Комунікативна складова інженерно-педагогічної діяльності постановка проблеми

Назва	Комунікативна складова інженерно-педагогічної діяльності постановка проблеми
Дата	25.04.2013
Розмір	139.04 Kb.
Тип	Документи

Зміст

Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Постановка завдання.
2. Адміністративне управління людьми (соціальне управління виробництвом).
3. Організаційно-виховна (організація і управління діяльністю робочими).
Висновки і перспективи подальших досліджень.

УДК 378.147

© 2005

Калініченко Т.В.

КОМУНІКАТИВНА СКЛАДОВА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Постановка проблеми. Зміни, які відбуваються сьогодні в Україні в політичній, економічній, соціальній сферах, породжують ряд проблем у системі професійно-технічної освіти (ПТО). Однією з таких проблем, як зазначено у статті Т.М.Десятова, є необхідність підготовки «кваліфікованого робітника, який зміг би працювати в реаліях сучасного виробництва та за новітніми технологіями» [1, с. 7]. Такого робітника «нового типу» повинна готувати система ПТО, яка у свою чергу сама сьогодні потребує вирішення питання кадрового забезпечення. Виникнення цього питання пов’язане з невідповідністю рівня підготовки інженерно-педагогічних кадрів, які здійснюють навчально-виховний процес у професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), вимогам, які висуваються до цих фахівців системою ПТО. Наявність цього протиріччя призводить до виникнення проблеми підвищення якості підготовки інженерно-педагогічних кадрів для системи ПТО. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є навчання майбутніх інженерів-педагогів комунікативній діяльності, яка є складовою професійної діяльності даних фахівців і без володіння якою неможливе якісне виконання інженерно-педагогічної діяльності.

^ Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дослідженню проблеми навчання комунікативній діяльності у процесі підготовки вчителів загальноосвітніх шкіл присвячені роботи Е.С.Барбіної, В.М.Гриньової, I.А.Зязюна, В.А.Кан-Каліка, А.А.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, Ф.М.Рахматуліної, І.І.Риданової, В.А.Семиченко та інших. Авторами визначено зміст, структура, компоненти комунікативної діяльності. Стосовно навчання комунікативній діяльності майбутніх інженерів-педагогів, то слід зауважити, що ця проблема досі ще не розглядалася. Це викликає протиріччя між необхідністю навчання майбутніх інженерів-педагогів комунікативній діяльності та невизначеністю місця цієї діяльності в самій структурі професійної діяльності. Таке протиріччя і обумовило виникнення проблеми визначення місця комунікативної діяльності в структурі інженерно-педагогічної діяльності.

^ Постановка завдання. Метою даної статті є визначення місця комунікативного компоненту в структурі інженерно-педагогічної діяльності.

Інженерно-педагогічна діяльність складається одночасно з двох самостійних і тісно пов’язаних між собою компонентів: інженерного і педагогічного. Причому цей зв’язок повинен знайти відображення в процесі професійної підготовки інженерів-педагогів, так як інженерно-педагогічна освіта - це єдина, цілісна система.

Професійна підготовка майбутніх інженерів-педагогів спрямована на формування в них умінь здійснювати професійну діяльність. З метою визначення структури професійної діяльності інженерів-педагогів слід розглянути структуру інженерної і педагогічної діяльностей.

Розгляду суті та структури інженерної діяльності присвячені роботи М.М.Булинського [2], О.С.Карміна [3], О.Е.Коваленко [4, 5], І.С.Мангутова [6], І.О.Мартинюка [7], О.К.Тащева [8] та інших.

Таблиця 1

Результати аналізу поглядів науковців щодо виділення функцій інженерної діяльності

Булинський М.М. [2, с. 78-79]	Мангутов І.С. [6, с. 61]	Тащев О.К. [8, с. 67-68]	Мартинюк І.О. [7, с. 45]	Леднєв В.С. [9, с. 176]	Коваленко О.Е. [5, с. 37]
1	2	3	4	5	6
1. Аналіз виконаної роботи (аналіз планів, результатів, дослідження показників роботи, виявлення причин досягнень і невдач, класифікація і аналіз інформації). 2. Ухвалення управлінських рішень (прогнозування, визначення завдань, визначення заходів щодо реалізації планів, складання плану). 3. Організаційні питання (розподіл обов’язків, роз’яснювальна робота, регулювання взаємин між людьми, проведення зборів). 4. Здійснення контролю (перевірка здійснення доручень, вивчення результатів, встановлення ефективності рішень).	1. Технічна і організаційна підготовка виробництва (підготовка, забезпечення і планування виробництва). ^ 2. Адміністративне управління людьми (соціальне управління виробництвом).	1. Функції, що виконуються у відповідності з посадовими інструкціями. 1.1 Розробка перспективних планів щодо оцінки впровадження досягнень науково-технічного прогресу в практику. 1.2 Інженерне обслуговування виробництва. 2. Функції, що виконуються на суспільних засадах: – участь в управлінні виробництвом через суспільні організації, наукову раду підприємства; – організація керівництва і особиста участь в роботі науково-технічних організацій; – організаторська, виховна робота з різними категоріями працівників.	1. Зовнішні (соціальні) функції (функції розвитку технічного базису суспільства): – гуманістична; – соціально-економічна; – управлінська; – виховна. 2. Внутрішні (технологічні) функції. 2.1 Забезпечення розвитку виробництва (аналіз і технічне прогнозування, дослідницькі розробки, конструювання, проектування. 2.2 Забезпечення функціонування виробництва (технічне забезпечення, регулювання виробництва, експлуатація і ремонт обладнання).	1. Технологічна. 2. Управлінська. 3. Проектувальна і конструювальна. 4. Наукові дослідження. 5. Педагогічна.	1. Проектно-конструкторська (проектування і конструювання обладнання, технічних систем, розробка проектів учбових лабораторій). 2. Технологічна (технічне обслуговування, експлуатація, ремонт обладнання, технічних систем). ^ 3. Організаційно-виховна (організація і управління діяльністю робочими). 4. Науково-дослідницька (розвиток і вдосконалення виробництва, науковий аналіз).

Проаналізувавши погляди науковців щодо змісту, структури інженерної діяльності (табл. 1), можна зробити висновок, що кожен з авторів виділяє такий компонент інженерної діяльності, виконання якого здійснюється в процесі спілкування. Перелік даних компонентів різних науковців та їх характеристику наведено у табл. 2.

Отже, проведений аналіз міркувань науковців щодо змісту інженерної діяльності дозволяє визначити наявність в інженерній діяльності комунікативного компоненту . Хоча автори і не використовують даний термін, але описуючи організаційну, управлінську, виховну функції інженерної діяльності, одностайно вказують на необхідність володіння інженером вміннями в спілкуванні, тобто комунікативними уміннями для виконання названих вище функцій (див. табл. 2). Так, в рамках інженерної діяльності володіння комунікативною діяльністю необхідно для організації спілкування, встановлення контакту з колегами і підлеглими, для розуміння співрозмовника, регулювання власного емоційного стану, встановлення оптимального психологічного клімату в колективі працівників, передачі теоретичних знань і досвіду, управління діяльністю робітників в рамках бригади, цеху, підприємства. Для виконання цих дій фахівцю необхідно володіти рядом умінь, наприклад, уміннями саморегуляції, встановлення контакту, використання невербальних засобів спілкування, мовними уміннями, уміннями з здійснення самого процесу спілкування і уміння самоаналізу.

Таким чином, для виконання ряду функцій інженерної діяльності фахівцеві необхідно володіти комунікативною діяльністю.

Для того, щоб визначити специфіку комунікативної діяльності саме інженерів-педагогів, необхідно визначити місце комунікативного компоненту не тільки в інженерній діяльності, але і в педагогічній діяльності, яка є другою складовою професійної діяльності інженерів-педагогів і полягає у здійсненні навчально-виховного процесу в ПТНЗ. Для цього слід звернутися до аналізу педагогічної діяльності.

Аналіз педагогічної літератури [10, 11, 12, 13, 14] показав, що науковці виділяють дві групи функцій педагогічної діяльності. Перша група функцій носить назву постановки цілі і виділяється на основі педагогічних цілей, тобто на основі змісту і специфіки суспільного внеску педагога. Цей внесок полягає у передачі соціального досвіду і проектуванні особистості учнів. До цієї групи функцій в одних джерелах [10, 11], відносять навчальну, виховну і розвивальну функції, в інших [12, 13, 14] – орієнтаційну, розвиваючу, мобілізуючу і інформаційну функції.

Друга група функцій носить назву операційних або організаційно-структурних функцій. Дана група виділяється на основі етапів педагогічної діяльності. Результати аналізу літературних джерел щодо виділення операційних функцій педагогічної діяльності наведено у табл. 3.

Таблиця 2

Результати аналізу літературних джерел щодо наявності в інженерній діяльності комунікативного компоненту

Автор, джерело	Назва компоненту інженерної діяльності	Характеристика компоненту інженерної діяльності
1	2	3
Булинський М.М. [2, с. 78-79]	Організаційні питання	Розподіл обов’язків, проведення роз’яснювальної роботи, зборів, регулювання взаємин. Спілкування, встановлення контакту з людьми, сприйняття іншої людини, уміння переконувати, володіти своїм емоційним станом, мовою.
Мангутов І.С. [6, с. 252-253]	Адміністративно-управлінська функція	Прояв піклування про робітників, виступи перед колективом, переконання робітників, встановлення оптимального психологічного клімату в колективі і психологічного контакту з окремими робітниками.
Тащев О.К. [8, с.68, с. 296-298]	Організаторська і виховна робота	Участь в професійній підготовці робітників в системі професійно-технічного навчання, індивідуального навчання, навчання на курсах на підприємстві, в технікумах, вузах. Передача робітникам теоретичних знань, досвіду. Здійснення виховання, соціальної і професійної орієнтації. Розповсюдження передового досвіду, науково-технічної інформації.
Коваленко О.Е. [5, с. 37]	Організаційно-виховна функція	Управління і організація виробництва: організація і управління діяльністю робітників в рамках бригади, цеху, підприємства.
Лєдньов В.С. [9, с. 176]	Управлінська і педагогічна діяльності	Управління виробництвом; викладання спеціальних дисциплін в професійному навчальному закладі.

Таблиця 3

Результати аналізу літературних джерел щодо виділення функцій педагогічної діяльності

Автори	І.Ф.Зеєр [10, с. 43 – 44]	Г.А.Карпова [11, с. 50 – 53]	Н.В.Кузьміна [12, с. 15]	И.А.Зимня [14, с. 354]
1	2	3	4	5
Функції педагогічної діяльності	Діагностична	Гностична	Гностична	Гностична
	Методична	Конструктивна	Проектувальна	Конструктивна
	Методична	Конструктивна	Конструктивна	Конструктивна
	–	Комунікативна	Комунікативна	Комунікативна
	Організаторська	Організаторська	Організаторська	Організаторська

Проведений науковцями функціональний аналіз педагогічної діяльності показав, що однією з операційних функцій науковці називають комунікативну. З цього можна зробити висновок, що комунікативна діяльність є складовою педагогічної, яку здійснює інженер-педагог, і зміст якої, визначений рядом науковців, наведено в таблиці 4.

Таблиця 4

Результати аналізу літературних джерел щодо змісту комунікативної функції

Автор, джерело	Зміст комунікативної функції
1	2
І.А.Зимня [14, с. 354]	Встановлення доцільних взаємовідносин з учнями, з іншими вчителями, з адміністрацією.
Г.А.Карпова [11, с. 52]	Функція спілкування. Спілкування – засіб і зміст педагогічної праці.
Н.В.Кузьміна [12, с. 15]	Дії, пов’язані з встановленням педагогічно доцільних взаємовідносин між педагогами і учнями.
А.Д.Боборикін, Ю.В.Кожухов, Е.В.Петрова, В.В.Богословський [15, с. 10]	Встановлення відносин з колективом і окремими людьми.

В межах педагогічної діяльності, а саме при реалізації проекту навчання, володіння комунікативною діяльністю необхідне для встановлення контакту з учнями, для організації педагогічного спілкування, для регулювання власного емоційного стану, для встановлення сприятливого психологічного клімату під час уроку, для передачі навчального матеріалу, для сприйняття учнів. Для здійснення таких дій фахівцю необхідно володіти уміннями саморегуляції, встановлення контакту, використання невербальних і вербальних засобів спілкування, здійснення самого процесу спілкування, його самоаналізу.

^ Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, як показав аналіз інженерного і педагогічного компонентів професійної діяльності інженера-педагога, для їх виконання фахівцю необхідно володіти комунікативною діяльністю. З наведених вище переліків умінь, які є необхідними для виконання комунікативного компоненту інженерної і педагогічної діяльностей видно, що ці уміння є однаковими за своїм характером і формуються вони в межах педагогічної і інженерної підготовок (рисунок). Таким чином, комунікативний компонент є наскрізним в інженерно-педагогічній діяльності.

Формування комунікативних умінь у майбутніх інженерів-педагогів в межах педагогічної підготовки буде сприяти якісному виконанню комунікативної діяльності як в рамках педагогічної, так і в рамках інженерної діяльностей у зв’язку з тим, що характер даних умінь є однаковим в обох видах діяльностей. Тому слід розробити і впровадити у навчальний процес методику навчання майбутніх інженерів-педагогів комунікативній діяльності, що в свою чергу дозволить удосконалити систему їх навчання та підвищити якість професійної підготовки.

Інженерна діяльність

Комунікативна складова

Рис. Комунікативна складова інженерно-педагогічної діяльності

Література

Десятов Т.М. Проблеми кадрового забезпечення системи професійно-технічної освіти України // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Збірник наукових праць. Випуск 8. – Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2004. – С. 7-11.
Булынский Н.Н. Формирование основ педагогического мастерства у будущих инженеров // Инженерная деятельность: история, методология, социальные проблемы: Материалы научно-практической конференции: Часть 2. – Минск: БелНИИНТИ Госэкономплана БССР, 1990. – С. 78-80.
Кармина А.С. Происхождение и сущность инженерного труда // Инженерная деятельность: история, методология, социальные проблемы: Материалы научно-практической конференции: Часть 1. – Минск: БелНИИНТИ Госэкономплана БССР, 1990. – С. 5-7.
Коваленко О.Е. Структура професійної діяльності інженера-педагога та її відображення в програмі методичної підготовки // Професійна освіта: Теорія і практика. Науково-методичний бюлетень: Харків, 1999, №1(9), С. 122-131.
Коваленко Е.Э. Дидактические основы профессионально-методической подготовки преподавателей специальных дисциплин: Дис. … докт. пед. наук. – Киев, 1999. – 381 с.
Мангутов И.С. Инженер. Социально-экономический очерк / Науч. ред. проф. Г.Н.Черкасов. – М.: Сов. Россия, 1980. – 288 с., ил.
Мартынюк И.О. Инженер в зеркале времени. – Киев: Политиздат Украины, 1989. – 157, [2] с.: ил.
Тащев А.К. Инженерный труд в социалистическом обществе. – М., 1977.
Леднев В.С. Содержание образования: сущность, структура, перспективы. – 2-е изд., перераб. – М.: Высш. шк., 1991. – 224 с.: ил.
Зеер Э.Ф. Профессиональное становление личности инженера-педагога. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1988. – 120 с.
Карпова Г.А. Функции инженера-педагога как источник формирования содержания его подготовки // Содержание подготовки инженеров-педагогов: Сб. науч. тр. – Свердловск: Свердловский инженерно-педагогический институт, 1987. – С. 47-55.
Методы системного педагогического исследования: Учеб. пособие / Под ред. чл.-кор. АПН СССР, проф. Н.В.Кузьминой. – Л.: Изд-во Ленингр. унив-та, 1980. – 172 с.
Психология труда и личности учителя: Сб. н. тр-ов, Выпуск II / Под ред. проф. А.И.Щербакова. – Л., 1977. – 132 с.
Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. – Ростов н/Д.: Изд-во «Феникс», 1997. – 480 с.
Боборыкин А.Д., Кожухов Ю.В., Петрова Е.В., Богословский В.В. Краткая профессиограмма учителя истории и обществоведения средней общеобразовательной школы // Психология труда и личности учителя: Сб. н. тр-ов: Выпуск II / Под ред. проф. А.И.Щербакова. – Л., 1977. – С. 3-31.

Калініченко Т.В.

Комунікативна складова інженерно-педагогічної діяльності

У статті на основі аналізу комунікативного компоненту в структурі інженерної діяльності і аналізу комунікативної функції педагогічної діяльності визначено місце комунікативної складової інженерно-педагогічної діяльності і показан її наскрізний характер, складено перелік комунікативних умінь, якими повинен володіти інженер-педагог для успішного здійснення комунікативної діяльності, і підкреслена необхідність формування цих умінь.

Калиниченко Т.В.

Коммуникативная составляющая инженерно-педагогической деятельности

В статье на основе анализа коммуникативного компонента в структуре инженерной деятельности и анализа коммуникативной функции педагогической деятельности определено место коммуникативной составляющей инженерно-педагогической деятельности и показан ее сквозной характер, составлен перечень коммуникативных умений, которыми должен владеть инженер-педагог для успешного осуществления коммуникативной деятельности, и подчеркнута необходимость формирования этих умений.

T.V.Kalinichenko

Communicative constituent of engineering-pedagogical activity

In the article on the basis of analysis of communicative component in the structure of engineering activity and analysis of communicative function of pedagogical activity the place of communicative constituent of engineering-pedagogical activity is certain and its through character is shown, the list of communicative abilities which an engineer-teacher for successful realization of communicative activity must own is made, and the necessity of forming of these abilities is underlined.

Стаття надійшла до редакції 17.06.2005р.

Схожі:

	Е., Лобунець В.І. Основні напрямки науково-дослідних робіт з проблем інженерно-педагогічної освіти постановка проблеми Постановка проблеми. Багаторічний досвід підготовки інженерно-педагогічних кадрів та проведення відповідних наукових робіт переконливо...		Інженерно-педагогічна діяльність та її складові постановка проблеми Отже, між характером і змістом педагогічної діяльності, яка забезпечує відповідну підготовку інженера-педагога та змістом його майбутньої...
	Проблеми формування естетичної культури майбутніх викладачів спеціальних дисциплін швейного профілю постановка проблеми Постановка проблеми. Діяльність викладача професійного навчального закладу – це інтегративна діяльність, що включає педагогічний...		Аналіз розвитку психолого-педагогічної складової підготовки інженерно-педагогічних кадрів постановка проблеми Тому звернення до історії виникнення та розвитку, в даному випадку, педагогічної складової підготовки інженерно-педагогічних кадрів,...
	І., Тарасюк А. П. Про реалізацію концепції розвитку інженерно-педагогічної освіти в україні постановка проблеми У зв’язку цим виникають нові вимоги і до сучасних інженерів-педагогів, бо від рівня та якості їхньої освіти значною мірою залежить...		Розвиток вищої інженерно-педагогічної освіти швейного профілю на сучасному етапі постановка проблеми України до інтеграції в Європейський освітній простір, завдання, які стоять перед нею, та стрімке зростання соціально-економічних...
	Ігрове інженерно-педагогіне проектування як засіб формування проектно- оріентованих умінь постановка проблеми Постановка проблеми. Активні методи навчання складають головний компонент сучасних інноваційних технологій. Вони забезпечують одержання...		До питання змісту професійної підготовки майбутніх фахівців інженерно-педагогічного профілю Постановка проблеми Тому підвищення якості підготовки майбутніх інженерів-педагогів вимагає перш за все всебічного вдосконалення цілей та змісту інженерно-педагогічної...
	Основні напрямки створення та діяльності науково-методичного центру інженерно-педагогічної освіти в україні Постановка проблеми. Процес інтеграції України у Європейське співтовариство здійснюється шляхом спільного формування освітнього та...		Інноваційна діяльність бібліотеки української інженерно-педагогічної академії: стан І перспективи постановка проблеми Нноваційна діяльність бібліотеки української інженерно-педагогічної академії: стан І перспективи

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи

База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації