Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках icon

Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках




Скачати 49.41 Kb.
НазваВплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках
Дата21.07.2013
Розмір49.41 Kb.
ТипДокументи

А. В. Іванова

2-й курс історичного факультету

ОНУ імені І. І. Мечникова

Науковий керівник —

к. іст. н., доцент Е. П. Петровський

Одеса (Україна)


ВПЛИВ ПОСТАТІ Л. П. БЕРІЯ

НА ПОЧАТОК РОЗГОРТАННЯ

ПРОЦЕСУ ПЕРЕГЛЯДУ СПРАВ РЕПРЕСОВАНИХ

В УКРАЇНСЬКІЙ РСР В 1939-1941 РОКАХ

Тоталітарна за своєю сутністю радянська держава на всіх етапах свого існування використовувала терор як засіб державного управління. Однак в різні періоди політичні репресії мали свої характерні особливості. В залежності від суспільно-політичних чи соціально-економічних чинників вони або набирали інтенсивніших обертів, або різко гальмувалися. При цьому їх масштаби завжди визначалися керівниками більшовицької партії. Так звану «берієвську відлигу» також потрібно сприймати з таких позицій. Вона стала першою, хоча й специфічною, спробою засудження масових політичних репресій 1930-х років.

Лаврентій Павлович Берія голова НКВС з 1938 року, Генеральний комісар державної безпеки СРСР у 1941–1945 роках, Маршал Радянського Союзу, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Сталінської премії і т.д. Це надзвичайно великі досягнення для людини, яка походила з бідної селянської сім’ї [1, c. 58].

В наш час про Лаврентія Павловича багато сказано та написано, щоправда більше негативного, ніж позитивного. Спробуємо підійти до питання неупереджено.

В 1937 році Л. П. Берія знаходився на партійній роботі в Закавказзі і до організації процесу репресій періоду «Великого терору» відношення не мав [2, c. 123]. Натомість на території Грузії через особисті потреби він здійснив цілий ряд жорстоких арештів місцевої еліти. Це була своєрідна помста за його невизнання. Тогочасна еліта Закавказзя не була привітною до нього, але виступати проти вона також не могла. Берія знаходився під «батьківським крилом» Григорія Костянтиновича Орджонікідзе.

Однак ця опіка тривала не довго. Берія один з найхитріших політичних діячів. Він міркував на два кроки вперед. Лаврентій назвав свого сина Серго на честь Орджонікідзе, але політичні інтереси виявилися сильнішими за «родинні» стосунки. Відносини між Серго Орджонікідзе і Лаврентієм Берією погіршились, обидва хотіли визнання Сталіним. Берія розумів, що Серго викликає негативні емоції у Сталіна, оскільки підтримує проведення репресивної політики, але не визнає арешти своїх підлеглих. В 1937 році за розпорядженням Берії був заарештований та розстріляний брат Серго — Папулія. В 1938 році, ставши головою НКВС, Лаврентій Павлович зосередив в своїх руках велику політичну владу [3, c. 128]. Його першою задачею стало виконання рішення партійно-державного керівництва СРСР про припинення «Великого терору» та визначення тих, на кого можна було б покласти відповідальність за мільйони жертв терору.

Звільненого з посади попередника Берії — Миколу Єжова звинуватили чи не в усіх людських гріхах — від зв’язку з іноземними розвідками до відкритого шкідництва у різних сферах народного господарства та засудили до розстрілу.

Берія взявся за чистку органів НКВС. З кінця 1938-го й до кінця 1939 року за його наказом було звільнено 7 тисяч осіб, ув’язнено 1364 співробітника НКВС [4, c. 158, 160], замінено, майже все керівництво НКВС республіканського та районного рівнів. Посадовці на особливо високих посадах були розстріляні. Водночас було розглянуто питання й про реабілітацію жертв репресій, у зв’язку з розслідуваннями фактів порушення «соціалістичної законності».

17 листопада 1938 року Рада Народних Комісарів СРСР та ЦК ВКП(б) прийняли постанову «Про арешти, прокурорський нагляд і ведення слідства». В ній вище партійно-державне керівництво СРСР певним чином виправдовувало репресивну політику, яка здійснювалася в країні в 1930-х роках. Однак при цьому яскраво простежується спроба відмежуватися від масових незаконних репресій, що мали місце у цей період. Їхню причину пояснювали діями тих самих «ворогів народу, шпигунів і агентів іноземних розвідок». Звинувативши в усьому своїх найближчих підручних, Сталін у черговий раз відхрестився від тяжких злочинів створеного ним режиму.

Цією постановою ліквідувались «трійки» обласних управлінь НКВС і заборонялось здійснювати масові арешти й виселення та поодинокі арешти без санкції прокурора і без винесення постанови на арешт. Зверталась увага прокурорів на їхню персональну відповідальність за дотриманням в ході слідства вимог кримінально-процесуального закону: про складання протоколу допиту із зазначенням дати, часу його початку і закінчення; проведення слідства у визначений строк і допит заарештованого не пізніше 24 годин після затримання.

26 грудня 1938 року прийнята відповідна директива НКВС. Нею було відмінено накази і циркуляри НКВС про діяльність «трійок» і спрощене ведення слідства, скорочено кількість справ, які, за висновком прокурора, могли направлятись на розгляд особливої наради при НКВС СРСР. Важливим було й те, що відмінялась практика продовження строку покарання особам, які перебували на засланні й у таборах, і пропонувалось у двадцятиденний строк розглядати клопотання та заяви засуджених [5, с. 179-181].

У листопаді 1939 року вийшов наказ НКВС СРСР «Про недоліки в слідчій роботі органів НКВС», в якому висувалася вимога ретельно дотримуватися кримінально-процесуальних норм у проведенні слідства. Також були ліквідовані позасудові органи трійки, двійки тощо.

Натомість зазначимо, що такий позасудовий орган як особлива нарада при НКВС не ліквідовувався, а продовжував свою каральну діяльність ще понад десятиріччя.

Чи можна, спираючись на ці факти, говорити про «беріївську відлигу»? У чомусь так. Протягом перших років перебування Лаврентія Берії на посаді голови НКВС значно зменшилась кількість арештів і розпочався процес перегляду справ. Тисячам громадян, які пройшли через горнило органів НКВС, було повернуте чесне і добре ім’я. Так, заступник голови КДБ з контррозвідки Уділов зауважив, що з «приходом Берії на посаду наркома НКВС в 1939, 1940 і 1941 роках за його вказівкою було переглянуто декілька тисяч справ на осіб, які відбували покарання або знаходилися під слідством за статтею 58 Карного Кодексу Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки (український аналог — стаття 54 Карного Кодексу УРСР) [5, с. 181-182]. Водночас сподівання на швидку реабілітацію мільйонів засуджених та їх близьких не справдилися через її надзвичайну обмеженість. Із кожної сотні репресованих було звільнено не більше двох осіб. Люди продовжували жити сподіваннями на повернення з ГУЛАГу своїх рідних та близьких.

Отже, Лаврентій Павлович Берія був людиною свого часу, який намагався рухатися в руслі тієї політики, ідеології, практичних дій, що були викристалізувані вищим партійно-державним керівництвом країни. Очевидно, його постать виявилася найбільш підходящою для кадрових рокіровок в апараті НКВС, для демонстрування атмосфери пом’якшення репресивного тиску на суспільство, протиставлення особі М. Єжова та створеної ним вакханалії репресій.


Література

1. Берия С. Л. Мой отец – Лаврентий Берия. – М.: Современник, 1994. – 431 с.

2. Сульянов А. К. Арестовать в Кремле: О жизни и смерти маршила Берия – М.: «Слав’яне», 1991. – 123 с.

3. Мухин Ю. И. СССР имени Берия – М.: Алгоритм, 2008. – 336 с.

4. Петров Н.В., Скоркин К.В. Кто руководил НКВД, 1934–1941 – М.: Звенья, 1999. – 504 с.

5. Місінкевич Л. Л. Берієвська «відлига» 1939 роки: причини та наслідки // Історія України. Маловідомі імена, події, факти. – К., 2005. – Вип. 30. – С. 173–185.

Схожі:

Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках iconП. П. Брицький (Чернівці) Питання Буковини І Бессарабії в міжнародній політиці в 1939-1940 роках у статті висвітлюється розгляд питання Буковини та Бессарабії в переговорах І таємних протокол
У статті висвітлюється розгляд питання Буковини та Бессарабії в переговорах І таємних протоколах СРСР та Німеччини в 1939-1940 рр.,...
Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках iconЗакон української радянської соціалістичної республіки про мови в Українській рср із змінами І доповненнями, внесеними Законами України
Українська мова є одним з вирішальних чинників національної самобутності українського народу
Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках iconГубернія трансністрія в 1941–1944 роках: адміністративне управління та окупаційна політика
Вони активно впливають на взаємини між двома народами і сьогодні. Необхідне об’єктивне висвітлення цих подій, та їхнє осмислення
Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках iconНаціональний університет внутрішніх справ
Розглянуті результати проведених у 1994-2000 роках соціологічних досліджень організованих злочинних груп в Україні
Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках iconІІ. Визначні результати фундаментальних досліджень у галузі природничих, суспільних і гуманітарних наук, зокрема наукові досягнення світового рівня
Суспільні трансформації в Західній Україні у 1939–1941 рр. (номер держреєстрації 0110U000026), науковий керівник – Кучерепа Микола...
Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках iconОбщественное настроение и механизм фабрикации дел в 1936–1938 годах в повестях с. Гехта «поучительная история (1939)» и «вместе (опасность)» (1941)
Лучший донос – тот, который подкреплен предательством. Важно, чтобы друг отмежевался от человека, которого собираются погубить, и...
Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках iconПро затвердження основних напрямків реформи кримінально-виконавчої системи в Українській рср: Постанова Кабінету Міністрів України від 11 липня 1991 року №88 із змінами від 27 січня 1992 року література
Кримінально-виконавче право України за ред А. Х. Степанка. Харків, „Право”, 2005
Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках iconСумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Бібліотека Сумщина на сторінках періодичної преси Інформаційний список літератури за 4 квартал Суми
Бубнов, В. "Суми у 1941 – 1943 роках: офіціоз і дійсність" [Текст] / В. Бубнов // Сумщина. – 2010. – №138/139, 3 грудня. – С. 5;...
Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках iconТема № Украина в условиях коммунистического тоталитаризма (1920 – 1939 гг.). Украина в годы второй мировой войны (1939 – 1945 гг.). Украина в послевоенный период (40 – 80-е гг.)
Советская индустриализация Украины, насильственная коллективизация и ее последствия. Голодомор 1932 – 1933 гг
Вплив постаті л. П. Берія на початок розгортання процесу перегляду справ репресованих в українській рср в 1939-1941 роках iconОголошено початок відбору на участь в українській школі політичних студій 2011 року
Етап I: Заповнення заявки на участь у Щорічній програмі Української школи політичних студій
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи