Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми icon

Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми




Скачати 100.71 Kb.
НазваОсобливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми
Дата25.04.2013
Розмір100.71 Kb.
ТипДокументи

УДК 371.318

© 2006

Дяченко Н. І., Лізан І.Я.


ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ІНЖЕНЕРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ


Постановка проблеми. Позитивні зміни на сучасному етапі в системі вищої освіти останніми роками набули стабільного характеру. Нові перспективи розвитку вищої інженерної освіти закладено в положеннях Закону України „Про вищу освіту”, Указі Президента України „Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України”.

У зв’язку з цим актуальною проблемою є необхідність розвивати систему вищої освіти відповідно до вимог науково–технічного і соціального процесу суспільства. Система вищої освіти повинна реагувати на заходи виробництва, науки і культури, забезпечувати їх потребу в робітниках, що одержують високу професійну підготовку, відповідно до вимог сучасності, управлінську культуру. Орієнтиром до модернізації вищої технічної освіти у цьому напрямку є Конвенція про технічну і професійну освіту, прийняту Генеральною конференцією ООН з питань освіти, науки і культури в Парижі від 10. 11. 1989 року. Конфесія проголошує: ”Програми технічної і професійної освіти повинні відповідати не тільки технічним вимогам відповідних галузей виробництва, але і забезпечувати загальну підготовку, необхідну для індивідуального культурного зростання особистості”.

Необхідність формування загальної професійної культури у майбутніх спеціалістів є актуальним науково-педагогічним завданням, рішення якого дозволить прискорити входження в європейський освітній простір, відповідно з курсом на реалізацію Болонської конвенції. Соціально – економічні процеси нашого суспільства вимагають від вищої школи не лише підвищення рівня кваліфікації випускників, а й швидкого переходу до підготовки інженерів нового типу, здатних ефективно реагувати на зміни економічних, технічних і управлінських умов.

У цих умовах особливого значення набувають такі якості спеціалістів, як: ініціативність, толерантність, здатність вирішувати нетрадиційні задачі в експериментальних умовах, компетентність тощо. Таким чином, змінюється сам зміст кваліфікації спеціаліста – інженера. Вона визначається не тільки як сума конкретних знань, але включає і рівень загальної інформованості, комп’ютерну грамотність. Одночасно формується і так зване поняття «третьої грамотності» [1]: культура спілкування, лабільність, естетичне і етичне виховання тощо.

^ Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми, надає можливість говорити, що проблемі культури взагалі і професійної зокрема приділяють велику увагу фахівці з різних галузей знань: психологи, філософи, економісти, педагоги. [2] Цій проблемі присвячені наукові конференції і багато публікацій у галузевій періодиці.

Професійна культура є субкультурним утворенням, на яке безпосередньо впливає рівень загальної культури суспільства, разом з цим, дедалі глибшим стає процес глобалізації, який вимагає врахувати розвиток сучасного світового виробництва, нових норм і правил міжнародної співпраці. Тому вимогою до підготовки фахівців стає забезпечення їх ефективної участі у глобалізованому світі.

У сучасній системі безперервної вищої технічної освіти відбудовується поглиблення процесів її гуманізації та гуманітаризації, тому формування професійної культури студентів набуває особливого значення для суспільства.

Визначення поняття «професійна культура» надається у багатьох дослідженнях останнього часу. Професійна культура спеціаліста розглядається як «інтегральна якість, на міцному фундаменті розвинених власне професійних якостей і властивостей, а саме культурі філософського, соціального, економічного, екологічного та іншого мислення, на готовності людини вміти її реалізувати у професійній діяльності весь свій духовний – моральний потенціал». [3] С. Костюкович, вважає, що змістом університетської освіти є навчання «інтелектуальної професії». [4] Він вважає, що професійна культура спеціаліста повинна складатися з декількох компонентів, а саме: спеціальної підготовки – професійного навчання, дослідницької і гуманістичної підготовки. Близькою до такого визначення «професійної культури» є думка Г. О. Когишла. [5]

Більшість сучасних досліджень цієї проблеми (І.А. Зазюн, Н.Г. Ничкало, С.А. Сластенін, Р.К. Серьожнікова та інші) вважають, що для професійного самовдосконалення майбутнього спеціаліста важливо перевести його з об’єктної у суб’єктну позицію. [6]

^ Постановка завдання. Метою даної статі є визначення соціального значення формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей та шляхи її подальшого розвитку.

^ Виклад основного матеріалу. Процес становлення суб’єктної позиції, на наш погляд, повинен складатись з декількох етапів.

Перший етап включає невизначеність ціннісно - сенсових орієнтирів, орієнтацію на авторитети, подолання сумнівів у визначенні майбутнього шляху. Цей етап визначається як період адаптації студента у вищому навчальному закладі. Сприяє подоланню негативних проявів інститут кураторства, включення студентів у самостійну дослідницьку роботу, виховні заходи, традиції навчального закладу, формування студентських органів самокерування тощо. Другий етап пов'язаний з індивідуалізацією позицій і визначень людини, гуманізацією стосунків з середовищем, включенням студентів у самостійну дослідницьку групу за фахом, активізацією пізнавальної діяльності, формування лідерської позиції, самостійність у виборі форм і методів освоєння інформації, підвищення вимог до навчального процесу. На цьому етапі вважається за необхідне приділяти увагу індивідуальним формам керівництва науково-дослідницькою роботою, включення студентів до кафедральних тем дослідження за фахом, використання студентів у культурно-виховних, просвітницьких, спортивно-оздоровчих заходах і програмах з метою розвитку творчої особистості, виховання професійної гідності і самоповаги. На цьому етапі характерна самооцінка своїх здібностей і підготовки за вимогами майбутньої професії.

Третій етап – інтеграційний або етап самосвідомості. У цей період здійснюється формування професійної позиції в діяльності, усвідомлюються принцип і ціннісні орієнтири спеціаліста, професійна поведінка перетворюється у професійну мету. Таким чином третій етап власне і є базю професійного самовиховання і самовдосконалення.

Професійна суб’єктивна позиція неможлива без соціально-активної практики, тому професійна культура вимагає кардинального оновлення вищої освіти взагалі і технічної зокрема. Це пов’язано з тим, що виділення етапів формування суб’єктної самодостатності не може бути пов’язаним з кількісними показниками, а саме: з аудиторними годинами освоєння деяких дисциплін, обов’язковості календарних строків, визначеністю переліку сукупності виконання окремих вимог. Кожний з етапів передбачає, перш за все, якісну систему змісту, форм і методів, застосованих у пошуках свого професійного стилю, оволодіння механізмами професійної діяльності.

З цих позицій початкова професійна підготовка майбутнього інженера повинна бути побудована на осмисленні гуманітарної спрямованості професійної діяльності, орієнтації її на вирішення проблем людини. В сучасних умовах важливою проблемою стає проблема вдосконалення людини в техніці, а не навичках. Про таку загрозу попередив ще М. О. Бердяєв у своїй роботі «Людина і машина». [7] Духовний розвиток людини здійснюється поступово на відміну від швидкого вдосконалення техніки, а іноді і зупиняється, на думку авторів, під впливом технократизму, це прискорює розрив між духовністю людини і матеріальністю техніки. Дегуманізована людина створює дегуманізовану техніку, тому М. Бердяєв і вимагав духовно освоювати техніку, наповнювати її духовним змістом, встановлювати ціннісно-позитивні межі її розвитку. До такого усвідомлення може дійти не просто професійно освічена людина, а духовно збагачений спеціаліст, якому притаманне професійне мислення. Аналіз наукових публікацій і проведення опитування серед студентів – випускників свідчить, що молоді спеціалісти не можуть на основі отриманих в вищому навчальному закладі знань сформувати власне ставлення до загально – технічних, технологічних і екологічних проблем.

Така позиція свідчить про авторитарність форм і методів освоєння професійних знань, недостатній розвиток самосвідомості і самодостатності.

Деякі студенти взагалі ототожнюють навчання і примусовий вплив. Характер цих недоліків свідчить, про необхідність цілеспрямованої роботи відносно формування масштабного професійного мислення майбутнього спеціаліста.

Демократизація і гуманізація педагогічного процесу у вищих навчальних закладах визначають зміст нового професійного мислення, яке поєднує систематизоване знання зі стратегічною самовизначеністю особистості.

Штучну віддаленість професійних, техніко-економічних від філософсько-людинознавчих в технічних вузах можна подолати тільки шляхом розширення гуманітарного впливу. Це пов’язано з тим, що будь-яка професія вимагає відповідної етичної форми і психологічного забезпечення. Мотивація професійного зростання обумовлює необхідність філософсько-світоглядної і психологічної підготовки до майбутньої діяльності. Останнім часом науковці приділяють багато уваги пошуку консолідуючої ідеї. Разом з тим, головна умова сприйняття будь-якої консолідуючої ідеї – ментальність суспільства - не враховується. Занепокоєння викликає і виражена технократична позиція деяких авторів. Наприклад, Г. Дмитренко пропонує ідею «регулярної періодичної кваліметричної оцінки морального розвитку» від дитячого садка до періоду професійної сталості. Таке оцінювання, на думку автора, дасть змогу побачити «відхилення від норм по кожному фактору моральності». [8]

Гуманітаризація освіти повинна врахувати не розширення гуманітарного циклу досліджуваного у технічному вузі, як автори статті, вважаємо за доцільне.

В сучасних умовах концепція гуманітаризації професійної освіти повинна включати комплексний підхід, а саме: гуманні технології навчання і виховання; створення гуманно-технічних і гуманно-технологічних блоків на засадах междисциплінарності; подолання ілюзорності міжпредметних зв’язків; створення гуманітарного середовища; особистісно-орієнтоване навчання. Вища школа повинна бути не просто «кузнею кадрів», а центром культури, джерелом гуманістичних знань і виховання.

Професійна культура передбачає і вирішення проблеми формування дослідницької спрямованості, яка є поза увагою науковців. Активізація дослідницького потенціалу суттєво впливає на динаміку професійного вдосконалення майбутніх спеціалістів. В процесі вузівського навчання недостатньо враховувати тільки активізацію пізнавальних моментів і творчого світогляду особистості. Для досягнення поставленої мети необхідно спиратися на формування базових та специфічних дослідницьких умінь. Спецкурси НДРС (науково-дослідницька робота студентів) повинні не тільки виконувати адміністративно-контролюючу функцію, а перш за все, знайомити з методологією наукового пошуку, моделювання, інтеграційних процесів філософської обумовленості технологічного розвитку. Позитивна інтелектуальна мотивація досягається за допомогою досліджень високої складності, проведення мікроексперементів, в підготовці власних методик, створення оригінальних педагогічних технологій тощо. Позитивну роль могли б відіграти і студентські конструкторські бюро, які колись були у кожному технічному вузі. Адже від вищої освіти чекають не формування цілком компетентного фахівця, який оволодів досконало спеціальністю в стінах навчального закладу, а вільну і освічену молоду людину, яка має широкі знання і ознайомлена з науковими досягненнями у своїй обраній професії, з основами громадянської компетентності, здатна самостійно розшукувати джерела інформації і правильно їх використовувати. Державні і приватні роботодавці ставлять саме такі вимоги до молодих спеціалістів, оскільки заглиблення у виробничі функції і формування необхідної компетенції відбудовується власне практичною діяльністю. Надмірна профілізація в умовах «інформаційного вибуху» і швидких змін виконання фахових функцій, є недоцільною.

Висновки.

  1. Сучасний етап розвитку суспільства вимагає підвищення рівня професійної культури студентів, перехід до підготовки спеціалістів-інженерів нового типу.

  2. Професійна культура залежить від загальнокультурного рівня студента і ментальності суспільства.

  3. Професійна культура і професійне мислення пов’язане зі становленням суб’єктної позиції майбутнього спеціаліста, яка формується у сучасному навчальному закладі постійно.

  4. Формування масштабного професійного мислення, пов’язаного з розширенням гуманітарного впливу і формуванням дослідницької спрямованості студентів.

  5. Особливістю формування професійної культури майбутнього інженера є вмотивована поведінка і професійна етика.

^ Перспективою подальших досліджень є аналіз особливостей формування професійної культури майбутніх фахівців не лише інженерного, а також і інженерно-педагогічного напрямку.

Література


  1. Волкова Н. Загальноекономічна освіта в системі економічної культури суспільства. Непереривна професійна освіта: теорія і практика // Науково – методичний журнал, 2001.с- Вищ. 2. – с. 67-68.

  2. Андрущенко В.П. Вища освіта: інформаційні зміни в контексті глобалізації // Економіст. – К.: КНЕУ, 2003, - № 1-2; Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. – М.: Высшая школа, 1991. – 207с.; Лугай В. С. Філософія сучасної освіти.: - К. Творча спілка вчителів України, 1996. – 255с.; Кремень В.Г. Освіта і наука України: шлях модернізації. К.: Грамота, 2003. – 216с.; Освітні технології: Навчально-методичний посібник. // за ред. О. М. Пехоти. – К.: А. С. К., 2001. – 255с.

  3. Борсук С.С. Стадійність у формуванні професійної культури управлінських працівників. // Актуальні проблеми формування професійної та гуманітарної культури сучасного спеціаліста: Тези доповідей. 1994. – К.,1994. – ч. 1. – с. 210 – 211.

  4. Глобина Е.В. Соколова Л.Е. Университетское образование как средство подготовки конкурентоспособного специалиста. // Проблема целостного развития личности студента как субъекта педагогического воздействия (глобальные и региональные тенденции). Материалы Международной научно-практической конференции (2-3 июня 2004г.) – Донецк, 2000 с. 210.

  5. Кошел Г.О. Соціальне значення формування професійної культури студентів економічних спеціальностей.// Нові технології навчання: науч. – метод. Зб. / Кол. авт. – Виш. 36. – с. 189 – 191.

  6. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті. // за ред. С.О. Сисоєвої. – К.: ВІПОЛ, 2001. – 502 с.; Сереисникова Р.К. Субъективная деятельность как фактор творческого развития. // Проблемы целостного развития личности студента как субъекта педагогического воздействия (глобальные и региональные тенденции.) Материалы международной научно – практической конференции. – Донецк, 2004. – с. 9 – 16.

  7. Бердяев Н.А. Человек и машина // Вопросы философии. – 1989. - №2. – с. 31.

  8. Дмитренко Г. Менеджментський підхід до правового оздоровлення суспільства. // Персонал. – 2003. – 10. – с. 71 – 72.


Дяченко Н.І. Лізан І.Я.

Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей

У статті викладена концепція розв'язання задачі формування та розвитку культури у студентів інженерних фахів у процесі навчання.


Дьяченко Н.И. Лизан И.Я.

Особенности формирования профессиональной культуры студентов инженерных специальностей

В статье изложена концепция решения задачи по формированию и развитию культуры у студентов инженерных специальностей в процессе обучения


N. Diachenko., I. Lizan

Peculiarities of professional cultural formation of students of engineering specialties

The article deals with the description of the idea of solving problems of cultural formation and development during the educational process of students of engineering specialties.


Стаття надійшла до редакції 06.07.2006р.

Схожі:

Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми iconТеоретико-інформаційний складник інформаційної культури майбутніх інженерів Постановка проблеми
Постановка проблеми. Перехід людства від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства вимагає відповідних...
Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми iconДо проблеми формування культури наукового писемного мовлення у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей постановка проблеми
До проблеми формування культури наукового писемного мовлення у студентів інженерно-педагогічних спеціальностей
Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми iconНапрямки удосконалення педагогічної підготовки студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми
Проблеми. Сучасна інженерна діяльність характеризується не тільки ускладненням інженерних об’єктів, але і змінами в її структурі...
Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми iconД. формування професійної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури в умовах педагогічної практики а Постановка проблеми у загальному вигляді
Внз самостійно підвищувати рівень своєї освіченості й професійної підготовки, знаходити принципово нові розв'язки проблем науки І...
Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми iconО. Д. Формування професійної компетентності майбутнього вчителя фізичної культури в умовах педагогічної практики а Постановка проблеми у загальному вигляді
Внз самостійно підвищувати рівень своєї освіченості й професійної підготовки, знаходити принципово нові розв'язки проблем науки І...
Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми iconОсобливості освітньої мотивації студентів інженерних спеціальностей сільськогосподарського спрямування постановка проблеми
Різних сферах людської діяльності, у тому числі в системах освіти і виховання. Безпосередньо ж для української освітньої сфери це...
Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми iconПедагогічні технології формування загальної І професійної культури фахівця постановка проблеми
Отже, загальна проблема полягає у визначенні нових цілей і змісту освіти, педагогічних технологій для розв’язання цього завдання,...
Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми iconСтан дослідження проблеми формування професійної готовності майбутніх вчителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів постановка проблеми
Постановка проблеми. Одним з основних шляхів, запланованих державою в програмі реформування освіти, є підготовка нової генерації...
Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми iconПроектування навчального процесу студентів швейних спеціальностей з метою формування творчих умінь у процесі самостійної роботи постановка проблеми
Постановка проблеми. Зміни, що проходять в економічному та соціально-політичному житті країни в останні роки обумовили нові тенденції...
Особливості формування професійної культури студентів інженерних спеціальностей постановка проблеми iconОсобливості професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у вищому навчальному закладі постановка проблеми
Постановка проблеми. Виконання складних і відповідальних задач, що стоять перед системою професійної освіти з підготовки кваліфікованих...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи