О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат icon

О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат




Скачати 378.46 Kb.
НазваО. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат
Сторінка1/3
О. С. ПОПОВА<><><><><>Стрихалюк Богдан Михайлович<><><><>УДК 62
Дата26.09.2012
Розмір378.46 Kb.
ТипАвтореферат
  1   2   3

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ ім. О. С. ПОПОВА


Стрихалюк Богдан Михайлович


УДК 621.396


Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж


05.12.02 – телекомунікаційні системи та мережі


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук


Одеса – 2010

Дисертацією є рукопис


Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка”

Міністерства освіти і науки України


^ Науковий керівник: доктор технічних наук, доцент

Климаш Михайло Миколайович, Національний університет «Львівська політехніка», професор кафедри «Телекомунікації»


^ Офіційні опоненти: доктор технічних наук, доцент

Лемешко Олександр Віталійович, Харківський національний університет радіоелектроніки професор кафедри телекомунікаційних систем


кандидат технічних наук

^ Срібна Ірина Миколаївна, Державний університет інфокомунікаційних технологій, доцент кафедри комутаційних систем


Захист дисертації відбудеться “24” вересня 2010 р. о 1000 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.816.02 в Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ковальська, 1.


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Одеської національної академії зв’язку ім. О. С. Попова за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Ковальська, 1.


Автореферат розісланий “____” серпня 2010 р.


^
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

д.т.н., доцент Цалієв Т.А.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Телекомунікаційні мережі з часу їх становлення і до наших днів зазнали ряду еволюційних змін. До їх числа відноситься і сьогоденна трансформація традиційних мереж загального користування з комутацією каналів в конвергентні мережі наступного покоління (NGN).

Мережі наступного покоління розвиваються, головним чином, на основі технологій пакетної передачі інформації і представляють собою конвергентні мережі, орієнтовані на надання користувачам великої кількості взаємодоповнюючих послуг із забезпеченням необхідної якості. Для надання абоненту відповідних сервісів, здійснюється перехід від підходу «одна послуга —одна мережа» до надання множини послуг однією мережею.

Зміна існуючої парадигми в телекомунікаціях і в наукових дослідженнях, полягає в переході до конвергентних мереж із збільшенням кількості послуг та підвищенням якості обслуговування. Останнє приводить до пошуку математичних моделей, які дозволяють описувати багатомірні процеси і топологічні структури конвергентних мультисервісних мереж.

Серед існуючого великого різноманіття наукових підходів до дослідження телекомунікаційних мереж (системи масового обслуговування, теорія графів, теорії нечітких множин і нечіткої логіки, тензорного аналізу та теорії фракталів) не існує єдиної методики, яка би вирішувала у повній мірі задачі аналізу та синтезу конвергентних мереж.

На відміну від традиційних методів розрахунку, тензорна модель надає можливість здійснювати багатомірне представлення телекомунікаційних мереж з одночасним аналізом процесів у мережах. Водночас, фрактальний аналіз, на основі теорії самоподібних процесів та властивостей потоків у існуючих мережах, дозволяє здійснювати моделювання мультисервісних потоків в конвергентних мережах.

Поштовх для використання тензорного аналізу в телекомунікаційних мережах дали роботи Крона Г., який вперше розробив тензорні методи для розрахунку електромеханічних систем та електротехнічних мереж. Подальший розвиток тензорних методів пов’язаний з роботами авторів Хепп Х., Петров А.Е., Арменський А.Е., які розробляли тензорну методологію аналізу систем.

Термін «фрактал» був введений Б. Мандельбротом і почав використовуватися для аналізу процесів, що мають самоподібну структуру. Теорія фракталів набула подальшого розвитку в роботах Кантора Г., Пеано Д., Вейерштраса К., Хаусдорфа Ф., Серпінського В., Жюліа Г., Фатута П. та інші.

Отримані результати сприяли інтенсивному розвитку тензорного аналізу телекомунікаційних мереж в Україні. Вагомий доробок у створенні методів тензорного та фрактального аналізу телекомунікаційних мереж внесли відомі вчені Пасечніков И.И., Гольдштейн А.Б., Громов Ю.Ю., Шелухін О.И., Захарченко М.В., Поповський В.В., Беркман Л.Н., Лемешко О.В. та інші.

Отже, аналіз процесів конвергенції та розвиток математичних моделей переходу до конвергентних мультисервісних мереж має фундаментальне та практичне значення та являється актуальною, перспективною задачею.


^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами та темами. Результати досліджень увійшли до складу науково-технічних звітів трьох науково-дослідних робіт: «Розробка і дослідження методів підвищення пропускної здатності телекомунікаційних мереж шляхом обробки і ущільнення мультимедійних даних» (ДБ/Стиск), (2003 – 2005 рр.), № держреєстрації 0103U004644; «Дослідження і оптимізація структури і топологій інфокомунікаційних систем і мереж" (ДБ/Структура), (2006 – 2007 рр.), № держреєстрації 0106U009587; «Підвищення ефективності оптичних мереж доступу з використанням кодового мультиплексування каналів» (ДБ/Доступ), (2009 – 2010 рр.), № держреєстрації U200907598; «Дослідження та оптимізація міських транспортних інфокомунікаційних мереж» (2007 р.), № держреєстрації 0107U000822.

Результати наукових досліджень впроваджені у відділі планування та розвитку мереж та Регіональному центрі технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 6 Львівської філії ВАТ «Укртелеком», у філії «Київстар-GSM» м. Львова, а також в навчальному процесі кафедри «Телекомунікації» НУ «Львівська політехніка».

^ Метою дисертаційної роботи є дослідження структур мультисервісних мереж на основі тензорного та фрактального аналізу для розрахунку параметрів і визначення шляхів переходу до конвергентних мереж.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

  • здійснити представлення множини параметрів телекомунікаційних мереж за допомогою тензорної моделі;

  • дослідити можливість використання топологічних структур міських телефоних мереж для переходу до конвергентних мереж за допомогою тензорного та фрактального аналізу;

  • провести аналіз багатошляхової маршрутизації у телекомунікаційних мережах, встановити доцільність використання К-шляхової маршрутизації та визначити ефективну кількість маршрутів для конвергентних мереж за допомогою тензорної моделі;

  • провести аналіз існуючої міської телефонної та проектованої конвергентної NGN мереж за допомогою незвідних представлень параметрів телекомунікаційних мереж;

  • дослідити за допомогою фрактального аналізу вплив параметра Херста на параметри передачі мультисервісних потоків і функціонування мультиплексора;

  • провести прогнозування параметрів потоків і дослідити вплив самоподібності трафіку на параметри якості сервісу конвергентних мереж;

  • здійснити представлення структури віртуальних каналів конвергентних мереж у вигляді тороїдальних структур та запропонувати архітектуру конвергентної мережі, яка дозволить забезпечити вимоги до параметрів якості для різного класу потоків.

^ Об’єкт дослідження – процес конвергенції телекомунікаційних мереж.

Предмет дослідження – тензорні та фрактальні моделі параметрів і структур конвергентних мереж.

Для досягнення поставленої мети використані наступні методи досліджень: системний аналіз; фрактальний аналіз; тензорний аналіз та незвідні представлення; теорія масового обслуговування і телетрафіку; теорія ймовірності.

^ Наукова новизна одержаних результатів:

  • вдосконалено тензорну модель телекомунікаційних мереж, що дозволяє враховувати параметри потоків у вузлах за рахунок введення додаткових гілок;

  • вперше використано тензорну модель для дослідження К-шляхової маршрутизації, що дає можливість визначити необхідну кількість маршрутів для конвергентних мереж;

  • вперше використано незвідні представлення, як усереднені значення досліджуваних параметрів, для аналізу та дослідження телекомунікаційних мереж;

  • отримала подальший розвиток модель фрактального аналізу трафіку, що забезпечує визначення залежності часових параметрів функціонування мультиплексора від параметра Херста;

  • запропоновано алгоритм розрахунку структури віртуальних каналів конвергентної мережі у вигляді множини тороїдальних структур за допомогою діакоптики, що дозволяє простим об’єднанням розв’язків окремих підсистем отримати розв’язок тороїдальної структури в цілому.

^ Практичне значення отриманих результатів:

  • на основі тензорної моделі К-шляхової маршрутизації обґрунтовано ефективність використання багатошляхової маршрутизації при умові коли К=2 для існуючої міської телефонної мережі та К(2-2) для проектованої конвергентної мережі NGN на прикладі міської телефонної мережі міста Львова;

  • запропоновано алгоритм дослідження залежності часових параметрів потоків від топологічних структур конвергентних мереж з використанням тензорної моделі, що дозволило, на відміну від відомих рішень за допомогою критерію мінімізації часових затримок, визначити можливі варіанти переходу до конвергентної мережі NGN;

  • розроблено алгоритм прогнозування параметрів потоків та оцінено ефективність функціонування мультиплексора на основі фрактального аналізу, що дозволяє синтезувати конвергентні мережі із забезпеченням заданих вимог до QoS;

  • запропоновано архітектуру мережі майбутнього покоління та архітектуру конвергентної мережі на основі рекомендацій 3GPP, і показано можливі варіанти конвергенції мереж, що дозволяє динамічно формувати додатки користувача, використовуючи переваги горизонтальної та вертикальної ієрархії.

^ Особистий внесок здобувача. Всі основні положення, результати досліджень та висновки дисертаційної роботи отримані автором особисто. У працях опублікованих у співавторстві:

  • здійснено представлення множини параметрів телекомунікаційних мереж за допомогою тензорної моделі для мереж NGN [1];

  • проведено дослідження можливості використання топологічних структур транспортних мереж для переходу до конвергентних мереж за допомогою тензорного аналізу [1];

  • здійснено розрахунки часових параметрів трафіку в телекомунікаційних мережах [2];

  • проаналізовано особливості формування і мультиплексування ІР-потоків в телекомунікаційних мережах [3];

  • розглянуто варіанти маршрутизації в транспортних мережах [4], модель ІР-потоків з врахуванням часових залежностей [5] та варіанти оптимізації топологічних структур транспортних мереж [6];

  • здійснено дослідження параметрів якості сервісу транспортної мережі та мереж наступного покоління за допомогою незвідних представлень [7];

  • досліджено вплив параметра Херста на показники передачі мультисервісних потоків і функціонування мультиплексора [8];

  • здійснено прогнозування параметрів потоків [9], досліджено вплив самоподібності трафіку на параметри якості сервісу конвергентних мереж [10];

  • проведено аналіз тороїдальних структур [11] і запропоновано варіанти їх використання в телекомунікаційних мережах [12];

  • приведено архітектуру і топологію мережі FGN [13] та представлено основні властивості конвергентних мереж [14];

  • проведено аналіз часових затримок АТМ мереж [15] та здійснено аналіз особливостей мовного трафіку в мережах АТМ [16];

  • запропоновано варіанти модернізації існуючих транспортних мереж [17].

^ Апробація результатів дисертації.

Результати роботи доповідались і обговорювались на наступних конференціях: Міжнародна науково-технічна конференція «Сучасні проблеми радіоелектроніки, телекомунікацій та комп’ютерної інженерії» – TCSET (м. Львів-м. Славськ,  2002, 2004 рр.); VII Міжнародна конференція «Досвід розробки та застосування приладо-технологічних САПР в мікроелектроніці» – CADSM 2003 (м. Львів-Поляна,  2003 р.); VI Международная научно-практическая конференция «Системы и средства передачи и обработки информации» (м. Одеса, 2002 р.); V Міжнародна науково-технічна конференція «Сучасні інформаційно-комунікаційні технології» COMINFO’2009–Livadia (АР Крим, Ялта-Лівадія, 2009 р.); Науково-практична конференція “Сучасні проблеми телекомунікацій - 2009”. (м. Львів,  2009 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 17 наукових працях, серед них – 10 статей у фахових виданнях, 7 – в матеріалах і тезах конференцій.

^ Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел. Її текст викладено на 153 сторінках, містить 32 рисунка, 22 таблиці та 134 бібліографічних посилань на вітчизняні та закордонні джерела.


Основний зміст ДИСЕРТАЦІЙНОЇ роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, об’єкт та предмет дослідження. Визначено наукову новизну роботи та практичну цінність отриманих результатів. Подано відомості про апробацію результатів дисертації та публікації.

В першому розділі – «Основні принципи конвергенції теле­кому­ні­ка­цій­них мереж та методи їх математичного опису» – проведено літературний огляд та висвітлено існуючий стан проблеми конвергенції телекомунікаційних мереж, показано, що єдиного підходу до конвергенції мереж на даний час не існує, обгрунтовано необхідність використання фрактального та тензорного аналізу.

Розглянуто основні принципи конвергенції, висвітлено основні характеристики транспортних мереж та конвергентних NGN мереж. Представлено основні особливості побудови мереж наступного і майбутнього поколінь. Розглянуто проблеми модернізації існуючих телеко­мунікаційних мереж та особливості маршрутизації в конвергентних мережах.

Висвітлено переваги та недоліки основних математичних підходів при досліджені телекомунікаційних мереж. Обгрунтовано вибір апарату фрактального та тензорного аналізу для опису процесів конвергенції телекомунікаційних мереж.

В другому розділі – «Тензорна та фрактальна методики дослідження телекомунікаційних мереж» розглянуто тензорну та фрактальну моделі дослідження телекомунікаційних мереж. Описано особливості застосування тензорних моделей для дослідження телекомунікаційних мереж.

Тензорна методика дослідження телекомунікаційної мережі дозволяє розглядати топологічну структуру мережі як багатомірний простір, зміна якого описується перетворенням системи координат. Перетворення системи координат простору відображає зміну з'єднань між вузлами, що може бути узагальнене до перетворень топології телекомунікаційної мережі. Застосовуючи інваріантність тензора можна визначити параметри телекомунікаційних мереж при зміні системи координат, використовуючи матриці перетворення.

Формалізувавши тензорну модель телекомунікаційних мереж взаємозв’язок між параметрами телекомунікаційної мережі представлено у безкоординатному вигляді:

S f = A, (1)

де S та f – тензори, що описують параметри телекомунікаційної мережі.

За умови, коли ^ S – тензор зв’язаності транспортної мережі, f – тензор пропускної здатності між вузлами мережі, тоді тензор А характеризує залишкову пропускну здатність між вузлами мережі. У випадку, коли S – тензор ймовірності розгалуження потоку, то А – тензор ймовірності існування залишкової пропускної здатності.

При розгляді інтенсивностей потоків, як елементів тензора f, отримаємо тензор А, що характеризує інтенсивность потоку між взаємодіючими абонентами з врахуванням вибраного сервісу. Дані властивості мають детерміновану природу, у випадку коли тензор S описує зв’язність та ймовірнісну природу – тензор S описує ймовірність розгалуження потоку.

В (1) час затримки представляється тензором^ S, пропускна здатність між вузлами та гілками мережі представляється тензором f, тоді А – описує навантаження, і (1) є формулою Літтла в безкоординатній формі має вид:

^ H = T L, (2)

де кожен тензор представляє сукупність відповідних значень параметрів для вузлів та гілок мережі пропускної здатності L, часу затримки Т та навантаження Н. Час перебування пакету у вибраній ділянці мережі визначають із (2) у виді: T = H L-1.

Використовуючи тензорну модель досліджень телекомунікаційних мереж, розглянуто (n + m)-простір, який складається з (n + m)-координат, де n – кількість гілок, m – кількість вузлів.

Для спрощення розрахунків проведено декомпозицію множини вузлів та ребер і показана можливість одночасного опису телекомунікаційної мережі СМО різного класу.

Зазначений в (2) один з тензорів H, L або T представляється у вигляді тензора другого роду, а інші два є векторами.

В подальшому розглянуто тензор навантаження другого роду для дослідження телекомунікаційних мереж, тоді (2) представлено у вигляді hіj tіLj, де hіj - hіj(x) – тензор другого роду; Lj, tі – Lj(x), tі(x) – вектори, які визначаються п функціями, що залежать від системи координат (х) – (х1, х2,..., хn), у якій розглядається мережа.

Значення навантаження мережі, пропускної здатності та часу затримок у новій системі координат (у) – (y1, y2,..., yn) визначаються за формулами перетворення тензора при зміні системи координат.

hіj(у)=hβα(x), Lj(у)=Lα(х), tі(у)=tα(х).

Правила перетворення для досліджуваних параметрів, коли пропускну здатність мережі розглядають у виді тензора другого роду, для багатошляхової маршрутизації можна представити у виді

Hα(г) = Cαβ Hβ(кв) , Тα(г) = Тβ(кв) Aβα , (3)

Lαα(г) = Cαβ Lββ(кв)Cαβ t , або Lββ(кв) = Аαβ t Lαα(г) Аαβ, (4)

де Cαβ = ∂хα(г)/∂хβ(кв) та Аβα = ∂хβ(кв)/∂хα(г) – матриці перетворення; Hβ(кв) – навантаження, Тβ(кв) – час затримки, Lββ(кв) –пропускна здатність мережі, в системі координат незалежних контурів і пар вузлів, відповідно; х – компоненти відповідних систем координат. Матриці Cαβ та Аβα є квадратними і відповідно справедливе співвідношення Сαβt = Аβα-1.

У випадку, коли час затримки представляється у виді тензора другого роду, правила перетворення приймають вид Lα= Cαα΄Lα΄, hα΄ =Cαα΄hα, Tα΄β΄ =Cαα΄Tαβ Cβ΄β, де Cαα΄ = ∂хα/∂хα΄, хα – компоненти вихідної системи координат (умовно стара), а хα΄ – компоненти досліджуваної системи координат (умовно нова).

Кожний тензор можна розкласти на незвідні представлення, як усереднені значення досліджуваних параметрів потоків, що дозволяє аналізувати зміни параметрів телекомунікаційної мережі в цілому. Для тензора другого роду розклад представляють у виді

eij = bij+wij, bij = 1/2 (eij+eji), wij = 1/2(eij-eji), (5)

де еij – досліджуваний тензор. Симетричний тензор bij характеризує на скільки досліджувані параметри є незалежними від напрямку між вузлами і→j чи j→і:

bij = І(b)δij + Dij(b), І(b) = 1/3bii, Dij(b) = bii(b). (6)

де δij – символ Кронекера. З (6) бачимо, що у випадку коли скаляр І(b) = 0, тоді в мережі відсутній цикл між вузлами. Девіатор Dij(b) подібний за своєю суттю до тензора bij, але вже без можливих петель в мережі.

Антисиметричний тензор wij і псевдовектор Vk характеризують на скільки досліджувані параметри відрізняються в напрямках між вузлами і→j та j→і: wij = εijkVk, де εijk – псевдотензор Леві-Чевіта.

При фрактальному аналізі телекомунікаційних мереж представлено мережевий трафік фрактальним броунівським рухом та приведено прогнозування часових характеристик трафіку телекомунікаційних мереж.

Розглянуто випадкову зміну затримок пакетів, як приріст фрактального броунівського руху і наведено коефіцієнти кореляції приросту. Представлено вирази для оцінки прогнозу затримок пакетів у конвергентних мережах.

Приведено коефіцієнт кореляції r(t1, t2) = k2(t1,t2)/Dt1, де k2(t1, t2) – кореляційна функція, Dt1 – дисперсія випадкового процесу, які визначають прогнозований час затримки та час доставки.

У третьому розділі – «Дослідження структур та параметрів телекомунікаційних мереж з використанням тензорної моделі» – на основі вдосконаленої тензорної моделі досліджено часові параметри потоків та продемонстровано можливі варіанти переходу до конвергентної NGN мережі.

Проведена оцінка трафіку телекомунікаційних мереж з використанням різних моделей СМО. Для системи М/M/1/∞ визначено допустимий час затримки
τіli/(1-ρ)Li(в) і пропускна здатність каналу зв’язку Lі(в).

Розглянуто випадок, коли обмеження задаються для середнього часу затримки мовних пакетів з найвищим пріоритетом у виді:  < τ*. Прийнято, що розміри пакетів всіх типів однакові (l= l для всіх ), а частка мовних пакетів при цьому в загальному навантаженні складає
0 < < 1, тобто λi  = kΛ.


Таблиця 1. Розрахунок пропускної здатності каналу зв'язку при різних значеннях пара­мет­рів навантаження для системи М/M/1/∞

τ*, мс

Λ, с-1

k

Пропускні здатності, кбіт/с

Li(в),

Li(в)max

150

10

0,10

0,51

5,12

30

0,30

4,61

15,36

50

0,99

25,34

25,60

300

10

0,10

0,51

5,12

30

0,30

4,61

15,36

50

0,99

25,34

25,60
  1   2   3

Схожі:

О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат iconО. С. Попова кирик мар’ян іванович удк 621. 395. 7 Оптимізація телекомунікаційних мереж за критеріями якості послуг 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат
Тимченко Олександр Володимирович, Національний університет "Львівська політехніка", професор кафедри “Телекомунікації”
О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат iconО. С. Попова бурачок роман адамович удк 621. 395. 7 Вплив первинних параметрів мережі на якість надання телекомунікаційних послуг 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі Автореферат
Робота виконана у Національному університеті „Львівська політехніка” Міністерства освіти І науки України
О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат iconО. С. Попова ганжа Сергій Миколайович удк 621. 396. 97: 621. 969. 975. 3 Поліпшення якості радіомовлення у синхронній мережі двч-чм передавачів 05. 12. 17 радіотехнічні та телевізійні системи Автореферат
Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова Державної адміністрації зв’язку
О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат iconО. С. Попова ложковський Анатолій Григорович удк 621. 395 Аналіз І синтез систем розподілу інформації в умовах мультисервісного трафіка 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі Автореферат
Захист відбудеться 23. вересня 2010 р о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 41. 816. 02, Одеська національна академія...
О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат iconО. С. Попова стрелковська ірина вікторівна удк 621. 39: 519. 65: 514. 743. 4 Теорія та методи сплайн-апроксимації в телекомунікаціях 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат
Робота виконана в Одеській національній академії зв'язку ім. О. С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України
О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат iconО. С. Попова каптур Вадим Анатолійович удк 621. 391: 004. 732: 004. 057. 4 Механізм організації віртуальних каналів в однорангових ethernet мережах 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі Автореферат
Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України
О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат iconО. С. Попова каптур Вадим Анатолійович удк 621. 391: 004. 732: 004. 057. 4 Механізм організації віртуальних каналів в однорангових ethernet мережах 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі Автореферат
Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О. С. Попова Міністерства транспорту та зв’язку України
О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат iconО. С. Попова шмельова тетяна рудольфівна удк 621. 39, 004. 7 Оцінка ефективності комутованої ethernet параметричними сітями петрі 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі Автореферат
Захист відбудеться 17 жовтня 2008 р о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради д 41. 816. 02, Одеська національна академія...
О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат iconО. С. Попова романчук василь іванович удк 621. 391. 6: 535. 581 Дослідження завад в транспортних dwdm мережах 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат
Климаш Михайло Миколайович, Національ­ний університет “Львівська політехніка”, заступник завідувача кафедри телекомунікацій
О. С. Попова стрихалюк Богдан Михайлович удк 621. 396 Тензорний та фрактальний аналіз конвергенції телекомунікаційних мереж 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі автореферат iconО. С. Попова Олексін Михайло Іванович удк 621. 391. 6 : 535. 581 Вплив дисперсії І нелінійних ефектів оптичного волокна на параметри транспортних систем 05. 12. 02 телекомунікаційні системи та мережі Автореферат
Робота виконана у Національному університеті «Львівська політехніка» Міністерства освіти І науки України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи