Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов icon

Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов




Скачати 78.26 Kb.
НазваУдк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов
Дата21.07.2013
Розмір78.26 Kb.
ТипДокументи

УДК 316.64–32

О. Ю. Дроздов

Чернігівський національний педагогічний

університет імені Т. Г. Шевченка,

Чернігів (Україна)


ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ МАСОВОЇ ГЕОПОЛІТИЧНОЇ СВІДОМОСТІ У ТОТАЛІТАРНИХ СУСПІЛЬСТВАХ:

ІСТОРИКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Одним з основних (якщо не найголовнішим) критерієм формування тоталітарного суспільства можна вважати появу специфічної тоталітарної масової свідомості. Зарубіжними та вітчизняними істориками, соціологами, філософами та психологами вже були досліджені та описані її основні ознаки. Ми ж хочемо звернути увагу на соціально-психологічні особливості масової геополітичної свідомості в умовах тоталітарного суспільства. Зазначимо, що під поняттям «геополітична свідомість» ми розуміємо форму відображення подій та явищ «політичного світу» крізь призму «географічного світу» шляхом ототожнення певного географічного простору з конкретною політикою, яка там проводиться. У ролі прикладів ми обрали два «класичних» зразка тоталітарних суспільств ХХ століття – сталінський СРСР та гітлерівську Німеччину, а тому проведений нами аналіз носить історико-психологічний характер.

Роботи ряду дослідників дають підстави стверджувати, що радянська пропаганда 1920–1930-х рр. часто формувала доволі неадекватні уявлення про геополітичну реальність не лише у пересічних громадян СРСР, але й у багатьох представників військово-політичного керівництва країни. Передусім, створювався «чорно-білий» образ геополітичної реальності: буржуазний Захід (на чолі із Англією та США), переповнений багатьма соціальними, економічними та політичними проблемами, і протистоячий йому СРСР, як єдина позитивна альтернатива. Роль СРСР у міжнародних справах постійно перебільшувалась, створювався та поширювався стереотип про СРСР як країну, без якої у світі неможливо вирішити жодного важливого питання. Відповідно, перебільшувались і досягнення радянської економіки та культури, які були об’явлені «найпередовішими у світі». У той же час кількість негативної інформації про країни Заходу стабільно перевищувала показник позитивних відгуків (останні часто зводились до визнання технічного прогресу у капіталістичних країнах) [3; 4; 6; 8]. Як зазначає російський історик А. Голубєв, наприкінці 1930-х рр. під впливом офіційної пропаганди у масовій радянській свідомості склалось уявлення про Захід як «про антисвіт, де все «не так», де все не по-людські і все є страшним…» [3]. Показовим є образ Заходу, який створювався у той період на сценах дитячих театрів. Так, у постановках 1930-х рр. майже зникли національні риси персонажів, а на перший план висувались їх соціально-економічні риси, які зводились до образів товстого багача у костюмі та худого жебрака у лахмітті. Створювався спрощений образ «загниваючого Заходу», який асоціювався лише із протистоянням багатих (що мали мілітаристські намагання) та бідних (із загальною симпатією до СРСР) [10]. Теза про класову боротьбу, яка постійно ведеться, закономірно призводила до формування ворожого образу світу, у який СРСР виглядав як фортеця, оточена з усіх боків ворожими силами («міжнародною буржуазією»), а тому змушена бути постійно готова до війни з ними. Таким чином, картина світу набувала доволі поляризованого характеру за принципом «Ми – Вони». До 1940-х рр. у радянській пропаганді активно використовувалась теза про всесвітню революцію, яку начебто були готові підтримати пролетарії зарубіжних країн. [4; 8]. Цікаво, що навіть образ внутрішнього ворога часто пов’язувався з зовнішнім ворожим оточенням – одним з ключових типажів «ворогів народу» були «шпигуни іноземних держав та їх агенти» [1]. Можна побачити, що частина вищевказаних стереотипів опинилась доволі живучою, і проіснувала аж до розпаду СРСР.

Доволі цікавою з соціально-психологічної точки зору була ситуація, що склалася у масовій свідомості радянських громадян у 1939 році після підписання мирних угод із фашистською Німеччиною. Тоді буквально за кілька днів колишній ворог опинився у статусі «дружньої держави», і вся накопичена за кілька років маса пропагандистських антифашистських стереотипів зіштовхнулась із «кульбітом» офіційної радянської пропаганди (довіра до якої була доволі високою). У психології ця ситуація відома як «когнітивний дисонанс», тобто одночасна наявність у свідомості двох протилежних знань, своєрідний пізнавальний конфлікт, який не може довго існувати, потребуючи свого вирішення. Так чи інакше, але закономірності функціонування масової свідомості не могла змінити навіть тоталітарна держава – сформований раніше образ Німеччини, як і будь-який інший стереотип, мав певний «запас міцності». А тому, за свідченням істориків, навіть після підписання пакту 1939 р. Німеччина у свідомості багатьох громадян СРСР все рівно залишилась ворожою країною. При цьому, масова свідомість почала вирішувати існуючий когнітивний дисонанс – підписані домовленості почали сприйматись як вірний тимчасовий тактичний хід радянського керівництва [5; 8].

Іншим яскравим прикладом формування тоталітарної масової геополітичної свідомості є пропаганда фашистської Німеччини. Так, аналізуючи образ зовнішнього світу, створений націонал-соціалістичною пропагандою, К. Шварцкопф виокремив три його базові складові: а) уявлення про соціально-економічну відсталість інших країн порівняно із Німеччиною, яка обумовлювалась неефективністю їх політичних систем; б) уявлення про вороже ставлення зарубіжжя до Німеччини та німецького народу; в) уявлення про існування світової «єврейської змови» та глобальної «єврейської проблеми». При цьому, найбільшій та найтривалішій дискредитації зазнавали образи СРСР, Великої Британії, Франції, США, Польщі, Австрії, Чехословаччини (тобто як військово-політичні опоненти Німеччини, так і країни – «жертви» її політики) [11]. Зокрема, напередодні Великої вітчизняної війни серед німців було поширене уявлення про СРСР-Росію як безмежну країну з багатими природними ресурсами, яка населена расово неповноцінними «людьми нижчого ґатунку», і якою править «єврейсько-більшовицький уряд» [2; 7]. Тому закономірним було здивування багатьох німців, які пізніше, у процесі спілкування з радянськими остарбайтерами часто виявляли, що інтелектуальний та морально-культурний рівень «унтерменшів» був не нижчий за представників «вищої раси» [9]. Слід зазначити, що формуючи негативні образи інших країн, нацистська пропаганда незмінно створювала полярний позитивний образ Третього Рейху як ефективної, соціальної та справедливої держави, чиї насильницькі дії (внутрішні репресії, війни) мали цілком виправданий оборонний характер [11].

У 1935 р. німецьким вченим А. Зігфельдом була розроблена концепція «сугестивної картографії», ідея якої полягала у переорієнтації функції карт від «пасивного зображення існуючої реальності до динамічної зброї, що навіює…» [12, 76]. А. Зігфельд підкреслював суттєву відмінність сугестивної картографії від наукової (академічної) – сугестивні карти виступають засобом пропагандистського та освітнього впливу, в результаті якого у свідомості населення виникають певні емоційно зафарбовані уявлення щодо тих чи інших територій. Прикладом практичного застосування сугестивної картографії стала поява та поширення у німецьких географічних атласах та підручниках того періоду специфічних карт «німецьких територій». Державні кордони Німеччини при цьому часто замінювались етнічними межами розселення німців або німецькомовних народів; до території Німеччини включались землі, втрачені («несправедливо захоплені») після Першої світової війни внаслідок Версальського мирного договору. Наприклад, на одній з таких карт, випущеної у 1935 р., територія Німеччини, крім власне Німеччини, включала ряд прикордонних областей Польщі, Чехословаччини, Угорщини та Франції (населених етнічними німцями), німецькомовні Австрію, Люксембург, Ліхтенштейн, більшу частину Швейцарії; крім того, «німецькими державами» (нордичними у плані етнічного походження населення) зображувались Голландія, частина Бельгії, Данія та Швеція. На іншій сугестивній карті того періоду столиця Німеччини Берлін зображувалася під загрозою можливих нападів з боку Польщі та Чехословаччини [12]. Зрозуміло, що всі ці «карти» у яскравих кольорах, підкріплені відповідними емоційно насиченими «поясненнями» у школі та ЗМІ, сприяли формуванню у багатьох німців мілітаристських геополітичних установок і схвального ставлення до загарбницької політики нацистів, котра сприймалась як «повернення та об’єднання споконвічних німецьких земель».

Отже, є підстави для виокремлення ряду соціально-психологічних особливостей масової геополітичної свідомості у тоталітарних суспільствах. Передусім, оскільки будь-яка тоталітарна ідеологія (та пропаганда) вагому роль відводить формуванню ворожих образів, закономірною стає їх провідна роль у тоталітарній геополітичній картині світу. Остання завжди носить біполярний характер, передбачаючи жорстке протистояння «Ми» та «Вони». При цьому, часто формуються світоглядні установки за типом «оточена фортеця» («весь світ проти нас»). З іншого боку, має місто поєднання психологічних механізмів ідеалізації (стосовно «Нас») та дегуманізації («Їх»). Насамкінець, тоталітарна масова геополітична свідомість відрізняється відносною цілісністю існуючих геополітичних образів, уявлень та знань, відсутністю тих протиріч, які часто виникають у людей в силу наявності різних джерел інформації.


Summary

The article is devoted to the peculiarities of the mass geopolitical consciousness forming in totalitarian societies. There are examples of mass geopolitical representations in the Stalin’s’ USSR and Hitler’s’ Germany. Their analysis permits to set off some socio-psychological peculiarities of geopolitical picture of the world in totalitarian society.


Аннотация

Рассматривается специфика формирования массового геополитического сознания в тоталитарных обществах. Приводятся примеры массовых геополитических представлений, имевших место в сталинском СССР и гитлеровской Германии. Их анализ позволяет выделить ряд социально-психологических особенностей геополитической картины мира в тоталитарном обществе.


Література

  1. Арнаутов Н. Б. Образ «врага народа» в системе советской социальной мобилизации: идеолого-пропагандистский аспект (декабрь 1934 г. – ноябрь 1938 г.) [Текст]: автореф. дис. … канд. истор. наук: 07.00.02 / Томский гос. ун-т. – Томск, 2011. – 20 с.

  2. Гогун А. Черный PR Адольфа Гитлера: Документы и материалы [Текст] / Александр Гогун. – М: Эксмо, Яуза, 2004. – 416 с.

  3. Голубев А. В. «Если мир обрушится на нашу республику…»: советское общество и внешняя угроза в 1920–1940-е гг. [Текст] / А. В. Голубев – М.: Кучково поле, 2008. – 384 с.

  4. Голубев А.В. Запад глазами советского общества (основные тенденции формирования внешнеполитических стереотипов в 30-х гг.) [Текст] / А. В. Голубев // Отечественная история. – 1996. – № 1. – С.104-120.

  5. Григорьева О. И. Формирование образа Германии советской пропагандой в 1933–1941 гг. [Текст]: дис. … канд. истор. наук: 07.00.02 / Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – М., 2008. – 240 с.

  6. Маркелов С. Ю. Общественное сознание в СССР как отражение внешнеполитической пропаганды ВКП(б), 1939-1941 гг. [Текст]: дис. … канд. истор. наук: 07.00.02 / Омский гос. пед. ун-т – Омск, 2004. – 212 с.

  7. Медведев С. А. О формировании образа России в Германии накануне Великой отечественной войны [Текст] / Медведев С.А. // Вестник Воронежского государственного университета. Серия: «История. Политология. Социология». – 2009. – № 1. – С.51-58.

  8. Россия и Запад: Формирование внешнеполитических стереотипов в сознании российского общества первой половины XX века [Текст] / Отв. ред. А.В. Голубев. – М.: Ин-т российской истории РАН, 1998. – 406 с.

  9. Русские глазами немцев, 1942 год [Электронный ресурс]. – 2007. – Режим доступа: http://forum.nov.ru/index.php?showtopic=108466

  10. Руцинская И. И. Образ Запада на сцене московских театров для детей в 1920-1930-е годы [Текст]: дис. … канд. истор. наук: 24.00.01 / Московский гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. – М., 2001. – 171 с.

  11. Шварцкопф К. Э. Образ внешнего мира в национал-социалистической пропаганде (1933-1941 гг.) [Текст] : дис. ... канд. истор. наук: 07.00.03 / Кубанский гос. ун-т. – Краснодар, 2004. – 300 c.

  12. Herb G.H. Under the Map of Germany: Nationalism and Propaganda 1918 – 1945 [Text] / Guntram Henrik Herb. London, NY: Routledge, 1997. – 250 p.

Схожі:

Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов iconУдк 316. 3 А. Ф. Аблов
Авторитаризм и тоталитаризм как антидемократические явления во многом имеют общие истоки
Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов iconУдк 316. 42: 338. 1 Н. В. Винниченко
Нвестиційна та соціальна складові загальної концепції соціально-економічного розвитку україни
Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов iconУдк 141. 7: 316 В. В. Зінченко
Громадянська інституалізація націотворення, патріотизму І державотворчості між сціллою етноцентризму І харибдою корпоративності
Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов iconУдк 316. 647: 291. 7 В. П. Павленко
Опубліковано: Філософія науки: традиції та інновації.№1(2). Суми, Сумдпу ім. А. С. Макаренка. 2010. с. 149-157
Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов iconУдк 1/316. 4+321 Т. Н. Черопита
И сущность тоталитаризма должна излагаться не в проблемном плане для детей школьного возраста, а просто, ясно и аргументировано
Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов iconУдк 316. 346. 2 – 055. 2(477. 52) Костенко А. М., Світайло Н. Д
Опубліковано: Філософія науки: традиції та інновації.№1(2). Суми, Сумдпу ім. А. С. Макаренка. 2010. с. 158- 167
Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов iconМонография по методике преподавания химии Кривой Рог 2005 удк 372. 854 Ббк 74. 265. 7 Дроздов А. М., Макареня А. А
Охватывает еще более широкий круг со­единений, вводя в класс кислот вещества, не содержащие атом водорода (апротонные кислоты)
Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов iconУдк [330. 322: 316. 42](7/8)(4) О. М. Костюк, д е. н., професор кафедри міжнародної економіки, двнз «Українська академія банківської справи нбу»
Соціально-відповідальне інвестування: основні тренди в американській та європейській практиці
Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов iconУдк 130. 2: 316. 273: 159. 923. 35 Ментальність: культурологічний аспект
Стаття присвячена дослідженню категорії ментальності в культурології. В ній ментальність розглядається як складне багаторівневе явище...
Удк 316. 64–32 О. Ю. Дроздов iconУдк 316. 774: 321. 64 І. В. Сидун
Впливаючи на владу, формування громадської думки, змі є важливим інструментом соціального управління, їхня роль особливо залежить...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи