Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей icon

Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей




Скачати 454.87 Kb.
НазваМетодичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей
Сторінка1/7
Дата14.09.2012
Розмір454.87 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”


ОСНОВИ РИТОРИКИ


Методичні рекомендації та практичні завдання

для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей


Затверджено на засіданні

кафедри української мови

Протокол № 10 від 11 травня 2011 р.


Львів – 2011


Основи риторики: Методичні рекомендації і практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей / Укл.: Куньч З.Й., Голубінка Н.І., Шмілик І.Д. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2011. – 36 с.


Укладачі: Куньч З.Й., канд. філол. наук, доцент,

Карий І. П., канд філол. наук, доцент

Голубінка Н.І., ст. викл.,

Шмілик І.Д., викл.


Відповідальний за випуск: Вознюк Г.Л., зав. каф. української мови, канд. філол. наук, доцент


Рецензент: доктор філол. наук, професор Полюга Л.М.

^







РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

1.Предмет, мета вивчення і завдання дисципліни. Результати засвоєння матеріалу.

      1. ^

        Мета вивчення


Метою курсу є формування мовної особистості через всебічне вивчення краси, енергетичності і розумності людського слова; співвіднесення цих властивостей слова з почуттями, волею і розумом людини; дослідження всіх можливих виявів у слові прекрасного і відразливого, необхідного і зайвого, розумного і нерозумного; пізнання найдієвіших способів завойовувати словом прихильність людей.
      1. ^

        Завдання вивчення


Основні завдання курсу:

  • ознайомити зі здобутками світової риторики;

  • виявити закономірності основних етапів становлення і розвитку риторики в Україні;

  • з'ясувати статус сучасної риторики та її зв'язки з іншими науками;

  • опанувати основні аспекти психології та культури мовного спілкування;

  • проаналізувати особливості різних форм спілкування людей у колективі;

  • осягнути теоретичні засади підготовки усного публічного виступу;

  • сформувати практичні вміння та навички ведення нарад, дискусій, виголошення промов.
      1. ^

        Результати вивчення


Поглиблення знань та засвоєння практичних навичок і методів, передбачених завданнями вивчення.

У результаті засвоєння студентами навчального матеріалу вони повинні знати:

  • етапи розвитку риторики;

  • історичні традиції риторики;

  • статус сучасної риторики;

  • основні аспекти психології та культури мовного спілкування;

  • теоретичні засади підготовки промови;

  • особливості різних форм ділового спілкування.

У результаті набутих у процесі вивчення навчальної дисципліни знань студенти повинні вміти:

  • добирати матеріал для підготовки промови;

  • організувати нараду, дискусію;

  • підготувати інформаційну, агітаційну та розважальну промови;

  • скласти розгорнутий план виступу, тези доповіді;

  • виступати перед аудиторією, дотримуючись законів риторики.
^

2.Зміст дисципліни


№ п\п

Назва та короткий зміст теми

1.

Вступ. Риторика як наука. Предмет і основні завдання курсу риторики.

Поняття “риторика”. Володіння основами ораторського мистецтва – важлива ознака загальної культури людини. Слово як головний інструмент спілкування між людьми. Вербальна (мовна) поведінка людини як безпосередній вияв її внутрішньої вихованості та культури. Ораторське мистецтво в житті сучасної людини – політичного і громадського діяча, керівника підприємства, менеджера, юриста, викладача середньої і вищої школи.

Зв’язок риторики з іншими науками: з філософією, психологією, мовознавством, логікою, етикою тощо.

2.

Історія риторики.

Антична полісна демократія – основна суспільно-політична передумова розквіту ораторського мистецтва в стародавній Греції. Логографи – перші вчителі риторики. Видатні давньогрецькі оратори: Лісій (близько 459-380 рр. до н.е.), Горгій (близько 483-375 рр. до н.е.), Ісократ (436-338 рр. до н.е.), Сократ (469-399 рр. до н.е.), Платон (427-347 рр. до н.е.), Демосфен (384-322 рр. до н.е.). "Риторика" Аристотеля як ґрунтовний підручник з красномовства. Розвиток риторики у стародавньому Римі. Цицерон як один з найвидатніших ораторів світу і як теоретик красномовства.

Українське ораторське мистецтво. “Слово про Закон і Благодать” Іларіона (XI ст.), “Слова” Кирила Турівського (XII ст.), Клима Смолятича (XII ст.), Юрія Зарубського (XII ст.), інока Фоми (XV ст.), Максима Грека (XVI ст.), Симеона Полоцького (XVII ст.) – яскраві зразки урочистого красномовства. Послання як жанр красномовства. Іван Вишенський. Курс риторики в Києво-Могилянській академії. “Риторика” Феофана Прокоповича. Лазар Баранович (1593–1694 рр.), Йоанникій Галятовський (невід. –1688 р.), Антоній Радивиловський (невід. – 1718 р.) – видатні українські проповідники XVII ст. Анонімна українська “Риторика”, знайдена в румунському місті Нямці. Роль красномовства в житті українського козацтва. Найкращі українські промовці: Маркіян Шашкевич (1811 – 1843), Іван Франко (1856-1916 рр.), Михайло Грушевський (1866-1934 рр.), Іван Огієнко (1862-1972 рр.), Андрей Шептицький (1865-1944 рр.). Популярні промовці сучасного українського парламенту.







3.

Підготовка промови, її композиція.

Вибір теми відповідно до індивідуальних нахилів та інтересів промов­ця. Визначення мети промови – інформувати, переконувати, закликати слухачів до дії як цільової настанови. Чітке усвідомлення мети – чинник цілісності й дієвості виступу.

Добір матеріалу. Звертання до різноманітних джерел (книжок, статей, свідчень очевидців). Складання бібліографії. Записування прочитаного. Фіксування власних думок, пов’язаних з темою виступу.

Урахування особливостей аудиторії, перед якою заплановано виступ. Продумування прийомів, які допоможуть промовцеві встановити контакт зі слухачами.

Вступ промови. Його мета: викликати зацікавлення аудиторії та оволодіти її увагою, встановити контакт з аудиторією і завоювати її довір’я, підготувати сприятливу психологічну атмосферу для сприйняття промови. Прийоми, що викликають інтерес слухачів на початку промови: цікавий факт, парадоксальна ситуація, апеляція до авторитетів, жартівливе зауваження.

Головна частина промови. Засоби утримання стійкої уваги: створення максимально чіткої логічної структури, коли промовець проводить одну думку; елементи сюжетності; побудова лекції у вигляді ланцюжка засновків і висновків. “Інтрига” в композиційній побудові лекції. Засоби подолання “кризи уваги”.

Індуктивний метод побудови головної частини промови: рух думки від конкретного до загального. Дедуктивний метод: рух думки від загального до конкретного. Поєднання індуктивного та дедуктивного методів. Історичний (хронологічний) принцип у лекціях на історичну або біографічну тематику.

Заключна частина промови. Її мета: підсумувати сказане, закріпити і посилити враження від виступу; поставити перед аудиторією завдання; закликати аудиторію до безпосередніх дій. Методи досягнення такої мети: коротке повторення основних проблем чи висновків промови; узагальнення сказаного; застосування яскравого прикладу, цитати, розгорнутої метафори, що акцен­ту­ють на потрібній для утвердження промови думці; проголошення гасла, в якому стисло й енергійно формулюється завдання, заклик до дії.

4.

Види і жанри ораторського мистецтва.

Класифікаційні підходи до вивчення видів ораторського мистецтва. Основні види красномовства (агітаційні, інформаційні, розважальні). Історія зародження і розвитку видів ораторського мистецтва. Суть понять “мовленнєвий жанр”, “риторичний жанр”.

Жанри ораторського мистецтва:

– громадсько-політичне красномовство (політичні промови, виступи на мітингах, агітаційні промови, лекції на громадсько-політичні теми);

- академічне красномовство (наукова доповідь, навчальна лекція, науково-популярний виступ);

– судове красномовство (адвокатська, або захисна, промова, звинувачувальна промова);

– дипломатичне красномовство;

– соціально-побутове красномовство (ювілейна промова, застільна промова, або тост, поминальна промова тощо);

– церковне красномовство.

5.

Психологія та культура мовного спілкування.

Фактори, що зумовлюють прихильне ставлення до мовця: зовнішній вигляд, уміння гарно поводитися, внутрішні якості особистості, вміння спілкуватися з людьми. Суть приязної поведінки: доброзичливе ставлення до співрозмовників; виявлення ініціативи у привітних стосунках, усмішка; ведення розмови довірливим тоном; підкреслення своєї згоди із співрозмовником.

Проблема некомунікабельності окремої людини, шляхи її розв'язання. Поради сором'язливим: обдумувати заздалегідь, як висловитися якомога точ­ніше і стисліше; говорити не поспішаючи; постійно тренуватися в мовленні. Маломовність і балакучість – крайнощі, яких треба уникати.

Культура мовного спілкування – яскравий показник вихованості й освіченості людини. Додержування принципу "ніщо не дає права бути неввічливим у розмові": ні погане самопочуття, ні неприємності на роботі, ні втома, ні відсутність вільного часу.

Фальшиві “цінності” (агресивність, безапеляційність, криклива тональність мови, вуличні жаргонізми, лайка), що стали престижними у мовному спілкуванні певних соціальних груп. Подолання грубості та брутальності – серйозна соціальна і морально-етична проблема.

Людина у колективі. Встановлення добрих стосунків між людьми – передумова успіхів колективу. Основні засади доброзичливої атмосфери у колективі: вміння визнавати здібності колег, здатність схвально оцінювати їх вчинки, тактовність при вказуванні помилок або недоліків, уміння ставити вимоги і завдання.

6.

Форми спілкування людей у колективі.

Бесіда. Поняття про бесіду як про форму спілкування двох чи більшої кількості осіб. Уміння вибирати тему бесіди. Правила бесіди: не говорити багато; не докучати повчаннями, уміти доброзичливо вислухати співрозмовника, бути уважним до його думок; не бути песимістом та людиною настрою; не говорити у товаристві те, що не цікаво іншим; уміти промовчати.

Дискусія. Значення дискусій для пошуку істини, вибору оптимальних варіантів у розв’язанні проблем. Аргументування в дискусії як послідовний процес. Основні вимоги до аргументування: логічно формулювати тезу, правильність якої потрібно довести; попередньо з’ясувати всі опорні для дискусії абстрактні поняття й неоднозначні слова; якомога швидше визначати основні проблеми й зосередити зусилля на їх розв’язанні; уникати другорядних питань, що не мають важливого значення для доведення даної тези; посилатися на твердження авторитетів; використовувати для аргументу фактичний матеріал; звертатися до особистого досвіду слухачів.

Нарада. Нарада – один із ефективних способів обговорення животрепетних проблем, прийняття оптимальних рішень в усіх сферах виробничого, громадського і політичного життя.

Підготовка наради: вивчення проблематики, формулювання питань, виділення окремих пунктів для обговорення, підготовка керівником вступного слова.

Завдання голови на нараді: забезпечувати можливість висловитися всім учасникам розмови; спрямовувати хід наради в потрібному тематичному руслі; підсумовувати думки й погляди. Етика голови: уважність до всіх учасників наради, тактовність і витриманість.

^ Телефонна розмова. Телефон як засіб оперативного обміну інформацією. Правила телефонного спілкування – діловитість, стислість, шанобливість, вдячність. Особливості ділової телефонної розмови. Мовний етикет у телефонній розмові: як належить відрекомендуватись на початку телефонної розмови, як слід відповідати на телефонний дзвінок, як завершувати розмову.

7.

Засоби активізації уваги слухачів.

Поняття інформаційної новизни. Інформаційна новизна та увага слухачів.

Рухи, поза, жести й міміка під час публічного виступу як фактори впливу на увагу слухачів. Голос, темп мовлення, паузи, наголошення на окремих словах, реченнях та частинах промови та їх вплив на слухачів.

Усне змалювання пейзажу, портрета, події, конкретної життєвої ситуації як засіб ілюстрації та активізації уваги аудиторії. Порівняння, алегорія, метафора, невеличкий анекдот, притча як ілюстрації висловленої думки. Усне ілюстрування на початку й наприкінці промови.

Хронологічний спосіб подачі матеріалу в лекціях на біографічну тему як засіб утримання уваги слухачів.

Створення відчуття впорядкованого поступального руху в розвитку теми промови. Риторичне запитання – один з найдієвіших засобів пожвавлення уваги слухачів.

Елементи драматизації – конфлікт, очікування, розв’язка. Усне малю­вання і створення в промові елементів драматизації.

Мистецтво цитування. Підготовка слухача до сприймання цитати. Ство­рення психологічної ситуації “очікування цитати”.

Гумор. Жартівливі приклади.

8.

Культура ораторської мови.

Гарний стиль висловлювання як засіб привернення уваги слухачів.

Загальні ознаки мовної культури оратора: правильність і багатство мови; стислість, ясність і точність, емоційність. Необхідність утримуватися від зловживання запозиченими словами й термінами, пояснювати їх значення слухачам.

Рекомендації щодо мовного самовдосконалення: спостереження за власною мовою і мовою інших людей; самостійний аналіз “секретів” ефектив­ного мовного вираження і впливу.

Робота, спрямована на збагачення словникового запасу: читання творів авторитетних авторів, прослуховування й аналіз мови кваліфікованих ораторів. Робота зі словниками.



  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей iconМетодичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей
Основи риторики: Методичні рекомендації і практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей / Укл.: Куньч...
Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей iconРобоча програма методичні вказівки І індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Математика для економістів» для студентів економічних спеціальностей (АР)
Робоча програма, методичні вказівки І індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Математичний аналіз” для студентів економічних...
Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей icon1. Суть аудиту, його мета І завдання Суть аудиту, історичні аспекти його розвитку в Україні та в країнах снд
Практичні завдання І ситуації з дисципліни «Основи аудиту» (для студентів денного відділення економічних спеціальностей). Укл. Гордієнко...
Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей iconГ. В. Стадник Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт з дисципліни
Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт з дисципліни “Політична економія” (для студентів 2 курсу економічних спеціальностей)....
Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей iconГ. В. Стадник методичні рекомендації та програма до самостійного вивчення курсу «страхування»
Методичні рекомендації та програма до самостійного вивчення курсу «Страхування» (для студентів 3-5 курсів усіх форм навчання з економічних...
Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей iconГ. В. Стадник Методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання індивідуального семестрового завдання з дисципліни “Основи охорони праці” (для студентів 3 курсу...
Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки містять програмні питання та практичні завдання. Практичні завдання для студентів заочного відділення можна використовувати для виконання контрольних робіт
...
Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей iconEnglish revision course
Методичні вказівки та завдання для організації аудиторної та самостійної роботи студентів інженерних та економічних спеціальностей...
Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей iconEnglish revision course
Методичні вказівки та завдання для організації аудиторної та самостійної роботи студентів інженерних та економічних спеціальностей...
Методичні рекомендації та практичні завдання для студентів гуманітарних та економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки до виконання обов’язкового домашнього завдання 49
Економіка праці та соціально-трудові відносини для студентів вечірньої форми навчання економічних спеціальностей
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи