О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект icon

О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект




НазваО. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект
Сторінка1/6
О.Б. Білінська<><><><><><>ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВА КОМПОЗИЦІЯ<><> <>
Дата14.09.2012
Розмір1.04 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5   6

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”


М.М. Обідняк, О.Б. Білінська


ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВА КОМПОЗИЦІЯ

В АРХІТЕКТУРІ ТА ДИЗАЙНІ


КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

(У ДВОХ ЧАСТИНАХ)


ЧАСТИНА ІІ

(у двох модулях)

Основи архітектурної об’ємно-просторової композиції”


МОДУЛЬ ІІІ

“Архітектурні засоби об’ємно-просторового макетування”

МОДУЛЬ ІV

“Об’ємно-просторова композиція”

Курсовий проект (КП-2) “Архіленд”


до архітектурного проектування з курсу

“Об’ємно-просторова композиція”

для студентів І курсу базового напряму

6.1201 “Архітектура” та 6.0202 “Мистецтво”


Затверджено

на засіданні кафедри

дизайну та основ архітектури.

Протокол № 1 від 02.09.2008 р.


Львів – 2009


Об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні: Конспект лекцій (у двох частинах). Частина ІІ (у двох модулях) “Основи архітектурної об’ємно-просторової композиції” модуль ІІІ “Архітектурні засоби об’ємно-просторового макетування” Модуль ІV “Об’ємно-просторова композиція” Курсовий проект (КП-2) “Архіленд” до архітектурного проектування з курсу “Об’ємно-просторова композиція” для студентів І курсу базового напряму 6.1201 “Архітектура” та 6.0202 “Мистецтво” / Укл.: М.М. Обідняк, О.Б. Бі­лінська. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політех­ніка”, 2009. – 68 с.


У ІІ частині вивчають архітектурні особливості композиції об’єму в системі: об’єм–простір. Засобами, що розвивають творчу уяву, є макетування моделей майбутнього проекту, які дають можливість перетворити ідею в послідовному аналізі: функціонального назначення, інженерії конструкцій, та естетики композиції форми – площини – об’єму – простору. Вчать основ творчого мислення в системі як ландшафтно-культурного, так спеціально-урбанізованого середовища.



Укладачі автор –

Обідняк М.М., ст. викл., засл. арх. України,

за участі

Білінської О.Б., ст. викл., канд. арх.



^ Відповідальний за випуск



Черкес Б.С., проф., д-р арх.



Рецензенти





Гнесь І.П., проф., канд. арх.,

Мигаль С.П., проф., канд. арх.




^ ЗМІСТ ПРОГРАМА

Вступ (до частини І; частини ІІ)........................................................................................................4

I. Структура тематики занять І курсу..................................................................................5

II. Мета та завдання дисципліни..............................................................................................6

III. Самостійна робота над суміжними дисциплінами.........................................................7

IV. Особливості об’ємно-просторової композиції в архітектурі.........................................7

V. Засоби та основи архітектурного формотворення..........................................................8

VI. Рекомендовані методичні розробки кафедри ДОА...........................................................9

VII. Рекомендована спеціальна література..........................................................................10

Додатки.................................................................................................................................................11

Табл. І. Співвідношення архітектурних форм (об’ємно-просторове формотворення)...11

Табл. ІІ. Короткий словник спеціальних термінів.................................................................12

Частина І. “Основи архітектурної композиції площини”

(І семестр)

І модульний рівень. “Архітектурні засоби композиції площини” див. Зміст модуля.................18

1. Теми завдань першого модульного рівня (теми 1–8).......................................................19

•• ІІ модульний рівень. “Засоби композиції кольору та декору в архітектурі” див. Зміст модуля….40

2. Теми завдань другого модульного рівня (теми 1–7).........................................................41

3. Тема курсового проекту (КП–1) “Декор в архітектурі”................................................52

4. Захист курсового проекту (КП–1) “Декор в архітектурі”............................................61

Додатки.................................................................................................................................................62

Табл. I. Кольори фарбувальних сумішей................................................................................62

Табл. ІІ. Кольори рекламної візуалізації.................................................................................62

Табл. ІІІ. Психоемоційний вплив кольорових співвідношень.................................................63

Табл. IV. Кольори в символах європейської культури...........................................................63

Частина ІІ. “Основи архітектурної об’ємно-просторової композиції”

•• (ІІ семестр)

Вступ (до частини ІІ).......................................................................................................4

І. Структура тематики занять для ІІ семестру (І курсу)……......................5

ІІ. Особливості архітектурного об’ємно-просторового мислення.............6

ІІІ. Засоби та основи архітектурного об’ємно-просторового
формотворення...............................................................................................8

IV. Вказівки до техніки виконання архітектурних макетів........................9

V. Короткий словник спеціальних термінів...............................................11

••• ІІІ модульний рівень. “Архітектурні засоби об’ємно-просторового макетування” див. Зміст модуля.................................................................18

1. Теми завдань третього модульного рівня (теми 1–7)...........................19

Табл. 2. Об’ємні форми та їх трансформація в архітектурі......................24

Додатки: Приклади студентських робіт.....................................................................42

•••• IV модульний рівень. “Об’ємно-просторова композиція”
Курсовий проект (КП-2) “Архіленд” див. Зміст модуля..........................46

2. Теми завдань четвертого модульного рівня (теми 1–6)........................47

3. Тема курсового проекту (КП–2) “Архіленд”.........................................54

4. Захист курсового проекту (КП–2) “Архіленд”......................................65

Додатки: Макети до КП–2 “Архіленд”.......................................................................66

1. Історичні мотиви – рис. 1.........................................................................66

2. Етнічні мотиви – рис. 2............................................................................66

3. Конструктивні мотиви – рис. 3...............................................................67

4. Біонічні мотиви – рис. 4..........................................................................67




ВСТУП


Курс занять ІІ семестру складено за єдиною тематикою послідовного виконання (в різних конструктивно-технічних варіантах) об’ємно-просторової композиції засобами “архітектурного макетування”, що є логічним продов­женням тематики І семестру, яка виконувалася творчими засобами мистецтва “архітектурної композиції площини” (як поверхні об’єму).

Програма предмета реалізується як теоретично-практичні завдання лекцій­ного викладу та практичного виконання макетної (не площинної) форми композиції. Така форма передачі творчої ідеї є складовою будь-якої творчо-професійної роботи архітектора, на відміну від творчо-живописної роботи художника чи інженерно-конструктивної роботи будівельника.

Мета предмета – набування студентами (архітектурної та дизайнерської спеціальності) основних навичок об’ємно-просторового макетного моделю­вання як навчально-лабораторний, попередній та наближений варіант вивчен­ня основ майбутнього професійного макетування – невід’ємної частини архітектурного проекту.

Архітектурне об’ємно-просторове макетування є наочною творчо-емоційною та проектно-логічною моделлю ідеї майбутнього (об’єму) об’єкта, яка повинна ґрунтуватися на вимогах: функціонального назначення, конструктивної інженерії та мистецтва композиційної структури об’єму та простору.

У процесі навчання творчі роботи з макетування сприяють розвитку в студентів просторової уяви, допомагають усвідомити масштабність простору як середовища людини. Макетування дає можливість перевірити свій задум, подати його як ідею, реалізувати як проект та промоделювати як макет.

Завдяки вправам з композиції макетування студенти отримують знання та уміння мислити не тільки площинами двовимірного простору, як вони засвоїли у І семестрі, а вчаться відчувати пластику та властивості форм–об’ємів тримірного простору, творити новий, проектно-концептуальний простір ландшафтного, соціального, етно-культурного та урбанізованого середовища.

Курс занять “Засоби об’ємно-просторового макетування” розвиває об’ємне мислення у студентів початкових курсів та дає базову підготовку для виконання макетно-концепційної частини архітектурного проектування на наступних курсах.

І. СТРУКТУРА ТЕМАТИКИ ЗАНЯТЬ
для ІІ семестру (І-ого курсу)



^ Частина

(Ч. ІІ)

Основи архітектурної об’ємно-просторової композиції

ІІ семестр

ІІІ–ІV модульні рівні

№ модуля

Назва теми-завдання

Обсяг виконання

Кількість тем (Т)

ІІІ модуль

“Архітектурні засоби об’ємно-просторового макетування”

Макетування

Т: 1–7

ІV модуль


КП-2

“Об’ємно-просторова композиція “Архіленд””


Курсовий проект (КП) “Архіленд”

Альбом Ф–3

Макет/картон

(50×60 (см))

(курсовий проект)

Т: 1–5




ІІ. ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРНОГО
^ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ



Архітектурна творчість належить до найдавніших основних професій посеред­ництва в системі: людина – суспільство – середовище.

До таких належать професії, які мають ознаки морального-етичного покликання, за висловом давньогрецького лікаря Гіппократа “Не зашкодь”:

1) священик як посередник між людиною та сферою трансцендентною, метафізичною (тобто, забезпечувати стан духовності людини);

2) лікар як посередник між людиною та біосферою (тобто, забезпечувати охорону здоров’я людини);

3) юрист як посередник між людиною та соціосферою (тобто, забезпе­чувати правові взаємовідносини людини);

4) архітектор як посередник між людиною та геофізичною сферою (тобто, забезпечувати умови життя людини).

Отже, в архітектурній професії можна змоделювати своєрідну схему стадій “творення” як мистецтва творчості: Небесний Творець створив первинне середовище природи за законами “Гармонії сфер”. Земна людина-архітектор творить вторинне, рукотворне середовище архітектури за законами гармонії: геометрії, антропометрії, психометрії.

Тому архітектурна професія є складною системою знань, яка вимагає необхідності вивчення багатьох дисциплін. Її часто використовують як синонім для підкреслення вагомості в інших професіях (політика, дипломатія). Отже, вона є одночасно показником культурно-цивілізаційного процесу в історії кожного народу. Недаремно, знищуючи якийсь народ, ворог знищував і його архітектуру.

Але для більшості вона є не завжди зрозумілою, хоча завжди щоденно необхідна.

Для більш загального визначення (окрім давньогрецького, що архітектор є вищий будівничий) архітектора можна кваліфікувати як професіонала-посередника між мистецтвом живопису та інженерією конструкцій, тобто, спеціаліста, який поєднує:

а) архітектора, що естетизує інженерію;

б) архітектора, що інженерує естетику.

1) якщо художник-естет володіє мистецтвом видумки, образності та зображальності, то архітектор, окрім цих знань, повинен професійно уміти перевести стадію мистецько-зображального в наступну архітектурну стадію: проектну стадію функціонально-конструктивного перетворення мистецької зображальності в стадію будівельно-експлуатаційної реалізації;

2) якщо інженер-будівельник володіє мистецтвом інженерії, логіки та доцільності – то архітектор, окрім цих знань, повинен професійно уміти дати цим знанням мистецько-естетичне звучання, яким не володіє інженер, тобто, архітектурно-творче вираження.

Завдяки системі таких специфічних знань архітектура є сферою “матеріалізовано-функціональної” естетики, яка реалізується творчими засобами “архітектурного гуманізму” об’єму та простору як гармонія співвідношень людини до умов середовища:

а) ландшафту та клімату;

б) соціокультурних особливостей;

в) масштабу та пропорцій споруди;

г) сировини та конструкцій матеріалів.

Тому архітектурну творчість можна ще назвати “мірою середовища антропосистем”, які в давньогрецького філософа Протагора означені висловом: “Людина – міра речей”. Це і є логікою архітектурного мистецтва та засобом мислення об’ємно-просторової композиції.

Отже, можна зробити висновок, що мистецтво архітектурної композиції базується на знаннях триєдиного принципу основ гармонії, які означені в теорії:

а) природи гармонії як:

сигнал (імпульс) – луна (ехо) – резонанс (відлуння);

б) давньоримського архітектора Вітрувія як:

користь– міцність– краса;

в) архітектурної освіти як:

ідея – архітектурна творчість – будівництво;

г) архітектурної композиції як:

функція – конструкція – естетика.


ІІІ. ЗАСОБИ ТА ОСНОВИ АРХІТЕКТУРНОГО

^ ОБ’ЄМНО-ПРОСТОРОВОГО ФОРМОТВОРЕННЯ


1. Структура і концепція занять ІІ семестру допоможе студентам:

а) ознайомитись із основними термінами та поняттями об’ємно-просторової композиції архітектурного макетування;

б) ознайомитись з особливостями технології макетування;

в) навчитись формувати та трансформувати геометричну конфігу­ра­цію об’єму;

г) оволодіти засобами макетного моделювання об’єму – простору.

^ 2. У результаті виконаних завдань студенти навчаться:

а) формуванню основ та навичок творчого мислення;

б) розвитку об’ємної та просторової уяви;

в) навичок експериментального моделювання;

г) відчуття матеріалу, масштабу, пропорцій.

Пропозиція такої методології занять-завдань у формі професійного пошуку (як логічно послідовна видозміна – трансформація або варіантність) однієї і тієї самої “форми – об’єму” повинна подаватися як творчо-експериментальна гра. Має сприйматися як завдання визначення різноманітних потенційних можли­востей емоційно-психологічної творчості та логічно-аналітичного мислення, навчитися переводити (трансформувати) естетику площинних композицій у форми об’ємів макетних композицій. Конструкції макетних форм повинні сприйматися як предмети дизайну або конструкції реальних архітектурних об’єктів, що можуть використовуватися в архітектурному проектуванні.

Для полегшення виконання завдання можна використовувати комп’ютерні можливості моделювання макета. За задумом модель може бути логічно-статичною або пластично-динамічною.

Навчання архітектурному макетуванню сприяє розвитку просторової уяви, усвідомлення простору як композиційної системи: людина – об’єм – простір. Отже, допомагає творчому процесу професійно пов’язати ідейний задум з предметним (конкретним) середовищем.

Метод макетування використовувався в архітектурі з давніх давен. Відома модель купола собору у Флоренції (Італія) арх. Ф. Брунеллеско, модель завершення собору в Мілані (Італія) арх. Леонардо да Вінчі, в Україні модель козацької церкви в Самарі (Новомосковськ) арх. Якова Погрібняка.


^ IV. ВКАЗІВКИ ДО ТЕХНІКИ ВИКОНАННЯ

АРХІТЕКТУРНИХ МАКЕТІВ


Для якісного виконання макетних завдань необхідно промоделювати попередні вправи з розрізування та склеювання найпростіших об’ємів. Студенти вчаться при цьому:

– техніки безпеки;

– організації робочого місця

– послідовності робочого процесу при нарізанні, розрізанні картону та уміння не зіпсувати (пошкодити) заготовку.

Вчаться розрізати та дозувати силу різання, щоби не перерізати папір, вчаться складати та склеювати модель. Вчаться професійно працювати, створюючи відповідні умови праці.

^ 1. Всі макетні моделі поділяються на дві групи:

а) геометричні;

б) фігурно-пластичні.

У кожній із груп професійно підвищується ступінь складності: від найлегшої – до найважчої. Тому необхідно виготовляти моделі поступово, не ускладнюючи завдання.

^ 2. Технічні вправи макетування:

а) для вирізання:

– використовується різець, на який натискають з такою силою, щоб картон прорізати на всю його товщину;

б) для згинання:

– для виконання верхнього зламу необхідно спочатку передню частину картону різцем прорізати на половину його товщини;

– для виконання нижнього згину необхідно картон підрізати із зворотного боку на половину його товщини;

в) для перенесення рисунка:

– рисунок накреслити на папері відповідно до майбутнього масштабу макета – моделі;

– перебити малюнок на кальку;

– тимчасово закріпивши кальку на картон для макетування, перенести ключові вузли моделі металевою шпилькою з кальки на картон;

– накреслити увесь рисунок з кальки на картон для макетування, який використовуємо для моделі;

– картон або папір має бути цупким (жорстким); може бути гофрованим, але не надто товстим. Для декоративних моделей мож­на використати картон кольоровий або декоративний (оброблений фольгою).

3. Матеріали та інструментарій:

    1. Папір та картон, з якого виготовляються моделі;

    2. Підставка для різання, яка не шкодить різакам (щільний картон, фанера);

    3. Калька і графітовий папір (підмальована олівцем калька). Зображення, перенесене з такої кальки, можна без ускладнень витерти;

    4. Олівець з твердим стрижнем твердості 2Т (2Н), що дає можливість чисто працювати;

    5. Циркуль, вимірювач, транспортир (кутомір);

    6. Два косинці на 45 і 60 градусів;

    7. Металева лінійка або пластикова – зі сталевим кантом, як планка для різання;

    8. Гумка для м’якого та твердого олівця;

    9. Різак, скальпель;

    10. Металевий гострий стрижень (шило), призначений для часткового проколювання заготовок моделей;

    11. Клей ПВА, гумовий, БФ;

    12. Клейка стрічка.


^ V. КОРОТКИЙ СЛОВНИК СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕРМІНІВ

№ з/п

Терміни

Похо-дження

Пояснення, визначення, тлумачення



Аерація

(гр.)

– Повітря. Провітрювання



Аерарій

(гр.)

– Майданчик для повітряних ванн



Акцент

(лат.)

– Наголос. Архітектурне підкреслення характерних особливостей



Алея

(фр./іт.)

– Іти. Дорога (пішохідна), обабіч обсаджена деревами



Альтанка

(укр./іт.)

– Повітка (бєсєдка – рос.). Від Альтан (іт.) місце для сидіння на плоскому дахові



Ансамбль

(фр.)

– Разом. Композиційно-цілісна група споруд



Анти/теза

(гр.)

– Протиставлення (до тези). В логіці, судженнях, ідеях. В архітектурі як засіб посилення виразу



Анти/поди

(гр.)

– Протилежні люди та середовище. Виразники протилежних цінностей



Античний

(лат.)

– Давній. Архітектура Давньої Еллади та Риму



Антропо/

морфний

(гр.)

– Людина/ форма. Людино подібність. Вид творчості



Архі/тектоні-ка

(гр.)

– Головна/побудова. Композиційна та інженерна побудова споруди



Аудіоально

(лат.)

– Слухаю. Забезпечення звуково-слуховим сприйман­ням



Барельєф

(фр.)

– Низький рельєф, в якому предмети виступають над поверхнею не більше ½ об’єму



Біоніка

(гр.)

– Життя/передача. Наука, що вивчає особливості живих організмів та їх запозичення в архітектурі



Біосфера

(гр.)

– Життя/оболонка. Середовище Землі, заселене живими організмами



Вензель

(лат./

пол.)

– Завиток судини. Художній узор (шифр) з ініціалів або геометричних символів



Висота

(укр.)

– Напрям вектора руху вертикальної координати в архітектурі



Візуально

(лат.)

– Зорово. В мистецтві засіб зорових вражень та інформації



Галерея

(іт./фр.)

– Довгий/критий ярус. В архітектурі балконний тип коридору або приміщення для експозиції. В театрі – найвищий глядацький ярус



Геометрія

(гр.)

– Земля/вимір. Лінійно-площинно-просторові виміри



Гіпсометрія

(гр.)

– Мінерал/вимір. Висотна мірність або рельєф поверхні Землі



Глибина

(укр./санс-рит)

– Напрям вектора руху протилежний висоті. Також вживається як синонім або показник віддалення по горизонталі

Продовження

№ з/п

Терміни

Похо-дження

Пояснення, визначення, тлумачення



Гофрований

(фр.)

– Складки. Складчасто-пресований картон



Деформація

(лат.)

– Перекручення. Спотворення. Зміна форми, розмірів, побудови. Відхилення від норми



Деструкція

(лат.)

– Ламання. Розпадання, руйнування як зміна попередньої форми



Домінант

(лат.)

– Володіючий. Панівний об’єкт (форма, маса) як найважливіша частина композиції



Зображення

(укр.)

– Матеріально/предметна, творча передача попередньої уяви-образу



Зомбування

(Малаві- Центр. Афр.)

– Живий мрець (біоробот). Термін, запозичений європейцями в XV–XVI ст. від (шаманського язичництва релігії “Вуду”) переселенців африканців на о. Гаїті (Антільські острови). В європейському варіанті: людина, запрограмована несвідомо викону­вати чужу волю



Зооморфний

(гр.)

– Тварина/форма. Твариноподібність. Вид творчості



Екологія

(гр.)

– Оселя. Наука про зв’язок середовища з організмами



Експозиція

(лат.)

– Виклад. Упорядковане розташування “експонатів”



Ерудиція

(лат.)

– Освіченість. Глибокі професійні знання та широка начитаність



Ексклюзив

(англ./лат.)

– Винятковість. Особливість та виокремлення чогось



Імпульс

(лат.)

– Поштовх. Напруга емоційного збудження в мистецтві



Інженерія

(лат.)

– Здібність. Спеціаліст з вищою технічною (не архітектурною) освітою



Інтелектуал

(лат.)

– Розуміючий. Розумово-розсудливо-знаючий



Інтелігент

(лат.)

– Мислячий, розумово розвинений. Здатний поєдну­вати інтелектуальні знання з культурними надбаннями



Калейдоскоп

(гр.)

– Гарний вид. Швидка зміна образів, подій. Строкатість



Калька

(фр.)

– Копія. Прозорий папір для знімання копій з оригіналу



Каркас

(фр./іт.)

– Кістяк. Несуча основа як комбінація лінійних елементів (основних та допоміжних), скріплених між собою вузлами



Картуш

(іт.)

– Згорток. Пластично-скульптурна або графічна прикра­са як декоративний щит з написом, гербом, емблемою



Каскад

(іт.)

– Стрімко падаючий. Підсилена уступами, сходами архітектурна композиція



Кінетичний

(гр.)

– Рухливий. Засоби руху (кіно, театр). Мистецтво інформації



Класичний

(лат.)

– Взірцевий. Сукупність архітектурних творів, що мають світове визнання та багатовікове значення



Клімат

(гр.)

– Нахил. Багаторічний режим погоди (помірний, арктичний, субтропічний), що визначається геоумовами



Продовження

№ з/п

Терміни

Похо-дження

Пояснення, визначення, тлумачення



Конструк-тор

(лат.)

– Складач. Спеціаліст з технічних знань для розра­хунку побудови та взаємозв’язку частин споруди за даними архітектурного проекту (плани, фасади, перетини). “Конструкція” як елемент побудови



Конус

(гр.)

– Тіло. Форма, утворена від обертання трикутника навколо одного з катетів



Космос

(гр.)

– Всесвіт. Майстерно, досконало впорядкований



Куб

(гр.)

– Рівновеликий. Шестигранна форма, утворена з шістьох однакових квадратів



Куля

(санс.)

– Довершеність. Форма, утворена від обертання кола навколо вертикальної та горизонтальної координати



Культура

(лат.)

– Поклоніння. Сукупність в історії людства (народу) звичаїв, обрядів, святостей, норм поведінки, мистецьких традицій



Курдонер

(фр.)

– Парадний простір. Утворений боковими об’єктами (колонадою) та глибинно-вінчаючою композицією основного об’єкта



Ліпнина

(гр.)

– Жирність. Рельєфно/пластична форма на площині. Вид творчості як синтез скульптури та архітектури



Логіка

(гр.)

– Слово, вчення. Судження, побудовані на умовиводах



Майдан

(укр./

санскрит)

– Старший, домінуючий. Територія (площа), яка організовує забудову та простір для міських зібрань



Макет

(фр.)

– Модель. Об’ємно-просторове зображення в зменшених розмірах архітектурної споруди



Маса

(гр./лат.)

– Тісто/брила. Кількість та величина об’єму



Метафізика

(гр.)

– Поза/фізика. Умоглядна наука про позафізичні (незрозумілі) особливості буття



Модель

(лат.)

– Зразок. Моделювати – спосіб (як процес) творити форму у її видозміні



Модуль

(лат.)

– Міра. Модуляція – спосіб (як процес) творити форму засобами мірних модулів, тобто, гармонійно-ритмічних пропорцій



Об’єкт

(лат.)

– Предмет. Споруда, вирішена як мистецький твір (об’єкт) в архітектурному середовищі



Об’єм

(укр./

санскр.)

– Величина. Кількість простору, зайнятого геометричним тілом



Ордер

(лат.)

– Порядок. Ряд. Один із видів впорядкування композиції вертикальних та горизонтальних частин в архітектурі (Еллади, Риму, Відродження)



Остов

(укр.)

– Кріплення. Внутрішня опорна частина споруди, яка тримає всі інші конструкції (див. каркас)



Офіс

(лат./

англ.)

– Обов’язок. Адміністративно-службова споруда



Павільйон

(фр./лат.)

– Намет. Виставково-експозиційна споруда

Продовження

№ з/п

Терміни

Похо-дження

Пояснення, визначення, тлумачення



Палісад

(лат.)

– Паля, кіл. Ряд стовпів (частокіл) для оборони або укріплення



Палітра

(іт.)

– Лопатка для змішування фарб. Сукупність засобів у творчості



Панорама

(гр.)

– Панівний вид. Вид місцевості або архітектурної забудови, що відкривається з висоти



Парк

(лат./

англ.)

– Відгороджене місце. Упорядкована ділянка з архітектурно-ландшафтними композиціями



Партер

(фр.)

– По землі. Частина залу, розташована нижче сцени або відкрита частина простору перед спорудою або парком



Патіо

(ісп.)

– Внутрішній дворик для відпочинку



Пергола

(лат.)

– Альтанка з легких ажурних конструкцій, декорована в’юнкими рослинами



Піраміда

(гр./

єгип.)

– Вогонь скритий. Геометрична форма, утворена з трикутних бокових граней (зі спільною вершиною), насаджених на чотирикутну (багатокутну) основу



Площина 1)

Площа 2)

(укр.)

– Міра величини. 1. Геометрична (на основі двох координат) підоснова композиції.

2. Площа: архітектурно організована, незабудована частина території, міста, може бути громадська, торгова, транспортна



Погода

(укр.)

– Стан атмосфери (температури, вологості, сили та напряму вітру, кількості та тривалості опадів)



Призма

(гр.)

– Розпилення. Геометрично-багатогранна форма, дві грані якої (основи) є різними багатокутниками з відповідно паралельними сторонами. Бокові грані – паралелограми



Простір

(укр./

санскр.)

– Вперед розгорнений. Геометрично-умовна форма на основі (площини та сфери), яка має багатовекторну та трикоординатну протяжність



Професія

(лат.)

– Офіційно зазначена спеціальність, що вимагає певних знань



Психіка

(гр.)

– Душа. Функція людини, яка регулює реакцію людини в середовищі



Резонанс

(лат.)

– Зворотний звук. Той, що лунає у відповідь. Відгомін, відгук



Рімейк

(лат.)

– Передача. Подібність в імпровізації попередньої роботи



Рекреація

(лат.)

– Відновлення. Місце та час перерви для відпочинку між заняттями/концертом



Ремісник

(лат.)

– Знижений. Нижчий професійний рівень (порівняно з інженером). Кваліфікація знань робітничої професії (як ремесло)

Продовження

№ з/п

Терміни

Похо-дження

Пояснення, визначення, тлумачення



Розгортка

(укр.)

– Лінійний порядок. Розташування окремих об’ємів в послідовний ряд, як розгортання їх експозиції на одній лінії та площині



Рондо

(лат.)

– Округло. Композиція, напівзаокруглена в плані



Ротонда

(лат.)

– Кругла. Круглий в плані павільйон, зал



Руст

(лат.)

– Простий. Камені з грубо обтесаною або опуклою лицьовою поверхнею



Синтез

(гр.)

– З’єднання. Метод дослідження як цілості предмета та взаємозв’язку його частин



Ситуація

(лат.)

– Становище. Умовні знаки, зображені на карті (об’єкти, рельєф) або обставини в проектованому просторі/середовищі



Скульптура

(лат.)

– Вирізування. Вид та твір мистецтва об’ємно-пластичної форми з твердих матеріалів



Соціосфера

(лат.)

– Суспільність. Суспільно-громадська форма людських стосунків



Стафаж

(нім.)

– Пожвавлення. Зображення людей, тварин, техніки для оживлення архітектурних зображень



Структура

(лат.)

– Складник. Внутрішня будова як малий складовий, модульний елемент-одиниця більшої частини/форми, цілого



Сфера

(гр.)

– Куля. Уявний простір/поверхня з центром та місцем дії людини



Теза

(гр.)

– Твердження. Викладення концепції, істинність якої треба довести засобами переконання



Тектоніка

(гр.)

– Майстерність побудови. Конструктивна особливість будівлі (статика, динаміка та ін.)



Трансценден-тний

(гр.)

– За межами. Можливості всезагального, позасвідомого, що виходить за межі логіки



Трансформа-ція

(лат.)

– Перетворення. Зміна форми з одного стану (конфігурації об’єму) до іншого



Увраж

(фр.)

– Робота. Багате видання з великоформатними зображеннями та оригінальною композицією



Урбанізм

(лат.)

– Місто як творення. Наука та специфіка архітектурного проектування та ролі міст



Фасад

(фр.)

– Обличчя. Зовнішній бік (площина) будівлі



Фітоморфний

(гр.)

– Пагін. Рослиноподібність в творчості



Форма

(лат.)

– Зовнішність. Геометричний обрис предмета



Фронтальний

(лат.)

– Чільна площина. Розміщення головного фасаду “чолом” до глядача



Функція

(лат.)

– Звершення. Специфіка призначення та користі споруди, її використання


Закінчення

№ з/п

Терміни

Похо-дження

Пояснення, визначення, тлумачення



Хай-Тек

(лат./

англ.)

– Висока технічність. Архітектурний стиль, в якому естетикою є висока технічна досконалість конструкцій та обробка матеріалу



Хаос

(гр.)

– Розверзеність. Безладдя першоматерії



Цивілізація

(лат.)

– Гідність. Існування, наділене розумом, що унезалежнює від умов середовища. Стадія культури в її послідовних змінах: від дикості до варварства, потім – аграрності – індустріальності – технологічності. Останні три етапи є цивілізаційною стадією культури



Циліндр

(гр.)

– Кручений. Геометрична форма, утворена від обертання прямокутника навколо однієї із сторін



Шаблон

(фр.)

– Зразок. Взірець, трафарет у натуральну величину, за яким виготовляють архітектурні креслення, проекти та перевіряють правильність виконаного


  1   2   3   4   5   6

Схожі:

О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект iconО. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект
Декор в архітектурі” до архітектурного проектування з курсу “Об’ємно-просторова композиція” для студентів І курсу базового напряму...
О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект iconКонспект лекцій з дисципліни «Композиція»
...
О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект iconС. О. Шубович композиція конспект
Композиція. Курс лекцій. Частина (для студентів 2 курсу денної форми навчання напряму 060102 «Архітектура» ) /Авт. Жмурко Ю. В.,...
О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект iconО.І. Россоха Конспект лекцій з курсу „Композиція (для студентів 2 курсу напрямку підготовки 060102 «Архітектура» спеціальності «Містобудування») Харків хнамг-2010. Конспект
...
О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект iconСтилі в архітектурі харкова у нашій роботі, тема якої: «Стилі в архітектурі Харкова: модерн – найбільш коштовні будівлі»
...
О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект iconАнкета учасника конференції «Інтегровані енерго-ефективні технології в архітектурі та будівництві»
Статтю буде опубліковано в спецвипуску наукового збірника "Енергозбереження в будівництві та архітектурі". Рукопис має бути набраним...
О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект iconДисципліни «теорія гри в архітектурі»
Програма навчальної дисципліни та робоча програма дисципліни «Теорія гри в архітектурі» (для студентів 6 курсу денної форми навчання...
О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства с. А. Шубович, Ю. В. Жмурко, Г. Л. Коптєва, Л. П. Панова композиція
...
О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект iconКафедра базових І спеціальних дисциплін характеристика творчого завдання з композиції навчальної дисципліни «Рисунок та композиція»
Характеристика творчого завдання з композиції навчальної дисципліни «Рисунок та композиція»
О. Б. Білінська об’ємно-просторова композиція в архітектурі та дизайні конспект iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства а. Г. Солнцев методичні вказівки до виконання графічної роботи з дисципліни «композиція»
Методичні вказівки до виконання графічної роботи з дисципліни «Композиція» (для студентів 1 курсу денної форми навчання напряму 060102...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи