Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття icon

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття




НазваМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Сторінка1/5
Дата21.04.2013
Розмір0.69 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.І. ПИРОГОВА


«Затверджено»

на методичній нараді

кафедри внутрішньої медицини №3

Завідувач кафедри

професор Денисюк В.І.__________

«____»__________2011р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ



Навчальна дисципліна

Внутрішні хвороби

Модуль №

№3

Змістовний модуль№4

Ведення хворих в пульмонологічній клініці

Тема заняття

Ведення хворого з негоспітальною пневмоеією, з гопітальною пневмонією, з абсцесом легень

Курс

6 курс

Факультет

Медичний N1



Методичні рекомендації складені відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик і освітньо-професійних програм підготовки фахівців|спеціалістів|, які затверджені Наказом МОЗ| України від 16.05.2003 р. № 239 і експериментально-учбового плану, який розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) і затвердженої Наказом МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.


Вінниця 2011

І. Актуальність проблеми

Пневмонії посідають друге місце по розповсюдженості після ХОЗЛ та бронхіальної астми. Найактуальнішою є проблема антибіотикорезистентності.

Сучасний період антибиотикотерапии характеризується рядом взаємозалежних обставин. З’являється усе більше множественнорезистентных форм збудників, причому зростає їхня роль у розвитку внутрілікарняних інфекцій. Спостерігаються зміни у звичній ієрархії збудників , що вимагає корективів устояних схем їхнього лікування. Постійно збільшується великий перелік антибіотиоів за рахунок нових препаратів. Крім того, “ера вірусів” як визначають нинішній період багато провідних мікробіологів і інфекціоністів, насамперед вірусів-сапрофітів, що постійно живуть у навколишнім середовищі й в організмі людини, позначається на його функціональних здатностях і, стосовно до інфекцій, приводить до прогресуючого ослаблення імунітету і, відповідно, імунної відповіді на той чи інший бактіальний агент, який спричинив розвиток пневмонії.


ІІ.Учбові цілі:

А) Студент повинен знати:

1. Структуру бронхіального дерева і легень.

2. Функцію зовнішнього дихання, кровообіг і біомеханіку дихання.

3. Етіологічні збудники негоспітальної та госпітальної пневмонії, абсцесу легень;

4.Сучасну класифікацію пневмонії та абсцесу легень;

5. Клінічні прояви та особливості протікання госпітальної та негоспітальної пневмонії, абсцесу легень;

5.Диференційну діагностику госпітальної та негоспітальної пневмонії, а також іншими станами, які супроводжуються синдромом ущільнення легеневої тканини;

6. Основні методи дослідження, які підтверджують діагноз пневмоеії, абсцеса леген: R0-графія ОГК, КТ, спіральна КТ, макро- та мікроскопічне дослідження харкотиння, посів харкотиння та інш. ;

7. Тактику ведення хворих на негоспітальну пнвмонію в залежності від категорії. Основні групи антибіотиків , які застосовуються прирізних ступенях важкості, Принципи диференційного лікування. Показання до переводу хворих у відділення інтенсивної терапії.

8. Лікування госпітальної пневмонії в залежності від можливого збудника або його асоціації. Антибіотикотерапія госпітальної пневмонії. Покази до переводу хворих у відділення інтенсивної терапії;

9. Лікування гострго та хронічного абсцесу легень. Покази до оперативного лікування;

10.Первинна та вторинна профілактика пневмонії та абсцесу легень.

  1. Визначення поняття “інфільтрат”.

  2. Механізми виникнення інфільтратів легеневої тканини.

  3. Особливості клінічної симптоматики та характер перебігу, ускладнення, які супроводжуються інфільтрацією легеневої тканини.

  4. Діагностичні можливості додаткових методів дослідження (лабораторні, інструментальні, променеві) при легеневих інфільтратах, показання та протипоказання до їх проведення.

  5. Варіанти перебігу пневмоній, туберкульозу легень і пухлин.

  6. Диференційна діагностика легеневих інфільтратів.

  7. Основні принципи лікування пневмоній.


Б) Студент повинен вміти:

1. Аналізувати скарги, дані анамнезу. Вибрати з цих даних відомості, що свідчать про наявність синдрому ущільнення легеневої тканини;;

2. Пояснювати схему діагностичного пошуку;

3. Вмиті виявляти синдром ущільнення легеневої тканини при об’єктивному дослідженні (огляд, пальпація, перкусія, аускультація);

4.Трактувати та аналізувати значення даних рентгенологічного дослідження та даних комп’ютерної томографії, лабораторних методів дослідження мокроти;

5.Класифікувати негоспітальну пневмонію та абсцес легень;

6. Вміти сформулювати та обґрунтувати попередній діагноз;

8. Провести диференціальну діагностику з захворюваннями, які мають подібну клінічну картину;

9.Скласти план лікування в залежності від ступеня важкості пневмонії, від можливого збудника захворювання;

10.Оцінити прогноз пацієнта та запропонувати план профілактичних заходів.

  1. Визначити індивідуальну модель патогенезу пневмонії у обстеженого хворого;

  2. Виставити попередній діагноз при скаргах хворого на кашель, задуху, підвищення температури;

  3. Скласти план обстеження хворого;

  4. Проводити клініко-лабораторну діагностику у хворих пневмонією, ускладнень;

  5. Аналізувати результати досліджень крові, харкотиння, рентгенологічного обстеження;

  6. Сформувати обгрунтований діагноз пневмонії в залежності від варіанту перебігу захворювання, наявності супутніх захворювань, віку хворого;

  7. Надати невідкладну допомогу при ускладненнях пневмонії на догоспітальному і госпітальному етапах;

  8. Визначити тактику дільничного лікаря поліклініки на різних етапах спостереження за хворим з пневмонією;

  9. Оформити медичну документацію (історію хвороби, індивідуальну карту амбулаторного хворого, листок непрацездатності, направлення на МСЕК, санаторно-курортну картку).


Опанувати практичні навички:

  • збір анамнезу та проведення фізичного обстеження хворого

  • клінічне тлумачення даних лабораторних та інструментальних досліджень (спірографії, рентгенографії та ін.)

  • на основі обстеження хворого сформулювати розгорнутий клінічний діагноз

  • проведення диференційного діагнозу при легеневих інфільтратах, грибкових та паразитарних захворюваннях легень

  • призначення індивідуального лікування


ІІІ. Зміст теми

  1   2   3   4   5

Схожі:

Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Основні симптоми пульмонологічної патології та методи обстеження в пульмонології
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Міжнародна робоча група визначає захворювання як рефлюкс вмісту шлунку в стравохід, що призводить до розвитку езофагіту, типових...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Звук. Фізичні та слухові характеристики. Звукові вимірювання. Фізичні основи звукових методів дослідження у клініці
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Саме ці закони і що таке ачт є одними з основних, що включені до пропонованої теми заняття, і можуть відповісти на важливе питання...
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття
Аналізувати отримані дані анамнезу (перенесені інфекції, травми, контакти з хворими на туберкульоз, статеві контакти, хвороби кишково-шлункового...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи