Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» icon

Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі»




Скачати 186.77 Kb.
НазваПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі»
Дата14.09.2012
Розмір186.77 Kb.
ТипДокументи

Перелік дисциплін, які виносяться

для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра

зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі»


Периферійні пристрої

Системне програмне забезпечення

Паралельні та розподілені обчислення

Основи алгоритмізації та програмування

Комп’ютерні системи

Комп’ютерні мережі

Комп’ютерна електроніка та схемотехніка

Архітектура комп’ютерів та комп’ютерних систем

Прикладна теорія цифрових автоматів

^ Системне програмування


Програми дисциплін


Периферійні пристрої


Основні принципи функціонування

Роль і місце периферійних пристроїв (ПП) в ієрархії ЕОМ та комп’ютерних систем (КС). Класифікація ПП. Основні функції, компоненти, характеристики систем уведення-виведення інформації. Способи підключення ПП до пристроїв управління.

Інтерфейси периферійних пристроїв

Визначення, характеристики-класифікатори та загальні характеристики інтерфейсів ПП. Паралельні інтерфейси, основні характеристики, склад і призначення ліній зв’язку, особливості обміну інформацією і виконання основних операцій. Інтерфейси каналів уведення-виведення великих, малих та мікро-ЕОМ. Інтерфейси ISA, EISA, Q-bus, ІРПР-BS4421, ІРПР-М-Centronics. Загальна шина, шина ІЕЕЕ-488, IPІ, ATA, SCSI. Послідовні інтерфейси, основні характеристики, склад і призначення ліній зв’язку, особливості обміну інформацією і виконання основних операцій (інтерфейси: RS232С, ІРПС-CL, USB, MIL-1553В).

Пристрої зв’язку з об’єктами, в яких використовуються

аналогові сигнали

Дискретизація, квантування сигналів. Основні характеристики АЦП і ЦАП. Структурна схема периферійної підсистеми.

Зовнішні запам’ятовуючі пристрої

Магнітні зовнішні запам`ятовуючі пристрої. Оптичні зовнішні запам’ятовуючі пристрої. Напівпровідникові зовнішні запам’ятовуючі пристрої.

Системи уведення-виведення текстової інформації

Класифікація, загальні характеристики, принципи кодування текстової інформації. Принципи побудови, характеристики, структурні схеми пристроїв ручного та автоматичного уведення текстової інформації. Принципи побудови, характеристики, структурні схеми пристроїв реєстрації текстової інформації (друкуючі пристрої – принтери).


Системи уведення-виведення графічної інформації

Класифікація, загальні характеристики. Принципи побудови, схеми, характеристики, функціонування пристроїв автоматичного та напівавтоматичного уведення графічної інформації. Пристрої реєстрації графічної інформації, основні характеристики, принципи побудови та функціонування. Пристрої відображення графічної інформації (монітори, відеоадаптери), основні характеристики, принципи побудови і функціонування, структурні схеми.

Пристрої уведення та виведення мови

Пристрої уведення та виведення мови, основні характеристики, принципи побудови та функціонування.


Література

1. Парамуд Я.С. Інтерфейси периферійних пристроїв ЕОМ: навч. посіб. – К.: ІСДО, 1995. – 76 с.

2. Ларионов А.М., Горнец Н.Н. Периферийные устройства в вычислительных системах: учеб. пособие для вузов по спец. «Выч. машины, комплексы и сети». –М.: Высш. шк., 1991. – 336 с

3. Леонтьев В.П. Новейшая энциклопедия персонального компьютера. – М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2002. – 920 с.

4. Периферійні пристрої: Методичні вказівки до комплексу лабораторних робіт для студентів базового напряму 6.050102 – «Комп’ютерна інженерія» / укладачі: Я.С. Парамуд, А.М. Миц. – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2010. – 87 с.

5. Периферійні пристрої: Методичні вказівки до практичних робіт для студентів базового напряму 6.050102 –«Комп’ютерна інженерія» / укладачі: Я.С. Парамуд, А.М. Миц. – Львів: НУ «Львівська політехніка», 2010. – 85 с.


^ Системне програмне забезпечення


Призначення системного програмного забезпечення (СПЗ)

Структура та особливості побудови системного програмного забезпечення. Місце СПЗ в узагальненій структурі програмного забезпечення комп’ютерів. Класифікація операційних систем.

Основні складові СПЗ

Системи програмування. Утиліти. Керуючі програми операційної системи (ОС) та її підсистеми.

Підсистема керування процесами

Поняття про обчислювальний процес. Призначення підсистеми. Принципи побудови підсистеми. Особливості керування процесами. Стани процесів та умови переходу зі стану в стан. Диспетчеризація процесів та засоби синхронізації.

Підсистема керування ресурсами

Класифікація ресурсів. Структура пам’яті обчислювальної системи. Види розподілу пам’яті. Віртуальна пам’ять.

Підсистема керування даними

Класифікація даних, файли. Файлові системи, їх призначення та застосування. Різновиди та способи організації зовнішньої пам’яті. Планування роботи з дисковою пам’яттю.

Особливості організації типових операційних систем

MS-DOS. MS Windows. UNIX.


Література:

1. Дейтел Г. Введение в операционные системы. Т. 1, 2. – М.: Мир, 1987.

2. Гордеев А.В., Молчанов А.Ю. Системное программное обеспечение. – СПб.: Питер, 2002.

3. Иртегов Д. Введение в операционные системы. – СПб.: Bhv, 2002.

4. Бендел Дэвид, Нейпир Роберт. Использование Linux. – М.: Вильямс, 2002.


Паралельні та розподілені обчислення


Основні поняття про паралельні та розподілені обчислення

Основні принципи паралелізму. Рівні розпаралелювання. Організація паралельних та розподілених обчислень. Однорангові та колективні обчислення. Класифікації структур.

Побудова та аналіз алгоритмів паралельних та розподілених обчислень

Моделі паралельних та розподілених обчислень. Паралелізм даних, паралелізм задач. Етапи розробки паралельного алгоритму. Схеми алгоритмів задач. Алгоритми перемноження матриці на матрицю й їх реалізація на різних обчислювальних структурах.

Концепція паралельної та розподіленої обробки

Співпрограми. Виникнення паралельних процесів. Об’єднання, синхронізація процесів. Проблеми та організація асинхронної і синхронної паралельності.

Організація мереж Петрі

Прості, розширені мережі. Приклади реалізації мереж.

Основні класи сучасних паралельних комп’ютерів та структури зв’язку між ними. Мережі з комутаторами. Структури, які забезпечують зв’язок типу «пункт-пункт». Методи комутацій.

Проблеми розподілених обчислень

Зупинки. Вибір лідера. Взаємне виключення. Передача повідомлень. Відмовостійкість. Причинні зв’язки. Синхронізація.

Мови і організація паралельного програмування

Класифікація мов і систем паралельного програмування. Особливості організації паралельної програми. Технології паралельного програмування MPI. Операції обміну повідомленнями. Бібліотечні функції для паралельного програмування. Засоби взаємодії та синхронізації процесів. Шляхи забезпечення надійності програмного забезпечення.

Методи оцінки продуктивності алгоритмів і систем

Характеристики продуктивності паралельних алгоритмів. Характеристики продуктивності паралельних систем.


Література

1. Ваврук Є., Лашко О. Організація паралельних обчислень: навч. посібник. – Львів: в-во НУ «Львівська політехніка», 2007.

2. Ваврук Є., Лашко О. Моделювання паралельних обчислювальних процесів: методичні вказівки до курсових робіт. – Львів: в-во НУ «Львівська політехніка», 2009.

3. Воеводин В. В., Воеводин Вл. В. Параллельные вычисления. – СПб.: БХВ, 2002.


Основи алгоритмізації та програмування


Мова високого рівня С: призначення, область застосування

Операційна система – середовище виконання програми на мові С. Компіляція програми з мови С.

Синтаксичне визначення понять мови С

Програма. Директиви препроцесора. Функція main. Опис змінних. Розділ операторів. Глобальні змінні. Визначення функцій. Прототипи функцій.

Базовий словник мови С

Алфавіт мови С. Набір ключових (зарезервованих) слів мови С. Правила запису ідентифікаторів та констант: числових, символьних, рядкових.

Типи даних мови С та засоби роботи з ними

Стандартні типи даних (int, char, short, long, double, float) та набір операції для цих типів даних. Стандартні бібліотечні функції для роботи із стандартними типами даних. Синтаксис виразів та правила їх обчислення. Правила визначення типу виразу. Стандартні процедури введення-виведення даних. Оператори-вирази, умовні оператори, оператори циклу.

Масиви, індексовані змінні, операції із індексованими змінними

Структури, операції із структурами. Файли, стандартні бібліотечні функції для виконання файлових операцій. Динамічні дані і стандартні бібліотечні функції для роботи з ними. Правила опису функцій, виклик описаних в програмі функцій, формальні та фактичні параметри, глобальні змінні.

Правила опису функцій

Виклик описаних в програмі функцій, формальні та фактичні параметри, глобальні змінні.


Література

1. Мартынов Н.Н. Информатика: С для начинающих. – М.: КУДИЦ-ОБРАЗ, 2006. – 304 с.

2. Кочан Стефан. Программирования на языке С: [пер. с англ.]. – М.: Вильямс, 2007, – 496с.

3. Демидович Е.М. Основы алгоритмизации и программирования. Язык СИ: учеб. пособие. – СПб.: БХВ-Петербург, 2006. – 440 с.


Комп’ютерні системи


Основні передумови створення та еволюція

комп’ютерних систем (КС)

Основні галузі застосування паралельних КС. Приклади великих задач, які розв’язують КС та супер ЕОМ. Характеристики та параметри КС. Визначення продуктивності паралельних комп’ютерів. Основні ознаки, за якими класифікуються КС. Основні структури та порівняний аналіз високопродуктивних КС. Поняття про розпаралелювання математичних задач та алгоритмів. Особливості програмного забезпечення паралельних КС.

Основні підходи до побудови високонадійних КС

Системи високої готовності та відмовостійкості КС. КС в режимі реального часу. КС взаємодії з реальними об’єктами: вимірювально-обчислювальні системи.

Однорідні обчислювальні системи та середовища

Децентралізовані системи. Концепція самоорганізації, конфігурації та нарощування. КС з конвеєрною обробкою інформації. Асоціативні та матричні КС.

Мультипроцесорні КС із загальною пам’яттю та

розподіленою пам’яттю

Архітектура та організація обчислювального процесу. Необхідність забезпечення узгодження вмісту КЕШ-пам’яті (архітектура ссNUMA). Концепція розподілених обчислень: обчислювальні кластери та гратчасті (решітчасті) обчислення.

Огляд сучасних високопродуктивних та високонадійних КС

Рейтинг Тор 500. Розвиток елементної бази. Особливості розвитку архітектур 64-розрядних мікропроцесорів. Досягнення та проблеми Internet: сучасний стан Internet. Перспективні напрями розвитку КС.


Література

1. Цилькер Б.Я., Орлов С.А. Организация ЭВМ и систем : учебник для вузов. –СПб.: Питер, 2004. – 668 с. (гл. 10-15).

2. Бройдо В.Л, Ильина.О.П. Архитектура ЭВМ и систем :учебник для вузов. – СПб.: Питер, 2006. – 718 с.

3. Мельник А.О. Архітектура комп’ютера : підруч. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2008. – 470 с.

4. Надійність комп’ютерних систем / В.П. Тарасенко, А.Ю. Маламан, Ю.П. Черніченко, В.І. Корнійчук. – К., 2007. – 256 с.


Комп’ютерні мережі


Концептуальні основи побудови комп’ютерних мереж

Різновиди комп’ютерних мереж. Модель взаємодії відкритих систем (семирівнева модель OSI).

Середовища передавання даних

Техніко-експлуатаційні характеристики середовищ передавання даних. Кабельні середовища передавання даних. Безкабельні (ефірні) середовища передавання даних.

Способи та форми передавання даних в каналах

комп’ютерних мереж

Структурна схема ланки передавання даних. Форми передавання даних (сигнали) в каналах комп’ютерних мереж. Синхронізація передавання. Передавання даних в мережі за допомогою модему та мережного адаптера.

Протоколи передавання даних в комп’ютерних мережах

Модернізована модель OSI. Протоколи фізичного та канального рівнів. Протоколи керування доступом до фізичного середовища передавання. Методи доступу до фізичного середовища передавання. Метод конкурентного доступу. Маркерні методи доступу. Протоколи керування логічним каналом. Протоколи модемів. Протоколи мережного та транспортного рівнів. Данограмні мережі. Мережі віртуальних каналів. Методи маршрутизації. Протоколи сеансового рівня. Протокольні стеки.

Технології комп’ютерних мереж

Технології локальних мереж Ethernet та Fast Ethernet. Технологія комутації кадрів в локальних мережах. Принципи функціонування та ефективність комутаторів. Віртуальні мережі (VLAN).


Особливості організації та функціонування глобальної

мережі Internet

Структура мережі Internet. Абоненти мережі Internet. Проблеми, які виникають під час підключення до Internet. Стек протоколів ТСР/ІР в мережі Internet. ІР-адресація. Класи ІР-адрес. ІР-маршрутизація. Інформаційні сервіси Internet. Основні компоненти технології WWW.


Література

1. Буров Є. Комп’ютерні мережі. – Львів, 2004.

2. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы. – СПб.: Питер, 2002.

3. Березко Л.О., Троценко В.В.. Комп’ютерна мережа Ethernet масштабу будинку: Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни «Комп’ютерні мережі». – Львів: в-во НУ «Львівська політехніка», 2004.

4. Ирвин Дж., Харль Д. Передача данных в сетях: инженерный подход. – СПб.: БХВ-Петербург, 2003.


Комп’ютерна електроніка та схемотехніка


Аналогова електроніка, електронні компоненти

Основні параметри електронних схем. Діапазони одиниць вимірювання. Основні правила розрахунків струмів і напруг в електронних схемах. Взаємозв’язок напруги і струму. Опір і провідність. Резистори, основні схеми з’єднань резисторів та правила розрахунку. Типи резисторів і їх параметри. Джерела струму та напруги. Конденсатори. Паралельне і послідовне з’єднання конденсаторів. Типи конденсаторів та їх основні параметри. RC-ланцюги, зміни в часі напруги і струму. Інтегрувальні і диференціювальні RC-ланцюги. Індуктивності і трансформатори. Фізичні основи та структура напівпровідникових елементів, кристалічна ґратка, носії заряду, напівпровідникові переходи і контакти, електронно-діркові переходи. Вольт-амперна характеристика p-n-переходу. Типи пробою переходу. Бар’єрна і дифузійна ємність. Контакти напівпровідник–метал. Напівпровідникові діоди. Основні параметри діодів. Високочастотні, імпульсні і надвисокочастотні діоди. Варікапи та основні їх параметри. Напівпровідникові стабілітрони та основні їх параметри.

Транзисторні схеми

Уніполярні транзистори з керованим p-n-переходом. Основні характеристики УП транзисторів і області застосування. МДН-транзистори з вбудованим і індукованим каналами. Основні характеристики МДН-транзисторів і області застосування. Біполярні транзистори. Структура БП-транзисторів. Способи включення та основні статичні характеристики включення БП-транзисторів за схемою із спільною базою і спільним емітером. Однокаскадні підсилювачі на БТ із СБ, СЕ, СК.

Операційні підсилювачі

Підсилювачі електричних сигналів. Класифікація і основні параметри підсилювачів. Точність відтворення форми сигналу. Складені транзистори Дарлінгтона та Шиклаі. Підсилювачі із зворотними зв’язками. Підсилювачі постійного струму (ППС). ППС з безпосередніми зв’язками і паралельно-балансні. ППС із проміжними перетвореннями (МДМ). Операційні підсилювачі. Основні схеми включення і їх параметри. Ідеальний операційний підсилювач. Амплітудно-частотна характеристика (АЧХ) ОП. Диференціальне включення ОП. Інвертор на ОП. Пряме та інверсне включення ОП. Внутрішня структура ОП. Диференціальний підсилювальний каскад. Схема заміщення ОП. Струмові дзеркала. Спрощена схема ОП типу А741. Вхідний та вихідний опір ОП. Схема сумування на ОП. Схема інтегрування на ОП. Схеми диференціювання та потенціювання на ОП. Простіші функціональні вузли: компаратори, тригер Шмідта, пристрій вибірки-зберігання аналогових сигналів на ОП.

Електроживлення

Одно- і двопівперіодна схеми випростування змінного струму в постійний. Фільтри. Стабілізатори напруги і струму. Параметричні і компенсаційні стабілізатори. Перетворювачі постійної напруги в змінну.

Цифрова електроніка

Види і основні параметри електричних сигналів. Цифрова форма подання інформації. Цифрові транзисторні ключі. Основні технологічні групи цифрових елементів логіки та їх параметри. Простіші вузли цифрової електроніки.

Основнi вiдомостi пpо iнтегpальнi мiкpосхеми (ІС)

Істоpiя виникнення, pозвитку та вдосконалення. Класифiкацiя. Складність iнтегpацiї. Основні паpаметpи. Хаpактеpистики.

Базовi елементи поширених

технологічних груп (ТТЛ, ТТЛШ, ЕЗЛ, КМОН та інші)

Номенклатура, пpинциповi схеми, пpинцип дії, особливості побудови елементів ТТЛШ. Основнi хаpактеpистики ТТЛШ. Особливості застосування ТТЛШ в реальних схемах.

Основнi поняття та класифiкацiя тригерів

RS, D, JK, Т тpигеpи: пpинциповi схеми, робота, часові дiагpами. Взаємне пеpетвоpення тpигеpiв.

Запам’ятовувальні пpистpої: класифiкацiя, основні паpаметpи

Статичнi i динамiчнi елементи пам’яті. Елементи постійних i оперативних запам’ятовувальних пpистpоїв. Репpогpамованi постiйнi запам’ятовувальні пpистpої.

Комп’ютерні схемотехнічні вузли та пристрої

Асинхронні і синхронні лічильники, подільники частоти. Синтез лічильників. Шифратори і дешифратори. Компаратори. Схеми контролю парності. Двонаправлені шинні формувачі. Суматори. Арифметико-логічні пристрої. Регістри. Регістри зсуву. Мультиплексори і демультиплексори. Синтез керуючих мікропрограмних автоматів. Програмовані логічні ІС. Матричні помножувач і подільник двійкових кодів. Класифікація та схемотехніка базових кристалів (MGA).


Література

1. Буняк А. Електроніка та мікросхемотехніка: навч. посіб. для вищих учбових закладів. – К., Тернопіль, 2001.

2. Колонтаєвський Ю.П., Сосков А.Г. Промислова електроніка та мікросхемотехніка: теорія і практикум / за ред. А.Г. Соскова. – К.: Каравела, 2003. – 368 с.

3. Стахів П.Г., Коруд В.І. Основи електроніки з елементами мікроелектроніки. – Львів: Магнолія плюс, 2006.

4. Будіщев М.С. Електротехніка, електроніка та мікропроцесорна техніка: підруч. – Львів: Афіша, 2001. – 424 с.

5. Хоровиц П., Хилл У. Искусство схемотехники. – М.: Мир, 2003.

6. Угрюмов Е. П. Цифровая схемотехника. – СПб.: БХВ-Петербург, 2002.


Архітектура комп’ютерів та комп’ютерних систем


Типи даних, формати і типи команд, способи адресації

Формат команди, командний цикл. Класифікація команд відповідно до ініційованих ними типів операцій. Конвеєрне виконання команд. Стекова, акумуляторна та на основі регістрів загального користування архітектури комп’ютера, їх переваги і недоліки. Способи адресації, включаючи безпосередню, пряму, непряму, базову, індексну, сторінкову і стекову. Комп’ютери зі складною, простою, доповненою та орієнтованою системою команд.

Представлення даних в комп’ютері

Позиційні системи числення та представлення даних в двійковому, вісімковому і шістнадцятковому кодах. Переведення чисел із системи числення з основою k до десяткової, а також переведення чисел із десяткової до системи числення з основою k. Представлення чисел зі знаком у прямому, оберненому та доповняльному кодах. Формати даних з фіксованою та з рухомою комою, включаючи стандарт IEEE-754. Кодування алфавітно-цифрової інформації кодами ASCII та EBCDIC.

Операції обробки даних

Основні алгоритми операцій обробки даних: логічних, зсуву, відношення, арифметичних, обчислення елементарних функцій, перетворення даних, реорганізації масивів і визначення їх параметрів, обробки символів та стрічок символів. Виконання вищеназваних операцій.

Принципи побудови арифметико-логічного пристрою

АЛП з внутрішньою регістровою пам’яттю. АЛП на основі табличних операційних пристроїв. АЛП на основі багатотактових та конвеєрних операційних пристроїв.

Пристрої керування

Структура та організація роботи пристроїв керування з жорсткою логікою. Методи проектування пристроїв керування з жорсткою логікою: на основі таблиць станів, на основі тактованих елементів часової затримки, та на основі лічильників Робота пристрою мікропрограмного керування. Горизонтальне та вертикальне мікропрограмування.

Місце процесора в комп’ютері, його функції та склад

Одношинна структура процесора та виконання на ній основних операцій процесора: вибірки слова з пам’яті, запам’ятовування слова в пам’яті, обміну між регістрами, виконання арифметичних і логічних операцій. Порівняння одношинної і багатошинної структури процесора. Особливості побудови процесора комп’ютера з складною системою команд. Базові принципи побудови процесора комп’ютера з простою системою команд. Конфлікти в конвеєрі команд та методи їх усунення. Методи запобігання трьом класам конфліктів: структурних, конфліктів за даними та конфліктів керування.


Структура пам’яті комп’ютера

Основні характеристики пам’яті: ємність, організація, швидкодія, час доступу, період звернення, вартість. Організація взаємодії між рівнями ієрархічної пам’яті. Сегментна організація пам’яті та питання захисту пам’яті.

Взаємодія з пристроями введення-виведення

Способи розпізнавання пристроїв введення-виведення з використанням шини введення-виведення, лінії активації та прихованого пам’яттю введення-виведення. Методи керування введенням-виведенням. Система переривання програм, основні поняття та характеристики системи переривання програм.


Загальна структура комп’ютера

Особливості комп’ютерних архітектур. Характеристики комп’ютера.

Автоматичні обчислення

Задачі і комп’ютерні ресурси. Комп’ютер як система. Витрати процесорного часу. Продуктивність і кількісні оцінки продуктивності комп’ютера. Закон Мура і закон Амдаля. Критерії ефективності архітектур рівня машинних інструкцій.

RISC архітектура

RISC процесор. Операційний автомат. Алгоритми виконання RISC інструкцій. Автомат керування.

Конвеєр виконання RISC інструкцій

Конвеєризація операційного автомата. Мікропрограма керування конвеєром виконання машинних інструкцій. Боротьба з пригальмуваннями конвеєра виконання машинних інструкцій. Переривання на конвеєрі виконання машинних інструкцій.

RISC процесор

Мікроархітектури надконвеєрного і надскалярного процесорів. Мікроархітектура процесора з довгим словом інструкції (VLIW). Мікроархітектури надниткових і багатоядерних процесорів. Енергетичні характеристики процесора.

Підсистема пам’яті

Мікроархітектури основної пам’яті і перепускна спроможність. Когерентність пам’яті. Організація ієрархії, мікроархітектура і швидкодія кеша. Мікроархітектура, швидкодія і надійність дискової пам’яті. Масиви RAID. Мікроархітектура апаратних засобів підтримки віртуальної пам’яті.

Динамічне планування виконання потоку інструкцій

Ідея і принципи реалізації динамічного планування. Алгоритм Томасуло. Спекулятивне розширення алгоритму Томасуло.

64-розрядні архітектури

Архітектура Intel 64. Архітектура Intel EPIC. Архітектура IBM POWER.

Ненойманівські машини

Мультипроцесор і мультикомп’ютер. Кластер. Машина потоку даних. Асоціативна машина.

Реальний світ

Флеш-диск як класична комп’ютерна система на кристалі. Персональний комп’ютер і нетбук. Мейнфрейми IBM z/Series.


Література

1. Мельник А.О. Архітектура комп’ютера. 2008. 470 с.

2. Таненбаум Э. Архитектура компьютера. – 5-е изд. – СПб.: ПИТЕР, 2007. – 846 с.

3. Шнитман В. Сверхпроизводительные компьютеры. – М.: ЦИТфорум, 1998.


Прикладна теорія цифрових автоматів


Інформаційні основи цифрових автоматів (ЦА)

Аналогові та цифрові методи, порівняння ЦА. Дискретизація та квантування. Загальні відомості про ЦА. Алгоритм, автомат, алфавіт.

Логічні основи ЦА

Елементарні функції алгебри логіки (ФАЛ). Функціонально повні системи. Алгебра Жегалкіна. Алгебра Буля. Форми представлення ФАЛ.


Синтез комбінаційних ЦА

Канонічна та загальна задачі мінімізації ФАЛ в базисі Буля. Синтез комбінаційних ЦА з декількома виходами. Особливості синтезу комбінаційних ЦА в небулевих базисах. Мажорітарний базис.

Базові комбінаційні вузли ЦА

Перетворювачі кодів. Шифратори, дешифратори. Мультиплексори, демультиплексори. Схеми порівняння. Комбінаційні суматори. Великі інтегральні схеми з матричною структурою (ПЗП, ПЛМ, ПМЛ).

Послідовнісні ЦА

Часові ФАЛ 1, 2 та 3 роду. Тригери. Автомати Мілі та Мура.

Представлення числової інформації в ЦА

Системи числення (СЧ). Методи утворення та класифікація СЧ. Проблема визначення знака числа. СЧ з симетричною основою.

Арифметичні та логічні операції над числами у різних СЧ

Двійкова СЧ. Двійково-кодовані СЧ. Двійково-десяткові СЧ та особливості виконання операцій в цих СЧ. Арифметичні операції в непозиційних СЧ. Контроль та діагностика ЦА.


Література

1. Лукащук Л.О. Схемотехніка логічних та послідовнісних схем. – Львів.: в-во НУ «Львівська політехніка», 2004. – 116 с.

2. Самофалов К.Г., Каневский Ю.С., Пиневич М.М. Прикладная теория цифровых автоматов: учеб. для вузов Украины по спец. ЭВМ. – К.: Вища шк., 1987. – 375 с.

3. Савельев А.Я., Романкевич А.М., Валуйский В.Н. Прикладная теория цифровых автоматов: учеб. для вузов Украины по спец. ЭВМ. – М.: Высш. шк., 1987. – 272 с.


Системне програмування


Засоби та задачі системного програмування

Класифікація програм. Вимоги до програм. Процес створення програм. Технологія розробки та експлуатації програм. Мови системного програмування.

Архітектура та система команд базового процесора і8086

Архітектура та програмна модель МП і8086. Призначення регістрів. Організація пам’яті. Формат машинної команди. Режими адресації операндів. Основні групи команд і режими їх виконання.

Програмування мовою Асемблер

Структура програми. Формат рядка тексту асемблерної програми. Основні директиви. Вирази та операції. Директиви опису даних. Ініціалізація даних за допомогою виразів та міток. Іменовані константи. Процедури та макрокоманди. Проблема локальних міток у макрокомандах та процедурах. Створення процедур на асемблері. методика ефективного програмування. Опрацювання числових даних. Програмування розгалужень та вибору одного з кількох варіантів. Типи циклів та їх програмування. Опрацювання структурованих даних. Особливості основних версій мови асемблер. Відлагодження та тестування програм на рівні машинних команд. Технологія модульного програмування. Використання директиви SEGMENT. Базові директиви для оформлення та зв’язування модулів. Організація міжмодульних зв’язків з мовами високого рівня. Інтерфейс С – асемблер та методика змішаного програмування.

Робота з математичним співпроцесором

Архітектура і типи даних FPU. Базові команди арифметики з рухомою комою. Команди керування роботою FPU. Цикли та розгалуження при роботі із співпроцесором. Програмування з використанням операцій обчислення математичних функцій.

Використання і програмування стандартних функцій

мов програмування та ОС

Захищений режим мікропроцесора і80х86. Структури даних захищеного режиму. Організація багатозадачності. Організація захисту коду програм та даних. Керування переключенням задач, пам’яттю та інформаційним обміном у захищеному режимі.

Мови високого рівня в системному програмуванні

Використання об’єктно-орієнтованого підходу для вирішення задач керування. Програмування мовою асемблер в середовищі WINDOWS. Системне програмування в сучасних ОС. Статистика роботи системних програм.

Базові системні програми і ОС

Поняття переривання та їх реалізація в сучасних процесорах. Характеристика системи переривань процесора i8086. Використання переривань під час програмування вводу-виводу. Використання програмних та апаратних переривань. Синхронізувальні примітиви та їх використання. Проектування резидентних програм для MS-DOS. Використання буферизації для інформаційного обміну і опрацювання даних.

Програмування типових елементів системних програм

Робота з внутрішніми структурами даних інформаційних систем. Структури інформаційних таблиць. Основні функції, методи та алгоритми роботи з ними. Системи програмування. Характеристика компонент систем програмування. Узагальнена структура компіляції. Перегляди при компіляції. Теорія формальних мов. Лексичний, синтаксичний та семантичний аналіз. Проміжні форми представлення програм. Генерація коду. Сутність та види оптимізації. Методики створення компіляторів. Поняття віртуальної машини. Асемблери та їх структури даних. Основні функції систем асемблювання. Асемблери на один, два та багато переглядів вхідної програми. Загальні принципи компонування. Статичне та динамічне компонування виконуваних файлів. Неявне та явне зв’язування у разі динамічного компонування. Використання динамічної бібліотеки. Структура виконуваних файлів. Завантажувачі. Функції завантажувачів та їх типи.


Література

1. Системне програмування. Системні сервісні компоненти: навч. посібник / О.С. Дерев’янко, С.Г. Межерицький, С.Ю. Гавриленко, А.М. Клименко. – Харків: НТУ «ХПІ», 2009. –160 с.

2. Шеховцев В.А. Операційні системи. – К.: BHV, 2005. – 576 c.

3. Абель П. Язык ассемблера для IBM PC и программирование. – М.: Высш. шк., 2008.– 447 с.

Схожі:

Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Консолідована інформація»
Поняття інформації. Принципи роботи з інформацією. Персональний комп’ютер. Характеристики та можливості персональних комп’ютерів....
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Консолідована інформація»
Поняття інформації. Принципи роботи з інформацією. Персональний комп’ютер. Характеристики та можливості персональних комп’ютерів....
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі»
Роль І місце периферійних пристроїв (ПП) в ієрархії еом та комп’ютерних систем (КС). Класифікація пп. Основні функції, компоненти,...
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Управління проектами (управління it – проектами)»
Поняття інформації. Принципи роботи з інформацією. Персональний комп’ютер. Характеристики та можливості. Комп’ютерні мережі. Типи...
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Промислове і цивільне будівництво»
move to 0-21563264
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Автомобільні дороги і аеродроми»
move to 0-21563267
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Міське будівництво та господарство»
move to 0-21563265
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Мости і транспортні тунелі»
move to 0-21563268
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв»
Природа кольорового відчуття. Основи теорії кольорового зору. Світлова і спектральна чутливість ока. Хроматичні і ахроматичні кольори....
Перелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Комп’ютерні системи та мережі» iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, магістра зі спеціальності «Комп’ютерні технології та системи видавничо-поліграфічних виробництв»
Природа кольорового відчуття. Основи теорії кольорового зору. Світлова і спектральна чутливість ока. Хроматичні і ахроматичні кольори....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи