Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. icon

Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс "Соціологія сім’ї". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни.




НазваНавчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс "Соціологія сім’ї". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни.
Сторінка1/3
Дата14.09.2012
Розмір0.55 Mb.
ТипНавчально-методичний посібник
  1   2   3

Міністерство освіти і науки України

Національний університет “Львівська політехніка”


СОЦІОЛОГІЯ СІМ’Ї


Посібник для студентів напрямку підготовки 6.040200- “соціологія”


Укладач:

ст.викл.кафедри соціології та

соціальної роботи Уманець Н.А.


Львів - 2005

Організаційно - методичні рекомендації



Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс “Соціологія сім’ї”. Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни.В даному курсі, зорієнтованому перш за все на студентів-соціологів, аналіз сімейних відносин починається із розгляду їх на макрорівні, у контексті соціальних інститутів та інституціональних взаємозв’язків. Далі він опускається на рівень соціальнозначимих проявів життєвого циклу сім’ї, на мікрорівень міжособистих взаємодій всередені самої сім’ї. Завершується дослідженням різних типів сімейної поведінки особистості, індивідуального сприйняття сімейного способу життя всіма членами родини.

Такий підхід дозволяє зрозуміти місце сім’ї в процесі історичних змін, її положення серед соціальних інститутів в системі державного управління, визначити, яким чином можливе здійснення макросоціальних функцій сім’ї через аналіз власних потреб особистості у сім’ї.

Науково-методологічними основами навчальної дисципліни є сучасні концепції соціології та соціальної психології, а також структурно-функціональний, конфліктологічний, еволюційний, ситуаційний та інтеракціоністський підходи до дослідження сім’ї.

Метою даного навчального курсу є ознайомлення студентів з поняттям сім’ї як соціальної системи, її структурою, функціонуванням та розвитком, з основами сучасної сімейної політики України. Вивчення курсу тісно пов’язано з курсами соціології, соціальної філософії, історії, соціальної педагогіки, соціальної психології.


В результаті засвоєння студентами навчального матеріалу вони повинні :

Знати:

  • базові форми сім’ї та шлюбу в їх історичному розвитку;

  • типи сімей та стадії її розвитку;

  • макросоціальні фактори, що впливають на зміни інституту сім’ї;

  • систему функцій сучасної сім’ї;

  • специфіку стосунків, які виникають на мікросоціальному рівні;

  • проблеми сім’ї та сімейної політики в сучасній Україні.

Вміти:

  • самостійно аналізувати, оцінювати та прогнозувати розвиток інституту сім’ї;

  • охарактеризувати сім’ю яксоціальний інститут та малу соціальну групу;

  • критично оцінювати та ананлізувати сучасний стан української сім’ї та систему допомоги дітям та сім’ям;

  • самостійно збирати, аналізувати та використовувати наукову інформацію.

Навчальна дисципліна вивчається впродовж семестру.

Посібник побудований наступним чином. В І частині подається програма курсу та розподіл навчального часу за темами та видами навчальних занять. В ІІ частині подаються матеріали до лекційних та семінарських занять. Лекційна тема подається через те , що зможе зробити студент, ознайомившись із темою; далі йде опис основних ідей теми. Теми семінарських занять доповнюють лекційний матеріал. Опис семінарського заняття включає: план заняття, короткий опис основних ідей теми, перелік тем для рефератів, перелік літератури до заняття, можливі практичні завдання та вправи.

Методологія навчання має бути інтерактивною, проблемною. Головними методологічними принципами вивчення курсу виступають: науковість, системність, комплексність, доступність, логічність, наочність.

Методичне забезпечення самостійної роботи стуентів базується на навчальній та науково-методичній літературі, яка є у бібліотеці та в методичному кабінеті.


^ Частина І. Програма курсу “Соціологія сім’ї”


Тема 1. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу.


Об’єкт та предмет дослідження соціології сім’ї. Місце соціології сім’ї в системі соціологічних знань. Соціологія сім’ї як спеціальна соціологічна теорія, її структура та функції. Система категорій соціологічного дослідження сім’ї. Основні етапи розвитку соціології сім’ї. Зв’язок соціології сім’ї з іншими науками про суспільство і людину: етнографією, психологією, історією, культурологією і т.п.

Методи збору та аналізу інформації та їх застосування в соціологічних дослідженнях сім’ї.


^ Тема 2. Виникнення та розвиток соціології сім’ї.


Виникнення паростків соціології сім’ї в “переддослідницький період” (до сер. ХІХ ст): вивчення сімейних традицій, фольклору, філософії та художньої літератури. Соціологія сім’ї в період “соціального дарвінізму” (кінець ХІХ ст.): вивчення еволюції соціального інституту, узагальнення історичної та соціокультурної перспективи в розвитку сім’ї.

Соціологія сім’ї в період “спонтанної науки” ( перша пол. ХХ ст.): поява спекулятивних робіт про роль сім’ї у суспільстві, а також емпіричних даних про типи шлюбно-сімейних відносин.

Соціологія сім’ї в період планомірної побудови теорії ( з сер. ХХст). Теоретичні джерела соціології сім’ї. Основні напрямки дослідження сім’ї: структурно-функціональний, інтеракціоністський, інституціональний, еволюційний та ситуаційний.


^ Тема 3. Сім’я як соціальний інститут, її місце в суспільстві.


Ситема соціальних інститутів у суспільстві та місце в ній сім’ї. Характеристика сім’ї як соціального інституту. Взаємозв’язок та всємовплив між сім’єю та іншими соціальними інститутами: сім’я та дошкільні учбові заклади; сім’я та сфера послуг; сім’я та підприємство. Причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім’ї в тих чи інших умовах. Реалізація інститутом сім’ї своїх функцій в різних соціально-економічних, політичних та культурних умовах.

Перспективи розвитку соціального інституту сім’ї.


^ Тема 4. Історичні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин. Форми сім’ї.

Шлюб, походження шлюбу, шлюбний вибір. Сутність сім’ї. Базові форми сім’ї та шлюбу в історичному розвитку: груповий шлюб, моногамія, полігамія. Виникнення сім’ї в первісних суспільствах; сім’я доіндустріальної та індустріальної епохи. Зміни у шллюбній поведінці в процесі переходу до сучасного відтворення населення. “Сексуальна революція” та її наслідки в суспільствах з різними рівнями розвитку та культурними традиціями. Проблеми сексуальних меншин та сім’я. Стабільність шлюбу. Форми сім’ї. Модерні форми сім’ї.


^ Тема 5. Макросоціальні явища та сім’я.


Сім’я в системі суспільства. Сім’я як цінність в культурах народів світу. Взаємодія сім’ї та суспільства, сім’ї та держави в умовах недемократичних та демократичних режимів.

Специвіка функціонування сім’ї в різних соціальних групах. Вплив макросоціальних явищ на розвиток сім’ї. Сім’я та процеси науково-технічної революції, урбанізації, міграції. Специфіка сільської та міської родини. Класова, професійна та соціальна дифференціація сімей. Соціально-гомогенні та гетерогенні сім’ї. Ідеологія, культура, мораль, релігія та сім’я в сучасному суспільстві.


^ Тема 6. Соціальні функції сучасної сім’ї та тенденції їх змін.


Функції як засіб реалізації ролі та місця сім’ї у сучасному суспільстві. Основні соціальні функції сім’ї: а)репродуктивна функція (сім’я та регулювання народжуваності, проблема свідомого батьківства. Бездітна сім’я.); б) виховна функція ( родина як осередок соціалізації особистості); в) господарсько-побутова, маиеріально-економічна ( доходи та витрати, рівень життя сім’ї); г) функції духовно-емоційної рекреації.

Спосіб життя сім’ї як інтеграційний показчик функціонування сім’ї. Взаємозв’язок способу життя сім’ї та суспільства в цілому.


^ Тема 7. Сім’я в системі мікросоціальних структур.


Соціологічний вимір сім’ї: загальне, особливе та одиничне в сутності сім’ї. Цілі та завдання сімейної групи. Сімейна група та родинні зв’язки. Взаємодія сім’ї з найближчим соціальним оточенням.

Склад та структура сім’ї. Соціально-демографічний склад, групова згуртованість, характер групової взаємодії сімейної групи, комунікації в сім’ї. Функції сім’ї щодо індивіда. Сімейні цінності, номи та зразки поведінки включення індивіда у сім’ю.Самореалізація особистості у сім’ї.


^ Тема 8. Етапи формування шлюбно-сімейних відносин та життєві цикли сім’ї.

Формування шлюбно-сімейних відносин як процес: основні характеристики та етапи. Сексуальна поведінка та тенденції її змін. Статеве виховання дітей та підлітків. Підготовка молоді до шлюбу. Дошлюбні відносини та установки молоді.Формування сім’ї, вибір шлбного партнера. Репродуктивна поведінка. Молода сім’я. Проблеми співмешкання. Демографічні аспекти шлюбності. Сім’ї людей похилого віку.Циклічний характер соціального життя та функціонування сім’ї.


^ Тема 9.Методи дослідження життєвого циклу сім’ї.


Методологія вивчення стадій сімейного циклу. Застосування циклічного підходу при вивченні сімейних бюджетів. Структура соціокультурних ролей сім’ї та родинності. Сімейна генеалогія. Геносоціограма. Метод сімейних біографій.


^ Тема 10. Сім’я та особистість. Міжособові відносини в родині.


Самореалізація особистості в сім’ї: основні напрями та проблеми.Соціально-психологічні взаємовідносини в сучасній сім’ї: сутність, характер та специфіка прояву. Емоційні та духовні відносини подружжя. Егалітаризація сім’ї. Розподіл обов’язків у сім’ї. Чоловічий “авторитет” у сім’ї. Лідерство та ієрархія в сучасній родині. Позасімейна діяльність членів родини та її вплив на їх становище у сім’ї.

Взаємовідносини поколінь в сім’ї. Розвиток соціальної поведінки в дитячому віці (просоціальна поведінка/агресія). Детермінанти виховного процесу.. Стилі батьківського виховання та їхній ефект. Взаємини з батьками та формування автономності. Сімейні конфлікти.


^ Тема 11. Методи соціологічного дослідження сімейної поведінки.


Дослідження диспозицій сімейної поведінки. Дослідження диспозицій шлюбної поведінки. Дослідження подружньої сумісності на основі міжособового сприйняття сімейних ролей. Методи виміру ціннісних орієнтацій, репродуктивних установок та мотивів подружжя.

Якість шлюбу. Задоволення шлюбом.


^ Тема 12. Гендерні ролі та нерівність жінки в сім’ї та суспільстві.


Передісторія появи гендерного підходу до опису соціокультурних явищ. Традиційне розуміння соціокультурних ролей ( Платон, І.Кант, Г.Гегель, О. Шопенгауер, Ф.Ключевський, З. Фрейд та ін).

Передумови виникнення гендерної теорії. Її застосування в дослідженнях інституту сім’ї, освіти, засобів масової інформації, громадської джумки та ін. Гендерні ролі та гендерні стереотипи. Історія виникнення феміністського руху: джерела започаткування філософських теорій фемінізму. Неофемінізм. Особливості ліберального, радикального та соціалістичного фемінізму. Фемінізм та інститут сім’ї.

Становище української жінки в історичному минулому та теперішньому часі. Політика держави щодо жінки та сім’ї на сучасному етапі розвитку суспільства.


^ Тема 13. Сім’я та професійна діяльність жінок.


Галузева та професійна діяльність жінок. Історія та причини залученості жінок у сферу суспільного виробництва. Характеристика професійних та сімейно-побутових ролей сучасної жінки.Гендерні ролі та гендерні стереотипи як причини існуючого поділу праці між статями. Роль ЗМІ у формуванні та підтриманні традиційних ролей чоловіків та жінок. Проблема “подвійної зайнятості” жінки у соціологічних дослідженнях. Мотиви праці та задоволеність жінок працею. Ставлення жінки до ринкових відносин. Жіноче безробіття. Хатня праця, вільний час та розвиток особистості жінки.

Допомога жінці та сім’ї з боку суспільства- важлива умова зростання економічного та політичного потенціалу суспільства.


^ Тема 14. Прблеми соціальної патології та сім’я.


Поняття норми та девіації. Соціальна патологія та її види. Причини та специфіка сімейних проблем та дисфункцій. Алкоголізм, наркоманія та сім’я. Родина та соціальна поведінка її членів.

Виховання дітей у неблагополучних сім’ях. Визначення різних типів образ щодо дітей(в тому числі фізичної. Соціальної, емоційної). Причини та фактори, що спричиняють насильство у сім’ї. Основні види діяльності центрів соціальних служб сім’ї.


^ Тема 15. Проблеми стабільності сім’ї у сучасному суспільстві.


Новий статус сім’ї у сучасному суспільстві. Тенденції розвитку сучасної сім’ї. Якість сім’ї. Конфліктні ситуації та проблема стабільності сучасної сім’ї. Типи сімейних конфліктів. Причини та мотиви розлучень. Взаємовідносини колишнього подружжя, батьків та дітей. Проблема самотніх людей. Збільшення кількості неповних сімей, зменшення середньої тривалості шлюбу, “серійна моногамія”.

Проблеми сімейної політики в Україні, сьогоднішній стан та перспективи.


^ Тема 16. Проблеми сучасної сім’ї з точки зору чоловіків та жінок.


Основні проблеми сучасної сім’ї. Відмінність у підходах щодо проблем сім’ї у чоловіків та жінок. Новий статус сім’ї в сучасному суспільстві.


Розподіл навчального часу за темами та видами навчальних занять.



№ п/п

Найменування тем

Всього годин

Лекцій

Семін.зан.

Сам.роб

1.

Сім’я як об ’єкт соціологіяного аналізу

2

2

-




2.

Виникнення та розвиток соціології сім’ї

6

-

4

2

3.

Сім’я як соціальний інститут, її місце в суспільстві

10

2

2

6

4.

Історичні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин

14

2

6

6

5.

Макросоціальні явища та сім’я

8

2

2

4

6.

Соціальні функції сучасної сім’ї та тенденції їх розвитку

8

-

4

4

7.

Сім’я в системі мікросоціальних структур

8

2

-

6

8.

Етапи формування шлюбно-сімейних відносин та життєві цикли сім’ї

10

-

4

6

9.

Методи дослідження життєвого циклу сім’ї

8

-

4

4

10.

Сім’я та особистість. Міжособові відносини в родині.

9

-

4

5

11.

Методи соціологічного дослідження сімейної поведінки

4

-

2

2

12.

Гендерні ролі та нерівність жінки в сім’ї та суспільстві.

10

2

2

6

13.

Сім’я та професійна діяльність жінок.

11

1

4

6

14.

Проблеми соціальної патології та сім’я.

6

-

2

4

15.

Проблеми стабільності сім’ї у сучасному суспільстві

10

2

2

6

16.

Проблеми сучасної сім’ї з точки зору чоловіків та жінок

5

-

3

2




Всього годин

135

15

45

69



^ Частина ІІ. Матеріали до лекційного курсу.


Тема 1. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу.


Ознайомившись з цією темою, ви зможете:

  1. описати

соціологію сім’ї як спеціальну соціологічну дисципліну;

2.визначити

об’єкт та предмет соціології сім’ї;

3.зрозуміти та проілюструвати

зв’язок соціології сім’ї з іншими науками про суспільство і людину;

4.порівняти

різні методи збору та аналізу інформації в соціальних дослідженнях сім’ї.


^ Основні ідеї теми.


  • Соціологія сім’ї у вузькому розумінні, як “теорія середнього рівня” розглядає особливу сферу життєдіяльності і культури сім’ї. Соціологія сім’ї має справу із груповим, а не з індивідуальним суб’єктом життєдіяльності, хоча достатньо ретельно вивчає і індивіда в структурі сім’ї.

  • Соціологія сім’ї пересікається із: соціологією особистості ( але досліджцє особистість крізь призму внутрішньосімейних ролей, крізь призму сімейної належності особистості); етнографією ( описує своєрідність сімейного побуту в минулому, культуру народів в минулому); сімейним правом ( вивчає процеси легітимації, становлення та розпаду сім’ї. Питання сімейної власності, конституційне закріплення взаємовідносин у сім’ї.); соціальною психологією (досліджує закономірності міжособових взаємин у сім’ї з точки зору їх стабільності); демографією ( аналізує сімейну структуру населення).

  • Об’єктом соціології сім’ї є шлюбно-сімейні відносини, сфера сімейного життя.

  • Предметом соцілогії сім’ї є достатньо широкий спектр дослідження: взаємозв’язок сім’ї та суспільства; загальні основи та принципи шлюбу та сім’ї; типи соціальних відносин, що є характерними для сім’ї; зв’язок сім’ї з іншими соціальними спільностями; суспільні функції сім’ї; мотивація шлюбу і розлучень; інтеграція та дезінтеграція шлюбу і сім’ї; умови життя сім’ї. Слід також підкреслити, що специфіка соціологічного підходу до вивчення сім’ї має прагнути до її цілісного аналізу, єдності структурних та динамічних характеристик.

  • Даний курс побудований таким чином, щоб висвітлити зміни, які відбуваються в суспільстві із врахуванням їхнього преломлення крізь призму сімейних змін. Саме тому аналіз сімейних відносин починається із розгляду їх на макрорівні, в контексті соціальних інститутів та інституціалізовних взаємодій. А далі ми спускаємося на рівень соціальнозначущих проявів життєвого циклу сім’ї, на мікрорівень міжособистісних взаємодій всередині самої сім’ї. Заверщуємо вивчення курсу дослідженням різних типів сімейної поведінки особистості, індивідуального сприйняття сімейного способу життя всіма членами родини.



^ Тема 2. Сімя як соціальний інститут, її місце в суспільстві.


Ознайомившись з цією темою, ви зможете:


  1. описати

систему соціальних інститутів у суспільстві та місце в ній сім’ї;

  1. визначити

сім’ю як соціальний інститут та як малу групу;

  1. зрозуміти та проілюструвати

взаємозв’язок та взаємовплив між сіцм’єю та іншими соціальними інститутами;

  1. обгрунтувати

причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім’ї в різних соціально-економічних, політичних та культурних умовах.


^ Основні ідеї теми.


  • Розподіл на макро- та мікросоціологію сім’ї є відносним, але необхідним, коли критерієм стають відмінності макро- та мікрооб’єктів дослідження. Сім’я як макрооб’єкт - це соціальний інститут, який досліджується у контексті соціальних процесів, у взаємодії з іншими інститутами суспільства і в масштабі історичного часу. Таким чином, макросоціологія сім’ї не вивчає закони розвитку та історію окремої сім’ї. Вона шукає принципи, які розкривають суть змін та руху всієї маси сімей в соціальному просторі.

  • Сім’я як мікрооб’єкт – це мала група зі своєю сімейною біографією або історією, із врахуванням приватного характеру клімату сім’ї. Мікросоціологія вивчає сімейні інтеракції, зосереджується на життєвому циклі сім’ї, на виникненні – функціонуванні – розпаді окремих сімей. Другою, не менш важливою стороною, є вивчення поведінки сім’ї. Із усіх видів соціально значимої поведінки сім’ї мікросоціологію цікавлять лише специфічні види сімейної поведінки. Це перш за все дії, пов’язані із народженням та вихованням дітей, репродуктивна та соціалізаційна поведінка. Сюди відносяться також: укладання шлюбу, функціонування подружжя та руйнація його. Ці форми сімейної поведінки називають шлюбною, або матрімональною поведінкою.

  • Досліджуючи шлюбно-сімейні відносини, соціологія сім’ї використовує наступні категорії: 1) умови життя сім’ї – сукупність факторів макросередовища (соціально-економічні, соціально-політичні, культурні, екологічні і т.п.) та мікросередовища ( найближче соціальне оточення); 2)структура сім’ї – сукупність відносин між її членами, що може включати в себе крім родинних відносин, систему духовних відносин, в тому числі і відносини влади та авторитету; 3)спосіб життя сім’ї – сукупність тих видів життєдіяльності, які здійснюються сумісно всіма або деякими із членів родини, або одним із них, але від імені всієї сім’ї; 4)спосіб мислення сім’ї – сукупність цінностей, норм, установок в сфері сімейного життя; 5) етапи життєвого циклу сім’ї – динаміка змін, які відбуваються в сім’ї до її розпаду; 6)функції сім’ї – спосіб виявлення активності, життєдіяльності сім’ї та її членів.

  • Основні підходи до дослідження сім’ї: еволюційний ( інституціонально-історичний); структурно-функціональний (аналіз сім’ї як системи); інтеракціоністський ( взаємодія членів родини, рольовий аналіз); ситуаційно-психологічний (цінності сім’ї); дивелопменталістський ( базується на розвитку життєвого циклу сім’ї).

  • Етапи розвитку соціології сім’ї:

1)переддослідницький ( до сер.ХІХ ст) – займався вивченням сімейних традицій, дослідження філософської та художньої літератури;

2) період соціального дарвінізму ( кінець ХІХ ст.) – характерним є вивчення еволюції сімейного інституту. З’явилися праці, які теоретично узагальнили історичні та соіокультурні здобутки: Й.Бахофен “Материнське право” (1861р); Дж.Мак-Леннан “Первісний шлюб” (1865р); Л.Морган “Стародавнє суспільство” (1877р.); Ф.Енгельс “Походження сім’ї, приватної власності та держави” (1884р.); М. Ковалевський “Нарис походження та розвитку сім’ї та власності” (1895р.).

3) період спонтанної науки та теорії сім’ї ( перша пол.ХХ ст.) – з’являється багато робіт спекулятивного характеру про роль сім’ї в суспільстві, накопичуються емпіричні дані про різні типи шлюбно-сімейних відносин;

4) період планомірної побудови теорії сім’ї ( з сер.ХХ ст.) – Е.Дюркгейм, Е.Вестермарк, Дж.Медок, Н.Смелзер, Е.Гідденс, К.Циммерман, Е.Берджес, Р Хілл, У.Огборн, Т.Парсонс, К.Девіс.

  • Основні чинники змін інституту сім’ї за У.Огборном: розміри спільноти, економічний фактор, технологічні зміни, зміни системи соціального контролю, фактор “культурного лагу”. Висновок: в історії є факт поступової втрати сім’єю своїх функцій, але можна виділити функції які є притаманими саме сім’ї, це функції духовно-емоційної рекреації (психологічна, інтимна, виховна).

  • Таким чином, сім’я – одна з найстаріших біосоціальних спільнот зазнає великих змін, які є універсальними. Але це не означає загибелі сім’ї як такої. І роль соціології полягає саме в тому, що вона помічає і досліджує ці зміни, накопичує інформацію для виваженої державної сімейної політики.



^ Тема 3. Історичні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин.Форми сім’ї.


Ознайомившись з цією темою, ви зможете:


  1. описати

основні тенденції розвитку сімейно-шлюбних відносин;

2.дати визначення

шлюбу та сім’ї, базових форм шлюбу та сучасних форм сім’ї;

3.зрозуміти та проілюструвати

зміни у шлюбній поведінці в процесі переходу до сучасного відтворення населення;

  1. пояснити та обгрунтувати

причини кризи сучасної сім’ї та спроби пошуку нових форм сімейних відносин.


^ Основні ідеї теми.


  • Шлюб – історично мінлива соціальна форма відносин між чоловіком та жінкою, через які суспільство упорядковує та санкціонує статеве життя, встановлює подружні права та обов’язки.

  • Еволюція шлюбних відносин:

  1. Груповий шлюб – із ендогамії (статевих стосунків в середині роду), через агамію (тимчасова заборона статевих зв’язків), виникла екзогамія (систематичні зв’язки між представниками різних родів). Отже, груповий шлюб це є перша форма шлюбних відносин. Роди зв’язувалися, але не по виробництву матеріальних благ, а лише по народженню дітей. Походження велося за матір’ю, існував матріархат.

  2. Парний шлюб – існує ще колективне господарство, жінка користується свободою нарівні з чоловіком, вона виділяє одного головного чоловіка і навпаки. Такий шлюб ще не регулювався спільнотою, його зв’язували лише добра воля партнерів, але це не було ще постійне партнерство. Відбувається розподіл праці. З’являється скотарство, ремесла, виникає приватна власність.

  3. Індивідуально-парний шлюб (моногамія) – із розвитком приватної власності чоловік починає займати головну роль. Материнське право відміняється, спадковість йде по батьківській лінії. Батьківська необмежена влада, йде закабаління жінки. Відбувається поневолювання однієї статі іншою.

  • Основні ознаки сім’ї: шлюбні або кровнородинні зв’язки між всіма її членами; сумісне проживання в одному приміщенні; спільний сімейний бюджет.

  • Дофамілістична епоха. Сім’я та фамілістична культура виникають історично. Бо в умовах групового шлюбу і поділу роду на екзогамні та ендогамні групит функція батьківства розповсюджувалася на весь рід-племя, на старших представників роду. Тому потрібна була досить довга еволюція для виділення та деталізації соціальних ролей матері та батька, інших родинних зв’язків. Існувала система соціальних норм багатодітності.

  • Доіндустріальна епоха. Для виникнення сім’ї необхідна наявність: власності, економіки,відносин влади та підкорення. Сімейний спосіб життя ставав майже єдиною формою буття особистості(виробництво, навчання, відпочинок, дозвілля). Благополуччя сім’ї –гарантувало благополуччя індивіда. Нероздільність сім’ї та економіки, домінування влади родинності, переважання селянської родини, багатодітність, міцна влада міжпоколінних зв’язків – забезпечували сім’ї стійкість серед інших соціальних інститутів.

  • Індустріальна епоха. Родинність відділяється від соціально-економічної діяльності, різке розмежування дому та позасімейного світу, поява найманої праці жінок, позасімейна мобільність синів та дочок, перхід від централізованої розширеної сім’ї до нуклеарної, шлюбні відносини стають вищими за родинно-батьківські, дозвіл розлучень, можливість втручання в репродуктивний цикл, “відкрита система” вибору партнера, розповсюдження малодітності.

  • Різновиди сімей:

    1. За критерієм влади та лідерства:

Патріархальна – де головою є батько;

Матріархальна – де головою є мати;

Егалітарна – де немає чітко визначеного лідерства.

2)за соціальним становищем подружжя або їх батьків:

гомогенні – де подружжя приблизно з одного соціального середовища;

гетерогенні – де подружжя походить із різних соціальних груп, класів.

3)за счоціально-демографічними ознаками:

гомогамні – сім’ї однорідні за національністю, віком, професією, освітою;

гетерогамні – де є відмінності за соціально-демографічними індикаторами.

4)за просторово-територіальною локалізацією:

патрілокальні – коли молодята йдуть жити у дім чоловіка;

матрілокальні – коли молодяти йдуть жити до батьків дружини;

неолокальні – коли молодята проживають окремо від батьків.

5)за формою сім’ї:

розширена сім’я – сім’я, яка включає в себе нуклеарну сім’ю та ще багатьох родичів, де проживає декілька поколінь;

нуклеарна сім’я – складається із дорослих(батьків) та їх дітей.


Тема 4. Макросоціальні явища та сім’я.


Ознайомившись з цією темою, ви зможете:


1. описати

місце сім’ї в системі суспільства та її цінність в культурах народів світу;

2. зрозуміти та проілюструвати

вплив макросоціальних явищ (НТП, урбанізації, міграції) на зміни інституту сім’ї;

3. порівняти та охарактеризувати

специфіку функціонування сім’ї в різних соціальних групах, специфіку міської та сільської родини.


^ Основні ідеї теми.


  • Наслідки процесу індустріалізації: поява двох сфер діяльності –сімейної та професійної; зміна ролі жінки у суспільстві; період професійної соціалізації став довшим; змінюється соціальна роль дитини; знижується дитяча смертність; успіх медицини збільшує вік життя; масове розповсюдження малодітності; проблеми поєднання сімейних та професійних ролей.

  • Наслідки процесу урбанізації: міграція із села до міста; матеріально-житлова основа відчуження старших та молодших поколінь, це сприяє порушенню спадковості поколінь; анонімність життя та поведінки людини у місті, створення фону відчуження людей один від одного. Це є феномен відсутності людей при їх фізичній взаємодії , це може стати основою для девіантної поведінки л.дини.

  • Емансіпація: соціальна зміна положення жінки, перекіс сімейного авторитету в сторону ролі матері. Сексуальні зміни: подружня сексуальність не зводиться тільки до дітонародження. Масова репродуктивна поведінка відособилась від статевої та подружньої поведінки і стала автономною.

  • Радикальний злам традиційної системи статевої стратифікації. Наявне різке ослаблення полярізації чоловічих та жіночих соціальних ролей.

    1. Статевий поділ праці втратив колишню жорсткість та нормативність;

    2. Кількість виключно чоловічих та виключно жіночих занять помітно зменшилася, більшість соціаьних ролей взагалі не диференціюються за статевою ознакою;

    3. Спільна трудова діяльність і спільне навчання значною мірою нівелюють традиційні відмінності в нормах поведінки та психології чоловіків та жінок. Тобто взаємини чоловіків та жінок стають не ієрархічно співпорядкованими, а рівноправними;

    4. Зміни в культурних стереотипах маскулінності/фемінності. Вони стають менш жорсткими й полярними.

  • Другий ряд соціальних зрушень стосується шлюбно-сімейних відносин: зміна складу сім’ї, зменшення її чисельності(нуклеарна сім’я); зміна рольової структури сім’ї (більша симетричність функцій чоловіка та жінки, підвищення авторитету та впливу жінки, ослаблення авторитарних методів виховання); зміна функцій сім’ї в бік психологізації та інтимізації; поява соціально-психологічного настановлення на можливу тимчасовість шлюбного союзу ( “серійна моногамія”); зростання числа одинаків, людей, які не вступають у зареєстрований шлюб. Головна тенденція, яка лежить в основі всіх цих процесів – зміна ціннісних орієнтацій, у центрі яких нині стоїть не сімейна група, а індивід. Така переорієнтація – результат тривалого історичного розвитку.

  • Тенденції змін інституту сім’ї в Україні: нині в Україні переважають прості (нуклеарні) сім’ї, існує явна тенденція до егалітаризації сім’ї, більшість сімей проживає в міській місцевості, наявною є тенденція до малодітності. В Україні є достатньо велика кількість етнічно змішаних сімей. Ті структурні зміни, які відбулися на початку 90-х років ( перехід до ринкової економіки, інфляція, безробіття, спад виробництва, невпевненість у завтрашньому дні) вплинули і на зміни інституту сім’ї.



Тема 5. Сімя в системі мікросоціальних структур.


Ознайомившись з цією темою, ви зможете:


1.визначити

об’єкт та предмет мікросоціологіїї сім’ї;

2.описати

взаємодії в сім’ї, які виникають на рівні групи;

3. порівняти

функції сім’ї щодо суспільства та індивіда;

4. зрозуміти та проілюструвати

основні сторони, які вивчає мікросоціологія сім’ї – аналіз життєвого циклу сім’ї, дослідження сімейної поведінки, аналіз стійкості сім’ї.


^ Основні ідеї теми.


  • Джерела мікросоціологічного дослідження сім’ї йдуть від праць французького соціолога Фредеріка Ле Пле (ХІХст.) та американського соціолога Е.Берджеса (ХХст.). Ф.Ле Пле вперше поставив сім’ю у центр інтересів всієї соціології. Вважав, що фундаментальним елементом суспільства є сім’я, коренева сім’я (батьківська сім’я + репродуктивна).

  • Е.Берджесс дав визначення сім’ї: “ як єдність взаємодіючих особистостей”, і він перший побачив в красі “традиційної сім’ї” не інституційну кризу взагалі, а лише посилення емоційних опор шлюбу і тим самим інституту подружжя як соціального утворення.

  • Основні соціологічні теорії, які застосовуються до вивчення сім’ї на мікрорівні:

    1. Символічний інтеракціонізм (Дж.Мід, Е.Блуммер, У.Томас) –розкриває суть інтерпритації міжособистсих взаємодій, в тому числі і в сім’ї;

б. Теорія обміну ( Дж.Хоманс) – дозволяє розглядати сімейні прроцеси крізь

призму обміну цінностями. Даний підхід застосовується, як правило, до

шлюбного вибору, в області мотивів подружжя.

в. Психоаналіз ( З. Фрейд, к.Хорні, Е.Берн) – саме тут сім’я та сімейні

стосунки залишаються улюбленою темою. Фрейдівська парадигма

сприяла затвердженню біографічного методу в мікросоціології.

г. Соціометрія (Я.Морено) – її застосування в області сімейних взаємин

здатно приводити у відповідність систему соціальних ролей сім’ї із системою міжособистих почуттів і ролей членів сім’ї.( Групова психотерапія).

  • Шлюбна поведінка-це поведінка, яка пов’язана із вибором шлюбного партнера( т.б. шлюбний відбір). Процес шлюбного відбору історично конкретний і він залежить від: економічних, соціальних, соціокультурних та інших умов., які існують в суспільстві.

  • Фактори шлюбного вибору:

        1. Культурологічні фактори. Правило ендогамії - розуміється як припис вибирати собі партнера із своєї етнічної групи. Хоча в сучасних культурах його дія взагалі слабшає. Правило екзогамії – забороняє шлюби всередені власної сімейної групи. Це правило має універсальну та жорстку дію, що підкріплюється в ряді випадків правовими нормами

        2. Соціологічні фактори: а) гомогамія/ гетерогамія (роль віку, освіти,соціального походження); б) близкість(сусідство) – під нею розуміють просторову, територіальну близкість, проживання по сусідству, а також робота в одній організації, або навчання в одному учбовому закладі – це все підвищує вірогідність зустрічі партнерів.

        3. Соціально-психологічні фактори. Їх характеризують соціально-психологічні та психологічні теорії, в фокусі уваги яких такі проблеми, як комплементарні потреби (Р.Уінч), обміни, соціалізаційні фактори та вплив батьків.




  • Саме робота американського вченого П.Гліка “The family Life Cycle” (1947р.) вважається початком використання поняття “життєвий цикл сім’ї” в соціології та демографії. Виділяють 4 стадії життєвого циклу: 1) заключення шлюбу; 2) народження аершої та останньої дитини; 3)відділення від батьків дорослих дітей, народження онука; 4) смерть одного із подружжя. Але таку модель можна спостерігати не в усіх сім’ях, тому відмічаються відхилення від цієї моделі: а) бездітність подружжя; б) смерть дітей; в) розпад подружжя.

  • Поняття життєвого цилу фіксує тривалість сімейного спілкування, головною характеристикою якого є безпосередність контактів.Тому розлуки та депривації(ізоляції) при зовнішньому збереженні шлюбу різко скорочують простір контактів. Тому неповнота сімейного циклу теж досліджується.

  • Добровільне роз’єднання подружжя характеризується рядом різновидів: 1) експерементальне розлучення; 2) дезертирство одного із подружжя; 3)довготривалі відрядження; 4)сезонні роботи; 5)роз’єднання на час навчання і т.п.

  • Депривація батьків та дітей теж може бути примусовою та добровільною: 1) ізоляція при розлученні –вимушена для дітей; 2)добровільна депривація: а) сімейна, яку важко враховувати трудоголізм, передача дітей дит. Садкам, няням, родичам), б) позасімейа (яку можна врахувати), коли батьки поміщають дітей в інтернати, ліцеї, суворівські училища, навчання в іншому місті, переїзд дітей до бабусь/дідусів, відрядження, сезонні роботи.

  • Сексуальна поведінка – це система дій та взаємин, які сприяють задоволенню статевих потреб. Вона має аспект соціальної поведінки, в якій людина переслідує певні цілі, прагне до реалізації певних інтересів, на основі використання біологічних механізмів. “Статева/сексуальна культура” – характеризує сукупність знань, вірувань, соціальних норм та цінностей, заборон та приписів, які мають відношення до відмінності між статями таїх взаємовідносинами. Поняття “статева/сексуальна роль” – це є сукупність соціокультурних норм, які визначають, якими мають бути або не мають бути чоловіки та жінки, як вони мають, або не мають себе вести. “Сексуальний сценарій” – характеризує ту частину сексуальної культури індивіда, яка засвоєна ним, стала частиною його особистості і тому управляє його сексуальною поведінкою “зсередини”, будучи частиною системи його диспозицій. Це поняття введено в соціологію американськими дослідниками У. Саймоном та Дж. Ганьоном у 1967р. Це поняття близьке за змістом до таких, як “план”, “програма поведінки”.

  • Під репродуктивною поведінкою розуміють систему дій і взаємин, завдяки яким народжується певне число дітей в сім’ї ( а також поза шлюбом). Під репродуктивним процесом розуміється певна послідовність репродуктивних подій впродовж всього життя індивіда або сі’м’ї, пов’язана із народженням дітей. Репродуктивний цикл –повторювана послідовність репродуктивних подій (coitus, зачаття, роди). Репродуктивний процес складається із великого числа репродуктивних циклів, що повторюються. Важливою характеристикою репродуктивного циклу є його повнота.

  • Елементи структури репродуктивної поведінки: плтреба в дітях, репродуктивні норми, репродуктивні установки, репродуктивні мотиви.

  • Соціометрія подружньої сумісності. Це суто соціологічний метод, запропонований А.Антоновим у 1970 році метод дослідження взаємних уявлень подружжя про сімейні ролі. Міжособисті взаємини досліджуються через вимір відмінностей у сприйнятті чоловіком та дружиною одних і тих самих соціокультурних ролей.

  • Сімейні конфлікти – це протиборство між членами сім’ї на основі зіткнення протилежнонапрвлених мотивів та поглядів.Типи сімейних конфліктів: 1) за суб’єктами - подружні конфлікти, конфлікти між батьками та дітьми, конфлікти родичів ; 2) за джерелами – ціннісні , позиційні, сексуальні, емоційні,господарсько-економічні конфлікти; 3) за типом поведінки – відкриті та скриті конфлікти.

  • Кризові періоди розвитку сім’ї. І період – 1 рік сімейного життя. Відбувається процес адаптації подружжя. ІІ період – пов’язаний із появою дітей. У подружжя з’являються нові нелегкі обов’язки, суттєво обмежуються можливості для професійного росту., можливі сутички подружжя та їх батьків щодо виховання. ІІІ період – співпадає із середнім подружнім віком (10-15 років), який характеризується насиченістю один одним, появою дифіцита почуттів. ІУ період – наступає після 20-24 років подружнього життя. Основна причина кризи пов’язана із посиленою емоційною залежністю дружини .



^ Тема 6.Гендеоні ролі та нерівність жінки в сімї та суспільстві.


Ознайомившись зцією темою, ви зможете:


1. визначити

передумови виникнення гендерної теорії та її застосування в дослідженнях інституту сім’ї;

2. описати

гендерні ролі та гендерні стереотипи як причини існуючого поділу праці між статями;

3.зрозуміти та охарактеризувати

причину залучення жінок у сферу суспільного виробництва, проблему “подвійної зайнятості жінки”;

4. порівняти

різноманітні методологічні підходи до вивчення гендерної стратифікації.


^ Основні ідеї теми

.

  • Треба розрізняти поняття “стать” та “гендер”. Термін “стать” вживається, коли йдеться про фізичні ознаки людського тіла, а термін “гендер”, коли йдеться про психологічні, соціальні та культурні відмінності між чоловіками та жінками.

  • Гендерна соціалізація починається відразу по народженні дитини.Батьки по-різному реагують на хлопчиків та дівчаток, і ця різниця посилюється багатьма іншими культурними впливами.

  • Гендерні ролі – це ролі, обумовлені диференціацією людей в суспільстві за ознакою статі. Гендерні ролі відносяться до типу предписаних ролей. Одною із засад формування традиційних гендерних ролей виступає розподіл праці за ознакою статі., стереотипи про традиційні гендерні ролі досить стійкі.

  • Концепція андрогінії (С.Бем) – згідно неї, людина, незалежно від своєї біологічної статі може мати риси як маскулінності, так і фемінності, поєднуючи в собі , як традиційно жіночі, так і традиційно чоловічі якості. І це дозволяє виділити маскулінну, фемінну,андрогінну моделі гендерних ролей.

  • Гендерні ролі можна вивчати на трьох різни рівнях: 1) на макросоціальному рівні – мова йде про диференціацію соціальних функцій за статевою ознакою та про певні культурні норми; 2) на рівні міжособистісних взаємин – гендерна роль є похідною не тільки від загальносоціальних норм та умов, але і від конкретної системи взаємної діяльності. Роль матері. Або дружини завжди залеже від того, як конкретно розподіляються обов’язки в даній сім’ї; 3) на інтеріндивідуальному рівні- гендерна роль є похідною від особливостей конкретної людини: індивід будує свою поведінку в якості чоловіка або батька із врахуванням своїх уявлень про те, яким на його думку має бути чоловік, на основі своїхз усвідомлених та неусвідомлених установках та життєвому досвіді.

  • Гендерний стереотип – це спрщений, стійкий , емоційно забарвлений образ поведінки та рис характеру чоловіка/ або жінки. Гендерні стереотипи трансформуються в цінності і формують нормативні образи “істинної” фемінності/маскулінності. Отже, таким чином, норма поведінки, що існує перетворюється у припис.

  • Виділяють де-кілька груп гендерних стереотипів: 1) стеротипи маскулінності/фемінності; 2)стеротипи, що включають в себе уявлення про розпреділення сімейних та професійних ролей; 3)стеротипи, що визначаються специфікою зміста праці.

  • “домогосподарство” стало асоціюватися переважно з жінками лише після початку індустріалізації. Склався свого роду новий розподіл праці, при якому чоловіки змогли присвятити себе переважно роботі, що оплачується. Завдяки тому, що жінки позбули їх більшої частини домашніх обов’язків. Домашня робота не оплачується і не розглядається як “справжня робота” – і лише в 70-х рока ХХ ст. вона стала розглядатися соціологами власне як робота, яка є такою ж необхідною для функціонування соціуму.

  • Сьогодні існує три найбільш розповсюджених погляди на суміщення професійних та сімейних ролей жінки: 1) переважаюча орієнтація на професійну діяльність, яка доходить дов відмови від сім’ї та народження дітей; 2)переважна орієнтація на сімейні цінності, аж до того, щоб піти з роботи; 3) спроба гнучкого поєднання професійних та сімейних ролей.

  • Ефект “скляної стелі” – це штучно створені бар’єри, які базуються на упередженях.Принцип “скляної стелі”, на думку західних дослідників, є відповідальним за перший реальний прояв дискримінації жінок на ринку праці, суть якого в тому, що більша частина найбільш престижних професій в нашому суспільстві захоплена чоловіками, а жінки дуже слабо представлені у великих організаціях, урядах.



Тема 7.Проблеми стабільності сімї у сучасному суспільстві.

Ознайомившись з цією темою, ви зможете:

  • описати

універсальні тенденції розвитку сучасної сім’ї;

  • зрозуміти та проілюструвати

причини та мотиви розлучень,їх наслідки;

  • порівняти

різноманітні наукові підходи з приводу тенденцій розвитку сучасної

сім’ї;

  • аналізувати

сімейну політику(зокрема в Україні), її сьогоднішній стан та перспективи.


Основні ідеї теми:


  • Революційні зміни , які відбулися відносно сім’ї: зростання економічної незалежності жінок; утворення двох центрів життя – праці та дому; еволюція поглядів на сексуальність; винахід надійних контрацептивів.

  • Універсальні тенденції розвитку сучасної сім’ї:

    1. зростання розлучень;

    2. зростання кількості неповних сімей, народження дітей поза шлюбом;

    3. зменшення середньої тривалості шлюбу;

    4. проживання подружніх пар без оформлення шлюбу;

    5. зменшення розмірів сім’ї та народжування дітей; проблема старіння – депопуляції\;

    6. збільшення кількості одиноких людей;

    7. егалітаризація та нуклеарізація сім’ї;

    8. збільшення кількості повторних шлюбів, “серійна моногамія”.

  • Критичні точки зору з приводу розвитку сучасної сім’ї: Р.Флетчер - ( протиставляє сучасну та традиційну сім’ю); Б.Мор – (звертає увагу на невідповідність інституту сім’ї сучасному індустріальному та постіндустріальному суспільству, хоча схиляється до можливості модифікації інституту сім’ї); В.Райх, Г. Маркузе – (вважають,що сім’я э гальмом на шляху сучасного поступу, бо дітям в сім’ях прищеплюються ті погляди та переконання, які не відповідають соціальній реальності, яка швидко змінюється. Тому діти, виходячи у соціальне життя, не пристосовані до нових умов і тому гальмують те нове, що зростає у суспільстві;

К. Міллер, Дж.Мітчелл – ( феміністична криика сім’ї як інструменту закріпачення жінки); Р.Лейн – (критикується інститут сім’ї за те, що він частіше ніж інші інститути створює передумови для психічних захворювань, внаслідок несприятливих сімейних обставин); Н.Смелзер – ( позитивно/спокійно ставиться до змін інституту сім’ї, пояснює можливість виникнення нових форм сім’ї та шлюбу).

  • Фактори подружньої сумісності: співпадіння уявлень про цілі шлюбу, співпадіння ціннісних орієнтацій, сумісність характерів.

  • Труднощі подружньої взаємодії: взаїмна адаптація молодого подружжя ( 7 сфер адаптації), подружня автономія, подружнє спілкування.

  • Сімейна політика – це діяльність держави, політичних партій, суспільних організацій, груп інтересів, що є направленою на відродження сім’ї, сімейного способу життя, повернення сім’ї органічно притаманних їй соціальних функцій, на укріплення сім’ї як соціального інституту. Основні принципи сімейної політики: принцип суверенності (незалежності сім’ї від держави), принцип суспільного договору, принцип свободи вибору сім’єю способу життя, принцип соціальної участі.

  • Стратегічною ціллю сімейної політики є укріплення сім’ї як соціального інституту, а це вимагає спеціальної підтримки з боку суспільства та держави, заохочення сімей з декількома дітьми і т.п. Короткострокові цілі сімейної плітики можна виразити як соціальну підтримкку сімей, які на стадії репродуктивного батьківства стикаються з різними напруженими ситуаціями, проблемами.

  • Сімейна політика має бути зорієнтована на створення умов, в яких сім’я та її члени могли б самі ефективніше добувати доходи із своєї економічної діяльності та використовувати їх для підтримки того способу життя, який вони вважають придатним для себе. Тому основним засобом реалізації сімейної політики є зорієнтована на декількох дітей політика доходів сім’ї, податкова та кредитна політика.

  • Соціальна підтримка сімей – це частина сімейної політики, ціллю якої є надання допомоги сім’ям у подоланні різного типу складних ситуацій, у рішенні проблем, з якими сім’ї не взмозі справитися самі. Соціальна робота з сім’ями – це діяльність, яка реалізує цю соціальну підтримку.

  • Матеріальна допомога малозабезпеченим сім’ям – це не головний вид соціальної допомоги для сім’ї. Головне – це заходи, які спрямовані на підйом економічної самостійності сім’ї, на розширення її власних, внутрішніх можливостей у виробницьві, розприділенні та використанні сімейного доходу. З таким підходом погоджуються і вітчизняні, і зарубіжні науковці, а також політики та практики соціальної роботи з сім’ями у багатьох країнах. Саме в цьому напрямі зорієнтовані і рекомендації, розроблені Департаментом з міжнародних, економічних та соціальних питань Секретаріату ООН, по складанню програм укріплення сім’ї. Автори рекомендацій вважають, що основні цілі “програм по економічному добробуту” є в тому, щоб “забезпечити прогресивний ріст ресурсів сім’ї”, підвищити рівень її економічної самостійності, організованості, автономії тавідповідальності.


  1   2   3

Схожі:

Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. iconХарьковская национальная академия городского хозяйства соціологія навчально-методичний посібник
Соціологія: Навчально-методичний посібник (для студентів 3 курсу заочної форми навчання всіх спеціальностей академії). Авт.: Бєлова...
Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. iconНавчально методичний комплекс дисципліни «географія туризму світу»
Робоча програма складена на основі навчально-методичного комплексу дисципліни «Географія туризму» для студентів спеціальності «Туризм»...
Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. iconНавчально-методичний посібник для студентів професійно-кваліфікаційного рівня "бакалавр" за напрямом підготовки 0902
З-38 Технологічні основи машинобудування: Навчально-методичний посібник. – Суми: Вид-во СумДУ, 2004. – 98 с
Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. iconНавчально-методичний посібник Навчально-методичний комплекс з курсу
Навчально-методичний комплекс з курсу «Інженерна та комп’ютерна графіка. Частина», для студентів денної та заочної форм навчання...
Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. iconНавчально-методичний посібник для студентів Київ "Ленвіт" 2010
П 25 Навчально- й науково-дослідна робота студентів-філологів (реферат, курсова, випускна робота з української мови та методики її...
Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. iconНавчально-методичний посібник для організації самостійної роботи студентів спеціальності 030504 "Економіка підприємства" окр "бакалавр" вищих навчальних закладів
...
Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. iconСоціологіямасов оїкомунікаці ї” Навчально-методичний комплекс
Навчально-методичний комплекс з курсу «Соціологія масової комунікації» для студентів денної та заочної форми навчання. / Укладач:...
Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. iconНавчально-методичний посібник для середніх загальноосвітніх шкіл з поглибленим вивченням біології
Планування роботи дошкільного навчального закладу. Навчально-методичний посібник
Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. iconНавчально-методичний посібник доцільно використовувати для студентів специфічних категорій, що навчаються за спеціальністю «Педагогіка вищої школи»
Акредитація від а до Я. Глосарій з акредитації. Навчально-методичний посібник.  Автори: М. Ф. Гончаренко, С. А. Свіжевська. – Д.:...
Навчально-методичний посібник призначений для студентів-соціологів, які вивчають курс \"Соціологія сім’ї\". Сьогодні гостро відчувається брак підручників з цієї дисципліни, тому виникла реальна потреба у створенні навчально-методичного посібника з цієї дисципліни. iconНавчально-методичний посібник
Навчально-методичний посібник для практичних занять з модуля „Фінансовий менеджмент” (для магістрів спец. 8050106 „Облік І аудит”)....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи