Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ icon

Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ




Скачати 377.13 Kb.
НазваПоложення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ
Дата24.06.2013
Розмір377.13 Kb.
ТипПоложення


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім.А.С.МАКАРЕНКА


ЗАТВЕРДЖЕНО

вченою радою університету

«25» квітня 2006 р., протокол №10


положення

про організацію навчального процесу

в кредитно-модульній системі

підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім.А.С.Макаренка


Розробник: навчально-методичний відділ


СУМИ

2006


Вступ

Політичні та соціально-економічні зміни в суспільстві, які відбулися за останні 10-20 років, зміцнення державності України, її інтеграція в світове співтовариство неможливі без реформування національної системи вищої освіти, спрямованої на розвиток особистості майбутнього спеціаліста, забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців із вищою освітою. У зв’язку з європейською орієнтацією та входженням України до Європейського освітнього і наукового простору системою вищої освіти України реалізуються ідеї Болонського процесу. Органічне поєднання модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів) забезпечить організацію навчального процесу в форматі кредитно-модульного навчання.

Визначальними критеріями освіти в рамках Болонського процесу є:

  • якість підготовки фахівців;

  • зміцнення довіри між суб’єктами освіти;

  • відповідність європейському ринку праці;

  • мобільність;

  • сумісність кваліфікації на вузівському та післявузівському етапах підготовки;

  • посилення конкурентоспроможності Європейської системи освіти, взаємовідповідність ступенів і циклів підготовки, посилення науково-дослідницької компоненти освіти на основі наукової інтеграції країн-учасниць угоди.

Відповідно до рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24 березня 2005 року, наказу Міністерства освіти і науки України від 29.07.2005р. №454 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» та з метою забезпечення впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в усіх вищих навчальних закладах III-IV рівня акредитації МОН України видано наказ №774 від 30.12.2005 року «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу», яким зобов’язало запровадити цю систему на перших курсах навчання.

Основним завданням впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, що аналогічна ЕСТS (Європейській кредитно-трансферній системі). Саме її розглядають як засіб підвищення мобільності студентів щодо переходу з однієї навчальної програми на іншу, включно з програмами післядипломної освіти. Визначення змістових модулів навчання з кожної дисципліни, узгодження кредитних систем оцінювання досягнень студента повинно стати основою для вирішення ще однієї задекларованої в Болоньї мети – створення умов для вільного переміщення студентів, викладачів, менеджерів освіти та дослідників на теренах Європи. Обов’язковою також є наявність внутрішніх та зовнішніх державних і громадських систем контролю та оцінки якості освіти.


І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Дане положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу розроблено на основі Тимчасового положення (наказ МОН України від 23.01.2004р. №48), науково-методичних матеріалів вищих навчальних закладів – учасників педагогічного експерименту з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та інших нормативно-правових актів із урахуванням специфіки та особливостей підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С.Макаренка.

^ 1.1. Загальна мета КМСОНП

Загальною метою впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в університеті є підвищення якості вищої освіти і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Процес переходу навчання в кредитно-модульну систему передбачає також:

  • забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки спеціалістів відповідно до вимог ринку праці;

  • створення умов навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми;

  • досягнення високої якості вищої освіти шляхом поєднання модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів);

  • упровадження таких методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента.

^ 1.2. Основними завданнями КМСОНП є:

  • адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

  • забезпечення можливості навчання студента за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована на основі вимог замовників та побажань студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

  • стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

  • унормування порядку надання можливості студентові отримати професійні кваліфікації відповідно до ринку праці.


ІІ. ПЛАНУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

^ 2.1. Графік навчального процесу

Тривалість навчального року становить 52 тижні. Тривалість канікул – 10 тижнів. Графіки навчального процесу, тривалість педагогічних і навчальних практик та періоди їх проведення визначаються чинними Державними освітніми стандартами (ОКХ, ОПП, базові навчальні плани тощо) підготовки фахівців за спеціальностями. Графік навчального процесу складається деканатами та затверджується наказом по університету.

^ 2.2. Навчальне навантаження студента

Обсяг навчального навантаження студента (трудомісткість навчання) встановлюється в залікових кредитах. Кредит передбачає всі види навчальної діяльності, необхідної для завершення повного року академічного навчання у закладі, тобто: лекції, практичні роботи, семінари, консультації, індивідуальну, самостійну роботу – в бібліотеці чи вдома, підсумковий контроль (екзамени, заліки), дипломну роботу, педагогічну, навчальні і виробничі практики чи інші види діяльності, пов'язані з оцінюванням. Кредит, таким чином, базується на повному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами. Ціна кредиту складає 36 академічних годин.

^ 2.3. Навчальний план

Згідно з вимогами ECTS перелік, порядок та обсяг вивчення навчальних дисциплін (курсів) в умовах КМСОНП визначає базовий навчальний план, який створюється на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності (ОКХ та ОПП), а індивідуальний порядок навчання студента регулює індивідуальний навчальний план студента. Обсяги навчальної роботи з дисциплін повинні бути не меншими, ніж зазначено в освітніх стандартах і кратними 0,5 кредиту.

Обсяг навчальної роботи при виконанні курсових робіт повинен становити не менше 1-2 кредита ( він призначається із загального обсягу навчальної дисципліни). Курсова робота оцінюється окремо.

Для упорядкування загальної консультаційної роботи доцільно планувати в розкладі занять індивідуальну роботу студентів під керівництвом викладача (ІРС). З метою забезпечення системності навчального процесу та узгодженості навчальних дисциплін доцільно здійснювати таким чином укрупнення навчальних дисциплін, розглядаючи окремі з них як модулі.

2.3.1. Загальні вимоги до навчального плану

Нормативна кількість залікових одиниць для підготовки бакалавра становить 240 кредитів, на один навчальний рік – 60 кредитів, у семестр – біля 30 кредитів.

2.3.2. Базовий навчальний план

Базовий навчальний план містить перелік навчальних дисциплін (курсів), які студент повинен опанувати для досягнення певного освітнього рівня (бакалавр, магістр) та отримання кваліфікації, відомості про їх обсяг (у кредитах та годинах), вид індивідуального завдання, характер підсумкового контролю знань, послідовність вивчення і рекомендований розподіл по семестрах.

2.3.3. Індивідуальний навчальний план студента

Навчання студентом здійснюється відповідно до складеного й затвердженого деканом факультету індивідуального навчального плану, що формується на підставі переліку змістових модулів. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Допускається перевищення нормативного терміну строком 1 рік, під час якого навчання здійснюється на комерційній основі.

Формування індивідуального навчального плану студента здійснюється під керівництвом куратора в кредитно-модульній системі організації навчального процесу. Індивідуальний навчальний план студента (далі ІНПС) є робочим документом, який містить: освітньо-кваліфікаційну характеристику „бакалавра” (за спеціальностями); перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін (структурно-логічну схему); обсяг навантаження студента (усі види навчальної діяльності); інформацію про типи індивідуальних завдань; характеристику системи оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника); інформацію про присвоєння кредитів у інших навчальних закладах та додаткових кредитів за результатами науково-дослідної та іншої фаховоспрямованої діяльності.

В ІНПС зазначено нормативні (обов’язкові) навчальні дисципліни та навчальні дисципліни за вибором у межах нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня. Нормативні (обов’язкові) навчальні дисципліни становлять базову частину вимог до освітньо-кваліфікаційної характеристики обраної спеціальності.

Навчальні дисципліни за вибором забезпечують виконання вимог варіативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики. Їх формування студент здійснює з урахуванням власних потреб та інтересів щодо майбутньої фахової підготовки.

Для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки майбутніх фахівців у процесі складання індивідуального навчального плану студента на наступний навчальний рік ураховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного та попередніх навчальних років.

2.3.4. Порядок формування індивідуального навчального плану студента

Студент складає свій індивідуальний навчальний план на наступний навчальний семестр наприкінці попереднього, але не пізніше, ніж за 7 діб до початку навчальних занять, узгоджує його зі своїм куратором, ставить особистий підпис, зазначає дату й подає в деканат. Після розгляду план затверджує декан факультету.

Якщо студент у встановлений термін не здав індивідуальний навчальний план, то навчання здійснюється за робочим навчальним планом із напряму підготовки (спеціальності). При складанні індивідуального навчального плану студент зобов’язаний :

  • врахувати у своєму навчальному плані 100% обов’язкових дисциплін;

  • відповідально поставитися до формування комплексу дисциплін за вибором;

  • записатися на вивчення дисциплін загальним обсягом не менше 60 кредитів у навчальному році.

У процесі навчання студент зобов’язаний у повному обсязі опанувати навчальні дисципліни відповідно до індивідуального навчального плану. Студент має право на зарахування додаткових залікових кредитів (не передбачені навчальним планом спеціальності), отриманих шляхом вивчення дисциплін як у своєму навчальному закладі, так і в інших вищих навчальних закладах. Для такого зарахування необхідно подати в деканат довідку про опанування дисципліни із зазначенням рівня засвоєння знань.

Студент має право на зарахування додаткових кредитів за інші види діяльності поза навчальним планом за результатами участі в олімпіадах різного рівня, в наукових конференціях, підготовки наукових публікацій, отримання грантів, участь у конкурсах, стажування, навчання та практика в літніх школах, включно за кордоном, тощо.

2.3.5. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента

Індивідуальний навчальний план на кожен навчальний рік (семестр) формує студент особисто за допомогою індивідуального консультування куратора. Надання кваліфікованих консультацій щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання покладається на індивідуального куратора студента.


ІІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ
^ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КМСОНП


3.1. Структура навчальної дисципліни (курсу) та залікового кредиту. Навчальна дисципліна (курс) складається з декількох залікових кредитів, кількість яких визначається змістом та формами організації навчального процесу. Заліковий кредит – це завершена задокументована частина змісту навчальної дисципліни, вивчення якої для студентів, як правило, завершується підсумковим оцінюванням (тестування, залік або семестровий екзамен). Заліковий кредит складається з модулів (частина програми навчальної дисципліни поєднана з формами навчання – лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, всі види консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів), кожний з яких у свою чергу складається із змістових модулів (одна або декілька тем).

Модульний принцип навчальної діяльності студента передбачає модульну структуру навчальної дисципліни (курсу), а відповідно й оцінку результатів виконання певного виду робіт, які складають зміст модуля.


Зміст та структура залікового кредиту

Модуль І

Аудиторна

робота

Складається із декількох змістових

модулів: ЗМ1+ЗМ2+ЗМ3+..ЗМп

Лекції

Практичні (семінарські, лабораторні)

Консультації

Контрольні заходи

(модульний контроль, залік, екзамен)

Модуль ІІ

Індивідуальна

робота

ЗМ

Робота в лабораторіях (кабінетах) у позанавчальний час

ЗМ

ІНДЗ

Модуль ІІІ

Самостійна робота

ЗМ

Робота в інформаційних мережах


ЗМ

Опрацювання додаткової літератури

Модуль IV

Наукова

робота

ЗМ

Публікації

ЗМ

Участь у конференціях

ЗМ

Участь в олімпіадах

ЗМ

Участь в інших конкурсах, отримання грантів тощо

Модуль V

Інші види робіт
Таблиця 1. Орієнтовна структура навчальної дисципліни (курсу)

Примітка: До структури навчальної дисципліни можуть включатися окремі або всі модулі.


^ 3.2. Форми організації навчання

Основними формами організації навчального процесу в умовах кредитно-модульної системи є лекційні, практичні, семінарські, лабораторні та індивідуальні заняття, усі види практик та консультацій, виконання самостійних завдань студентів та інші форми і види навчальної та науково-дослідницької діяльності студентів.

^ 3.3. Індивідуальна та самостійна робота студента

Методологія процесу навчання та, відповідно, оцінювання знань студента в КМСОНП полягає в його переорієнтації з лекційно-інформативної на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму та на організацію самоосвіти студента.

Усі світові та пропоновані останнім часом національні стандарти в основу навчання ставлять самостійну, творчу роботу того, хто навчається. На цьому принципі базуються й новітні, включно інформаційні, технології навчання. У структурі навчального навантаження студента за системою ECTS індивідуальна робота також розглядається як один із основних компонентів навчальної діяльності й повинна займати значну частину його навчального навантаження.

Індивідуальна робота студента є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблення вивчення студентами окремих навчальних дисциплін та, як правило, проводяться групами. На старших курсах вони мають науково-дослідницький характер і передбачають безпосередню участь студента у виконанні наукових досліджень та інших творчих завдань.

Індивідуальні заняття з певної навчальної дисципліни можуть проводитися з одним або декількома студентами за окремим графіком, затвердженим деканом факультету. Контроль за дотриманням графіка покладається на деканат факультету.

^ Види індивідуальних занять:

Консультація – один із видів навчальних занять (індивідуальні або групові), який проводиться з метою отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування (протягом семестру проводяться поточні консультації, семестрові; перед контрольним заходом – екзаменаційні). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів для виявлення ступеня засвоєності окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, використовуваних під час аудиторних занять.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання, що має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладачів. Як правило, індивідуальні завдання виконуються окремо кожним студентом. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, до їх виконання можуть залучатися кілька студентів, у тому числі студенти, які навчаються на різних факультетах (відділеннях) і спеціальностях.

Відповідною інноваційним технологіям навчання різновидністю індивідуальних занять є індивідуальні навчально-дослідні завдання (ІНДЗ). Індивідуальне навчально-дослідне завдання (ІНДЗ) є видом позааудиторної індивідуальної роботи студента навчального, навчально-дослідницького чи проектно-конструкторського характеру, яке використовується в процесі вивчення програмного матеріалу навчального курсу і завершується складанням підсумкового екзамену чи заліку.

Мета ІНДЗ – самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань студента з навчального курсу та розвиток навичок самостійної роботи.

Зміст ІНДЗ. ІНДЗ – це завершена теоретична або практична робота в межах навчальної програми курсу, яка виконується на основі знань, умінь і навичок, отриманих у процесі лекційних, семінарських, практичних та лабораторних занять, охоплює декілька тем або зміст навчального курсу в цілому.

Структура ІНДЗ (орієнтовна):

  • вступ – зазначається тема, мета, завдання роботи та основні її положення;

  • теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

  • методи (при виконанні практичних, розрахункових, моделюючих робіт) – вказуються і коротко характеризуються методи роботи;

  • основні результати роботи та їх обговорення – подаються статистичні або якісні результати роботи, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз тощо;

  • висновки;

  • список використаної літератури.

Види ІНДЗ: конспект із теми (модуля) за заданим планом або планом, який студент розробив самостійно (як виняток, для студентів денної форми навчання з невеликих за обсягом навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання); реферат з теми (модуля) або вузької проблематики (як виняток, для студентів денної форми навчання з коротких навчальних курсів та для студентів заочної форми навчання); розв’язування та складання розрахункових або практичних (наприклад, ситуативних) задач різного рівня з теми (модуля) або курсу; розроблення теоретичних або прикладних (діючих) функціональних моделей явищ, процесів, конструкцій тощо; комплексний опис будови, властивостей, функцій, явищ, об’єктів, конструкцій тощо; анотація прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис, історичні розвідки тощо; розроблення навчальних та діагностичних тестових завдань зі шкільних навчальних курсів; розроблення тематики та поурочних планів шкільних курсів та конспектів уроків.

^

Таблиця 2. Приклади ІНДЗ


Навчальні

дисципліни
Приклади ІНДЗ

Математика,

фізика, хімія
^
Розв’язування та складання тематичних блоків розрахункових або евристичних задач, розробка математичних або функціональних моделей об’єктів та явищ тощо

Біологічні
Виготовлення колекцій, гербаріїв, геоботанічний опис екотонів, розробка схем систематизації органічного світу, розробка теоретичних функціональних моделей систем організму тощо

Валеологія, вікова фізіологія, фізичне виховання
Складання індивідуальної картки фізичного розвитку, паспорта здоров’я та схем індивідуального фізичного розвитку людини або індивідуального графіка підвищення спортивної майстерності тощо

Географічні
Розроблення структурно-функціональних схем природних та економічних комплексів, функціональних моделей географічних процесів, складання геофізичних та економіко-географічних карт, виготовлення колекцій тощо

Інформатика
^
Розробка комп’ютерних програм, комп’ютерне моделювання явищ, процесів, конструкцій об’єктів, дизайн, створення баз даних тощо

Історичні
^
Історіографічний опис, біографічні дослідження, історичні нариси, складання схем історико-політичної та історико-економічної динаміки тощо

Фахові методики
^
Календарно-тематичне, поурочне планування, пакети конспектів уроків різних типів, дослідження елементів прогресивного педагогічного досвіду вчителів тощо

Педагогічні
^
Аналіз педагогічних ситуацій, розробка плану-сценарію позаурочного навчального та виховного заходу, аналіз елементів прогресивного педагогічного досвіду тощо

Психологічні
^
Складання психодіагностичних тестів, тестів контролю знань, умінь і навичок учнів, психологічної характеристики учня тощо.
Порядок подання та захист ІНДЗ:

  1. Звіт про виконання ІНДЗ подається у вигляді скріпленого (зшитого) зошита (реферату) з титульною сторінкою стандартного зразка і внутрішнім наповненням із зазначенням усіх позицій змісту завдання (обсягом до 10 арк.).

  2. ІНДЗ подається викладачу, який читає лекційний курс із даної дисципліни та приймає екзамен або залік, не пізніше ніж за 2 тижні до екзамену (заліку).

  3. Оцінка за ІНДЗ виставляється на заключному занятті (практичному, семінарському, колоквіумі і т.ін.) з курсу на основі попереднього ознайомлення викладача зі змістом ІНДЗ. Можливий захист завдання шляхом усного звіту студента про виконану роботу (до 5 хв.).

  4. Оцінка за ІНДЗ є обов’язковим компонентом екзаменаційної оцінки (диференційованого заліку, заліку) і враховується при виведенні підсумкової оцінки з навчального курсу. Питома вага ІНДЗ в загальній оцінці з дисципліни, залежно від складності та змісту завдання, може становити від 30% до 50%.

Курсова робота – один із видів індивідуальних завдань навчально-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторсь-кого характеру, який має на меті не лише поглиблення, узагальнення і закріплення знань студентів із нової навчальної дисципліни, а й застосування їх при вирішенні конкретного фахового завдання і вироблення вміння самостійно працювати з навчальною і науковою літературою, електронно-обчислювальною технікою, лабораторним обладнанням, використовуючи сучасні інформаційні засоби та технології.

^ Курсова робота є окремим заліковим кредитом і оцінюється (визначається рейтинг) як самостійний вид навчальної діяльності студента. За виконання курсової роботи присвоюються кредити (як правило 1-2). Оцінка (бали) за курсову роботу є складовою частиною загальної оцінки з навчальної дисципліни в разі, якщо курсова робота виконується з певної навчальної дисципліни, передбаченої ОПП (обсяг присвоюваних кредитів – 1). У випадку, якщо курсова робота є комплексною (інтегрує дослідження з проблеми, що стосується декількох навчальних дисциплін), вона оцінюється як окрема навчальна дисципліна з присвоєнням 2-х кредитів.

За час навчання студент повинен виконати 2-3 курсові роботи з нормативних навчальних дисциплін, їх конкретна кількість та кількість присвоюваних кредитів визначається навчальним планом. Тематика курсових робіт визначається кафедрами (предметними або цикловими комісіями) відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і тісно пов'язаною з вирішенням практичних фахових завдань. Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою (методичною комісією) переліку. Студенти також можуть пропонувати свої теми.

Керівництво курсовими роботами здійснюють професори, доценти та викладачі, які мають досвід науково-педагогічної і практичної роботи. Захист курсової роботи проводить комісія у складі двох-трьох викладачів кафедри (методичної комісії), у тому числі керівника курсової роботи. Якість виконання курсової роботи та результати її захисту оцінюються за традиційною шкалою та шкалою ECTS.

^ Дипломна робота – це індивідуальне завдання науково-дослідницького, творчого чи проектно-конструкторського характеру, яке виконує студент на завершальному етапі фахової підготовки та є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних та виробничих завдань. На виконання дипломної роботи відводиться 4 кредити навчального часу студента. На оформлення, підготовку до захисту та захист дипломної роботи перед Державною екзаменаційною комісією відводиться 1 кредит навчального часу студента.

^ Магістерська робота – індивідуальне завдання науково-дослідницького, проектно-конструкторського характеру, яке виконує магістрант на завершальному етапі фахової підготовки та є однією з форм виявлення теоретичних і практичних знань, вміння їх застосовувати при розв'язуванні конкретних наукових, технічних, економічних, соціальних і виробничих завдань та містить елементи наукової новизни в даній галузі знань або напрямку практичної діяльності. На виконання магістерської роботи відводиться 8 кредитів навчального часу студента, включно 4 кредити під час наукової практики магістранта. На оформлення, підготовку до захисту та захист магістерської роботи перед Науковою радою з захисту магістерських робіт (за спеціальністю) відводиться 1 кредит навчального часу студента.

Наукові керівники магістерських і дипломних робіт призначаються з числа професорів і доцентів. У випадках, коли робота має прикладний характер, до керівництва її виконанням можуть залучатися висококваліфіковані фахівці відповідної галузі.

Студентам надається право запропонувати свою тему дипломної або магістерської роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки. У таких випадках перевага надається темам, які продовжують тематику виконаної курсової роботи, або які безпосередньо пов'язані з місцем майбутньої професійної діяльності випускника.

^ Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити не менше ¼ частини академічного кредиту і в навчальну та індивідуальну роботу викладача не обліковується.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять.

Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача. Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо.

Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів повинно передбачати й засоби самоконтролю (тести, пакет контрольних завдань, т. ін.). Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп'ютерних класах, а також у домашніх умовах.

Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.


^ 3.4. Контроль успішності студента та якості навчання

Контроль успішності студента здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою системи оцінювання, що використовується у вищому навчальному закладі, реєструється у вищому навчальному закладі з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS. Навчальні досягнення студента з усіх видів виконуваних робіт (теоретична підготовка, практичні роботи, ІНДЗ, наукова робота тощо) оцінюються кількісно (визначається рейтинг), а підсумкові оцінки формуються з усіх навчальних дисциплін як за традиційною шкалою, так і за шкалою ECTS.

Підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою рейтингових оцінок (балів), одержаних за окремі оцінювані форми навчальної діяльності: поточне та підсумкове тестування рівня засвоєності теоретичного матеріалу під час аудиторних занять та самостійної роботи (модульний контроль); оцінка (бали) за виконання лабораторних досліджень; оцінка (бали) за практичну діяльність під час практик; оцінка за ІНДЗ; оцінка (бали) за курсову роботу; оцінка (бали) за участь у наукових конференціях, олімпіадах, наукові публікації тощо.

Таблиця 3. Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів

За

шкалою

ECTS

За національною шкалою

За шкалою навчального закладу (як приклад)

А

відмінно

90–100

В, С

Добре

75–89

D, E

задовільно

60–74

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

35–59

F

незадовільно з обов’язковим повторним курсом

1–34


Примітка: ^ FX означає: «незадовільно» — необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного складання; F означає: «незадовільно» — необхідна значна подальша робота.


Питома вага оцінки кожного з видів навчальної роботи студента у підсумковій (загальній) оцінці визначається, виходячи з їх вагомості в теоретичній та практичній підготовці фахівця, структури та змісту навчальної дисципліни.

Таблиця 4. Приклад оцінювання (визначення рейтингу) навчальної діяльності студента

Модуль 1

(поточне тестування)

Модуль 2 (ІНДЗ)

Підсумковий контроль

Сума

Змістовий модуль I

Змістовий модуль II


40


35


100

10

15

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

2

2

2

4

5

5

5

Підсумкова оцінка виставляється або після повного завершення вивчення навчальної дисципліни (кожний змістовий модуль оцінюється певною кількістю балів так, щоб сумарна оцінка за засвоєння навчальної дисципліни знаходилася в межах 100 балів), або після завершення вивчення окремого змістового модуля (групи змістових модулів), якщо це передбачено навчальним планом (за 100-бальною шкалою оцінюється кожний змістовий модуль). В останньому випадку в кінці вивчення навчальної дисципліни формується підсумкова оцінка з навчальної дисципліни, яка виводиться як середнє арифметичне з оцінок за кожний змістовий модуль, або на основі середньої оцінки за змістові модулі та додатково оцінки за підсумкове тестування (наприклад, кваліфікаційний екзамен з педагогіки).

Для чіткості обліку, прозорості оцінювання навчальних досягнень студента та наочного ознайомлення студента з результатами його діяльності викладачу рекомендується вести картку обліку академічної успішності студента, яка розміщується в „Журналі обліку відвідування занять та успішності студента”.

До академічної довідки студента як основна вноситься підсумкова оцінка за вивчення навчальної дисципліни, а в дужках подаються відомості про результати оцінювання окремих змістових модулів. Державна атестація студентів проводиться відповідно до чинної нормативної бази.

^ 3.5.  Науково-методичне забезпечення навчального процесу

Науково-методичне забезпечення навчального процесу включає: державні стандарти освіти; навчальні плани; навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої й інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні навчально-дослідні завдання; контрольні завдання до семінарських, практичних і лабораторних занять; контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу; текстові та електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового тестування, методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, виконання ІНДЗ, курсових і дипломних робіт.

Університет створює умови для наукового та інформаційно-методичного забезпечення діяльності учасників освітнього процесу. Інноваційною формою науково-методичного забезпечення навчальної діяльності в умовах КМСОНП є інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД).

ІКНМЗД – це пакет навчально-методичних матеріалів, який містить: навчальну програму дисципліни; тексти лекцій; відомості про семінарські, практичні та лабораторні заняття; модулі перевірки знань; індивідуальні навчально-дослідні завдання; термінологію, яку повинен засвоїти студент при вивченні курсу; хрестоматію; рекомендовану літературу; тести для самоконтролю; екзаменаційні питання; перелік літератури до курсу, підготовлений у електронному форматі на носіях або розміщений у комп’ютерній мережі, включно в Інтернет.

Структура ІКНМЗД :

Центральна сторінка проекту має надати можливість студенту вибрати необхідний напрямок для ознайомлення з навчально-методичним матеріалом програми.


^ ІV. ПОТОЧНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ

І СЕМЕСТРОВИЙ КОНТРОЛЬ

Підсумковий контроль здійснюється з метою оцінювання результатів навчання студента на певному логічно завершеному етапі опанування навчальної програми: з модуля (модульний контроль), навчальної дисципліни (семестровий контроль), певного виду практичної підготовки, державної атестації за освітньо-кваліфікаційним рівнем.

За кредитно-модульної системи організації навчального процесу використовуються дві форми проведення контрольних заходів: екзамен і диференційований залік. Форма контролю з навчальної дисципліни визначається навчальним планом. Підсумковий контроль з модуля здійснюється шляхом нарахування студентові рейтингових балів за певною шкалою оцінювання.

Екзамен – контрольний захід, що проводиться під час екзаменаційної сесії за екзаменаційними білетами (тестами) в письмовій формі чи методом тестування. Навчальний матеріал, засвоєння якого контролюється на екзамені, визначається робочою програмою навчальної дисципліни.

^ Диференційований залік – форма підсумкового контролю, яка передбачає оцінювання засвоєння студентом навчального матеріалу з певної навчальної дисципліни на підставі виконання ним навчальної програми з дисципліни, що визначається здійсненням поточного контролю. У цьому разі не передбачається обов'язкова присутність студента для підсумкового оцінювання. Для окремих студентів, за неможливості об'єктивного визначення успішності навчання на підставі поточного контролю, диференційований залік може проводитись як контрольний захід.

Поточний контроль – контроль виконання студентом окремих видів навчальної роботи протягом опанування певної складової навчальної програми підготовки: контроль під час проведення лабораторних, практичних, семінарських занять, виконання індивідуальних завдань, з певних розділів (тем) теоретичного матеріалу (колоквіуми) чи набуття практичних навичок (контрольні роботи) тощо. Створюючи систему оцінювання в межах кредитно-модульної системи організації навчального процесу, зважаючи на зарубіжний досвід у цій сфері та враховуючи вади існуючої системи, за вихідні обрані такі засади:

4.1. Система оцінювання повинна бути адаптована до загальноєвропейської шкали ЕСТS і, незважаючи на специфіку викладання окремих дисциплін, розбіжності у програмах тощо, повинна передбачати можливість перезарахування предметів при переході з одного навчального закладу до іншого.

4.2. Усі дисципліни навчального плану підготовки фахівця повинні бути рівноправними в системі оцінювання. Підсумковий контроль здійснюється за формами екзамену чи диференційованого заліку (звичайний залік не використовується через нівелювання навчальних досягнень студента).

4.3. Впроваджується багатобальна шкала оцінювання, пропорційна до трудомісткості навчальної роботи, як така, що відповідає світовим тенденціям диференціації рівня знань студента, забезпечує методично однаковий підхід до оцінювання, об'єктивність діагностики та соціальну справедливість.

4.4. Система оцінювання, виконуючи стимулюючу функцію, повинна визначати рейтинг студентів за ознаками успішності у відповідності до обсягів навчальної діяльності. Тобто, якщо студент при вивченні навчальної дисципліни обсягом 1 кредит отримує певну оцінку і йому нараховується певна кількість рейтингових балів, то при опануванні навчальної дисципліни обсягом 2 кредити і за умови отримання такої самої оцінки, йому виставляється середньо-зважена оцінка. Такий підхід покладено в основу кредитно-модульної системи оцінювання успішності студента.

4.5. Оцінювання здійснюється не лише підсумкового результату навчання, а й усього процесу навчальної діяльності студента. Важливою визначальною складовою навчального процесу має бути самостійна робота студента, яка повинна мати конкретні змістові характеристики, перевірятися, контролюватися й оцінюватися. Це означає, що в системі загальної діагностики знань важливого значення набуває поточна робота і поточне оцінювання.

4.6. Проведення контрольних заходів із максимальною об'єктивністю та мінімальним впливом суб'єктивного фактору. Тобто система контролю та оцінювання повинна передбачати проведення контрольних заходів у письмовій формі або методом тестування. Становитимуть винятки такі контрольні заходи, коли перевіряються навички особистісної комунікації, наприклад, синхронний переклад чи ведення дискусії або діалогу майбутнім журналістом і таке інше.

4.7. Система контролю й оцінювання не повинна виключати апріорі проведення екзамену. Доцільність його проведення має вирішуватись змістом навчальної дисципліни, її структурою, методикою викладання. Рішення з цього питання приймає кафедра викладання дисципліни.

4.8. Оцінювання знань студентів здійнюється у відповідності до Положення «Про порядок оцінювання знань студентів».

^ V. НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Навчальна програма – це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Таблиця 5. Опис навчальної дисципліни в інформаційному пакеті

Напрям, освітньо-кваліфіка-ційний рівень

Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни

Академічна характеристика

Структура

Зміст

Шифр напряму


Назва напряму


Освітній рівень


Присвоювана кваліфікація



Рік навчання: ________

Семестр: ____________

Кількість тижнів навчання: ______________

Кількість годин на тиждень: _______________

Позиція за базовим навчальним планом: (до якого блоку д-н належить, обов’язкова чи за вибором)

____________________

____________________

Кількість ECTS кредитів: _________________

Вид підсумкового контролю: _______________

____________________


Кількість залікових кредитів та змістових модулів у них:

I - ___ЗМ; II -___ЗМ; і т.д.

Кількість годин:

Загальна:__________________.

Лекції:____________________ .

Семінари: __________________.

Практичні(лабораторні):_____ .

Самостійна робота: _________ .

Індивідуальна робота: _______.

Вид інд. завдання: __________________________.

Мета: ____________________________

___________________________

Завдання та коротка характеристика змісту теоретичного і практичного навчання (за ОПП): ______________

______________

______________



Система оцінювання

Кількість балів за:

поточний контроль

ІНДЗ

підсумковий контороль

ЗМ1

ЗМ2

і т.п.



















Література:


Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові. На основі нормативної навчальної програми розробляється робоча навчальна програма.

Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни на основі навчальної програми дисципліни відповідно до навчального плану.

У робочій навчальній програмі відображається конкретний зміст навчальної дисципліни, послідовність та організаційно-методичні форми її вивчення, обсяг часу на різні види навчальної роботи, засоби і форми поточного та підсумкового контролю.

До робочої програми входять: тематичний план, пакет методичних матеріалів для проведення поточного і підсумкового контролю, перелік навчально-методичної літератури, засобів наочності, технічних засобів навчання тощо. Особливістю структури та змісту робочих навчальних програм дисциплін у КМСОНП є їх відповідність вимогам ECTS.


^ VI. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕВЕДЕННЯ, ВІДРАХУВАННЯ, ПОНОВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ТА ПЕРЕРИВАННЯ ЇХНЬОГО НАВЧАННЯ

Порядок переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання навчання здійснюється у відповідності до «Положення про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», затвердженого МОН України від 15.07.1996р. При переведенні студент додатково додає до заяви копію договору про навчання в попередньому навчальному закладі, академічну довідку за весь період навчання з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, загальної кількості годин залікових кредитів, передбачених на їх вивчення, та форм контролю. При позитивному розгляді ректором заяви деканат проводить перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів і обсягу змістових модулів та визначає академічну різницю нормативних змістових модулів, яка не повинна перевищувати, як правило, 8 навчальних дисциплін. Перезарахування результатів навчання з дисциплін шляхом порівняння кількості залікових кредитів та обсягу змістових модулів здійснює деканат. Ним же визначається академічна різниця (не більше 8 навчальних дисциплін) нормативних змістових модулів.

Студент може взяти перерву в навчанні (академічну відпустку, повторний курс) згідно з порядком надання академічної відпустки та повторного курсу, зазначеного в «Положенні про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.96 р. № 191. Відрахування студента за академічну неуспішність здійснюється у випадках невиконання ним індивідуального навчального плану, незарахованих результатів семестрових контролів із 3-ох змістових модулів або у зв’язку з неможливістю студента сформувати індивідуальний план на наступний навчальний рік у результаті незарахування йому запланованих змістових модулів та обмежень, накладених структурно-логічною схемою підготовки, а також порушення умов договору про навчання.


^ VII. СТИПЕНДІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТУДЕНТІВ

Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану відповідно до наказу МОН України від 21.07.2004р. № 613 «Про постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2004р. №882 «Питання стипендіального забезпечення» та згідно з наказом № 66 від 1.09.2004р. «Про стипендіальне заохочення студентів», з урахуванням «Положення про стипендіальне забезпечення студентів СумДПУ ім. А.С.Макаренка» (2004р.). При перевищенні граничного терміну навчання стипендія студентам не призначається у зв’язку з відсутністю фінансування з бюджету цього етапу навчання.


^ VIIІ. ОСОБЛИВОСТІ НОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ВИКЛАДАЧА

У відповідності з положеннями Закону України „Про вищу освіту”, згідно з вимогами наказів Міністерства освіти і науки України „Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів” № 450 від 07.08.2002 р., „Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу” № 812 від 20.10.2004 р., „Колективного договору Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка на 2006-2008 роки” обсяг та структура навчального навантаження викладача встановлюється, виходячи з його кваліфікації, займаної посади та особливостей формування навчального навантаження кафедри згідно з ОПП та „Базовим навчальним планом підготовки за спеціальністю”.

В умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу встановлюються норми часу:

  • для проведення підсумкової атестації з залікового кредиту – 0,25 год. на одного студента;

  • за керівництво куратору – 4 години на кожного студента на навчальний рік.

Встановлюються такі норми навчального навантаження науково-педагогічних працівників:

Посада

Мінімальна

кількість годин

Максимальна

кількість годин

Асистент, викладач (без наукового ступеню)

880

900

Асистент (к.н.)

850

880

Доцент кафедри

750

850

Професор кафедри

650

750

Завідувач кафедри, доцент

700

800

Завідувач кафедри, професор

600

700


Проректор, декан (доцент, професор) - відповідно до займаної за сумісництвом посади. Інші норми часу визначено наказом МОН УКраїни від 07.08.2002р. № 450 «Про затвердження норм часу для планування та обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів» та «Положення про організацію та планування роботи професорсько-викладацького складу Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка» від 26.05.2003р.

Врахуванню в навантаження викладача та обліку підлягають години аудиторних занять і години на індивідуальну роботу викладача зі студентами (не більше 9 годин кожного кредиту на 1 академічну групу студентів). Навчальне навантаження викладачів з керівництва та консультування студентів під час проведення навчальних та виробничих практик установлюється відповідно до наказу «Про тривалість навчальних і виробничих практик та норми розподілу годин викладачам університету за керівництво практикою» у відповідному навчальному році.


ІХ. Права та обов’язки куратора

Куратор призначається для надання допомоги студентам у виконанні навчального плану, проведенні індивідуальної навчально-виховної роботи, здійснення зв’язків із батьками студентів, з’ясування проблем студентів, контролю за навчальним процесом тощо. Куратором студентської групи може бути викладач, який користується авторитетом, відзначається високими моральними якостями, володіє організаторськими здібностями та може забезпечити позитивний виховний вплив на студентів.

Куратор призначається розпорядженням декана факультету (директора інституту) за поданням завідувача кафедри. Виконувана ним робота планується в журналі куратора і враховується в індивідуальному плані роботи викладача. На першому курсі планується в розділі "Навчальна робота" по 4 години на одного студента; на ІІ-V курсах – в розділі "Організаційна робота" 100 годин на академічну групу. Куратор закріплюється за студентською групою, як правило, на весь період навчання в університеті. Зміна куратора може здійснюватися деканом (директором) з поважних причин, якщо він не справився з виконанням своїх обов’язків або за ініціативою студентів групи.

^

ІХ.1. Обов’язки куратора


Куратор зобов’язаний:

  • надавати кваліфікаційні консультації щодо формування індивідуального навчального плану студента, його реалізації протягом всього періоду навчання;

  • допомагати студентам у виборі навчальних дисциплін вибіркового циклу;

  • надавати студентам допомогу в підборі місць розподілу та працевлаштування;

  • сприяти створенню в студентській групі здорового морально-психологічного клімату, встановленню нормальних стосунків між студентами і викладачами та співробітниками університету;

  • допомагати активу групи у формуванні студентського колективу, виробленні позитивних ціннісних орієнтацій у студентів, спрямованих на здобуття знань, підвищення свого загального культурного рівня, ведення здорового способу життя тощо;

  • проводити індивідуальну виховну роботу зі студентами групи, з’ясовувати стан їх дисципліни та навчання, умови проживання, піклуватися та надавати можливу допомогу студентам у вирішенні тих проблем, які залежать від університету;

  • встановлювати та підтримувати зв’язки з батьками студентів. Своєчасно їх інформувати про стан академічної успішності та проблеми, що можуть виникнути у студентському житті їх дітей і вирішення яких потребуватиме допомоги батьків;

  • проводити заходи організаційної та виховної роботи в студентській групі за планами ректорату, деканату та власним планом;

  • складати плани культурно-виховної роботи в закріпленій студентській групі і звіти про їх виконання;

  • регулярно вести журнал куратора;

  • дотримуватися конфіденційності в індивідуальній роботі з підопічними студентами та не розповсюджувати інформацію, що особисто їх стосується.



^

ІХ.2. Права куратора


Куратор має право:

  • відвідувати навчальні заняття, студентів закріпленої за ним групи;

  • висувати найкращих студентів групи за успіхи в навчанні, науковій, спортивній, культурно-масовій та громадській роботі до нагороджень та різних форм заохочень;

  • виступати перед адміністрацією з ініціативою про застосування встановлених форм дисциплінарного та адміністративного стягнення до студентів за допущені ними порушення трудової, навчальної дисципліни, громадського порядку тощо;

  • брати участь в оцінці організаторських здібностей підопічних студентів, виконання ними громадських доручень;

  • захищати підопічних студентів, коли до них застосовуються несправедливо завищені міри стягнення. Відрахування студентів з університету з усіх причин робиться тільки після погодження з куратором;

  • брати участь у вирішенні питань призначення стипендій, поселення у гуртожитки студентів закріпленої групи.



Схожі:

Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ iconПоложення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців Затверджено наказом Міністерства освіти І науки України від 23 січня 2004 р. №48 Вступ
Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ iconПоложення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців (змінене та доповнене) схвалено вченою радою університету 24. 02. 2006 р., протокол №6 загальні положення
Дане Положення розроблено для проведення педагогічного експерименту щодо запровадження в університеті кредитно-модульної системи...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ iconПоложення про організацію навчального процесу в кредитно модульній системі підготовки фахівців // Освіта. 2004. 11 лютого. С. 4 Гамзюк М
Про проведення педагогічного експерименту з кредитно модульної системи організації навчального процесу: Наказ №48, 23. 01. 04 р.//...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ iconПоложення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу (кмсонп) в Донецькому державному університеті управління Розглянуто та ухвалено на засіданні навчально методичної ради Дондуу
Тимчасове положення є основним нормативним документом, що регламентує організацію та проведення в Дондуу навчального процесу за кредитно-модульною...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ iconПоложення про оцінювання знань та визначення рейтингу студентів у кредитно-модульній системі організації навчального процесу Львів 2011
Дане Положення розроблене з урахуванням вимог організації навчального процесу за кредитно-модульною системою з метою
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ iconПоложення про порядок оцінювання знань студентів за 100-бальною шкалою при кредитно-модульній системі організації навчального процесу в Херсонському державному університеті
України та її інтеграції в європейське та світове освітнє співтовариство на період до 2010 року» та від 16. 10. 2009 №943 «Про запровадження...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ iconПоложення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Сумському державному університеті (нова редакція) Суми 2010 загальні положення
Мон україни від 30. 12. 2005 №774, а також «Методичні рекомендації щодо запровадження кредитно-трансферної системи та її ключових...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ iconНаказ №267 Про затвердження "Положення про організацію самостійної роботи студентів та контроль за нею"
Положення про організацію самостійної роботи студентів та контроль за нею”, науково-методична рада університету відзначила його актуальність...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ iconПоложення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в Сумському державному університеті (нова редакція) пунктом 8/1 такого змісту
У зв’язку з тим, що при застосуванні кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Сумду в різні роки навчання студентів...
Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців у Сумському державному педагогічному університеті ім. А. С. Макаренка Розробник: навчально-методичний відділ суми 2006 Вступ iconПоложення про кредитно-модульну технологію організації навчального процесу у Луцькому державному технічному університеті розглянуто та схвалено на засіданні вченої ради університету протокол № від 2005р
Луцькому державному технічному університеті для забезпечення умов участі в педагогічному експерименті. Під час розробки цього документу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи