Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” icon

Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика”




Скачати 108.94 Kb.
НазваНаціональний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика”
Дата26.06.2013
Розмір108.94 Kb.
ТипДокументи

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ”КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ”

Кафедра філософії та релігієзнавства


РОБОЧИЙ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

навчальної дисципліни

ЕСТЕТИКА

для студентів магістерських програм


Обсяг аудиторних годин – Триместр викладання – 14, 17

з них:

  • лекційних – 18 Форма контролю – залік

  • групових – 6

  • консультацій – 2 Кредитів за курс –




Мета курсу – познайомити студентів з основними поняттями і проблемами естетики, сформувати теоретичний базис та навички аналізу явищ сучасної художньої культури.



^ ТЕМА 1. ЕСТЕТИКА І ФІЛОСОФІЯ МИСТЕЦТВА


Лекція (2 год.)

Виникнення дисципліни “естетика”. Етимологія слова „естетичне”. Поняття естетичного. Проект естетики О. Бумгартена. „Незацікавлене задоволення” і сфера естетичного за Кантом. Підходи до тлумачення предмету естетики. Мистецтво як предмет естетичного аналізу (Гегель). Естетична точка зору і мистецтво. Основні проблеми естетики.


ЛІТЕРАТУРА

Steffen W. Gross. The Neglected Programmer of Aesthetics // British Journal of Aesthetics. Vol. 42. No. 4. 2002. P. 403 – 414.

Welsh W. Aesthetics beyond Aesthetics. http: // www..summelpunkt.philo.at:8080/archive/

00000177/01/Beyond.html

Мукаржовский Я. Эстетическая функция, норма и ценность как социальные факты // Чешская и словацкая эстетика ХІХ – ХХ вв.: В 2-х тт. – Т. 2. – М., 1985. – С. 89 – 120.

Бердсли М. Эстетическая точка зрения // Американская философия искусства. – Екатеринбург, 1997. – С. 155 – 190.

Aesthetics //The New Encyclopaedia Britannica: Vol. 13, Macropaedia; Knowledge in Depth. – Chicago, 1986. – P. 15 – 28.

Білий О., Левчук Л. Естетика // Філософський енциклопедичний словник К., 2002. – С. 203 – 204.

Бычков В.В. Эстетика. – М., 2002.


^ ТЕМА 2. ЕСТЕТИКА І ПРОБЛЕМА СМАКУ


Лекція. (2 год)

Формування поняття смаку: Грасіан, Дюбо, Юм, Кант. Смак і задоволення. Смак і поняття норми. Одиничне і всезагальне у судженні смаку. Смак і досвід. Смак і культура. Парадокс смаку. Смак в культурному проекті Просвітництва. Виховання смаку. Смак і мистецтво. Естетичний смак і мода: спільне і відмінне.


ЛІТЕРАТУРА

Кант И. Критика способности суждения. М., 1994. – С. 212 – 220.

Gaiger J. The True Judge of Beauty and the Paradox of Taste // European Journal of Philosophy. 8:1. 2000. P. 1 – 19.

Tilgman B.R. Reflection on Aesthetic Jadgment // British Journal of Aesthetics. Vol. 44. No. 3. 2004. P. 248 – 260.

Costelloe N. M. Hume, Kant, and the “Antinomy of Taste” // Journal of History of Philosophy, Vol. 41, No.2 (2003), P. 165 – 185.

Гадамер Г.Г. Истина и метод. – М., 1988. – С. 72 – 84, 85 – 98.

Gaiger Jason. The Judge of Beauty and the Paradox of Taste. // European Journal of Philosophy. Vol.. 8. Nom. 1. Blackwell Publishes. 2000, p.p. 1 – 19.

Библер В.С. Век Просвещения и критика способности суждения. Дидро и Кант // Библер В.С. На гранях логики культуры. – М., 1997.

Бычков В.В. Эстетика. – М., 2002. – С. 170 – 181.


^ ТЕМА 3. МИСТЕЦТВО І ПРЕКРАСНЕ


Лекція (2 год.)

Історія терміну „прекрасне”. Прекрасне і приємне. Прекрасне і привабливе. Прекрасне і доцільне. Суб’єктивне і об’єктивне розуміння прекрасного. Ідеал прекрасного. Прекрасне у житі і мистецтві. Прекрасне і потворне. Прекрасне в класичному і сучасному мистецтві. Естетизація потворного.


ЛІТЕРАТУРА

Santayana G. The Sense of Beauty: Being the Outline of Aesthetic Theory. – N.Y., 1961. – P. 21 – 46.

Гадамер Г.Г. Актуальность прекрасного // .Гадамер Г.Г. Актуальность прекрасного. – М., 1991. – C. 266 – 323.

Соловьев В.С. Красота в природе // Соловьев В.С. Сочинения: В 2-х томах. – Т. 2. – М., 1988. – С. 351 – 389, 548 – 555.

Татаркевич Вл. Історія шести понять. К.: Юніверс, 2001.

Коллінгвуд Р.Дж. Принципы искусства. Пер. с англ. М., 1999.

Гройс Б. Комментарии к искусству. М., 2003.

Татаркевич В. Історія шести понять. – К., 2001.


^ ТЕМА 4. ДЕФІНІЦІЯ МИСТЕЦТВА


Лекція (2 год.)

Історія терміну “мистецтво”. Мистецтво і техніка. Мистецтва механічні і вільні. Красні мистецтва: зміст і обсяг поняття. Мистецтво у сучасному сенсі. Мистецький твір і просто річ. Поняття „класичного” в мистецтві. Роль дефініції мистецтва для історії мистецтва. Дефініції мистецтва. Мистецтво і життя. Проблема реалізму.. Реалізм іконопису. Сюрреалізм.

ЛІТЕРАТУРА

Кант И. Критика способности суждения // Кант И. Сочинения. – Т. 5. – М., 1966. – С. 318 – 356.

Коллингвуд Р. Дж. Принципы искусства. - М.,1999.

Панофски Э. Idea: К истории понятия в теориях искусства от античности до классицизма. - СПб., 1999.

Мукаржовский Я. Искусство как семиотический факт // Чешская и словацкая эстетика ХІХ – ХХ вв.: В 2-х тт. – Т. 2. – М., 1985. – С. 81 – 89.

Ауэрбах Э. Мимесис. Изображение действительности в западноевропейской литературе. М., СПб., 2000.

Levinson J. The Irreducible Historicality of the Concept of Art // British Journal of Aesthetics. Vol. 42. No. 4. 2002. P. 367 – 379.

Davies St. The Cluster Theory of Art // British Journal of Aesthetics. Vol. 44. No. 3. 2004. P. 297 – 300.

Татаркевич В. Исторія шести понять. – К., 2001. – С. 17 – 69.


^ ТЕМА 5. МИСТЕЦТВО ТА ЕМОЦІЇ


Лекція (2 год.)

Емоції у житті і мистецтві. Потворне і жахливе. Насолода і задоволення. Задоволення від змісту. Форма і задоволення. Задоволення і катарсис. Види емоцій і типологія мистецтв за Дж. Коллінгвудом. Мистецтво магічне, розважальне та справжнє. Експресіонізм та експресивність. Інтуїція та художня творчість. Естетична оцінка і емоції.


Коллингвуд Р. Дж. Принципы искусства. - М.,1999. (Частина 1. Магічне, розважальне і справжнє мистецтво).

Луман Н. Реальность массмедиа / Пер. с нем. – М.: Праксис, 2005. – С. 83 – 101 (Раздел VIII. Развлечение).

Лессинг Г.Э. Воспитание человеческого рода // Ежегодник философского общества СССР. 1989. – М., 1990.

Graham Gordon. Philosophy of the Arts. An introduction to aesthetics. Third Edition. Routledge. London, New York, 2005.

Шиллер Ф. О причинах наслаждения, доставляемого трагическими предметами // Ф. Шиллер. Собр. соч. в 7-ми тт. - М.,1958. - Т. 6.

Валери П. Всеобщее определение искусства // Валерии П. Об искусстве. – М. : Искусство, 1993. С. 99 – 99.

Яковлев Д.Е. Философия эстетизма. – М., 1999. – 128 с.


Т

^ ТЕМА 6. МИСТЕЦТВО І ПІЗНАННЯ


Лекція (2 год.).

Мистецтво як розуміння світу. Проблема когнітивних можливостей мистецтва. Безпосередність мистецького досвіду і пізнання. Філософія мистецтва Гегеля і Шилінга. Мистецтво і повсякденний досвід. Істина і тривіальність. Впізнавання і відкриття. Переконання. Мистецтво і цінності.


ЛІТЕРАТУРА

Хайдеггер М. Исток художественного творения // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ – ХХ вв. трактаты, статьи, эссе. – М.,1987. – С. 264 – 314, або // Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет М., 1993. – С. 47 – 116.

Гадамер Г.-Г. Про вклад поезії у пошук істини // Возняк Т. Тексти та переклади. – Харків, 1998. С. 363 – 379.

Graham Gordon. Philosophy of the Arts. An introduction to aesthetics. Third Edition. Routledge. London, New York, 2005.

Gibson J. Between Truth and Triviality // British Journal of Aesthetics. Vol. 43. No. 3. 2003. P, 224 – 237.

Архипов И.К. Полифония мира, текст и одиночество познающего сознания // Studia Lingvistica Cognitiva / Вып. 1. Язык и познание. Методологические проблемы и перспективы. М.: Гнозис, 2006. – С. 157 – 171.

Гегель Г.В. Эстетика. В 3-х т. – Т. 1. – М., 1968. – С. 7 – 29.


ТЕМА 7. ВИДИ ТА ЕВОЛЮЦІЯ МИСТЕЦТВ (самостійне опрацювання0


Мистецтво і почуттєві здатності людини. Візуальне, музичне і драматичне мистецтво. Розвиток технологій і розвиток мистецтв. Фотографія, кіно, мультимедійне мистецтво. Класифікація мистецтв. Епохи розвитку мистецтв за Гегелем. Експресивні можливості різних мистецтв. Синтез мистецтв у сучасному світі. Копіювання і мистецтво. Тиражування. Справжність вираження і сприйняття. Унікальність і цінність мистецького твору. Комунікативні аспекти копіювання.


ЛІТЕРАТУРА

Беньямин В. Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваності // Беньямин В. Вибране. Пер з нім. Львів: Літопис, 2002. С.53 – 97.

Краусс Р. Подлинность авангарда // Краусс Р. Подлинность авангарда и другие модернистские мифы. Пер. с англ. М.: Художественный журнал, 2003. – С. 153 – 173.

Деррида Ж. Навеянная речь // Деррида Ж. .Письмо и различие. – СПб., 2000. – С. 217 – 251.

Гройс Б. Искусство в эпоху биополитики // Гройс Б. Комментарии к искусству. М.: Художественный журнал, 2003. С. 179 – 196.

Гройс Б. Искусство демократии // Гройс б. Комментарии к искусству. М.: Художественный журнал. 2003. С. 41 – 50.

Гегель Г.В. Эстетика. В 3-х т. – Т. 2 - 3. – М., 1968.

Бодлер Ш. Художник – человек большого света, человек толпы, дитя // Бодлер Ш. Об

искусстве. – М., 1986. – С. 286 – 291.

Бодлер Ш. Дух современности // Бодлер Ш. Об искусстве. – М., 1986. – С. 2912 – 294.


^ ТЕМА 80. МОДЕРНЕ МИСТЕЦТВО


Лекція (2 год.).

Класичне мистецтво і авангард. Ставлення до традиції. Примітивізм. Авангард і народне мистецтво. Естетичні і соціальні проекти модерністських напрямів мистецтва. Мова і „літературність”. Зміст і форма мистецького твору. Авангард і влада. Політичні аспекти модернізму. Мистецтво соціалістичного реалізму.


ЛІТЕРАТУРА

Гройс Б. Искусство утопии. М.: Художественный журнал, 2003.

Гройс Б. Искусство демократии // Гройс б. Комментарии к искусству. М.: Художественный журнал. 2003. С. 41 – 50.

Кандинский В. Избранные труды по теории искусства. Т. 1 – 2. М., 2001.

Краусс Р. Подлинность авангарда и другие модернистские мифы. Пер. с англ. М.: Художественный журнал, 2003.

Бычков В.В. Эстетика. М., 2002. С. 359 – 429.

Ортега-і-Гассет Х. Дегуманізація мистецтва // Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори. – К., 1994. – С. 238 – 272.

Graham Gordon. Philosophy of the Arts. An introduction to aesthetics. Third Edition. Routledge. London, New York, 2005.

Вельш В. Наш постмодерний модерн. – К.: Альтерпрес, 2004.


ТЕМА 9. СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО (самостійне опрацювання)


Модерн. Постмодерн. Сучасне (актуальне) мистецтво. Естетика постмодернізму. Сучасне мистецтво та історія мистецтва. Ставлення до традиції. Соціальні проекті. Естетизація різних сфер суспільного життя. Смак і мода у сучасному мистецтві. Сучасне мистецтво і повсякденність. Комунікативний простір сучасного мистецтва.


ЛІТЕРАТУРА

Danto Arthur C. After the End of Art. Contemporary Art and the Pale of Hostory. Princeton University Press, 1997. (Chapter 1. Introdaction: Modern, Postmodern and Contemporary)

Бодрияр Ж. Прозрачность зла. Пер. с франц. М.: Добросвет, 2000.

Danto Arthur C. After the End of Art. Contemporary Art and the Pale of Hostory. Princeton University Press, 1997. (Chapter 8. )

Вельш В. Наш постмодерний модерн. – К.: Альтерпрес, 2004.

Бодрияр Ж. Прозрачность зла. Пер. с франц. М.: Добросвет, 2000.

Кенник В. Основывается ли традиционная эстетика на ошибке? // Американская философия искусства. – Екатеринбург, 1997. – С. 87 – 112.

Беньямін В.Мистецький твір у добу своєї технічної відтворюваності // Беньямін В. Вибране / Пер. з нім. – Львів, 2002. – С. 53 – 92.

Бинкли Т. Против эстетики // Американская философия искусства. – Екатеринбург, 1997. – С. 289 – 318.

Визгин В.П. Постструктуралистская методология истории // Одиссей. Человек в истории. 1996. – М., 1996.

Гущина В.А. Критический анализ аналитической эстетики. – М., 1986. – 112.

Рорти Р. Случайность, ирония и солидарность. Пер. с англ.– М.,1996.


^ ТЕМА 10. СУЧАСНІ ТЕОРІЇ МИСТЕЦТВА


Лекція (2 год.)

Теорія мистецтва і філософія. Мистецтво як інституція. Марксизм і соціологія мистецтва. Структуралістська теорія мистецтва. Деконструктивізм і постмодернізм. Нормативна теорія мистецтва. Когнітивні науки і філософія мистецтва. Системна теорія і нові підходи у дослідженні мистецтва.


ЛІТЕРАТУРА

Graham Gordon. Philosophy of the Arts. An introduction to aesthetics. Third Edition. Routledge. London, New York, 2005. pp. 221 – 250.

Danto Arthur C. The Transfiguration of the Commonplace. A Philosophy of Art. Harvard University Press. Cambridge, Massachusetts and London, England. 1981.

Contemporary debates in Aesthetics and the Theory of Art. Edited by Kieran Matthew. Blackwell Publishing, 2005.

Varela Francisco J., Thompson Evan, Rosh Eleanor. The Embodied Mind. Cognitive Science and Human Experience. The MIT Press, Cambridge, London, 1991.

Danto Arthur C. After the End of Art. Contemporary Art and the Pale of Hostory. Princeton University Press, 1997.

Луман Н.Социальные системы. Очерк общей теории / Пер. с нем. СПб.: Наука, 2007. С. 23 – 36.

Мукаржовский Я. Эстетическая функция, норма и ценность как социальные факты // Чешская и словацкая эстетика ХІХ – ХХ вв.: В 2-х тт. – Т. 2. – М., 1985. – С. 89 – 120.

Rorty R. The dicline of redemptive truth and the rise of a literary culture/ November, 2, 2000. http // stanford.edu/~ rrorty.


^ ТЕМА 11. МИСТЕЦТВО ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН -1


Лекція (2 год.)

Теорія „мистецького поля” (П. Бурдьє). Мистецтво і влада. Символічний капітал. Агенти поля та їх диспозиції. Соціальна інфраструктура мистецтва. Мистецтво „чисте” і мистецтво комерційне. Домінування і конкуренція. Випадки Анрі Руссо та Марселя Дюшана. Ілюзії мистецького поля. Історична динаміка напрямів і стилів мистецтва.


ЛІТЕРАТУРА

БурдьеП. Исторический генезис чистой эстетики // Новое литературное обозрение, № 60, 2003. – С. 17-29. (текст знаходиться на кафедрі).

Бурдье П. Поле литературы // Новое литературное обозрение. №45, 2000. С. 22 – 87.

Еліот Т.С. Функція літературної критики // Антологія світової літературно-критичної думки. – Л., 2002. – С. 86 – 94.

Мукаржовский Я. Эстетическая функция, норма и ценность как социальные факты // Чешская и словацкая эстетика ХІХ – ХХ вв.: В 2-х тт. – Т. 2. – М., 1985. – С. 89 – 120.

Еко У. Поетика відкритого твору // Антологія світової літературно-критичної думки. – Л., 2002. – С. 525.

Гройс Б. О современном положении художественной критики // Гройс Б. Коментариии к искусству. М., 2003 С. 7 – 22.


^ ТЕМА 12. МИСТЕЦТВО ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН – 2


Лекція (2 год.)

Мистецтво як соціальна система у теорії Н. Лумана. Епістемологія і теорія мистецтва. Мистецтво і комунікація. Форма у мистецтві. Функції мистецтва і диференціація мистецтва я к системи. Самоорганізація та еволюція мистецтва. Само описання мистецтва. Ситуація сучасного мистецтва.


ЛІТЕРАТУРА

Luhmann Niklas. Art as a Social System. Stanford University Press. 2000. pp. 244 – 318.

Луман Н.Социальные системы. Очерк общей теории / Пер. с нем. СПб.: Наука, 2007. С. 23 – 36, 337 – 366.

Луман Н. Реальность массмедиа / Пер. с нем. – М.: Праксис, 2005. – С. 83 – 101 (Раздел VIII. Развлечение).

Луман Н. Медиа коммуникации/ Пер. с нем. М.: Логос, 2005. – С. 171 – 201. (Символически генерализированные медиа коммуникации II: дифференциации).

Матурана У. Р., Варела Ф. Х. Древо познания. Пер. с англ. М., 2001.

Varela Francisco J., Thompson Evan, Rosh Eleanor. The Embodied Mind. Cognitive Science and Human Experience. The MIT Press, Cambridge, London, 1991.


^ ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ


Практичне заняття 1. МИСТЕЦЬКИЙ ТВІР (2 год.)

Теорія відкритого твору У. Еко.

Будова художнього повідомлення.

Інтерпретація художнього повідомлення.

Мистецтво і влада.


ЛІТЕРАТУРА

Основна:

Эко У. О возможности создания художественных произведений на языке Эдема // Эко У. Открытое произведение / Пер. с итал. – СПБ.: Симпозиум, 2006. – С. 351 – 373.

Деррида Ж. Навеянная речь // Деррида Ж. .Письмо и различие. – СПб., 2000. – С. 217 – 251.


Додаткова:

Graham Gordon. Philosophy of the Arts. An introduction to aesthetics. Third Edition. Routledge. London, New York, 2005.

Danto Arthur C. The Transfiguration of the Commonplace. A Philosophy of Art. Harvard University Press. Cambridge, Massachusetts and London, England. 1981. рр. 1 – 32.


Практичне заняття 2. МИСТЕЦТВО І ПІЗНАННЯ (2 год.).

Проблема когнітивних можливостей мистецтва.

Безпосередність мистецького досвіду і пізнання.

Мистецтво і повсякденність. Істина і тривіальність.

Мистецтво і цінності.


ЛІТЕРАТУРА

Основна:

Хайдеггер М. Исток художественного творения // Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ – ХХ вв. трактаты, статьи, эссе. – М.,1987. – С. 264 – 314, або // Хайдеггер М. Работы и размышления разных лет М., 1993. – С. 47 – 116.

Гадамер Г.-Г. Про вклад поезії у пошук істини // Возняк Т. Тексти та переклади. – Харків, 1998. С. 363 – 379.


Додаткова:

Graham Gordon. Philosophy of the Arts. An introduction to aesthetics. Third Edition. Routledge. London, New York, 2005.

Gibson J. Between Truth and Triviality // British Journal of Aesthetics. Vol. 43. No. 3. 2003. P, 224 – 237.

Практичне заняття 3. ТЕОРІЯ „МИСТЕЦЬКОГО ПОЛЯ” ПЬЕРА БУРДЬЕ (2 год.)

Теорія „мистецького поля” (П. Бурдьє). Мистецтво і влада.

Соціальна інфраструктура мистецтва.

Мистецтво комерційне і „чисте”

Динаміка “мистецького поля” і мистецьких смаків.


ЛІТЕРАТУРА

Основна:

2/ БурдьеП. Исторический генезис чистой эстетики // Новое литературное обозрение, № 60, 2003. – С. 17-29.

Бурдье П. Поле литературы // Новое литературное обозрение. - №45, 2000. – С. 22 – 87.


Додаткова:

Бычков В.В. Эстетика. – М., 2002. – С. 170 – 181.

Гадамер Г.-Г. Истина и метод. М., 1988. – С. 50 – 85.


Письмова робота (тема на вибір). Написати есе.

1) Прочитайте наступні тексти про музеї класичного і сучасного мистецтва. Чи міг би Поль Валері написати „Проблему музеїв” після відвідування музею (виставки) сучасного мистецтва?

Валери П. Проблема музеев // Валери Поль. Об искусстве. – М., 1993. – С. 205 – 208.

Гройс Б. О музее современного искусства // Гройс Б. Комментарии к искусству. М.: Художественный журнал, 2003. С. 135 – 146. (http)

Гройс Б. Медиаискусство в музее (http)

Гройс Б. Микробы искусства (http)

2) Ви написали есе. За яких умов Ваше есе може стати твором мистецтва? Використайте наступні матеріали:

Бинкли Т. Против эстетики // Американская философия искусства. – Екатеринбург, 1997. – С. 289 – 318.

Бердсли М. Эстетическая точка зрения // Американская философия искусства. – Екатеринбург, 1997. – С. 155 – 190.

Danto Arthur C. The Transfiguration of the Commonplace. A Philosophy of Art. Harvard University Press. Cambridge, London, 1981. рр..1 – 32.

Вимоги до оформлення письмової роботи: до4-х стор., кегль 12, інтервал –1,5.

Подати до початку 11- го тижня.


^ ЗАЛІКОВА РОБОТА виконується письмово по всій програмі курсу .


Умови визначення навчального рейтингу:

Робота в триместрі – 70 балів

Залік – 30 балів

Разом – 100балів


Робота в триместрі

Види робіт

кількість

максимум балів

разом

1. Практичні

3

16

48

2. Письмова робота

1

22

22

3. Залік

1

30

30










разом-100


Студентам, які з поважних причин не мали змоги виступити на семінарі, дозволяється скласти компенсаційний залік у дні консультацій викладача.

.

Схожі:

Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” iconНаціональний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика”
Мета курсу – познайомити студентів з основними поняттями і проблемами дисципліни „естетика”, сформувати теоретичний базис для критичного...
Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” iconНаціональний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика”
Мета курсу – познайомити студентів з основними поняттями та проблемами сучасної естетики, сформувати теоретичний базис для аналізу...
Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” iconНаціональний університет “києво-могилянська академія” кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план курсу “філософія – 1”
Головні проблеми сучасної філософії. Предмет філософі, її місце в культурі. Основні питання теорії свідомості, логіки, онтології,...
Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” iconНаціональний університет “києво-могилянська академія” кафедра філософії та релігієзнавства магістеріум «соціологія» робочий тематичний план
Аналіз соціально – філософських проблем буде здійснюватись на основі широкого залучення фундаментальних праць як мислителів минулого,...
Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” iconНаціональний університет «києво-могилянська академія» Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни епістемологі я
Центральне місце серед досліджуваної тематики належить проблемам духовності як визначальним в усій епістемологічній тематиці. Основне...
Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” iconНаціональний університет “києво-могилянська академія” кафедра філософії та релігієзнавства магістеріум «соціальна робота» робочий тематичний план
Аналіз соціально – філософських проблем буде здійснюватись на основі широкого залучення фундаментальних праць як мислителів минулого,...
Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” iconНаціональний університет “києво-могилянська академія” кафедра філософії та релігієзнавства магістеріум «соціальна робота» робочий тематичний план
Аналіз соціально – філософських проблем буде здійснюватись на основі широкого залучення фундаментальних праць як мислителів минулого,...
Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” iconНаціональний університет „Києво-Могилянська Академія” Кафедра філософії та релігієзнавства Робочий тематичний план курсу Історія християнства
...
Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” iconНаціональний університет “києво-могилянська академія” кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план курсу “Соціальна філософія”
Семінарські заняття спрямовані на всебічне вивчення магістрантами основних понять і категорій соціальної філософії, а також найбільш...
Національний університет ”києво-могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства робочий тематичний план навчальної дисципліни „естетика” iconНаціональний університет “Києво-Могилянська академія” Кафедра філософії та релігієзнавства Робочий тематичний план курсу
На практичних заняттях студенти мають здобути досвід критичного аналізу цих ідей і типу мислення у світлі досягнень сучасної науки,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи