Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту icon

Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту




Скачати 237.33 Kb.
НазваТема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
Дата27.06.2013
Розмір237.33 Kb.
ТипДокументи

План практичного 1.

Тема 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту.

Тема 2. Система забезпечення фінансового менеджменту.

Тема 3. Тема 4. Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках».

Питання. 1. Що таке фінансовий менеджмент? Які основні завдання він вирішує ?

Відповідь.

ФМ - це наука яка вивчає рух капіталу та управління грошовими потоками

В вітчизняній літературі фінансовий менеджмент

(управління фінансами) визначається як процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів господарюючого суб’єкта

та оптимізації обороту його грошових коштів ( 3, с.11).

^ Основні завдання:

1) придбання активів (планування інвестицій),

2) фінансування бізнесу (визначення структури капіталу)

3) управління активами, спрямованими на реалізацію певної мети

^ Питання 2. Матеріальна основа фінансового менеджменту, об’єкт та суб’єкт фінансового менеджменту. Функції фінансового менеджменту як об’єкту та суб’єкту управління.

Відповідь

Об’єктом управління в фінансовому менеджменті є

  1. організація грошового обігу,

  2. постачання фінансовими коштами та інвестиційними цінностями

3) основними та оборотними засобами,

4) організація фінансової роботи.

Функції фінансового менеджменту як об’єкту управління: 1. Створення доходів (нагромадження капіталу)(відтворювальна)

2. Здійснення витрат (розподільча)

3. Контроль ефективності (контрольна).

Суб’єктом управління в фінансовому менеджменті є

загальний вид діяльності, який відображає відношення людей в фінансовій роботі.

Основні функції фінансового менеджменту як суб’єкту управління:

1. Аналіз

2. Планування

3. Контроль

Інколи до них додатково відносять організацію та мотивацію.

Питання 3. В чому полягає мета фінансового менеджменту.

Відповідь

Основною метою ФМ є збільшення багатства її власників, що забезпечується шляхом постійного підвищення ринкової вартості компанії та її акцій.

Питання 4. Основні розширені завдання фінансового менеджменту:

Відповідь:

1.Забезпечення фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку;

2. Оптимізація грошового обігу і підтримка постійної платоспроможності підприємства;

3. Забезпечення максимізації чистого прибутку шляхом ефективного управління активами, оптимізації їх розміру і складу; ефективної амортизаційної, податкової і дивідентної політики;

  • . Забезпечення мінімізації фінансових ризиків.

Питання 5. Основні принципи фінансового менеджменту та основні стратегії ФМ.

Відповідь:

1.Плановість та системність – планування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з метою їх збалансування, системність у розробці стратегії і тактики фінансування.

2.Цільова спрямованність – орієнтація на цілі та завдання підприємства в даний період часу.

3.Диверсифікованність капіталовкладень.

4. Варіативність – розробка різних варіантів розвитку фінансової системи та вибір оптимальної.

5. Стратегічна орієнтованність – орієнтація на довгострокову стратегію розвитку підприємства.

Розрізняють стратегію виживання, стабілізації та розвитку

1. До функцій фінансового менеджменту, як управляючої системи, відносять:

а) управління активами;

б) управління капіталом;

в) розробка фінансової стратегії підприємства;

г) правильні відповіді а, б;

д) всі відповіді вірні;

е) вірних відповідей немає.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс – М.:Финансы и статистика, 1999. – 768 с. Ст. 68

^ 2. Максимілізація прибутку при заданому рівні фінансового ризику – це:

а) мета фінансового менеджменту;

б) завдання фінансового менеджменту;

в) принцип фінансового менеджменту;

г) концепція фінансового менеджменту.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс – М.:Финансы и статистика, 1999. – 768 с. Ст. 13

^ 3. Етапами реалізації фінансової політики підприємства є:

а) розробка науково обґрунтованих цілей функціонування та розвитку фінансів підприємств;

б) побудова й використання відповідного фінансового механізму;

в) здійснення практичних дій, направлених на досягнення розроблених цілей та поставленої мети;

г) вірними є відповіді а, в;

д) всі відповіді вірні;

е) вірних відповідей немає.

Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 496 с. Ст. 25

^ .4. До позикового капіталу належаь:

а) статутний капітал;

б) резервний капітал;

в) невиробничі витрати;

г) поточна кредиторська заборгованість;

д) всі попередні відповіді невірні.


^ 5. До нематеріальних активів належать:

а) довгострокові витрати підприємства на придбання ліцензій, різноманітних прав;

б) витрати підприємства на придбання цінних паперів;

в) довгострокові позички, видані іншими підприємствами під боргові зобов'язання.


^ Питання 4 ( тема 2). Які три основних рішення приймає менеджер в процесі фінансового управління Основні розширені завдання фінансового менеджменту:

Відповідь:

В процесі фінансового управління менеджер приймає три можливих рішення:

  • інвестиційне рішення;

  • фінансове рішення;

  • дивідендне рішення.


Питання 5 (тема 2). В чому полягає нова концепція організаційного забезпечення ?

Відповідь:

Нова концепція організаційного забезпечення _ концепція управління окремими напрямками фінансової діяльності підприємства на основі “центрів відповідальності”. Ця концепція, розроблена американським економістом Дж. Хіггінсом.


ІІІ. Питання для діскусії

Контрольне питання 1.В чому полягає оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії підприємства?

^ Оцінка ефективності є заключним етапом розробки фінансової стратегії підприємства і проводиться за слідуючими основними параметрами:

узгодження фінансової стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку. В процесі такої оцінки виявляється ступінь узгодження цілей, направлень та етапів в реалізації цих стратегій;

узгодженість фінансової стратегії підприємства з передбаченими змінами зовнішнього фінансового середовища. В процесі цієї оцінки визначається на скільки розроблена фінансова стратегія відповідає прогнозному розвитку економіки країни та змінам кон’юнктури фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів;

внутрішня збалансованість фінансової стратегії. При проведенні такої оцінки визначається на скільки узгоджуються між собою окремі цілі та цільові стратегічні нормативи майбутньої фінансової діяльності; на скільки ці цілі і нормативи кореспондують із змістом фінансової політики по окремим аспектам фінансової діяльності; на скільки узгоджені між собою за напрямками і в часі міроприємства по забезпеченню її реалізації;

реалізованість фінансової стратегії. В процесі такої оцінки в першу чергу розглядаються потенціальні можливості підприємства в формуванні власних фінансових ресурсів. Крім того, оцінюється рівень кваліфікації фінансових менеджерів та їх технічної оснащеності з позицій задач реалізації фінансової стратегії;

прийнятність рівня ризиків, пов’язаних з реалізацією фінансової стратегії. В процесі такої оцінки необхідно визначити, на скільки рівень прогнозних фінансових ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємства, забезпечує достатню фінансову рівновагу в процесі його розвитку і відповідає фінансовому менталітету його власників і відповідальних фінансових менеджерів. Крім того, необхідно оцінити, на скільки рівень цих ризиків допустимий для фінансової діяльності даного підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат і генерування загрози його банкрутства;

результативність розробленої фінансової стратегії. Оцінка результативності фінансової стратегії може бути оцінена перш за все на основі прогнозних розрахунків раніш розглянутої системи основних фінансових коефіцієнтів. Поряд з цим можуть бути оцінені і не фінансові результати реалізації розробленої стратегії – зростання ділової репутації підприємства; підвищення рівня управління фінансовою діяльністю структурних його підрозділів (при створенні “центрів відповідальності”); підвищення рівня матеріальної і соціальної задоволеності фінансових менеджерів (за рахунок ефективної системи їх матеріального стимулювання за результати фінансової діяльності; більш високого рівня технічного оснащення їх робочих місць та ін.).

Розробка фінансової стратегії і фінансової політики по найбільш важливим аспектам фінансової діяльності дозволяє приймати ефективні управлінські рішення, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства.

^ Контрольне питання 2. Чому виникає необхідність відділення власності від управління?

На підприємствах з одноосібним володінням або в товариствах одні й ті ж самі люди є власниками та управлінцями(менеджерами). Але в крупних фірмах володарі як правило не управляють фірмою з 5 основних причин:

  • як правило можна знайти професійних менеджерів досконало володіючих справою, які можуть бути краще підготовані, мати більший досвід та кращі особисті якості, необхідні для управління фірмою ніж володарі ( наприклад управління кіностудією або телекомпанією);

  • для досягнення ефективності у бізнесі необхідно об’єднання фінансових ресурсів багатьох домогосподарств, причому більшість з яких не буде приймати активної участі в управлінні бізнесом ( створення кінофільму);

  • в умовах невизначенності, властивих економічним процесам, інвестори намагаються диверсифікувати ризики, вкладаючи кошти в різні фірми, що неможливо без відділення власності від управління;

  • відділення власності від управління сприяє економії на отримані інформації. Менеджери як правило можуть зібрати більш точні дані про виробничі процеси фірми, вартість ресурсів, попиті на продукцію тощо. Власникам достатньо мати лише загальне уявлення про виробничі процеси та технології, ступені ефективності фірми, попиті на її продукцію( створення кінофільму);

  • існує ефект кривої навчання або ефект функціонующого підприємства, який також сприяє відділенню власності від управління. Припустимо власник хоче продати всю рбо частину підприємства. Якщо він є менеджером, то новим власникам прийдеться навчатись у нього ефективному управлінню бізнесом, переймати досвід, якщо він не є менеджером, то останній може продовжити роботу в фірмі на нового власника. Корпоративна форма організації бізнесу особливо ефективна при відділенні власності від управління оскільки допускає довольно часті зміни у списку власників( в зв’язку з переходом прав власності на акції) без порушення нормальної діяльності фірми.

Контрольне питання 3. Які основні причини відділення функцій управління фірмою від прав власності на неї? Яким чином корпоративна форма організації бізнесу сприяє такому розподілу?

Слід мати на увазі, що при відокремленій формі управління створюється небезпека конфлікту інтересів (conflict of interest) власників та менеджерів. Наприклад, мета діяльності керівництва компанії можуть відрізнятись від мети акціонерів фірми. В великій корпорації акціонерний капітал може бути настільки розпорошеним, що акціонерам важко контролювати та впливати на дії керівництва. Таким чином, виокремлення формі управління від прав власності може породжувати ситуацію при якій менеджмент може діяти,виходячи не з інтересів власників, а зі своїх власних інтересів. Керівництво корпорації можна представити як довірених осіб ( agents), які діють в інтересах власників компанії та які делегують їм право прийняття рішень.

Існує навіть теорія представництва (agency theory), яка була розроблена Майклом Дженсеном та Вільямом Меклінгом, де було показано, що довірітелі (акціонери) можуть бути впевнені в тому, що їх довірені особи ( керівництво корпорації) можуть приймати оптимальні рішення лише при наявності певних стимулів та тільки тоді, коли їх діяльність буде контролюватись. Перелік можливих стимулів включає : опціони на акції своєї компанії, бонуси та додаткові пільги ( наприклад, автомобіль), причому ці стимули повинні залежати від того, наскільки управлінські рішення відповідають інтересам власників( акціонерів). Контроль за діяльністю довіреної особи полягає в підписанні з ним спеціальних контрактів, систематичним переглядом пільг, що надаються керівництву, аудитом фінансової звітності, обмеженням в прийнятті управлінських рішень. Чим менше акцій у менеджерів компанії, тим більшою є потреба в моніторингу їх діяльності зі сторони „зовнішніх” акціонерів.

^ В цілому конфлікт інтересів можна знизити за допомогою наступних 5 факторів:

1. Дисципліна, яку вимагає сам ринок, оскільки основним винуватцем провала фірми завжди є її керівник.

2. Внутрішній контроль, що здійснюється незалежними директорами або за допомогою обов’язкового голосування, що здійснюється інституціональними акціонерами.

3. Регулювання, яке охоплює склад Ради директорів, структуру компанії та вимоги звітності її співробітників, включаючи топ-менеджерів.

4. Прозорість, що включає стандарти бухгалтерської звітності та проведення незалежного аудиту.

5. Необхідність обов’язкового соблюденія правил порядності, гідності, чесності та загальноприйнятих норм моралі.

Існує також припущення, що моніторінг діяльності керівництва здійснюється не власниками компаній, а безпосередньо самим ринком управлінських кадрів, оскільки ефективні ринки капіталу подають достатньо читкі сигнали щодо відносної вартості акцій( та інших цінних паперів) компанії, а отже і о якості керівництва нею.Відповідно менеджер з добрим послужним списком може швидче знайти іншу роботу, якщо в цьому виникає необхідність. Таким чином, конкурентний ринок управлінських кадрів дисциплінує менеджерів. В даній ситуації суттєво зростає важливість сигналів щодо ринкової вартості компанії.

^ Контрольне запитання 4. В чому полягає соціальна відповідальність компанії?

Мета максимізації ринкової вартості компанії зовсім не виключає, що керівництво компанією повинно ігнорувати соціальну відповідальність своєї компанії, зокрема захист прав споживачів, виплату справедливої зарплати співробітникам, застосування чесних методів найму працівників та забезпечення для них безпечних умов праці, підтримку освіти та захист зовнішнього середовища. Менеджери повинні відстоювати не тільки інтереси акціонерів, але й прймати до уваги інтереси інших зацікавлених осіб (stakeholders: акціонерів, кредиторів, кліентів, службовців, поставщиків, місцевих органів влади тощо).

“ Корпоративне громадянство“, що полягає в системі відносин між бізнесом та суспільством є одним з обов’язкових складових сучасного бізнесу. Але оскільки критерії соціальної відповідальності на сьогодні не є чіткими, важко інколи виробити політику, спрямовану на її реалізацію.

^ Контрольне запитання 5. В чому сутність корпоративного управління.

Під корпоративним управлінням мається на увазі система управління та контролю за діяльністю корпорації. Воно охоплює відносини між акціонерами, Радою директорів та топ-менеджерами компанії. В межах таких відносин здійснюється постановка цілей та здійснюється контроль ефективності діяльності компанії. Велике значення для успіху корпоративного управління мають наступні категорії осіб: власники звичайних акцій, які обирають Раду директорів, самі члени Ради директорів, вищі керівні особи компанії, які очолюються генеральним директором (Chief executive officer – CEO). Рада директорів виконує роль незалежного контродюючого органу по відношенню до керівництва компанією, гарантуючи що воно діє виключно в інтересах її акціонерів.

Вона формує політику компанії та надає рекомендації генеральному директору та іншим вищим керівникам, які керують її поточною діяльністю. Рада директорів розглядає та затверджує стратегію розвитку компанії, великі івестиції, придбання інших компаній, а також контролює виконання виробничих планів, складання бюджетів капіталовкладень та фінансових звітів, що надаються власникам звичайних акцій. В США Рада директорів нараховує 10-11 членів, причому генеральний директор одночасно виконує роль і председателя Ради директорів. В Європі – це різні люди. В США в 2002 році навіть було прийнято спеціальний закон Сарбейнса-Окслі( Sarbanes-Oxley-SOX), в якому розглядаються питання корпоративного керівництва, аудита, бухобліку, оплати праці керівників, а також своєчасного та детального розкриття корпоративної інформації. Цей закон спрямован на проведення реформ, спрямованих проти махінацій на корпоративному рівні та в сфері бухобліку( скандали з компаніями Enron, WorldCom тощо). Закон передбачає додаткові санкції за порушення законів о цінних паперах, а також введення більш високих стандартів корпоративного управління. Згідно з цим законом було створено некомерційну корпорацію – Раду по надзору за бухобліком в відкритих акціонерних компаніях( Public Company Accounting Oversight Board – PCAOB) для надзору над аудиторами відкритих акціонерних компаній з метою захисту інтересів інвесторів, а також суспільних інтересів при підготовці інформативних, точних та незалежних аудиторських звітів. Комісії по цінним паперам та біржам(Securities and Exchange Commission – SEC) надано право розробляти стандарти проведенняа аудиту, контролю якості, ділової етики, розкриття інформації для відкритих акціонерних компаній та х аудиторів, проводити розслідування стосовно порушення відповідних законів та приведення до відповідальності винних за ці порушення.

Місце та роль фінансового менеджера в компанії.

На рис.1. зображено типову схему організаційної структури виробничої компанії.



Рис.1.2. Типова схема організаційної структури виробничої компанії.

Віце-президент по фінансах (фінансовий директор- Chief financial officer(CFO)) в ній підпорядковується , як правило, безпосередньо президенту фірми(Chief executive officer(CEO)). В великих компаніях, фінансова діяльність за яку відповідає фінансовий директор, розподіляється на два напрями : перший очолює казначей ( начальник фінансового управління – treasure), другий очолює головний бухгалтер( controller).

Основні обов’язки головного бухгалтера охоплюють сферу бухобліку( калькуляція витрат, бюджетування, прогнози тощо).

До основних обов’яків казначея відноситься сфера, що найбільше асоціюється з фінансовим менеджментом, а саме, інвестиції( довгострокове планування інвестицій, управління пенсійним фондом компанії), фінансуванням (взаємовідносини з інвестиційними та коомерційними банками, відношення з інвесторами, виплата дивідентів), управління активами(контроль та регулювання грошових операцій, управління дебіторською заборгованністю).

^ Питання для обговорення

  1. Чи сумісна, в принципі, мета, що полягає в беззбитковій діяльності (нульовий прибуток) за певний кінцевий прміжок часу (3-5) років з метою максимізації добробуту акционерів?

  2. Чи повинні керівники компанії бути власниками крупних пакетів звичайних акцій цієї компанії. Наведіть всі „за” та „проти” такого підхода

  3. Яким чином баланс ризику та виногороди вливає на поведінку фінансового керівника?

  4. Співставте ролі казначея та головного бухгалтера в діяльності фірми

  5. Що таке корпоративне управління та роль в ньому ради директорів.

  6. Виберіть добре відомого Вам фінансового посередника та поясніть його роль в економіці. Чи сприяє він підвищенню ефективності фінансових ринків?

^ 7. Яким в цілому буде ймовірний вплив перелічених нижче подій на ринки грошей і капіталів?

а) В країні знижується норма заощадження у приватних осіб.


b) Приватні особи збільшують свої заощадження в ощадно-позичкових
асоціаціях і зменшують свої заощадження в банках.


с) Держава оподатковує приріст капіталу по звичайній ставці
прибуткового податку.


d) Спостерігається непередбачена й досить значна інфляція,
рівень цін стрімко зростає.


е) Ощадні установи й кредитори підвищують трансакційні
витрати на заощадження й надання позички.

ІІІ. Питання для діскусії ( тема 2)

1. Застосування яких підходів до виокремлення центрів управління на підприємствах різних масштабів (мале, середнє, велике, крупне) ви вважаєте доцільнішим? Обґрунтуйте свій погляд.

- Мале підприємство. Як правило, для малого підприємства виокремлення центрів управління є недоцільним через невеликий масштаб, а всі функції по управлінню беруть на себе директор та головний бухгалтер.

- ^ Середнє підприємство. Для середнього підприємства може використовуватися ієрархічний підхід, який передбачає виокремлення фінансової служби, як одного з центрів управління підприємством. При цьому, якщо підприємство має декілька підрозділів, то в кожному може бути своя фінансова служба (або просто окремий менеджер), що буде підзвітна центральній фінансовій службі.

- ^ Велике підприємство. Для такого підприємства варто використовувати функціональний підхід, який передбачає створення окремих функціональних підрозділів (планування, обліку, контролю тощо), що підзвітні центральній фінансовій службі. Це дозволяє даній службі делегувати частину своїх повноважень і виконувати координуючі функції, що є найбільш доцільним для великого підприємства.

^ Питання для самостійного опрацювання (тема 2).

1. Чим система фінансового контролілнгу відрізняється від простої централізованої перевірки фінансової звітності на різних рівнях управління?

Питання для обговорення

1. Чим система фінансового контроллінгу відрізняється від простої децентралізованої перевірки фінансової звітності на різних рівнях управління?


За своєю суттю фінансовий контролінг, що набув значного поширення у великих компаніях з розгалуженою мережею у країнах з розвиненою ринковою економікою, є системою контролю, що забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямками фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від прогнозних чи планових та чинників, що зумовили ці відхилення, і прийняття управлінських рішень по нормалізації процесу управління фінансами підприємства.

Відповідно основними характеристиками фінансового контролінгу є:

  1. системність;

  2. багатофункціональність;

  3. спрямованість на досягнення фінансової стратегії підприємства;

  4. орієнтованість на кількісні показники;

  5. своєчасність, простота і гнучкість побудови системи;

  6. побудова:

а) системи пріоритетів показників, що контролюються,

б) системи кількісних стандартів контролю,

в) системи моніторингу показників, які включаються у фінансовий контролінг,

г) системи інформативних звітних показників по кожному виду фінансового контролінгу,

д) системи алгоритмів дій з усунення відхилень;

  1. використання даних як фінансового, так і управлінського обліку.

Тому можна стверджувати, що фінансовий контролінг є поняттям набагато ширшим за просту децентралізовану перевірку фінансової звітності на різних рівнях управліннях. Відповідно остання може бути одним з заходів чи методів фінансового контролінгу, який, як можна побачити, загалом є новою прогресивною комлексною системою внутрішнього контролю.


^ 2. За яким принципом краще побудувати систему організаційного забезпечення для:

а) великого промислового підприємства;

б) торговельного підприємства, яке працює у кількох регіонах;

в) багатофіліального комерційного банку;

г) страхової компанії без філіалів;

д) малого підприємства сфери послуг.

^ Для обговорення в аудиторії

Ситуація 1. В чому полягає перевага корпоративної форми організації бізнесу?

1. Обгрунтуйте значення такої переваги для володаря родинної перукарні або маленької родинної кав’ярні.

2. Обгрунтуйте значення такої переваги для успішного підприємця, який володіє декількома підприємствами.

Оберіть та опишить тільки один випадок, можливі Ваші варіанти.

Ситуація 2. Який тип корпорації виграє від прогресивної шкали оподаткування?

Задача 1.1.

Ліквідаційна вартість фірм А і Б за оцінкою суду дорівнює а) 6.4 млрд.грн.;

б) 4.9 млрд.грн..

У разі реорганізації прогнозується отримання щорічних чистих грошових потоків у розмірах: а) 1.2 млрд.грн.;б) 0.35 млрд.грн..

Середньозважена вартість капіталу дорівнює : а) 15%; б) 9%.

Суд збирається прийняти рішення про ліквідацію фірм А і Б. В якому випадку ( а) чи б) ) це буде доцільніше?

Відповідь:


 

Щорічні чисті грошові потоки у разі реорганізаціі

Серед. вартість капіталу

Вартість підприємства при реорганізації

Вартість підприємства при ліквідації

Рекомендація

Фірма А

1,2 млрд грн

15%

8 млрд грн

6,4 млрд грн

доцільно реорганізувати

Фірма Б

0,35 млрд грн

9%

3,8 млрд грн

4,9 млрд грн

доцільно ліквідувати


Вартість підприємства при реорганізації розрахована як вартість нескінченного грошового потоку:

, де ^ С - щорічні чисті грошові потоки у разі реорганізаціі, r - середньозважена вартість капіталу


Задачі для самоперевірки


Задача 1.1. Сергій Коваленко є одноосібним власником невеликої фірми, що займається ремонтом квартир. У фірмі працюють дев'ять співробітників, річна заробітна плата яких складає 480 тис. грн. Загальна сума зобов'язань фірми складає 90 тис. грн., а її сумарні активи складають 263 тис.грн.

З урахуванням вартості своєї фірми чиста вартість усього майна Сергія складає 467 тис.грн., а вартість його зобов'язань, не пов'язаних з бізнесом, які представлені заставною на його будинок, - 42 тис. грн. Сергій хотів би взяти в компаньйони одного зі своїх робітників, Анатолія Сигова. Питання полягає лише в тому, якій формі організації бізнесу віддати перевагу: товариству або корпорації (у цьому випадку Сигов міг би отримати частину акцій).
Чиста вартість особистого майна Анатолія складає 36 тис.грн.

a) Який ступінь юридичної відповідальності Сергія у випадку пред'явлення йому великого позову (наприклад, у розмірі 600 тис. грн.), якщо він є одноосібним власником своєї фірми?
b) Який ступінь юридичної відповідальності Сергія , якщо його фірма буде організована як товариство? Чи поділяють ризик партнери по товариству?

c) Який ступінь юридичної відповідальності Сергія , якщо його фірма буде організована як корпорація?

Відповідь:

1. a ) Сергій несе відповідальність по всіх зобов'язаннях, як зафіксованих у бухгалтерській звітності, так і тих, які можуть бути йому пред'явлені. У випадку програшу судового позову він втратить усе своє майно, чиста вартість якого складає 467 тис. грн. Навіть якщо йому не буде пред'явлений позов, він відповідає за 90 тис. грн. зобов'язань своєї фірми, якщо з якоїсь причини не зможе їх погасити.


b ) Він як і раніше може втратити всі свої чисті активи, оскільки чиста вартість особистого майна Сигова недостатня, щоб відшкодувати велику суму, на яку пред'явлений позов: 600 тис грн. - 36 тис. грн. = 564 тис. грн. Оскільки чиста вартість особистого майна цих двох партнерів непорівнянна, непорівнянний і їх ризик. Сергій в будь-якому випадку втратить значно більше.


c ) При використанні корпоративної форми організації бізнесу він міг би втратити цей бізнес - і тільки. Власний капітал компанії становить: 263 тис. грн. - 90 тис. грн. = 173 тис. грн., і ця сума представляє величину особистої фінансової участі Сергія в бізнесі. Залишок чистої вартості його майна (467 тис. грн. - 173 тис. грн. = 294 тис. грн.) при використанні корпоративної форми буде захищений.


Питання для самостійного вивчення.

  1. Якою є схема фінансового менеджменту:


Фінансове завдання ( визначення цілей користування капіталом)


Вибір методів, важелів і прийомів використання фінансових ресурсів і капіталу


Прийняття рішення , складання програми заходів і фінансового плану


Організація виконання рішення


Контроль за виконанням рішення


Аналіз та оцінка результатів


Ситуація 1.1. Компанія Серго Ltd має такі дані про величину довгострокового капіталу та річному прибутку:


Вкладений капітал

( складається з звичайних акцій номінальною вартістю 1 у.о.) 100 000 у.о.


^ Чистий прибуток після оподаткування 15 000 у.о.


Компанія розглядає питання щодо випуску 20000 нових звичайних акцій вартістю 1 у.о. з наступним вкладенням отриманих коштів в проек,що забезпечує прибуток після оподаткування в розмірі 2000 у.о.

Щоб Ви порадили зробити менеджерам, якщо б метою підприємства було б:

1) максимальне збільшення загального прибутку , доступного власникам звичайних акцій;

2) максимальне збільшення прибутку в розрахунку на 1 акцію?

Відповідь:

Хоча загальний прибуток, доступний власникам звичайних акцій буде збільшено за рахунок інвестицій, прибуток в розрахунку на 1 акцію зменшиться ( поточний прибуток на 1 акцію складає 15% ( 15 000/ 100 000), в той час як пропонуєма норма прибутку по цьому проекту складає 10% (2 000/ 20 000).

Відповідно, мета отримання максимального чистого прибутку , який є доступним власникам звичайних акцій, приводить до рішення вкласти кошти, а мета максимального чистого прибутку в розрахунку на 1 звичайну акцію приводить до висновку відмовитись від цієї можливості.

Основна проблема використання в якості цілі бізнесу максимального збільшення прибутку полягає в тому, що як правило, це має короткострокову перспективу, в той час як максимальне збільшення цінності для акціонера – довгострокова ціль. Між короткостроковою та довгостроковою ефективністю можуть виникати суперечності. Цілком ймовірно, що , наприклад, короткострокові прибутки можуть збільшуватись за рахунок довгострокових прибутків.


Ситуація 1.2. Чи можете ви уявити дії, якими можна збільшити короткострокові прибутки за рахунок довгострокових прибутків?

Відповідь:

Менеджери підприємства можуть скоротити поточні витрати за рахунок:

Скорочення витрат на дослідження та розробки;

Скорочення витрат на освіту та підвищення кваліфікації персоналу;

Придбання менш якісних матеріалів;

Послаблення контролю за якістю продукції тощо

Така політика може мати вигідні наслідки для короткострокових прибутків, але підірвати довгострокові прибутки та ефективність роботи підприємства.


Ситуація 1.3. Якого рода дії можна зробити, щоб гарантувати, що менеджери діють в інтересах акціонерів?

Відповідь:

Зазвичай на практиці застосовуються два типи дій:

1) акціонери можуть наполягати на ретельному контролі за діями менеджерів та використанням ресурсів компанії

2) акціонери можуть запроваджувати стимули для менеджерів, які пов’язують їх винагороду з динамікою урсу акцій компанії. Таким чином, інтереси менеджерів та акціонерів в певній мірі збігаються.


Перший варіант є гарним в теорії, але на практиці його важко застосувати за рахунок великої вартості.Оскільки багато акціонерів, що володіють незначними пакетами акцій і їм важко контролювати індивідуально поведінку менеджерів, що також є і затратним.

Другий варіант також може виявитись дорогим тта складним в реалізації. Оскільки такі заохочувальні плани як правило включають опціони акцій (share options). Ці опціони дають менеджерам право, але не зобов’язання, купувати акції компанії по заздалегідь узгодженій ціні на певну майбутню дату. Якщо поточна ринкова вартість акцій перевищує їх узгоджену ціну на дату покупки, то менеджери отримують прибуток, реалізувавши опціон.

^ Ситуація 1.4. Подумайте над проблемами, що виникають в зв’язку з даною формою заохочень?

Одна можлива проблема полягає в тому, що зміни цін на акції компанії можуть не контролюватись менеджерами . Можуть мати місце коливання цін на ринку в цілому, під час яких менеджери не мають можливості впливу на них, але які впливають на ринкову вартість акцій компанії ( і винагороду, яку отримують менеджери). Інша проблема полягає в тому, що така форма заохочення може стимулювати менеджерів впроваджувати проекти, що несуть значний ризик.Оскільки, чим вище ризик, тим вище очикуваний доход Однак акціонери можуть не бажати того, щою рівень ризику підприємства змінювався.погодитись ь


Задача 2 ( Тема 2)

Компанія Лаговест може одержати позику із процентною ставкою 12% на один рік. Також очікується 7%рівень інфляції..

a) На яку приблизно реальну ставку прибутковості розраховує кредитор? Яка додаткова премія за інфляцію закладена в номінальну процентну ставку?

b) Якщо виявиться, що цього року інфляція складе 4%, чи нанесе це якийсь збиток кредиторові? Чи нанесе це якийсь збиток компанії? Чому?

c) Хто виграє й хто програє , якщо виявиться, що інфляція цього року складе 6%?

Розв’язок?


ІІІ. Питання для діскусії

1. Застосування яких підходів до виокремлення центрів управління на підприємствах різних масштабів (мале, середнє, велике, крупне) ви вважаєте доцільнішим? Обґрунтуйте свій погляд.

- Мале підприємство. Як правило, для малого підприємства виокремлення центрів управління є недоцільним через невеликий масштаб, а всі функції по управлінню беруть на себе директор та головний бухгалтер.

- ^ Середнє підприємство. Для середнього підприємства може використовуватися ієрархічний підхід, який передбачає виокремлення фінансової служби, як одного з центрів управління підприємством. При цьому, якщо підприємство має декілька підрозділів, то в кожному може бути своя фінансова служба (або просто окремий менеджер), що буде підзвітна центральній фінансовій службі.

- ^ Велике підприємство. Для такого підприємства варто використовувати функціональний підхід, який передбачає створення окремих функціональних підрозділів (планування, обліку, контролю тощо), що підзвітні центральній фінансовій службі. Це дозволяє даній службі делегувати частину своїх повноважень і виконувати координуючі функції, що є найбільш доцільним для великого підприємства.

^ Питання для самостійного опрацювання.

1. Чим система фінансового контролілнгу відрізняється від простої централізованої перевірки фінансової звітності на різних рівнях управління?

Питання для обговорення

1. Чим система фінансового контроллінгу відрізняється від простої децентралізованої перевірки фінансової звітності на різних рівнях управління?


За своєю суттю фінансовий контролінг, що набув значного поширення у великих компаніях з розгалуженою мережею у країнах з розвиненою ринковою економікою, є системою контролю, що забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямками фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від прогнозних чи планових та чинників, що зумовили ці відхилення, і прийняття управлінських рішень по нормалізації процесу управління фінансами підприємства.

Відповідно основними характеристиками фінансового контролінгу є:

  1. системність;

  2. багатофункціональність;

  3. спрямованість на досягнення фінансової стратегії підприємства;

  4. орієнтованість на кількісні показники;

  5. своєчасність, простота і гнучкість побудови системи;

  6. побудова:

а) системи пріоритетів показників, що контролюються,

б) системи кількісних стандартів контролю,

в) системи моніторингу показників, які включаються у фінансовий контролінг,

г) системи інформативних звітних показників по кожному виду фінансового контролінгу,

д) системи алгоритмів дій з усунення відхилень;

  1. використання даних як фінансового, так і управлінського обліку.

Тому можна стверджувати, що фінансовий контролінг є поняттям набагато ширшим за просту децентралізовану перевірку фінансової звітності на різних рівнях управліннях. Відповідно остання може бути одним з заходів чи методів фінансового контролінгу, який, як можна побачити, загалом є новою прогресивною комлексною системою внутрішнього контролю.

Схожі:

Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту iconТема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент?
Питання Матеріальна основа фінансового менеджменту, об’єкт та суб’єкт фінансового менеджменту. Функції фінансового менеджменту як...
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту iconТеоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
Для студентів спеціальностей: 050106 “облік та аудит”, 050107 – “економіка підприємства”
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту iconТема Система забезпечення фінансового менеджменту
Правове та податкове середовище фінансового менеджменту вплив форми власності на прийняття фінансового рішення
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту iconТема Види та форми роботи
Змістовий модуль Теоретичні та організаційні основи корекційно-педагогічної діяльності
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту iconТема Види та форми роботи
Змістовий модуль Теоретичні та організаційні основи корекційно-педагогічної діяльності
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту iconРобочий зошит з дисципліни «валютна політика»
Змістовий модуль Економічна сутність та теоретичні основи валютної політики Тема Організаційні засади валютної політики
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту iconАнотація дисципліни «Фінансовий менеджмент»
Це підкреслює значимість фінансового менеджменту як найбільш важливої й складної підсистеми менеджменту. Особлива потреба у формуванні...
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту iconРозділ №1 Загальний огляд фінансового менеджменту Значення фінансового менеджменту
Будь яка фірма може розглядатись як сукупність капіталів, що поступають з різних джерел надходження
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту iconТема Система забезпечення фінансового менеджменту. Питання. Що таке система організаційного забезпечення фінансового менеджменту?
Питання. Що таке система організаційного забезпечення фінансового менеджменту?
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту iconТеми рефератів з курсу "Основи менеджменту"
Організаційні структури управління підприємством, товариством та іншими формами підприємницької діяльності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи