Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 icon

Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68




Скачати 96.56 Kb.
НазваЛекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68
Дата14.09.2012
Розмір96.56 Kb.
ТипЛекція

Лекція 6


Проекційне креслення. ГОСТ 2.305 –68


Проекційне креслення дає змогу практично відобразити на кресленні різного виду деталі, які в свою чергу складаються з вивчених нами раніше просторових тіл. Крім того, на графічному матеріалі проекційного креслення використовуються відомості, одержані в курсі нарисної геометрії.

Для правильного відтворення і розуміння всіх зображень, вони повинні бути виконані згідно відповідних стандартів ЄСКД.

На відмінність від нарисної геометрії в проекційному кресленні, як правило, не проводяться осі проекцій і на кресленні відсутні літери якими позначають проекції всіх точок, які визначають форму вивчаємого тіла. Тому питання про кількість проекцій які визначають дане тіло, приймає в кресленні дещо інше рішення, ніж в нарисній геометрії. В кресленні в окремих випадках буває достатньо однієї проекції, чого в нарисній геометрії не було. Це досягається спеціальними умовними позначеннями.

Виконуючи робоче креслення якої – небудь деталі необхідно мати на меті зручність використання цього креслення при виготовленні деталі, тому в ряді випадків необхідно збільшувати кількість проекцій.

Будь – яке креслення виконують за допомогою методу прямокутного (ортогонального) проектування, яке полягає в тому що предмети розміщують між спостерігачем і відповідною площиною проекцій. Проектуючі промені проходять перпендикулярно до площини проекцій. За основні площини проекцій приймають шість граней куба рис.6.1.



Рис. 6.1

Предмет розміщують в середині куба і проектують його на грані куба. Всі шість граней куба (площини проекцій) суміщують у певному порядку з фронтальною площиною проекцій. Користуючись способами нарисної геометрії при такому суміщенні граней куба будуємо всі зображення предмета на полі креслення у відповідному проекційному зв’язку по відношенню до зображення на фронтальній площині проекцій. Отже отримуємо комплексне креслення предмета на відповідних площинах проекцій. (див. рис. 6.2).



Рис. 6.2


6.1 Зображення. Види


Зображення в проекційному кресленні в залежності від їх змісту поділяють на вигляди, розрізи, перерізи. Кількість зображень на кресленні повинно бути мінімальним але разом з тим достатнім для повного розуміння форми та розмірів даного предмета.

Виглядом називається зображення повернених до спостерігача видимих частин поверхні предмета.

За характером виконання та змістом вигляди поділяють на основні, додаткові та місцеві.

Основними називають вигляди утворені проектуванням предмета на шість граней куба. Кожний з них має назву залежно від того, на яку із граней куба спроектовано предмет. В зв’язку з цим встановлені такі назви виглядів (рис. 6.2).

  1. вигляд спереду (головний вид) – зображення на фронтальній площині проекцій;

  2. вигляд зверху – зображення на горизонтальній площині проекцій;

  3. вигляд зліва – зображення на профільній площині проекцій;

  4. вигляд справа – зображення на профільній площині проекцій;

  5. вигляд знизу – зображення на горизонтальній площині проекцій;

  6. вигляд ззаду – зображення на фронтальній площині проекцій.

Вигляд зверху розміщують під головним видом, вигляд зліва – з правої сторони головного вигляду, вигляд справа – з лівої сторони головного виду – вигляд знизу – розміщують над головним виглядом.

При такому розміщенні назви виглядів не підписують і не показують лінії зв’язку між зображеннями . У випадку, коли, які – небудь вигляди розташовані не в проекційному зв’язку їх позначають великими літерами українського алфавіту, а напрями поглядів показують стрілками (рис. 6.3) з тими ж літерами

Віддалі між виглядами вибирають, виходячи з умов розташування їх на полі креслення, нанесення розмірів, текстових пояснень, таблиць тощо..


Рис. 6.3

Головним для побудови зображення є вигляд спереду (головний вигляд) тобто зображення, утворене на фронтальній площині проекцій.

Головний вигляд повинен давати найбільш повне уявлення про форму, розміри та службове призначення предмета рис. 6.4.

Правильний вибір головного вигляду предмета зумовлює мінімальну кількість потрібних зображень. На вибір головного вигляду предмета впливають також його конструктивні особливості та технологічні фактори виготовлення.


Рис. 6.4

Якщо яку – небудь частину предмета неможливо показати на основних виглядах без спотворення форми і розмірів, тоді використовують додаткові вигляди.

^ Додатковий вигляд – зображення, утворене внаслідок проектування частини предмета на додаткову площину, не паралельну основним площинам проекцій. Додаткову площину розміщують паралельно до нахиленої частини предмета, яка проектується на додаткову площину в натуральному величину (див. рис. 6.5,а).

Для зручності розгляду креслення додатковий вид дозволяється повертати, але із збереженням, як правило, розташування, прийнятого для цього предмета на головному вигляді; при цьому до напису додається умовне позначення викреслене у формі кола діаметром 10 – 12 мм із стрілкою (див. рис. 6.5,б), що означає вигляд Б повернуто.



а) б)

Рис. 6.5,б

Додаткові вигляди на кресленні на кресленні позначаються літерами і стрілками (див. рис. 6.5, 6.3). Літери, які позначають погляд повинні бути на порядок більші від розмірних чисел.

Місцевий вигляд – зображення окремої, обмеженої частини поверхні предмета. Його застосовують, коли треба показати форму й розміри окремих елементів предмета, наприклад, отвір в деталі, фланець і т. п.

Місцевий вигляд може бути обмежений лінією обриву (рис. 6.6., вид А) чи не обмежений (рис. 6.6., вид Б).

Позначення місцевого вигляду не відрізняється від позначення додаткового вигляду. Застосування місцевого вигляду дає змогу зменшити обсяг графічної роботи, зекономити місце на полі креслення.



Рис. 6.6


    1. Розрізи


Значна кількість штрихових ліній, що використовується для зображення контурів невидимих поверхонь, може ускладнити читання і розуміння креслення. Тому в таких випадках для розкриття внутрішньої будови предмета використовують розрізи і перерізи.

Розріз - зображення предмета, утвореного умовним розрізом його однією або декількома січними площинами. На кресленні в розрізі показують зображення предмета, яке розміщене у відповідних січних площинах і за ними. Розріз є умовним зображенням, бо при його виконанні тільки умовно проводять січні площини та уявно показують окремі частини предмета, які розміщені між спостерігачем і даними січними площинами. На кресленні внутрішні конфігурації частини предмета в розрізі показують суцільними лініями, як і видимий контур предмета. При цьому те, що знаходиться в січній площині, за винятком порожнин, штрихують тонкою суцільною лінією (див. рис. 6.7).



Рис. 6.7

Будь-які розрізи не повинні погіршувати сприйняття креслення та змінювати форму предмета в цілому а, навпаки, повинні допомагати розкрити важкодоступні місця для їх кращого розуміння. Ці розрізи ще носять назву корисними.

Залежно від положення січної площини відносно основних вимірів предмета розрізи поділяються на поздовжні й поперечні, а залежно від кількості січних площин розрізи бувають прості та складні, причому останні поділяються на ступінчасті та ламані. За повнотою виконання і призначення розрізи бувають повні та місцеві.

В залежності від положення січних площин відносно площин проекцій розрізи поділяються на горизонтальні фронтальні профільні та похилі.


^ Характеристики та визначення розрізів:

Простий розріз – утворюється однією січною площиною

  1. Горизонтальний розріз – утворюється січною площиною, паралельною до горизонтальної площини проекцій (Рис. 6.7, розріз А-А).

  2. Фронтальний розріз – утворюється січною площиною, паралельною до фронтальної площини проекцій (Рис. 6.7, розріз В-В).

  3. Профільний розріз – утворюється січною площиною, паралельною до профільної площини проекцій (Рис. 6.7, розріз Б-Б),

  4. Похилий розріз – утворюється січною площиною яка нахилена до горизонтальної площини проекцій під гострим кутом (Рис. 6.8, розріз А-А).



Рис. 6.8

  1. Повздовжній розріз – утворюється січною площиною, яка проходить вздовж довжини або висоти предмета (див. рис. 6.7. розріз Б-Б, В-В та рис. 6.9,а розріз Б.Б, В-В). Якщо фігура симетрична дозволяється поєднувати вид і розріз як показано нижче, а позначення розрізів Б-Б, В-В не показувати(див. рис. 6.9,б). Якщо на внутрішній поверхні предмета знаходиться контурна лінія, яка співпадає з віссю симетрії, для прикладу - ребро чотирикутної призми, тоді розріз виконують дещо більшим половини зображення підкреслюючи його суцільною тонкою лінією, як це зображено на фронтальній проекції фігури (див. рис. 6.9,в). У випадку наявності контурної лінії на зовнішній поверхні розріз виконують дещо меншим половини зображення. А якщо зовнішня і внутрішня контурні лінії співпадають з віссю симетрії тоді суцільна тонка лінія що розділяє вид-розріз робиться хвилястою (див. рис. 6.9,в профільна проекція).



а б в

Рис. 6.9

  1. Поперечний розріз – утворюється січною площиною, яка проходить перпендикулярно до довжини або висоти предмета. (див. рис.6.7 розріз А-А і рис. 6.9 розріз А-А).

Складний розріз – утворюється двома або декількома січними площинами.

  1. Ступінчастим називається складний розріз, утворений паралельними січними площинами.



Рис. 6.10

  1. Ламаним називається складний розріз утворений паралельними січними площинами, причому одна із них або декілька похилі до горизонтальноїплощини проекцій.



Рис. 6.11

  1. Повний розріз – зображення, утворене при повному (наскрізному) перетині несиметричного предмета січною площиною (див. рис. 6.7; В-В. 6.10; А-А і 6.11; А-А).

10.Місцевий розріз (вирив) – зображення що розкриває конструктивні особливості предмета лише в окремому, обмеженому місці (див. рис. 6.12).



Рис. 6.12

Місцевий розріз виділяють на вигляді тонкою суцільною хвилястою лінією, яка не повинна співпадати з будь-яким зображенням. На рис. 6.13 за допомогою місцевих розрізів показані отвір під стопорний гвинт, паз для сегментної шпонки, та центровий отвір.



Рис. 6.13


6.3 Перерізи


Перерізи – зображення предмета, утвореного тільки умовним перетином його однією або декількома січними площинами. На кресленні в перерізі показують зображення предмета яке розміщене тільки у відповідних січних площинах. Фігуру перерізу на кресленні штрихують тонкими лініями під кутом 450. Частину предмета, розташованого за січною площиною, в перерізі не показують. Переріз є частковим випадком розрізу. Тобто розріз включає переріз. На рис. 6.14,а зображено переріз, а на рис. 6.14,б розріз.



а б

Рис. 6.14

Залежно від розміщення на кресленні розрізняють винесені й накладні перерізи. Винесені перерізи розташовують поза контуром зображення деталі (рис. 6.15) на будь-якому місці поля креслення, накладні – безпосередньо на виглядах (рис. 6.16).



Рис. 6.15 Рис. 6.16

Винесені перерізи застосовують частіше, бо вони не затемнюють зображення зайвими лініями та не погіршують читання креслення.

Перерізи, як і розрізи, можуть бути складними, зокрема ламаними й ступінчастими (див. рис. 6.17. ступінчастий переріз А-А).



Рис. 6.17

За формою перерізи поділяють на симетричні (рис. 6.14,а, 6.16, 6.17) і несиметричні (рис. 6.15).


    1. ^

      Вимоги щодо зображення та позначення розрізів і перерізів



Зображення на кресленні, зокрема розрізів і перерізів, повинно розташовуватися економно й раціонально на полі креслення та зручно читатися разом з розмірами, позначеннями, написами, таблицями.

Для позначення на кресленні січних площин у розрізі і перерізах використовують розімкнену лінію – потовщені штрихи (рис. 6.18). Перпендикулярно до крайніх штрихів (початкового і кінцевого) наносять стрілки, що вказують напрям погляду, і розташовують їх як показано на рис. 6.1.

Згідно з вимогами стандарту щодо оформлення креслень, крайні штрихи не повинні перетинати контур відповідного зображення їх необхідно позначити великими літерами українського алфавіту (див. рис. 6.1). Для позначення розрізів і перерізів застосовують стрілки і літери таких же розмірів, що й для позначення виглядів, а самі літери на кресленні проставляють у відповідність до розташування основного напису із зовнішнього боку стрілок, незалежно від їх напрямку. Вибирають літери в алфавітному порядку та слідкують за тим, щоб вони не повторювались на одному кресленні (рис. 6.7).




Розрізи та перерізи супроводжуються написом А-А, Б-Б і т. д.


Рис 6.18

Підкреслимо деякі умовності виконання розрізів та перерізів.

1. Для горизонтальних, фронтальних і профільних розрізів положення січної площини не позначається, а самі розрізи написом не супроводжується, якщо січна площина збігається з площиною симетрії предмета і ці розрізи розташовані в проекційному зв’язку та не розділені будь-якими зображеннями (див. рис. 6.9,в). Необхідно зазначити, що на рис. 6.7 фронтальний розріз В-В та профільний Б-Б можна було б не позначати.

2. Похилі і складні розрізи та перерізи, позначають завжди. (рис. 6.8, рис. 6.11, 6.14,а та рис 6.17).

3. Похилі розрізи та перерізи, що розташовані не в проекційному зв’язку та повернені відносно січної площини, супроводжуються написом з умовною позначкою (“повернено”) (див. рис. 6.5,б).

4. Місцеві розрізи виділяють на виглядах тонкою хвилястою суцільною лінією, яка не повинна збігатись з будь – якими іншими лініями зображення. Їх не позначають і не підписують (див. рис. 6.12 та 6.13).

5. Для ступінчастих розрізів, крім початкового і кінцевого штрихів, у місцях переходу однієї січної площини в іншу ставлять штрихи без літер. Літери проставляються лише на крайніх штрихах розімкненої лінії Зміна ліній напрямку січних площин на зображення не впливає (див. рис. 6.10).

6. Для симетричних фігур дозволяється поєднувати в одному зображенні вигляд з розрізом. (половину вигляду з половинного відповідного розрізу). Лінією розділення вигляду та розрізу є штрихпунктирна лінія, що збігається з віссю симетрії фігури (див. рис. 6.9,а,). При цьому невидимий контур предмета на вигляді штриховими лініями не показують, якщо симетричний йому показаний у розрізі.

7. У випадках, коли контурна лінія зображення збігається з віссю симетрії предмета, межею між виглядом і розрізом є хвиляста лінія обриву (див. рис. 6.9,б).

8. Оскільки вважається, що читання креслення здійснюється зліва направо й зверху вниз і вигляд має перевагу над розрізом та на головному вигляді та на вигляді зліва розріз розміщують праворуч від вертикальної осі симетрії, а на вигляді зверху – праворуч від вертикальної або знизу від горизонтальної осі.

Схожі:

Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 iconПерелік тем для написання рефератів
Методика проведення занять факультативу (за вибором): „Основи креслення", „Геометричне креслення", „Проекційне креслення", „Елементи...
Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 iconЗразки бібліографічних описів
Дсту гост 2006 Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (гост 1-2003idt). Вперше (зі скасуванням...
Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 iconЛекція 1 вступна лекція з курсу „охорона праці Питання: 1 Значення питань охорони праці в суспільстві. 2 Нормування І контроль у галузі охорони праці
Гост 12 005-88 ссбт. „Общие санитарно – гигиенические требования к воздуху рабочей зоны”
Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 iconЗ креслення Полтава 2012 робоча навчальна програма з креслення цілі та задачі курсу
Сформувати в абітурієнтів знання про прямокутне проекціювання на одну, дві й три взаємно перпендикулярні площини, про побудову аксо­нометричних...
Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 iconЗ креслення Полтава 2012 робоча навчальна програма з креслення цілі та задачі курсу
Сформувати в абітурієнтів знання про прямокутне проекціювання на одну, дві й три взаємно перпендикулярні площини, про побудову аксо­нометричних...
Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 iconЛекція 1 Предмет І метод нарисної геометрії та інженерної графіки
Метою курсу інженерної графіки являється одержання знань, необхідних інженеру для втілення технічних думок з допомогою креслення,...
Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 iconПрограма курсу має на меті сформувати в учнів ставлен­ня до креслення як до одного з головних і необхідних за­собів спілкування людей у їхній практичній діяльності,
Курс креслення має загальноосвітній характер і сприяє політехнічній освіті учнів, розвиткові у них технічних здібностей та формуванню...
Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 iconРобоча програма навчальної дисципліни креслення
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни «Креслення» для студентів-іноземців підготовчого відділення...
Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 iconСхема аналізу лекції
Тип лекції (вступна; інформаційна (тематична); заключна (підсумкова); оглядова; нетрадиційна (наприклад, лекція-брифінг, лекція-конференція,...
Лекція 6 Проекційне креслення. Гост 305 –68 iconГост 25051. 4-83 межгосударственный стандарт установки испытательные вибрационные электродинамические общие технические условия ипк издательство стандартов москва межгосударственный стандарт
Термины, применяемые в настоящем стандарте, по гост 16504, гост 24346 и гост 25051. 3
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи