Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» icon

Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.»




НазваТематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.»
Сторінка1/5
Дата20.04.2013
Розмір0.77 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5

Тематичний план занять:

Фармацевтичний факультет

спеціальність – «фармація»


Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.»


Заняття 2 «Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність.»


Заняття 3 «Патофізіологія нирок. Ниркова недостатність.»


Тематичний план занять:

Фармацевтичний факультет

спеціальність – «клінічна фармація»


Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Порушення травлення в ротовій порожнині»


Заняття 2 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.»


Заняття 2 «Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність.»


Заняття 3 «Патофізіологія нирок. Ниркова недостатність.»


Заняття 4 «Читання аналізів сечі.»


Тема: ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ. ПОРУШЕННЯ ТРАВЛЕННЯ В РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ.


^ Актуальність теми.

Функція травної системи – це забезпечення потрапляння в організм поживних речовин, води, які необхідні для підтримання життєдіяльності організму та постачання його енергетичними та пластичними матеріалами. Між різними відділами травної системи існує тісний взаємозв’язок. Порушення функції однієї з ланок може призводити до суттєвих змін в усій системі травлення. Наслідки недостатності травлення можуть бути досить серйозними: порушення обміну речовин, інтоксикація, виснаження та ін.

Вивчення причин виникнення, механізмів розвитку порушень, що виникають в ротовій порожнині, мають незаперечне значення для визначення основних напрямків етіологічного та патогенетичного лікування.


^ Загальна мета заняття. Вивчити причини виникнення та механізми розвитку порушень функцій шлунка, кишок та підшлункової залози.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

  • Характеризувати поняття недостатності травлення.

  • Знати основні види порушень травлення в ротовій порожнині.

  • Характеризувати етіологічні фактори та фактори ризику виникнення порушень травлення в ротовій порожнині.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:

  1. Особливості травного каналу (кафедра гістології)

  2. Функції шлунка, кишок та підшлункової залози (кафедра фізіології)


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

  1. Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін., К. «Книга плюс», 2005р., стор. 345-390.

  2. Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.429-473.

  3. Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор. 306-385.


Перевірка первинного рівня знань.


Дайте відповідь на наступні запитання:

  1. Дайте визначення поняття «недостатність травлення».

  2. Дайте класифікацію недостатності травлення.

  3. Які вам відомі види порушень слиновиділення.

  4. Охарактеризуйте основні причини та механізми розвитку гіперсалівації.

  5. Охарактеризуйте основні причини та механізми розвитку гіпосалівації.


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

  1. Поняття недостатності травлення.

  2. Принципи класифікації недостатності травлення.

  3. Етіологічні фактори недостатності травлення.

  4. Розлади апетиту. Анорексія.

  5. Етіологія та патогенез порушень травлення в ротовій порожнині (розлади жування, слиновиділення, ковтання).


Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа", 1995р., стор. 481-503.

2. О.В.Атаман Патологічна фізіологія. – В.: "Нова книга", 2007 р., стор. 374-401.

Додаткова:

  1. Джозеж М. Хендерсон. Патофизиология органов пищеварения. Пер. с англ., С.-П.,1997г.

  2. В.Л.Пайков, С.А.Хацкель, Н.В.Эрмян.

  3. Гастроэнтерология детского возраста в схемах и таблицах. С.-П., 1998г.

  4. А.Р.Златкина. Лечение болезней органов пищеварения. М.,1994г.

  5. Шалимов А.А. «Хронический панкреатит: современные концепции патогенеза, диагностики и лечения». К., Здоровье, 2001г.


Обговорення рефератів на теми:

  1. Порушення прикусу у дітей та їх вплив на функції травлення.

  2. Сіалолітіаз, причини та механізми розвитку.


Перевірка кінцевого рівня знань:


Тести з банку даних „Крок-1”

2010 р.


2009-2007 р.р.


1. Під час хвилювання в людини зменшується слиновиділення й виникає відчуття пересихання в роті. Який медіатор при цьому виділяється з нервових закінчень, що іннервують слинні залози?

  1. Серотонін

  2. Гістамін

  3. Ацетилхолін

  4. ГАМК

  5. Норадреналін



Тема: ПАТОФІЗІОЛОГІЯ СИСТЕМИ ТРАВЛЕННЯ. НЕДОСТАТНІСТЬ ТРАВЛЕННЯ.


Актуальність теми.

Функція травної системи – це забезпечення потрапляння в організм поживних речовин, води, які необхідні для підтримання життєдіяльності організму та постачання його енергетичними та пластичними матеріалами. Між різними відділами травної системи існує тісний взаємозв’язок. Порушення функції однієї з ланок може призводити до суттєвих змін в усій системі травлення. Наслідки недостатності травлення можуть бути досить серйозними: порушення обміну речовин, інтоксикація, виснаження та ін.

Вивчення причин виникнення, механізмів розвитку порушень, що характеризують патологію шлунково-кишкового тракту, мають незаперечне значення для визначення основних напрямків етіологічного та патогенетичного лікування..


^ Загальна мета заняття. Вивчити причин виникнення та механізми розвитку порушень функцій шлунка, кишок та підшлункової залози.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

  • Характеризувати поняття недостатності травлення.

  • Знати основні принципи класифікації недостатності травлення.

  • Характеризувати етіологічні фактори та фактори ризику виникнення недостатності травлення.

  • Характеризувати основні синдроми недостатності травлення (диспепсичний, больовий, синдром зневоднення, кількісного та якісного голодування, синдром автоінтоксикації, кишкової непрохідності).

  • Аналізувати виразкову хворобу шлунку та/або дванадцятипалої кишки як мультифакторіальну хворобу.

  • Знати причини виникнення та механізми розвитку панкреатитів.

  • Розуміти механізми порушень кишкового травлення, розвитку станів мальабсорбції та мальдигестії.

  • Пояснювати принципи лікування окремих різновидів недостатності травлення (гіпер- та гіпоацидних станів, виразкової хвороби).


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:

  1. Особливості травного каналу (кафедра гістології)

  1. Функції шлунка, кишок та підшлункової залози (кафедра фізіології)


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

1. Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін., К. «Книга плюс», 2005р., стор. 345-390.

  1. Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.429-473.

  2. Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор. 306-385.


Перевірка первинного рівня знань.


Дайте відповідь на наступні запитання:

  1. Дайте визначення поняття «недостатність травлення».

  2. Дайте класифікацію недостатності травлення.

  3. Які функції шлунка ви знаєте?

  4. Які основні прояви диспепсичного синдрому?

  5. Розкрийте механізми розвитку основних проявів диспепсичного синдрому.

  6. Розкрийте механізми виникнення і розвитку больового синдрому при захворюваннях ШКТ.


Тести для перевірки первинного рівня знань:


1. У хворого вилучено дванадцятипалу кишку. Це призвело до зниження секреції, насамперед, таких гастроінтестинальних гормонів:

  1. Гістаміну

  2. Холецистокініну й секретину

  3. Гастрину й гістаміну

  4. Нейротензину

  5. Гастрину


2. Хворий скаржиться на часті випадки нудоти, які нерідко завершуються блюванням. Порушення якої з функцій шлунка найбільш імовірно запідозрити в цього хворого?

  1. Інкреторної

  2. Секреторної

  3. Всмоктувальної

  4. Евакуаторної

  5. Екскреторної


3. Піддослідному собаці через зонд у порожнину шлунка ввели 150 мл м'ясного бульйону. Вміст якої з нижченазваних речовин швидко підвищиться в крові тварини?

  1. Соматостатину

  2. Гастрину

  3. Вазоінтестинального поліпептиду

  4. Нейротензину

  5. Інсуліну


4. Хворий місяць тому переніс пневмонію з вираженою дихальною недостатністю. Проводилася терапія цефазоліном. Скаржиться на прискорене (до 6 разів за добу) виділення рідких випорожнень зі специфічним запахом, біль у животі, відчуття гурчання. Вкажіть можливу причину виникнення проносу:

  1. Розвиток дисбактеріозу

  2. Токсична дія антибіотиків на слизову оболонку кишечнику

  3. Утворення комплексів антиген-антитіло

  4. Порушення рефлекторної регуляції перистальтики

  5. Гіпоксичне ушкодження слизової оболонки


5. У хворої зі скаргами на болі в епігастральній ділянці при лабораторному обстеженні виявлено підвищення вмісту діастази в крові, а також вміст у калі великої кількості неперетравленого жиру. Для якої форми патології шлунково-кишкового тракту найбільш характерні описані явища?

  1. Виразкової хвороби шлунка

  2. Гострого апендициту

  3. Запалення товстого кишечнику

  4. Гострого панкреатиту

  5. Інфекційного гепатиту


6. При профілактичному огляді в стоматолога було виявлено набряк язика. Опитування обстежуваного показало, що людина відчуває відчуття незручності в роті. Іноді прикушує язик. При огляді виявляються відбитки зубів на язику. Для якої патології може бути характерною ця ознака?

  1. Гострої ниркової недостатності

  2. Цукрового діабету

  3. В12- та фолієводефіцитної анемії

  4. Хронічного ентероколіту

  5. Нецукрового діабету


7. До дитячої поліклініки надійшла 8-місячна дитина, в якої має місце діарея, здуття живота, гіпотрофія, рясні смердючі випорожнення. Симптоми почали проявлятися й наростати після введення в раціон харчування борошняних виробів. Випорожнення рясне, пінисте, білувате із гнильним запахом, рН - 6. Яку патологію можна припустити?

  1. Панкреатит

  2. Целіакія

  3. Синдром мальабсорбції

  4. Гіпоацидний гастрит

  5. Ентероколіт


8. У новонародженої дитини після годування молоком спостерігалися диспепсія, блювання. При годуванні розчином глюкози ці явища зникали. Недостатня активність якого ферменту, що бере участь у перетравлюванні вуглеводів, призводить до зазначених розладів?

  1. Лактази

  2. Амілази

  3. Мальтази

  4. Сахарази

  5. Ізомальтази


9. Хворому видалили частину підшлункової залози. Які з продуктів йому необхідно обмежити у своєму раціоні?

  1. Нежирне відварене м'ясо

  2. Кисломолочні продукти

  3. Овочі

  4. Жирне й смажене м'ясо

  5. Фрукти


10. У хворого, 55 років, має місце порушення ендокринної функції підшлункової залози, що проявляється зменшенням кількості гормону глюкагону в крові. Функція яких клітин острівців Лангерганса при цьому порушена ?

  1. α - клітин

  2. β - клітин

  3. δ - клітин

  4. Р - клітин

  5. δ - клітин


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

  1. Поняття недостатності травлення.

  2. Диспепсичний синдром. Причини і механізм виникнення відрижки, печії, нудоти, блювоти, діареї, закрепів і метеоризму.

  3. Больовий синдром.

  4. Порушення травлення в шлунку. Причини порушень моторної і секреторної функцій шлунку.

  5. Типи порушень шлункової секреції, поняття про гастрити.

  6. Етіологія та патогенез виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, їх ускладнення (кровотеча, перфорація, пенетрація, малігнізація).

  7. Основні морфологічні прояви виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки (ерозія, виразка). (КФ)

  8. Загальні принципи лікування виразкової хвороби.

  9. Причини та механізми розвитку порушень секреторної функції підшлункової залози.

  10. Поняття про панкреатити, їх етіологія, патогенез, прояви.

  11. Порушення травлення в кишках: причини і механізм кишкових дискінезій, динамічної та механічної непрохідності кишок, кишкової автоінтоксикації.

  12. Поняття про дисбактеріоз.


Література:

Основна:

1. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа", 1995р., стор. 481-503.

2. О.В.Атаман Патологічна фізіологія. – В.: "Нова книга", 2007 р., стор. 374-401.


Додаткова:

  1. Джозеж М. Хендерсон. Патофизиология органов пищеварения. Пер. с англ., С.-П.,1997г.

  2. В.Л.Пайков, С.А.Хацкель, Н.В.Эрмян.

  3. Гастроэнтерология детского возраста в схемах и таблицах. С.-П., 1998г.

  4. А.Р.Златкина. Лечение болезней органов пищеварения. М.,1994г.

  5. Шалимов А.А. «Хронический панкреатит: современные концепции патогенеза, диагностики и лечения». К., Здоровье, 2001г.


Обговорення рефератів на теми:

  1. Синдром Золінгера-Елісона. Причин виникнення, механізми розвитку, значення в патології.

  2. Синдром мальабсорбції, його характеристика.

  3. Характеристика демпінг-синдрому. Механізми розвитку основних порушень.

  4. Порушення пристінкового травлення у дітей. Значення в розвитку диспепсій.

  5. Ендокринна функція шлунка в патології.


Самостійна робота студентів


Практична робота: «ЗМІНА КИСЛОТНОСТІ ШЛУНКОВОГО ВМІСТУ

^ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ШЛУНКА»


Мета заняття: визначити загальну, вільну і зв’язану кислотність, а також молочну кислоту в шлунковому соці при гіпо- і гіперацидних станах.


^ ДОСЛІД 1. Визначення кислотності шлункового соку при гіпер- і гіпоацидному станах (метод Міхаеліса).

В склянку наливають 5мл шлункового соку, додають 2 краплі індикаторів (диметиламідоазобензол і фенолфталеїн) і титрують 0,1н розчином їдкого натру.

Відзначають початковий рівень лугу в бюретці, рівень при першому титруванні до кольору сьомги, при другому – до стійкого жовтого кольору, при третьому – до рожевого кольору.


Шлунковий сік

до титрування 1 2 3



^ Загальна кислотність визначається кількістю 0,1н NaOH, який пішов на нейтралізацію 100мл шлункового вмісту.

Вираховують загальну кислотність шляхом множення числа, яке відбиває кількість мл лугу, що затратили на титрування до рожевого кольору (третє титрування), на 20.

Для обчислення вільної соляної кислоти множать кількість мл лугу, яку витратили на перше титрування (до кольору сьомги), на 20.

Для визначення кількості зв’язаної соляної кислоти знаходять середнє арифметичне рівнів лугу, що пішов до другого і третього титрувань і відраховують від цього числа рівень лугу до першого титрування. Одержаний результат множать на 20.

Розрахунок базується на тому, що зв’язана соляна кислота складає половину всіх зв’язаних кислот в шлунковому вмісті.


I титрування – ________мл 0,1н NaOH

_______мл 0,1н NaOH х 20 = _______ т.о. (титрувальних одиниці) – вільна кислота.


II титрування – ________мл 0,1н NaOH


III титрування – _______мл 0,1н NaOH


_______мл 0,1н NaOH х 20 = __________ т.о.загальна кислотність.


( + - ) х 20 = ________ т.о. - зв’язана кислота.

2

Висновок:________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

^ ДОСЛІД 2. Визначення молочної кислоти в шлунковому вмісті (реакція Уффельмана).

До 2мл реактиву на молочну кислоту додають по краплях шлунковий сік. При наявності молочної кислоти колір реактиву змінюється на жовтий.





Колір реактиву змінився, що свідчить про наявність молочної кислоти в шлунковому вмісті.

Висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

^ ТИПИ ПАТОЛОГІЧНОЇ ШЛУНКОВОЇ СЕКРЕЦІЇ



Норма




Гальмівний




Інертний




Астенічний




Збудливий




^ Перевірка кінцевого рівня знань:


Тести з банку даних „Крок-1”

2010 р.


1. Хворий 45-ти років скаржиться на нудоту, відрижку «тухлим», періодичну блювоту, метеоризм. Об’єктивно: зниження маси тіла, сухість шкіри, слизових оболонок. Під час фракційного дослідження секреторної функції шлунку виявлено відсутність соляної кислоти, ферментів. Яка патологія має місце у хворого?

  1. Гіпохлогідрія

  2. Гіпоацидний стан

  3. Анацидний стан

  4. Ахілія

  5. Ахлоргідрія


20. У хворого, що тривало хворіє на виразкову хворобу шлунка, відзначається різке виснаження, блідість шкіри, слабкість, втрата апетиту, відраза до м’ясної їжі. При біопсії слизової шлунка виявлений клітинний атипізм. Для якої патології характерні дані симптоми?

  1. Гіпертрофічний гастрит

  2. Поліпоз

  3. Доброякісна пухлина шлунка

  4. Глистна інвазія

  5. Злоякісна пухлина шлунка


2009-2007 р.р.


1. Під час дослідження секреторної функції шлунка виявлено зменшення концентрації соляної кислоти в шлунковому соку. Активність якого ферменту при цьому буде знижуватися?

  1. Дипептидази

  2. Пепсину

  3. Гексокінази

  4. Ліпази

  5. Амілази


2. У хворого досліджували секреторну функцію шлунка. У шлунковому соку не виявлено хлористоводневу кислоту та ферменти. Як називається такий стан?

  1. Ахлоргідрія

  2. Гіпохлоргідрія

  3. Гіперхлоргідрія

  4. Гіпоацидітас

  5. Ахілія


3. До гастроентеролога звернувся пацієнт 42 років, якому 2 місяці тому було проведено оперативне лікування – перерізування волокон блукаючого нерва. Яких змін з боку моторики та секреції шлунка слід очікувати?

  1. Секреція і моторика посиляться

  2. Секреція зменшиться, моторика не зміниться

  3. Секреція зменшиться, моторика посилиться

  4. Секреція і моторика зменшаться

  5. Секреція збільшиться, моторика зменшиться


^ 4. У якому середовищі проявляють максимальну активність протеолітичні ферменти шлункового соку?

  1. рН 0,5-1,0

  2. рН 3,2-3,5

  3. рН 9,0

  4. рН 6,5

  5. рН 7,0


^ 5. У патогенезі виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки основне значення має:

  1. Травматизм слизової шлунковим вмістом

  2. Порушення рівноваги між агресивними та захисними факторами шлункової секреції

  3. Запалення слизової шлунка і дванадцятипалої кишки

  4. Гіперацидний стан

  5. Порушення в мікроциркулятроному руслі стінки шлунка і дванадцятипалої кишки


6. При рентгенологічному обстеженні пацієнта була відмічена затримка переходу рентгеноконтрастної речовини з шлунка до дванадцятипалої кишки. Порушення якої функції травного каналу є причиною цього?

  1. Мембранне травлення

  2. Секреторна функція

  3. Всмоктування води

  4. Перетравлення білків

  5. Евакуаторна функція шлунка


^ 7. У якому відділі травного тракту декретується травний сік, що має кислу реакцію?

  1. Стравохід

  2. Товста кишка

  3. Тонка кишка

  4. Шлунок

  5. Ротова порожнина


^ 8.Яке із порушень функцій шлунка має патогенетичне значення у виникненні виразкової хвороби шлунка?

  1. Зниження резервуарної функції.

  2. Гіпосекреція.

  3. Атонія шлунка.

  4. *Гіперсекреція.

  5. Посилення рухової функції шлунка.


^ 9.При обстеженні хворого на виразкову хворобу шлунка спостерігається порушення рівноваги між факторами агресії та захисту. Який фактор сприяє розвитку виразки шлунка?

  1. *Helicobacter pylori

  2. Муцин

  3. Гідрокарбонат

  4. Простагландин Е2

  5. Простациклін


^ 10.Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на відрижку з запахом сірководню, що вказує на бродильні процеси в шлунку. Для якого порушення функцій шлунка це відноситься?

А. Гіперкінез

В.Гіперсекреція

С.Ендокринна

D. *Гіпокінез

Е.Гіпертонія шлунка


^ 11.При обстеженні хворого на виразкову хворобу 12-палої кишки виявлено пухлину, яка продукує гастрин. Що спричинює розвиток виразки в даному випадку?

  1. Інфекція Helicobacter pylory

  2. *Гіперсекреція HCl

  3. Гіперсекреція хімотрипсину

  4. Гіперсекреція бікарбонатів

  5. Гіперсекреція слизу


12.Пацієнт А., 40 років скаржиться на печію, постійну відрижку, болі в епігастральної області, часті запори, що турбують його протягом місяця. До якого типу порушень секреторної функції шлунка відносяться клінічні прояви, що спостерігаються?

А. Зниження протеолітичної активності шлункового соку

В. Гіперсекреторний варіант (гіпосекреція, знижена кислотність)

С. Ахілія (відсутність вільної соляної кислоти)

D. Дисоціація секреторного процесу (секреції, кислотності)

E. *Гіперсекреторний варіант (гіперсекреція, підвищена кислотність, гіперхлоргідрія, підвищення протеолітичної активності шлункового соку)


^ 13. Як називається ускладнення виразкової хвороби, яке характеризується прободінням виразки шлунка в черевну порожнину з розвитком перитоніту?

  1. Кровотеча

  2. *Перфорація

  3. Пенетрація

  4. Малігнізація

  5. Стеноз


^ 14.У хворого порушене перетравлювання білків і процесів всмоктування в тонкому кишечнику-синдром мальабсорбції. Дефіцитом яких ферментів обумовлений цей процес?

  1. *Пептидаз

  2. Синтетаз

  3. Трансфераз

  4. Амілаз

  5. Ліпаз


15.Хворому з гіперсекрецією шлункового соку лікар рекомендував виключити з дієти насичені бульйони і овочеві відвари, тому що вони стимулюють шлункову секрецію. Який механізм стимуляції шлункової секреції переважає в даному випадку?

  1. Подразнення механорецепторів шлунка

  2. Подразнення механорецепторів порожнини рота

  3. Подразнення смакових рецепторів

  4. Стимуляція вироблення секретину в дванадцятипалій кишці

  5. *Стимуляція вироблення гастрину G клітинами


16. Хворий Ч. довгий час приймав глюкокортикоїди для лікування бронхіальної астми. В останній час скаржиться на біль в епігастральній області і диспепсичні розлади. При гастроскопії виявлена виразка малої кривини шлунка. Який можливий патогенез розвитку виразкової хвороби в даному випадку?

  1. Підвищення секреторної активності шлунка

  2. Гальмування процесів регенерації слизової шлунка

  3. Зниження продукції муцину

  4. Підвищення кислотності шлункового соку

  5. *Всі перелічені механізми


^ 17. Яка із груп препаратів забезпечує патогенетичне лікування при виразковій хворобі шлунка і 12-палої кишки?

  1. *Блокатори Н2-гістамінорецепторів

  2. Послаблюючі

  3. Знеболюючі

  4. Спазмолітики

  5. Протибактеріальні


^ 18. Виключення якої із функцій шлунка після його видалення лежить в основі розвитку демпінг-синдрому?

  1. Секреторної

  2. *Резервуарної

  3. Рухової

  4. Видільної

  5. Інкреторної



Ситуаційні задачі


1. Хворий 45-ти років скаржиться на нудоту, відрижку «тухлим», періодичну блювоту, метеоризм. Об’єктивно: зниження маси тіла, сухість шкіри, слизових оболонок. При обстеженні виявлено: базальна секреція НСl - 15 ммоль/л, максимальна-50 ммоль/л.

^ 1. Яке порушення секреторної функції у даного хворого?

________________________________________________________________

2. Охарактеризуйте механізми розвитку симптомів при даному стані.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Наведіть основні принципи патогенетичного лікування даного порушення.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


2. У хворого, 42 років, скарги на болі в епігастральній ділянці, блювання; блювотні маси кольору “кавової гущі”; мелена. В анамнезі виразкова хвороба шлунку. Аналіз крові: еритроцити – 2,8х1012/л , лейкоцити – 8х109/л, гемоглобін 90 г/л.

^ 1. Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворого? Обґрунтуйте відповідь.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

^ 2. Назвіть ускладнення виразкової хвороби шлунку.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Наведіть основні принципи патогенетичного лікування даного захворювання.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3. Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на «голодні» болі в епігастрії, печію, відчуття дискомфорту після прийому грубої, жирної, гострої їжі. При обстеженні виявлена виразка слизової оболонки шлунка, в анамнезі відзначено тривале безконтрольне застосування глюкокортикоїдів.

^ 1. Яка причина виникнення виразки у даного хворого ?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Охарактеризуйте механізми розвитку виразкової хвороби шлунка.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4. Хворий скаржиться на біль в епігастральній ділянці, відрижку кислим, печію, часті запори. При обстеженні виявлено: базальна секреція НСl - 80 ммоль/л, максимальна-130 ммоль/л.

1. Яке порушення секреторної функції у даного хворого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Охарактеризуйте механізми розвитку симптомів при даному стані.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Наведіть основні принципи патогенетичного лікування даного порушення.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


5. Хворий Р., 66 років, хворіє впродовж 10 років на ревматоїдний артрит. У зв'язку із загостренням тривало приймав ацетилсаліцилову кислоту і преднізолон. Скаржиться на біль в животі, відрижку кислим, нудоту, печію, відчуття переповнення в епігастрії, метеоризм. При гастроскопії виявлена виразка (1см х 1см) слизової оболонки шлунка.

^ 1. Яка причина виникнення виразки у даного хворого ?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Назвіть основні причини виникнення виразкової хвороби шлунка.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


6. Хворий Л., скаржиться на відрижку, печію, часті запори. При титруванні шлункового соку одержали такі дані: загальна кислотність - 88 ммоль/л., загальна HCl - 83 ммоль/л, вільна HCl - 50 ммоль/л, зв'язана HCl - 33 ммоль/л, кислі фосфати і органічні кислоти - 5 ммоль/л.

  1. ^ Оцініть стан кислотності шлунка.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Розкрийте причини та механізм розвитку основних диспептичних проявів.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


7. Дослідження шлункового вмісту: Порція натщесерце: кількість - 16 мл; загальна кислотність - 18; вільна НС1 - 0. Базальна секреція: час – 1год.; кількість - 19 мл; загальна кислотність - 10-20; вільна НС1 - 0. Максимальна секреція (після введення 7% відвару сухої капусти): час -1год.; кількість - 29 мл; загальна кислотність - 6-14; вільна НС1 - 0. Проба на вміст молочної кислоти - позитивна. Вміст: колір кавової гущі, запах прогорклий, домішок немає. Слиз в невеликій кількості. Leu в значній кількості. Ег у великій кількості. Палички молочно-кислого бродіння в невеликій кількості. М'язові волокна неперетравлені та рослинна клітковина перетравлена в невеликій кількості.

  1. ^ Вкажіть порушення кислотоутворюючої функції шлунка.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть приблизний рН шлункового вмісту в даному шлунковому вмісту.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. ^ Механізм розвитку та наслідки порушення секреторної функції шлунка.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


8. Дослідження шлункового вмісту: Порція натщесерце: кількість - 6 мл; загальна кислотність - 0; вільна НС1 - 0. Базальна секреція: час - 1 год.; кількість - 20 мл; загальна кислотність - 6-8; вільна НС1 - 0. Максимальна секреція (після введення 7% відвару сухої капусти): час - 1 год.; кількість - 25 мл;загальна кислотність - 4-12; вільна НС1 - 0. Проба на вміст молочної кислоти - позитивна. Вміст: сірого кольору. Запаху і домішок немає. Ядра лейкоцитів 2-4 в полі зору. Дріжджові грибки поодинокі в не кожному полі зору. Слиз в невеликій кількості.

  1. ^ Яка патологія у хворого згідно даного аналізу?

_________________________________________________________________

  1. Вкажіть тип секреторної функції шлунка.

________________________________________________________________

  1. Вкажіть причини даного порушення шлункової секреції.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


9. Дослідження шлункового вмісту: Порція натщесерце:кількість - 160 мл; загальна кислотність - 70; вільна НС1 - 60. Базальна секреція: час - 1 год.; кількість - 356 мл; загальна кислотність - 65-105;вільна. НС1 - 48-86.

Максимальна секреція (після введення 1% відвару сухої капусти):час - 1 год.; кількість - 320 мл; загальна кислотність - 78-115; вільна НС1 - 60-92.

Проба на вміст молочної кислоти - негативна. Вміст: сірого кольору. Запаху і домішок немає. Leu в значній кількості. Циліндричний епітелій до 36 в полі зору. Ег свіжі до 10 в полі зору. Слиз у великій кількості.

  1. ^ Яка патологія у хворого згідно даного аналізу?

________________________________________________________________

  1. Вкажіть тип секреторної функції шлунка.

________________________________________________________________

  1. Вкажіть причини даного порушення шлункової секреції.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


10. Дослідження шлункового вмісту: Порція натщесерце: кількість - 190 мл; загальна кислотність - 28; вільна НС1 - 8. Базальна секреція: час – 1год.; кількість - 95 мл; загальна кислотність - 30-46; вільна. НС1 - 10-16.

Максимальна секреція (після введення 7% відвару сухої капусти): час - 1 год.;кількість - 128 мл; загальна кислотність - 20-40; вільна НС1 - 10-20. 1.Вкажіть тип кислотоутворюючої функції шлунка.

__________________________________________________________________

2.Вкажіть приблизний рН шлункового вмісту в даному шлунковому вмісту

________________________________________________________________

3.Вкажіть механізм розвитку та наслідки даної патології ШКТ.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


  1   2   3   4   5

Схожі:

Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» iconТематичний план занять: Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Порушення травлення в ротовій порожнині»
Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Порушення травлення в ротовій порожнині»
Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» iconТематичний план занять: Заняття 1 «Патофізіологія травлення.»
Між різними відділами травної системи існує тісний взаємозв’язок. Порушення функції однієї з ланок може призводити до суттєвих змін...
Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» iconТематичний план занять: Заняття 1 «Патофізіологія системного кровообігу. Патофізіологія серця. Недостатність серця. Вінцева недостатність.»
Тема №1: «патофізіологія системного кровобігу. Патофізіологія серця. Недостатність серця. Вінцева недостатність.»
Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» iconТематичний план практичних занять з дисципліни „Внутрішня медицина для студентів IV курсу медичного факультету №2, спеціальність «Педіатрія»
Змістовий модуль Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб органів травлення
Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» iconЗаняття 1 «Патофізіологія системного кровообігу. Серцева недостатність»
Тема заняття №1: «недостатність кровообігу. Класифікація. Серцева недостатність.»
Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» icon«Основні синдроми захворювань органів травлення Засоби, які використовують при захворюваннях органів травлення»
Антисекреторні, прокінетики, цитопротектори, ферментні, дезінтоксикаційні, аналгетики, спазмолітики, м-холіноблокатори, обволаківаючи,...
Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» iconХвороби органів травлення
Вивчення біоптатів практично усіх відділів травного тракту з використанням методів гістохімії, імуногістохімії, люмінесцентної мікроскопії....
Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» iconКалендарний план практичних занять з фармакології для студентів ІІІ курсу медичного факультету №1 та стоматологічного, медичного факультету №2 (спеціальність "Лікувальна справа") на весняний семестр 2007-2008 н р
Засоби, що впливають на функції органів травлення: на апетит, противиразкові засоби, блювотні І протиблювотні засоби
Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» iconМіністерство охорони здоров’я україни
Хронічні захворювання травлення у дітей. Етіопатогенетичні та клінічні особливості хронічного гастриту, гастродуоденіту, виразкової...
Тематичний план занять: Фармацевтичний факультет спеціальність – «фармація» Заняття 1 «Патофізіологія системи травлення. Недостатність травлення.» iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Навчальна дисципліна: "Клінічне вивчення лікарських засобів" Спеціальність „клінічна фармація" Фармацевтичний факультет
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи