Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 icon

Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873




НазваНавчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873
Сторінка1/4
Дата12.06.2013
Розмір0.65 Mb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ







ФІДРОВСЬКА Н.М., ісьєміні і.і.


СПЕЦІАЛЬНІ КРАНИ


Навчальний посібник


ХАРКІВ 2009


міністерство освіти та науки україни

українська інженерно-педагогічна академія


Фідровська Н.М., Ісьєміні І.І.


Спеціальні крани


Рекомендовано Міністерством освіти

і науки України як навчальний посібник

для студентів спеціальностей 7.090214, 8.090214


Харків 2009

УДК 621.873


Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

(Лист №________________________)


Рецензенти:

Л.Я. Будіков, професор, д.т.н.

(Східноукраїнський національний університет ім. В. Даля)

^ О.В. Григоров, професор, д.т.н.

(Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»)

Л.М. Козир, доцент, к.т.н.

(Українська державна академія залізничного транспорту)


^ Фідровська Н.М., Ісьєміні І.І.

Спеціальні крани: Начальний посібник. – Харків: УІПА, 2009. – 80 с.


Наведені теоретичні відомості для студентів, які вивчають спеціальні крани.

Навчальний посібник рекомендований для студентів машинобудівних і інженерно-педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів.


©Н.М. Фідровська

©І.І. Ісьєміні

©УІПА


зміст


Вступ………………………………………………………………………….7

1. Металургійні крани та крани гарячих цехів машинобудівних заводів...10

1.1. Електромагнітні, магнітно-грейферні та мульдомагнітні крани…….10

1.2. Завалювальні та посадкові крани………………………………………13

1.3. Особливості розрахунку завалювального крана……………………...13

1.4. Ливарні крани…………………………………………………………...20

1.5. Колодязні, стриперні та підлогово-кришкові крани………………….21

1.6. Крани для транспортування прокатного профільного металу

та листів………………………………………………………………………27

1.7. Кувальні та гартівні крани……………………………………………...29

1.8. Особливості розрахунку металургійних кранів………………………31

2. Спеціальні козлові крани………………………………………………38

2.1. Крани, що обслуговують гідроелектростанції (ГЕС)………………...38

2.2. Крани, що обслуговують теплові електростанції (ТЕЦ)……………..39

2.3. Крани, що обслуговують атомні електростанції……………………...40

^ 3. Стрілові будівельно-монтажні крани…………………………………42

3.1. Стрілові пересувні крани……………………………………………….42

3.2. Класифікація пересувних стрілових кранів…………………………...42

3.3. Особливості розрахунку механізму пересування

крана на гусеничному ходу…………………………………………………44

3.4. Будівельно-монтажні крани……………………………………………46

3.5. Баштові крани…………………………………………………………..47

^ 4. Портальні крани…………………………………………………………49

4.1. Особливості портальних кранів………………………………………..49

4.2. Класифікація портальних кранів……………………………………….49

4.3. Будова портальних кранів……………………………………………...50

4.4. Особливості розрахунку механізму зміни вильоту стріли…………...52


4.5. Визначення розрахункового гальмівного моменту

для механізму зміни вильоту………………………………………………..61

^ 5. Суднобудівні крани……………………………………………………...63

5.1. Особливості суднобудівних кранів…………………………………….63

5.2. Розрахунок фрикційних барабанів……………………………………..65

^ 6. Плавні та судові крани………………………………………………….67

6.1. Класифікація плавних кранів…………………………………………..67

6.2. Особливості розрахунку плавних кранів……………………………...67

6.3. Суднові крани…………………………………………………………...72

Висновки…………………………………………………………………….75


вступ

Основні відомості про курс, що читається. Ціль курсу. Задачі курсу. Навчальна література. Поняття про спеціальні крани.

Основні відомості про курс

Курс «Спеціальні крани» викладається на 5-му курсі і складається з 44 годин лекцій, 24 годин практичних занять і 32 годин лабораторних занять. Закінчується курс здачею курсового проекту і складанням іспиту. Умовно курс розділений на 4 модулі, по яких передбачені підсумкове завдання і опитування.

Модуль І. Металургійні крани.

Модуль ІІ. Козлові та баштові крани.

Модуль ІІІ. Портальні крани та крани для обслуговування складів.

Модуль ІV. Автомобільні, судові, плавні, кабельні крани.

Ціль курсу

Ціль курсу – навчити майбутніх фахівців конструктивним особливостям спеціальних кранів, розрахункам їх механізмів й елементів, вибору привода механізмів.

Задачі курсу

Задачі курсу – надати студентам уявлення про сучасні тенденції розвитку вітчизняних і зарубіжних конструкцій спеціальних кранів; про можливості використання спеціальних кранів в механізації, і автоматизації навантажувально-розвантажувальних робіт транспортних систем в металургії, на будівництві, транспорті, складських робіт і тощо; про уніфікацію, блочність і модульні системи при проектуванні спеціальних кранів.


Навчальна література

1. Петухов П.З., Ксюнин Г.П., Серлин Н.Г. Специальные краны, М. Машиностроение, 1985, 248 с.

2. Лобов Н.А. Динамика передвижения кранов по рельсовому пути. М. МГТУ им. Баумана, 2003, 230 с.

3. Зерцалов А.И., Певзнер Б.И. Краны-штабелеры. М.: Машиностроение, 1986, 320 с.

4. Козырев Ю.Г. Промышленные роботы: Справочник. М.: Машиностроение, 1988, 464 с.

5. Кружков В.А. Металлургические подъемно-транспортные машины. М.: Металлургия, 1989, 464 с.

6. Невзоров Л.А., Подземский Г.Н., Романюха В.А. Строительные башенные краны. М.: Высшая школа, 1986, 178 с.

7. Таубер Б.А. Грейферные механизмы. М.: Машиностроение, 1985, 267 с.

8. Ковальский Б.С. Вопросы передвижения мостовых кранов. Луганск, Восточноукр. госуд. ун-т, 1998, 39 с.

9. Ланг А.Г., Мазовер И.С., Майзель В.С. Портальные краны. – М.: Машгиз, 1962. – 284 с.

10. Прошин А.С. Монтажные краны электростанций. – М.: Машиностроение, 1973. – 244 с.

11. Богинский К.С., Зотов Ф.С., Николаевский Г.М. Мостовые и металлургические краны. – М.: Машиностроение, 1970. – 300 с.

12. Кох П.И., Нещеретный П.М., Чекулаев В.А. Козловые краны для гидроэлектростанций. – М.: Машиностроение, 1972. – 168 с.

13. Справочник по кранам. Под редакцией Гохберга М.М. Т.1. – М.: Машиностроение, 1988. – 536 с.: ил.

14. Справочник по кранам. Под редакцией Гохберга М.М. Т.2. – М.: Машиностроение, 1988. – 559 с.: ил.

15. НПАОП 0.00-1.01-07 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

16. Ананьев Д.М. и др. Моряку об остойчивости. Калининградское книжное изд-во, 1972.


Поняття про спеціальні крани

Вантажопідйомні машини (крани) розподіляються на універсальні крюкові крани загального призначення та спеціальні крани.

До спеціальних кранів відносяться вантажопідйомні машини, конструкції яких органічно пов’язані з технологічним процесом, або машини, які працюють у специфічних умовах. Функції їх – забезпечити високий ритм технологічного процесу при максимальній механізації й автоматизації вантажопотоку. При цьому зі зміною технологічного процесу відповідно змінюються конструктивні схеми крана, створюються нові типи або модернізуються старі. Але з появленням нових конструкцій кранів відповідно змінюється технологічний процес.

Інтенсивна робота спеціальних кранів і забезпечувана ними висока продуктивність досягаються за рахунок застосування спеціальних захватів для підйому, переміщення й звільнення вантажу або спеціальних механізмів для проведення певних операцій. Це обумовлює ряд їхніх особливостей, залежно від яких розрізняють наступні групи спеціальних кранів:

1) металургійні крани й крани гарячих цехів машинобудівних заводів;

2) крани для обслуговування електростанцій і спеціальних споруджень;

3) спеціальні козлові крани й перевантажувальні мости;

4) будівельно-монтажні стрілові крани;

5) портальні крани;

6) суднобудівні крани;

7) плавні й суднові крани;

8) крани особливого призначення (вертолітні, кульові, танкові та ін.)

Кожна з наведених груп кранів має свої специфічні особливості.

^ 1. МЕТАЛУРГІЙНІ КРАНИ та КРАНИ ГАРЯЧИХ ЦЕХІВ МАШИНОБУДІВНИХ ЗАВОДІВ


Сучасні техпроцеси металургійних підприємств вимагають безперебійної роботи підйомно-транспортних машин. Металургійні крани працюють у важких і досить важких режимах і використовуються протягом усього циклу виробництва металу, що покладено в основу їхньої класифікації (рис. 1.1).

Залежно від технологічного процесу, що обслуговується, крани мають свої конструктивні особливості й розподіляються на наступні типи:

^ 1.1. Електромагнітні, магнітно-грейферні та мульдомагнітні крани

У заготівельних цехах металургійних заводів застосовуються мостові крани з різними вантажозахватними пристроями. Для сипучого матеріалу в шихтових відділеннях застосовується грейфер, для мульд – спеціальні захвати для транспортування, для чавуну та скрапу – магніт.

При подачі струму в соленоїдні котушки електромагніту утворюється магнітний потік, що замикається на вантаж й утримує його. Вантажопідйомність прямокутного магніту орієнтовно дорівнює:

(1.1)

де ^ Ф – магнітний потік в кіломаквелах;

І – сила струму, А;

n – число витків в соленоїдній котушці;

R – опір котушки;

S – площа дотику магніту, см2.

Вантажопідйомна здатність електромагнітів не постійна й залежить від різних факторів. Наприклад, круглий електромагніт діаметром 1150 мм може підняти 16 т лиття, 0,6 т скрапу, 0,2 т металевої стружки. При температурі вантажу вище 300°С різко зменшується його вантажопідйомність, при температурі 400°С транспортування магнітом нерентабельне, а при 700°С – метал втрачає магнітні властивості. Якщо в металі, що піднімається, присутність Ni та Mn, більше ніж 12%, то застосування магніту нерентабельне (метал не пропускає магнітного потоку). При сирому матеріалі магніт працює нормально, але крижана кірка зменшує вантажопідйомність електромагніту на 50%.



Рис. 1.1. Класифікація металургійних кранів


Крім круглих і прямолінійних, виготовляються електромагніти з рухливими полюсами, які використовуються під час перевезення вантажів складного обрису.

Переваги застосування електромагнітних кранів наступні:

1) зменшується цикл підйому;

2) звільняються від робіт зачальники, стропальники й інша допоміжна робоча сила;

3) проходи між штабелями зменшуються до мінімуму.

Але електромагнітним кранам притаманні й недоліки:

1) велика вага електромагніту з підвіскою становить майже 25% вантажопідйомності крана;

2) зменшується корисна висота підйому за рахунок габариту електромагніту;

3) підвищена витрата енергії за рахунок додаткового живлення електромагніту постійним струмом.

Мульдомагнітні крани розрізняють по кількості візків. В одних магніт і мульдовий захват розташовуються на одному візку, в інших – на різних візках. Магніт мульдомагнітного крана призначений для завантаження мульд, а захват – для підйому й подачі мульд на робочу площадку грубного прольоту. Грейферний кран відрізняється від кранів загального призначення лише наявністю грейфера.

Грейфер, тобто ківш, що автоматично закривається, для захвату сипучого матеріалу, розраховується: на працездатність при різних положеннях зачерпувння, причому сумарна сила опору не повинна перевищувати сили зачерпування, створюваної приводом, а силове передаткове число (як відношення зусилля замикаючого каната до горизонтального зусилля на ножі щелепи) повинне бути більше припустимого. [7]. Перевіряється умова нерозкриття щелеп при підйомі та переміщенні грейфера. Після вибору параметрів грейфера визначається необхідна мінімальна власна вага грейфера з урахуванням його жорсткості [7]. Варто мати на увазі, що легкий грейфер буде сковзати та погано впроваджуватися в матеріал, а надважкий грейфер теж не є економічним, тому що веде до збільшення ваги й габаритів механізму підйому й експлуатаційних витрат.


^ 1.2. Завалювальні та посадкові крани

Мостові завалювальні крани призначені для завалювання шихти й скрапу в мартенівські й сталеплавильні печі, конвертори й для обслуговування печей при ремонті.

Головні балки моста крана мають одну або дві колії: одну – для головного візка, іншу – для допоміжного.

Головний візок (рис. 1.2) складається зі звареної твердої рами із шахтою, до якої підвішена кабіна 4. На рамі візка встановлені механізми підйому 13 і повороту кабіни 12, а також механізм переміщення візка 11. У кабіні закріплений хобот з рамою й мундштуком 3, встановлені механізм хитання хобота 6, обертання мульди 5 і стопорний механізм замка мульди. Вертикальна колона поміщена в напрямних шахтах. Колона з кабіною підтримується у вертикальному положенні підп’ятником і двома вальницями. У вальницях 9 є напрямні для квадратної штанги 7, що допускає одночасно два рухи штанги: обертальний і поступальний, нагору й униз.

Механізм повороту кабіни обладнаний муфтою граничного моменту, що виключає можливість поломок деталей механізму й надмірного перевантаження двигуна. Вантажопідйомність головного візка визначається вагою мульди 1 і максимальною вагою навантаженої шихти: Час завалювання однієї мульди в піч – 1-1,5 хв.

^ 1.3. Особливості розрахунку завалювального крана

а) Розрахунок механізму підйому

Механізм підйому на канатах або ланцюгах являє собою лебідку зі здвоєним поліспастом. У цьому випадку потужність електродвигуна визначається по формулі:

(1.2)

де P0 – розрахункове навантаження, Н

V – середня швидкість підйому, м/хв;

η – 0,8-0,85 к.к.д. механізму підйому.



Рис. 1.2. Головний візок мостового завалочного крана


При підйомі кабіни на шатунах потужність електродвигуна на 20-30% більше, ніж по формулі (1.2). Розрахункове навантаження

, Н, (1.3)

де G – сумарна вага механізмів, що піднімають, металоконструкцій та вантажу, Н;

HВ, HH – реакції верхньої та нижньої вальниць колони при дії робочого навантаження;

µ – коефіцієнт тертя ковзання в напрямних колони.

При повороті крана виникають інерційні навантаження. Сила інерції, яка направлена вздовж мосту, при розгоні візка дорівнює

, Н, (1.4)

де m – маса нижньої поворотної частини візка;

VВ – швидкість пересування візка, м/сек;

t – час розгону візка, сек.

Сила інерції при розгоні мосту крана перпендикулярна силі P2:

(1.5)

де VM, tM – швидкість і час розгону моста.

Дотична сила при повороті кабіни

(1.6)

Відцентрова сила при повороті кабіни

(1.7)

де с - відстань від осі повороту до центру ваги поворотної частини;

n – швидкість обертання поворотної частини, об/хв;

t – час розгону при повороті, сек.

Окружне зусилля, що виникає на зубчастому вінці верхньої напрямної вальниці,

(1.8)

де МН – номінальний момент електродвигуна, Н·м;

і – передаткове число механізму повороту;

r0 – радіус зубчастого колеса механізму повороту;

η – к.к.д. механізму повороту.

Еквівалентна сила P1 від ваг поворотної частини крана визначається з умови рівноваги щодо крапки прикладення реакції нижньої вальниці

(1.9)

де Q0 – вага мульди та шихти, Н;

GX –вага хобота, Н;

GM – вага мундштука, Н;

GK – вага кабіни з колоною, Н.

Для рішення (1.3) визначаємо реакції вальниць від робочих навантажень.

Реакція від сили P1 буде:

(1.10)

Реакції від сили P2 будуть наступні:

, Н; (1.11)

, Н (1.12)

Аналогічно визначаються реакції від сил P3, P4, P5.

Реакція від окружної сили P6, якщо зубчасте колесо не збігається з віссю верхньої вальниці та відстоїть на величину b0, буде:

, Н; (1.13)

, Н·м (1.14)

Коли зубчасте колесо збігається з віссю вальниці b0=0, то

(1.15)

Результуючі реакції для підставлення в (1.3) визначаються:

(1.16)

(1.17)

б) Механізм повороту

Потужність механізму повороту колони розраховується по формулі:

(1.18)

де К = 2-2,5 – коефіцієнт перевантаження електродвигуна;

n – число обертів електродвигуна механізму повороту, об/хв;

М – максимальний момент опору, Н·м.

, Н·м (1.19)

Момент тертя у вальницях

(1.20)

Момент тертя в підп’ятнику

, Н·м (1.21)

Момент від інерційних сил

(1.22)

де µ - коефіцієнт тертя у вальницях;

a, b, d, z – відповідні відстані до осі повороту, м;

µ1 – коефіцієнт тертя в підп’ятнику;

GK – вага колони з нижньою кабіною та хоботом, Н;

dH, dB – внутрішні діаметри нижньої та верхньої вальниць, м.

в) Механізм хитання хобота

З умови рівноваги рами, що гойдається, одержимо зусилля шатуна PШ, що передається на механізм хитання хобота.

При роботі кривошипно-шатунного механізму за синусоїдальним законом у період від 0 до π затрачається потужність на подолання всіх опорів. Максимальне значення потужності досягається при . У проміжку від π до 2π потужність віддається, тому розрахункова потужність електродвигуна визначається по еквівалентній,

. (1.23)

Максимальна потужність електродвигуна

(1.24)

де r – радіус кривошипа;

φ – кут повороту кривошипа;

n – число хитань хобота у хвилину.

г) Механізм обертання хобота

Потужність обертання хобота визначається по формулі:

(1.25)

Після визначення реакцій опор мундштука RА та RВ момент тертя у вальницях при обертанні мундштука

(1.26)

де d – діаметр роликових вальниць, м;

µ – 0,01 – коефіцієнт тертя.

Момент, викликаний ексцентриситетом центра ваги навантаженої мульди,

(1.27)

Момент інерції мас, що обертаються

, Н·м (1.28)

Сумарний момент для визначення потужності (1.25)

, Н·м, (1.29)

де α = 1,3-1,4 – коефіцієнт, що враховує додатковий технологічний опір.

д) Механізм пересування візка

Потужність двигуна механізму пересування вибирається з умови забезпечення уведення мульд у піч. При уведенні мульди в піч необхідно здолати:

^ 1. Опір, що виникає при русі візка крана,

(1.30)

де GВ – повна вага візка;

β = 2 – 2,5 – коефіцієнт опору тертя від реборд колеса;

ω – коефіцієнт опору тяги.

2. Опір від тертя мульди в печі:

(1.31)

де µ = 0,4 – коефіцієнт тертя мульди об шихту;

K1 = 0,25 – 0,5 – коефіцієнт, що показує, яка частина ваги мульди передається на шихту.

3. Сили інерції:

, Н·м, (1.32)

де a – прискорення при розгоні візка, м/сек2.

Щоб сила інерції не викликала буксування приводних коліс, треба обмежити величину прискорення умовами зчеплення коліс із рейками.

Сумарний опір, що долає привод механізму пересування,

(1.33)

Потужність пересування візка

(1.34)

де η = 0,8 – к.к.д. механізму;

V – швидкість пересування, м/хв.

Посадкові крани призначені для подачі холодних злитків або блюмсів до горизонтальних печей, транспортування гарячих злитків до кувальних або прокатних агрегатів.

Головний візок аналогічний візку завалювального крана.

Механізм захвата встановлений у кабіні на хитній рамі кліщів і постачений електричним приводом через черв’ячний редуктор і фрикційну муфту. Необхідна сила затиснення кліщів досягається регулюванням затягування пружин фрикціону. Універсальність захвата забезпечує надійність роботи при різній конфігурації деталей і застерігає поверхню захоплюваної деталі від псування.

Методика розрахунку посадкового крана така ж, як і завалювального, за винятком розрахунку механізму захвата.

На рис. 1.3 зображені зусилля P1 P2, що діють на упори кліщів у вертикальній площині, які визначаються по формулі:

, Н, (1.35)

, Н (1.36)

де Q – вагу злитка вважаємо прикладеною у центрі ваги на відстані с від упору кліщів.

Зусилля вертикальної площини Р1 урівноважуються силами тертя від горизонтальної сили Р натисканням кліщів

(1.37)

де µ – коефіцієнт тертя кліщів об злиток.



Рис. 1.3. Механізм захвата посадкових кранів


Робочим зусиллям двох пружин буде:

(1.38)

де – горизонтальне зусилля, отримане з (1.37, 1.35).

^ 1.4. Ливарні крани

Ливарні крани сталеплавильних цехів служать для заливання чавуну в міксер (міксерні), у мартенівські й конверторні печі (заливальні), для розливання сталі в виливниці в мартенівських, конверторних і електросталеплавильних цехах, а також для розливання сталі в проміжний ківш в установках безперервного розливання сталі (розливальні).

Міксерні й заливальні крани конструктивно відрізняються від розливальних наявністю на допоміжному візку тільки одного механізму підйому.

Міст ливарного крана складається з чотирьох поздовжніх і двох поперечних (кінцевих) балок. На двох крайніх поздовжніх балках пересувається головний візок, а на двох внутрішніх – допоміжний візок.

Головний візок (рис. 1.4) складається з рами з установленими на ній механізмами підйому (рис. 1.5) і пересування візка. Ківш із рідким металом захоплюється двома пластинчастими гаками, підвішеними до траверси 6. Підйом траверси здійснюється двома барабанами 1, зубчасті вінці яких перебувають у зачепленні.

Кожний барабан приводиться в обертання самостійним двигуном через систему відкритих зубчастих передач. Синхронність роботи барабанів забезпечується храповими пристроями, встановленими на зубчастому колесі другої передачі 2. Храпові пристрої дозволяють у випадку виходу з ладу одного з двигунів закінчити почате заливання сталі. Для надійної роботи кожний привод механізму підйому постачений двома гальмами.

Допоміжний візок служить для перекидання ковша при виливанні рідкого металу. Вантажопідйомність допоміжного візка визначається зусиллям, необхідним для кантування ковша під час розливання.

Вантажопідйомність крана визначається сумою зважування рідкої сталі й шлаків у ковші й вагою футерованого ковша. При садці печі 900 т. розливання забезпечують два крани вантажопідйомністю 630 тонн.

^ 1.5. Колодязні, стриперні та підлогово-кришкові крани

а) Колодязні кліщові крани (рис. 1.6) призначені: для завантаження злитків у нагрівальні колодязі й видачі їх на прийомний рольганг випалювального стану, для транспортування холодних і гарячих злитків у прокатних цехах.

Механізми візка цього крана встановлені на двох рамах: на верхній – механізм підйому й керування кліщами, на нижній – механізм пересування візка, обертання кліщів і допоміжного підйому. До нижньої рами візка підвішена шахта, усередині якої передбачені напрямні для переміщення траверс, механізмів і підйому й обертання кліщів. Із зовнішньої сторони до шахти кріпиться кабіна, у якій розміщена електроапаратура.



Рис. 1.4. Загальний вид візка ливарного крана




Рис. 1.5. Механізм підйому ливарного крана

Кабіна керування механізмами крана перебуває під впливом світлового й теплового випромінювання. Температура зовнішнього повітря доходить до 80°С, тому кабіни таких типів кранів обладнані кондиційними установками, а стінки її мають теплову, і світлову ізоляцію, для зниження температури на 20-30% застосовується металевий екран. Кабіна засклена подвійними шестиміліметровими стеклами з повітряними зазорами не менш 40 мм. Силу тиску на кернах Р практично приймають:

(1.39)

де QЗЛ – вага злитка, кг.

Працездатність кліщів й їхня надійність визначається силою затиснення на кернах, коефіцієнт затиснення

(1.40)

де PC – сила затиснення.

Потужність двигуна механізму підйому

(1.41)

де GК – вага колони.

Потужність двигуна керування кліщами

(1.42)

де G – вага кліщів;

V – швидкість підйому кліщів, м/хв.

Потужність механізму повороту колони

(1.43)

де K1 = 3 – коефіцієнт, що враховує можливість опору від приварювання нагрітих злитків до поду печі;

M – момент опору в підп’ятнику колони;

n – число обертів колони у хвилину.



Рис. 1.6. Схема механізмів головного візка колодязного крана


Момент опору

(1.44)

де GK´ – вага колони з кліщами;

d – діаметр кулькового підп’ятника, м;

µ – коефіцієнт тертя в кульковому підп’ятнику.

б) Підлогово-кришкові крани (поздовжні й поперечні) призначені для відкривання й закривання кришок однорядних або дворядних нагрівальних колодязів обтискних станів. Електродвигун механізму підйому через черв’ячно-циліндричний редуктор пускає в хід шатунно-ексцентриковий механізм, що забезпечує підйом траверси із захватами.

На траверсі є гвинтове регулювання, що забезпечує правильне зачеплення захватів із тавровими голівками балок кришки. Перед кожним підйомом кришки автоматично подається електричний імпульс у спеціальні тролеї. По тролеям імпульс передається регулятору подачі палива в колодязь, регулятор спрацьовує й подача палива припиняється, що охороняє від проникнення в цех полум’я й газу.

Стриперні трьохопераційні крани призначені для відділення злитків від виливниць і піддонів, установки виливниць і піддонів на візки, а також теплових надставок на виливниці.

Візок складається з рами з установленими на ній механізмами підйому й пересування візка (рис. 1.7). До середини рами підвішена кругла шахта, усередині якої кріпляться напрямні для вертикального переміщення стриперного механізму. Підйом стриперного механізму здійснюється чотирма канатами, що працюють попарно: два з них (середні) – служать для керування більшими кліщами (відкривання й закривання), а два інших (крайні) – для підйому. Кліщі з кернами працюють тільки тоді, коли не працюють більші кліщі.

Керування кліщами з кернами здійснюється за допомогою гвинта стриперного механізму. Стриперний механізм урівноважується противагою, що розташована з зовнішньої сторони шахти.

Злитки від виливниць відділяються за допомогою сталевого гвинта, що працює в бронзових гайках із правою та лівою трапецієподібною нарізками. Кліщі працюють автоматично й при бажанні можуть примусово залишатися у відкритому або закритому положенні.

Потужність механізму стриперування.

(1.45)

де ^ Q – вага злитка чи виливниці, Н;

P – сила стриперування, Н;

εG – вага деталей стриперного механізму, Н;

V – швидкість виштовхування злитка, м/хв.;

K – коефіцієнт перевантаження електродвигуна.

Сила стриперування

(1.46)




Рис. 1.7. Схема механізмів головного візка крана для роздягання злитків


Сила затиснення змінюється зі зміною розкриття кліщів, по даним УЗТМ приймається:

(1.47)

де К = 0,5–0,6 – коефіцієнт затиснення

Вага противаги обирається як

де G – вага стриперного механізму, кг.

Потужність двигуна механізму підйому

(1.48)

де η0, ηб, η – к.к.д. напрямних противаги, барабана та загальний к.к.д. передачі η = 0,8;

V – швидкість підйому, м/хв.

^ 1.6. Крани для транспортування прокатного профільного металу та листів

До цієї групи кранів відносяться:

а) Крани, що мають лапи-підхвати (пратцен-крани), призначені для транспортування довгомірного прокату, укладання його в штабелі й навантаження на залізничні платформи.

На барабан механізму підйому намотуються канати підйому й канати перекидання лап (рис. 1.8).




Рис. 1.8. Схема механізмів головного візка крана з лапами


Механізм перекидання лап з’єднаний із двигуном і муфтою граничного моменту. Канати, що спускаються з барабана механізму перекидання, обгинають блоки траверси, потім намотуються на барабан підйому. Під час роботи механізму перекидання лапи повертаються з горизонтального положення у вертикальне і навпаки (незалежно від роботи механізму підйому).

б) Крани з механізмом обертання гака призначені для виконання підйомно-транспортних операцій у цехах (виливниць) і на складах (рулонів). Для цих же цілей у прокатних цехах застосовуються крани з поворотним візком і траверсою на канатах.

в) Крани з обертовим візком і керованими кліщами (рис. 1.9) призначені для транспортування, навантаження й штабелювання пакетів гарячих слябів з температурою +900°С. Вантажопідйомність їх до 150 т.




Рис. 1.9. Загальний вид крана з візком, що обертається, і керованими кліщам


Останнім часом для обслуговування стелажних складів металургійних і машинобудівних заводів застосовують вантажопідйомні машини, обладнані вертикальною колоною, по якій переміщається вантажопідйомник або захват, які називаються кранами-штабелерами. Крани-штабелери дуже різноманітні (рис. 1.10) і розраховується вони як крани з жорстким підвісом вантажу (стриперні, завалювальні та ін.), але додатково перевіряється час загасання коливання колони.

^ ТЕХНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА


1. Вантажопідйомність

2. Довжина моста

3. Висота підйому вантажу

4. Швидкості механізмів:

- пересування моста

- пересування візка

- підйому вантажу

- обертання колони

т

м

м


м/хв.

м/хв.

м/хв.

м/хв.

3,2

22,5

8,7


55

24

12

3,4





Рис. 1.10. Мостовий кран-штабелер опорного типу

  1   2   3   4

Схожі:

Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 iconРегіональна економіка
Регіональна економіка: Навчальний посібник для студентів усіх форм навчання студентів економічних спеціальностей. Димченко О. В.,...
Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 iconУкраїни як навчальний посібник для студентів денної форми навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, напряму підготовки 1004 "Транспортні технології" харків ? Хнамг ? 2009
Транспортні технології”, спеціальностей 100400 – «Транспортні системи»; 100400 – «Організація дорожнього руху»; 100400 – «Організація...
Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 iconО. В. Завальний Навчальний посібник з дисципліни "урбаністика"
Рекомендовано Міністерством освіти І науки як навчальний посібник для студентів та слухачів будівельних спеціальностей
Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 iconНавчальний посібник для магістрів та аспірантів Харків 2009
Болонський процес І наука: Навч посібник для магістрів та аспірантів. – Харків: хнамг, 2009. – 100 с
Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів Суми Вид-во Сумду 2008 удк 621. 793+538. 975 П 84
У навчальному посібнику розглянуті технологічні основи одержання металевих, алмазоподібних і споріднених з ними плівок, їх особливості...
Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № від )
Навчальний посібник для студентів спеціальностей «Соціальна педагогіка», «Соціальна робота»
Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 iconНавчальний посібник з дисципліни «економіко-математичне моделювання»
Мамонов К. А., Скоков Б. Г., Чечетова Н. Ф. Навчальний посібник з дисципліни «Економіко-математичне моделювання» (для студентів напряму...
Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 iconНавчальний посібник для студентів механічних спеціальностей технічне нормування в ремонтному виробництві
Методичний посібник призначено для надання допомоги студентам вищих навчальних закладів машинобудівних спеціальностей при виконанні...
Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 iconС. М. Єсаулов комп’ютерне проектування електромеханічних пристроїв навчальний посібник
Навчальний посібник з дисципліни «Автоматизоване проектування електромеханічних систем» (для студентів 5 – 6 курсів спец. 092203,...
Навчальний посібник для студентів спеціальностей 090214, 090214 Харків 2009 удк 621. 873 iconНавчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів
Ч – 75 Проектний аналіз: Навчальний посібник. — Харків: Консум, 2003. Рис. 17. Табл. 27. Бібліогр.: 37 назв. — 228 с
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи