Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття icon

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття




НазваМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Сторінка1/25
Дата21.04.2013
Розмір5.16 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини

медичного фак-ту №2

Завідувач кафедри

______________ проф. Жебель В.М.

«______»_______________ 200 ___ р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття



Навчальна дисципліна

Пропедевтика внутрішньої медицини

Модуль №

1

Змістовий модуль №

1

Тема заняття

Основні скарги хворих із захворюваннями органів дихання. Курація хворих з написанням анамнестичного розділу історії хвороби.

Курс

3

Факультет

Медичний № 2



Вінниця - 2008


^ 1. Актуальність теми

Хоча електрокардіографія це додатковий метод обстеження хворого, але він входить до загальних обов’язкових, що проводяться незалежно від наявної патології та під час профілактичних оглядів. ЕКГ дозволяє визначити зміни функцій серця, що не проявляються клінічними ознаками (блокади ніжок, німа ішемія, фібриляція передсердь та ін.), але є проявами серцевої патології; підтвердити ураження органів мішеней у хворого на гіпертонічну хворобу (гіпертрофія лівого шлуночка), виявити ЕКГ-ознаки хронічного легеневого серця, диференціювати коронарний синдром та ін. За допомогою ЕКГ виявляють фатальні аритмії, що є частою причиною смерті хворого, запобігти якій можна застосувавши дефібриляцію. Також визначаються ознаки повної атріо-вентрикулярної блокади, яка є причиною синкопальних станів, а за ІІІ ступеню і смерті хворого, врятувати якого можна вчасно визначивши це порушення провідності та встановленням кардіостимулятора.


^ 2. Конкретні цілі:

  • зібрати основні скарги хворих на патологію органів дихання,

  • провести деталізацію скарг,

  • зібрати анамнез захворювання та життя у хворих, враховуючи його особливості за патології органів дихання,

  • провести аналіз анамнестичних даних, враховуючи механізм розвитку та діагностичне значення суб’єктивних ознак,

  • провести загальний огляд хворого пульмонологічного профілю, дати клінічну інтерпретацію,

  • провести місцевий огляд грудної клітки, дати клінічну інтерпретацію,

  • провести пальпацію грудної клітки, дати клінічну інтерпретацію,


^ 3. Базовий рівень підготовки


Назва попередньої дисципліни

Отримані навики

Нормальна анатомія

Визначати анатомічні лінії та точки на грудній клітці

Описувати будову бронхіального дерева, легень (сегменти та частки легень), грудної клітки (ребра, м’язи)

Нормальна фізіологія

Фізіологічні механізми функції дихання

Патологічна фізіологія

Патофізіологічні механізми функції дихання

Патологічна анатомія

Застосовувати знання анатомічних змін, що лежать в основі патології органів дихання

Догляд за хворими

Знати та збирати основні скарги хворого з патологією дихальної системи. Визначати особливості загального огляду. Визначення частоти дихання, типу дихання. Підготовка до додаткових методів обстеження пульмонологічного хворого. Ознайомлення з діагностичними приладами. Перша невідкладна допомога хворим при кашлі, задишці, ядусі


^ 4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття

Ознайомитись зі схемою обстеження хворого.

Повторити основні скарги та їх деталізацію за патології органів дихання

Повторити основні точки та лінії на грудній клітці

В робочий зошит виписати основні терміни, параметри та їх визначення


^ 4.1. Перелік основних термінів, параметрів, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття


Термін

Термін

Кашель

Дихання Кусмауля

Задишка

Дихання Чейнс-Стокса

Ядуха

Грудний тип дихання

Біль в грудній клітці

Черевний тип дихання

Кровохаркання

Відставання в акті дихання

Легенева кровотеча

Додаткові дихальні м’язи

Дифузний ціаноз

Симптом Потенджера

Фіксація верхнього плечового поясу

Плевральні точки

Тахіпное

Кашлеві зони

Брадіпное

Ригідна грудна клітка

Емфізематозна грудна клітка

Резистентні міжреберні м’язи

Паралітична грудна клітка

Нерезистентні міжреберні м’язи

Асиметрична грудна клітка

Голосове тремтіння


^ 4.2. Теоретичні питання до заняття

  1. Основні скарги хворого у разі захворювання або порушення функцій органів дихання

  2. Механізм виникнення скарг

  3. Додаткові скарги хворого у разі захворювання або порушення функцій органів дихання

  4. Деталізація скарг

  5. Особливості анамнезу захворювання та життя у разі захворювання або порушення функцій органів дихання

  6. Алгоритм аналізу анамнестичних даних

  7. Алгоритм загального огляду хворого

  8. Механізм виникнення патологічних змін (вимушене положення в ліжку, ціаноз)

  9. Особливості загального огляду хворого

  10. Алгоритм місцевого огляду грудної клітки

  11. Алгоритм пальпації грудної клітки

  12. Діагностичне значення отриманих даних


^ 4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті

  1. Провести розпитування хворого. Зробити висновок щодо отриманих анамнестичних даних.

  2. Провести розпитування хворого із патологією легень. Визначити основні симптоми.

  3. Провести загальний огляд показового хворого. Визначити провідні симптоми.

  4. Провести огляд голови та шиї показового хворого. Визначити клінічне значення симптомів.

  5. Провести огляд тулуба та кінцівок показового хворого. Визначити клінічне значення симптомів.

  6. Провести пальпаторне дослідження лімфовузлів, оцінити результати.

  7. Провести огляд грудної клітки хворого з бронхо–легеневою патологією, оцінити статичні ознаки.

  8. Провести пальпаторне дослідження грудної клітки визначити клінічне значення симптомів.


^ Зміст теми

Основні відчуття хворих пульмонологічного профілю: задишка, ядуха, кашель, болі в грудній клітці, виділення харкотиння, симптоми інтоксикації.

У хворих, які страждають на захворювання органів дихання, як i у пацієнтів на захворювання серцево-судинної системи найчастішою скаргою є задишка. Вона проявляється зміною частоти, ритму i глибини дихання, суб'єктивним відчуттям незадоволеноcтi вдихом або утрудненим видихом, відчуттям нестачі повітря або надмірного наповнення ним легень. При задишці xвopi можуть відчувати переважне утруднення вдиху (інспіраторна задишка, лат. inspiratio — вдих) або видиху (експіраторна задишка, лат. expiratio — видих). У хворих на хронічні захворювання бронхолегеневого апарату задишка частіше має експіраторний характер, тобто проявляється здебільшого затрудненим видихом. У хворих пульмонологічного (від лат. pulmon — легеня i грец. logos — вчення) профілю вона може бути періодичною, постійною або проявлятися приступами ядухи.

Досить часто при захворюваннях органів дихання виникає кашель. Кашель — захисно-рефлекторний акт, який являє собою поштовхоподібний форсований видих при закритті голосової щілини. При кашлі дихальні шляхи звільняються від сторонніх домішок — харкотиння, пилу, злущеного епітелію дихальних шляхів тощо. Кашель може бути сухим (без виділення харкотиння) i вологим (з виділенням харкотиння). Іноді харкотиння містить прожилки кpoвi (кровохаркання) або повністю забарвлене кров'ю (при легеневій кровотечі). За тяжких порушень легеневого кровообігу (серцева астма, набряк легень) xapкотиння набуває кров'янисто-пінистого характеру. Залежно від особливостей патологічного процесу, при кашлі може виділятися серозне, гнійне, слизове або склоподібне харкотиння. Воно може відхаркуватись легко або з утрудненням, супроводжуватись болями або відчуттям печіння за грудиною.

Болі в грудній клітці у хворих на захворювання органів дихання часто посилюються при кашлі i диханні. Здебільшого вони спричинені залученням у патологічний процес парієтальної i особливо вісцеральної плеври, на поверхні якої велика кількість больових рецепторів. Болі можуть виникати внаслідок запалення міжреберних нервів, а також при подразненні токсичними або токсико-алергічними факторами.

У загальному комплексі лікувально-оздоровчих заходів у хворих на захворювання органів дихання істотна роль належить заходам загального i спеціального догляду. Зважаючи на виняткову роль охолодження організму в розвитку запальних захворювань бронхо-легеневої системи, в структурі загальних заходів догляду за цими хворими важлива роль належить забезпеченню достатньої aepaції палат при одночасному оберіганні хворого ві протягів та інших факторів охолодження. Постіль таких хворих має бути зручною, із трохи піднятим головним кінцем. Бажано, щоб до кожного ліжка хворого була підведена стаціонарна система кисневого постачання з індивідуальними кисневими інгаляторами. За відсутності централізованої системи біля ліжка кожного хворого по­винна знаходитись наповнена киснем подушка.

Враховуючи збільшену потребу організму таких хворих у пластичних компонентах їжі, а також у вітамінах, мікроелементах, адаптогенах, їx харчування повинне бути різноманітним, висококалорійним, містити велику кількість вітамінів, білкових продуктів, макро- i мікроелементів. У харчовому paціоні слід збільшити кількість овочів, фруктів, молочних продуктів. Для кращого засвоєння їжу бажано приймати переважно в рідкому виді. Слід забезпечити хворого великою кількістю рідини (соки, киселі, лужні мінеральні води). Тяжких хворих годують безпосередньо у постелі за допомогою ложки або поїльника; при інтенсивному потовиділенні кількість рідини необхідно значно збільшити (до 2—2,5 л на добу).

3 метою спостереження за хворими з бронхолегеневими захворюваннями i оцінки стану його здоров'я використовують контроль дихання. Дихання — складний біологічний процес, який забезпечує газообмін організму з навколишнім середовищем. Акт дихання здійснюється за допомогою бронхолегеневого апарату. При вдихові в організм поступає кисень, при видиху виділяється вугільна кислота.

В стані спокою у дорослої людини середнього віку дихання ритмічне, помірної глибини, з частотою від 16 до 20 за 1 хвилину. У хворих на недуги верхніх дихальних шляxiв i легень характер дихання може змінюватись — порушуються частота, ритм, глибина дихання. Дихання може стати частішим при лихоманці, в стадії загострення гострих i хронічних запальних захворювань легень, серцевої недостатності. В цих випадках одночасно зменшується i глибина дихання, яке нерідко стає поверхневим. При пригніченні дихального центру може порушуватися ритм дихання.

Визначення частоти дихання проводять непомітно для хво­рого, тому що фіксація його уваги на акті дослідження може рефлекторно вплинути на частоту дихальних pyxiв. Тому для об'єктивної оцінки дихання необхідно відвернути увагу хворого від процедури. 3 цією метою можна використати такий прийом. Однією рукою беруть зап'ястя хворого нібито для підрахунку пульсу, а другу кладуть на середню частину грудної клітки або в ділянку під грудиною і по її рухах підраховують кількість дихань протягом 1 хвилини (або за 30 секунд).

Kpiм частоти, визначають ритм i глибину дихання. Ритм визначають по співвідношенню проміжків між окремими дихальним актом. В нормі дихання ритмічне, тобто відстань між кожним дихальним актом (вдихом i видихом) однакова. При деяких захворюваннях, в тому числі i дихальної системи, ритм дихання може порушуватись. Зміни ритму дихання часто свідчать про глибокі порушення центральних механізмів регуляції дихання, зокрема, дихального центру.

Під глибиною дихання розуміють амплітуду дихальних руxiв. Дихання здорової дорослої людини в умовах фізіологічного спокою визначається як помірної (середньої) глибини. Середня глибина дихання проявляється рівномірним співвідношенням величин вдиху i видиху, а також помірною амплітудою переміщень грудної клітки. Дихання може бути глибоким при коматозних станах, деяких отруєннях. У фізіологічних умовах глибоке дихання мо­же з'являтися також при фізичних i емоційних навантаженнях, при недостатності кисню у навколишньому повітpi (гіпоксiї), при надмірному накопиченні у венозній крові вуглекислоти (гiперкапнії). Зменшення глибини дихання з'являється при обструктивних i спастичних процесах в бронхах, запальних за­хворюваннях легень, зниженні еластичності легеневих альвеол, при різких болях у грудній клітці, проникненні повітря в плевральну порожнину (пневмоторакс), або заповнення її застійною (гідроторакс) i запальною (ексудат) рідиною. Про значне змен­шення глибини i появу поверхневого дихання свідчить змен­шення амплітуди дихальних pyxiв грудної клітки. Якщо у хво­рого раптово виникло поверхневе дихання, йому слід провести інгаляцію кисню i негайно повідомити про стан хворого лікаря.

Медичний персонал повинен опанувати навичками надання невідкладної медичної допомоги при найважливіших функціональних порушеннях opганів дихання.

При задишці хворому необхідно створити напівсидяче поло­жения. 3 цією метою потрібно покласти під його голову кілька (2—3) подушок або підняти подголовник функціонального ліжка, забезпечити доступ свіжого повітря, провести інгаляцію кис­ню.

При раптовому приступі задухи, насамперед, слід заспокоїти хворого, забезпечити аерацію приміщення, або дати йому подихати киснем i негайно запросити до нього лікаря.

Особливості загального огляду: положення хворого в ліжку (вимушене активне – фіксація верхнього плечового поясу, на хворому боці), центральний дифузний теплий ціаноз.

Місцевий огляд грудної клітки:

  1. Статичний: форма грудної клітки, симетричність обох половин грудної клітки, частота, глибина, тип, ритм дихання.

  2. Динамічний: участь обох половин в акті дихання, участь додаткових м’язів в акті дихання.

Пальпація грудної клітки:

  1. Поверхнева: болючість поверхневих м’язів грудної клітки, плевральних точок, місць виходу міжреберних нервів, симптом Потенджера, ригідність грудної клітки, головосе тремтіння, шум тертя плеври.

  2. Глибока: резистентність міжреберних м’язів.



Матеріали для самоконтролю (додаються)


^ 7. Рекомендована література.


  1. Шкляр М.Б. Диагностика внутренних болезней. К.: 1972.

  2. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за хворими / За заг. ред. Єпішина А.В. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

  3. Пропедевтика внутрішніх хвороб за ред. Ю.І.Децика, К. “Здоров’я”, 1996

  4. Нетяженко В.З., Полишко В.К., Семина А.Г. Руководство к практическим занятиям по семиотике и диагностике в клинике внутренних болезней.(в 2-х томах); К: "Хрещатик", 1994.

  5. Нетяженко В.З. Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб, К., Хрещатик, 1996.

  6. Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. та ін. Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник). – Дн-ск, Арт-прес, 2002.

  7. Дзяк Г.В., Хомазюк Т.А., Нетяженко В.З. Основи діагностики внутрішніх хвороб (довідник). – Дн-ск, видавництво ДДМА, 2001.

  8. Никула Т.Д., Шевчук С.Г., Мойсеєнко В.О., Хомазюк В.А. Пропедевтика внутрішніх хвороб.- К.,1996

  9. Яворський О.Г., Ющик Л.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб у запитаннях і відповідях. К.: "Здоров’я", 2003.

  10. Методичні розробки для аудиторної та позааудиторної підготовки студентів.



Методичну розробку склала асистент Старжинська О.Л.


^ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини

медичного фак-ту №2

Завідувач кафедри

______________ проф. Жебель В.М.

«______»_______________ 200 ___ р.


^ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття



Навчальна дисципліна

Пропедевтика внутрішньої медицини

Модуль №

1

Змістовий модуль №

1

Тема заняття

Загальний огляд хворого. Статичний та динамічний огляд грудної клітки. Пальпація грудної клітки.

Курс

3

Факультет

Медичний № 2



Вінниця - 2008


^ 1. Актуальність теми

Проводячи розпитування хворого, лікар водночас оглядає його і лише з педа­гогічних міркувань, для засвоєння послідовності обстеження хворого, цей ме­тод описує після опитування. Спочатку проводять загальний огляд, а потім послідовно оглядають ділянки тіла. Методично правильно послідовно прове­дений огляд хворого при достатній інформованості лікаря про діагностичне значення виявлених ознак дає підстави для встановлення попереднього діаг­нозу. Діагностична результативність огляду визначається ерудицією лікаря (побачити можна лише те, що знаєш) не тільки у терапії, але і в суміжних галузях медицини. Виявлення ознак, специфічних для певного захворювання (патогномонічних симптомів) дозволяє досвідченому клініцистові діагностува­ти захворювання "з першого погляду", але це не звільняє від методичного послідовного огляду хворого.


^ 2. Конкретні цілі:

  • визначити загальний стан хворого,

  • стан свідомості хворого або її можливі порушення,

  • оцінити положення хворого у ліжку,

  • оцінити тілобудову та ходу хворого,

  • визначити конституційний тип хворого,

  • оцінити вгодованість хворого,

  • оцінити стан шкіри: колір, вологість, еластичність, наявність набряку та висипок),

  • пропальпувати лімфатичні вузли, оцінити їх властивості,

  • оглянути суглоби, визначити їх функцію,

  • визначити наявність периферичних набряків, їх властивості

  • провести загальний огляд хворого, дати клінічну інтерпретацію.

^ 3. Базовий рівень підготовки


Назва попередньої дисципліни

Отримані навики

Нормальна анатомія

Визначати тілобудову людини, розташування щитовидної залози, периферичних лімфатичних вузлів

Застосовувати знання будови опорно-рухового апарату

Нормальна фізіологія

Фізіологічні механізми функції суглобів, хребта

Патологічна фізіологія

Патофізіологічні механізми функції суглобів, хребта

Патологічна анатомія

Застосовувати знання анатомічних змін шкіри, м’язів, кісток

Догляд за хворими

Знати правила проведення особистої гігієни хворого, правила догляду за шкірою і слизовими оболонками у важкохворих, правила запобігання утворення пролежнів та надання долі карської допомоги

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25

Схожі:

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Ведення хворого з негоспітальною пневмоеією, з гопітальною пневмонією, з абсцесом легень
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Враховуючи причини, які приводять до виникнення печінкової енцефалопатії, знаючи їх, ми можемо запобігти її розвитку
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Синдром закрепу в гастроентерологічній практиці зустрічається дуже часто, оскільки багато захворювань шлунково-кишкового тракту протікають...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Лікар же повинен визначитись з походженням набряків, правильно виставити діагноз і професійно лікувати. Тільки це може дати позитивний...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Лікар же повинен визначитись з походженням набряків, правильно виставити діагноз і професійно лікувати. Тільки це може дати позитивний...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
Часто ураження нирок на тлі патологічних станів інших органів спричиняється токсичною дією ліків, що застосовують у лікуванні первинного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи