Екологія І раціональне природокористування icon

Екологія І раціональне природокористування




НазваЕкологія І раціональне природокористування
Сторінка8/11
Дата26.06.2013
Розмір2.23 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Литература

1 Возгрин Б.Д., Клочков В.М., Мараховская И.И. Сидорова Д.А. Типовые условные обозначения для карт разного геологического содержания. Госкомгеологии Украины, ГГП «Геопрогноз», К., 1995. - 120 с. 2. Організація та проведення геологічного довивчення раніше закартованих площ масштабу 1:200000, складання та підготовка до видання державної геологічної карти України масштабу 1:200000. Інструкція // відп. ред. Лебідь М.І., Геолком Украіни, К., 1999. - 295с. 3. Материалы комплексной крупномасштабной геологической съемки Харьковской, Сумской, Полтавской областей. Серия листов ДДВ, ХГРЭ, 1987 – 2008.

Summary

L.G. Moskalenko, V.V. Chayka. Method of drafting of regional morphogenic map.

The method of drafting of morphogenic Anotatsiya is described. The method of drafting of morphogenic card is described for the perigglacial area of left-bankness of Dnepr within the limits of DDV. Meaningfulness of morphogenic card is grounded for geomorfologov, geographers, geologists.


УДК 631.42:504.53] (477.52)

О.В. Бова, В.Г.Євтушенко

^ ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СІРИХ ЛІСОВИХ ГРУНТІВ ПСЕЛЬСЬКО-ВОРСКЛЯНСЬКОГО ВОДОДІЛУ

СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

В статті аналізуються фізико-хімічні параметри і мікроелементний склад сірих лісових ґрунтів лісостепу Сумської області. Наводяться дані про вміст гумусу, показників рН, увібраних основ та різні форми знаходження мікроелементів в досліджуваних ґрунтах.

^ Постановка проблеми. Ґрунтовий покрив вододільних просторів району досліджень не відзначається складністю. Домінуюче положення займають типові малогумусні чорноземи. Сірі лісові посідають за поширенням друге місце. В геохімічному відношенні вони вивчені недостатньо, зокрема їх мікроелементний склад та особливості міграції і концентрації різних форм мікроелементів.

З метою встановлення геохімічних особливостей сірих лісових ґрунтів Псельсько-Ворсклянського вододілу проведені польові і лабораторно-аналітичні дослідження. В польових умовах був закладений ґрунтовий розріз в Краснопільському районі на відстані 15 км в с.м.т. Краснопілля. З усіх генетичних горизонтів відібрані зразки ґрунтів для визначення основних фізико-хімічних параметрів – вмісту гумусу, рН ґрунтового розчину, вмісту увібраних основ, механічного та мікроелементного складу [1, 2, 3].

^ Викладення основного матеріалу.

Розріз 1. Темно-сірий лісовий грунт знаходиться під покривом широколистяного дубового лісу з домішками клену, липи та ясеня. Розріз складається з наступних горизонтів.

А1 0 – 25 см - гумусно-акумулятивний горизонт, легкосуглинковий, темно-сірий, грудочкуватий, пухкий, містить корені рослин, нижня межа чітка.

А1А2 25 - 35 см - елювіально-акумулятивний горизонт, легкий суглинок, більш світлий ніж попередній, не міцно-грудочкуватий, пухкий, нижня межа нерівна, перехід поступовий

А2В 39 – 58 см – елювіально-ілювіальний горизонт, колір неоднорідний, переважно сіро-бурий, горіхуватий, щільний, поверхні структурних агрегатів глянцеві, вкриті тонко дисперсними гумусними речовинами, трапляються залізо-марганцеві конкреції, на гранях - біляста присипка, межа нерівна, перехід поступовий.

В 58 - 79 см - перехідний горизонт, легкий суглинок, сіро-бурий, з окремими плямами, горіхуватий, перехід поступовий.

С 79 см і нижче - лесовидний суглинок, легко-суглинистий, палевий, призматичний, у верхній частині не реагує з 10 % НCl.

За фізико-хімічними показниками темно-сірий лісовий грунт має слабо кислу реакцію водних витяжок (рН 5,7 – 5,9). Найбільші коливання показника рН виявлено для нижньої частини цих грунтів, де він змінюється від нейтральної до слабо лужної. Досліджені темно-сірі лісові ґрунти у верхніх горизонтах містять 3,5 – 4 % гумусу. Характерною особливістю цих ґрунтів є більш високі у порівнянні з чорноземами показники гідролітичної кислотності 5,0 – 5,5 мг-екв./100 г ґрунту. Достатньо глибоке промивання темно-сірих лісових ґрунтів унаслідок лесиважу призвело до винесення з верхньої частини профілю певної кількості тонкодисперсних частинок і накопичення їх в нижніх ґрунтових горизонтах (табл. 1).

Таблиця 1

^ Фізико-хімічні параметри і механічний склад

темно-сірих лісових ґрунтів

Гене-

тичні

гори-

зонти

Глиби-

на від-

бору,

см

рН

водн.

Гумус,

загаль-

ний, %

Сума увібра-

них основ,

мг-екв/

100 г грунту

Гідро-

літична

кислот-

ність

мг-екв/

100 г грунту

Ємкість

вбира-

ння,

мг-екв/

100 г грунту

Фракція,%

1-

0,25

0,25-

0,05

0,05-

0,01

0,01-

0,005

0,005-

0,001

<

0,001

А1

0-10

5,8

3,5

20,6

5,2

25,8

2,4

37,2

34,2

4,7

6,4

13,2

А1А2

25-30

5,7

2,1

16,5

4,9

21,4

3,3

36,6

33,9

4,3

6,8

13,4

А2В

50-55

5,8

0,8

17,2

2,2

19,4

2,8

33,7

30,6

3,7

5,8

20,7

В/С

80-95

6,0

0,3

18,4

2,4

20,8

0,7

34,5

30,4

5,2

5,8

20,5


Таблиця 2

^ Склад водних витяжок

Генетичні

горизонти

мг-екв./100 г грунту

HCO¯3

SO²¯4

Cl¯

Ca²+ + Mg²+

Na+

K+

∑і

А1

0,38

0,034

0,091

0,034

0,084

0,081

1,01

А1А2

0,28

0,024

0,059

0,31

0,031

0,022

0,73

А2В

0,27

0,11

0,037

0,35

0,044

0,027

0,84

В/С

0,32

0,23

0,094

0,57

0,062

0,011

1,29



Основна кількість водорозчинних солей пов’язана з гумусними горизонтами і грунтотвірними породами. Вірогідно, у процесі перетворення рослинних решток винесення розчинених солей з фільтруючими атмосферними водами відбувається менш інтенсивно, ніж їх накопичення у верхніх горизонтах.

Темно-сірі лісові ґрунти мають доволі диференційований мікроелементний профіль. Більшість металів в цих ґрунтах концентрується у гумусно-акумулятивному горизонті [табл. 3]. Коефіцієнти ґрунтової диференціації для валового вмісту металів перевищують одиницю для марганцю, міді, цинку, свинцю і цирконію. Вміст олова, ванадію, молібдену та титану відповідає їх вмісту в грунтотвірних породах. Деяка збідненість гумусно-акумулятивних горизонтів на залізо, нікель і кобальт, вірогідно, пов’язано з винесенням сполук цих елементів з фільтруючими атмосферними водами. В нижніх ґрунтових горизонтах вміст металів у цілому знижується. Особливо це властиво гумусно-елювіальному горизонту, в якому лише вміст марганцю, міді і цирконію більший ніж у ґрунтотвірній породі. Не помічено помітного збагачення металами перехідного до грунтотвірної породи горизонту.

Темно-сірі лісові ґрунти мають складний розподіл водорозчинних сполук мікроелементів. Для деяких з них, чітко виражено поверхневе накопичення (марганець, цинк, мідь і нікель). Інші, навпаки, збільшують свій вміст в нижніх горизонтах ґрунтового профілю (свинець, кобальт, залізо). В слабко-виражених ілювіальних горизонтах цих ґрунтів, як правило, не спостерігається помітного накопичення водорозчинних форм металів. У порівнянні із чорноземами ґрунти широколистяного лісу краще забезпечені водорозчинними сполуками металів. Це можна пояснити тим, що у сірих лісових ґрунтах металоорганічні комплекси менш стійкі і краще екстрагуються природними водами.

Таблиця 3

^ Вміст водорозчинних сполук металів в темно-сірих лісових ґрунтах,

мг/кг сухої речовини

Генетичні

горизонти

метали

мідь

нікель

кобальт

цинк

свинець

марганець

залізо

А1

0,0040

0,0026

0,0011

0,0047

0,0059

0,061

0,12

А1А2

0,00086

0,00073

0,0012

0,0037

0,0023

0,034

0,012

А2В

0,0018

0,0010

0,0019

0,0021

0,0014

0,020

0,035

С

0,0004

0,00038

0,0021

0,0031

0,0040

0,017

0,013


Таблиця 4

^ Коефіцієнти ґрунтової диференціації металів для темно-сірих ґрунтів

(за валовим вмістом)

Генетичні

горизонти

мідь

нікель

кобальт

свинець

цинк

марганець

тітан

молібден

А1/С

1,31

0,79

0,82

1,22

1,65

2,45

1,00

1,00

А1А2/С

1,10

0,68

0,58

1,04

0,86

1,84

1,05

1,07

А2В/С

1,13

0,96

0,71

1,05

0,88

1,46

1,12

1,00

Висновки: Досліджені темно-сірі лісові ґрунти мають легкосуглинковий механічний склад, переважно слабкокислу реакцію ґрунтових розчинів і досить високий вміст гумусу і значну насиченість ГВК основами. Мікроелементи в цих ґрунтах концентруються переважно у верхньому гумусно-акумулятивному горизонті, за виключенням заліза, нікелю і кобальту. В нижніх ґрунтових горизонтах валовий вміст металів у цілому знижується. Більш складний розподіл мають водорозчинні сполуки металів. Поверхневе накопичення (горизонт А1) мають марганець, цинк, мідь і нікель. В нижніх горизонтах збільшують свій вміст свинець, залізо і кобальт.

Література

  1. Алещукин Л.В. Физико-химические методы при ландшафтно-геохимических исследованиях. – М.: МГПИ, 1971. – 48 с. 2. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. – М.: МГУ, 1970. – 487 с. 3. Методы определения микроэлементов в почвах, растениях и водах. – М.: 1974. – 137 с.

Summary

A.V. Bova, V.G.Evtushenko. Geochemical peculiarities of grey forest soils of pseylsko-vorsklanskogo watershed of Sumy region.

Physical and chemical parameters and microelement composition of grey forest soils of forest-steppe of the Sumy region are analyzed in the article. Cited data about interception of humus, indexes of рН, eaten up bases and different forms of finding of microelements in the researched soils.


ІІ. ЕКОЛОГІЯ, БІОЛОГІЯ ТА БІОРІЗНОМАНІТТЯ


УДК 598.115.31+502.742 (292.485)(438.42)

М.П.Книш, А.І.Статива,

О.В. Пищик, О.М. Дугіна

^ НОВІ ЗНАХІДКИ МІДЯНКИ

Coronella austriaca (Reptilia: Сolubridae)

У ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ І ПОЛІССІ УКРАЇНИ

Представлено інформацію про 4 нових місцезнаходження вразливого виду змій – мідянки, що виявлені в останні роки в Сумській та Чернігівській областях. Ці дані повинні бути враховані в новій редакції Червоної книги України та при плануванні природоохоронних заходів.

^ Постановка проблеми. Мідянка (Coronella austriaca Laurenti) спорадично поширена по всій Україні, однак має низьку природну щільність з тенденцією до неухильного її зниження [4]. Вид занесений в Червону книгу України [9] з категорією II (вразливий), а також зарахований у Додаток II (тварини, які підлягають особливій охороні) Бернської конвенції. Знахідки мідянки в Лівобережному Лісостепу і Поліссі України були до цих пір досить рідкісні, а тому нові факти перебування цього виду в регіоні становлять великий інтерес для фауністів і природоохоронців.

^ Огляд літератури. Сучасні відомості про поширення мідянки в регіоні обмежені згадками про окремі знахідки. В Східному (Чернігівському і Новгород-Сіверському) Поліссі мідянка зустрічається спорадично і в незначній кількості, про що свідчать такі дані. Нечисленні зустрічі виду відомі зі сходу і заходу Чернігівської області [3]. За даними І.М.Коцержинської [7], яка проводила польові дослідження на 17 об’єктах природно-заповідного фонду загальнодержавного значення в Чернігівській області (2002 р.) і на території Деснянсько-Старогутського національного природного парку (2000-2002 рр.), знаходження мідянки передбачається всього для трьох об’єктів. У згаданому НПП єдина достовірна знахідка виду датована 1975 роком [1]. За непідтвержденими даними, у 1990-х рр. окремі особини спостерігалися в Придеснянській частині парку [5], однак в послідуючі роки мідянка тут не відмічалась [2]. Схожа ситуація склалася в суміжному регіоні Нерусо-Деснянського Полісся (Трубчевський район Брянської області Росії), де за 10 років натуралістичних пошуків відмічено всього декілька зустрічей тварин цього виду [8]. Відомо також, що в північній частині Лівобережного Лісостепу в різні роки зустрічі мідянок реєструвалися в чотирьох пунктах Сумського району Сумської області [6]. Вид потребує спеціальних досліджень в регіоні.

^ Результати досліджень. У 2004-2008 рр. нами виявлено 4 нових місцезнаходження мідянки, у тому числі 2 – в Лісостепу, 1 – на межі Лісостепу і Полісся, ще 1 – в Поліссі.

Місцезнаходження мідянки в Липоводолинському районі Сумської області виявлене нами під час регулярних, практично щоденних, спостережень в околицях сел Підставки і Синівка. Тут, на 2-кілометровій ділянці асфальтованої дороги, лише за період з липня 2007 по жовтень 2008 р. знайдено 58 екземплярів. плазунів, які загинули під колесами автотранспорту. Серед них 1 ящірка прудка (Lacerta agilis), 53 звичайні вужі (Natrix natrix) і 4 мідянки. Більша частина знахідок припадає на квітень і травень (10,3%), а особливо на вересень (55,2%) і жовтень (24,1%) – тобто на період осінніх переміщень плазунів, пов’язаних з розселенням молоді і влаштуванням на зимівлю. Серед мідянок 1 доросла особина (загинула 9.07.2008) і 3 молодих, довжиною до 25-30 см (загинули 26.09.2007, 29.09 і 6.10.2008). Ландшафт цієї місцевості типовий для лісостепу: поля, городи, деревні насадження і лісосмуги, закинутий фруктовий сад, остепнена балка, смуга луків з вільшняком.

За подібних обставин в іншому місці Сумщини – у Сумському районі –26.05.2005 р. молода мідянка (довжиною 20 см) знайдена роздавленою колесом велосипеда на автошляху в діброві Піщанського лісництва біля бази відпочинку „Зелений Гай”, що поблизу однойменного села. З урахуванням раніших знахідок [6] слід уважати, що поширення цього виду в нагірних дібровах уздовж р. Псел у Сумському районі є практично суцільним.

Про мешкання мідянки в Гружчанському лісництві Кролевецького району ми дізналися у липні 2004 р. За повідомленням працівників цього лісництва, тут, на території ботанічного і зоологічного заказників місцевого значення „Ретинський” та „Кочубеєвський”, якось бачили „червону гадюку”, тобто мідянку. Помилки не могло бути, оскільки з’ясувалося, що лісники добре розрізняють місцеві види плазунів, у тому числі дві кольорові (сіру і чорну) форми гадюки звичайної (Vipera berus), веретільницю ламку (Anguis fragilis) тощо.

Ще одне місцезнаходження мідянки виявлене у 2008 р. на території Чернігівської області – на східній околиці с. Путивськ Новгород-Сіверського району. Тут, у нижній частині схилу високого корінного берега Десни, у тому місці, де русло ріки підходить на 20 м до підніжжя схилу, знаходиться напівзакинутий крейдяний кар’єр. Його глибина сягає 30-35 м. Нерозроблювані ділянки кар’єра заросли молодим вербняком і поодинокими березами. У весняний період тут звичайні різні земноводні: ропухи (Bufo spp.), жаби (Rana spp.) і квакші (Hyla arborea), часто трапляються ящірки прудкі і звичайні вужі.

У цьому урочищі мідянки вперше були помічені теплої днини 27.04.2008 р. Дві особини (довжиною по 30-35 см) тримались разом серед невисокої трави на добре інсольованій ділянці кар’єра. Змії дещо відрізнялись забарвленням: одна з них була сіро-коричневого кольору, друга більш сіра й темна. Очевидно, це були самець та самка – тобто шлюбна пара. В одної тварини зверху голови був помітний чіткий білий рисунок у вигляді вузького ромбика і тонкої дугоподібної смужки, що відходить уперед від нього. Вузька темна смужка, яка проходе через око і далі до куточка рота, продовжується з невеликим розривом і на боки шиї, далі вона переходить в лінію темних плямок на боці тіла. Потривожені в момент відеозйомки, змії заховалися в щілині під невеликою бетонною плитою. Ще одна мідянка була відловлена тут, у верхній частині кар’єра на крейдяному осипі серед невисокої трави, 12.05.2008 р. Зважаючи на дрібні розміри (довжина близько 13 см), це була особина другого року життя. За забарвленням вона нагадувала раніш відмічених мідянок, нижня частина її тіла була однотонного мідно-червоного кольору. Випущена з рук змійка вправно пересувалася по сухій нахиленій гілці хмизу. Погода цього дня була сонячною й теплою.

Висновки. Дані про нові місцезнаходження мідянки на території Чернігівщини і Сумщини повинні бути враховані в новій редакції Червоної книги України та при плануванні природоохоронних заходів. Відповідно до закону „Про Червону книгу України”, перебування на певній території біологічних видів, занесених до Червоної книги України, є підставою для оголошення її об’єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення. Дієвим заходом по охороні виявлених популяцій цього виду має стати створення природних заказників у місцях їх існування.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

Екологія І раціональне природокористування iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка "Затверджую". 07. 2012 р
Напрям “екологія. Охорона навколишнього середовища та раціональне природокористування”
Екологія І раціональне природокористування iconХарківська національна академія міського господарства програма І робоча програма
«Екологія, охорона навколишнього природного середовища та раціональне природокористування»
Екологія І раціональне природокористування iconНових надходжень до бібліотеки вересень
Екологія І раціональне природокористування [Текст] : збірник наукових праць / [Нешатаєв Б. М., Цикін В. О., Н. Н. Чайченко та ін.]....
Екологія І раціональне природокористування icon«затверджую» Ректор С. В. Савченко 2012 р. Програма
Природокористування та основні його принципи. Поняття про раціональне природокористування
Екологія І раціональне природокористування iconЗапишіть правильні відповіді в дужках ( ), а також у відповідних клітинках талону відповідей. Виправлення відповідей у завданні та в талоні не допускається. Усі завдання оцінюються у 2 бали
Напрям “екологія. Охорона навколишнього середовища та раціональне природокористування”
Екологія І раціональне природокористування iconХарківська національна академія міського господарства програма І робоча програма
Комунікативне спілкування в екології” (для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом підготовки 040106 „Екологія, охорона...
Екологія І раціональне природокористування iconХарківська національна академія міського господарства програма І робоча програма
Біологія міського середовища” (для студентів 1,2 курсів заочної форми навчання за напрямом підготовки 040106 „Екологія, охорона навколишнього...
Екологія І раціональне природокористування iconНа місця державного замовлення факультету Біотехнології та екологічного контролю за напрямом підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»
«Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»
Екологія І раціональне природокористування iconКонспект лекцій для студентів спеціальності 040106 "Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування" усіх форм навчання
Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування”
Екологія І раціональне природокористування iconМетодичні вказівки
«Екологія» 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування»
Екологія І раціональне природокористування iconМетодичні вказівки з організації самостійної роботи студентів
«Екологія» спеціальності 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» та 4 курсу заочної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи