Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові icon

Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові




НазваЛекція 6 Принципи оподаткування та податкові
Дата27.06.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові відносини. Оподаткування та економічна ефективність. Оптимальне оподаткування ОСНОВНІ ПИТАННЯ: 6.1 Принципи оподаткування – інструмент обмеження економічної експансії. Принцип платоспроможності за умов горизонтальної та вертикальної справедливості. 6.2 Порівняльний аналіз теорій оподаткування. 6.3 Податки та розподіл доходу. Податки та ефективність. Оптимальне оподаткування


1.1 Принципи оподаткування – інструмент обмеження економічної експансії. Принцип платоспроможності за умов горизонтальної та вертикальної справедливості

  • Запитання:

  • 1) Чому так важко створити справедливу та ефективну податкову систему?

  • 2) Чи не існує простих принципів та недвозначних критеріїв оцінки альтернативних податкових систем?

  • Бажані характеристики податкової системи:

  • економічна ефективність (податкова система не повинна перешкоджати ефективному розподілу ресурсів)

  • адміністративна простота (податкова система має бути простою та відносно недорогою)

  • гнучкість (податкова система повинна бути здатною швидко відповідати на зміну економічних обставин)

  • політична відповідність (податкова система повинна бути побудована так, щоб індивіди були переконані у доцільності своїх податкових виплат)

  • справедливість (податкова система повинна бути справедливою до всіх індивідів)



Традиційна фінансова наука виділяє два основних принципи оподаткування: принципи платоспроможності та еквівалентності.

  • Традиційна фінансова наука виділяє два основних принципи оподаткування: принципи платоспроможності та еквівалентності.

  • Принцип еквівалентності (Принцип отримання вигод) (Benefit principle)

  • Принцип означає, що обсяги фінансування благ, що пропонуються державою, мають відповідати вигодам, що отримують індивіди від держави. Цей принцип зв’язує витрати уряду на одиницю наданих благ з граничною вигодою від цих благ.

  • Принцип еквівалентності (К. Вікселль,1896) передбачає врахування державних видатків. Рівень оподаткування має визначатися ступенем еквівалентності податкових платежів окремих громадян зустрічним державним послугам.

  • Принцип платоспроможності (Ability-tо-Pay principle)

  • Принцип означає, що податки мають бути розподілені у відповідності до можливості людей сплачувати їх. Мешканці з можливістю більше заробляти мають бути більше оподатковані, ніж люди з меншою можливістю заробляти.

  • Принцип платоспроможності (1848, Дж. Мілль) висуває на перший план ідею справедливого розподілу податкового тягаря між членами суспільства, проте, ніяким чином не торкається видаткової частини державного бюджету.

  • Проблеми, що виникають перед урядом:

  • - при запровадженні принципу платоспроможності виникає проблема виміру індивідуальної платоспроможності громадян, а принципу еквівалентності — проблема оцінки зустрічних послуг держави.

  • - Принцип платоспроможності спрямований на досягнення соціальних цілей держави, оскільки передбачає перерозподіл благ від багатих громадян до бідних, у той час як принцип еквівалентності вимагає лише вирівнювання податкових платежів і зустрічних послуг держави.



Реалізація принципу платоспроможності

  • Реалізація принципу платоспроможності

  • Принцип платоспроможності діє за умов горизонтальної та вертикальної справедливості (рівності).

  • Поняття горизонтальної та вертикальної рівності базується на принципі можливості заробляти.

  • Горизонтальна рівність досягається коли індивіди з такою ж самою платоспроможністю (вимірену, напр., за доходом) сплачують такі самі податки за рік.

  • Вертикальна рівність- коли індивіди з різною платоспроможністю сплачують податки, що відрізняються у відповідності до певного колективного поняття справедливості.



^ Принцип горизонтальної рівності передбачає введення обов’язкових для всіх податків і заборону довільної дискримінації прав платників. На практиці даний принцип являє собою найважливіше правило регулювання діяльності уряду у сфері оподаткування та створює межі, за які уряд не має права виходити.

  • Принцип горизонтальної рівності передбачає введення обов’язкових для всіх податків і заборону довільної дискримінації прав платників. На практиці даний принцип являє собою найважливіше правило регулювання діяльності уряду у сфері оподаткування та створює межі, за які уряд не має права виходити.

  • Принцип вертикальної справедливості

  • А) Потрібно вибрати індикатор, за допомогою якого можна було б згрупувати індивідів за спільними ознаками. Критерії - індивідуальний дохід, рівень споживання або майновий стан.

  • Домінуючий індикатор – дохід.

  • Б) на основі індикатора згрупувати індивідів

  • В) установити вертикальну диференціацію рівнів оподаткування.

  • Теза Дж. С. Мілля: податки мають становити «рівний розмір пожертвувань» кожного індивіда, а отже, вести до втрати однакової частки добробуту.

  • Результати дослідження принципу вертикальної справедливості є суперечливими та неоднозначними.



Запитання

  • Запитання

  • 1) Ідеальна податкова база – економічний добробут чи здатність платити?

  • Приклад: близнюки Дмитро та Олександр мають однакові можливості та освіту.

  • Дмитро- вчитель в школі. Працює -6 год на день, решта часу- рибалка, відпочинок. Платня- низька.

  • Олександр- економічний радник президента. Працює -70 год на тиждень, немає часу на рибалку, відпочинок. Платня- висока.

  • Набори економічних альтернатив- однакові (спроможність заробляти однакова), проте брати зробили різний вибір.

  • Різні доходи, Олександр сплачує вищі податки, ніж Дмитро.

  • Це- справедливо?

  • Погляди Дмитра- реальний дохід забезпечує відповідну базу оподаткування.

  • Погляди Олександра – суттєвим показником є не існуючий дохід, а спроможність заробляти гроші.

  • 2) Якщо є згода, що не економічний добробут, а спроможність платити створює базу для оподаткування, виникає нове запитання – як вимірювати спроможність платити - реальним чи потенційним доходом.



3) Чи слід звільняти заощадження від оподаткування?

  • 3) Чи слід звільняти заощадження від оподаткування?

  • Існує точка зору, що слід брати споживання за базу для оподаткування (замість доходу).

  • C+S=Y

  • C=Y-S,

  • C-споживання

  • S- заощадження

  • Y- дохід.

  • Різні точки зору на питання рівності.

  • Приклад.

  • Близнюки отримують однакову платню протягом всього життя.

  • Брат 1 (поміркований)- заощаджує 20% платні протягом життя, створюючи запас на пенсійний період.

  • Брат 2 (марнотратець)- витрачає все, після виходу на пенсію звертається по соціальну допомогу.

  • На час виходу не пенсію дохід Брата 1 значно перевищує дохід Брата 2, і, таким чином, він вважається здатним платити на підтримку держави.

  • Брат 1 платить значно вищі податки, ніж брат 2, так як він сплачує податки з відсотків від своїх заощаджень, та отримує менше допомоги від держави.

  • Брат 1 вважає податкову систему несправедливою, так як набори альтернатив братів були ідентичними. Брат 2 вважає, що минуле не має значення, зараз доходи відрізняються.

  • Питання-

  • чи має право уряд примушувати Брата 1 утримувати Брата 2, який не хоче працювати на себе?

  • Чи справедливо карати Брата 2 додатковими податками?



4) принцип призначення оплати за державні послуги пропорційно вигоді від цієї послуги

  • 4) принцип призначення оплати за державні послуги пропорційно вигоді від цієї послуги

  • Індивіди мають робити внесок у систему державної підтримки, пропорційний вигоді, яку вони отримують від державних послуг.

  • Приклади: податки за використання мостів або доріг, податки на бензин для фінансування доріг (споживання доріг вимірюється в показниках споживання бензину).

  • Проблема - неможливо визначити кількість вигод, отримуваних різними індивідами.

  • 5) альтернативні бази для оподаткування

  • Принципи горизонтальної та вертикальної рівності мають лише обмежену дію.

  • У випадку обох принципів горизонтальної та вертикальної рівності існують труднощі:

  • - визначення критеріїв відмінності добре забезпеченого індивіда від економічно незабезпеченого та

  • - визначення порівняно більшої здатності індивіда платити.

  • Приклад - шлюб. Одружені індивіди відрізняються від неодружених.

  • Одружені чоловіки живуть довше і мають краще здоров’я. → Одружений чоловік з певним доходом перебуває в кращому становищу, ніж неодружений з таким самим доходом. З точки зору вертикальної рівності (хто перебуває в кращому становищі, мають сплачувати більше) одружені чоловіки мають сплачувати вищі податки.

  • Іншій принцип справедливої податкової системи - Парето ефективне оподаткування

  • Це - підхід економіки добробуту. За принципом Парето:

  • - визначається, яким є набір Парето-ефективних податкових структур (за яких неможливо досягти вищого добробуту, не знизивши рівень добробуту іншого).

  • - Намагається зробити вибір з-поміж багатьох Парето-ефективних податкових структур, використовуючи функцію соціального добробуту (що є сумарним вираженням відношення суспільства до питання добробуту різних індивідів).

  • Цей підхід відокремлює питання ефективності від ціннісних уявлень.



Утилітаризм.

  • Утилітаризм.

  • Податки мають бути такими, щоб гранична корисність доходу була однаковою для всіх індивідів. Вимагається, щоб відношення (зміна корисності)/(зміна податкових надходжень) було однаковим для всіх індивідів.

  • Утилітаризм - база для принципу горизонтальної рівності. Маючи однакову функцію корисності, індивіди з однаковим доходом мають підлягати однаковому оподаткуванню.

  • Роулсіанська ф-ція добробуту (максимізує добробут найменш забезпеченого індивіда).

  • підвищення норми податку для індивідів (відмінних від найменш забезпечених) до межі, де податкові надходження максимізуються.



6.2 Порівняльний аналіз теорій оподаткування

  • Уряд прагне максимізувати добробут суспільства чи власну вигоду?

  • Відповідь на запитання; «Які саме податки й у якому розмірі необхідно стягувати?» залежить під напрямів використання бюджетних коштів урядом.

  • Уряд, що максимізує соціальний добробут, може використовувати значно більший податково-політичний інструментарій, ніж уряд, що без будь-яких обмежень максимізує власну вигоду (виникає небезпека зловживання названим інструментарієм).

  • → дотепер багато вчених-фінансистів, визначаючи склад та структуру оптимальної податкової системи, виходили із припущення, що уряд максимізує соціальний добробут (теорія оподатковування в умовах економіки добробуту).

  • Представники сучасної фінансової науки інституціональної орієнтації:

  • одне лише дослідження властивостей податкової системи для уряду, який максимізує добробут, являє собою одностороннє вирішення проблеми.

  • можна проаналізувати наслідки оподаткування, але лише за умови абстрагування від реального політичного середовища.

  • Спірним залишається питання про практичне використання в процесі політичних консультацій екстремальних допущень про політичне середовище.

  • Питання: якою має бути податкова система для уряду, що максимізує насамперед власну вигоду.



Що ж розуміється під «максимізацією вигоди для уряду»?

  • Що ж розуміється під «максимізацією вигоди для уряду»?

  • Чим більший бюджет, тим більше влади в уряду розпоряджатися державними ресурсами, що, у свою чергу, розширює можливості для досягнення як власної вигоди, так і вигоди своєї клієнтури.

  • Щоб акумулювати необхідні для максимізації бюджету ресурси, уряд має:

  • - збільшити рівень податкових надходжень

  • - залучити кредитні ресурси (проте кредитне фінансування являє собою не що інше, як відстрочене фінансування за рахунок податкових надходжень).

  • Довгострокова максимізація бюджету так чи інакше пов'язана з максимізацією податків.→мета уряду - максимізація податкових надходжень.

  • Для дослідження кола обмежень, за яких реалізується зазначена мета, використовується модельний метод дослідження: три концептуальні моделі, що визначають поведінку уряду в умовах різних обмежень.



Теорія Левіафан-оподаткування

  • Теорія Левіафан-оподаткування

    • припущення: максимізуючи бюджет податковим методом, уряд не підлягає жодним обмеженням (окрім мінімальних рамок правової держави).
    • для платників податків ця теорія передбачає систему жорстких обмежень.
  • Виключаються будь-які інші можливості ухилення від оподаткування (такі як приховування доходів, переміщення діяльності в тіньову економіку або за кордон), окрім легального виходу зі складу платників податків (шляхом припинення господарської діяльності чи скорочення рівня споживання).

  • Таким чином, уряд, який максимізує бюджет чи податкові надходження (в межах законодавства), може використовувати весь потенціал оподаткування економіки.

  • Теорія демократичного оподаткування

  • структура податків має бути закріплена в Конституції, а рівень оподаткування—визначатися виборцями в ході поточного політичного процесу.

  • Виборці безпосередньо чи через референдум приймають рішення про найвагоміші державні видатки і податки.

  • Уряд наділений незначним діапазоном свободи дій у сфері бюджетної політики.

  • Теорія еволюційного оподаткування

  • Припущення - при формуванні бюджетної й податкової політики уряд не підлягає жодним формальним обмеженням.

  • індивіди мають можливість ухилятись від зростаючого податкового тягаря шляхом приховування доходів від оподаткування, переміщення діяльності в тіньовий сектор економіки або за кордон. Вони наділені міграційними правами.

  • Це формує «природні межі» влади уряду у сфері оподаткування.



6.3 Податки та розподіл доходу. Податки та ефективність. Оптимальне оподаткування

  • Оподаткування та економічна ефективність

  • Нехай Т- тягар податку на індивіда, І- сумарний дохід особи.

  • Співвідношення T/І називається ефективною нормою оподаткування індивіда.

  • Податок, де це співвідношення для багатих осіб є вищим, називається прогресивним.

  • Приклад: податок на парфумерні вироби, оскільки багаті витрачають на парфуми більшу частку доходу.

  • Податок, де співвідношення зростає для бідних осіб, називається регресивним.

  • Приклад: податок на тютюнові вироби (частка доходу бідних осіб, витрачена на тютюн, перевищує частку, сплачувану багатим індивідом).

  • Якщо співвідношення є однаковим для індивідів з різними рівнями доходу, то податок є пропорційним.

  • Для того, щоб розрахувати, наскільки прогресивною є система оподаткування необхідно упевнитися в тому, як індивіди з різними рівнями доходу зазнають впливу з боку кожного податку.

  • На економічну поведінку впливають всі види податків. Вони переміщують ресурси від окремої особи до держави.

  • Незалежно від того, як індивіди пристосовуються до нових умов, зростання податків неминуче погіршить рівень їх достатку. Проте деякі види податків призводять до більшої економічної неефективності, ніж інші.

  • Єдиним видом податку, що не спричиняє ніякої економічної неефективності, є паушальний податок (надходження від якого є незалежними від поведінки будь-якого індивіда).



Ефекти оподаткування споживачів

  • Ефекти оподаткування споживачів

  • Припущення - дохід кожного споживача-фіксований, індивід може обирати між придбанням 2-х товарів - содова вода та пиво. Бюджетне обмеження особи - SB.

  • А) ефект від пропорційного податку на пиво (сума надходжень залежить від індивідуальної норми споживання пива, яка є чутливою до ціни на пиво)

  • Припустимо, що споживча ціна зросте на повну величину податку, тобто споживачі нестимуть весь тягар податку (у випадку нескінченно еластичних кривих пропозиції пива та содової води).

  • Податок на пиво зміщує бюджетну лінію до положення SB’. На суму свого доходу індивід може купити пива менше.

  • Перехід з т. рівноваги E до т. E*. Достаток індивіда погіршується. Надходження до бюджету (дохід уряду в показниках пива) = АЕ*- відстань по вертикалі між SB та SB’ за нового рівня споживання Е* (у грошових показниках= AE* x Pпива).

  • Б) Чи може держава отримати суму надходжень більшу, ніж АЕ*, за допомогою паушального податку, не погіршуючи достаток індивіда порівняно з т. Е*?

  • Уряд запроваджує паушальний податок= AF.

  • Нова бюджетна лінія B’’S’ – паралельна до SB. Нова точка рівноваги- E’.

  • Надходження до уряду- А’E’. Надходження від паушального податку > надходження від пропорційного податку: AF>AE*, але стан індивіда не погіршується- E’ та E*знаходяться на тій же кривій байдужості.

  • Відстань E*F - різниця між надходженнями від паушального податку та податку на пиво є надлишковим тягарем (омертвілими збитками) від оподаткування пива.

  • Розіб’ємо реакцію індивіда на оподаткування пива (зміщення від E до E*) на 2 частини:

  • Переміщення від E до E’- ефект доходу від оподаткування (паралельне змиішення бюджетної лінії).

  • Переміщення від E’ до E* - ефект заміщення пива содовою (через зміну нахилу бюджетної лінії, індивід залишається на тій самій кривій байдужості). Ефект заміщення називають деформацією, яка спричиняється оподаткуванням.



Теперішнє і майбутнє споживання

  • Теперішнє і майбутнє споживання

  • r - ставка відсотка

  • Відмовляючись від $1 сьогодні, індивід може здобути (1+ r) додаткових споживчих доларів у наступному періоді.

  • Якщо індивід заощаджує 1$ і кладе його на депозитний рахунок у банк, він отримує в кінці періоду свій долар плюс відсоток.

  • 1/(1+r) – ціна споживання завтра відносно споживання сьогодні.

  • w0- зарплата в початковому періоді, w1- зарплата в наступному періоді (точка W).

  • Беручи позику, індивід може споживати сьогодні більше, але за рахунок зменшення споживання в наступному періоді.

  • Заощаджуючи, індивід може заробляти більше в наступному періоді, але за рахунок зменшення споживання сьогодні.

  • Таким чином, індивід опиниться перед бюджетною межею. Він може мати С одиниць споживання сьогодні, або (1+r)C=C’ одиниць споживання завтра, або будь-яку точку на прямій, що поєднує обидві ці точки.

  • Точка Е- точка дотику кривої індиферентності до бюджетної лінії.

  • А) індивід бажає споживати менше, ніж становить його дохід від зарплати у першому періоді, й заощаджує решту.

  • Б) індивід бажає споживати більше, ніж становить його дохід від зарплати у першому періоді, й тому бере позику на решту суми.



Дія пропорційного податку

  • Дія пропорційного податку

  • t- норма податку на сумарний дохід, включаючи податок на відсотки (виплати за відсотками вираховуються з податку).

  • Графік демонструє, як ефект прибуткового податку може бути розкладений на дві частини - податок на зарплату та податок на відсотковий дохід.

  • Податок на зарплату скорчує його дохід від зарплати після оподаткування в кожному періоді пропорційно, таким чином бюджетна лінія зміщується вниз паралельно.

  • Якщо він заощаджує або позичає, його споживання до оподаткування представлено т.W, його споживання після оподаткування – т. W’. З іншого боку, податок на дохід від відсотка повертає бюджетну лінію навколо точки W’.

  • Припустимо, що індивід заощаджує і споживання якого в першому періоді є меншим від його доходу з зарплати (після оподаткування). Заощадження є різницею між доходом від зарплати після оподаткування в першому періоді та споживанням у першому періоді).

  • Податок має обидва ефекти- ефект доходу та заміни.

  • Оскільки індивід опиняється в гіршому становищі, він як правило, обмежуватиме своє споживання в обох періодах. Таким чином, ефект доходу призводить до зниження рівня теперішнього споживання.

  • Оскільки індивід отримує менший дохід, відкладаючи споживання, ефект заміщення знецінює споживання у майбутньому і заохочує теперішнє споживання. Це спонукає індивідів зменшувати свої заощадження.

  • Чистий ефект від поточного споживання, а отже від заощаджень, є двозначним. Якщо ефект заміщення є великим, заощадження зменшуються.



Оподаткування та пропозиція праці

  • Оподаткування та пропозиція праці

  • Як податки впливають на пропозицію та продуктивність праці? Якими є суспільні втрати?

  • Збільшення зарплати має подвійний ефект:

  • ефект доходу стимулює індивідів працювати менше, отримуючи певну частку прибутків у вигляді дозвілля

  • ефект заміни спонукає індивідів працювати більше.

  • Той факт, що у міру збільшення зарплати зменшується кількість робочих годин, означає, що ефект доходу домінує над ефектом заміщення. Тому крива пропозиції має вигнуту форму.

  • Запровадження пропорційного прибуткового податку еквівалентне зменшенню зарплатні (якщо зарплатня до оподаткування залишалась незмінною).

  • За вигнутої назад форми кривої пропозиції пропорційний прибутковий податок призводить до збільшення сумарної кількості праці у порівнянні з випадком відсутності податку. Відбувається зсув з т.А до т. В.

  • Крива пропозиції відображає співвідношення між ціною праці та кількістю праці, що пропонується. Інший спосіб зображення співвідношення між пропозицією праці та зарплатнею – вибір між споживанням та дозвіллям. Чим більшою кількістю дозвілля він нехтує, тим більшу кількість годин працює, а значить, тим більшим є його споживання чи дохід.



Рівновага до і після оподаткування

  • Рівновага до і після оподаткування

  • Бюджетна лінія до оподаткування. Оскільки індивід працює більше, він отримує більший дохід, що дає йому можливість купувати більше споживчих товарів.

  • Припустимо, що існує єдиний споживчий товар та індивід не може заощаджувати.

  • Бюджетна лінія показує альтернативні рівні споживання та праці.

  • Індивід отримує 5$ за годину. Якщо працює 30 годин на тиждень, отримує 150$.

  • Т.Е- рівновага споживача, точка дотику кривої байдужості до бюджетної лінії, їх нахил однаковий.

  • Нахил б.л. вказує на те, на скільки зросте його споживання у відповідь на збільшення ним пропозиції праці: на кожну додаткову годину праці індивід отримує додаткові 5$.

  • Вплив податків на рівновагу.

  • Пропорційний податок на прибуток – 50%. Певна частка доходу індивіда забирається державою. Це зміщує б.л. донизу. Нова рівновага –т. Е*. Податкове надходження – відстань між б.л. по вертикалі- Е*А.

  • Б.л. до оподаткування показує дохід індивіда перед оподаткуванням за пропозиції праці, відповідної до Е*. Б.л. після оподаткування показує його рівень споживання. Відмінність в тому, що він сплачує у вигляді податків.

  • В результаті 50% податку індивід зменшив пропозицію праці з 40 до 30 годин праці. Податкове надходження до держави:

  • 30 * 2.5$= 75 $.

  • Ефект збільшення зарплатні можна розділити на дві частини-ефект доходу та ефект заміни.

  • Ефект доходу від податку: податок на зарплату погіршує становище індивіда. Індивід споживатиме менше, а працюватиме більше.

  • Ефект заміни: віддача від праці зменшується, за кожну годину праці індивід отримує зарплатню w(1-t) замість w, де t – норма податку. Тому менше стало стимулів працювати. Ефект заміщує дозвілля споживанням товарів.



Приклад. ^ Ефект доходу. Зміщення б.л. OA паралельно вниз до CD. Зберігається рівень нахилу б.л., що відображає збільшення споживання від додаткової робочої години. Зарплатня залишається фіксованою, збільшуємо пропозицію праці. Перехід з т.E до E’. Індивід стає біднішим, він споживає менше товарів та дозвілля (нормальні блага).

  • Приклад. Ефект доходу. Зміщення б.л. OA паралельно вниз до CD. Зберігається рівень нахилу б.л., що відображає збільшення споживання від додаткової робочої години. Зарплатня залишається фіксованою, збільшуємо пропозицію праці. Перехід з т.E до E’. Індивід стає біднішим, він споживає менше товарів та дозвілля (нормальні блага).

  • Ефект заміни. Поворот б.л. з CD до OB- індивід утримується на тій самій кривій байдужості, пропозиція праці зменшується. Перехід з т. E’ до E*. Оскільки зарплатня зменшується, за будь-якого рівня корисності індивіди заміщують дозвілля споживчими товарами: вони працюють менше.

  • У випадку пропорційного прибуткового податку ефект доходу та заміни діють у протилежних напрямках. Ефект доходу спонукає індивіда працювати більше, ефект заміни- менше.

  • На рис.а) ефект заміни переважає ефект доходу (т.E* ліворуч від E). На б) два ефекти взаємно виключають один одного (т. E* під E), пропозиція праці залишається незмінною.

  • Показником того, як змінюється пропозиція праці при зміні зарплатні, є еластичність пропозиції праці:

  • ESlabor=%Slabor / %w.



Порівняння впливів паушального та пропорційного прибуткового податків на зарплату.

  • Порівняння впливів паушального та пропорційного прибуткового податків на зарплату.

  • Як пропозиція праці за паушального податку порівнюється з пропозицією праці при пропорційному прибутковому податку за умови, що норма податку обирається так, щоб залишити індивіда на тому ж рівні корисності, як й за паушального податку.

  • Паушальний податок – податок, величина якого не задежить від дій індивіда. Паушальний податок змушував би кожного громадянина сплачувати певну суму державі незалежно від доходу. Паушальний податок зміщує бюджетну лінію індивіда донизу, нахил б.л. залишається незмінним.

  • Якщо індивід працює 40 год на тиждень, його дохід до оподаткування – 200 дол., після оподаткування -100 дол. Якщо він працює 50 годин на тиждень, його дохід до оподаткування – 250 дол., після оподаткування – 150 дол.

  • На кожному з рівнів пропозиції праці його дохід зменшується рівно на 100 дол.

  • Паушальний податок має ефект доходу- оскільки індивіди опиняються в гіршому становищі, вони споживають менше товарів та дозвілля, значить більше працюють.

  • За паушального податку індивід обере точку E’, за прибуткового податку- точку E*. За прибуткового податку існує менша пропозиція праці. Це і є ефектом заміщення.

  • Порівняємо суми доходу, отриманого державою. Величина доходу вимірюється різницею між бюджетними лініями до і після оподаткування за існуючого рівня пропозиції праці.

  • Дохід від прибуткового податку- відрізок AE*.

  • У випадку паушального податку відстань між бюджетними лініями до і після оподаткування є величиною паушального податку. Вона є незмінною незалежно від обсягу пропозиції праці.

  • Тому A’E’ = AF= сумі надходжень з паушального податку. Індивід обирає E’. Додаткові надходження державі (надлишковий тягар)= E*F.



Деформації за нееластичності кривої пропозиції

  • Деформації за нееластичності кривої пропозиції

  • Чи існує викривлення (деформація), пов’язане з оподаткуванням прибутку, якщо еластичність пропозиції праці дорівнює нулю, така що кількість годин праці залишається після оподаткування такою ж, як й до нього?

  • Відповідь: так. Масштаб викривлення є пропорційним компенсованій еластичності пропозиції праці.

  • Це є відсотковою зміною в пропозиції праці у відповідь на поєднання відсоткового падіння норми зарплати, з достатньою величиною компенсації для утримання індивіда на початковому рівні корисності.



Одна з кривих байдужості відповідає низькому рівню заміщення між працею та товарами (низька компенсована еластичність пропозиції праці), інша – високому (висока компенсована еластичність пропозиції праці).

  • Одна з кривих байдужості відповідає низькому рівню заміщення між працею та товарами (низька компенсована еластичність пропозиції праці), інша – високому (висока компенсована еластичність пропозиції праці).

  • Масштаб суспільних втрат за високого рівня заміщення (висока компенсована еластичність) є значно більшим, ніж за низького ступеня заміщення.

  • Крім того, обсяг суспільних втрат швидко зростає пропорційно величині податку- подвоєння норми податку збільшує суспільні втрати в 4 рази.

  • Для невеликих податків на товар

  • DWL/tax revenue=1/2 t/p ED ,

  • Відношення суспільних втрат до одержаних надходжень є пропорційним до відсоткової величини норми податку та компенсованої еластичності попиту.

  • За податку на дохід відношення суспільних втрат до надходжень є пропорційним відсотковій величині норми податку та еластичності пропозиції праці:

  • DWL/tax revenue=1/2 t ESL.

  • ESL ≈ 0,11

  • T на дохід від зарплати =28%, DWL=1/2 x 0.28 x 0.84 ≈ 2% одержаної суми надходжень.



Оптимальне оподаткування

  • Оптимальне оподаткування

  • Чому не можна просто запровадити паушальний податок і не використовувати деформуючі податки? Чи існує спосіб проектування деформуючих податків, що мінімізує суспільні втрати?

  • Є такі погляди:

  • - слід запроваджувати прибутковий податок, проте обійтись без спеціальних податків на товари (сигарети, алкоголь), оскільки одна деформація краще ніж кілька.

  • - краще не оподатковувати дохід з відсотків, а просто нкласти податок на дохід від зарплати, оскільки оподаткування доходу з відсотків, впливаючи на рішення щодо заощаджень чи позик, завдає економіці додаткових деформацій.

  • Нас цікавлять структури оподаткування, які дають певні надходження і досягають певних розподільчих цілей, принаймні зменшують втрати ефективності.

  • Для чого потрібні деформуючі податки?

  • Аргумент, що держава не повинна накладати деформуючі податки, має право на існування, якщо держава володіє повною інформацією щодо характеристик кожної особи у суспільстві. Якщо уряд може визначити, хто має кращі можливості сплачувати податки, він може просто накласти вищі паушальні податки на таких осіб. Але важко виміряти можливості осіб, держава може базувати податки лише на очевидних змінних, таких як дохід та затрати.

  • Вибір уряду:

  • запровадити єдиний паушальний податок, який особа сплачує незалежно від своїх здібностей чи роду занять або

  • запровадити податок, що залежить від змінних, які легко визначити (затрати, рівень зарплати), і такий податок неминуче виявиться деформуючим.



Співвідношення між нерівністю та неефективністю

  • Співвідношення між нерівністю та неефективністю

  • Простіше в адміністративному відношенні та ефективніше (в показниках суспільних втрат) просто накласти єдиний паушальний податок. Якби всі особи були однаковими, не було б потреби накладати деформуючи податки.

  • Уряд може накладати більш прогресивний податок, який би перерозподілив більшу частку доходу, накладаючи на багатих більший тягар затрат уряду, але за рахунок зниження економічної ефективності. Зменшується ступінь нерівності, але лише ціною збільшення суспільних втрат.

  • Оптимальна податкова структура максимізує суспільний добробут, за якого баланс між рівністю та ефективністю найкраще відображає ставлення суспільства до цих конкурентних цілей.



Аналіз суспільних втрат від прогресивного оподаткування

  • Аналіз суспільних втрат від прогресивного оподаткування

  • У міру застосування податкової системи з метою досягнення більшої рівності суспільні втрати зростають.

  • Перша крива показує пропорційний прибутковий податок, за якого податкові зобов'язання є тією самою відсотковою величиною доходу для всіх осіб, незалежно від розміру їх доходу. Друга крива - простий прогресивний прибутковий податок, що накладається за загальною ставкою на різницю між доходом індивіда та певним критичним рівнем доходу Y’.

  • Індивіди, дохід яких нижчим за певного критичного рівня, одержують від держави дотацію

  • S= ставка податку (дохід-критичний рівень).





Податки за Рамсеєм

  • Податки за Рамсеєм

  • Податки Рамсея мінімізують суспільні втрати, пов’язані із здобуттям певної кількості надходжень через окремо взяті товарні податки.

  • Які податкові структури мінімізували б суспільні втрати, пов’язані з певною кількістю державних надходжень?

  • Припущення- всі особи ідентичні.

  • Податками Рамсея - товарні податки, що мінімізують суспільні втрати.

  • Податки Рамсея є пропорційними до суми обернених еластичностей попиту та пропозиції

  • k-коефіцієнт пропорційності, який залежить від загальної кількості надходжень,

  • t-податок на одиницю продукцію

  • p- ціна після оподаткування

  • ED -еластичність попиту (компенсована)

  • ES - еластичність пропозиції

  • Для максимізації вигоди від обсягу податкових надходжень чи для мінімізації надлишкового податкового тягаря необхідно, щоб податкові ставки були пропорційні до суми обернених цінових еластичностей попиту та пропозиції.



2. Приховування доходів від оподаткування

  • 2. Приховування доходів від оподаткування

  • Індивід може використати дві стратегічні можливості: (1) задекларувати весь сукупний доход або (2) приховати його певну частину від оподаткування. Стратегію індивіда, який максимізує прибуток за даних умов, можна модельно зобразити в такий спосіб.

  • Розрахунок індивіда охоплює такі змінні:

  • Yw— реальний доход індивіда;

  • Yd— задекларований доход індивіда;

  • Т — податок;

  • І — гранична податкова ставка (константа);

  • р — ймовірність того, що приховування прибутків буде виявлене й покаране (константа);

  • (1-р) — ймовірність того, що приховування прибутків не буде виявлене;

  • S — штрафні санкції;

  • s — гранична ставка штрафних санкцій у випадку вияв­лення порушень (залежить від розміру прихованих прибутків).

  • Очікуваний прибуток індивіда можна описати за допомо­гою такої формули:

    • Е(Y) = (1 -р)[(Yw-Т(Yd)]+р[Уw-Т(Yd)-S(Уw-Yd)].
  • Перша частина правої сторони рівняння (1 - р)[(Y) - Т(Yd)] становить очікуваний прибуток індивіда в разі приховання доходів, друга— р[Yw - Т(Yd) - S (Yw - Уd)] — очікуваний при­буток за виявлення порушень. Yd (перемінна рішень індивіда) обрана таким чином, щоб індивід міг максимізувати свій сукуп­ний очікуваний прибуток Е(Y). Далі перетворимо першу похід­ну δЕ/δУd із рівняння (11.26) і прирівняємо її до нуля:

    • δЕ/δУd = (1-р)(-T') +р(-Т' + S') = 0,
  • причому Т' = δЕ/δУd = t; S' = δЕ/δУd = s.



Додаток

  • 1. Економічна ефективність

  • Дебати стосуються питань: Чи не обмежує існуюча податкова система можливостей заощаджень і стимулів до праці; чи не має вона інших руйнівних економічних впливів?

  • Податки можуть бути неспотворюючими та спотворюючими.

  • Неспотворюючий податок (паушальний, lump-sum tax)– індивід ніяк не може змінити своїх податкових зобов’язань. Паушальний податок:

  • Податок, який необхідно сплачувати незалежно від доходів та статків

  • податок, який залежить від незмінних характеристик (вік, стать)

  • Спотворюючий податок- зв’язаний з намаганнями індивіда змінити свої податкові зобов’язання.

  • Приклад:

  • податок на товари (можна змінити податкові зобов’язання, зменшуючи кількість закупок товарів)

  • податок на дохід (можна змінити податкові зобов’язання, менше працюючи чи менше заощаджуючи)

  • Спотворюючи податки є неефективними в тому плані, що при заміні їх паушальним податком, надходження до бюджету зросли б при незмінному впливі на добробут індивідів.



Позитивні аспекти оподаткування

  • Позитивні аспекти оподаткування

  • Треба створювати таку податкову систему, яка б не створювала б негативного впливу на економічну ефективність.

  • Оподаткування може мати позитивне значення - виправити ринкову невдачу.

  • Приклад- коригуючи податки та субсидії. Збільшують надходження та підвищують ефективність розподілу ресурсів.

  • США- податок на хімічну промисловість (відшкодування коштів, витрачених на очистку та знищення токсичних відходів. Податок на енергоносії (збільшив би надходження до бюджету та зменшив невиправдане споживання енергії).

  • Негативні аспекти оподаткування

  • Приклад руйнівного ефекту - наслідок податку на вікна у Великій Британії.

  • Будь-яка податкова система впливає на поведінку.

  • Приклад – вплив податку на сімейний статус індивіда.

  • Фінансовий вплив оподаткування

  • В реальних показниках немає різниці в тому, чи я сам відкладаю грошу на пенсійне забезпечення, чи мій роботодавець забирає частину моєї платні і вкладає гроші в пенсійний план (який є повністю фінансованим) Але податкові мотиві є різними, в результаті чого індивіди воліють заощаджувати гроші через пенсійний план, а не самостійно. Як наслідок, ці фінансові ефекти можуть реально вплинути на економіку: пенсійні плани через систему обмежень можуть вкладати ці гроші інакше, ніж вклав би їх індивід особисто.

  • Ефекти загальної рівноваги(непрямі впливи оподаткування)

  • Накладання податку порушує рівновагу в економіці. Податок на відсоток може зменшити кількість пропозиції заощаджень і акціонерного капіталу, це, в свою чергу, може зменшити продуктивність праці працівників та їхню платню.

  • Ефекти оголошення

  • Економіка не може миттєво пристосуватися до нового податку. Оголошення про майбутнє оподаткування певного активу спричиняє негативний вплив на вартість активу.

  • Приклад- обговорення можливості скасування відсоткових відрахувань по заставних може викликатив індивідів передчуття серйозних втрат капіталу при інвестиціях у житло і, таким чином, значно зменшити попит на нові будинки.



2. Адміністративні витрати

  • 2. Адміністративні витрати

  • Управління податковою системоє пов’язане із значними коштами.

  • Прямі витрати- видатки на податкове управління.

  • Непрямі витрати- лягають на плечі платників податків. Це- вартість часу, витраченого на заповнення податкових декларацій, вартість обліку і видатки бухгалтерам та податковим інспекторам.

  • Чинники, за допомогою яких визначається адміністративна вартість податкової системи

  • Податкова система створює тиск на підприємства-треба декларувати доходи працівників

  • Складність

  • Диференціація норм податку між різним індивідами

  • Оподаткування певних категорій доходу може коштувати більше, ніж інших.



3. Гнучкість

  • 3. Гнучкість

  • Зміни економічної ситуації вимагають змін норм податків. Для одних податкових структур ці зміни відбуваються автоматично, для інших- важкими.

  • 4. Справедливість

  • Існують дві концепції справедливості: горизонтальна рівність та вертикальна рівність.



Схожі:

Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові iconМ. П. Драгоманова удк 372. 878 Падалка Галина Микитівна Лекція
Лекція з авторського курсу «Теорія І методика викладання мистецьких дисциплін» на тему: «Принципи навчання мистецтва»
Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові iconЛекція: Про оподаткування прибутку підприємств Платниками податку є
Резиденти: підприємницькі та непідприємницькі юридичні особи, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території...
Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові iconЛекція загальні питання методики викладання іноземних мов Основні принципи освіти І зміни у навчанні іноземних мов
У програмі “освіта” визначені основні завдання та шляхи реформування освіти в Україні, сформульовано основні принципи освіти. Серед...
Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові iconТема теоретичні основи оподаткування
Відповідно до Закону України „Про систему оподаткування” визначити склад податкової системи України
Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові iconКилимник І.І., Циганок В. Н
«Оподаткування підприємств» І «Оподаткування» студентами освітньо – кваліфікаційного рівня «бакалавр» напрямів підготовки 030504...
Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові iconКафедра літератури та іноземних мов
...
Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові iconКафедра літератури та іноземних мов
...
Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові iconДень відкритих дверей факультету економіки та оподаткування
Знайомство зі спеціальностями факультету економіки та оподаткування відбудеться 16 березня об 11: 00 в актовій залі університету...
Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові iconЛекція з авторського курсу «Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін» на тему: «Принципи навчання мистецтва»
Сутність і зміст принципів цілісності, культуровідповідності, естетичної спрямованості, індивідуалізації, рефлексії
Лекція 6 Принципи оподаткування та податкові iconСхема аналізу лекції
Тип лекції (вступна; інформаційна (тематична); заключна (підсумкова); оглядова; нетрадиційна (наприклад, лекція-брифінг, лекція-конференція,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи