Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку icon

Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку




Скачати 223.25 Kb.
НазваУдк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку
Дата26.06.2013
Розмір223.25 Kb.
ТипСтатья



УДК 373.5-056.26 Вічалковська Н.К.

Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку


Стаття присвячена дослідженню проблеми активізації розвитку допитливості учнів-підлітків. Визначено психологічну структуру допитливості підлітків, розкрито рівні її розвитку за показниками інтенсивності та варіативності. Виділені та описані психологічні умови та засоби активізації розвитку допитливості школярів.


Ключові слова: допитливість, формування, активізація, компоненти допитливості, пізнавальна потреба, психологічна структура, метафора.


Статья посвящена исследованию проблемы активизации развития любознательности подростков-учащихся. Определена психологическая структура любознательности подростков, раскрыты уровни ее развития по показателям интенсивности и вариативности. Выделены и описаны психологические условия и средства активизации развития любознательности школьников.


^ Ключевые слова: любознательность, формирование, активизация, компоненты любознательности, психологическая структура, метафора.

The article is dedicated to the problem of the curiosity forming of adolescent-students. The psychological structure of adolesents’ curiosity is defined, levels of its development are clarified on the basis of intensity and variety indices. Psychologic-pedagogical conditions and means of the activization students’ curiosity development are described.


^ Key words: curiosity, fjrmation, activization, the components of curiosity, the psyhological structure, metaphor.

Актуальність дослідження. У підлітковому віці відбуваються важливі зміни у становленні особистості, зумовлені не тільки фізіологічним розвитком, але й процесом соціалізації, підготовкою до самостійного життя, вибору професії тощо. У цей віковий період, який припадає на роки навчання у середніх класах загальноосвітньої школи, людина перебуває під впливом багатьох факторів дійсності, так чи інакше реагуючи на них. Внутрішні та зовнішні чинники сприяють утворенню різноманітних інтересів. Серед них істотне місце посідає допитливість, яка тісно пов’язана з навчальною діяльністю школярів. Допитливість підвищує здатність людини до сприйняття й обробки інформації, що надходить із зовнішнього світу, стимулюючи тим самим школяра для дослідницької діяльності.

Науковий інтерес до зазначеної проблематики пов’язаний із дослідженнями активності особистості, її життєвої позиції, сенсу існування, життєтворчості (К.О.Абульханова-Славська, Г.О.Балл, С.Д.Максименко, І.С.Кон, Т.М.Титаренко та інші).

Аналіз психолого-педагогічної літератури свідчить про відмінності у поглядах на сутність допитливості як психологічного феномена. Допитливість розглядається або як пізнавальна потреба (С.Л.Рубінштейн, С.А.Соловейчик та ін.), або як пізнавальний інтерес (М.В.Бєляєв, В.М.Гвоздирьова, І.Д. Звєрєв, Л.М.Проколієнко та ін.), або як пізнавальна мотивація (Д.В.Берлайн). Розглядається допитливість як інтелектуальне почуття (А.І.Аржанова, Н.Д.Богоявленська, В.В.Давидов, В.Л.Поплужний, О.П.Сауліна та ін.), як риса характеру (Б.Г.Ананьєв, В.І.Абраменко, А.В.Петровський, Н.А.Погорєлова, В.О.Сухомлинський), як властивість особистості і як мотив діяльності (Н.І. Рейнвальд, Г.І. Щукіна).

В.А.Крутецький розглядає допитливість як активне пізнавальне ставлення людини до дійсності. Вчений вважає, що на відміну від інтересів, допитливість має більш загальний характер і не завжди пов’язана із певним предметом або видом діяльності.

Розгляд основних положень названих підходів показав, що поняття “допитливість” не отримало однозначного й загальноприйнятого трактування. Спроба пов’язати, а часом підмінити визначення допитливості емоційно забарвленим ставленням до навколишнього (інтерес), чи пізнавальними потребами, або рисами характеру особистості, мотивами, інтелектуальними почуттями не дозволяє повністю визначити своєрідний психологічний зміст поняття допитливості.

Недостатня диференційованість поняття “допитливість” обмежує науковий аналіз цієї категорії. Така ситуація пов’язана перш за все з тим, що існує лише незначна кількість спеціальних експериментальних досліджень, присвячених даній проблемі (О.І.Крупнов, С.І.Кудінов, Н.Т.Лобова, О.М.Матюшкін), в яких з’ясовано природу феномену “допитливість”, визначено об’єктивні та суб’єктивні детермінанти її виявлення і функціонування.

Згідно з поглядами М.І.Алєксєєвої, Г.С.Костюка, С.Д.Максименка, Г.І.Щукіної допитливість розкривається як поведінка та мотив навчально-пізнавальної діяльності учня, що виступає чинником навчально-пізнавального процесу і потребує постійної активізації. Безсумнівно, актуальною є психолого-педагогічна проблема активізації пізнавальної діяльності школярів – підлітків[2,3,5].

У проаналізованому широкому спектрі теорій від Арістотеля до Руссо і Гегеля і далі до Є.Кассірера, Х.Ортеги-і-Гасета; у працях зарубіжних вчених М.Еріксона, Е.Фрома, А.Міллера, К.Роджерса визначено роль феномену метафори у процесі пізнання, де метафора виступає лінгвістичною моделлю, засобом розвитку цінної риси особистості – допитливості. Показаний вплив уяви, відчуттів, почуттів, які відбиваються на семантичному аспекті метафори і сприяють її інформативній значущості[4,5].

Теоретичний аналіз допитливості та метафори як засобу її розвитку дозволив визначити такі концептуальні положення:

– допитливість – комплексна якість особистості, що включає в себе динамічний, мотиваційний, когнітивний, емоційний, продуктивний і регулятивний компоненти, які забезпечують готовність особистості до пошуку і засвоєння нової інформації;

– розвиток допитливості пов’язаний з необхідністю одержувати і оцінювати нову інформацію про світ;

– передумовою розвитку допитливості є наявність особистісного смислу, іноді недостатньо усвідомленого, який підліток вбачає в отримуваній інформації;

– допитливість, виявляючись у прагненні до самостійного пізнання, до засвоєння і перетворення інформації, постає важливою психологічною умовою успішної діяльності; допитливість школярів розвивається за допомогою функціонування у процесі навчальної діяльності стимулів, таких як новизна інформації (поновлення набутих знань , повідомлення нової думки, емоційно-образне висвітлення матеріалу); практична необхідність у знаннях; проблемність; самостійна діяльність; творчість (побудова гіпотез, використання уяви, індивідуальний дослідницький пошук, евристичний пошук).

Беручи до уваги результати аналізу, здійсненого О.І. Крупновим [6], С.І.Кудіновим [8], Н.Т.Лобовою, ми виділяємо у структурі допитливості такі компоненти: динамічний, мотиваційний, когнітивний, емоційний, регулятивний і продуктивний. Кожен із перерахованих компонентів характеризується двома змінними, що доповнюють характеристику допитливості як властивості особистості.

На основі цього розроблена структурно-функціональна модель допитливості особистості, представлена на рис.1.






Рис.1.Структурно-функціональна модель допитливості особистості.

Примітка: змінні - „ергічність” – виражає силу, інтенсивність, стійкість прагнень; „аергічність”- нестійкість у проявах допитливості; „стенічність” - почуття радості при подоланні перепон, оптимізм; „астенічність”- невпевненість, занепад сил у випадку невдачі; „активність” - бажання суб’єкта домагатися всього самому, своєю працею; ”пасивність” - суб’єкт не бере на себе відповідальності, сподівається на випадок; „альтруїзм” - домінування спонукань, пов’язаних з почуттям обов’язку, бажанням допомогти оточуючим; „егоцентризм” - прагнення бути самостійним, незалежним, створити затишок і особисте благополуччя; „осмисленість” - передбачає виділення суттєвих ознак; „неосмисленість” - визначає окремі виявлення допитливої поведінки в діяльності; „предметно-діяльнісна продуктивність” - успіх у навчанні, праці, розв’язуванні задач; „суб’єктно-особистісна продуктивність” - реалізується у можливості закріпити самоповагу, підвищити самооцінку, впевненість у собі.


Поняття допитливості ми розглядаємо як системну якість особистості, що включає різноманітні зв’язки і відношення між динамічним, мотиваційним, когнітивним, емоційним, динамічним, регулятивним і продуктивними компонентами, котрі забезпечують рівень готовності суб’єкта до засвоєння нової інформації.

На основі аналізу та узагальнення практичного, психолого-педагогічного досвіду, допитливість розглядається нами як феномен, що потребує комплексного дослідження основних її структурних складових а також відповідних методів діагностики.

Експериментальне дослідження проводилося з метою виявлення змісту, проявів та рівнів розвитку допитливості підлітків загальноосвітніх шкіл, а також позитивних зрушень у розвитку структурних компонентів допитливості, зумовлених впливом застосованих у дослідженні засобів їх активізації. Виходячи з цієї мети, ми поставили перед собою такі завдання: виявити рівень допитливості школярів на початку експерименту; у процесі формуючого експерименту застосувати розроблену нами програму активізації розвитку допитливості школярів у процесі учбової діяльності та зробити порівняльний аналіз.

Допитливість учнів при розв’язуванні завдань, визначалася показниками інтенсивності та варіативності; характером пізнавальної активності, поведінки та емоційних реакцій (бралися до уваги: обговорення проблемних ситуацій, запитання до вчителя, доповнення відповідей однокласників, реакція на дзвінок з уроку, опрацювання додаткової літератури, відвідування конференцій, факультативів та ін.).

За допомогою констатуючого зрізу була виявлена допитливість учнів, яка виступила наслідком звичайного шкільного навчання та позашкільних впливів. Результати зрізу дозволили виявити дві групи учнів, які розрізнялися за рівнем розвитку допитливості.

До першої групи були віднесені учні, що мали вищий рівень такого розвитку. Цей рівень характеризується: високою пізнавальною активністю; бажанням розібратися в складних питаннях; ергічністю (інтенсивним перебігом процесу самостійної роботи в процесі учіння); стенічністю (почуттям радості при подоланні перепон); осмисленістю (виділенням суттєвих ознак при вивченні програмового матеріалу). У кількісному відношенні ця група становила 35% від загальної кількості учнів.

Другу групу кількісно, значно більшу (65%), складали учні, що мали низький рівень розвитку допитливості. В них пізнавальна активність вимагає спонукань з боку вчителя; ступінь самостійності в роботі істотно залежить від особливостей ситуацій; має місце астенічність (невпевненість) при виконанні завдань; аергичність (нестійкість у проявах допитливості); низька здатність виявляти і розуміти метафору.

Як показали результати експерименту, наявність усіх складових допитливості певною мірою притаманна тільки першій групі. Що ж до другої групи, то їх представники в процесі навчальної діяльності, користувалися лише однією або двома змінними допитливості. Спостерігалася, за показником інтенсивності значна вираженість аергічності – 23% від загальної кількості учнів, астенічності – 31,9%, пасивності – 18,9%. Аналогічні показники мали місце і за варіативністю: аергічність – 5,3%; астенічність – 6,3%; пасивність – 3,5%.

Реалізація розробленої нами програми „Активізація розвитку допитливості школярів (як системної якості особистості) у процесі учбової діяльності” дала змогу простежити вплив метафоричного засобу на активізацію розвитку структурних компонентів допитливості, глибше й яскравіше визначити місце допитливості в структурі учбової діяльності та розвитку особистості в цілому.


Таблиця 1

Допитливість учнів до і після формуючого експерименту за показником інтенсивності

Компо-ненти та їх змінні

Динамічний

Когнітивний

Мотиваційний

Емоційний

Регулятивний

Продуктивний

Ергіч-ність

Аергіч-ність

Осмис-леність

Неосмисле

ність

Аль

труїзм

Егоце-нтризм

Стеніч-ність

Асте

ніч

ність

Актив-ний

Пасив-ний

Суб’єк-тно-особис

тісний

Предметно-діяль-нісний

Групи

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

Експери

ментальна


35


43


23


16


36


44


32


27


26,8


31,2


36,6


31,6


33.7


39.2


30,6


23,1


48,9


59,1


16,7


9,1


35,9


43,2


28,8


33,6

Контроль

на


34


35


22


23


35


36


32


33


26,3


26.5


36,2


36,2


33.8


33,8


31,9


31,9


43,7


44,7


16,9


18,9


35,5


35,5


28,1


27,9

Відмі

нність


4


8


1


-7


1


8


0


-5


0.5


4.7


0,4


-5.4


-0.1


5.4


-1,3


-8,8


5,2


14,4


-0,2


-9,8


0,4


7,7


-0,7


5.7



Таблиця 2

Допитливість учнів до і після формуючого експерименту за показником

варіативності

Компо-ненти та їх змінні

Динамічний

Когнітивний

Мотиваційний

Емоційний

Регулятивний

Продуктивний

Ергіч-ність

Аергіч-ність

Осмис-леність

Неосмисле

ність

Аль

труїзм

Его

цент

ризм

Стеніч-ність

Асте

Ніч

ність

Актив-ний

Пасив-ний

Суб’єк-тно-особистісний

Предметно-діяль-нісний

Групи

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

до

після

Експериментальна


6,8


9,4


4,0


2,8


7,1


8,9


6,1


3,1


5,3


9,8


7,4


6,8


6,1


9,2


5,6


3,1


5,6


9,9


6,5


3,4


6,5


9,9


5,6


9,8

Контро-льна


6,5


6,5



4,3


4,3


6,6


6,5


6,1


6,1


5,5


5,5


7,1


7,1


6,5


6,9


5,3


5,2


5,3


5,3


5,8


5,8


6,7


6,6


5,7


5,7

Відмін

ність

0,3

2,9

-0,3

-1,5

0,5

2,4

0

-3

-0,2

4,3

0,3

-0,3

--0.4

2,3

0,3

-2,1

0,3

4,6

0,7

--2.4

--0.2

3,3

-0,1

4,1


Аналіз експериментальних даних (табл. 1, 2) демонструє суттєві позитивні зрушення у розвитку допитливості в експериментальній групі.

Математико-статистична обробка експериментальних даних засвідчує, що існує тісний кореляційний зв’язок між змінними компонентів допитливості: чим вищі показники таких змінних як ергічність, осмисленість, стенічність, активність, суб”єктивно-особистісна продуктивність (табл.1, 2), то допитливість учнів у процесі навчальної діяльності, як правило, набуває стійкого характеру.

Результати кореляційного аналізу між різними компонентами допитливості по всій вибірці (100 чол.) дозволили виявити онтогенетичні особливості допитливості школярів середнього шкільного віку, тобто встановити психологічну структуру даної властивості, характерну для цього вікового періоду до і після формуючого експерименту (рис.2, 3).




Рис.2. Психологічна структура

допитливості школярів до

формуючого експерименту.

Рис.3. Психологічна структура

допитливості школярів після

формуючого експерименту.

Примітка : ______ позитивні зв’язки значущості не нижчі Р<0,01

--------- негативні зв’язки значущості не нижчі Р<0,05.

На рис. 2 і 3 зображено зв’язки між змінними компонентів допитливості до і після формуючого експерименту. Виявлено суттєві відмінності. Зокрема, після формуючого експерименту, на відміну від того, що мало місце до нього,

- стенічність емоцій позитивно корелює з альтруїзмом, осмисленістю, предметно-діяльнісною продуктивністю, активною регуляцією і негативно-з операційними труднощами. Це свідчить про те, що позитивні емоції безпосередньо співвідносяться з рівнем пізнавальної активності в навчальній діяльності.

Узагальнюючи результати експериментального дослідження, ми дійшли висновку, що застосована нами технологія активізації розвитку допитливості, в основі якої лежить система стимулів новизни інформації та породжений ними позитивний емоційний тон, є високоефективним засобом підвищення рівня допитливості школярів.

Отримані нами результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. Допитливість варто розглядати як активне пізнавальне ставлення людини до дійсності, як системне утворення, яке включає в себе динамічний, мотиваційний, когнітивний, регулятивний, продуктивний компоненти, що забезпечують готовність особистості до пошуку й засвоєння нової інформації.

2. Розроблена та впроваджена система цілеспрямованої активізації розвитку допитливості школярів дозволила суттєво підвищити її рівень. Найбільший вплив на розвиток допитливості мали засоби, базовані на новизні інформації та емоційному стимулюванні.

3. Обґрунтовані психолого-педагогічні умови, що сприяють розвиткові допитливості. До останніх були віднесені: емоційна привабливість об’єкта пізнання; зв’язок нових інтересів з існуючими; задачний підхід при здійсненні учбової діяльності; створення ситуацій вільної імпровізації через застосування різного роду метафор; активізація пошукових дій школярів; значення знань та їх необхідність для досягнення конкретної мети; особистісний смисл та привабливість діяльності.

4. Важливим фактором розвитку і реалізації допитливості школярів у розв’язанні навчально-пізнавальних задач є творча активність, що забезпечує учбову діяльність; своєрідність підходів до виконання предметних дій, знаходження нових способів та різних варіантів розв’язання проблеми.

5. Дійовим і доступним засобом розвитку допитливості школярів є метафора. Використання художньо-метафоричних засобів при вивченні учнями предметів не тільки гуманітарного циклу, але й природничо-математичного дозволило урізноманітнити методику роботи вчителя й активізувати творчий потенціал учнів, формувати їх допитливість.

6. Допитливість має місце не в тій діяльності, кожна ланка якої повністю регламентована заздалегідь даними правилами, а в тій, попередня регламентація якої містить в собі деяку невизначеність в діяльності та новизну інформації.

7. Особистісні властивості суб’єкта, такі як рівень інтелектуальної активності, оригінальності, відхід від шаблону, значною мірою обумовлюють індивідуальний стиль прояву допитливості і, відповідно, успішність розв’язання задач.

8. Отримані нами експериментальні дані дають підстави стверджувати можливість активізації та розвитку допитливості в умовах учбової діяльності. Для ефективного управління процесом розвитку допитливості вплив педагога повинен спрямовуватися як на розвиток вікових детермінант становлення допитливості , так і на забезпечення таких психолого-педагогічних умов, які б стимулювали вільний вияв допитливості в учбовій діяльності.

Література:

  1. Абрамова Т.С. Возрастная психология. – М., 1997. – 693 с.

  2. Алексєєв К.И. Метафора как объект исследования в философии и психологии. //Вопросы психологии. 1995. – № 3. – С. 73-85.

  3. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.,Искусство, 1998.- 479 с.

  4. Гоббс Т. Левитан. М., 1936. В кн: Теория метафоры. М., 1990. – С. 10-11.

  5. Денисюк А.С. Психологічні особливості взаємодії уяви і розуміння. //Науковий вісник ВДУ. – Луцьк. 1998. № 9. – С.36-39.

  6. Крупнов А.И. Психофизиологический анализ индивидуальных различий активности личности. – Свердловск: СГПИ, 1983. – 72 с.

  7. Крупнов А.И. Психологические проблемы целостности анализа личности и ее базовых свойств. //Психолого-педагогические проблемы формирования личности в учебной деятельности. – М.: УДН, 1988. – С. 28-39.

  8. Кудинов С.И. Полоролевые аспекты любознательности подростков. // Психологический журнал. – 1998. – Т. 19. – № 1.


Схожі:

Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку iconТематичний план семінарсько-практичних занять ту «кдм»
Психологічні особливості підліткового віку. Типи акцентуації характеру. Реакції підліткового віку
Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку iconФормування допитливості у дітей старшого дошкільного віку засобами дидактичних ігор. Теоретичні основи
В сучасній освіті актуальною є проблема оптимізації пізнавальної діяльності дітей як одного із головних засобів розумового розвитку....
Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку iconТематичний план лекцій ту «кдм»
Особливості розвитку дітей підліткового віку: фізичного, психічного, соціального
Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку iconЗатверджую
Особливості роботи дільничного педіатра з дітьми підліткового віку. Організація роботи підліткового терапевта. Організація режиму...
Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку iconЗатверджую
Особливості роботи дільничного педіатра з дітьми підліткового віку. Організація роботи підліткового терапевта. Організація режиму...
Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку iconЗатверджую
Особливості роботи дільничного педіатра з дітьми підліткового віку. Організація роботи підліткового терапевта. Організація режиму...
Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку iconУдк 37. 034 : 373. 3 А. В. Задорожній
У статті зроблено спробу висвітлити розвиток поняття «духовність» у структурі ціннісно-смислової картини світу. Розкрито структурні...
Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку iconУдк 81’373. 7 Карабута о
Останнім часом з’являється все більше наукових студій, що висвітлюють актуальні питання розвитку мови. Чільне місце серед них займають...
Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку iconУдк 373 016: 82 Колеснікова Дар’я
За вказаних умов дедалі більшої актуальності набуває вибір вчителем-словесником такого шляху аналізу твору, який би відповідав сучасному...
Удк 373. 5-056. 26 Вічалковська Н. К. Активізація розвитку допитливості школярів підліткового віку iconГоловне управління освіти І науки Чернівецької обласної державної адміністрації Інститут післядипломної педагогічної освіти Чернівецької області Науково-методичний
Прошу Вас здійснити психологічну експертизу фахового інструментарію – індивідуальної програми корекційно-розвивальної роботи з учнями...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи