Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. icon

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету.

Реклама:



НазваМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету.
Сторінка3/22
Дата19.04.2013
Розмір2.66 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22
Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Живлення бактерій. Виділення чистої культури аеробів (І етап).


    1. Актуальність теми полягає в необхідності отримання знань в методах дослідження патологічного матеріалу, виділеного від хворого, для проведення бактеріологічного методу діагностики інфекційних захворювань.

    2. Цілі вивчення теми:

1.2.1. Мета загальна – вміти проводити посіви бактерій на різні поживні середовища та виділяти чисту культуру із суміші бактерій.

1.2.2. Мета конкретна:

1.Вивчити поживні середовища і інградієнти, які використані для їх виготовлення.

2.Засвоїти техніку посіву мікроорганізмів.

3.Ознайомитись з приладом, який використовується для культивування бактерій.

4.Засвоїти методи виділення чистих культур аеробів.

1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь:

1.Вміти готувати мікроскопічні препарати.

2. Вміти зафарбовувати препарати за методом Грама.

3.Вміти мікроскопувати мікропрепарати за допомогою імерсійного об’єктиву.

1.3.1. Тести на вихідний рівень знань-умінь.

Описати методику виготовлення складного поживного середовища для культивування бактерій, що потребують для свого росту та живлення тваринний білок.

Відповідь: Складні поживні середовища містять сироватку крові, кров, асцитичну рідину і таке інше. Методика їх виготовлення полягає у додаванні до МПА, МПБ стерильних компонентів (кров, сироватку, жовч, асцетичну рідину).

1.4. Зміст навчання.

1.4.1. Граф логічної структури змісту.

Поживні середовища діляться по консистенції: тверді – основним середовищем є м’ясо-пептонний агар. Рідкі, які містять до 2% агару – м’ясо-пептонний бульйон; напіврідкі середовища – це середовища, які містять невелику кількість агару – до 0,6%.

Поживні середовища поділяються за призначенням: універсальні середовища, на яких може рости більшість мікроорганізмів – МПА, МПБ; елективні середовища – склад цих середовищ створюється для росту конкретного мікроорганізма, наприклад, для виділення корінебактерій дифтерії це середовища з телурітом.

Із досліджуваного матеріалу роблять мазки, зафарбовують за методом Грама. Після визначення мікроорганізмів, які знаходяться в досліджуваному матеріалі, проводять посів його на тверде поживне середовище для отримання ізольованих колоній. Чашки Петрі з посівами вміщують на 18-24 години в термостат.

1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1.Метаболізм бактерій, як спосіб отримання поживного матеріалу та енергії.

2.Механізм живлення бактерій.

3.Класифікація бактерій за типом живлення та характером використання енергії.

4.Принципи культивування бактерій.

5.Поживні середовища, техніка їх виготовлення та класифікація. Вимоги до поживних середовищ.

1.4.3.Джерела навчальної інформації.

Основні:

1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 41, 45-48.

2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М. – М. – 1980 (рос.) – С. 42, 47-51.

3. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М., 1981 (рос.) – С. 47-51, 70-74.

4. А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. – Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург., 2002 (рос.) – С. 46-53, 72-73.

5. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк, Н.Е. Шевелева, М.Ю. Стегний. – Микробиология. – Харьков, 1999 (рос.) – С. 50-56.

6. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк. – Руководство к лабораторным занятиям. – К., 2004 (рос.), С. 85-95.

7. О.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творчо, В.П. Шаробков. – Практична мікробіологія. – Терн., 2004 (укр.) – С.

8. Л.Б. Борисов. – Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М.,1984(рос.) – С.42-52.

9. М.Н. Лебедева. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1973 (рос.) – С. 67-85, 87.

10. Ю.С. Кривошеин. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1980 (рос.) – С. 25-26.

Додаткові:

  1. Словник по мікробіології і імунології та інфекційним захворюванням. – Г.К. Палій. – К., 2004. – С. 7-146.

    1. Орієнтовна основа дії (ОДД).

1.5.1. Виготовлення мазка з досліджуваного матеріалу, фарбування його за методом Грама.

1.5.2. Посів досліджуваного матеріалу за допомогою бактеріальної петлі на пластинчастий агар.

1.5.3. Вивчення принципу роботи термостату.

1.5.4. Вивчення в демонстрації різних поживних середовищ та принципи їх виготовлення.

1.5.5. Вивчення в демонстраційному досліді посіву на поживні середовища за допомогою шпателя за методом Дригальського.


1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторнаому занятті:

1.7.1. Методика проведення заняття.

В лабораторній діагностиці інфекційних хвороб важливу, а інколи і основну роль відводять бактеріологічному методу дослідження. Цей метод дозволяє виділити збудника в чистому вигляді, вивчити всебічно його біологічні властивості, довести його етіологічну роль в інфекційному процесі.

Чиста культура, або потомство однієї клітини, може бути одержана шляхом механічного розмежування мікроорганізмів, що містяться в інфекційному матеріалі на поверхні твердого середовища.

Накопичити та виділити культуру збудника можна використовуючи різні за субстратом живильні середовища, створюючи для розвитку мікроорганізмів умови вирощування.

1.8. Додаток (набір тестів вихідного рівня навчаючих цільових завдань, відповіді на них, графи, алгоритми).


Автор: доцент, к.м.н. Кордон Ю.В.


^ Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №8

для студентів стоматологічного факультету


Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Розмноження бактерій. Виділення чистої культури аеробів (2 етап).

    1. Актуальність теми полягає в вмінні проводити посіви на різні поживні середовища та виділення чистої культури з сумішші бактерій.

    2. Цілі вивчення теми.

      1. Мета загальна: Студенти повинні обгрунтувати бактеріологічний метод дослідження матеріалу отриманого від хворого інфекційною хворобою.

      2. Мета конкретна: Студент повинен вміти провести ідентифікацію мікроорганізмів за культуральними властивостями.

    3. Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.

  1. Засвоїти техніку посіву мікроорганізмів.

  2. Ознайомитись з приладами, які застосовуються для вирощування бактерій.

  3. Засвоїти методи виділення чистих культур аеробів.

      1. Тести на вихідний рівень знань – умінь.

Які культуральні ознаки вивчають за допомогою стереомікроскопу?

A. Розміри колоній.

B. Характер поверхні.

C. Форма поверхні.

D. Структуру.

E. Здатність до емульгації в фізіологічному розчині.

Відповідь: (D).

    1. Зміст навчання.

      1. Граф логічні структури змісту.

Візуальне вивчення результатів висіву досліджуваного матеріалу на пластинчатий агар. Візуально та за допомогою стереомікроскопу або малого збільшення світлового мікроскопу вивчаються та описуються властивості ізольованих колоній за наступними ознаками:

По поверхні – гладка(S – форми), шорстка (R – форми), покреслена, горбкувата;

За формою країв – рівними, зазубленими, волокнистими, бахромчастими;

Форма – кругла, розеткоподібна, зірчаста, деревоподібна;

Величина – великі (4 – 5мм), середні (2 – 4мм), дрібні (1 – 2мм), карликові (менше 1мм);

За консистенцією; густиною; кольором; забарвленними і безбарвними; вологими, сухими, слизистими; плоскими, опуклими, куполоподібними, удавленими.


Підозрілу на збудника захворювання колонію,відмічають олівцем по склу, готують з неї мікропрепарат. Висушений та зафіксований препарат фарбують за методом Грама, мікроскопують та замальовують. Фіксують у протоколі морфологію та тінкторіальні властивості збудника.

Залишок підозрілої колонії висівають на скошенний агар для отримання чистої культури та її подальшого дослідження.


      1. Перелік теоретичних питань.

  1. Механізм розмноження бактерій.

  2. Фактори росту та розмноження бактерій.

  3. Швидкість та фази розмноження бактерій. Поняття “колонія”, “культура” .

  4. Етапи виділення чистих культур бактерій.

  5. Культуральні властивості бактерій методи вивчення.

  6. Значення виділення чистих культур бактерій при бактеріологічному методі діагностики інфекційних хвороб.

      1. Джерела навчальної інформації.

Література:

Основні:

1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 61-68.

2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М. – М. – 1980 (рос.) – С. 66-73.

3. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М., 1981 (рос.) – С. 47-52, 63-71.

4. А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. – Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург., 2002 (рос.) – С. 72-83.

5. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк, Н.Е. Шевелева, М.Ю. Стегний. – Микробиология. – Харьков, 1999 (рос.) – С. 58-60.

6. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк. – Руководство к лабораторным занятиям. – К., 2004 (рос.), С. 99-105.

7. О.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творчо, В.П. Шаробков. – Практична мікробіологія. – Терн., 2004 (укр.) – С.45-50, 59-62

8. Л.Б. Борисов. – Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М.,1984(рос.) – С.47-54.

9. М.Н. Лебедева. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1973 (рос.) – С. 83-89.

10. Ю.С. Кривошеин. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1980 (рос.) – С. 25-29.

Додаткові:

  1. Словник по мікробіології і імунології та інфекційним захворюванням. – Г.К. Палій. – К., 2004. – С. 7-146.


1.5.Орієнтовна основа дії (ООД).

1.5.1. Вивчення результатів висіву досліджуемого матеріалу на пластинчатий агар.

1.5.2. Візуальне вивчення ізольованих колоній, які виросли на пластинчатому агарі.

1.5.3.Вивчення та описання за допомогою стереомікроскопу або малого збільшення світлового мікроскопу ізольованих колоній.

1.5.4. З підозрілої на збудника захворювання колонії готують мікропрепарат, фарбують за методом Грама.

1.5.5. Фіксують у протоколі морфологію та тінкторіальні властивості збудника.

1.5.6. Залишок підозрілої колонії висівають на скошенний агар для отримання чистої культури.

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методи проведення заняття.

В методиці виділення чистої культури мікроорганізмів необхідно вміти макро- і мікроскопічно вивчати культуральні властивості бактерій.

Опанувати методикою пересіву відібраної колонії на скошенний агар.


Автор: доцент, к.м.н. Кордон Ю.В.


^ Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №9

для студентів стоматологічного факультету


Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Ферментативна активність бактерій. Виділення чистої культури аеробів (3 етап).


    1. Актуальність теми полягає в вмінні ідентифікувати виділену чисту культуру бактерій за допомогою визначення її біохімічної активності.

    2. Цілі вивчення теми.

      1. Мета загальна: Опанувати методами біохімічної ідентифікації бактерій.

      2. Мета конкретна: Ознайомитись з сахаролітичними, амілолітичними та гемолітичними властивостями мікроорганізмів в демонстраційних дослідах.

    3. Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.

  1. Вміти визначити чистоту виділеної колонії.

  2. Засвоїти методи визначення ферментативної активності бактерій.

  3. Засвоїти методи експрес – ідентифікації бактерій за біохімічними властивостями.

      1. Тести на вихідний рівень знань – умінь.

Які ознаки покладені в основу визначення чистоти виділеної культури?

A. Чутливість до антибіотиків.

B. Біологічні властивості.

C. Культуральні властивості.

D. Антигенна будова.

E. Чутливість до бактеріофагів.

Відповідь: С.

    1. Зміст навчання.

      1. Граф логічні структури змісту.

Мікроскопічно та візуально перевіряється чистота виділеної культури, мікроскопічну картину замальовують.

При підтверджені чистоти культури виділеного мікроорганізму, проводиться висів його на середовища короткого «строкатого» ряду Гісса, що містить лактозу, глюкозу, маніт, мальтозу, сахарозу, МПБ з індикаторними папірцями для виявлення індолу та сірководню.

В демонстраційному досліді студенти вивчають біохімічні властивості бактерій за допомогою системи індикаторних папірців (СІП).

      1. Перелік теоретичних питань.

  1. Біохімічна активність бактерій.

  2. Класифікація ферментів бактерій.

  3. Поживні середовища, що використовуються для біохімічної ідентифікації бактерій.

  4. Методи вивчення біохімічних властивостей бактерій.

  5. Значення вивчення біохімічної активності бактерій для ідентифікації.

  6. Використання ферментів бактерій в медичній практиці і промисловості.

      1. Джерела навчальної інформації.

Література основна:

1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 49-56.

2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М. – М. – 1980 (рос.) – С. 51-59

3. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М., 1981 (рос.) – С. 51-59.

4. А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. – Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург., 2002 (рос.) – С. 54-55.

5. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк, Н.Е. Шевелева, М.Ю. Стегний. – Микробиология. – Харьков, 1999 (рос.) – С. 56-57.

6. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк. – Руководство к лабораторным занятиям. – К., 2004 (рос.), С. 106-113.

7. О.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творчо, В.П. Шаробков. – Практична мікробіологія. – Терн., 2004 (укр.) – С.64-71

8. Л.Б. Борисов. – Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М.,1984(рос.) – С.46-47, 52-56.

9. М.Н. Лебедева. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1973 (рос.) – С. 92-95.

10. Ю.С. Кривошеин. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1980 (рос.) – С. 26-29.

Додаткова:

  1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Під ред., проф. Г.К.Палій., К. – 2004.- с.7 – 146.


1.5.Орієнтовна основа дії (ООД).

1.5.1. Макроскопічно та мікроскопічно перевірити чистоту виділеної колонії, мікроскопічну картину замалювати.

1.5.2. Вивчення біохімічних властивостей виділеного мікроорганізму. Висівають культуру на середовища короткого «строкатого» ряду Гісса для визначення цукролітичних властивостей.

1.5.3. В демонстраційних тестах врахувати гемолітичні, протеолітичні властивості бактерій.

1.5.4. В демонстраційному досліді вивчити біохімічні властивості мікроорганізмів за допомогою СІП (системи індикаторних папірців).

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методи проведення заняття.

В методиці ідентифікації чистої культури мікроорганізмів необхідно опанувати методикою перевірки чистоти культури.

Опанувати методом пересіву чистої культури на середовища короткого строкатого ряду Гісса, що містять лактозу, глюкозу, маніт, мальтозу, сахарозу.


Автор: доцент, к.м.н. Кордон Ю.В.


^ Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №10

для студентів стоматологічного факультету


Тема: Фізіологія мікроорганізмів. Дихання бактерій. Способи культивування і виділення чистої культури анаеробів.


    1. Актуальність теми полягає в необхідності отримання знань в методах виділення чистих культур патогенних анаеробних бактерій.

    2. Цілі вивчення теми.

      1. Мета загальна: Завершити етапи бактеріологічного методу по ідентифікації анаеробних бактерій.

      2. Мета конкретна: Засвоїти методи культивування та виділення чистих культур анаеробних мікроорганізмів.

1. Вивчити методи культивування анаеробів.

2. Ознайомитись з апаратурою, яка застосовується для культивування анаеробів.

3. Засвоїти методи виділення чистих культур анаеробів.

    1. Забезпечення вихідного рівня знань – умінь.

  1. Знати типи дихання мікроорганізмів.

  2. Вміти засівати мікроорганізми в різні поживні середовища.

      1. Тести на вихідний рівень знань – умінь.

Які субстрати введено в короткий “строкатий” ряд Гісса?

A. Желатин.

B. Лакмусове молоко.

C. Маніт.

D. МПБ з індикаторними папірцями на індол та сірководень.

E. Фруктоза.

Відповідь: С.

    1. Зміст навчання.

      1. Граф логічні структури змісту.

Вивчення морфології та тінкторіальних властивостей спорових форм мікроорганізмів шляхом мікроскопії фарбованого за методом Грама препарату.

Ознайомлення з живильними середовищами для культивування анаеробів (Кітта – Тароцці, Вільсон – Блера, напіврідкий цукровий агар високим стовпчиком).

Ознайомлення з апаратурою для вирощування анаеробних мікроорганізмів.

      1. Перелік теоретичних питань.

  1. Класифікація мікрорганізмів за типом дихання.

  2. Сутність процесу дихання у мікроорганізмів.

  3. Принципи культивування анаеробів.

  4. Етапи виділення чистих культур спорових та неспорових анаеробів.

      1. Джерела навчальної інформації.

Література основна:

1. К.Д. Пяткін, Ю.С.Кривошеїн. – Мікробіологія. – К., 1992 (укр.) – С. 56-59.

2. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М. – М. – 1980 (рос.) – С. 59-64

3. К.Д. Пяткин, Ю.С.Кривошеин. – Микробиология. – М., 1981 (рос.) – С. 59-64

4. А.И. Коротяев, С.А. Бабичев. – Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. – Санкт-Петербург., 2002 (рос.) – С. 66-72.

5. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк, Н.Е. Шевелева, М.Ю. Стегний. – Микробиология. – Харьков, 1999 (рос.) – С. 57-58.

6. И.Л. Дикий, И.Д. Холупяк. – Руководство к лабораторным занятиям. – К., 2004 (рос.), С. 113-122.

7. О.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творчо, В.П. Шаробков. – Практична мікробіологія. – Терн., 2004 (укр.) – С.71-75

8. Л.Б. Борисов. – Руководство к практическим занятиям по микробиологии. – М.,1984(рос.) – С. 52-56.

9. М.Н. Лебедева. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1973 (рос.) – С. 52-55.

10. Ю.С. Кривошеин. – Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии. – М., 1980 (рос.) – С. 29-31.


Додаткова:

  1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Під ред., проф. Г.К.Палій., К. – 2004.- с.7 – 146.


1.5.Орієнтовна основа дії (ООД).

1.5.1. Вивчення морфології та тінкторіальних властивостей спорових форм мікроорганізмів шляхом зафарбування за методом Грама.

1.5.2. Вивчення поживних середовищ для культивування анаеробних мікроорганізмів.

1.5.3. Вивчення росту анаеробних мікроорганізмів на середовищі Кітта – Тароцці, молоці.

1.5.4. Ознайомитись з роботою анаеростата.

1.5.5. Ознайомитись з хімічними та біологічними методами культивування анаеробних мікроорганізмів.

1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

Вміти виділити чисту культуру анаеробів з суміші мікроорганізмів.

Опанувати методами культивування і ідентифікації анаеробних мікроорганізмів

Ознайомитись з живильними середовищами та демонстраційними апаратами для культивування анаеробів.


Автор: доцент, к.м.н. Кордон Ю.В.


^ Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №11

для студентів стоматологічного факультету.


ТЕМА: Генетика мікроорганізмів. Мінливість. Основи генної інженерії. Трансдукція. Трансформація. Кон’югація.


    1. Актуальність теми: Ріст інфекцій обумовлений в значній мірі стійкими до ліків формами бактерій, які утворилися під дією різних факторів.




    1. Цілі вивчення теми:

      1. Мета загальна: Засвоїти методи вивчення генетичної та адаптаційної мінливості мікроорганізмів.

      2. Мета конкретна: Вивчити форми прояву мінливості організмів.


1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

  1. Визначення понять: “ген”, “геном”, “генотип”, “фенотип”.

  2. Позахромосомний генетичний матеріал (транспозони, плазміди).

  3. Види модифікацій.

Перелік вихідних знань-умінь: знати головні форми прояву мінливості.


1.3.1. Завдання.

Приклад. Що є матеріальною основою мінливості, яка визначає генетичні властивості всіх організмів:

  1. ДНК;

  2. РНК;

  3. полісахариди;

  4. ліпіди;

  5. гаптени.

Відповідь: матеріальною основою мінливості, яка визначає генетичні властивості всіх організмів є ДНК.


1.4. Зміст навчання.


1.4.1. Графогічної структури змісту заняття:

  • Визначення морфології інволюційних форм мікроорганізмів.

  • Вивчення за допомогою стеріомікроскопу S-, R-, M-, D-форм колоній мікроорганізмів.

  • Врахування досліду трансдукції.

  • Врахування досліду трансформацій.

  • Визначення резистентності стафілококу до антибіотиків методом стандартних дисків.

  • Ознайомлення з біопрепаратами отриманими за методом генної інженерії (інтерферони, ренколейкін).


1.4.2. Перелік теоретичних питань:

  • Форми прояву мінливості мікроорганізмів.

  • Організація генетичного апарату бактерії.

  • Генетичні рекомбінації бактерій: трансформація, трансдукція, кон”югація.

  • Плазміди та їх характеристики (R-, F-, Col, Tain).

  • Фенотипова мінливість. Значення в мікробіологічній діагностиці інфекційних захворювань. L-форми бактерій.

  • Роль мутацій, рекомбінацій, селекції в мінливості стійких до ліків форм бактерій.

  • Генна інженерія, практичне використання в медичній мікробіології.


1.4.3. Джерела навчальної інформації:


Основні:

  1. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн Мікробіологія К.1982 (укр) с.96-115.

  2. К.Д.Пяткін, Ю.С.Кривошеїн Мікробіологія М.1980 (рос) с.109-134.

  3. В.Д.Тимаков Мікробіологія М. 1983 (рос) с.94-124.

  4. А.И.Коротлев, С.А.Бабич Медицинская микробиология, иммунология и вирусология Санки – Петерб 2002 (рос).

  5. И.Л.Дикий, И.Ю.Холуняк, Н.С.Шевелева, М.Ю.Стегний, Микробиология Харк. 1999(рос), с. 68-76.

  6. Микробиология, Руководство к лабораторним занятиям. Харк. 2002.

  7. О.І.Климнюк, І.О.Ситник, М.С.Творчо, В.П.Широбоков, Практична мікробіологія, Терн. 2004 с. 111-113.

  8. Л.Б.Борисов, Руководство к практическим занятиям по микробиологии М. 1984 (рос) с.68-75.

  9. М.Н.Лебедева, Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии М. 1973 (рос), с. 156-161.

  10. Ю.С.Кривошеин, Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии М. 1986 (рос).


Додаткові:

  1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфеційним захворюванням. Заг. ред. проф. Г.К.Палій, К, 2004.

  2. Гайдаш І.С., Флегонтові В.В., Медична вірусологія, Луганськ 2002 с.59-70.


1.5. Орієнтовна система дії (ОСД).

Мінливість мікроорганізмів поділяють на неспадкову (модифікаційну), зумовлену неоднорідністю умов розвитку особин одного генотипу, і спадкову, що спричиняється мутаціями і генетичними рекомбінаціями.

Неспадкова мінливість мікроорганізмів виникає під впливом факторів навколишнього середовища і не діє на генетичний апарат – це модіфікації.

Під впливом будь-яких факторів зовнішнього середовища мікроорганізми можуть змінювати морфологічні ознаки (дія пеніціліну викликає утворення L-форм), культуральні (нестача кальцію в поживному середовищі спричиняє утворення слизових колоній у бацил сибірки).

Спадкова мінливість настає у бактерій при зміні генетичних структур. В реалізації генетичної інформації посередником між ДНК і білком є РНК. Спадкова мінливість у бактерій проявляється в вигляді мутацій і рекомбінацій. Як мутагенні фактори використовують ультрафіолетове, рентгенівське, Y-випромінювання, швидкі нейтрони, етиленімін, дієтилсульфатаін. В результаті дії мутагенів добуто найпродуктивніші мутагени мікроорганізмів, що застосовуються в виробництві антибіотиків. Метод генетичних рекомбінацій патогенних та непатогенних видів бактерій дає змогу мати високоімуногенні вакцинні штами.

За допомогою генної інженерії з”явилась можливість приготування інтерферонів, ронколейкінів та ін.


1.6. Система навчаючих знань. Задача.

Приклад. Доведено, що передача генетичної інформації відбувається в одному напрямі: ДНК – РНК – білок. Існують інші напрямки передачі генетичної інформації:

  1. РНК – ДНК – білок;

  2. РНК – ДНК – полісахарид;

  3. ДНК – РНК – полісахарид;

  4. ДНК – ліпіди – РНК;

Е. ліпіди – ДНК – РНК.

Відповідь: A.

1.7.1. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

З поживного середовища, де ростуть інволюційні форми бактерій приготувати мазки, зафіксувати, забарвити за Грамом. Промікросконувати. Вивчити під стеріомікроскопом різні форми колоній мікроорганізмів. Провести облік досліду трансформації та трансдукції. Вивчити біопрепарати.


Автор: доцент, доктор мед. наук С.А. Іванова

^ Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №12

для студентів стоматологічного факультету


Тема: Вплив фізичних і хімічних факторів на мікроорганізм. Методи стерилізації.


    1. Актуальність теми. Різноманітні фізичні і хімічні чинники здатні сприяти життєдіяльності небезпечних для здоров’я людини мікроорганізмів, чи навпаки, її пригнічувати. На знаннях характеру впливу на мікроорганізми хімічних і фізичних факторів оточуючого їх середовища ґрунтується вся система заходів боротьби із біологічними патогенами.




    1. Цілі вивчення теми.

      1. Мета загальна. Опанувати знаннями про вплив фізичних і хімічних чинників на життєздатність небезпечних для здоров’я людини мікроорганізмів.

1.2.1. Мета конкретна. Засвоїти методи знезаражування об’єктів оточуючого середовища.


    1. Вихідний рівень знань.

  1. Оптимальні умови для росту і розмноження патогенних мікроорганізмів.

  2. Вплив на біологічні об’єкти тиску, температурного фактору, концентрації водневих іонів та електролітів, іонізуючого та УФ опромінення, різноманітних хімічних речовин.

  3. Способи виживання мікроорганізмів в екстремальних умовах оточуючого середовища.


1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1.4.2.1. Дія фізичних (температура, тиск, променева енергія) та хімічних факторів на життєдіяльність мікроорганізмів.

1.4.2.2. Визначення понять асептики та антисептики. Дезинфекція і її місце в системі протимікробних заходів.

1.4.2.3. Методи асептики та антисептики.

1.4.2.4. Стерилізація і її способи.

1.4.2.5. Хімічні стерилянти, антисептики і дезинфіктанти. Класифікація за хімічною структурою і механізм їх дії.


1.4.3. Джерела навчальної інформації.

1.4.3.1. Література основна.

  1. К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеін Мікробіологія К. 1982 (укр)

  2. К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеін Микробиология М. 1980 (рос)

  3. В.Д. Тімаков Микробиология М. 1983 (рос)

  4. А.И. Коротяев, С.А. Бабич Медицинская микробиология, иммунология и вирусология Санкт-Петербург 2002 (рос)

  5. И.Л. Дикий, И.Ю. Холупяк, Н.С. Шевелева, М.Ю. Стегний, Микробиология Харьк. 1999 (рос)

  6. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Харьк 2002

  7. О.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творко, В.П. Широбоков, Практична мікробіологія, Терн, 2004

  8. Л.Б. Борисов, Руководство к практическим заняттям по микробиологии М. 1984 (рос)

  9. М.Н. Лебедева. Руководство к практическим заняттям по медицин ской микробиологии М. 1973 (рос)

  10. Ю.С. Кривошеин. Руководство к практическим заняттям по медицин ской микробиологии М. 1986 (рос)


1.4.3.2. Додаткова

  1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг. ред. проф., Г.К. Палій, К, 2004

  2. Гайдаш І.С., Флегонтова В.В. Медична вірусологія, Луганськ 2002

  3. Машков В.И. Средства и методы стерилизации, применяемые в медицине. М.: Медицина. – 1973.

  4. Жизнь микробов в экстремальных условиях // Под ред. Д Кашнера. – М.: Мир. – 1981.

1.4. Зміст навчання.

1.4.1. Граф логічної структури змісту.





    1. Орієнтовна основа дії.



1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття

1.7.1.1. Вивчення дії температури кипіння на вегетативні та спорові форми мікроорганізмів. Виготовляють суспензію добової культури кишкової палички і, окремо, суспензію тижневої культури антракоїдів. Пробірки з суспензіями прогрівають на киплячій водяній бані протягом 3 хв. Виконують висіви з обох пробірок на МПА і поміщують в термостат. Після 24 год. інкубації оцінюють ефективність знезаражуванням кип’ятінням.

1.7.1.2. Дослідження ефективності знезаражуючої дії хімічних ансептиків. Штучно контамінують 7 марлевих тест-об’єктів шляхом занурення у завис добової культури кишкової палички на 1-3 хв. Контаміновані тест-об’єкти по одному занурюють на 5 хв. в 0,01% і 0,1% розчини хлораміну, карболової кислоти, декаметоксину та 0,9% розчин хлориду натрію (контроль). По завершенні експозиції знезаражування кожен тест-об’єкт переносять у окрему пробірку з МПБ. Посіви 24 години інкубують в термостаті. Оцінюють ефективність знезаражуючої дії кожного розчину по наявності/відсутності росту.

Автор: професор, д.м.н. В.П. Ковальчук


^ МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №13

для студентів стоматологічного факультету


Тема: Протимікробні ХТЗ. Антибіотики. Методи визначення чутливості бактерій до антимікробних засобів.


    1. Актуальність теми. Пошук ефективних засобів боротьби зі збудниками інфекційних хвороб є найактуальнішою задачею медичної мікробіології. Сучасний арсенал засобів етіотропного лікування інфекційних хвороб обраховується сотнями препаратів з різним механізмом та спектром протимікробної дії, певними особливостями лікувальної ефективності , без знання яких неможливе надання кваліфікованої медичної допомоги. Актуальність теми загострюється безперервною адаптацією мікроорганізмів до різноманітних зовнішніх впливів у боротьбі за збереження видів.

    2. Цілі вивчення теми.

      1. Мета загальна. Оволодіти знаннями принципів етіотропного лікування захворювань мікробного походження.

      2. Ознайомитись з сучасним арсеналом протимікробних лікарських засобів. Освоїти методики визначення чутливості бактерій до протимікробних засобів.

1.4. Зміст навчання.

1.4.1. Граф логічної структури змісту.








1.4.2. Перелік теоретичних питань.

1.4.2.1. Визначення хіміотерапії, хіміопрофілактики, хіміотерапевтичних засобів та хіміотерапевтичного індексу.

1.4.2.2. Основні групи хіміотерапевтичних засобів за хімічною структурою.

1.4.2.3. Антибіотики, класифікація за хімічною структурою та механізмом протимікробної дії.

1.4.2.4. Механізм формування та поширення резистентності мікроорганізмів до хіміотерапевтичних засобів, шляхи її подолання.

1.4.3. Джерела навчальної інформації.

Основні:

  1. К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеін. Мікробіологія К. 1982 (укр.).

  2. К.Д. Пяткін, Ю.С. Кривошеін. Микробиология К. 1980 (рос.).

  3. В.Д. Тімаков. Микробиология М. 1983 (рос.).

  4. А.И. Коротяев, С.А. Бабич. Медицинская микробиология, имунология и вірусологія. Санкт-Петербург, 2002 (рос.).

  5. И.Л. Дикий, И.Ю. Холупяк, Н.С. Шевелева, М.Ю. Стегний. Микробиология, Харк., 1999 (рос.).

  6. Микробиология. Руководство к лабораторным занятиям. Харьк. 2002.

  7. О.І. Климнюк, І.О. Ситник, М.С. Творко, В.П. Широбоков. Практична мікробіологія. Терн., 2004.

  8. Л.Б. Борисов. Руководство к практическим занятиям по микробиологии, М. 1984 (рос.).

  9. М.Н. Лебедева. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М. 1973 (рос.).

  10. Ю.С. Кривошеин. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, М. 1986 (рос.).

Додаткові:

  1. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Заг. ред., проф., Палій, К, 2004


1.5. Орієнтовна основа дії (ООД).




1.7. Короткі методичні вказівки для роботи студентів на лабораторному занятті.

1.7.1. Методика проведення заняття.

1.7.1.1. Тестовий контроль вихідного рівня знань та засвоєння теми.

1.7.1.2. Обговорення теоретичних питань.

1.7.1.3. Освоєння методу визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків за допомогою стандартних паперових дисків. На попередньо підготовлених чашках з МПА, засіяних культурами мікроорганізмів, з розміщеними на них паперовими дисками з антибіотиками проводять вимірювання зон затримки росту бактерій.

1.7.1.4. Освоєння методу визначення чутливості мікроорганізмів до хіміотерапевтичних засобів за допомогою методу послідовних серійних двократних розведень препарату в рідкому поживному середовищі. Користуючись попередньо підготовленими і засіяними тест-культурами мікроорганізмів штативами вираховують мінімальну бактеріостатичну концентрацію досліджуваного препарату. За допомогою демонстраційних чашок з висівами з пробірок в штативі, в яких візуально непомітно росту , вираховують мінімальну концентрацію препарату.

1.7.1.5. Оформлення протоколу лабораторного заняття та підведення підсумків.


Автор: професор, д.м.н. В.П. Ковальчук


Методична розробка

по підготовці та роботі на лабораторному занятті №14

для студентів стоматологічного факультету


Тема: Інфекція. Фактори патогенності мікроорганізмів, їх визначення. Біологічний метод діагностики.


1.1. Актуальність теми: вчення про інфекцію відіграє важливу роль, так як дозволяє зрозуміти, чим обумовлена здатність деяких мікроорганізмів викликати розвиток інфекційного процесу. Існуючі знання дозволяють розробляти препарати для лікування і профілактики інфекційних хвороб, викликаних цими мікроорганізмами, а також удосконалювати діагностичні методи їх дослідження. Знання особливостей розвитку і перебігу інфекційного процесу дозволяє грамотно впливати на нього, полегшуючи його перебіг.


1.2. Цілі вивчення теми:

1.2.1. Мета загальна: Ознайомитись із основними поняттями „інфекція”, „інфекційний процес”, „інфекційна хвороба”. Ознайомитись з основними факторами вірулентності мікроорганізмів.

1.2.2. Мета конкретна:

1. Вивчити основні фактори патогенності мікроорганізмів. Засвоїти методи їх лабораторного визначення:

а) ферментів патогенності

б) токсинів та ін.

2. Вивчити можливість використання в мікробіологічній практиці експериментального (біологічного) методу дослідження. Оволодіти методикою внутрішньо очеревинного зараження експериментальних тварин.

3. Засвоїти методику розтину та мікробіологічного дослідження трупа лабораторної тварини, яка загинула від експериментальної інфекції.


1.3. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь.

1. Форми симбіозу мікро- та макроорганізмів.

2. Паразитизм, його характеристика, види.

3. Спеціальні поживні середовища, їх призначення.

4. Капсула бактерій, функції. Метод виявлення.

5. Клітинна стінка бактерій, функції. Метод виявлення.

6. Пілі (фімбрії) бактерій, їх біологічна роль.


1.4. Зміст навчання.

1.4.1. Граф логічної структури змісту:


Інфекція


Інфекційний процес


Інфекційна хвороба
^

це активне проникнення патогенного мікроорганізму в макроорганізм, наслідком чого є розвиток інфекційного процесу.

це сукупність фізіологічних, адаптаційно-пристосувальних та патологічних процесів в організмі, які виникають внаслідок зараження.




це крайній ступінь інфекційного процесу, коли, внаслідок переважання патологічних реакцій над компенсаторними, виникає порушення гомеостазу організму людини, що проявляється характерними клінічними ознаками, біохімічними, гістологічними та імунологічними змінами.




1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22

Реклама:

Схожі:

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. iconМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету.
Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою...

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. iconМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету (спеціальність педіатрія).
Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою...

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. iconМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність клінічна фармація).
Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою...

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. iconМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів медичного факультету (спеціальність медична психологія).
Тема: Організація бактеріологічної лабораторії. Мікроскопічні методи дослідження. Мікроскопування біологічних препаратів за допомогою...

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. iconТематичний план лекцій з курсу мікробіології, вірусології, імунології для студентів 2 курсу стоматологічного факультету вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова
Предмет і задачі медичної мікробіології. Морфологія та ультраструктура бактерій

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. iconМетодична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №28 для студентів медичного факультету (спеціальність медична психологія) Тема: Збудники зоонозів – чуми, псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу та туляремії.
Тема: Збудники зоонозів – чуми, псевдотуберкульозу, кишкового єрсиніозу та туляремії. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна...

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. iconТематичний план практичних занять з мікробіології, вірусології та імунології для студентів ІІІ курсу медичного факультету
Основи санітарної мікробіології та вірусології. Санітарно-мікробіологічне дослідження води, грунту, повітря

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. iconМетодична розробка з підготовки і роботи на лабораторному занятті №26 для студентів фармацевтичного факультету (спеціальність фармація) Тема: Коринебактерії дифтерії.
Тема: Коринебактерії дифтерії. Бордетели кашлюка. Морфологія та біологічні властивості. Мікробіологічна діагностика захворювань

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. iconТематичний план лекцій з мікробіології, вірусології та імунології для студентів
Предмет, мета та завдання мікробіології. Етапи розвитку мікробіології. Зв’язок мікробіології з фармацією, фармакологією, технологією...

Методична розробка по підготовці та роботі на лабораторному занятті №1 з мікробіології, вірусології, імунології для студентів стоматологічного факультету. iconЕкзаменаційні питання з курсу мікробіології, вірусології, імунології
Задачі медичної мікробіології та вірусології у вивченні збудників інфекційних захворювань, вдосконаленні методів лабораторної діагностики,...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи