На пропускну спроможність мультисервісних мереж icon

На пропускну спроможність мультисервісних мереж




Скачати 330.07 Kb.
НазваНа пропускну спроможність мультисервісних мереж
О.С. Попова
Дата13.09.2012
Розмір330.07 Kb.
ТипАвтореферат


ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ЗВ’ЯЗКУ ім. О.С. ПОПОВА


ГАНІФАЄВ РАШАД АРІФ ОГЛИ


УДК 621.391; 621.395


ВПЛИВ ХАРАКТЕРИСТИК АБОНЕНТСЬКОГО ДОСТУПУ ТА ТРАФІКА

НА ПРОПУСКНУ СПРОМОЖНІСТЬ МУЛЬТИСЕРВІСНИХ МЕРЕЖ


05.12.02 – телекомунікаційні системи та мережі


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук


Одеса – 2009


Дисертацією є рукопис


Робота виконана в Одеській національній академії зв’язку ім. О.С. Попова,

Міністерство транспорту та зв’язку України


^ Науковий керівник: кандидат технічних наук, доцент

Ложковський Анатолій Григорович

Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова,

професор, завідувач кафедри комутаційних систем


^ Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Климаш Михайло Миколайович,

Національний університет «Львівська політехніка»,

професор, заступник зав. кафедри телекомунікацій


кандидат технічних наук, доцент

Кононович Володимир Григорович,

Одеський регіональний центр технічного захисту інформації ВАТ „Укртелеком”, провідний фахівець


Захист відбудеться ________________ 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.816.02, Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, вул. Ковальська, 1, 65029, м. Одеса.


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова, вул. Ковальська, 1, 65029, м. Одеса.


Автореферат розісланий _____.____________ 2009 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Ложковський А.Г.


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нині в галузі телекомунікацій однією з найактуальніших задач є повномасштабна заміна традиційної телефонної абонентської мережі на високошвидкісну цифрову мережу доступу, здатну надавати сучасні мультимедійні та інфокомунікаційні послуги. Крім того сучасний стан розвитку телекомунікацій характеризується процесами конвергенції телекомунікаційних мереж і переходом від мереж з комутацією каналів до мереж з комутацією пакетів. Безумовно, що при цьому застосовуються нові технології та набагато розширюється спектр надаваних послуг, який призводить до суттєвих змін характеристик трафіка. Всі ці фактори, поза всяким сумнівом, впливають на пропускну спроможність мультисервісних мереж зв’язку.

Для побудови широкосмугової (високошвидкісної) цифрової мережі доступу на основі існуючої телефонної мережі використовуються хDSL-технології (Digital Subscriber Line), характеристики яких регламентовані Рекомендаціями ITU G.99х, і які були розроблені спеціально для передачі інформації по мідним кабелям місцевої телефонної мережі зв’язку. Однак характеристики реальних АЛ суттєво відрізняються в кожному з випадків їх застосування конструкцією кабелю (діаметром жил, способами скрутки, монтажу), електричними характеристиками (опором, загасанням) тощо, а це чимало впливає на максимальну швидкість передавання даних в лінії. Очевидно, що моделювання ЦАЛ за умов наявності адекватних моделей СП, АЛ, перехідних загасань і шумів є важливим додатковим інструментом оцінки пропускної спроможності нових технологій передачі по АЛ.

Трафік, що передається в мультисервісних мережах або в мережах з комутацією пакетів, характеризується суттєвою відмінністю статистичних характеристик потоків пакетів від пуассонівського потоку і будь-яких інших моделей потоків. Більш адекватною моделлю потоків в таких мережах є самоподібні процеси, однак дослідження характеристик якості обслуговування СМО в цих умовах є досить складною математичною задачею, а вплив явища самоподіпності трафіка на пропускну спроможність мережі ще не досліджено в повній мірі. Причиною цьому є слабка формалізованість моделі самоподібніх потоків, внаслідок чого й неможливо отримати аналітично обґрунтовані результати для оцінки характеристик СМО, в яких обслуговуються ці потоки

Тому тема дисертації, що присвячена дослідженню впливу характеристик абонентського доступу та трафіка на пропускну спроможність мультисервісних мереж, є актуальною в сучасних умовах конвергенції мереж та побудови на цій основі мереж нового покоління NGN.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційної роботи пов’язана з виконанням ряду науково-дослідних робіт ОНАЗ ім. О.С. Попова. Зокрема, в науково-дослідній роботі з розробки алгоритмів функціонування та інженерних рішень по побудові обладнання швидкісного та надшвидкісного абонентського доступу, (НДР № 011-99/177-5-1/4) при експериментальних дослідженнях характеристик реальних абонентських ліній використовувались імітаційна модель, розроблена за участю автора, а також результати цих вимірів, виконуваних теж за участю автора.

Запропоновані автором дисертації методики та програми моделювання мережі високошвидкісного цифрового абонентського доступу на базі технологій хDSL використано при розробці КНД „Правила технічної експлуатації апаратури абонентського ущільнення” для місцевих телефонних мереж ВАТ „Укртелеком” (2007р.), розроблюваних на замовлення ВАТ “Укртелеком”. Практичні результати роботи впроваджені у НДР.

^ Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є досліджен­ня впливу характеристик абонентського доступу на максимально допустиму швидкість передавання інформації (біт/с), за якої забезпечується задана якість обслуговування, та впливу характеристик трафіка на максимальну інтенсивність навантаження (Ерл), яке можливо обслугувати із заданою якістю. Реалізація максимально допустимої швидкості передавання та максимальної інтенсивності навантаження із заданими параметрами якості обслуговування є пропускною спроможністю мережі зв’язку.

Для досягнення поставленої мети в роботі вирішені наступні задачі:

  • виконано аналіз системних та технологічних принципів реконструкції мереж зв’язку з обґрунтуванням їх структури та поділом на транспортні мережі та мережі доступу;

  • досліджено характеристики систем передавання даних мереж доступу, побудованих на базі багатопарних кабелів із застосуванням хDSL-технологій;

  • розроблено програми моделювання мережі високошвидкісного цифрового абонентського доступу на базі технологій хDSL з урахуванням характеристик реальних абонентських ліній;

  • досліджено вплив характеристик абонентського доступу на швидкість передавання даних в цифровій лінії, побудованій на основі хDSL-технології;

  • створено імітаційну модель одноканальної системи обслуговування самоподібного трафіка з різноманітними законами розподілу тривалості обслуговування пакетів, виконано статистичне моделювання, проаналізовано результати і визначено оцінку точності результатів моделювання;

  • досліджено вплив явища самоподібності трафіка на пропускну спроможність мультисервісної мережі зв’язку;

  • досліджено вплив законів розподілу тривалості обслуговування, на параметри якості обслуговування в умовах самоподібного трафіка;

  • досліджено ймовірносно-часові параметри мультисервісного трафіка та види їх розподілу;

^ Об’єкт дослідження – телекомунікаційні мережі.

Предмет дослідження – вплив характеристик абонентського доступу та трафіка на пропускну спроможність мультисервісних мереж; методи оцінки параметрів якості обслуговування.

^ Методи дослідження. Дослідження пропускної спроможності, потужності перехідних завад та швидкості передачі в СП xDSL з DMT проводилось методом математичного моделювання із застосуванням системного підходу та загальних методів теорії електрозв’язку.

Дослідження пропускної спроможності та показників якості роботи одноканальної системи з накопичувальним буфером в умовах самоподібного трафіка проводилось методом імітаційного моделювання із застосуванням методів теорії масового обслуговування, теорії телетрафіка та математичної статистики.

^ Наукова новизна отриманих результатів.

1. Досліджено характеристики цифрових абонентських ліній широкосмугового доступу ADSL2+, VDSL та VDSL2 в умовах паралельної роботи по багатопарних кабелях вітчизняної міської телефонної мережі, що дозволяє ефективно вирішувати задачі проектування, будівництва та експлуатації мережі абонентського доступу.

2. Розроблено вдосконалену методику моделювання характеристик цифрових абонентських ліній xDSL, яка дозволяє розраховувати характеристики цифрових абонентських ліній ADSL2+, VDSL та VDSL2 в умовах паралельної роботи по багатопарних кабелях.

3. Обґрунтовано, що для оцінки параметрів якості обслуговування самоподібного трафіка в одноканальній системі з накопичувальним буфером можна використовувати методи розрахунку відомих розподілів, ентропія яких співпадає або найбільш близька до ентропії розподілу станів системи з самоподібним трафіком.

4. Досліджено вплив законів розподілу тривалості обслуговування, на параметри QoS в умовах самоподібного трафіка і встановлено залежність параметрів якості обслуговування від коефіцієнта варіації тривалості обслуговування.

^ Практичне значення отриманих результатів.

Застосування запропонованих методики та програми моделювання мережі високошвидкісного цифрового абонентського доступу на базі технологій хDSL з урахуванням характеристик реальних абонентських ліній дозволяє підвищити ефективність використання ресурсів мережі. Це підтверджено експериментальними випробовуваннями та вимірами, виконуваних в рамках НДР.

Застосування при проектуванні телекомунікаційних систем ентропійного методу розрахунку параметрів якості обслуговування самоподібного трафіка в одноканальній системі з накопичувальним буфером дозволить забезпечити відчутну економію витрат на ресурси мереж зв’язку. Завдяки правильному розрахунку підвищиться якість обслуговування й пропускна спроможність мультисервісної мережі зв’язку.

Практичні результати дисертаційної роботи впроваджено у НДР та при модернізації телекомунікаційної мережі м. Шемахи республіки Азербайджан, що під­тверджено відповід­ними актами.

^ Особистий внесок здобувача.

Всі дослідження з тематики дисертаційної роботи автор виконав самостійно. Деякі наукові положення, виснов­ки і рекомендації опубліковано в спільних роботах, в яких автором розроблено методики проведення експериментальних досліджень, виконано статистичну обробку даних вимірювань та імітаційне моделювання.

Обговорення наукового напрямку робіт та методів вирішення наукових задач, а також систематизація і узагальнення результатів виконувались разом із науковим керівником.


^ Апробація результатів дисертації.

Наукові й практичні результати дисертаційної роботи апробовані на ряді наукових семінарів кафедри та на науково-технічних конференціях в ОНАЗ ім. О.С. Попова:

  • 60-а міжнародна науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, наукових працівників і молодих вчених “Освіта і наука”, 2005 р., м. Одеса;

  • 61-а міжнародна науково-практична конференція професорсько-викладацького складу, наукових працівників і молодих вчених “Освіта і наука”, 2007 р., м. Одеса.


Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для опублікування наукових праць здобувачів, 6 наукових робіт, дві з них особисто.

Дисертаційна робота обсягом 167 сторінок складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 110 найменувань на 5 сторінках, 1 додатку на 3 сторінках. Дисертація містить 59 ілюстрацій, 9 таблиць.

^ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан проблеми дослідження та обґрунтовано її актуальність, сформульовано мету і наукову новизну роботи, визначено практичну цінність і сферу застосування отриманих результатів, подано загальну характеристику роботи.

^ У першому розділі – «Системні та технологічні принципи реконструкції мереж електрозв’язку» – розглянуто основні проблеми та способи їх вирішення при реконструкції мереж електрозв’язку в умовах конвергенції та перетворювання телефонної мережі загального користування (ТМЗК) в сучасну мультисервісну мережу. Мультисервісні мережі, які забезпечують широкий спектр послуг від телефонного зв’язку до відеоконференцій і телебачення високої чіткості, ґрунтуються на транспортних мережах і мережах доступу.

Транспортні мережі, як правило, мають кільцеву структуру волоконно-оптичних ліній зв’язку. В цих мережах використовується синхронний або асинхронний режим переносу інформації. У разі використання в транспортній мережі обладнання мультиплексування синхронної цифрової ієрархії (SDH) транспортування інформації мережею електрозв’язку виконує синхронний транспортний модуль n-го порядку STM-n. Рівень транспортного модуля визначається кількістю первинних цифрових потоків Е1, що передаються в транспортній мережі: від STM-1 з 63 потоками до STM-256 з 16128 потоками Е1. При асинхронному режимі переносу інформації в транспортній мережі базовою технологією є ATM, але є й варіанти використання Ethernet. ATM вважається найбільш «мультисервісною», оскільки дозволяє ефективно об’єднувати мережі з різними технологіями передавання даних та надає методи управління трафіком і механізми забезпечення якості обслуговування.

Аналіз технологічних аспектів побудови транспортних мереж показав, що розвиток транспортних мереж на основі SDH у світі практично призупинений і йде інтенсивний процес впровадження технологій спектрального ущільнення WDM та комутації MPLS. На волоконно-оптичних лініях зв’язку технології WDM дозволяють зняти обмеження на пропускну спроможність і суттєво підвищити швидкість передавання даних. Технологія MPLS дозволяє об’єднати будь-які типи середовищ та систем передавання інформації. Вона може використовуватись не тільки з АТМ, але й з будь-якою іншою технологією канального рівня. Впровадження MPLS дозволяє не тільки зберегти позитивні властивості архітектури IP-over-ATM, але й ще більше підвищити здатність мережі до зміни масштабу, спростити її побудову та експлуатацію.

Однак найважливішим завданням розвитку мультисервісних мереж є вирішення проблем мережі абонентського доступу, оскільки вона є одним із самих вузьких місць сучасних телекомунікацій.

Мережа доступу – це універсальна мережа, в якій гарантовані будь-які телекомунікаційні послуги зі смугою частот сигналів від тональних (0,3...3,4 кГц) до десятків і сотень МГц (для телевізійних сигналів аналогового та цифрового форматів). Для побудови мережі доступу застосовуються різноманітні технічні рішення: на базі ВОЛЗ, безпровідний радіодоступ та технології xDSL, які використовують інфраструктуру мідних кабельних ліній.

Найбільш стрімко розвиваються технології xDSL з асиметричною швидкістю передавання сигналів двухпровідними АЛ в напрямах від абонента та до абонента – ADSL і VDSL. Технологія ADSL2+ дозволяє організувати абонентською лінією UTP категорії 3 передавання даних на відстань до 5,5 км від АТС зі швидкістю 24 Мбіт/с та до 1 Мбіт/с від абонента. В ADSL2+ застосовується лінійне кодування типу DMT. Модуляція DMT є основною для технологій ADSL і VDSL В ній застосовується група частот несучих коливань – весь частотний діапазон поділено на декілька по 4,31 кГц. Перевагою модуляції DMT є забезпечення високошвидкісних режимів передавання даних, а недоліком – її нетехнологічність та складність реалізації апаратними засобами.

На основі виконаного аналізу системних та технологічних принципів реконструкції мереж електрозв’язку запропоновано сценарій переходу від мережі із застарілими обладнанням та технологіями до мережі наступного покоління NGN. Вірогідність цього сценарію та його практична цінність перевірена на прикладі модернізації телекомунікаційної мережі м. Шемахи республіки Азербайджан, схему якої подано на рис.1.



Рис. 1. Загальна структура організації мультисервісної мережі

Для підключення до мереж TDM Азтелекома та інших операторів, діючих в цьому регіоні, застосовано відповідні шлюзи – шлюзи сигналізації та медіа-шлюз (Signaling and Media Gateway), реалізованого у виді плати SI2000 MSAN фірми Iskratel. Для з’єднувальних ліній на стороні TDM використовується сигналізація СКС7, еквівалентом якої на стороні IP/Ethernet є сигналізація Sigtran. Управління медіа-шлюзом здійснюється системою SI2000 CS на основі протоколу MGCP. Для цього встановлено три модуля доступу MSAN.

Результати досліджень, що наведені в розділі 1, опубліковано в роботах [2, 3].

^ У другому розділі – «Дослідження характеристик систем передачі мереж доступу на базі багатопарних кабелів» – розроблено вдосконалену модель (рис. 2) цифрових абонентських ліній (ЦАЛ) у багатопарному кабелі міської телефонної мережі, яка дозволяє розраховувати характеристики систем передавання (СП) xDSL з урахуванням перехідних завад між одночасно працюючими системами. За допомогою цієї моделі проведено дослідження характеристик СП ADSL2+, VDSL, VDSL2 для різних типів кабелів, величин завад та відсотку завантаження кабелів системами передавання xDSL.

Блок “Модель СП” містить характеристики використовуваних на абонентській мережі систем передавання. Головною з цих характеристик є маска спектральної щільності потужності PSDi(f) на виході передавача, що визначає максимально припустимі значення спектральної щільності потужності для кожної частоти f.

Блок “Модель двохпроводової АЛ” дозволяє синтезувати передатну функцію H(f) чи амплітудно-частотну характеристику (АЧХ) однорідної (що складається з пар кабелю одного типу АЛ) або складеної АЛ (що складається з послідовно включених пар телефонних кабелів, які відрізняються як за діаметром жил, так і за конструкцією).

Блок “Модель ЕМС” (ЕМС – електромагнітна сумісність) призначений для розрахунку перехідних завад на ближньому і дальньому кінцях від СП, працюючих по паралельних парах при різних сценаріях завантаження і типах кабелю (рис. 3). Для розрахунку завад задаються частотні характеристики перехідного загасання A0(f) на ближньому кінці й захищеності Aз(f) на дальньому кінці між різними парами багатопарного кабелю.



Рис.2. Узагальнена модель ЦАЛ у багатопарному кабелі

На рис. 3 схематично зображено дві пари, що впливають, і одна піддана впливу. Потужність передаваного сигналу в i-й DSL позначено Pi пер. На вхід приймача DSLk надходить послаблений у лінії зв’язку корисний сигнал Pk пр і перехідні завади на ближньому і дальньому кінцях Pбл,i,k, Pбл,j,k, Pд,i,k і Pд,j,k, породжені передаваними сигналами DSLi і DSLj.



Рис. 3. Модель перехідних впливів при паралельній роботі СП xDSL у багатопарному кабелі

Відношення сигнал/шум в k-й DSL визначається виразом

, (1)

де ,

а  сума всіх інших завад nm, що діють на вході приймача DSLk.

Значення Pбл,i,k і Pд,i,k визначаються аналогічно Pk пр за формулами, в яких H2(f) замінено на частотні функції перехідних характеристик між i-ю і
k-ю парами на ближньому і дальньому кінцях Hбл,i,k(f) і Hд,i,k(f) відповідно:

.

Блок «Модель шумів» містить модель адитивного білого шуму, моделі деяких специфічних шумів, що виникають внаслідок імпульсного набору номеру, роботи комутаційних приладів механічних АТС та ін., а також моделі типових шумів, визначених в Рекомендації МСЕ-T G.996.1.

Функцій блоку «Розрахунок характеристик DSL» може бути декілька. По-перше, за заданими умовами – типом кабелю, довжиною АЛ, сценарієм завантаження – розрахувати досяжну швидкість передавання інформації для СП, що досліджується. По-друге, може рішатися така задача: при заданих характеристиках АЛ визначити оптимальний варіант завантаження (тобто визначити, по яких парах працює СП якого типу), що забезпечує для всіх систем необхідну швидкість передавання інформації. Очевидно, можливі різні варіанти цих задач. Методика розрахунку швидкості передавання по лінії ADSL (або ADSL2+) включає такі основні кроки:

1) Визначення відношення сигнал/завада SNR(i) на частоті кожної несучої на основі маски спектральної щільності потужності сигналу, що передається, частотної характеристики загасання каналу зв'язку і потужності адитивної завади на частоті кожної несучої.

2) Визначення максимальної кількості біт b(i), що передаються протягом посилки на i-й несучій:

,

де p  імовірність помилки на виході приймача (для ADSL p=10-7).

3) Розрахунок сумарної швидкості передавання:



де imax – максимальний номер з номерів використовуваних несучих, тобто imax – ціле число, для якого виконується: b(imax)>0 і b(i)=0 при будь-якому imax.

За допомогою розробленої моделі здійснено розрахунки досяжних швидкостей передавання по лініях ADSL2+, VDSL, VDSL2 для різних вітчизняних типів кабелів та величин завад з урахуванням перехідних завад між одночасно працюючими СП.

На рис. 4 наведено отримані в результаті розрахунків графіки залежності досяжної довжини лінії ADSL2+ для швидкості 19648 кбіт/с у низхідному напрямку і 928 кбіт/с у висхідному напрямку при використанні 50-парного кабелю типу ТП і спектральній щільності білого шуму мінус 120 дБм/Гц від відсотку завантаження пар кабелю лініями ADSL2+. Важливим висновком з цих розрахунків є незалежність досяжної довжини лінії ADSL2+ від діаметра жил кабелю при довжинах лінії менш ніж 0,5 км і відсотках завантаження пар кабелю більш ніж 40%.


^ Відсоток завантаження кабелю

Рис. 4. Залежність досяжної довжини лінії ADSL2+ для швидкості 19648 кбіт/с у низхідному напрямку і 928 кбіт/с у висхідному напрямку при використанні 50-парного кабелю типу ТП і спектральній щільності білого шуму мінус 120 дБм/Гц від відсотку завантаження пар кабелю лініями ADSL2+

Для оцінки достовірності розглянутої моделі були проведені випробування, в ході яких 100-парний пучок 300-парного кабелю типу ТПП завантажувався одночасно працюючими системами передавання ADSL2+ та вимірювалася швидкість передавання. У результаті порівняння результатів випробувань та розрахунків з’ясувалося, що вони відрізняються не більш ніж на 16% (у випадку, якщо параметри пар кабелю відповідають нормативам).

Результати досліджень, що наведені в розділі 2, опубліковано в роботі [6].

^ У третьому розділі «Розрахунок пропускної спроможності мережі при обслуговуванні мультисервісного трафіка» – представлено результати досліджень параметрів трафіка в мультисервісних мережах та характеристик якості обслуговування в мультисервісних вузлах доступу. Обґрунтовано застосування методів розрахунку пропускної спроможності відомих моделей для випадку обслуговування самоподібного трафіка.

Для аналізу характеристик трафіка реальної мультисервісної мережі в якості джерела даних використано лог-журнал, із якого вибрана інформація служби передавання даних та файлів. На основі даних лог-журналу побудовано гістограми розподілу об’єму файлів, тривалості їх передавання (обслуговування) і отримано відповідні апроксимуючі функції.

При побудові мережі нового покоління NGN модернізація ТМЗК забезпечується впровадженням мультисервісних вузлів доступу. Це дозволяє поетапно перейти від мережі на базі комутації каналів до пакетної мережі. Для дослідження характеристик якості обслуговування в мультисервісному вузлі доступу його представлено як СМО з неоднорідним трафіком, оскільки потоки пакетів, що надходять в систему мають різні закони розподілу інтервалу часу між пакетами: M – експоненціальний, D – детермінований, Er –Ерланга r-го порядку, G – довільний, Hr – гіперекспоненціальний r-го порядку, fBM – фрактальна броунівська модель для кількості пакетів в одиницю часу. Схему моделі СМО представлено на рис. 5.




Рис. 5. Модель СМО


При розрахунку параметрів СМО введено наступні обмеження:

1. На вхід СМО надходить потік пакетів с певним законом розподілу інтервалів часу між ними і інтенсивністю в залежності від числа абонентських терміналів, типа розмовних кодеків, кількості кадрів в пакетах и т.д.;

2. Проміжки часу між пакетами є незалежними з однаковим розподілом;

3. Система має одну чергу (буфер, накопичувач) обмеженої довжини;

4. В системі один обслуговуючий пристрій (вихідний канал, порт);

5. В черзі використано алгоритм обслуговування FIFO – «першим прибув – першим й вибув» з втратами пакетів у випадку перевантаження черги.

При цьому задача розрахунку пропускної здатності СМО зводиться до наступного. Є множина користувачів мережі – джерел мультисервіс­ного трафіка різних класів (мова, дані, відео) і множина мультисервіс­них потоків, що надходять в систему:

,



де – вектор параметрів i класу мультисервісних користувачів; – вектор параметрів мультисервісних потоків; πi – відсоток i класу користувачів; ki – середня кількість заявок в годину найбільшого навантаження; ti – середня тривалість обслуговування; ni – кількість пакетів від i класу користувачів; λi – інтенсивність надходження пакетів від i класу користувачів; Ci – коефіцієнт варіації (нормована дисперсія) часу обслуговування пакета в системі; Hi –параметр Херста; Ti допустима затримка пакета.

Розподіл часток різного класу користувачів в мультисервісному вузлі доступу виконано наступним чином:

^ Перший клас – традиційні користувачі телефонним зв’язком, які складають 1  75%. Вони здійснюють біля k1 = 5 з’єднань в годину тривалістю t1 = 2 хвилини.

Другий клас – користуються голосовими сервісами (телефонним зв’язком) і сервісами передавання даних, частка яких складає 2 = 20%. Трафік цих користувачів складається з передавання мови та даних. Параметри мовного трафіка співпадають з параметрами першого класу, а обсяг передавання даних обмежений на рівні 10 Мбайт.

^ Третій клас – користувачі послуг Triple Play, частка яких складає 1  5%. Структура трафіка цих користувачів включає такі складові: мова, Інтернет, відео. Параметри мовного трафіка співпадають с аналогічними параметрами для другого класу. Трафік передавання даних може доходити до 100 Мбайт, час відео сеансу не більше 60 хвилин.

Ефективність роботи СМО характеризується такими параметрами: середня кількість пакетів та середній час перебування пакетів в системі; імовірність втрат пакетів із-за переповнення буферної пам’яті системи та ін. При аналітичному дослідженні мультисервісного вузла доступу розрахунками цих параметрів для заданих умов розподілу класу користувачів доведено, що зі збільшенням коефіцієнта варіації часу обслуговування пакетів в СМО збільшується їх середня кількість в системі. Встановлено, що модель M/M/1 в середньому містить на пакетів більше, ніж модель M/D/1 і в раз більше, чим модель M/Er/1.

Однак результати вимірів та їх аналіз вказують на те, що трафік у пакетних мережах не завжди відповідає моделі з експоненціальним розподілом проміжків часу між пакетами, інакше кажучи – трафік непуассонівський.

Сучасні інформаційні системи висувають підвищені вимоги до рівнів втрат, затримок інформації та джиттеру при обробці інформаційних потоків (трафіка) у телекомунікаційній системі, а це вимагає забезпечення певної якості обслуговування. Основні запропоновані механізми для рішення даної задачі в системах з пакетною передачею даних розроблені з урахуванням припущення, що трафік у таких мережах добре описується найпростішим (пуассонівським) потоком. Цим дослідженням встановлено, що в сучасних системах розподілу інформації з пакетною передачею трафік є пачковим і має так звану властивість самоподоби. Коефіцієнт пачковості для заданого потоку відповідає відношенню пікової інтенсивності процесу надходження пакетів до його середнього значення. На якісному рівні пачковий процес виглядає сильно мінливим: при порівняно невеликому середньому значенні в реалізації присутня достатня кількість великих викидів. Така форма трафіка для процесу обробки досить незручна, оскільки для забезпечення заданого рівня втрат необхідно збільшувати пропускну здатність каналів, погоджуючись з істотним недовикористанням ресурсів системи.

Властивість самоподоби (масштабної інваріантості) ще більше ускладнює задачу, оскільки пачковий трафік з цією властивістю зберігає свою пачковість при агрегації і об’єднанні (суперпозиції) декількох потоків у магістральному каналі. Причому агрегація являє собою процес усереднення реалізацій мережного трафіка по блоках даних однакової тривалості. Іншими словами, процес у магістральному каналі сучасної телекомунікаційної мережі з пакетною передачею даних також є пачковим і недостатньо згладжується при збільшенні кількості потоків. Присутність даного явища можна помітити по графіках, приведеним на рис.6 (униз масштаб часової осі укрупнюється).





а) б)

Рис. 6. Часові реалізації реального (самоподібного) трафіка (а) і традиційної несамоподібної (пуассонівської) моделі трафіка (б) при різних масштабах часової осі.

Аналізуючи даний рисунок, можна помітити, що зі збільшенням рівня агрегації (униз) самоподібний трафік (а) згладжується набагато гірше, ніж несамоподібний трафік (б).

Випадковий процес (ВП) надходження пакетів в СМО на обслуговування, що утворює потік пакетів (трафік), характеризується законом розподілу, який встановлює зв'язок між значенням випадкової величини (кількістю пакетів) і імовірністю появи цього значення. У більшості випадків для розрахунку параметрів QoS досить знати про закон розподілу тільки деякі його числові характеристики – моменти розподілу різних порядків. Для розрахунку в умовах пуассонівського розподілу досить математичного сподівання M, а для нормального розподілу – необхідно мати значення M і дисперсії D.

Основні характеристики випадкового процесу M і D, будучи досить важливими, у той же час не є вичерпними, а іноді й марними для прогнозування значення випадкової величини. Іноді ВП характеризуються однаковими значеннями M і D, але внутрішня структура цих процесів різна. Одні можуть мати плавно мінливі реалізації, а інші – яскраво виражену коливальну структуру при стрибкоподібній зміні окремих значень випадкової величини (наприклад, різке зростання кількості пакетів у мережі, що призводить до «пачковості – burstness» трафіка). Для «плавних» процесів характерна велика передбачуваність реалізацій, а для «пачкових» – дуже мала імовірнісна залежність між двома випадковими величинами ВП. У таких випадках закон розподілу, що характеризує ВП, несе в собі деяку невизначеність і дозволяє з більшою або меншою надійністю прогнозувати значення випадкової величини.

Таким чином, використовувані імовірнісні закони розподілу, що описують трафік у мультисервисних мережах не дають такої кількісної оцінки невизначеності стану системи масового обслуговування, як ентропія розподілу.

, (2)

Ентропія не залежить від значень, що приймає випадкова величина, а тільки від їхніх імовірностей.

Для оцінки параметрів якості обслуговування самоподібного трафіка запропоновано використовувати методи розрахунку відомих розподілів, ентропія яких найбільш близька до ентропії самоподібного трафіка.

Для обґрунтування можливості застосування методів розрахунку параметрів якості обслуговування відомих моделей, наприклад таких, як M/M/1, M/D/1, M/E/1 або M/H/1 в умовах самоподібного трафіка використано імітаційне моделювання. За допомогою спеціально розробленого алгоритму виконано моделювання одноканальної СМО з чергою при обслуговуванні самоподібного трафіка. Для постійної тривалості обслуговування коефіцієнт Херста змінювався в межах H = 0,55  0,9, а завантаження системи (інтенсивність) – у межах ρ = 0,1  0,9. Для заданих умов розраховувалась ентропія розподілу станів системи (2). Більш наочно результати моделювання представлені на рис. 7.



Рис. 7. Залежність ентропії розподілу від завантаження системи

З рисунка видно, що графіки залежності ентропії системи від її завантаження при певних значеннях параметра Херста ^ H для самоподібного трафіка перетинаються з графіками аналогічних залежностей для відомих моделей, таких як M/M/1, M/D/1 та M/H/1.

Результатами моделювання встановлено, що в тих точках, де однакова ентропія розподілу станів системи, однакові й досліджувані параметри якості обслуговування, такі як середня довжина черги Q та середня тривалість очікування заявок W. Наприклад, для моделей M/M/1 і fBM/D/1 (H = 0,8) при ρ = 0,6 ентропії розподілів досить близькі і дорівнюють 1,683 і 1,719 відповідно. При цьому для моделі fBM/D/1 середня довжина черги Q = 0,982 і середня тривалість очікування всіх заявок W = 1,611, що перевищує відповідні значення для моделі M/M/1 усього на 3% (на стільки ж відмінність і значень ентропії). Такий же збіг основних параметрів якості обслуговування СМО з чергою спостерігається у всіх інших точках, для яких однакові значення ентропії розподілу станів системи. Основними параметрами є: N – середня кількість заявок у системі, T – середня тривалість перебування заявок у системі, Q – середня довжина черги і W – тривалість очікування заявок.

Таким чином, запропоновано метод розрахунку характеристик якості обслуговування одноканальної системи масового обслуговування з чергою для випадку обслуговування самоподібного трафіка. Суть методу полягає в застосування методів розрахунку параметрів якості обслуговування відомих моделей, наприклад таких, як M/M/1, M/D/1, M/E/1 або M/H/1 у точках, де однакові або близькі значення ентропії розподілу станів системи. Для розрахунків можна застосовувати формулу Поллачека-Хінчина, справедливої для моделі M/G/1:

, (3)

де ^ N – середня кількість заявок у системі, С – коефіцієнт варіації тривалості обслуговування. Визначивши цей параметр, інші характеристики розраховуються через відомі співвідношення та формулу Літтла:

, , .

З рис. 7 видно, що при зміні коефіцієнта варіації тривалості обслуговування С, наприклад, від 0 до 5 графіки ентропії відомих розподілів «накривають» практично всю область можливих значень ентропії розподілів станів системи в моделі fBM/D/1 при зміні коефіцієнта Херста в діапазоні від H = 0,55 до H = 0,9. В моделі M/D/1 для постійної тривалості обслуговування С = 0, у моделі M/Е/1 – 0 < С < 1, у моделі M/М/1С = 1, у моделі M/H/1 для тривалості обслуговування з гіперекспоненціальним розподілом С > 1.

Отже, з'являється можливість розрахунку характеристик QoS в моделі СМО із самоподібним трафіком. Необхідною умовою такого розрахунку є визначення ентропії розподілу станів системи.

Результати досліджень, що наведені в розділі 3, опубліковано в роботах [3, 5].


^ У четвертому розділі«Імітаційне моделювання СМО з самоподібним трафіком» – обґрунтовано використання імітаційного моделювання, оскільки прості та точні формули для розрахунку характеристик систем масового обслуговування вдається отримати тільки в найпростіших випадках. Проаналізовано можливі способи імітаційного моделювання і розроблено спеціальний алгоритм та відповідна комп’ютерна програма.

Процес надходження в систему заявок на обслуговування моделюється як рекурентний, де момент прибуття чергової заявки утворюється додаванням випадкового інтервалу часу до попереднього. Випадкові інтервали між заявками формуються за розподілом Парето, яке при моделюванні здобуто шляхом переходу від рівномірного розподілу методом зворотної функції:

, (4)

де Zi – i-й інтервал часу між заявками, a – параметр форми розподілу, b – мода розподілу, U – випадкове число, рівномірно розподілене на інтервалі [0, 1]. Оскілки при a  2 дисперсія нескінчена, то саме цей розподіл з нескінченою дисперсією та з «довгим хвостом», яким є розподіл Парето, дозволяє моделювати потоки трафіку з ефектом самоподібності.

Параметр форми a розподілу Парето обумовлює для генерованого потоку значення параметра Херста:

, (5)

яке для самоподібного трафіка може бути в діапазоні 0,5…1. Доведення властивостей самоподібності генерованого трафіка виконано методом абсолютних моментів, в якому у якості значень випадкового процесу розглядається кількість заявок, що надходить в СМО в одиницю часу. Вихідна послідовність кількості заявок довжиною N розділено на блоки довжиною m (окремі агреговані процеси розміром m) і розраховано значення дисперсій кожного з них та кореляційна функція. Для самоподібного трафіка дисперсія агрегованих процесів убуває повільніше, чим величина, яка є зворотна до розміру вибірки m. Для вияву цього явища побудовано дисперсіонно-часовий графік залежності дисперсій агрегованих процесів від ступеня агрегації m.

Схему алгоритму моделювання однолінійної СМО з чергою та обслуговуванням заявок в порядку надходження наведено на рис.8. Робота СМО завершується в разі обслуговування п заявок. Початковий стан відповідає відсутності заявок в системі. Потоки заявок ординарні, задано функції розподілу проміжків часу між сусід­німи заявками.

Для схеми моделювання СМО використано такі оператори:

^ 1 – початкова установка i-значення лічильника числа реалізацій і k–значення лічильника кількості заявок, надходження яких співпало з простоєм СМО (по всім реалізаціям);

^ 2 – уста­новка початкового значення j–номера поточної заявки; tj-1 – значення моменту надходження в СМО (j-1)-й заявки и Өj-1 – значення моменту виходу (j-1)-й заявки (для кожної реалізації);

3 – формування величини tj, причому Z – величина проміжку часу між моментами надходження (j-1) и j-й заявки, сукупність цих величин розподіле­на по закону А (t);

4 – логічний оператор, що дозволяє з’ясувати стан СМО (простою або роботи) в момент приходу j-й заявки;

5 – підрахунок кількості приходу заявок в СМО, при яких система простоювала (по всім реалізаціям);



Рис. 8. Блок-схема алгоритму імітаційної моделі


^ 6, 7 – оператори формування значення tнj – моменту початку обслугову-вання j-ї – заявки;

8 – оператор формування Өj, причому τj – тривалість обслуговування j-й – заявки, сукупність цих величин розподілена по закону В (t);

9 – оператор переіндексації j – номера поточної заявки;

10 – логічний оператор, що служить для фіксації завершення обслуговування n-ї заявки (для кожної реалізації);

^ 11 – лічильник кількості реалізацій;

12 – логічний оператор, що з'ясовує момент закінчення т-ї реалізації;

13 – оператор друку результату моделювання.

Із блок-схеми рис. 8 видно, що всі оператори діляться на два типа:

  1. Оператори, призначені безпосередньо для моделювання процесів в СМО (1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12).

  2. Оператори, призначені для фіксації, обробки й видачі характеристик, що визначаються (5, 13).

Сукупність операторів першого типа обумовлюється структурою СМО, що моделюється, дисципліною проходження заявок і т. д. Оператори другого типа залежать від параметрів, що визначаються.

Моделюванням у відповідності до розробленої блок-схеми встановлено, що у разі обслуговування самоподібного трафіка зі зростанням інтенсивності навантаження ρ погіршуються характеристики якості обслуговування або знижується пропускна спроможність, але не настільки, як це передбачається за методом Нороса. Розбіжність результатів моделювання і оцінок, одержуваних за формулою Нороса може бути до сотні процентів. Очевидно, що оцінка Нороса значно завищена, що вимагає знаходження більш точного вирішення.

Результати імітаційного моделювання СМО типа fBM/D/1 при = 0,7 наведені на рис. 9 і показані лінією, що позначено знаком «+», а розрахунки за формулою Нороса показані штриховою лінією.



Рис. 9. Результат моделювання середньої кількості заявок в системі ^ N для моделі fBM/D/1 при = 0,7

За допомогою розробленої моделі виконано дослідження впливу законів розподілу тривалості обслуговування, на параметри якості обслуговування в умовах самоподібного трафіка.



Рис. 10. Залежність ентропії розподілу від  в моделі fBM/M/1

Для регулярного, експонентного та логарифмічно нормального законів розподілу тривалості обслуговування коефіцієнт Херста H = 0,55 та H = 0,85, а завантаження системи (інтенсивність навантаження) змінюється в межах ρ = 0,1  0,9. Для заданих умов розраховується ентропія розподілу станів системи (1).

З рис. 10 видно, що на ентропію розподілу станів системи (відповідно і на параметри якості обслуговування) впливає величина коефіцієнта Херста, та закон розподілу тривалості обслуговування. Однак при значеннях коефіцієнта Херста в межах H = 0,55…0,85 за будь-якого закону розподілу тривалості обслуговування змінюючи коефіцієнт варіації тривалості обслуговування С від 0 до 5 побудовані графіки ентропії «накривають» практично всю область можливих значень ентропії розподілів станів системи в моделях fBM/D/1, fBM/M/1 и fBM/LogN/1. Таким чином, розрахунок характеристик QoS в моделі СМО з самоподібним трафіком при будь-якому законі розподілу тривалості обслуговування можливий за формулою (3). Необхідною умовою такого розрахунку є визначення ентропії розподілу станів системи.


Результати досліджень, що наведені в розділі 4, опубліковано в роботах [1, 4].

^ У висновках сформульовано основні результати дисертаційної роботи:

  1. Виконано аналіз системних та технологічних принципів реконструкції мереж зв’язку з обґрунтуванням їх структури і поділом на транспортні мережі та мережі доступу.

  2. Досліджено характеристики систем передавання даних мереж доступу, побудованих на базі багатопарних кабелів із застосуванням хDSL-технологій, що дозволяє ефективно вирішувати задачі проектування, будівництва та експлуатації мережі абонентського доступу.

  3. Розроблено програми моделювання мережі високошвидкісного цифрового абонентського доступу на базі технологій хDSL з урахуванням характеристик реальних абонентських ліній, яка дозволяє розраховувати характеристики цифрових абонентських ліній ADSL2+, VDSL та VDSL2 в умовах паралельної роботи по багатопарних кабелях.

  4. Досліджено вплив характеристик абонентського доступу на швидкість передавання даних в цифровій лінії, побудованій на основі хDSL-технології.

  5. Створено імітаційну модель одноканальної системи обслуговування самоподібного трафіка з різноманітними законами розподілу тривалості обслуговування пакетів, виконано статистичне моделювання, проаналізовано результати і визначено оцінку точності результатів моделювання.

  6. Досліджено вплив явища самоподібності трафіка на пропускну спроможність мультисервісної мережі зв’язку, та обґрунтовано, що для оцінки параметрів якості обслуговування самоподібного трафіка в одноканальній системі з накопичувальним буфером можна використовувати методи розрахунку відомих розподілів, ентропія яких співпадає або найбільш близька до ентропії розподілу станів системи з самоподібним трафіком

  7. Досліджено вплив законів розподілу тривалості обслуговування, на параметри якості обслуговування в умовах самоподібного трафіка.

  8. Досліджено ймовірносно-часові параметри мультисервісного трафіка та види їх розподілу і встановлено залежність параметрів якості обслуговування від коефіцієнта варіації тривалості обслуговування.

Практичні результати дисертаційної роботи впроваджено у НДР та при модернізації телекомунікаційної мережі м. Шемахи республіки Азербайджан, що під­тверджено відповід­ними актами.

^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ганифаев Р.А. Имитационное моделирование времени ожидания в сетях с коммутацией пакетов / Ганифаев Р.А., Мамедов М.А. // Восточно-Европейский журнал передовых технологий №1/2(25), 2007, С.116-119. (Особистий внесок – розробка імітаційної моделі, математичні розрахунки, аналіз функції апроксимації статистичних даних – 0,3 д.а.)

2. Ганифаев Р.А. Модернизация телефонной сети общего пользования на основе концепции NGN / Ганифаев Р.А. // Восточно-Европейский журнал передовых технологий. – №6/3(30), 2007, С.32-35.

3. Ганифаев Р.А. Исследование параметров мультисервисного узла доступа сети следующего поколения / Ганифаев Р.А. // Наукові праці ОНАЗ ім. О.С. Попова № 2, 2007, С.79-86.

4. Ганифаев Р.А. Влияние закона распределения длительности обслуживания в условиях самоподобного трафика на параметры QoS / Ложковский А.Г., Ганифаев Р.А. // Восточно-Европейский журнал передовых технологий №4/3(34), 2008, С.46-50. (Особистий внесок – імітаційне моделювання та статистична обробка результатів – 0,1 д.а.)

5. Ганифаев Р.А. Оценка параметров качества обслуживания самоподобного трафика энтропийным методом / Ложковский А.Г., Ганифаев Р.А. // Наукові праці ОНАЗ ім. О.С. Попова №1, 2008. С. 57-62 (Особистий внесок – імітаційне моделювання та доведення самоподібності генерованого трафіка методом абсолютних моментів – 0,1 д.а.)

6. Ганифаев Р.А. Моделирование параллельной работы цифровых абонентских линий / Ляховецкий Л.М., Мамонтов И.А., Ганифаев Р.А. // Наукові праці ОНАЗ ім. О.С. Попова №2, 2008, С.34-39 (Особистий внесок – розробка моделі ЦАЛ, математичні розрахунки – 0,3 д.а.)


АНОТАЦІЇ


Ганіфаєв Р.А. Вплив характеристик абонентського доступу та трафіка на пропускну спроможність мультисервісних мереж. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.12.02 – телекомунікаційні системи та мережі. Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова, Одеса, 2009.

У дисертаційній роботі досліджено характеристики цифрових абонентських ліній широкосмугового доступу ADSL2+, VDSL та VDSL2 в умовах паралельної роботи по багатопарних кабелях вітчизняної міської телефонної мережі, що дозволяє ефективно вирішувати задачі проектування, будівництва та експлуатації мережі абонентського доступу. Розроблено вдосконалену методику моделювання характеристик цифрових абонентських ліній xDSL, яка дозволяє розраховувати характеристики цифрових абонентських ліній ADSL2+, VDSL та VDSL2 в умовах паралельної роботи по багатопарних кабелях. Обґрунтовано, що для оцінки параметрів якості обслуговування самоподібного трафіка в одноканальній системі з накопичувальним буфером можна використовувати методи розрахунку відомих розподілів, ентропія яких співпадає або найбільш близька до ентропії розподілу станів системи з самоподібним трафіком. Досліджено вплив законів розподілу тривалості обслуговування, на параметри QoS в умовах самоподібного трафіка і встановлено залежність параметрів якості обслуговування від коефіцієнта варіації тривалості обслуговування.


Ключові слова: телекомунікаційна мережа, потік викликів, параметри навантаження, інтенсивність навантаження, закон розподілу, імовірність втрат, тривалість обслуговування, метод розрахунку, імітаційне моделювання.


^ Ганифаев Р.А. Влияние характеристик абонентского доступа и трафика на пропускную способность мультисервисных сетей. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.12.02 – телекоммуникационные системы и сети. Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова, Одесса, 2009.

В диссертационной работе исследованы характеристики цифровых абонентских линий широкополосного доступа ADSL2+, VDSL и VDSL2 в условиях параллельной работы по многопарным кабелям отечественной городской телефонной сети, которая позволяет эффективно решать задачи проектирования, строительства и эксплуатации сети абонентского доступа. Разработана усовершенствованная методика моделирования характеристик цифровых абонентских линий xDSL, которая позволяет рассчитывать характеристики цифровых абонентских линий ADSL2+, VDSL и VDSL2 в условиях параллельной работы по многопарным кабелям. Обосновано, что для оценки параметров качества обслуживания самоподобного трафика в одноканальной системе с накопительным буфером можно использовать методы расчета известных распределений, энтропия которых совпадает или наиболее близкая к энтропии распределения состояний системы с самоподобным трафиком. Исследовано влияние законов распределения продолжительности обслуживания на параметры QoS в условиях самоподобного трафика и установлена зависимость параметров качества обслуживания от коэффициента вариации продолжительности обслуживания.

Ключевые слова: телекоммуникационная сеть, поток запросов, параметры нагрузки, интенсивность нагрузки, закон распределения, вероятность ожидания, среднее время ожидания, длительность обслуживания, метод расчета, имитационное моделирование, самоподобный трафик, среднее время ожидания.


^ Ganifaev R.A. Influence of subscriber access characteristics to the throughput and traffic characteristics to the traffic capacity in the multiservices network. – The Manuscript.

The dissertation is competing for the a degree of Ph.D. on a speciality 05.12.02 – telecommunication system and networks. – Odessa National Academy of Telecommunication after A.S. Popov, Odessa, 2009.

In a dissertation the performances of digital subscriber lines of broadband access ADSL2 +, VDSL and VDSL2 in conditions of a parallel operation on multipair cables of a domestic urban telephone network are probed which allows effectively to solve the tasks of projection, construction and operation of a network of subscribers access. The perfected procedure of simulation analysis of performances of digital subscriber lines xDSL designed which allows to calculate performances of digital subscriber lines ADSL2 +, VDSL and VDSL2 in conditions of a parallel operation on multipair cables. Is proved, that for a rating of parameters of a grade of service of self-similar traffic in a single-channel system with an accumulative buffer it is possible to use computational methods of known allocations, which entropy coincides or most close to an entropy of allocation of system conditions with self-similar traffic. The influence of distribution laws of duration of a upkeep to parameters QoS in conditions of self-similar traffic is probed and the association of parameters of a grade of service on coefficient of a variation of duration of a upkeep is established.

Keywords: telecommunication network, arrival. calls flow, traffic parameters, traffic intensity, distribution, blocking probability, self-similar input, holding time, server, simulation modeling, queuing system, average waiting time.


Підписано до друку ___.________.2009 р. Обсяг 0,9 друк. арк.

Формат 60х88/16 Зам. № ____. Тираж 100 прим.

Віддруковано на видавничому устаткуванні фірми RISO у друкарні редакційно-видавничого центру

Одеської національної академії зв’язку ім. О.С. Попова.


Україна, 65029, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 61

ОНАЗ ім. О.С. Попова, 2009


Схожі:

На пропускну спроможність мультисервісних мереж iconМетодичні рекомендації
Ціль: Навчитися визначати спроможність арматурної сталі утворювати заданий кут загину. Визначити спроможність арматури скручуватися...
На пропускну спроможність мультисервісних мереж iconФормат опису модуля
Навчання штучної нейронної мережі; Контрольоване навчання; Неконтрольоване навчання; Оцінки якості навчання; Архітектури нейронних...
На пропускну спроможність мультисервісних мереж iconТип модуля: обов’язковий Семестр: VII обсяг модуля
Загальні засади побудови комп'ютеризованих систем І мереж передачі даних. Технології локальних мереж (lan). Побудова локальних мереж...
На пропускну спроможність мультисервісних мереж iconТип модуля: обов’язковий Семестр: VIII обсяг модуля
Загальні засади побудови комп'ютеризованих систем І мереж передачі даних. Технології локальних мереж (lan). Побудова локальних мереж...
На пропускну спроможність мультисервісних мереж iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «спеціаліст» Спеціальність: 05070102 Електричні системи І мережі Донецьк, Доннту, 2012р. Основні питання з теорії електричних мереж
Класифікація І загальне призначення електротехнічних систем І мереж. Режими роботи мереж (нормальний, ремонтний, аварійний, післяаварійний)....
На пропускну спроможність мультисервісних мереж iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр» Спеціальність: 05070102, 05070102 Електричні системи І мережі Донецьк, Доннту, 2013р. Основні питання з теорії електричних мереж
Класифікація і загальне призначення електротехнічних систем і мереж. Режими роботи мереж (нормальний, ремонтний, аварійний, післяаварійний)....
На пропускну спроможність мультисервісних мереж iconТема Побудова локальних комп'ютерних мереж. Мережа microsoft network принципи та поняття архітектоніки мереж
Компьютерная информационная сеть, это многопользовательская электронная система хранения, передачи и обработки данных
На пропускну спроможність мультисервісних мереж iconТема Побудова локальних комп'ютерних мереж. Мережа microsoft network принципи та поняття архітектоніки мереж
Компьютерная информационная сеть, это многопользовательская электронная система хранения, передачи и обработки данных
На пропускну спроможність мультисервісних мереж iconТема Побудова локальних комп'ютерних мереж. Мережа microsoft network принципи та поняття архітектоніки мереж
Компьютерная информационная сеть, это многопользовательская электронная система хранения, передачи и обработки данных
На пропускну спроможність мультисервісних мереж iconТема Побудова локальних комп'ютерних мереж. Мережа microsoft network принципи та поняття архітектоніки мереж
Компьютерная информационная сеть, это многопользовательская электронная система хранения, передачи и обработки данных
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи