Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент icon

Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент




Скачати 150.04 Kb.
НазваПрофесіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент
Дата23.04.2013
Розмір150.04 Kb.
ТипДокументи

УДК 37.017:621.31

ПРОФЕСІОГРАМА ВИКЛАДАЧА ПРАКТИЧНОГО

НАВЧАННЯ В ГАЛУЗІ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ, ЯК ОСНОВА СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент

Чернігівський державний педагогічний університет

ім. Т.Г. Шевченко, м. Чернігів

Васюченко Павло Вікторович, асистент кафедри електроенергетики

Українська інженерно-педагогічна академія, м. Харків

Постановка проблеми.

У нових соціально-економічних умовах розвитку ринку праці суспільство та роботодавці висувають підвищені вимоги до якості підготовки фахівців різного рівня, які не тільки повинні мати необхідні знання у своїй професійній сфері, але й володіти вміннями їх комплексного застосування під час розв’язанння виробничих завдань з перших днів самостійної професійної діяльності .

Основна мета професійної освіти – це підготовка кваліфікованого працівника відповідного рівня і профілю, конкурентоздатного на ринку праці, компетентного, відповідального, який вільно володіє своєю професією.

Компетентність являє собою комплексне виявлення знань, умінь, навичок, способів і прийомів їх застосування в різноманітної діяльності, спілкуванні та творчому саморозвитку особистості.

Провідною фігурою в підготовці підростаючого покоління до компетентної праці є викладач практичного навчання.

У своїй діяльності він покликаний виходити з того, що основною метою сучасної професійної освіти є підготовка працівника, у якого сформована професійна компетентність, професійно значущі особистісні якості, навички творчого саморозвитку, що в решті – решт дозволяє набути професійну мобільність та отримати соціальну захищеність.

Це завдання покликана розв’язувати система професійно-педагогічної освіти, що включає в себе вузи, технікуми та коледжі.

^ Аналіз досіджень і публікацій. Мета системи формування електротехнічної компетенції викладача практичного навчання задається моделлю його підготовки. Існують різні підходи до побудови освітніх моделей фахівця.

У поняття "модель фахівця" різні вчені вкладають різний зміст. Більшість розробників цієї проблеми розуміють під моделлю фахівця описовий аналог, що відображає основні характеристики об’єкта, що вивчається, яким є узагальнений образ фахівця даного профілю, що не суперечить філософському визначенню моделювання.

Розробкою моделі фахівця займалися В. Анісімов, Л. Виготський, Ю. Лаврик, В. Пантана, Н. Печенюк, В. Розов, Е. Смирнова, В. Сластьонін, Н. Тализіна, Л. Хіхловський, А. Ченцов, Г. Ягодін та ін.

Наприклад, Ю. Лаврик для побудови моделі фахівця передбачає встановлення функціональної сутності фахівця, широти його професійного профілю, професіографічних характеристик, експертних оцінок і прогнозів розвитку цієї діяльності на найближчу та віддалену перспективу, схеми навчальних дисциплін з урахуванням їх обсягу і співвідношення [5].

Модель як існуючий навчально-виховний комплекс вдосконалюється на підставі вимог практики. Вимоги ж практики знаходять відображення у відомостях про діяльність фахівців, їх професійні якості тощо.

Існує концепція, згідно з якою за модель приймаються безпосередньо навчальні плани, програми та інші документи, але, на думку багатьох учених, така концепція є недосконалою.

Найбільш прийнятною є концепція, у якій в основу моделі фахівця покладена модель його діяльності (В. Анісімов, В. Пантіна, Е. Смирнова, Н. Тализіна, Н. Печенюк, Л. Хіхловський та ін.)

При такому розумінні модель фахівця – це аналог його діяльності, виражений у репрезентативних характеристиках, що визначаються у дослідженні умов функціонування сукупності фахівців, що нас цікавлять.

Метою даної статті є дослідження особливостей реалізації системи підготовки викладачів практичного навчання в галузі електроенергетики до професійної діяльності та підвищення їх мотивації навчання на основі професіографічного підходу.

^ Виклад основного матеріалу. У багатьох навчальних закладах країни розробка моделі фахівця йшла в напрямку опису видів діяльності, функцій, які виконуються на робочих місцях, а також визначенні необхідних для цього знань, умінь і навичок.

Прийнята концепція моделі фахівця як аналогія його діяльності дозволяє вирішити такі проблеми:

– отримання опису діяльності безпосередньо на виробництві;

– виявлення невідповідності між підготовкою фахівців та конкретною діяльністю.

Формування моделей фахівців може бути представлено на різних рівнях залежно від цілей і завдань. Можна виділити дві основні групи цілей при розробці моделей фахівців: отримання інформації та її переробка для впровадження в навчальний процес; використання фахівців в тій чи іншій сфері, розробка посадових інструкцій, паспортів спеціальностей тощо. Діяльність у багатьох розробках зводиться до наступних видів: виробничо-технологічна; організаційно-управлінська; конструкторсько-технологічна; навчально-методична; навчально-виховна та ін.

У ряді досліджень розглядається необхідність створення ієрархічної структури моделі. Такий аспект пов’язаний з тим, що є діяльності, які виступають загальними для випускників усіх освітніх установ. На цьому рівні до них відносяться: спілкування з людьми, управління, оволодіння методами самоосвіти та ін. Тобто такі діяльності, що пов’язані з світоглядними, морально-етичними, загальнокультурними нормами поведінки людини.

Наступний рівень складають діяльності, пов’язані із загальнонауковим аспектом.

Останній рівень пов’язаний з вузькою спеціалізацією.

При вивченні діяльності стає необхідним і вивчення людини як носія функцій певної професії. Розгляд людини на соціальному, психологічному та психофізіологічному рівнях має велике значення для формування моделі фахівця.

Інше важливе питання дослідження діяльності – це визначення її характеристик. Е. Смирнова виділяє такі характеристики діяльності [7]: проблеми (завдання), які доводиться розв’язувати конкретному фахівцю; типи діяльності – способи, прийоми, за допомогою яких вирішуються завдання; функції – узагальнена характеристика основних обов’язків, які виконуються згідно з вимогами професії; шляхи розв’язання, які використовує фахівець, стикаючись з тією чи іншою проблемою; знання, тобто відомості теоретичного та прикладного характеру, якими оперує у своїй діяльності фахівець; вміння та навички – прийоми та способи, за допомогою яких досягаються бажані результати; якості – індивідуально-типові параметри особистості, що забезпечують успішність дій в обраній галузі; установки, ціннісні орієнтації, світогляд.

Якість освіти розуміється як підготовленість суб’єкта, який отримав освіту певної якості, до виконання конкретних функцій [5].

Опис того, до чого повинен бути придатний фахівець, до виконання яких функцій він повинен бути підготовлений, якими якостями він повинен володіти, і становить модель фахівця. Перелік пріоритетних професійних дій, функцій і вмінь, якими повинен володіти фахівець, представлені а в табл. 1.1.

Модель фахівця виступає системо утворюючим фактором для відбору змісту освіти і форм його реалізації в навчальному процесі.

В останні роки спостерігається тенденція до розробки різних моделей фахівців, призначених для наочного і адекватного уявлення майбутньої професійної діяльності та ефективної підготовки до неї.

Таблиця 1.

^ Компетентнісні характеристики фахівців різних рівнів

Професія

Функції

Уміння

Дії

1

2

3

4

Робітник

  • виконання робіт з ремонту силових і освітлювальних електроустановок з електричними схемами середньої складності;

  • обслуговування та профілактика ремонту внутрішніх силових освітлювальних електропроводок

  • усунення несправностей в силових і освітлювальних електропроводках, електродвиунах, у пускорегулюючій апаратурі;

  • капітальний ремонт силових і освітлювальних електропроводок

  • виконання електромонтажних робіт;

  • читання електричних схем;

  • монтаж електроприводів;

  • монтаж приладів та засобів автоматизації;

  • монтаж повітряних кабельних ліній;

  • монтаж трансформаторних підстанцій;

  • виконання слюсарських робіт;

1

2

3

4










  • виконання такелажних робіт

Електрик

  • професійна діяльність електрика з експлуатації електрообладнання та автоматики на підприємствах

  • технічна експлуатація, обслуговування і ремонт транспортного електрообладнання та автоматики;

  • організація наладки, регулювання та перевірки електрообладнання;

  • оцінка ефективності виробничої діяльності;

  • аналіз стану техніки безпеки;

  • підготовка технічної документації для модернізації та модифікації електрообладнання;

  • використання нормативної та довідкової літератури

  • знаходження ефективного розв’язання проблем у сфері професійної діяльності;

  • використання комп’ютерної техніки та технологій;

  • самоосвіта, саморозвиток, самовдосконалення;

  • володіння професійною лексикою;

  • розрахунок параметрів типових схем електричних та електронних пристроїв;

  • контроль відповідності якості електротехнічних виробів встановленим нормативам

Викладач практичного навчання

  • здійснення цілісного навчально-виховного, методичного та організаційно-управлінського процесу

  • формування і розвиток професійних компетенцій студентів;

  • проектування навчальних, позааудиторних занять та заходів з виховної роботи;

  • розробка планової документації з виробничого навчання;

  • розробка планів розміщення обладнання, технічного оснащення і організації робочих

  • здійснення профорієнтаційної роботи;

  • підготовка до проведення навчальних занять і виробничого навчання з використанням навчально-методичної літератури;

  • самостійне виконання дій щодо перетворення виниклої ситуації в умовах невизначеності;

  • самоконтроль і відповідальність за

1

2

3

4







місць;

  • аналіз, оцінка і коригування навчально-виробничої діяльності;

  • застосування автоматизованих засобів навчання

виконувану роботу;

  • володіння професійною лексикою;

  • застосування комп’ютерної техніки і технологій;

  • нормування навчально-виробничих робіт студентів


Моделі особистості фахівця Г. Суходольський підрозділяє на два підкласи – "професіографічні" і "персонологічні" [3, с. 17-18].

Вибір базових властивостей у персонологічних моделях ведеться "від особистості" і ґрунтується на уявленні про багатофакторну структуру особистості. Для моделювання підготовки та професійної діяльності викладача практичного навчання, електрика більш ефективними є професіографічні моделі особистості.

Профессіографічний підхід до побудови моделі фахівця успішно використовується при створенні професіограм, що розробляються з метою визначення професійної придатності та реалізації профвідбору або профпідбору.

Як еталонні моделі фахівця використовуються кваліфікаційні характеристики і професіограми. За визначенням А. Маркової: "Професіограма – це науково-обґрунтовані норми та вимоги професії до видів професійної діяльності та якостей особистості фахівця, які дозволяють йому ефективно виконувати вимоги професії, отримувати необхідний для суспільства продукт і разом з тим створювати умови для розвитку особистості самого працівника" [2].

У структуру професіограми А. Маркова включає трудограму (опис праці в професії) і психограму (опис людини праці в професії). Трудограма характеризує фахівця як суб’єкта професійної діяльності, а психограма – як індивіда.

На основі аналізу досліджень С. Чистякова, Н. Захарова та Г. Щукіної [4; 6] була створена триблочна структура професіограми, що містить: трудограму – опис праці в професії; психограму – опис людини у праці; соціограму – опис особистості в професії.

Для кожного з трьох блоків визначені узагальнені ознаки, які можна віднести до будь-якої професії.

Розглядаючи детально кожну із складових частин професіограми, можна побачити, що ці частини досить добре узгоджуються з компонентами професійної компетенції фахівця. Так, трудограма відображає призначення і місію професії, її розповсюдженість, цілі, предмет, засоби, умови, продукт праці, а також знання, уміння, способи виконання професійної діяльності, можливі рівні професіоналізму та кваліфікаційні розряди, права представників даної професії, посадові обов’язки. Це достатньою мірою відповідає технологічному і спеціальному компонентам професійної компетенції.

Психограмма містить опис мотивів, цілей, завдань, потреб людини в професії, а також ціннісні орієнтації, відносини, емоції та психічні стани, задоволеність людини працею, її процесом і результатом, психологічні вимоги та протипоказання, що висуваються до фахівця професій, її позитивні та негативні сторони, психологічні характеристики професійного росту та тенденції розпаду професійної діяльності, професійні домагання і професійну самооцінку. Всі перераховані аспекти відповідають психологічному компоненту професійної компетенції.

Соціограма описує соціально значимі якості людини (комунікабельність, організаторські здібності, мобільність та ін.), соціальну значимість і затребуваність професії в суспільстві, соціальні норми людини в професії, правила субординації, професійну культуру, адаптивність особистості в професії до впливів зовнішнього середовища, творчі здібності та можливості збагатити досвід професії, ціннісні орієнтації, відносини, позиції в професії, здатність до професійного навчання та професійного саморозвитку, професійне мислення. Перераховані моменти характеризують фахівця з позиції соціального, управлінського, комунікативного компонентів професійної компетенції.

Проведений аналіз складу і структури кваліфікаційних характеристик фахівців дозволив сформувати комплексну професіограму, що складається з трудограми, психограми і соціограми викладача практичного навчання, електрика, що відображає сучасні вимоги суспільства до його діяльності, і на її основі дозволяє створити модель професійної компетентності майбутнього викладача практичного навчання, електрика (рис 1).

Компетентність як інтегральна характеристика фахівця включає в себе комплекси професійних, соціально-особистісних і універсальних (надпрофесійних) здібностей людини, що дозволяють їй успішно розв’язувати актуальні та перспективні професійні завдання.

Компетентність є сукупністю компетенцій, які в свою чергу класифікуються як ключові, необхідні без винятку всім випускникам і базові, професійні, що відповідають конкретній спеціальності.

Ключові компетенції можна згрупувати у два блоки:

1 блок: здатності до розвитку готовності до самоосвітньої діяльності (вивчати, шукати, думати);

2 блок: здатності до розвитку готовності до виробничої діяльності (розпочинати справу, співпрацювати, адаптуватися).

Готовність до самоосвітньої діяльності та готовність до виробничої діяльності безпосередньо не пов’язані з конкретною професією і можуть бути обрані як показники, що дозволять порівняти між собою різні форми підготовки фахівців без врахування конкретної специфіки професійної діяльності, тобто як інваріантні [1].

Перелік базових компетентностей можна поділити на три групи: загальнокультурні, методологічні, професійно-орієнтовані.

^ Загальнокультурні компетентності – потреба в самоосвіті та саморозвитку; моральні позиції особистості й прояв цих позицій у професійній та педагогічній діяльності; цілісні уявлення про людину, суспільство, культуру, науку і технологію в сучасному світі; потреба і здатність підтримувати своє фізичне та психічне здоров’я; знання про підтримку працездатності у швидкозмінних умовах життя; готовність до використання інформаційних та комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі; готовність до творчої діяльності.

^ Методологічні компетентності – готовність до організації навчально-виховного процесу в навчальному закладі; готовність розв’язувати професійно-педагогічні проблеми в умовах невизначеності; готовність до інноваційної діяльності у своїй професійній галузі; здатність до рефлексії, самоконтролю і корекції процесу професійної діяльності за результатом.




Рис. 1. Модель професійної компетентності викладача практичного навчання, електрика

^ Професійно-орієнтовані компетентності – готовність до підготовки студентів до відповідного рівня кваліфікації з робочої професії або посади службовця, до розробки змісту і дидактичних засобів професійного навчання; здатність до впровадження у навчально-виховний процес сучасних технологій професійного навчання та виховання; готовність до планування та проведення уроків (занять), застосовуючи сучасні методи, організаційні форми та засоби навчання; готовність до складання переліків навчально-виробничих робіт, їх нормування, експлуатації та обслуговування навчально-виробничого устаткування, складання планів виховної роботи в групі; готовність до організації позанавчальної діяльності студентів, до використання індивідуального підходу у вихованні студентів.

Висновки. Виходячи з цієї дефініції, необхідно визначити межі щодо остаточної мети при визначенні траєкторії розвитку студентів, що здійснюється відповідно до комплексного підходу у трьох взаємопов’язаних сферах діяльності: навчальній, соціальній, професійній. Освітній вектор переходу від навчальної діяльності через квазіпрофесійну до професійної дає напрямок росту компетентності майбутнього фахівця як кінцевої мети професійної освіти.

Таким чином, існуючі державні освітні стандарти за спеціальностями містять в основному вимоги до знань і вмінь професіонала, не торкаючись його професійно важливих якостей, життєвих орієнтацій. Тому для реалізації системи підготовки випускників до професійної діяльності та підвищення мотивації студентів потрібно використовувати професіографічний підхід. Професіограми як система вимог до фахівця створять можливості передбачати конкретні шляхи, засоби, операції, критерії професійної підготовки студентів, а також дозволять вдосконалювати програму формування особистості майбутнього фахівця.

Резюме. У статті розкриваються особливості реалізації системи підготовки викладачів практичного навчання в галузі електроенергетики до професійної діяльності та підвищення їх мотивації навчання на основі професіографічного підходу. На думку автора, професіограми як система вимог до викладача практичного навчання створюють можливості передбачати конкретні шляхи, засоби, операції та критерії їх професійної підготовки, а також дозволять вдосконалювати програму формування особистості майбутнього фахівця. Ключові слова: викладач практичного навчання, професійна підготовка, професіограма, електротехнічна компетентність.

Резюме. В статье раскрываются особенности реализации системы подготовки преподавателей практического обучения в области электроэнергетики к профессиональной деятельности и повышения их мотивации обучения на основе профессиографического подхода. По мнению автора, профессиограммы как система требований к преподавателю практического обучения создают возможности предусматривать конкретные пути, средства, операции и критерии их профессиональной подготовки, а также позволяют совершенствовать программу формирования личности будущего специалиста. Ключевые слова: преподаватель практического обучения, профессиональная подготовка, профессиограмма, электротехническая компетентность.

Summary. The article reveals features of the system of training teachers for practical training in energy to the profession and increases their motivation through professiographical approach. The author takes it that professiograms as system requirements for practical training of teachers create opportunities include specific ways, means, operations and criteria for their training and formation program will improve the individual's future professional. Key words: practical teacher training, vocational training, professiogram, electrical engineering expertise.

Література:

  1. Выготский Л.С. Собрание сочинений: в 6 т. / Лев Семенович Выготский. – М.: Педагогика, 1992. – Т 2. – 386 с.

  2. Кузьмина Н.В. Критерии оценки педагогических систем деятельности педагогов и учащихся. Методы системного пед. исследования / Н.В. Кузьмина. – Л.; Изд-во ЛГУ, 1980. – С. 19-27.

  3. Никифоров Г.С. Самоконтроль как механизм надежности человека-оператора / Г.С. Никифоров. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1977. – 112 с.

  4. Рыжаков М.В. Ключевые компетенции в стандарте образования: возможности реализации. / М.В. Рыжаков // Стандарты и мониторинг. – 1999. – №4. – С. 20-23.

  5. Самойленко О.М. Організаційно-методичні засади розвитку фахової компетентності викладачів інформатики вищих навчальних закладів за дистанційною формою підвищення кваліфікації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Олександр Миколайович Самойленко. – К., 2007. – 21 с.

  6. Сластенин В.А. Педагогика: [учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений] / [В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов]; под ред. В.А. Сластенина. – М.: Издательский центр. "Академия", 2002. – 576 с.

  7. Смирнова Е.Э. Пути формирования модели специалиста с высшим образованием / Е.Э. Смирнова. – Л.: ЛГУ, 1977. – 136 с.

Схожі:

Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент iconУдк 37. 017: 621. 31 П. В. Васюченко експериментальне визначення ефективності спецкурсу "методи розв’язування задач з електротехніки" на формування електротехнічної компетентності майбутніх викладачів практичного навчання в галузі електроенергетики
Т був спрямований на визначення комплексу методів, що застосовуються для виявлення сформованості електротехнічної професійної компетентності...
Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент iconКомплексний екзамен з фахових дисциплін початкового навчання (технології вивчення галузі «Мови І літератури», технології вивчення галузі «Математика», інтегроване вивчення навчальних предметів галузі «Мистецтво», технології вивчення галузі «Людина І світ»)
Професор кафедри педагогіки та методик дошкільної І початкової освіти, кандидат педагогічних наук, доцент
Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент iconМетодичні рекомендації до навчальної програми за вимогами кредитно-модульної системи
Всі ці етапи слугують формуванню професійно-педагогічної компетентності майбутнього викладача української літератури. Формування...
Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент iconАктуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених
Касьяненко Г. Я., кандидат хімічних наук, доцент; Корнус А. О., кандидат географічних наук, доцент; Говорун О. В., кандидат біологічних...
Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент iconБ. В. Авраменко Навчальний посібник з практичного курсу англійської мови для студентів інституту мистецтв педагогічного університету
Рецензенти: І. О. Татаріна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри іноземних мов
Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент iconРешнова Світлана Федорівна доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент робоча програма
Речицький Олександр Наумович – завідувач кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат хімічних наук, доцент
Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент iconРешнова Світлана Федорівна доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент робоча програма
Решнова Світлана Федорівна – доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент
Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент iconРешнова Світлана Федорівна доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент робоча програма
Решнова Світлана Федорівна – доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент
Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент iconРешнова Світлана Федорівна доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент робоча програма
Решнова Світлана Федорівна – доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент
Професіограма викладача практичного навчання в галузі електроенергетики, як основа системи формування електротехнічної компетентності пригодій Микола Анатолійович, кандидат педагогічних наук, доцент iconРешнова Світлана Федорівна доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент робоча програма
Решнова Світлана Федорівна – доцент кафедри органічної та біологічної хімії, кандидат педагогічних наук, доцент
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи