Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених icon

Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених




НазваАктуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених
Сторінка1/10
Дата26.06.2013
Розмір1.68 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

природничо-географічний факультет


Українське географічне товариство

Сумський відділ


Актуальні проблеми

дослідження довкілля


Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції

студентів та молодих учених


22–23 травня 2010 р.


Суми–2010

УДК 502.3+504.453+57.017

ББК 20.1+26.222.8+26.301

А 43


Друкується згідно з рішенням вченої ради

природничо-географічного факультету

Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка


Відповідальний редактор:

Голубцова Ю.І., кандидат біологічних наук.


^ Редакційна колегія:

Касьяненко Г.Я., кандидат хімічних наук, доцент; Корнус А.О., кандидат географічних наук, доцент; Говорун О.В., кандидат біологічних наук, доцент; Іншина Н.М., кандидат біологічних наук; Міронець Л.П., викладач кафедри ботаніки.


А 43 ^ Актуальні проблеми дослідження довкілля: Матеріали ІІІ регіональної конференції студентів та молодих учених (22-23 травня 2010 р., м. Суми). – Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2010. – 108 с.


У збірнику подані матеріали доповідей ІІІ регіональної конференції студентів та молодих учених, яка відбулася у м. Суми 22-23 травня 2010 р.

Для фахівців у галузі біології, географії, екології, хімії, працівників державних і громадських природоохоронних закладів, учителів та студентів, а також широкого кола читачів, які цікавляться проблемами взаємодії природи і суспільства.


УДК 502.3+504.453+57.017

ББК 20.1+26.222.8+26.301


© Колектив авторів, 2010

© СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2010

Зміст


Біологічні дослідження довкілля


^ Богуславська Л.В., Цибульчик О.В., Вінниченко О.М.

Зміни складу та вмісту поліпептидів твірних тканин коренів проростків пшениці за дії іонів кадмію . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Божко А.С., Карпенко К.К.

Гриби лісів околиць міста Суми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


Воєвідко І.В., Язловицька Л.С.

Особливості імунних реакцій при запальних процесах у людей під впливом девіацій функцій серцево-судинної системи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Денисенко Я.В.

Зміни активності пероксидази та ізоферментного складу насіння Acer platanoides L. та A. negundo L. в умовах техногенного забруднення . . . . . . . . . .


^ Клименко Г.О.

Флористична структура рідкісних та охоронюваних рослин національного природного парку «Деснянсько-Старогутський», що занесені до Червоної книги України, видавництва 2009 р. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Ковальчук О.М.

Палеонтологічні ресурси Сумської області в контексті стратегії їх раціонального використання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Козир М.С.

Антропогенно-природні зміни лучної рослинності заплави р. Сейм . . . . . . . . . .


Коровякова Т.О.

Онтогенетична структура популяцій Prunella vulgaris L. на заплавних луках річки Псел в умовах пасовищної дигресії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Круподьорова Т.А.

Біоконверсія рослинної сировини грибами . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

Надточий Р.А., Шешурак П.Н.

Жужелицы рода Harpalus Latreille, 1802 (Coleoptera: Carabidae) из охраняемых территорий Украины, хранящиеся в фондах кафедры биологии Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя (Черниговская область, Украина) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

^ Надточий Р.А., Павлюк А.В., Шешурак П.Н.

Картографирование жужелиц (Coleoptera: Carabidae), хранящихся в фондах кафедры биологии Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя (Черниговская область, Украина) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Назаров Н.В., Шешурак П.Н., Надточий Р.А., Павлюк А.В.

Видовое разнообразие жужелиц и скакунов (Coleoptera: Carabidae, Cicindelidae) Мезинського національного природного парка (Черниговская область, Украина) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Особливець О.В. Екологічна система Павлівського озера . . . . . . . . . . . . . . . . .


Павлюк А.С., Шешурак П.Н.

Жужелицы трибы Carabini Latreille, 1802 (Coleoptera: Carabidae) из охраняемых территорий Украины, хранящиеся в фондах кафедры биологии Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя (Черниговская область, Украина) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Росіцька Н.В.

Вплив вологості субстрату на алелопатичну активність Rhododendron luteum Sweet. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Россихіна Г.С.

Каталазна та пероксиидазна активність кукурудзи за сумісного впливу грунтової посухи та ауксиноподібного препарату амінна сіль 2,4-Д . . . . . . . . . .


^ Тулуп Л.Я , Бородіна К.І.

До питання паразитизму іксодових кліщів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


Фурс О.С., Шешурак П.Н.

Бабочки-хохлатки (Lepidoptera: Notodontidae) из охраняемых территорий Украины, хранящиеся в фондах кафедры биологии Нежинского государственного университета имени Николая Гоголя (Черниговская область, Украина) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Шишенко А.С.

Вплив промислового забруднення на фізіолого-біохімічні показники насіння Gleditchia triacanthos та Robinia pseudoacacia . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Шульга А.Д., Карпенко К.К.

Макроміцети дібров Великобобрицького лісництва Краснопільського лісгоспу Сумської області . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


Щур Р.В. Антропогенна динаміка рослинності лук Воловецько-Міжгірської Верховини (Українські Карпати) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .



6


9


13


17


19


24


27


31


35


38


42


47


50


53


57


60


62


67


71


73


76




Географічні дослідження довкілля


^ Майборода Л.А.

Аналіз доцільності впровадження екотуризму у Сумському районі . . . . . . . . . .


76



Хімічні дослідження довкілля


^ Дикарєв О.О.

Тритієве забруднення екосистем з аварійного викиду Київського сховища радіоактивних відходів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


Іншина Н.М., Сідунчак Л.Ю.

Особливості біохімічних показників крові дітей різного віку . . . . . . . . . . . . . . .


Іншина Н.М., Журба М.Ю.

Вміст вітамінів С і Р у яблучних соках різних виробників. . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ Корнєв Я.І., Горбовцов Г.М.

Оцінка якості питної води м. Путивля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


Скляр А.М., Солодовник А.А. 

Про деякі екологічні аспекти використання хітозану . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


Чередніченко С. В.

Вплив якості поверхневих вод р. Вир на формування хімічного складу природних вод р. Сейм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .




86


90


94


97


100


103




Біологічні дослідження довкілля


^ ЗМІНИ СКЛАДУ ТА ВМІСТУ ПОЛІПЕПТИДІВ ТВІРНИХ ТКАНИН КОРЕНІВ ПРОРОСТКІВ ПШЕНИЦІ ЗА ДІЇ ІОНІВ КАДМІЮ

Богуславська Л.В., Цибульчик О.В., Вінниченко О.М.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара


Проблема забруднення навколишнього середовища важкими металами стає все більш актуальнішою. Виробнича діяльність людини підвищила утримування у біосфері іонів важких металів на кілька порядків до рівня, небезпечного для життєдіяльності організмів. Тому дослідження механізму дії цих речовин на живі клітини і розробка методів захисту від шкідливого впливу представляються дуже актуальними. Кадмій по ступеню небезпеки є елементом першого класу і навіть дуже низькі його концентрації можуть сповільнити деякі життєві процеси в рослинах.

Стійкий інтерес до вивчення механізмів токсичного і мутагенного впливу сполук металів на рослини з використанням кореневої апікальної меристеми як модельної системи пояснюється тим, що саме кінчики коренів першими безпосередньо контактують з різними хімічними речовинами в ґрунті і воді.

У лабораторних експериментах об’єктами дослідження були рослини озимої пшениці сорту «Селянка». Для постановки модельного експерименту відбирали неушкоджене зерно пшениці в кількості 100-150 зерен на кожний із зразків. Перед висаджуванням зерно обробляли розчином перманганату калію. Зерно замочували протягом 4 годин, потім пророщували у термостаті (t= + 27С0  20С) протягом двох діб на проточній воді до появи коренів. Після цього проростки пересаджували на досліджувані середовища з іонами нітрату кадмію (Cd(NO3)2  4 Н2О ) у концентра-ціях 2  10-3моль/л, 2  10-4моль/л, 2  10-5моль/л. При проростанні рослин із кожного досліджуваного варіанту проводили відбір коренів проростків пшениці через 48, 96 та 144 год. Отриманий рослинний матеріал піддавався аналізу на визначення вмісту та поліпептидного складу білків. Визначення вмісту білку проводили за методом Бредфорд [1], за допомогою калібрувальної кривої. Поліпептидний склад фракцій водорозчинних білків клітин меристеми кореня вивчали за допомогою електрофорезу у поліакріламідному гелі із градієнтом 10%–20%, як описано [2], у присутності 0,1% додецилсульфату натрію у системі Лемлі [3].

При сильному уражені у рослин порушується багато функції, що є наслідком первісних порушень особливо чутливих ланок метаболізму. Одним із таких порушень є зміни обміну азотистих сполук: амінокислот, білків. Будучи тісно зв’язаними із клітинним метаболізмом і володіючи винятково великою різноманітністю біологічних функції, білок бере участь в адаптації рослин до несприятливих умов середовища. Результати досліджень вмісту цитоплазматичних білків показали зниження їх рівня у меристемних клітинах коренів проростків пшениці, вирощених на середовищі з іонами у порівнянні з контролем протягом всього періоду проростання (табл. 1).

Кількісні зміни у вмісті легкорозчинних білків у дослідних рослинах пов’язані із змінами їх якісного складу.

^ Таблиця 1

Вміст цитоплазматичних білків (%) твірних тканин коренів проростків озимої пшениці сорту «Селянка»


Тестовані сполуки важких металів, моль/л

Термін проростання, год

48

96

144

Контроль

0,60,05

1,20,13

0,60,52

Cd2+2  10-3

1,80,05

0,60,01

1,20,04

Cd2+2  10-4

0,60,02

1,20,07

0,120,02

Cd2+2  10-5

3,00,11

1,20,10

0,240,03


Цитоплазматичні білки апікальної меристеми кореня проростків пшениці, вирощених на середовищі з іонами кадмію (табл. 2) показали у своєму складі на 48 год проростання 30 компонентів з Mr в області від 14.5 до 81.3 кд, на 96 – 15 поліпептидів з Mr від 15.2 до 67.7 кД і на 144 год – 14 зон з Mr від 13.2 до 49.0 кД. В залежності від умов проростання склад білків точок росту кореня був різним. У складі поліпептидів меристеми кореня за концентрації 2  10-3 моль/л через 48 год виявлені такі основні поліпептиди з Mr 15.5; 33.2; 51.3; 56.3 та 74.2 кД, за кон-центрації 2  10-4 моль/л – основним був білок з Mr 56.3 кД та відмічена поява у слі-дових кількостях зон з Mr 66.1 та 81.3 кД. За низької концентрації іонів кадмію

Таблиця 2

Зміни поліпептидного складу білків апікальної меристеми коренів проростків пшениці, вирощених на середовищі з іонам кадмію


Тестовані сполуки важких металів, моль/л

Термін проростання, год

48

96

144

Індукція поліпеп-тидів

Зникнення

поліпеп-тидів

Індукція поліпеп-тидів

Зникнення

поліпеп-тидів

Індукція поліпеп-тидів

Зникнення

поліпеп-тидів

Cd2+2  10-3


18.2; 19.5; 24.0; 34.7; 36.5; 74.2

14.5; 21.4; 66.1; 75.9; 77.7

33.9; 40.8; 49.0

-

61.7

27.6; 39.0; 45.8; 49.0; 52.3; 64.6; 67.7

Cd2+2  10-4

14.8; 15.5; 23.5; 39.0; 44.7; 55.0; 57.6; 58.9; 72.5; 81.3

28.2; 33.2; 45.8; 46.8; 51.3; 56.3

30.9; 33.9; 40.8; 49.0

-

38.1; 58.9

27.6; 39.0; 43.7; 49.0; 50.2; 67.7

Cd2+2  10-5

14.8; 23.5; 50.2; 55.0; 72.5

16.6; 21.4; 28.2; 41.8; 45.8; 46.8; 51.3; 56.1; 77.1

39.0

28.9

38.1; 58.9; 61.7

27.6; 32.4; 52.3; 64.6; 67.7


спостерігається поява білків з Mr 14.5; 21.; та 59.0 кД. Через 144 год пророщування виявлена редукція числа поліпептидів: за концентрацій іонів кадмію 2  10-3 та 2  10-4 моль/л виявлена поява компоненту з Mr 49.0 кД, а за 2  10-4 моль/л слідові кількос-ті компонентів з Mr 28.9; 30.9 кД (табл. 2). Отже, найбільш значні зміни спостері-гаються на 144 год проростання (зменшення числа компонентів) за дії іонів кадмію.

Таким чином, встановлено що за дії іонів кадмію посилюється розпад білків, про що свідчить їх менший вміст у меристемних клітинах коренів проростків пшениці.


Література

  1. Сафонова М.П., Сазонов В.П., Демегиер Р. Специфика белков и изоферментов в функционально различных органах гороха // Сельскохозяйственная биология. – 1970. – Т. 5, №5. – С. 687–693.

2. Bradford M.M. A rapid and sensitive method for quantitation of microgram quantities of protein utilizing the principle of protein dye binding Bradford // Anal. Biochem. – 1976. – P. 248–254.

3. Laemmli U.K. Clevage of structural proteins during the assembly of the head of bacteriophage T4 // Natura. – 1970. – V. 227, №52-59. – P. 680.

^ ГРИБИ ЛІСІВ ОКОЛИЦЬ МІСТА СУМИ

Божко А.С., Карпенко К.К.

Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка


Предмет нашого дослідження – окремі групи мікроміцетів і макроміцети з відділів Ascomycota та Basidiomycota, що зростають у лісах в околицях міста Суми – обласного центру з чисельністю населення 280 тис. осіб (2008 р.). Ліси знаходяться в зеленій зоні міста й перебувають під рекреаційним навантаженням. Важлива роль у природі та велике господарське значення грибів викликають значний інтерес до них. У той же час опублікованих даних про гриби лісів околиць Сум майже немає, хоча дослідження макроміцетів тут проводяться кафедрою ботаніки Сумського педуніверситету (К.К. Карпенко) з 70-х років ХХ ст., а облігатнопаразитні мікроміцети в 90-ті роки ХХ ст. вивчала О.І. Гаврило. Метою наших досліджень були збір і узагальнення даних про видове різноманіття та екологічні особливості грибів обраної території.

Район дослідження розташований у долині р. Псел, що належить до середніх річок. За фізико-географічним районуванням територія входить до складу фізико-географічного округу Сумський підвищений лісостеп [9], за геоботанічним – до Краснопільсько-Тростянецького району Сумського геоботанічного округу [4]. Тут збереглися масиви типових долинно-річкових нагірних дібров (Баранівка, Мамаївщина), сосняків борової тераси. Основні лісові площі зосереджені в північній околиці міста – соснові ліси (урочище Сосняк), дубово-соснові ліси та вільхові, заплавні діброви, похідні березняки (урочище Березняк). Є штучні насадження берези та сосни. Вздовж берегів Псла, притоків і стариць простягаються смуги та переліски біловербників.

Наші дослідження проводились за загально прийнятими в мікології методиками. Інформація про гриби отримана, за невеликим винятком, під час польових досліджень (2006–2008 рр.) які проводились з використанням маршрутно-діагностичного методу. Мікроміцети гербаризували разом із частинами вражених органів рослин, висушували в ботанічному пресі. Карпофори макроміцетів сушили на повітрі. Ідентифікували гербарні зразки за «Визначником грибів України» [1, 2, 4, 5]. При вивченні мікроструктур використовували світловий мікроскоп, окуляр-мікрометр. Назви таксонів узгоджували із сучасними стандартами [9, 10].

У результаті наших досліджень у лісах околиць міста Суми виявлений 171 вид грибів, які за системою, прийнятою в ІХ виданні Словника грибів Айнсворта й Бісбі [9], належать до 90 родів, 46 родин, 14 порядків (Erysiphales, Rhytismatales, Pezizales, Hypocreales, Agaricales, Auriculariales, Boletales, Hymenochaetales, Phallales, Polyporales, Russulales, Thelephorales, Tremellales, Uredinales), 3 класів (Ascomycetes, Basidiomycetes, Urediniomycetes) відділів Ascomycota та Basidiomycota. У публікаціях повідомлялось лише про 4 види – Golovinomyces cichoraceorum, G. sordidum [3], Grifola umbellata та Baeospora myosura [7].

90,64 % видів належать до класу Basidiomycetes (155 видів із 79 родів, 39 родин, 9 порядків), 2 види – до Urediniomycetes (^ Puccinia coronata, P. graminis), 14 – до Ascomycetes (Erysiphe urticae, Golovinomyces cichoraceorum, G. cynoglossi, G. depressus, G. sordidus, Mycrosphaera alphitoides, Sawadea bicornis, S. tulasnei, Sphaerotheca macularis., Rhitisma acerinum, Morchella esculenta, Scutellinia scutellata, Sarcoscypha coccinea, Nectria cinnabarina).

Виявлені гриби належать до таких еколого-трофічних груп: біотрофи (14 видів: 9 гербофілів і 5 філофілів). гемібіотрофи (17 видів ксилофілів – Armillaria mellea, Bjerkandera fumosa, Daedalea quercina, Daedaleupsis confragosa, Flammulina velutipes, Fomes fomentarius, Heterobasidion annosus, Laetiporus sulphureus, Lentinus tigrinus, Phellinus igniarius, Ph. robustus, Piptoporus betulinus, Pleurotus ostreatus, Polyporus squamosus, Schizophyllum commune, Trametes suaveolens, T. trogii), симбіотрофи (53 види мікоризоутворювачів), сапротрофи (94 види: 26 – гумусових сапротрофів, 18 –підстилкових сапротрофів, 43 – ксилофілів), по 1 виду бріофілів, копрофілів і карбофілів). Інформація про видовий склад грибів різних лісів дана в таблиці 1.

Із 105 видів, виявлених у дібровах, лише 11 відносяться до Ascomycota, решта – до класу Basidiomycetes відділу Basidiomycota. Cумчасті гриби представляють Morchella esculenta та філофіли-біотрофи Mycrosphaera alphitoides (на листках дуба) і Rhitisma acerinum (на листках кленів). По узліссях зустрічаються біотрофи-гербофіли Erysiphe urticae, Golovinomyces sordidus, G. cynoglossіі тощо. Із Basidiomycetes виявлено 94 види з 57 родів, 28 родин, 8 порядків. Провідне місце за

^ Таблиця 1

Кількість виявлених видів грибів у різних лісах і їх систематичний склад


Ліси

Кількість

видів

родів

родин

порядків

класів

відділів

Діброви

105

68

36

12

2

2

Дубово-соснові

80

46

24

6

2

2

Соснові

70

43

24

8

2

2

Вільхові

36

31

20

9

2

2

Березові

86

52

24

8

3

2

Біловербники

28

25

16

6

2

2

Всього в лісах:

171

88

46

14

3

2


кількістю видів займають Agaricales (60 видів), Polyporales (12), Russulales (10 видів), серед родин – Tricholomataceae (20 видів), Marasmiaceae, Russulaceae (по 7), Agaricaceae, Coprinaceae (по 6), серед екологічних груп – ксилотрофи (26 видів), мікоризоутворювачі (21), гумусові сапротрофи (14), підстилкові сапротрофи (13). На живих дубах зустрічаються Phellinus robustus, Daedalea quercina, Armillaria mellea. Найбільше поширеними є Mycena galericulata, M. alcalina, Hypholoma fasciculare, H. sublateritium, Amanita pantherina, Lactarius quietus, Russula pectinata та ін.

Із 70 видів грибів, виявлених у соснових лісах, 68 видів відносяться до Basidiomycetes, 2 – до Urediniomycetes (^ Puccinia graminis і P. coronata). Серед порядків провідними є Agaricales (49 видів), Boletales і Russulales (по 8), серед родин – Tricholomataceae (17 видів), Cortinariaceae (8), Strophariaceae (6), Russulaceae, Pluteaceae (по 5). Мікоризоутворювачів виявлено 25 видів, ксилотрофів – 15, гумусових і підстилкових сапротрофів – по 13, герботрофів – 4 види. Характерними видами є мікоризоутворювачі Cortinarius mucosus, C. collinitus, Hygrophorus hypothejus, Suillus luteus, Tricholoma imbbricatum, lactarius rufus, Sarcodon imbricatum, Russula adusta, ксилотрофи Hypholoma capnoides, Pholiota flammans, Panellus mitis, Tricholomopsis rutilans, Hygrophoropsis aurantiaca, Paxillus atratomentosus, Lentinus lepideus, Heterobasidion annosus, підстилкові сапротрофи Baeospora myosura, Strobilurus tenacellus, Auriscalpium vulgare. Зустрічається бріофіл Galerina pumila.

Із 80 видів грибів, зростаючих у суборах, 78 видів із 44 родів, 22 родин, 5 порядків є представниками Basidiomycetes. Серед порядків провідними є Agaricales (53 види), Russulales (14), Polyporales (5 видів), серед родин – Tricholomataceae (17 видів), Russulaceae (10), Marasmiaceae (7), Pluteaceae (6), Coprinaceae (5 видів), серед екологічних груп – ксилотрофи та мікоризоутворювачі (34 та 23 види). підстилкові сапротрофи (14). Зустрічаються види, трофічно зв’язані як із сосною, так і з дубом.

Із 86 видів, зростаючих у березових лісах, 80 видів із 50 родів, 22 родин, 6 порядків відносяться до Basidiomycetes. Із Urediniomycetes виявлені ^ Puccinia graminis, P. coronata, із Ascomycetes – Sarcoscypha coccinea. Серед порядків провідними є Agaricales (53 види), Polyporales (13) Russulales (8), Boletales (7), серед родин – Tricholomataceae (17 видів), Polyporaceae (8), Agaricaceae, Russulaceae (по 7), Marasmiaceae, Pluteaceae (по 6 видів), серед екологічних груп – ксилотрофи (36 видів), мікоризоутворювачі (23 види), гумусові сапротрофи (15), підстилкові сапротрофи (12 видів). Специфічними для цих лісів є Amanita crocea, Lactarius torminosus, Leccinum scabrum, Piptoporus betulinus.

У вільхових лісах виявлено 4 види сумчастих грибів (^ Erysiphe urticae, Golovinomyces cichoraceorum, Scutellaria scutellata, Nectria cinnabarina) і 32 види із 27 родів, 3 родин, 5 порядків Basidiomycetes, які відносяться до 4 екологічних груп. 77,77% видів – ксилофіли. Найчастіше трапляються Mycena alcalina, M. galericulata, Stereum hirsutum, Hypholoma fasciculare, Hymenochaete rubiginosa, Coprinus disseminatus, Psathyrella spadiceogrisea, Panellus stipticus.

У біловербниках із Ascomycetes зустрічається ^ Morchella esculenta, решта – Basidiomycetes (Agaricales (14 видів), Polyporales (10), Boletales (Scleroderma verrucosum) і Tremellales (Exidia glandulosa). 78,57% видового складу становлять ксилофіли (22 види). Найпоширенішими є Ganoderma applanatum, Mycena galericulata, Phellinus igniarius, рідше трапляються Chondrostereum purpureum, Merulius tremellosus, Polyporus squamosus, Laetiporus sulphureus, Trametes trogii, T. suaveolens, Lentinus tigrinus, Pleurotus ostreatus.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Схожі:

Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених iconДругої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених актуальні проблеми розвитку фінансово-кредитної системи україни

Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених iconТретьої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених актуальні проблеми розвитку фінансово-кредитної системи україни
Вступ
Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених iconЗвіт інституту аеронавігації за 01. 09. 2012 31. 12. 2012 Участь студентів та молодих учених у конференціях Назва конференції Місце проведення Дата проведення
Всеукраїнська науково-практична конференція молодих учених і студентів „Проблеми навігації і управління рухом”
Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених iconЗапрошуємо вас взяти участь в роботі XІV всеукраїнської наукової конференції молодих вчених „Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих вчених”
move to 421-25396
Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених iconЗапрошуємо вас взяти участь в роботі XІV всеукраїнської наукової конференції молодих вчених „Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих вчених”
move to 421-25396
Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених iconЗапрошуємо вас взяти участь в роботі XІV всеукраїнської наукової конференції молодих вчених „Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих вчених”
move to 421-25396
Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених iconУ роботі ХІХ міжнародної науково-технічної конференції студентів та молодих учених Крну імені Михайла Остроградського „Актуальні проблеми життєдіяльності суспільства”
Гайдош альфонз ― декан факультету природничих наук університету Матея Бела, Словацька Республіка
Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених iconУ роботі ХІХ міжнародної науково-технічної конференції студентів та молодих учених Крну імені Михайла Остроградського „Актуальні проблеми життєдіяльності суспільства”
Гайдош альфонз ― декан факультету природничих наук університету Матея Бела, Словацька Республіка
Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених iconПрограма п’ятої всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених актуальні проблеми розвитку фінансово-кредитної системи україни
Лук’янчикова о. В. Удосконалення наукового та нормативно-правового визначення екологічного підприємництва
Актуальні проблеми дослідження довкілля Матеріали ІІІ регіональної наукової конференції студентів та молодих учених iconЗапрошуємо вас взяти участь в роботі XV всеукраїнської наукової конференції молодих вчених „Актуальні проблеми природничих та гуманітарних наук у дослідженнях молодих вчених”
Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького. На конференцію запрошуються молоді науковці, аспіранти, студенти вищих...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи