у стандартах вищої освіти [4] передбачена розробка освітньо-кваліфікаційної характеристики, яка ураховує невідповідність сформульованих у кваліфікаційній характеристиці професії вимог виробництва. Крім того, у навчальних планах передбачається проведення виробничих практик, які значно сприяють узгодженню виробничої сфери з навчальним процесом. В [13] при теоретичному аналізі трудової діяльності професіонала пропонується ураховувати не тільки його діяльність, а три компоненти діяльнісного підходу: „суб’єкт, діяльність, об’єкт”, тому що всі вони впливають на компетентність трудової діяльності.

^ Постановка завдання. Розглянути основні етапи підготовки інженерів-педагогів, визначити причини, що приводять до неадекватності їх підготовки та розробити пропозиції, які дозволять усунути причини неадекватності.

Нагадаємо, що адекватне – відповідне, правильне, точне. [3].

Виклад основного матеріалу. Підготовка інженерів-педагогів, як і других фахівців, у нашій країні ведеться згідно зі стандартами вищої освіти [4]. Основні етапи підготовки показані на рис.2.

Нагадаємо, що держава, конкретно Міністерство праці та соціальної політики України, є замовником професійних кадрів країни. Перелік необхідних народному господарству професій визначається класифікатором професій ДК 003-2005 [5].

Вимоги, яким повинні відповідати працівники на виробництві з кожної професії і кожного рівня кваліфікації представляються у вигляді кваліфікаційних характеристик професії і зібрані в окремі довідники, наприклад [6]. В кожній характеристиці вимоги до працівника формулюються у трьох розділах:

- завдання й обов'язки;

- повинен знати;

- кваліфікаційні вимоги.

Таким чином, перелік професій та кваліфікаційні характеристики професії є необхідними вихідними даними Міністерству освіти та науки України (МОН) для підготовки відповідних кадрів у необхідній для народного господарства кількості.(див. рис.2).

Далі відповідними організаціями Міністерства освіти і науки (МОН) України для кожної професії розробляється Державний стандарт вищої освіти, в якому більш детально формулюються державні вимоги до змісту професійно-технічної освіти. Державний стандарт містить [4] (див. рис.2):

- освітньо-кваліфікаційну характеристику (ОКХ) випускника навчального закладу;

- освітньо-професійну програму (ОПП) (нормативна частина змісту освіти).

- тести

Перш за все, на основі кваліфікаційних характеристик професії розробляється ОКХ випускника навчального закладу з метою забезпечення більшої відповідності освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівців вимогам суспільного поділу праці в Україні та мобільності системи підготовки фахівців щодо задоволення вимог ринку праці.

ОКХ випускника навчального закладу з точки зору вимог має такі складові:

- вимоги до соціально-значущих властивостей та якостей випускника вищого навчального закладу у вигляді переліку здатностей вирішувати певні проблеми і задачі соціальної діяльності та системи умінь, що є відображенням наявності цих здатностей.

- професійне призначення і умови використання випускників вищих навчальних закладів певної спеціальності та освітньо-кваліфікаційного рівня у вигляді переліку первинних посад, виробничих функцій та типових задач діяльності;

- освітні та кваліфікаційні вимоги до випускників вищих навчальних закладів вирішувати задачі діяльності у вигляді переліку здатностей та системи умінь, що є відображенням наявності цих здатностей;

- вимоги до атестації якості освітньої та професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів.

Навчальний процес

Випускник


Рис.2 Основні етапи підготовки фахівців

Зауважимо, що уміння формуються за допомогою діяльності, в тому числі і навчальної. Останню необхідно організувати таким чином, щоб формування умінь спиралося на відповідні знання.

На основі ОКХ випускника розробляється освітньо-професійна програма (ОПП), яка також є державним нормативним документом. В ньому визначається нормативний зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої та професійної підготовки фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності.

ОПП передбачає такі цикли підготовки:

- гуманітарної і соціально-економічної підготовки;

- природничо-наукової підготовки, що забезпечує певний освітній рівень;

- професійної (професійно-орієнтованої) та практичної підготовки, що разом з попередніми циклами забезпечує певний освітньо-кваліфікаційний рівень.

В ОПП приводиться розподіл змісту підготовки фахівця та максимальний навчальний час за циклами підготовки.

Зміст подається у вигляді переліку нормативних навчальних дисциплін, які можуть знаходитися у навчальному плані підготовки фахівців, та вказуються шифри блоків змістовних модулів, з яких формуються ці навчальні дисципліни. Для кожної навчальної дисципліни вказується мінімальна кількість навчальних годин/кредитів її вивчення.

Зміст освіти складається з нормативної та вибіркової частин. Нормативна частина змісту освіти визначається відповідним стандартом освіти. Вибіркова частина змісту освіти визначається вищим навчальним закладом [4].

Організація навчального процесу здійснюється навчальними підрозділами вищого навчального закладу. Основним нормативним документом , що визначає організацію навчального процесу є навчальний план, який складається на підставі освітньо-професійної програми і визначає перелік та обсяг нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення, конкретні форми проведення навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми та засоби проведення поточного та підсумкового контролю [4].

Тепер розглянемо джерела неадекватності, які на кожному з етапів підготовки фахівців.

Перш за все відмітимо, що кваліфікаційні характеристики професій можуть неадекватно висвітлювати вимоги до фахівця з конкретної професії. Наприклад, в [6, с.203] в розділі „Завдання та обов’язки” приведені такі вимоги до професії „Оператор електронно-обчислювальних машин”: „...Веде перфорацію, верифікацію, дублювання, репродукцію та табуляцію перфокарт. Зчитує та пробиває отвори закодованої інформації, яка міститься в перфокартах на основі графічних позначок. Перевіряє правильність нанесеної інформації з первинних документів на перфокарти „на світло” та лічильним контролем і правильність перебивання невірно відперфорованих перфокарт із виправленням відповідних показників та підсумків у табульограмі”. Слід відзначити, що сучасне покоління студентів і багато викладачів вже не застало ЕОМ з вводом інформації з перфокарт.

Така неадекватність ліквідується при розробці ОКХ випускника навчального закладу, в якій ураховуються перспективи розвитку НТП у відповідній галузі народного господарства за час навчання.

Наступне джерело неадекватності з’являється при трансформуванні умінь, визначених в ОКХ, в дисципліни, які буде вивчати студент у навчальному закладі згідно з їх переліком, приведеним в ОПП і згрупованих у цикли, згадані вище. Адже не кожен предмет буде включати в собі повністю конкретні уміння, які повинен опанувати навчаємий. Може бути і так, що в різних предметах буде вивчатись одне і те ж уміння не повністю, а по частинам. В цьому випадку треба вивчати не окремі предмети, а конкретні уміння, приведені в ОКХ. В цьому випадку необхідно розробляти навчальну документацію для кожного уміння і з її допомогою послідовно опановувати всіма необхідними уміннями,. Це можна зробити при використанні не предметної системи навчання, а модульної [9-12].

Крім того, використання різних методів та засобів навчання у навчальних закладах не завжди забезпечують підготовку фахівця у відповідності з заданою ОКХ випускника моделлю. Таким чином, сукупність неадекватно складеної моделі фахівця (в тому числі і інженера-педагога) з неадекватною її реалізацією, є головною причиною некомпетентності фахівця на конкретному робочому місці, що, як правило, потребує його перенавчання.

Зупинимося на причинах виникнення посадової некомпетентності молодого фахівця. Після закінчення навчального закладу молодий спеціаліст, як правило, поступає на підприємство, в організацію, установу, навчальний заклад, фірму і т.п. (далі підприємство), де займає деяку посаду. На підприємстві існує штатний розклад, у якому вказуються посади і відповідні їм оклади. У той же час нормативні документи [5, 6], на підставі яких ведеться навчання в навчальних закладах, не містять поняття посада. Це є ще одним джерелом неадекватості підготовки майбутніх працівників у навчальних закладах з вимогами виробництва наступним чином.

Для кожної посади на підприємстві складаються посадові обов'язки, які базуються на відповідній кваліфікаційній характеристиці професії. При цьому структури посадових обов'язків і кваліфікаційних характеристик відрізняються. Так, посадові обов'язки мають, у загальному випадку, сім розділів [6]:

1)загальні положення;

  1. завдання й обов'язки;

  2. права;

  3. відповідальність;

  4. повинен знати;

  5. кваліфікаційні вимоги;

  6. взаємодія (зв'язки) відповідно до професії, посади.

У той же час кваліфікаційна характеристика професії, розроблена Міністерством праці і соціальної політики України, на підставі якої складаються посадові обов'язки, містить всього три розділи, приведені вище. Структура ОКХ також відрізняється від структури посадових обовязків фахівця.

Цілком природно, що в тих структурних розділах посадових обов'язків, яких немає в кваліфікаційних характеристиках, містяться вимоги і до нових знань та умінь, які не були ураховані і опановані фахівцем у навчальному закладі, що є одним із джерел посадової некомпетентності.

Для усунення згаданих недоліків необхідна, перш за все, інтеграція професійного навчання у навчальних закладах і на виробництві. Крім того, випускнику навчального закладу потрібне додаткове навчання на виробництві. Він повинен розуміти, що одним з відповідальних етапів для нього є навчання на виробництві, якщо він хоче бути компетентним працівником з урахуванням подальшого просування по службі і задоволення своїх кар’єрних амбіцій.

З іншого боку, керівництво підприємства також повинно мати на увазі, що молодому фахівцю без додаткового навчання і цілеспрямованої адаптації не стати компетентним працівником. Тим більше, що відповідно до вимог ДСТУ ISO 9001-2001 і ДСТУ ISO 9004-2001 “підприємство повинно саме визначати необхідний рівень компетентності персоналу, визначати їхній фактичний рівень компетентності й організувати навчання персоналу в разі потреби”. Це говорить про те, що для організації виробництва у відповідності зі стандартами ISO на підприємстві повинна працювати система підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації персоналу і просування їх по службі. При цьому зміст навчання повинен охоплювати бачення майбутнього організації, його політику і мету, вплив діяльності організації на суспільство, програми періодичного підвищення кваліфікації персоналу, що проходив перепідготовку раніше, і т.п. Ні один навчальний заклад не може включити в програму навчання перераховані вище особливості трудових процесів та політики конкретного підприємства.

У нашій країні останнім часом питанню вдосконалювання підготовки кадрів на виробництві почала приділятися пильна увага. Розроблені “Положення про професійне навчання на виробництві” і проект “Закону України про професійний розвиток персоналу підприємств”. Почали відроджуватися відділи технічного навчання на підприємствах.

Таким чином, організація на підприємствах випереджальної підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації і просування персоналу по службі на основі сучасних технологій професійного навчання (наприклад модульної [9-12]) є нагальною вимогою часу.

Висновки. Розглянуті основні етапи підготовки фахівців (у тому числі і інженерів-педагогів) та визначені причини, що приводять до неадекватності їх підготовки на кожному із етапів. Сфомульовані пропозиції, які дозволять усунути причини неадекватності.

^ Перспективи подальших досліджень. Подальші дослідження можуть бути спрямовані на впровадження більш тісної співпаці навчальних закладів з підприємствами, для яких готуються фахівці, що дасть можливість повніше ураховувати у процесі навчання вимоги виробництва, які постійно змінюються.


Література

1. Кумбс Ф.Г. Кризис образования в современном мире -М.: Прогресс, 1970. -260с.

2. Рукавишникова Е.Р. Состояние и перспективы научно-технического образования в США // В сб.: Техника, экономика. Сер. экономика за рубежом, 1994, вып.1, с.3-12.

3. Большой энциклопедический словарь. –М.: Советская энциклопедия, 1991.

4. Комплекс нормативних документів для розробки складових системи стандартів вищої освіти. –К.: 1998.

5. Класифікатор професій. ДК 003-2005. –К.: Соцінформ, 2001. -584с.

6. Довідник кваліфікаційних характеристик працівників. Випуск 1 “Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, які є загальними для всіх видів економічної діяльності” Розділ 2. “Професії робітників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності”. –Краматорськ: Центр продуктивності, 2001. –280с.

7. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Затверджено наказом Міністра освіти України від 2 червня 1993 року №161.

8. Михайличенко А.М. Проблеми формування компетентності персоналу підприємств // Професійне навчання на виробництві: Зб. Наук. праць: Випуск 1. –К.:Наук. світ, 2003. –С.46-53.

9. Костюченко М.П. Трикомпонентна модель систем і технологій професійного навчання // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. №5, 2003. С.101-107.

10. Костюченко М.П., Паньков Д.В. Організація модульного навчання в професійно-технічних навчальних закладах: управлінський аспект. Навчально-методичний посібник. Донецьк: ДІПО ІПП.2005.-100с.

11. Микуляк О.П., Матвєєв Г.П., Костюченко М.П.Модульна система професійного навчання: навчально-методичний посібник. -Донецьк: ТОВ.”Юго-Восток ЛІД”, 2002, -246с.

12. Михайличенко А.М. Системные возможности методики модульного профессионального обучения // Проблеми розробки та упровадження модульної системи професійного навчання. –Харків: Каравела, 1999. -С.59-67.

13. Стрелков Ю.К. Инженерная и профессиональная психология. Учеб. Пособие для студ. Высш. Учеб. Заведений. –М.: Издательский центр «Академия»; Высшая школа, 2001. -360с.


Михайличенко А.М.

Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства

Розглянуті основні етапи підготовки фахівців (у тому числі і інженерів-педагогів) та визначені причини, що приводять до неадекватності їх підготовки на кожному із етапів. Сфомульовані пропозиції, які дозволять усунути причини неадекватності.


Михайличенко А.М

Адекватность подготовки инженеров-педагогов требованиям общества

Рассмотрены основные этапы подготовки специалистов (в том числе и инженеров-педагогів) и определены причини, которые приводят к неадекватности их подготовки на кождом из этапов. Сфомулированыпредложения, которые позволят исключить причины неадекватності


A. Mikhailichenko

Adequacy of Preparation of Engineers-Teachers to Requirements of Society

The basic stages of preparation of experts (including engineers-teachers) were considered and cause, which lead to inadequacy of their preparation on each of stages, were defined. Offers which will allow to exclude the reasons of inadequacy were formulated.


Стаття надійшла до редакції 08.06.2007р.

Схожі:

Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми iconОсобливості професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у вищому навчальному закладі постановка проблеми
Постановка проблеми. Виконання складних і відповідальних задач, що стоять перед системою професійної освіти з підготовки кваліфікованих...
Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми iconПроблеми професійно-правової підготовки інженерів-педагогів та шляхи їх вирішення постановка проблеми
Це протиріччя може бути усунене шляхом вдосконалення сучасної правової підготовки майбутніх педагогів шляхом дослідження як існуючої...
Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми iconВ., Кошелєва В. С. Бізнес-планування як один з напрямків підготовки інженерів-педагогів постановка проблеми
Це протиріччя і стало однією з причин зосередження нашої уваги на наступній темі дослідження „Бізнес-планування як один з напрямків...
Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми iconФормування творчої активності у майбутніх інженерів-педагогів засобами педагогічного клубу постановка проблеми
Льства. Серед них проблема якості підготовки майбутніх та перепідготовки діючих інженерів-педагогів до виховної діяльності, а саме:...
Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми iconСпособи удосконалення змісту педагогічної підготовки майбутніх інженерів-педагогів постановка проблеми
Постановка проблеми. Входження освіти України до єдиного європейського та світового освітнього і наукового простору обумовлює певні...
Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми iconТеоретико-інформаційний складник інформаційної культури майбутніх інженерів Постановка проблеми
Постановка проблеми. Перехід людства від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства вимагає відповідних...
Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми iconУдосконалення психолого-педагогічної підготовки інженерів-педагогів шляхом впровадження інноваційних технологій навчання постановка проблеми
Удосконалення психолого-педагогічної підготовки інженерів-педагогів шляхом впровадження
Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми iconПрофесійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів у галузі охорони праці з використанням комп'ютерних технологій навчання постановка проблеми
Ромислового виробництва та впровадженням нових технологічних процесів і обладнання залишається проблема забезпечення безпечних і...
Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми iconАналіз змісту екологічних знань інженерів-електромеханіків у професійній діяльності постановка проблеми
Постановка проблеми. Для України пріоритетною складовою є загальносистемна екологізація промисловості, економіки, суспільства
Адекватність підготовки інженерів-педагогів вимогам суспільства постановка проблеми iconМоніторинг якості професійної підготовки інженерів-технологів постановка проблеми
Постановка проблеми. Якість професійної підготовки інженерів-технологів для фармацевтичної галузі набуває гострої актуальності в...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи