А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми icon

А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми




Скачати 416.13 Kb.
НазваА., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми
Дата25.04.2013
Розмір416.13 Kb.
ТипДокументи

УДК 378.147

© 2005

Худяєв О.А., Фесенко Л.Д.


Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів

у світлі Болонського процесу


Постановка проблеми. Сьогодні вивчитися на все життя неможливо. Сучасна людина повинна володіти кількома спеціальностями та постійно підвищувати свою кваліфікацію. Протягом активного, творчого періоду життя вона повинна мати можливість змінювати місце навчання, переходити, при необхідності, з одного навчального закладу до іншого для повного розкриття та реалізації своїх природжених потенційних можливостей 1. Реалізації такого підходу до процесу освіти для мешканців більшості європейських держав сприяє європейське співтовариство учасників Болонського процесу, який розпочався у 1999 році та за головну мету має створення відкритої європейської зони освіти та професійної підготовки, де студенти і викладачі можуть переміщатися без перешкод.

Державами, які підписали Болонську конвенцію, створена європейська система перезарахування кредитів - ЕСТS, яка призначена для підвищення ефективності та удосконалення європейської міжвузівської кооперації як засобу покращення якості освіти і розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування. ЕСТS сприяє полегшенню визнання навчальних досягнень студентів європейськими ВНЗми через використання загальнозрозумілої системи оцінювання - кредити і оцінки. При цьому знання, одержанні студентом в одному ВНЗі, повинні мати силу та адекватно цінитися в усіх державах - учасницях Болонського процесу.

Україна, як одна із значних європейських держав, не може залишатися в стороні від Болонського процесу, бо неучасть у цьому русі в перспективі неминуче вплине на репутацію вітчизняної освіти, а значить на притікання у майбутньому іноземних студентів, яких на Україні сьогодні 27 тисяч. для України це дуже вагомий ресурс, хоча б з тієї точки зору, що кількість випускників шкіл з кожним роком зменшується. Україна, а разом з нею і Молдова, у вересні 2004 року подали офіційні заявки на приєднання до Болонського процесу. Очікується, що міністр освіти і науки України підпише необхідні документи про приєднання до Болонського процесу на запланованій зустрічі міністрів освіти європейських держав в Норвегії у травні 2005 року.

^ Аналіз останніх досліджень та публікацій. Шкала оцінювання ЕСТS. Результати екзаменів і заліків зазвичай виражаються в оцінках. Однак у Європі співіснують багато різних систем оцінювання. Неможливо визначити єдиний критерій систем оцінювання у різних країнах. У більшості країн є національна система оцінювання, котра в жодному випадку не є універсальною. крім цього, визначення бала “проходження” по певній шкалі може різнитися між окремими закладами, і межа застосування доступних балів суттєво відрізняється у різних закладах, змінюється з року в рік, та є відмінною для кожного предмета. Тому одним з найважливіших питань міжвузівської кооперації є питання перезарахування оцінок для студентів із різних ВНЗів – учасників ЕСТS.

Принциповим моментом в системі ЕСТS є те, що кредити ЕСТS призначаються для розділів курсу і відображають “кількість роботи” з кожного блоку курсу відносно загального обсягу роботи студента на протязі навчального року. але присвоюються кредити лише тим студентам, які успішно завершили курс і одержали позитивні оцінки. Іншими словами, студенти не одержують кредитів ЕСТS просто за відвідування занять у ВНЗі – вони повинні задовольнити всі вимоги щодо оцінювання, визначені у місцевому чи закордонному ВНЗі, щоб продемонструвати, що вони виконали заплановані навчальні завдання для даного розділу курсу і засвоїли матеріал на належному рівні.

Процедура оцінювання може проводитися у різноманітних формах: письмові чи усні екзамени, курсова робота, поєднання цих двох чи інших засобів таких, як модульні завдання, письмові курсові контрольні роботи, виступи на семінарах та інші. Якість роботи студентів над програмою навчання визначається через виставлення оцінок кожному студенту, які, у свою чергу, залежать від кількості набраних балів з розділу курсу, який оцінюється.

Сьогодні ЕСТS гарантує визнання навчання за кордоном, впроваджуючи систему оцінювання та порівняння студентських досягнень та їх передачу з одного закладу до іншого. В основі цієї системи лежить шкала оцінювання ЕСТS (табл. 1), яка була розроблена для того, щоб допомогти закордонним ВНЗам переносити оцінки, виставлені місцевим закладом.

Таблиця 1

Шкала оцінювання ЕСТS

Оцінка

ЕСТS

Відсоток студентів, які зазвичай успішно досягають відповідної оцінки


Визначення оцінки

А

10

ВІДМІННО – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок

В

25

Дуже ДОБРЕ – вище середнього рівня з кількома помилками

С

30

ДОБРЕ – в загальному правильна робота з певною кількістю грубих помилок

D

25

ЗАДОВІЛЬНО- непогано, але зі значною кількістю недоліків

E

10

ДОСТАТНЬО – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

-

НЕЗАДОВІЛЬНО – потрібно попрацювати перед тим, як отримати залік

F

-

НЕЗАДОВІЛЬНО – необхідна серйозна подальша робота


Кількість оцінок у шкалі оцінювання ЕСТS (див. табл.1) є компромісною. Менша кількість оцінок дала б занадто мало інформації, більша кількість оцінок означала б певні уточнення, яких не існує, та спричинила б збільшення механічної роботи у виставленні оцінок. Визначення п’яти “прохідних” рівнів оцінок від “а” до “Е” було обране для максимізації значення оцінок “а” та “Е” .

Оцінки системи ЕСТS від “а” до “Е” присвоюються за умови здачі іспиту (заліку), а оцінки від “FX” до “F” присвоюються у випадку його нездачі; відмінність між “FX” та “F” сприятиме визначенню майбутнього навчального плану для деяких не дуже успішних студентів. Ті ВНЗи, які не спроможні розрізнити рівні незадовільної здачі іспиту (заліку), застосовуватимуть тільки оцінку “F”, не беручи до уваги оцінку “FX” . Таким чином, збільшується кількість градацій оцінки знань порівняно з чотирибальною системою. Оцінки у свою чергу повинні виставлятися тільки на підставі набраних балів.

Слід зазначити, що шкала оцінювання ЕСТS не базується на припущенні про будь-який розподіл студентських оцінок, вона базується на визначенні досконалості. Крім того, шкала має міцне статистичне підкріплення, але статистичні дані повинні бути поєднані із реалістичним описовим підходом до оцінювання знань у кожному конкретному ВНЗі.

Однією із основних засад шкали оцінювання системи ЕСТS є те, що вона досить чітко визначена для того, щоб заклади прийняли свої рішення з приводу застосування цієї шкали. Спосіб відповідності кількості балів ВНЗу до шкали оцінювання ЕСТS такий [2]: ВНЗ встановлює максимальну та мінімальну кількість балів (наприклад, від 1 до 100 балів), яка може бути присвоєна студенту; для того, щоб отримати розподіл балів за відсотковою моделлю 10-25-30-25-10 (див. табл.1), межі між оцінками повинні відповідати 10 %, 35 %, 65 % та 90 % загальної кількості успішних студентів.

Важливим моментом для встановлення оцінок є розподіл балів з курсу, який може змінюватися з року в рік, при цьому можуть мати місце відмінності між кількісним та якісним ступенем занять. Чим більше наближення закладу до єдиного критерію між своїми балами та шкалою оцінювання системи ЕСТS, тим легше відбудеться процес оцінювання, але невимушеність цієї дії повинна бути збалансованою проти можливої несправедливості по відношенню до студентів за рахунок значного відхилення шкали оцінювання. Якщо кількість студентів, які відвідують заняття, досить мала, чіткий розподіл цієї маленької кількості за моделлю 10-25-30-25-10 недоцільний.

Коли місцевий та закордонний заклади вирішать, як їхні бали відповідатимуть оцінкам системи ЕСТS, відбувається перезарахування оцінок, наприклад [2]:

а) студент з Італії складає іспит у закладі Франції, отримавши 13 балів із 20 можливих. У цьому закладі 13 балів означає, що робота виконана на “добре” та відповідає оцінці “С” у системі ЕСТS. Перелік оцінок дисциплін представляє наявність 13-ти балів та оцінку “С” в ЕСТS. На основі цієї інформації місцевий заклад в Італії присвоює 27 балів із 30 можливих;

б) студентка із Португалії у Нідерландах отримує 9 балів із 10 можливих, завдяки чому вона стає однією із кращих студентів, які становлять 10 % академічної групи. Вона отримує оцінку “відмінно” і перелік оцінок дисциплін демонструє дану кількість отриманих балів та оцінку “А” у системі ЕСТS. Місцевий заклад у Португалії використовує цю інформацію для присвоєння 19 –ти балів із 20 можливих.

Як можна побачити із вищенаведених прикладів, заклади вищої освіти вільні застосовувати шкалу оцінювання системи ЕСТS найбільш доцільним, на їхню думку, чином. Проте проявлення незначної гнучкості наполегливо рекомендується, оскільки шкалу оцінювання системи ЕСТS створено для відображення різних систем оцінювання, які існують у країнах-членах ЄС.

^ Приклад рейтингової шкали оцінювання успішності студентів в вищих навчальних закладах України.

Контроль успішності студентів в ВНЗах України здійснюється з використанням методів і засобів, які визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, яка використовується у вищому навчальному закладі, та реєструються прийнятим у вищому навчальному закладі чином. Передбачається, що оцінки навчального закладу повинні обов’язково переводитися до національної шкали та шкали оцінювання ЕСТS.

Вищі навчальні заклади приймають власні рішення щодо ступеня використання шкали оцінювання ЕСТS у своїй власній системі.

Приймаючи за основу рекомендовану Міністерством освіти і науки України 100-бальну шкалу рейтингової оцінки знань професійної підготовки студентів з кожного курсу дисципліни, який оцінюється [3], наведемо приклад порівняльного оцінювання успішності студентів за шкалою ЕСТS та національною шкалою (табл. 2).

Таблиця 2

Порівняльне оцінювання успішності студентів у ВНЗах України (на прикладі 100-бальної рейтингової шкали)

За шкалою ЕСТS

За національною шкалою

Оцінка ЕСТS


Визначення

оцінки

Можливий розподіл балів за шкалою ВНЗу

Оцінка відносно до шкали ЕСТS


Визначення оцінки

Можливий розподіл балів за шкалою ВНЗу

А

ВІДМІННО

90-100

А

5 (відмінно)

90-100

В

^ ДУЖЕ ДОБРЕ

85-89

ВС

4 (добре)

75-89

С

ДОБРЕ

75-84

D

ЗАДОВІЛЬНО

70-74


DE


3 (задовільно)


60-74

E

ДОСТАТНЬО

60-69

FX

НЕЗАДОВІЛЬНО


35-59


FX

2 (незадовільно) з можливістю повторного складання


35-59

F

НЕЗАДОВІЛЬНО


1-34


F

2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом


1-34

Примітки:

FX – означає: “незадовільно” – студенту необхідно виконати певну додаткову роботу (індивідуальне завдання) для успішного повторного складання іспиту (заліку) у найближчий узгоджений термін;

F – означає: “незадовільно” – необхідна значна подальша робота з обов’язковим повторним вивченням всього курсу.

^ Постановка завдання. Метою данної работи було розробка і в провадження системи поточного та підсумкового рейтингового оцінювання знань студентів на факультеті.

^ Виклад основного матеріалу.

Поточний та підсумковий рейтинги успішності студентів факультету РЕКС Української інженерно-педагогічної академії.

На факультеті радіоелектроніки, електромеханіки і комп’ютерних систем (РЕКС) Української інженерно-педагогічної академії розроблена та з 2000 року поступово впроваджена у діяльність деканату комп’ютерна система (КС) обліку контингенту та рейтингової оцінки успішності студентів за період навчання в академії. Комп’ютерна система реалізована на основі реляційної СУБД МS Ассеss 97 і призначена для обліку контингенту та аналізу успішності студентів факультету за підсумками заліково-екзаменаційних сесій. КС зберігає дані про контингент студентів, про склад академічних груп, про дисципліни навчального плану, про результати здачі студентами екзаменаційних сесій і дані про поточний та підсумковий рейтинги студентів.

Вхідними даними для роботи КС є: необхідні анкетні дані студентів, розподіл студентів по академічних групах, семестрові навчальні плани спеціальностей, заповнені та підписані викладачами заліково-екзаменаційні відомості з традиційними (за чотирьохбальною системою) та рейтинговими (за 100 - бальною шкалою) 4 оцінками з кожного курсу дисциплін, які оцінюються в поточному семестрі. Рейтингові оцінки студентів з вивчених предметів вводяться в систему так само, як і традиційні оцінки.

В результаті обробки введених даних КС формує необхідні підсумкові документи аналізу успішності студентів, головними серед яких є зведені таблиці по кожній академічній групі факультету з розрахованими поточним (за підсумками семестру) та підсумковим (за весь період навчання в академії) рейтингами успішності кожного студента факультету. В якості приклада в табл. 3 та табл. 4 наведені зразки відповідних відомостей з поточним (за підсумками зимової сесії 2004/2005 навчального року, 7 семестр) та підсумковим (за 1-7 семестри підготовки) рейтингами студентів гр.ДРЕ-К1-1 (4 курс) спеціальності 6.010100.36 – професійне навчання. Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні.

^ Рейтинг студента (поточний або підсумковий) являє собою визначений у абсолютних балах та у відповідних відсотках кількісний (середньоарифметичний або інтегральний) показник якості набутих студентом професійних знань, умінь та навичок за певний період навчання за обраною спеціальністю відповідно до навчального плану підготовки фахівця (бакалавра, спеціаліста, магістра). Для виведення поточного та підсумкового рейтингів успішності студентів на факультеті РЕКС розроблено наступний алгоритм роботи КС.

1. Вихідними даними для розрахунку поточного рейтингу студента служать бали (Маrk)і, одержані кожним студентом за 100 – бальною шкалою (від 1 до 100 балів) наприкінці поточного семестру з кожного і – го курсу дисциплін, які оцінюються як “іспит” або “залік” відповідно до затвердженого семестрового навчального плану, де n – загальна кількість дисциплін в поточному семестрі, які оцінюються як “іспит” або “залік” для j – тої академічної групи.

2. Для кожної j-тої академічної групи студентів з 1-го по 5-й курс підготовки усіх спеціальностей факультету за семестровими навчальними планами поточного семестру визначається сумарний час очних занять Т j , 0.3 [ акад. год.], j=1,2,…, m., де m – загальна кількість академічних груп.

3. Для кожної j - тої академічної групи розраховуються вагові коефіцієнти кожної дисципліни, яка оцінюється в поточному семестрі як “іспит” або “залік”. Коефіцієнти визначаються відношенням часу очних занять, відведеного для даної дисципліни, до сумарного часу очних занять в поточному семестрі:



Таблиця 3

Рейтинг студентів гр. ДРЕ-К1-1 по результатам зимової сесії 2004/2005 навчального року (4 курс, 7 семестр)


Максимальний рейтинг 63,81 - 100%







АСОУ

БОРЛ та ІП

КомМ

КТНп



МПН

Осн. екол.

Політол.

ПРІС

Пр. пед.

Соціолог.

Фіз. вих.

Рейтинг 7 семестру







іспит

залік

іспит

іспит



іспит

залік

залік

іспит

залік

залік

залік

Абс

В %




Прізвище

0,69

0,31

1

0,71

0,71

0,4

0,43

0,71

0,4

0,71

0,97







1

АлександроваТ.О.

52,8

22,0

70,0

35,0

71,4

32,8

30,0

65,7

34,0

28,5

77,7

47,9

47,9

2

Аліпов В.О.

48,0

22,0

80,0

42,1

57,1

28,8

23,5

41,4

21,2

28,5

58,2

42,1

66,1

3

Бабаєв Є.В.

41,1

18,86

50,0

37,1

57,1

20,8

4,2

43,5

20,0

28,5

58,2

36,1

56,5

4

Воронов П.Г.

43,8

18,8

50,0

15,0

71,4

22,0

25,7

53,5

24,8

28,5

77,7

40,5

63,4

5

Головко О. В.

42,5

28,2

50,0

24,2

57,1

21,6

23,5

45,7

21,6

28,5

48,5

37,1

58,2

6

Головко О.В.

43,8

18,8

50,0

15,0

71,4

22,0

25,7

53,5

24,8

28,5

77,7

40,5

63,4

7

Грицай В.А.

27,4

15,7

20,0

30,7

57,1

29,6

30,0

40,7

32,0

28,5

72,8

36,4

57,1

8

Єрмак Д.Б.

61,7

25,1

90,0

37,8

71,4

22,4

19,29

67,8

25,2

28,5

72,8

48,2

75,6

9

Зотов В.В.

59,6

18,8

90,0

54,2

57,1

32,0

21,4

65,0

34,8

28,5

68,0

48,9

76,7

10

Кандибальська А.О.

61,7

28,2

70,0

40,7

71,4

30,0

19,2

57,1

34,0

28,5

72,8

47,3

74,2

11

Капустенко Ю.М.

61,7

28,2

70,0

57,1

71,4

32,8

19,2

67,8

36,0

28,

72,8

50,4

79,0

12

Кононенко С.Ю.

48,0

22,0

80,0

47,1

21,4

32,0

25,7

60,0

34,8

28,5

72,8

44,2

69,3

13

Куриленко О.П.

48,0

22,0

70,0

31,4

57,1

29,6

25,7

62,8

34,4

28,5

72,8

45,1

70,7

14

Кухтин Р.В.

61,7

22,0

70,0

34,2

71,4

29,6

19,2

54,2

29,6

28,5

72,8

45,8

71,9

15

Левченко О.В.

43,8

22,0

70,0

30,7

71,4

33,2

21,4

52,1

34,00

28,5

68,0

44,0

69,0

16

Лецер В.І.

54,8

22,0

50,0

32,1

71,4

32,8

21,4

62,1

36,8

28,5

68,0

44,8

70,3

17

Літвіненко С.О.

52,8

22,0

70,0

42,1

71,4

32,0

25,7

52,1

33,6

28,5

72,8

46,3

72,6

18

Лукаш Т.М.

52,8

28,2

50,0

36,4

71,4

34,0

25,7

47,1

36,8

28,5

77,7

45,6

71,5

19

Мамедров Р.М.

6,8

22,0

20,0

9,2

57,1

20,4

23,5

32,1

21,2

28,5

77,7

31,3

49,0

20

Сердюк К.А.

41,1

22,0

80,0

47,8

71,4

30,4

30,0

66,4

28,8

28,5

72,8

47,7

74,8

21

Сичов І.В.

32,2

22,0

40,0

38,5

57,1

28,0

25,7

36,4

24,0

28,5

68,0

37,5

58,9


Таблиця 4

Підсумковий рейтинг за 1-7 семестри підготовки студентів гр. ДРЕ-К1-1 (4 курс)








Прізвище

Шифр

Рейтинг

Підсумок за 1- 7 семестри













1 сем.

2 сем.

3 сем.

4 сем.

5 сем.

6сем.

7сем.

Абс.

В %




1

Александрова Т.О.

101

24,48

23,24

34,53

36,90

33,74

30,55

47,94

231,38

65,27




2

Аліпов В.О.

102

24,08

26,40

40,08

36,63

32,54

21,90

42,20

223,83

63,14




3

Бабаєв Є.В.

103

24,65

28,11

36,41

35,64

33,83

22,89

36,10

217,62

61,39




4

Воронов П.Г.

104

26,02

26,76

38,77

36,89

31,85

23,77

40,51

224,57

63,35




5

Головко Олена В.

106

22,75

24,19

30,83

36,92

28,16

27,69

37,15

207,71

58,60




6

Головко О.В.

107

23,78

27,70

32,67

37,42

32,60

23,88

40,51

218,55

61,66




7

Грицай В.А.

108

15,67

21,69

18,86

33,13

25,33

25,89

36,46

177,03

49,94




8

Єрмак Д.Б.

109

31,87

32,98

48,56

45,18

40,53

34,23

48,28

281,62

79,45




9

Зотов В.В.

110

30,48

31,54

47,72

44,49

40,29

35,51

48,95

278,97

78,70




10

Кандибальська А.О.

112

25,06

27,13

42,58

38,54

30,40

33,51

47,38

244,60

69,00




11

Капустенко Ю.М.

113

34,14

31,57

48,47

45,98

46,83

37,22

50,45

294,65

83,13




12

Кононенко С.Ю.

114

25,99

26,97

42,17

38,74

38,30

28,82

44,23

245,20

69,17




13

Куриленко О.П.

115

27,96

26,99

41,32

41,64

41,38

32,71

45,11

257,11

72,53




14

Кухтин Р.В.

116

28,15

28,81

43,06

41,40

38,22

28,33

45,89

253,86

71,62




15

Левченко О.В.

117

30,70

27,92

38,79

40,98

39,70

21,71

44,06

243,87

68,80




16

Лецер В.І.

118

26,32

27,11

40,52

45,59

43,57

33,90

44,86

261,87

73,88




17

Літвіненко С.О.

119

25,55

26,45

26,52

37,42

36,84

30,35

46,34

229,48

64,74




18

Лукаш Т.М.

120

33,41

34,22

45,62

42,23

39,98

26,70

45,64

267,81

75,55




19

Мамедов Р.М.

121

29,22

26,53

31,65

32,11

29,37

25,45

31,32

205,66

58,02




20

Сердюк К.А.

123

25,14

26,97

39,66

41,23

39,70

31,73

47,74

252,17

71,14




21

Сичов І.В.

126

26,15

27,03

32,56

34,29

33,04

27,27

37,59

217,92

61,48











































^ Максимальний середній бал

39,22

37,13

56,58

52,73

62,5

42,5

63,81

354,47

100,00






де - час очних занять, відведений для і- тої дисціпліни в семестровому навчальному плані j-тої академічної групи.

4. Серед розрахованих вагових коефіцієнтів усіх дисциплін для кожної з m академічних груп визначається максимальний ваговий коефіцієнт

.

5. Для кожної j - тої академічної групи розраховуються нормовані вагові коефіцієнти кожної дисципліни, яка оцінюється в поточному семестрі як “іспит” або “залік”. Нормовані коефіцієнти визначаються відношенням вагових коефіцієнтів до максимальних :

.

6. У межах j-ої академічної групи для формування рейтингової оцінки студента з кожної дисципліни (у балах) (Rat)i його рейтинговий бал з цієї дисципліни (Mark)i помножується на нормований ваговий коефіцієнт дисципліни :

, [бали].

7. Семестрова рейтингова оцінка ( або поточний рейтинг) кожного студента j - тої академічної групи визначається середньоарифметичною сумою його рейтингових оцінок (балів) з усіх предметів:

[бали].

8. Розраховується такий показник як максимально можливий поточний рейтинг студентів j - тої академічної групи. Цей показник (у балах) розраховується із теоретичного припущення можливості одержання умовним студентом в поточному семестрі максимальної кількості (100) балів з кожного курсу дисциплін:

, [бали].


9. Відносний поточний рейтинг студента j - тої академічної групи обчислюється як відношення його семестрової рейтингової оцінки до максимально можливого поточного рейтингу ; результат подається у відсотках:

.

Усі семестрові рейтингові оцінки, визначені у балах та у відсотках , для кожного студента кожної академічної групи зберігаються комп’ютерною системою протя-

гом усього періоду навчання студента на факультеті.

10. результуюча рейтингова оцінка (або підсумковий рейтинг) кожного студента j - тої академічної групи являє собою суму семестрових рейтингових оцінок (поточних рейтингів), одержаних ним за весь період навчання. Цей показник також визначається як у балах, так і у відсотках:

, [бали];

,


де та - поточний рейтинг студента за підсумками його навчання в - му семестрі, визначений відповідно у балах та у відсотках; S – кількість повних семестрових сесій, які склав студент за весь період навчання на факультеті.

11. Розрахунки, зазначені в пп. 6 –10 алгоритму, виконуються КС для кожної з m академічних груп факультету.

Дані, одержані за п’ять років застосування на факультеті РЕКС комп’ютерної системи обліку контингенту та рейтингової успішності студентів, дозволяють зробити висновок, що одержання, оприлюднення та використання поточного та підсумкового рейтингів успішності студентів дозволили підвищити їх загальну зацікавленість у процесі навчання, прагнення більш глибокого оволодіння професійними знаннями, вміннями та навичками, покращило якість підготовки, і як результат, якісні показники сесій. Використання результатів підсумкового рейтингового оцінювання знань студентів значно спростило та зробило більш об’єктивними процеси працевлаштування випускників та відбору кращих студентів для подальшого навчання в магістратурі та аспірантурі факультету.

^ Висновки і перспективи подальших досліджень. Слід зазначити, що перезарахування кредитів у системі ECTS відбувається шляхом обміну переліком оцінок вивчених дисциплін між місцевим і закордонним навчальним закладом і навпаки.

Переліки оцінок вивчених предметів дають характеристику знань студента у системі ECTS до і після періоду навчання за кордоном. Кожний курс, який вивчав студент, записується у переліку оцінок вивчених дисциплін не лише за системою оцінок ECTS, але також за шкалою місцевого вищого навчального закладу і, можливо, за оціночною шкалою, узгодженою зі шкалою оцінювання ECTS. Комбінація оцінок, отриманих балів і кредитів за системою ECTS подає результати навчання студента відповідно до кількісної і якісної характеристики.

Перелік оцінок та набраних балів з вивчених дисциплін має бути представлений місцевим навчальним закладом для студентів, які вирушають за кордон, до початку їхнього навчання за кордоном. Перелік оцінок та набраних балів з вивчених дисциплін предаються також закордонним вищим навчальним закладом при поверненні студентів наприкінці періоду їхнього навчання за кордоном.

Перелік оцінок дисциплін являє собою основний документ для повного визнання навчання студента і перезарахування кредитів за системою ECTS і підтверджує досягнення студентів при навчанні за кордоном для майбутніх роботодавців.

Передбачається, що усі випускники ВНЗів - учасників ECTS будуть одержувати докладний додаток до диплома, де будуть вказані ВНЗ, профіль, опис курсів, які прослухав студент, перелік оцінок, вивчених ним дисциплін, його підсумковий рейтинг, визначений у балах або відсотках, та інші дані, які дають детальний опис досягнень студента у навчанні. Дивлячись на такий диплом, роботодавець може оцінити здібності молодого фахівця та складність робіт, які він зможе виконувати.


Література

1. Всемирный доклад по образованию 2000. Право на образование: на пути к образованию для всех в течение всей жизни. – Париж: ЮНЕСКО; М.: Магистр – пресс, 2000. – 192 с.

2. Європейська система перезарахування кредитів: довідник для користувачів ECTS //Освітня підготовка молоді. – Харків: Друкарня НТУ “ХПІ”, 2003. - 52 с.

3. тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців. Наказ МОН України, № 48, 23.01.2004 р.//Освіта.- 2004, 11-18 лют.

4. Гусев В.П. Рейтинговая 100-бальная система оценок // Высшее образование сегодня. – 2003. - № 8.- с. 40 – 43.


Худяєв О.А., Фесенко Л.Д.

Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу

На основі зіставлення шкали оцінювання ESTS та національної шкали проведено порівняльний аналіз оцінки успішності студентів. Розглянуто алгоритм формування підсумкового рейтингу студентів, який використовується на факультеті РЕКС Української інженерно-педагогічної академії.


Худяев А.А., Фесенко Л.Д.

Рейтинговое оценивание профессиональной подготовки студентов в свете Болонского процесса

На основе сопоставления шкалы оценивания ESTS и национальной шкалы проведен сравнительный анализ оценки успеваемости студентов. Рассмотрен алгоритм формирования итогового рейтинга студентов, который используется на факультете РЕКС Украинской инженерно-педагогической академии.


A.A. Khudiayev, L.D. Fesenko

Rating estimation of professional training of the students in Bologne process's light


On the basis of estimation ECTS scale comparison and national scale the comparative analysis of students’ progress estimation was carried out. The algorithm of students’ final rating formational used at RECS department of Ukrainian Engineering Pedagogic Academe (UEPA) was considered.


Стаття надійшла до редакції 11.10.2005р.

Схожі:

А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми iconВ., Шматков Є. В. Рейтингове оцінювання суб’єктів навчально-виховного процесу у технікумі постановка проблеми
Постановка проблеми. На сучасному етапі реформування та розвитку вищої школи України на перше місце висувається завдання формування...
А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми iconОсновні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу Постановка проблеми
Основні напрямки формування професійної культури майбутніх інженерів-педагогів у контексті Болонського процесу
А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми iconСтан дослідження проблеми формування професійної готовності майбутніх вчителів інформатики до оцінювання навчальних досягнень учнів постановка проблеми
Постановка проблеми. Одним з основних шляхів, запланованих державою в програмі реформування освіти, є підготовка нової генерації...
А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми iconМоніторинг якості професійної підготовки інженерів-технологів постановка проблеми
Постановка проблеми. Якість професійної підготовки інженерів-технологів для фармацевтичної галузі набуває гострої актуальності в...
А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми iconСтруктурно-функціональний аналіз системи професійних умінь студентів в курсі загальної хімічної технології Постановка проблеми
Постановка проблеми. На сучасному етапі соціально-економічних змін загострилась проблема підготовки висококваліфікованих спеціалістів,...
А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми iconПедагогічні умови застосування засобів інформаційних технологій у професійній підготовці вчителя постановка проблеми
Постановка проблеми. Відповідно до положень особисто орієнтованої освіти головною метою професійної підготовки майбутнього педагога...
А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми iconОсобливості професійної підготовки майбутніх інженерів-педагогів у вищому навчальному закладі постановка проблеми
Постановка проблеми. Виконання складних і відповідальних задач, що стоять перед системою професійної освіти з підготовки кваліфікованих...
А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми iconІ., Шматков Є. В. Про можливість використання різнорівневого навчання при підготовці інженерів-педагогів Постановка проблеми
Постановка проблеми. Приєднання України до Болонського процесу є суттєвим елементом входження нашої країни у світовий освітній простір....
А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми iconОптимізація розрахунково-графічних завдань – шлях до поліпшення якості професійної підготовки студентів постановка проблеми
Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку науки і техніки головними вимогами до спеціаліста є: уміння самостійно орієнтуватися...
А., Фесенко Л. Д. Рейтингове оцінювання професійної підготовки студентів у світлі Болонського процесу Постановка проблеми iconМ., Тріщ Г. М. Процесний та системний принципи управління якістю внз постановка проблеми
Постановка проблеми. Якість вищої освіти в контексті Болонського процесу є основою створення Європейського простору вищої освіти....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи