Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? icon

Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент?




НазваТема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент?
Сторінка1/5
Дата27.06.2013
Розмір0.54 Mb.
ТипПитання
  1   2   3   4   5

Тема 1. Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту.


Питання. 1. Що таке фінансовий менеджмент? Які основні завдання він вирішує ?

Відповідь.

ФМ - це наука яка вивчає рух капіталу та управління грошовими потоками

В вітчизняній літературі фінансовий менеджмент

(управління фінансами) визначається як

процес управління формуванням, розподілом

і використанням фінансових ресурсів

господарюючого суб’єкта

та оптимізації обороту його грошових коштів ( 3, с.11).

^ Основні завдання:

1) придбання активів (планування інвестицій),

2) фінансування бізнесу (визначення структури капіталу)

3) управління активами, спрямованими на реалізацію певної мети

^ Питання 2. Матеріальна основа фінансового менеджменту, об’єкт та суб’єкт фінансового менеджменту. Функції фінансового менеджменту як об’єкту та суб’єкту управління.

Відповідь

Об’єктом управління в фінансовому менеджменті є

  1. організація грошового обігу,

  2. постачання фінансовими коштами та інвестиційними цінностями

3) основними та оборотними засобами,

4) організація фінансової роботи.

Функції фінансового менеджменту як об’єкту управління: 1. Створення доходів (нагромадження капіталу)(відтворювальна)

2. Здійснення витрат (розподільча)

3. Контроль ефективності (контрольна).

Суб’єктом управління в фінансовому менеджменті є

загальний вид діяльності, який відображає відношення людей в фінансовій роботі.

Основні функції фінансового менеджменту як суб’єкту управління:

1. Аналіз

2. Планування

3. Контроль

Інколи до них додатково відносять організацію та мотивацію.

Питання 3. В чому полягає мета фінансового менеджменту.

Відповідь

Основною метою ФМ є збільшення багатства її власників, що забезпечується шляхом постійного підвищення ринкової вартості компанії та її акцій.

Питання 4. Основні розширені завдання фінансового менеджменту:

Відповідь:

1.Забезпечення фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку;

2. Оптимізація грошового обігу і підтримка постійної платоспроможності підприємства;

3. Забезпечення максимізації чистого прибутку шляхом ефективного управління активами, оптимізації їх розміру і складу; ефективної амортизаційної, податкової і дивідентної політики;

  • . Забезпечення мінімізації фінансових ризиків.

Питання 5. Основні принципи фінансового менеджменту та основні стратегії ФМ.

Відповідь:

1.Плановість та системність – планування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з метою їх збалансування, системність у розробці стратегії і тактики фінансування.


2.Цільова спрямованність – орієнтація на цілі та завдання підприємства в даний період часу.

3.Диверсифікованність капіталовкладень.

4. Варіативність – розробка різних варіантів розвитку фінансової системи та вибір оптимальної.

5. Стратегічна орієнтованність – орієнтація на довгострокову стратегію розвитку підприємства.

Розрізняють стратегію виживання, стабілізації та розвитку


ІІ. Тести до теми 1.

1. Матеріальна основа фінансового менеджменту – це:

а) фінансові ресурси;

б) фінансові потреби;

в) реальний грошовий обіг;

г) фінансова діяльність підприємства.

Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 496 с. Ст. 16

^ 2. Фінансовий менеджмент виконує комплекс наступних функцій:

а) відтворна, розподільча, координуюча;

б) відтворна, розподільча, контрольна;

в) відтворна, регулююча, контрольна;

г) всі відповіді вірні;

д) вірних відповідей немає.

Фінансовий менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / А.М. Поддєрьогін, Л.Д. Буряк, Н.Ю. Калач та ін. – К.: КНЕУ, 2001. – 294 с.Ст. 12

^ 3. До фінансових важелів належить:

а) кредитування;

б) інвестування;

в) форми розрахунків;

г) страхування;

д) заставні операції;

е) прогнозування;

є) фондоутворення.

Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 496 с. Ст. 35

^ 4. До принципів фінансового менеджменту належить:

а) динамізм управління;

б) ліквідність підприємства;

в) контроль за прийняттям рішень фінансового характеру;

г) мобілізація фінансових ресурсів.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. – 528 с.Ст. 10

^ 5. Головною метою фінансового менеджменту є:

а) оптимізація грошового обороту підприємства;

б) забезпечення максимізації добробуту власників підприємства;

в) мінімізація ризиків;

г) підвищення фінансової стійкості підприємства;

д) максимізація прибутку підприємства.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс. – К.: Ника-Центр, Эльга, 2001. – 528 с.Ст. 11


^ 6. Які з наведених тез характеризують теорію портфеля (за Г. Марковіцем)?

а) вкладення заданого обсягу інвестиційного капіталу в один об’єкт інвестицій є ризикованішим, ніж інвестування цієї ж суми в різні об’єкти;

б) рішення щодо фінансування та інвестування повинні прийматися узгоджено;

в) рівень заборгованості підприємства впливає на ціну залучення фінансових ресурсів;

г) інвестиційний портфель потрібно формувати за рахунок активів з мінімальним рівнем ризику.

Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 496 с. Ст. 11

^ 7. До функцій фінансового менеджменту, як управляючої системи, відносять:

а) управління активами;

б) управління капіталом;

в) розробка фінансової стратегії підприємства;

г) правильні відповіді а, б;

д) всі відповіді вірні;

е) вірних відповідей немає.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс – М.:Финансы и статистика, 1999. – 768 с. Ст. 68

^ 8. Альтернативні витрати – це:

а) витрати, які понесло б підприємство при виборі іншого можливого варіанту вкладання коштів;

б) дохід, який одержало б підприємство при виборі іншого можливого варіанту вкладання коштів;

в) мінімальні витрати, які несе підприємство при виборі певного варіанту вкладення коштів;

г) максимальний варіант, який одержує підприємство при виборі певного варіанту вкладення коштів.

Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. – М.: Финансы и статистика, 1999. – 768 с. Ст. 68

^ 9. Максимілізація прибутку при заданому рівні фінансового ризику – це:

а) мета фінансового менеджменту;

б) завдання фінансового менеджменту;

в) принцип фінансового менеджменту;

г) концепція фінансового менеджменту.

Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учебный курс – М.:Финансы и статистика, 1999. – 768 с. Ст. 13

^ 10. Етапами реалізації фінансової політики підприємства є:

а) розробка науково обґрунтованих цілей функціонування та розвитку фінансів підприємств;

б) побудова й використання відповідного фінансового механізму;

в) здійснення практичних дій, направлених на досягнення розроблених цілей та поставленої мети;

г) вірними є відповіді а, в;

д) всі відповіді вірні;

е) вірних відповідей немає.

Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник: / За ред. проф. Г.Г. Кірейцева. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 496 с. Ст. 25

^ . 11. До позикового капіталу належть:

а) статутний капітал;

б) резервний капітал;

в) невиробничі витрати;

г) поточна кредиторська заборгованість;

д) всі попередні відповіді невірні.


^ 12. До нематеріальних активів належать:

а) довгострокові витрати підприємства на придбання ліцензій, різноманітних прав;

б) витрати підприємства на придбання цінних паперів;

в) довгострокові позички, видані іншими підприємствами під боргові зобов'язання.


ІІІ. Питання для діскусії

ТЕСТИ

1. Яке визначення фінансового менеджменту вважаєте най точнішим:

а) система методів, пов'язаних з формуванням і розподілом фінансових ресурсів підприємства;

б) система принципів, пов'язаних з використанням фінансові ресурсів підприємства;

в) організація обігу грошових коштів;

г) мистецтво управління розподілом фінансових ресурсів під­приємства;

д) мистецтво управління фінансовою діяльністю підпри­ємства.


2. ^ До принципів фінансового менеджменту належать...

а) динамізм управління;

б) ліквідність підприємства;

в) контроль за прийняттям рішень фінансового характеру;

г) комплексний характер формування управлінських рішень;

д) мобілізація фінансових ресурсів.


^ 3. Доповніть відповідь: «До принципів організації фінансового менеджменту належать»:

а) планування;

б) прогнозування;

в) регулювання;

г) координація;

Д) стимулювання;

є) контроль і аналіз; (Поддєрьогін, «Фінансовий менеджмент», стор. 10)


4. ^ Виберіть найточніше визначення з головних принципів фі­нансового менеджменту:

а) фінансова стратегія; (Поддєрьогін, «Фінансовий менеджмент», стор. 10)

б) прогнозування інноваційних варіантів розвитку;

в) контроль за виконанням прийнятих рішень

г) стратегічне управління;

д) пошук нових варіантів фінансування.

^ Контрольні питання.

Контрольне питання 1.В чому полягає оцінка ефективності розробленої фінансової стратегії підприємства?

Оцінка ефективності є заключним етапом розробки фінансової стратегії підприємства і проводиться за слідуючими основними параметрами:

узгодження фінансової стратегії підприємства із загальною стратегією його розвитку. В процесі такої оцінки виявляється ступінь узгодження цілей, направлень та етапів в реалізації цих стратегій;

узгодженість фінансової стратегії підприємства з передбаченими змінами зовнішнього фінансового середовища. В процесі цієї оцінки визначається на скільки розроблена фінансова стратегія відповідає прогнозному розвитку економіки країни та змінам кон’юнктури фінансового ринку в розрізі окремих його сегментів;

внутрішня збалансованість фінансової стратегії. При проведенні такої оцінки визначається на скільки узгоджуються між собою окремі цілі та цільові стратегічні нормативи майбутньої фінансової діяльності; на скільки ці цілі і нормативи кореспондують із змістом фінансової політики по окремим аспектам фінансової діяльності; на скільки узгоджені між собою за напрямками і в часі міроприємства по забезпеченню її реалізації;

реалізованість фінансової стратегії. В процесі такої оцінки в першу чергу розглядаються потенціальні можливості підприємства в формуванні власних фінансових ресурсів. Крім того, оцінюється рівень кваліфікації фінансових менеджерів та їх технічної оснащеності з позицій задач реалізації фінансової стратегії;

прийнятність рівня ризиків, пов’язаних з реалізацією фінансової стратегії. В процесі такої оцінки необхідно визначити, на скільки рівень прогнозних фінансових ризиків, пов’язаних з діяльністю підприємства, забезпечує достатню фінансову рівновагу в процесі його розвитку і відповідає фінансовому менталітету його власників і відповідальних фінансових менеджерів. Крім того, необхідно оцінити, на скільки рівень цих ризиків допустимий для фінансової діяльності даного підприємства з позицій можливого розміру фінансових втрат і генерування загрози його банкрутства;

результативність розробленої фінансової стратегії. Оцінка результативності фінансової стратегії може бути оцінена перш за все на основі прогнозних розрахунків раніш розглянутої системи основних фінансових коефіцієнтів. Поряд з цим можуть бути оцінені і не фінансові результати реалізації розробленої стратегії – зростання ділової репутації підприємства; підвищення рівня управління фінансовою діяльністю структурних його підрозділів (при створенні “центрів відповідальності”); підвищення рівня матеріальної і соціальної задоволеності фінансових менеджерів (за рахунок ефективної системи їх матеріального стимулювання за результати фінансової діяльності; більш високого рівня технічного оснащення їх робочих місць та ін.).

Розробка фінансової стратегії і фінансової політики по найбільш важливим аспектам фінансової діяльності дозволяє приймати ефективні управлінські рішення, пов’язані з фінансовим розвитком підприємства.


^ Контрольне питання 2. Чому виникає необхідність відділення власності від управління?

На підприємствах з одноосібним володінням або в товариствах одні й ті ж самі люди є власниками та управлінцями(менеджерами). Але в крупних фірмах володарі як правило не управляють фірмою з 5 основних причин:

  • як правило можна знайти професійних менеджерів досконало володіючих справою, які можуть бути краще підготовані, мати більший досвід та кращі особисті якості, необхідні для управління фірмою ніж володарі ( наприклад управління кіностудією або телекомпанією);

  • для досягнення ефективності у бізнесі необхідно об’єднання фінансових ресурсів багатьох домогосподарств, причому більшість з яких не буде приймати активної участі в управлінні бізнесом ( створення кінофільму);

  • в умовах невизначенності, властивих економічним процесам, інвестори намагаються диверсифікувати ризики, вкладаючи кошти в різні фірми, що неможливо без відділення власності від управління;

  • відділення власності від управління сприяє економії на отримані інформації. Менеджери як правило можуть зібрати більш точні дані про виробничі процеси фірми, вартість ресурсів, попиті на продукцію тощо. Власникам достатньо мати лише загальне уявлення про виробничі процеси та технології, ступені ефективності фірми, попиті на її продукцію( створення кінофільму);

  • існує ефект кривої навчання або ефект функціонующого підприємства, який також сприяє відділенню власності від управління. Припустимо власник хоче продати всю рбо частину підприємства. Якщо він є менеджером, то новим власникам прийдеться навчатись у нього ефективному управлінню бізнесом, переймати досвід, якщо він не є менеджером, то останній може продовжити роботу в фірмі на нового власника. Корпоративна форма організації бізнесу особливо ефективна при відділенні власності від управління оскільки допускає довольно часті зміни у списку власників( в зв’язку з переходом прав власності на акції) без порушення нормальної діяльності фірми.

Контрольне питання 3. Які основні причини відділення функцій управління фірмою від прав власності на неї? Яким чином корпоративна форма організації бізнесу сприяє такому розподілу?

Слід мати на увазі, що при відокремленій формі управління створюється небезпека конфлікту інтересів (conflict of interest) власників та менеджерів. Наприклад, мета діяльності керівництва компанії можуть відрізнятись від мети акціонерів фірми. В великій корпорації акціонерний капітал може бути настільки розпорошеним, що акціонерам важко контролювати та впливати на дії керівництва. Таким чином, виокремлення формі управління від прав власності може породжувати ситуацію при якій менеджмент може діяти,виходячи не з інтересів власників, а зі своїх власних інтересів. Керівництво корпорації можна представити як довірених осіб ( agents), які діють в інтересах власників компанії та які делегують їм право прийняття рішень.

Існує навіть теорія представництва (agency theory), яка була розроблена Майклом Дженсеном та Вільямом Меклінгом, де було показано, що довірітелі (акціонери) можуть бути впевнені в тому, що їх довірені особи ( керівництво корпорації) можуть приймати оптимальні рішення лише при наявності певних стимулів та тільки тоді, коли їх діяльність буде контролюватись. Перелік можливих стимулів включає : опціони на акції своєї компанії, бонуси та додаткові пільги ( наприклад, автомобіль), причому ці стимули повинні залежати від того, наскільки управлінські рішення відповідають інтересам власників( акціонерів). Контроль за діяльністю довіреної особи полягає в підписанні з ним спеціальних контрактів, систематичним переглядом пільг, що надаються керівництву, аудитом фінансової звітності, обмеженням в прийнятті управлінських рішень. Чим менше акцій у менеджерів компанії, тим більшою є потреба в моніторингу їх діяльності зі сторони „зовнішніх” акціонерів.

^ В цілому конфлікт інтересів можна знизити за допомогою наступних 5 факторів:

1. Дисципліна, яку вимагає сам ринок, оскільки основним винуватцем провала фірми завжди є її керівник.

2. Внутрішній контроль, що здійснюється незалежними директорами або за допомогою обов’язкового голосування, що здійснюється інституціональними акціонерами.

3. Регулювання, яке охоплює склад Ради директорів, структуру компанії та вимоги звітності її співробітників, включаючи топ-менеджерів.

4. Прозорість, що включає стандарти бухгалтерської звітності та проведення незалежного аудиту.

5. Необхідність обов’язкового соблюденія правил порядності, гідності, чесності та загальноприйнятих норм моралі.

Існує також припущення, що моніторінг діяльності керівництва здійснюється не власниками компаній, а безпосередньо самим ринком управлінських кадрів, оскільки ефективні ринки капіталу подають достатньо читкі сигнали щодо відносної вартості акцій( та інших цінних паперів) компанії, а отже і о якості керівництва нею.Відповідно менеджер з добрим послужним списком може швидче знайти іншу роботу, якщо в цьому виникає необхідність. Таким чином, конкурентний ринок управлінських кадрів дисциплінує менеджерів. В даній ситуації суттєво зростає важливість сигналів щодо ринкової вартості компанії.

^ Контрольне запитання 4. В чому полягає соціальна відповідальність компанії?

Мета максимізації ринкової вартості компанії зовсім не виключає, що керівництво компанією повинно ігнорувати соціальну відповідальність своєї компанії, зокрема захист прав споживачів, виплату справедливої зарплати співробітникам, застосування чесних методів найму працівників та забезпечення для них безпечних умов праці, підтримку освіти та захист зовнішнього середовища. Менеджери повинні відстоювати не тільки інтереси акціонерів, але й прймати до уваги інтереси інших зацікавлених осіб (stakeholders: акціонерів, кредиторів, кліентів, службовців, поставщиків, місцевих органів влади тощо).

“ Корпоративне громадянство“, що полягає в системі відносин між бізнесом та суспільством є одним з обов’язкових складових сучасного бізнесу. Але оскільки критерії соціальної відповідальності на сьогодні не є чіткими, важко інколи виробити політику, спрямовану на її реалізацію.

^ Контрольне запитання 5. В чому сутність корпоративного управління.

Під корпоративним управлінням мається на увазі система управління та контролю за діяльністю корпорації. Воно охоплює відносини між акціонерами, Радою директорів та топ-менеджерами компанії. В межах таких відносин здійснюється постановка цілей та здійснюється контроль ефективності діяльності компанії. Велике значення для успіху корпоративного управління мають наступні категорії осіб: власники звичайних акцій, які обирають Раду директорів, самі члени Ради директорів, вищі керівні особи компанії, які очолюються генеральним директором (Chief executive officer – CEO). Рада директорів виконує роль незалежного контродюючого органу по відношенню до керівництва компанією, гарантуючи що воно діє виключно в інтересах її акціонерів.

Вона формує політику компанії та надає рекомендації генеральному директору та іншим вищим керівникам, які керують її поточною діяльністю. Рада директорів розглядає та затверджує стратегію розвитку компанії, великі івестиції, придбання інших компаній, а також контролює виконання виробничих планів, складання бюджетів капіталовкладень та фінансових звітів, що надаються власникам звичайних акцій. В США Рада директорів нараховує 10-11 членів, причому генеральний директор одночасно виконує роль і председателя Ради директорів. В Європі – це різні люди. В США в 2002 році навіть було прийнято спеціальний закон Сарбейнса-Окслі( Sarbanes-Oxley-SOX), в якому розглядаються питання корпоративного керівництва, аудита, бухобліку, оплати праці керівників, а також своєчасного та детального розкриття корпоративної інформації. Цей закон спрямован на проведення реформ, спрямованих проти махінацій на корпоративному рівні та в сфері бухобліку( скандали з компаніями Enron, WorldCom тощо). Закон передбачає додаткові санкції за порушення законів о цінних паперах, а також введення більш високих стандартів корпоративного управління. Згідно з цим законом було створено некомерційну корпорацію – Раду по надзору за бухобліком в відкритих акціонерних компаніях( Public Company Accounting Oversight Board – PCAOB) для надзору над аудиторами відкритих акціонерних компаній з метою захисту інтересів інвесторів, а також суспільних інтересів при підготовці інформативних, точних та незалежних аудиторських звітів. Комісії по цінним паперам та біржам(Securities and Exchange Commission – SEC) надано право розробляти стандарти проведенняа аудиту, контролю якості, ділової етики, розкриття інформації для відкритих акціонерних компаній та х аудиторів, проводити розслідування стосовно порушення відповідних законів та приведення до відповідальності винних за ці порушення.

Місце та роль фінансового менеджера в компанії.

На рис.1. зображено типову схему організаційної структури виробничої компанії.



Рис.1.2. Типова схема організаційної структури виробничої компанії.

Віце-президент по фінансах (фінансовий директор- Chief financial officer(CFO)) в ній підпорядковується , як правило, безпосередньо президенту фірми(Chief executive officer(CEO)). В великих компаніях, фінансова діяльність за яку відповідає фінансовий директор, розподіляється на два напрями : перший очолює казначей ( начальник фінансового управління – treasure), другий очолює головний бухгалтер( controller).

Основні обов’язки головного бухгалтера охоплюють сферу бухобліку( калькуляція витрат, бюджетування, прогнози тощо).

До основних обов’яків казначея відноситься сфера, що найбільше асоціюється з фінансовим менеджментом, а саме, інвестиції( довгострокове планування інвестицій, управління пенсійним фондом компанії), фінансуванням (взаємовідносини з інвестиційними та коомерційними банками, відношення з інвесторами, виплата дивідентів), управління активами(контроль та регулювання грошових операцій, управління дебіторською заборгованністю).

^ Питання для обговорення

  1. Чи сумісна, в принципі, мета, що полягає в беззбитковій діяльності (нульовий прибуток) за певний кінцевий прміжок часу (3-5) років з метою максимізації добробуту акционерів?

  2. Чи повинні керівники компанії бути власниками крупних пакетів звичайних акцій цієї компанії. Наведіть всі „за” та „проти” такого підхода

  3. Яким чином баланс ризику та виногороди вливає на поведінку фінансового керівника?

  4. Співставте ролі казначея та головного бухгалтера в діяльності фірми

  5. Що таке корпоративне управління та роль в ньому ради директорів.

  6. Виберіть добре відомого Вам фінансового посередника та поясніть його роль в економіці. Чи сприяє він підвищенню ефективності фінансових ринків?
  1   2   3   4   5

Схожі:

Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? iconТема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
Тема Тема Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? iconТеоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
Для студентів спеціальностей: 050106 “облік та аудит”, 050107 – “економіка підприємства”
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? iconТема Система забезпечення фінансового менеджменту. Питання. Що таке система організаційного забезпечення фінансового менеджменту?
Питання. Що таке система організаційного забезпечення фінансового менеджменту?
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? iconАнотація дисципліни «Фінансовий менеджмент»
Це підкреслює значимість фінансового менеджменту як найбільш важливої й складної підсистеми менеджменту. Особлива потреба у формуванні...
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? iconТема Система забезпечення фінансового менеджменту
Правове та податкове середовище фінансового менеджменту вплив форми власності на прийняття фінансового рішення
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? iconТема Види та форми роботи
Змістовий модуль Теоретичні та організаційні основи корекційно-педагогічної діяльності
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? iconТема Види та форми роботи
Змістовий модуль Теоретичні та організаційні основи корекційно-педагогічної діяльності
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? iconПитання до іспиту з курсу “Основи менеджменту”
Поточний контроль: система зворотного зв`язку, організаційні системи із зворотнім зв`язком
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? iconТема  теоретичні основи регіонального менеджменту
Регіональний менеджмент – це наука, що вивчає складові системи управління розвитком території, взаємозв’язок між ними при врахуванні...
Тема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту. Питання. Що таке фінансовий менеджмент? iconКонтрольні питання по дисципліні "Основи менеджменту"
Сутність І зміст терміну "менеджмент", основні види менеджменту та їх характеристика
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи