Сторожева марина Вікторівна icon

Сторожева марина Вікторівна




Скачати 387.04 Kb.
НазваСторожева марина Вікторівна
Дата04.08.2013
Розмір387.04 Kb.
ТипАвтореферат



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

„УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ"


СТОРОЖЕВА Марина Вікторівна

УДК 616.31-002.3-085.242

СОРБЦІЙНА ТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ

НА ГОСТРІ ГНІЙНО-ЗАПАЛЬНІ ПРОЦЕСИ ПОРОЖНИНИ РОТА

14.01.22-стоматологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук


Полтава-2009


Дисертацією с рукопис.

Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Рузін Геннадій Петрович, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії.

Офіційні опоненти:

-доктор медичних наук, професор Ткаченко Павло Іванович, Вищий державний навчальний заклад України „Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України, м. Полтава, завідувач кафедри дитячої хірургічної стоматології і пропедевтики хірургічної стоматології з реконструктивною хірургією голови та шиї;

-доктор медичних наук, професор Шувалов Сергій Михайлович, Вінницький національний медичний університет ім.М.І.Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії.

Захист відбудеться 14 квітня 2009 р. о 13 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д44.601.01 при Вищому державному навчальному закладі України „Українська медична стоматологічна академія" за адресою: 36024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вищого державного навчального закладу України „Українська медична стоматологічна академія" МОЗ України (36024, м. Полтава, вул. Шевченка. 23).

Автореферат розісланий« » 2009 р.

Вчений секретар


професор
спеціалізованої вченої ради Д44.601.01 доктор медичних наук,







Т.О. Дев'яткіна


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Однією з основних проблем хірургічної стоматології теперішнього часу є профілактика та лікування запальних захворювань щелепно-лицьової області (С.Г. Безруков 2000; С.К. Суржанський 2000; С.В. Бірюкова 2000; Г.П. Рузін 2002; В.Д. Ахмеров 2005, С.М. Грігоров 2005). Питання лікування гострих гнійно-запальних процесів порожнини рота продовжує викликати не лише науковий інтерес як практичного, так і теоретичного значення. На поліклінічному стоматологічному прийомі найчастіше зустрічаються такі гострі гнійно-запальні процеси порожнини рота: періостит, перикоронарит, абсцедирующий пародонтит.Причиною розвитку запальних захворювань щелепно-лицьової області в 80-95% випадків є різноманітна мікрофлора, вегетуюча в порожнині рота. Особливістю одонтогенної інфекції є її висока вірулентність і токсичність. Мікроорганізми в процесі життєдіяльності продукують різні токсини і патогенні ферменти, білкові структури клітин нервової системи, печінки, міокарду, що лізирують. Перебіг запальних захворювань супроводиться окрім наявності гнійного вогнища, порушенням загального стану організму із-за розвитку синдрому ендогенної інтоксикації. Вивчення ступеня вираженості процесів ендогенній інтоксикації набуває особливого значення для прогнозування перебігу запального процесу і можливого розвитку ускладнень.

Традиційно в комплексному лікуванні гострих гнійно-запальних процесів порожнини рота після розтину і дренування вогнища запалення присутньо два напрями: загальна і місцева протизапальна терапія. Методи лікування, які в даний час застосовуються, не завжди є достатньо ефективними і безпечними. Пояснюється це видовою різноманітністю мікрофлори, що викликає розвиток запального процесу одонтогенного характеру. Найбільші труднощі викликає підбір місцевої і загальної протизапальної терапії за відсутності можливості визначення в ургентному порядку чутливості мікроорганізмів до антибіотиків і антисептиків.

У групі способів локального лікування інфікованих ран особливе місце займають препарати, що володіють адсорбуючими властивостями–сорбенти (Н.Б. Кузняк 1999; Е.В. Комаревськая 2000; А.А. Лабазнов 2008.). При проведенні аплікаційної сорбції відбувається витягання токсичних метаболитов і продуктів некролізу при прямому контакті з ураженою поверхнею. Одночасно для усунення явищ ендогенній інтоксикації організму необхідне застосування ентеральних сорбентів (І.К. Деденко 1998; О.В. Комаревська 1999; Л.В. Усенко 2000). У зв'язку з тим, що можливості загальної і місцевої сорбційної терапії при лікуванні гнійних процесів в порожнині рота вивчені недостатньо, дослідження в цьому напрямі є актуальними.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям дослідження пов'язаний з планом наукових досліджень Харківського національного медичного університету і є фрагментом теми НДР кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицьової хірургії «Профілактика, діагностика, лікування основних стоматологічних захворювань» (номер державної реєстрації 0102U001822). Автором в рамках НДР виконувався фрагмент, пов'язаний з вивченням впливу сорбенту «Ентеросгель» (поліметилксилксан) на процеси загоєння в порожнині рота.

^ Мета дослідження - підвищення ефективності лікування хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами за рахунок використання в комплексі лікувальних засобів сорбційного препарату «Ентеросгель».

^ Завдання дослідження:

1.Вивчити характер мікрофлори в операційних ранах після розтину гнійних вогнищ в порожнини рота та її чутливість до антибіотиків і антисептиків.

2.Оцінити ступінь інформативності і достовірності оцінки загоєння операційних ран після розтину гнійних вогнищ в порожнині рота (клінічний, термометричний, цитологичний, цитохимичний, планіметричний методи).

3.Провести порівняльне вивчення регенерації операційних ран після розтину гнійних вогнищ в порожнині з комплексним використанням сорбенту «Ентеросгель» і на фоні антибиотикотерапии.

4.Вивчити рівень эндотоксикоза в динаміці лікування у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами.

^ Об'єкт исследования-информативность клінічних, термометричних, цитологичних, цитохимичних, планіметричних характеристик для оцінки загоєння операційних ран після розтину гнійних вогнищ в порожнині рота.

^ Предмет исследования-характер і терміни загоєння операційної рани після розтину гнійних вогнищ в порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами при використанні для лікування кремнійорганічного сорбенту «Ентеросгель» і його вплив на стан місцевої неспецифічної резистентності організму.

^ Методи дослідження - клінічні, імунологічні, біохімічні, біофізичні для оцінки зміни складу ротовій рідині і крові; термометричний, планіметричний, цитологичний, цитохимичний-для оцінки процесу репарації операційних ран після розтину гнійних вогнищ в порожнині рота; микробиологичні-для оцінки змін складу мікрофлори операційних ран; статистичні-для обробки результатів досліджень.

^ Наукова новизна отриманих результатів. Вперше запропонований і патогенетично обгрунтований метод лікування гострих одонтогенних гнійних періоститов у пацієнтів з необтяженим соматичним анамнезом, заснований на комплексному застосуванні ентерального сорбенту «Ентеросгель».

Вперше на підставі порівняльної оцінки виявлена і встановлена найбільша інформативність термометричного, цитологического, цитохимичного, біофізичного методів дослідження, що свідчать про динаміку перебігу запального процесу у хворих з гострими одонтогенними гнійними периоститами.

Вперше проведена порівняльна об'єктивна оцінка результатів лікування хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами при використанні сорбційної терапії і із застосуванням традиційного методу антибактеріального лікування.

Вперше встановлена можливість виявлення ступеня ендогенної інтоксикації у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами при використанні методу люминолзалежної хемілюминисценції.

Розроблена схема лікування препаратом «Ентеросгель» гострих одонтогенних гнійних періоститів.

^ Практичне значення отриманих результатів.На підставі проведених досліджень розроблений метод за допомогою якого можна проводити ефективний контроль за перебігом запального процесу і очищенням операційної рани після розтині вогнища запалення при гострому одонтогенному гнійному періоститі.

Вдосконалений метод лікування гострого одонтогенного гнійного періоститу з аплікаційним і ентеральним використанням сорбентного препарату «Ентеросгель» в комплексному лікуванні.

Отримана більш докладна інформація про морфологію раневого процесу у хворих з гострими гнійними одонтогенними періоститами альвеолярних відростків щелеп при застосуванні забарвлення цитограм амідо чорним, що дозволяє підвищити якість діагностики та прогнозування перебігу запального процесу.

Запропоновано використання методу підрахунку лейкоцитів в ротовій рідині, коефіцієнта Гаркаві і ЛЗ ХЛ для виявлення динаміки перебігу реконвалисценції у хворих на гострі одонтогенні гнійні періоститами і розвитку можливих ускладнень запального характеру.

^ Особистий внесок здобувача.

Автором, спільно з науковим керівником сформульована тема, мета і завдання дослідження, проведений глибокий аналіз наукової літератури і інформаційно-патентний пошук з використанням баз даних мережі «Інтернет», проведено комплексне лікування і обстеження хворих, на сучасному науковому рівні проаналізовані результати клінічних і лабораторних досліджень, проведена статистична обробка отриманих результатів.

Фрагменти роботи виконані на базі Дорожньої клінічної лікарні станції Харків ; бактеріологічної лабораторії ДНЦЛЗ; імунологічної лабораторії діагностичного центру 13-ої міської клінічної поліклініки м. Харків; на кафедрі патологічної анатомії ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава; у відділі клініко-епідеміологічних досліджень Харківського НДІ гігієни праці і профзахворювань ХНМУ .

^ Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповедені та обговорені на Обласній науково-практичній конференції «Сучасні питання стоматології» (Харків, 2006); Науково-практичній конференції молодих вчених «Працюємо, творимо, презентуємо» (Івано-Франківськ, 2006); Міжнародній конференції щелепно-лицьових хірургів і стоматологів (С.-Петербург, 2005, 2007,2008); Науково-практичній конференції молодих вчених «Медицина третього тисячоліття» (Харків, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Медічна наука -2008”.

Результати досліджень були впроваджені в практичну роботу стоматологічного відділення Дорожньої клінічної лікарні станції Харків, стоматологічного відділення Харківської обласної клінічної лікарні, Університетської стоматологічної клініки Харківського національного медичного університету, в учбовий процес кафедри хірургічної стоматології і щелепно-лицьової хірургії Харківського національного медичного університету, кафедри стоматології Харківського національного медичного університету, кафедри хірургічної стоматології і щелепно-лицьової хірургії Вінницького національного медичного університету ім. Н.І. Пірогова, кафедри хірургічної стоматології і щелепно-лицьової хірургії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, кафедри хірургічної стоматології і щелепно-лицьової хірургії Дніпропетровської державної медичної академії.

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 11 роботах, з них п'ять статей опубліковано у виданнях, ліцензованих ВАК.

^ Структура дисертації. Дисертація складається з введення, огляду літератури, опису об'єктів та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, виводів, практичних рекомендацій, списку використаної літератури, який містить 274 джерело, з яких 205 кирилицею і 69 латиницею. Дисертаційна робота викладена на 190 сторінках комп'ютерного тексту, ілюстрована 33 таблицями, 19 малюнками.

^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об'єкти і методи досліджень. Вивчення особливостей клінічного перебігу гострого гнійного одонтогенного періоститу (ООГП) проводилося у 110 хворих без супутніх соматичних захворювань.

Для обгрунтування вибору препаратів медикаментозної терапії були проведені дослідження по вивченню мікрофлори з операційних ран після розтину гнійних вогнищ при гострому одонтогенному гнійному періоститі, до найчастіше використовуемих в стоматологічній практиці антибіотиків і антисептиків.

Залежно від медикаментозної терапії, що призначалася при лікуванні гострого одонтогенного періоститу всіх хворих об'єднали в дві групи. Формування груп проводилося сліпим не рандомізованим методом.

До першої групи увійшли 54 людини (29 чоловіків і 25 жінок), яким проводилося хірургічне втручання, що складалося з видалення «причинного зуба», розтину і дренування вогнища запалення. Хворим призначали ентеральний сорбент «Ентеросгель» (виробник-ЗАТ «Екологоохранная фірма «КРЕОМА-ФАРМ») по 1 столовій ложці 3 рази на день на протязі 7-ми діб; антигістамінний препарат «Лоратодін» (виробник-фірма Гексал АГ, Німеччина) по 1 пігулці 1 раз на день, протягом 3-ох діб; НПЗП «Солпадєїн» (виробник-фірма «Глаксосмітклайн Дангарван Лімітед», Ірландія) по 2 пігулки при болях, протягом 3-ох діб. Для місцевої обробки операційної рани після розтину гнійного вогнища в порожнині рота хворі цієї групи використовували водну суспензію сорбенту «Ентеросгель» (згідно рекомендаціям виробника 1 столову ложку препарату необхідно розчинити в 3 столових ложках води), у вигляді інстилляцій. Після місцевого використання сорбенту застосовувалися полоскання порожнини рота оральним антисептиком «Стоматідін» (виробник-фірма Bosnaligek, Боснія і Герцеговина) і 4% розчин гідрокарбонату натрію на протязі 5 діб.

2 групу склали 56 чоловік (34 чоловіки і 22 жінки), яким так само проводили аналогічне хірургічне втручання, застосовували вище вказані засоби, без використання сорбенту, але їм призначався антибіотик широкого спектру дії «Норфлоксацин» (фірма виробник-ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я», Україна) по 400 міліграм 2 рази на день протягом 8 днів; антифунгіцидний препарат «Ністатин» (фірма виробник -ЗАТ НПЦ «Борщаговський хіміко-фармацевтичний завод», Україна) по 500 000 ЕД 3 рази на добу протягом 10 днів. Для місцевої обробки операційної рани після розтину гнійного вогнища в порожнині рота хворим призначався оральний антисептик «Стоматідін» і 4% розчин гідрокарбонату натрію у вигляді полоскань протягом 5 діб.

Ефективність проведеного лікування контролювали шляхом комплексного обстеження, яке включало вивчення анамнезу захворювання, даних клінічних спостережень, клинико-лабораторных, біофізичних, біохімічних, цитологичних і цитохимичних досліджень.

Кров та ротову рідину для проведення клинико-лабораторных, біофізичних, біохімічних досліджень у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами брали при зверненні в поліклініку і на 3-ю добу лікування. У здорових людей (контрольна група з 14 чоловік) кров і ротову рідину брали вранці, натщесерце в поліклініці. Матеріал для бактеріологічних, цитологичних і цитохимичних досліджень брали з операційної рани у момент розкриття вогнища запалення і на 3 добу лікування.

Клінічна оцінка відображала динаміку загального стану хворих, показники температури тіла, терміни зменшення болю, набряклості м'яких тканин в ураженій області, очищення операційних ран в порожнині рота від гнійних мас.

Для оцінки ступеня вираженості запальних явищ і динаміки перебігу процесу запалення і регенерації рани проводився вимір локальної температури СОПР в області вогнища запалення та інтактній ділянці.

Для вивчення швидкості загоєння операційної рани і зміни її розмірів залежно від стадії перебігу раневого процесу на 2-х і 3-ю добу після хірургічного втручання проводили вимір лінійних розмірів рани по методу Л.І. Попової (1942) .

Визначення чутливості бактерій до антибіотиків проводили загальноприйнятим методом радіальної дифузії в агар з використанням паперових дисків.

Для объективизации контролю за перебігом раневого процесу використовували цитологічне вивчення мазків-відбитків раневої поверхні по методиці М.П. Покровськой і М.С. Макарова в модифікації А.Д Штейнберга.

Для отримання докладнішої інформації про морфологію раневого процесу використовувалося забарвлення цитограм нитросиним тетразоліем і амідо чорним та проводилося вивчення кількісної характеристики різних морфофункциональных станів нейтрофільних лейкоцитів в мазках-відбитках.

З метою вивчення стану загальної і місцевої резистентності організму проводилися імунологічні дослідження за визначенням рівня змісту SIgA і лізоциму в ротовій рідині.

Оцінку неспецифічної резистентності організму визначали за допомогою клінічних лабораторних методів при дослідженні капілярної крові. Вивчався рівень активності фагоцитозу і продукції активних форм кисню нейтрофілами за наслідками виміру спонтанного НСТ-тесту, клінічна картина крові, а так само рівень адаптативних можливостей організму з використанням коефіцієнта Гаркаві.

Для визначення ступеня ендогенної інтоксикації у пацієнтів досліджували кількість молекул середньої маси (МСМ) в ротовій рідині методом спектрографії.

За допомогою методу люминолзалежної хемілюминесценції (ЛЗ ХЛ) оцінювалася оксидантна рівновага між процесами інтенсивності ПОЛ та стійкістю антиоксидантного захисту з метою реєстрації метаболічних зрушень в ротовій рідині, який можна використовувати для характеристики метаболічних зрушень в організмі.

Кожним пацієнтом, якому проводилося дослідження, був підписано добровільний дозвіл на підставі акту біоетичної експертизи, затвердженої ректором ХНМУ (наказ № 32 від 20.02.2007 р.).

Статичну обробку отриманих результатів проводили на персональному компьтері ІВМ РС Pentium IV з використанням програм "Statistica for Windows. Version 5.0", і "Microsoft Excel 2003". Для оцінки відмінностей між середніми величинами при нормальному розподілі вибіркових сокупностей використовували критерій Стьюдента.

^ Результати дослідження і їх обговорення. Дослідження по виявленню характеру мікрофлори операційних ран після розтину гнійних вогнищ в порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами виявили наибольшу чутливість до антибіотиків широкого спектру дії в наступному порядку: амікацин (75 %), левоміцетин (67 %), норфлоксацин (63%), цефазолін (60 %).

Шляхом доклінічних досліджень встановлено, що найбільш доцільним методом лікування операційної рани після розтину гнійних вогнищ в порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами є місцева протизапальна терапія. Для видалення з раневої поверхні продуктів некротичного розпаду і медіаторів запалення найефективніше при локальному застосуванні сорбенту «Ентеросгель». Використання орального антисептика широкого спектру дії «Стоматідін» дозволяє зменшити кількість мікроорганизмів в області операційної рани після розтину вогнища запалення по відношенню до найбільш поширеної патогенної мікрофлори (роду Streptococcus, роду Staphylococcus і дрожжеподібних грибів роду Candida).

У доопераційному періоді були виявлені характерні показники стану м'яких тканин ЩЛД при розвитку гострого одонтогенного гнійного періоститу. Встановлено, що в доопераційному періоді у 95,5% пацієнтів спостерігався сильно виражений м'яких набряк тканин лиця, що розповсюджувався за межі ураженої анатомічної ділянки, наявність вираженого болю пульсуючого характеру, з іррадіацією по ходу гілок трійчастого нерва. І всього лише у 4,5% хворих була наявність вираженого набряку, що розповсюджувався на всю уражену анатомічну ділянку, болі середньої інтенсивності ниючого або пульсуючого характеру, без іррадіації в сусідні анатомічні ділянки.

Найчастіше у вогнищі запального процесу при гострому одонтогенному періоститі зустрічалися культури S. epidеrmitis (48,4 %), S. aureus (16,1 %) і дрожжеподібних грибів роду Candida (12,9 %).

Показник загальної термометрії у здорових людей склав 36,26±0,10 оС, локальної термометрії СОПР 35,76±0,26 оС, у пацієнтів з гострими одонтогенними гнійними періоститами вони склали відповідно 36,84±0,04 оС, в інтактній ділянці СОПР 36,66±0,04 оС, у вогнищі запалення 36,83±0,04 оС.

При проведенні цитологичних досліджень було встановлено, що в цитограмах, отриманих при вивченні операційних ран після розтину гнійних вогнищ в порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами, були виявлені ознаки гострого неспецифічного запального процесу. Спостерігалося дифузне скупчення нейтрофільних лейкоцитів у стадії адгезії, гнійних тілець. У значно меншій кількості виявлялися одиничні нейтрофільні лейкоцити у стадії адгезії і дифузні скупчення цих клітин у стадії спокою і фагоцитозу. Цитограми в 100% спостережень відповідали дегенеративно-запальному типові.

У групі досліджуваних хворих кількість лейкоцитів в ротовій рідині значно і статистично достовірно збільшувалося на 151,0 % порівняно з показниками у здорових осіб. Кількість лейкоцитів в ротовій рідині у хворих практично в 3 рази перевищувало показники у здорових людей. Лейкоцитоз периферичної крові був менш виражений, склавши 9,6 % в порівнянні з аналогічним показником в групі контролю і був статистично не достовірним. Показник ШОЕ у хворих з ООГП був статистично достовірно підвищений і в 3 рази перевищував такий у здорових осіб. Це свідчило про розвиток запальної реакції не лише місцевого значення, але і на рівні організму в цілому. Мабуть тому відбувалося статистично достовірне зниження рівня гемоглобіну у чоловіків на 14,2% і менш велике у жінок на 5,7%.

Відмічено підвищення у пацієнтів з ООГП на 12,9 % рівня коефіцієнта Гаркаві, що відповідало посиленню напруги в адаптаційних системах організму: нервовій, імунній і ендокринній.

На тлі розвитку ООГП у пацієнтів відбувалося одночасне зниження рівня як SIgA (на 26,6%), так і лізоциму (на 12,6%) в ротовій рідині в порівнянні з показниками у здорових людей.

У хворих з ООГП знижувався показник НСТ-теста в середньому на 62,58 %. В той же час спостерігалося зменшення показників фагоцитарної активності лейкоцитів: фагоцитарного числа на 20,9%, фагоцитарного індексу на 28,8 %, відсотка завершеності фагоцитозу на 26 %. Статистично достовірне зниження рівня досліджуваних показників у обстежених пацієнтів свідчило про пригноблення активності чинників неспецифічного захисту організму при розвитку запального процесу в порожнині рота.

Показники ЛЗ ХЛ підвищувалися у пацієнтів з ООГП в 22,8 разів, рівень МСМ статистично достовірно підвищувався відповідно на 122,8 % і 153,3 % при довжині хвилі 254 і 280 нм у порівнянні із здоровими людьми.

Результати спостережень на 3 доби лікування показали більш позитивні результати у пацієнтів при комплексному застосуванні сорбентной терапії в лікуванні гострого одонтогенного гнійного періоститу, чим у пацієнтів, що приймали антибіотики.

Зокрема, в першій групі дослідження на 3 доби лікування переважав помірний набряк тканин, що розповсюджувався на колораневу зону та не значні больові відчуття, що свідчило про значне поліпшення загального стану здоров'я. При клінічній оцінці процесу загоєння операційної рани після розтину гнійного вогнища в порожнині рота гіперемія і інфільтрація тканин СОПР в області вогнища запалення були слабо виражені, місцева больова реакція не значна. Краї операційної рани були не набряклі, слабо инфильтрировані, ранева поверхня покрита білястим нальотом з ниток фібрину, з операційної рани виділялася незначна кількість гемморрагического ексудату, в глибині рани виявлися грануляції.

Терміни повного очищення раневої поверхні у пацієнтів першої групи склали 2,3±0,2 діб. Терміни почала появи грануляцій відповідали 2,3±0,2 добам спостереження. Ознаки початку краєвої епітелізації раневої поверхні починалися на 3,3±0,1 добу. Регіонарний лімфаденіт зберігався протягом 3-4 діб від початку лікувальних заходів. Тимчасова непрацездатність пацієнтів першої групи склала 2,93±0,03 дня.

На 3 добу лікування з операційних ран у пацієнтів першої групи були виділені патогенні і умовно-патогенні мікроорганізми в кількості від 102 до 103 коє/мл, що свідчило про зниження кількості мікроорганизмів в операційних ранах після розтину гнійного вогнища дрожжеподібними грибами роду Candida, S. epidеrmitis, S. epidеrmitis S. viridans, а в 7,7 % випадків спостережень патогенної мікрофлори не виявлялося.

У пацієнтів першої групи на 3 добу лікування з комплексним застосуванням сорбентной терапії спостерігалося зниження показників загальної температури на 0,38±0,04 оС в порівнянні з доопераційним періодом. Зменшення показників локальної термометрії спостерігалося не лише в області операційної рани, але і в інтактній симетричній ділянці, відповідно на 0,24±0,04 оС і 0,32±0,03 оС. Це свідчило про виражене обмеження запального процесу в порівнянні з доопераційним періодом.

Проведення планіметричних досліджень дозволило зробити висновок про те, що на 3 добу від початку лікування скорочення лінійного розміру операційної рани після розтину гнійного вогнища у пацієнтів першої групи відсоток зрушення був статистично достоверним і складав 4,2%.

При проведенні цитологичних досліджень у пацієнтів першої групи на 3 добу лікування встановлено, що 75% вивчених цитограм відносилися до регенераторно-запального типу. При вивченні результатів цитохимичного дослідження виявлено зменшення в 2 рази кількості як одиночно, так і дифузно розташованих в мазках-відбитках гнійних тілець. На 37,4 % і 11,4 % відповідно сталося зниження кількості локально і дифузно розташованих лейкоцитів у стадії адгезії. У цей час кількість спостережень одиничних і множинних лейкоцитів у стадії спокою підвищилася на 30,6% і 10,3%, відповідно. Цим, можливо пояснюється відсутність гнійних тілець на 3 добу лікування у 17 % випадків спостережень. Вищеперелічені результати розподілу структурно-функциональных фаз лейкоцитарної активності очевидно підтверджують той факт, що сорбент «Ентеросгель» дифузно адсорбує раневий ексудат із зруйнованими лейкоцитами .

На тлі комбінованого застосування сорбційної терапії при ООГП порожнини рота на 3 доби від початку лікувальних заходів відбувалося значне і статистично достовірне підвищення на 62,29 % рівня SIgА і на 7,1% лізоциму ротової рідини.

При аналізі клинико-лабораторних досліджень на 3 доб комплексного використання сорбентной терапії при лікуванні хворих з ООГП встановлено статистично достовірне зниження кількості лейкоцитів на 52, 32 % як в ротовій рідині, так і в периферичній крові на 14,75 %. У теж час позитивну динаміку поліпшення стану здоров'я пацієнтів першої групи підтверджує підвищення рівня Hb на 1,89 % і зниженням коефіцієнта Гаркаві на 6,7 %.

У випадках комплексного використання сорбентной терапії в медикаментозному лікуванні хворих з ООГП на 3 доби спостереження відбувалося підвищення показників НСТ-тесту на 48 %, відсотка фагоцитозу на 12,7 % та відсотка завершеності фагоцитозу на 4,8 %.

Зниження інтенсивності запального процесу у пацієнтів першої групи було зареєстроване на 3 добу лікування у вигляді зниження показників ЛЗ ХЛ на 68,12 % і МСМ 15,6 %, що свідчило про позитивну тенденцію в процесі урівноваження процесів ПОЛ і антиоксидантной системи клітинних мембран на тлі зниження рівня МСМ в біологічній рідинах організму

У пацієнтів другої групи на 3 доби лікування зберігалися ознаки вираженого набряку тканин лиця, що розповсюджувалася за межі анатомічної області, больові відчуття в ураженій ділянці. Крім того, 9 пацієнтів (16,0 %) відзначали наявність побічних явищ при прийомі норфлоксацину: нудоту, блювоту, диспепсичні явища, 6 чоловік (10,7 %) самостійно відмовилися від прийому антибіотика. При подальших клінічних спостереженнях було встановлено, що явища набряку і больові відчуття реєструвалися у ряду пацієнтів цієї групи до 4-5 діб. Регіонарний лімфаденіт зберігався до 5 діб від початку лікувальних заходів. Краї операційної рани були набряклі, инфильтрировані, визначався брудно-сірий наліт з ниток фібрину, з рани виділявся гнійно-гемморагичний ексудат. Терміни повного очищення раневої поверхні від тканинного детриту склали 3,7±0,2 діб, ознаки інфільтрації зберігалися до 4,5±0,2 діб, поява грануляції спостерігалася на 3,4±0,2 добу лікування. Терміни початку краєвої епітелізації раневої поверхні відповідали 5,5±0,1 добам лікування. Тривалість тимчасової непрацездатності у пацієнтів другої групи склала, в середньому, 3,25±0,12 днів.

У пацієнтів другої групи антибиотикотерапія призводила до зниження кількості мікроорганизмів на поверхні операційних ран після розтину вогнищ запалення в порожнині рота. Але в той же час зростала кількість стійких форм S. aureus, S. haemoliticum в порівнянні з результатами доопераційного періоду, збільшувалася кількість посівів з дрожжеподібними грибами роду Candida, що дозволяло зробити вивід про збільшення випадків дисбактеріозу порожнини рота у пацієнтів цієї групи, не дивлячись на одночасне проведення профілактичного курсу антифунгіцидної терапії.

При аналізі результатів термометричного дослідження встановлено, що зниження на 3 добу загальної температури тіла при застосуванні курсу антибиотикотерапії відбувалося, в середньому на 0,35±0,04 оС від початкового рівня доопераційного періоду. При порівнянні результатів локальної термометрії на 3 доби лікування у пацієнтів другої групи статистично достовірне зменшення показників локальної термометрії спостерігалося не лише в області операційної рани, але і в інтактній симетричній ділянці, відповідно на 0,25±0,05 оС і 0,17±0,04 оС. Тоді як у пацієнтів першої групи зменшення показників локальної термометрії спостерігалося не лише в області операційної рани, але і в інтактній симетричній ділянці, відповідно на 0,24±0,04 оС і 0,32±0,03 оС.

На 3 добу від початку лікування скорочення лінійного розміру раневої поверхні у пацієнтів другої групи склало 0,11±0,03 см, відсоток зрушення показників був у межах статистичної достовірності і склав 3,7%, в той же час у пацієнтів першої групи воно складало 4,2 %.

За наслідками цитологичних досліджень мазків-відбитків операційних ран після розтину вогнища запалення в порожнині рота при ООГП на 3 доби лікування було встановлено, що процес біологічного очищення раневої поверхні у пацієнтів другої групи був ще не завершений, переважав дегенеративно-запальний тип цитограм (84%), тоді як у пацієнтів першої групи 75 % вивчених цитограм відносилися до регенераторно-запального типа .

На 3 доби лікування в мазках-відбитках найчастіше зустрічалися дифузні скупчення лейкоцитів у стадії адгезії (29,1 %) і у стадії спокою (19,6 %). У меншій кількості випадків виявлялися одиничні лейкоцити у стадії спокою і у стадії адгезії, 10,8 % і 5,6 % відповідно. Кількість випадків виявлення лейкоцитів у стадії фагоцитозу зменшувалася на 7 % в порівнянні з результатами попереднього періоду спостереження. Проте слід зазначити, що кількість як одиничних, так і множинно розташованих гнійних тілець в мазаках-відбитках на 3 добу лікування не зменшувалося. Дані проведеного цитохимичноого дослідження вказували на незначне зменшення, в порівнянні з результатами 1-ої доби лікування, кількості активованих нейтрофільних лейкоцитів, а так само лейкоцитів з явищами деструкції. Цей факт дозволив встановити, що використання антибиотикотерапії при лікуванні хворих з ООГП приводило до явищ пошкодження клітинних мембран нейтрофільних лейкоцитів. Отримані результати дослідження дали підставу стверджувати, що на 3 доби лікування у хворих другої групи продовжувалися явища гнійній ексудації і некрозу тканин в області операційної рани, в той же час у пацієнтів першої групи з операційної рани виділялася незначна кількість гемморрагического ексудату, в глибині рани виявлялися грануляції.

На 3 добу лікування у пацієнтів другої групи відбувалося зниження кількості лейкоцитів в ротовій рідині на 25 %, підвищення рівня лейкоцитів в периферичній крові на 3,7 % і зростання показника ШОЕ на 20,7 %, зниження рівня Нb на 7,03%, підвищенням на 19,4 % коефіцієнта Гаркаві, в той час, як у пацієнтів першої групи встановлено статистично достовірне зниження кількості лейкоцитів на 52, 32 % як в ротовій рідині, так і в периферичній крові на 14,75 %. У теж час позитивну динаміку поліпшення стану здоров'я пацієнтів першої групи підтверджує підвищення рівня Hb на 1,89 % і зниженням коефіцієнта Гаркаві на 6,7 %.

Результати імунологічних досліджень на 3 добу лікування у пацієнтів другої групи практично не змінилися, оскільки відбувалося їх незначне статистично не достовірне підвищення відповідно на 1,59 % і 8,5 % в порівнянні з доопераційним періодом. На тлі комбінованого застосування сорбційної терапії при ООГП порожнини рота на 3 доби від початку лікувальних заходів відбувалося значне і статистично достовірне підвищення на 62,29 % рівня SIgА і на 7,1% лізоциму ротової рідини, що підтверджує поліпшення показників імунітету на тлі проведеної сорбційної терапії

На 3 добу лікування у пацієнтів другої групи рівень НСТ-теста знижувався на 31,8 %, підвищувався рівень показників відсотка фагоцитозу (3,8 %), фагоцитарного індексу (0,07 %) і відсотка завершеності фагоцитозу (8,06 %). Цей факт можна було розцінювати як негативний, оскільки збільшення кількості нейтрофільних лейкоцитів з пошкодженою клітинною мембраною приводило до активації процесів внутріклітинного фагоцитозу, отже, до збільшення кількості загиблих нейтрофілів і некрозу тканин у вогнищі запалення. На відміну від цього, у пацієнтів першої групи на 3 добу лікування відбувалося підвищення показників НСТ-теста на 48 %, відсотка фагоцитозу на 12,7 % та відсотка завершеності фагоцитозу на 4,8 %. Підвищення рівня цих показників свідчило про посилення активності бактерицидної системи нейтрофілів крові, в той же час зниження показників фагоцитарного числа і фагоцитарного індексу лейкоцитів підтверджувало зниження активності процесів перекисного окислення мембран цитоплазми клітин.

Заєрестровано зменшення у хворих другої групи на 3 добу лікування рівня показників ЛЗ ХЛ на 50% від початкового рівня, зміст МСМ підвищувався на 12,7%. У цей же час у пацієнтів першої групи на 3 добу лікування рівень зниження ЛЗ ХЛ склав 68,12 %, МСМ 15,6 %. Отже, на фоні антибиотикотерапии у пацієнтів другої групи підвищувалася інтенсивність процесів ендогенної інтоксикації за рахунок масивної загибелі не лише мікроорганізмів, але і інших клітин макроорганізму, у тому числі і фагоцитів за рахунок цитотоксичної дії антибіотиків.

Проведені клінічні, клінічно-лабораторні, біохімічні, біофізичні, цитологичні, цитохимичні спостереження показали ефективність комбінованого застосування сорбенту «Ентеросгель» в комплексному лікуванні гострих одонтогенних гнійних періоститов альвеолярних відростків щелеп у пацієнтів з не обтяженим соматичним анамнезом. Запропонований метод лікування дозволяє підвищити якість лікування хворих.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлені результати клініко-лабораторних досліджень і запропоновано нове рішення науково-практичної задачі –підвищення ефективності лікування гострих гнійно-запальних процесів порожнини рота методом сорбційної терапії в комплексному лікуванні, що дозволяє поліпшити його якість і забезпечити оптимальні умови для загоєння операційної рани в порожнині рота.

1. На підставі мікробіологічних досліджень з операційної рани після розтину гнійних вогнищ в порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами найчастіше висівалися: стрептококи (19,3 %) стафілококи (17,3 %), дріжджові гриби роду Candida (16,6%). Антибактеріальна дія була найбільш ефективною у орального антисептика «Стоматідін» і наступних антибіотиків широкого спектру дії: цефазоліну, амикацину, норфлоксацину, левоміцетину.

2. Найбільш інформативним і достовірним при оцінці процесу репарації операційної рани після розтину гнійних вогнищ в порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами були: локальна термометрія слизової оболонки порожнини рота, цитологичні, цитохимичні методи дослідження.

3. На підставі порівняльного вивчення процесу регенерації операційної рани після розтину гнійних вогнищ в порожнині рота у хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами встановлено, що явища гранулювання і епітелізації на тлі комбінованого застосування сорбентной терапії скорочуються на 1,1 ± 0,21 і 2,2 ± 0,1 діб відповідно в порівнянні з аналогічними показниками при використанні антибиотикотерапії. Статистично достовірне зниження результатів локальної термометрії в області операційної рани на 3 добу лікування у пацієнтів першої групи склало 0,38±0,04 оС, в той же час у пацієнтів другої групи дорівнювало 0,35±0,04 оС. При застосуванні сорбентной терапії в більшості випадків спостерігалися цитограми регенераторно-запального (75%), при використанні антибиотикотерапії дегенеративно-запального характеру (84%).

4. Встановлено, що комбіноване використання сорбенту «Ентеросгель» при лікуванні хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами супроводжувалося позитивною динамікою показників эндотоксикоза: зниженням в ротовій рідині рівня люмінолзалежної хемілюміністенції на 68,1% і молекул середньої маси на 15,6% в порівнянні з початковим рівнем доопераційного періоду. Застосування антибиотикотерапії при лікуванні гострих одонтогенних гнійних періоститів призводило до зниження рівня показника люмінолзалежної хемілюміністенції на 50,4 % і підвищенню рівня молекул середньої маси 1,94 %. Відповідно показники люмінолзалежної хемілюміністенції ротової рідини знижувалися в 3 рази на тлі застосування сорбентної терапії і в 2 рази при антибиотикотерапії.

5. Встановлені позитивні зміни рівня загального і місцевого імунітету на тлі комплексного застосування сорбентной терапії при лікуванні хворих з гострими одонтогенними гнійними періоститами. На 3 добу спостереження рівень SIgA і лізоциму ротової рідини у пацієнтів першої групи підвищився на 62,3 % і 7,5 % відповідно в порівнянні з початковим рівнем. На фоні антибиотикотерапії аналогічні показники у пацієнтів другої групи склали відповідно 1,61 % і 3,79 %. У крові у хворих, пролікованих із застосуванням сорбенту, відбувалося підвищення рівня НСТ-теста на 32,5 %, а при антибиотикотерапии, навпаки спостерігалося його зниження на 31,8 %, при незмінних цифрах фагоцитарної активності нейтрофілів в обох групах.

6. Розроблена методика лікування гострого одонтогенного гнійного періоститу, що включає в комплексі медикаментозної терапії комбіноване застосування сорбенту «Ентеросгель», що дозволяє підвищити якість лікування, понизити прояв інтенсивності запальних явищ, зокрема явищ ендогенній інтоксикації.


^ ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


1.При гостриму одонтогенному гнійному періоститі пацієнтам після хірургічного розкриття і дренування операційної рани призначається медикаментозне лікування: ентеральний сорбент: «Ентеросгель» (виробник-ЗАТ «Екологоохранная фірма «КРЕОМА-ФАРМ») по 1 столовій ложці 3 рази на день на протязі 7-ми діб, антигістамінний препарат «Лоратодін» (виробник-фірма Гексал АГ, Німеччина) по 1 пігулці 1 раз на день, протягом 3-ох діб; НПЗП «Солпадєїн» (виробник-фірма «Глаксосмітклайн Дангарван Лімітед», Ірландія) по 2 пігулки при болях, протягом 3-ох діб. Для місцевої обробки загоєння операційної рани після розтину гнійного вогнища в порожнині рота рекомендується використовували водну суспензію сорбенту «Ентеросгель» (згідно рекомендаціям виробника 1 столову ложку препарату необхідно розчинити в 3 столових ложках води), у вигляді аплікацій. Після місцевого використання сорбенту необхідно застосовувати полоскання порожнини рота оральним антисептиком «Стоматідін» (виробник-фірма Bosnaligek, Боснія і Герцеговина) і 4% розчином гідрокарбонату натрію протягом 5 діб.

2.З метою оцінки перебігу запального процесу в операційних ранах після розтину вогнищ запалення в порожнині рота рекомендується використовувати дані локальної термометрії в області вогнища запалення і симетричної ділянки слизистої оболонки порожнини рота. За відсутності динаміки між даними локальної термометрії вогнища запалення в 1-х і в 2-у добу від початку лікувальних заходів, необхідний контроль можливого розвитку ускладнень.

3.Застосування забарвлення цитограм амідо чорним, отриманих у хворих з гострими гнійними одонтогенними періоститами альвеолярних відростків щелеп, дозволяє отримати докладнішу інформацію про морфологію раневого процесу, підвищити якість діагностики і прогнозування перебігу запального процесу.

4.Найбільш доцільне застосування запропонованого методу аплікаційної і ентеральної сорбційної терапії у пацієнтів з необтяженим соматичним анамнезом.


^ СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Сторожева М.В. Структура гострих гнійно-запальних захворювань порожнини рота по матеріалах амбулаторного хірургічного прийому стоматологічного відділення Дорожньої клінічної лікарні ст. Харків за 10 років (1997-2006 г.г.) / М.В. Сторожева // Український стоматологічний альманах.—2007.—№3.—С. 43—46.

2. Сторожева М.В. Сорбційна терапія в комплексному лікуванні хворих з гострими гнійно-запальними процесами порожнині рота / М.В. Сторожева // Вісник стоматології.—2008 —№1.-С. 157.

3. Сторожева М.В. Клинико-лабораторная оцінка ефективності застосування антибіотиків і антисептиків в комплексному лікуванні острих гнійно-запальних захворювань порожнини рота / М.В. Сторожева, Рузін Г.П. Зіньковськая В.П. // Медицина сьогодні і завтра.—2007.—№2.—С.151—155. Здобувач прийняв участь у проведенні кліничних досліджень та аналізі результатів лабораторних досліджень, написанні статті.

4. Сторожева М.В. Характер мікрофлори при острах гнійно-запальних процесах порожнині рота / М.В. Сторожева, Рузін Г.П. Зіньковськая В.П. // Український стоматологічний альманах.—2007.—№3.—С. 47—50. Особистий внесок здобувача полягає впроведенні кліничних досліджень, написанні статті.

5. Сторожева М.В. Застосування сорбційного препарату „Ентеросгель” в комплексному лікуванні гострих гнійно-запальних захворювань порожнини рота / М.В. Сторожева, Бобейко А.Е. Рібалка І.Ю. Семенов В.Г. // Український стоматологічний альманах.—2007.—№6.–С. 19—24. Участь здобувача полягає в проведенні досліджень, статистичній обробці даних, напписанні статті.

6. Сторожева М.В. Динаміка деяких цитохимических показників при гострому гнійному періоститі / М.В. Сторожева // Актуальні проблеми сучасної медицини: Вісник Української медичної стоматологічної академії. —2008.—Т. 8, вип. 4.—С. 52.

7. Сторожева М.В. Термометрична характеристика хворих з гострими гнійно-запальними процесами порожнині рота / М.В. Сторожева // Материали ХІІІ міжнародної конференції щелепно-лицевих хирургів та стоматологів: тези доповіді.— С. Птб.— 2008.—С. 214.

8. Сторожева М.В. Можливості лікування гнійно-запальних процесів порожнини рота без застосування антибіотиків / М.В. Сторожева // Материали III (X) з`їзду ассоціації стоматологів України: тези доповіді.—Полтава.— 2008.—С. 329.

9. Сторожева М.В. Перспективи використання сорбційних композицій при комплексному лікуванні острах гнійно-запальних захворювань порожнини рота / М.В. Сторожева // Материали ХІ міжнародної конференції щелепно-лицевих хирургів та стоматологів: тези доповіді.— С. Птб.— 2006.—С. 183—184.

10. Сторожева М.В. Ефективність застосування антисептиків в комплексному лікуванні локальних гнійно-запальних процесів порожнини рота / М.В. Сторожева // Материали ХІІ міжнародної конференції щелепно-лицевих хирургів та стоматологів: тези доповіді.— С. Птб.— 2007.—С. 203—204.

11. Сторожева М.В. Порівняльна оцінка використання антибіотиків та антисептиків при лікуванні гострих гнійно-запальних процесів у порожнині рота / М.В. Сторожева, Жемерова К.Г. Шермухамедова О.Г. // Працюємо, творимо, презентуємо: 76-та міжвузівська наук. конф. студентів та молодих вчених з міжнародною участю, 26-27 квітня 2007р.: тези доп.—Івано-Франківськ, 2007.—С. 186. Автору належить проведення клінічних досліджень, аналіз результатів, написання статті.

АНОТАЦІЯ


Сторожева М.В. Собційна терапія в комплексному лікуванні гнійно-запальних процесів порожнини рота.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22-стоматология.- Вищий державний навчальний заклад Україні «Українська медична стоматологічна академія» МЗ Україні.-Полтава, 2009.

У роботі наводяться результати використання энтеросорбента «Ентеросгель» в комплексному лікуванні обмежених гнійних процесів порожнини рота. Ефективність проведеного лікування контролювалася даними клинико-лабораторных, біофізичних, біохімічних, цитологичних і цитохимичних досліджень. Встановлені найбільш інформативні показники оцінки перебіг процесу, які можна використовувати для прогнозування і корекції лікування.

Результати спостережень на 3 доби лікування показали позитивніші результати у пацієнтів при комплексному застосуванні сорбентной терапії. Встановлено зниження показників загальної і локальної термометрії, поліпшення показників імунітету, нормалізацію коефіцієнта Гаркаві в порівнянні з аналогічними показниками в другій групі при застосуванні антибіотикотерапії .

^ Ключові слова: гострий періостит, діагностика, лікування, сорбент, антибіотики.


АННОТАЦИЯ


Сторожева М.В. Сорбционная терапия в комплексном лечении больных с острыми гнойно-воспалительными процессами полости рта.-Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22-стоматология.-Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» МЗ Украины.-Полтава, 2009.

Результаты исследований, изложенные в диссертации, опубликованы в одиннадцати работах, из них пять в изданиях, лицензированных ВАК. Результаты исследований содержат данные клинических исследований по повышению эффективности лечения больных с острыми одонтогенными гнойными периоститами.

Диссертация посвящена одной из актальных проблем хирургической стматологии-лечению больных с острыми одонтогенными гнойными периоститами. Работа основана на результатах обследования 110 больных с острыми одонтогенными гнойными периоститами.

В зависимости от назначаемой медикаментозной терапии больных объединили в две группы. Формирование групп проводилось слепым не рандомизированным методом.

В первую группу вошли 54 человека, которым проводилось хирургическое вмешательство, состоящее из удаления «причинного зуба», вскрытия и дренирования очага воспаления. Больным назначали энтерально сорбент «Энтеросгель», «Лоратодин», «Солпадеин» по общепринятой схеме. Для местной обработки операционной раны после вскрытия гнойного очага в полости рта больные этой группы использовали водную суспензию сорбента «Энтеросгель», оральный антисептик «Стоматидин» и 4% раствор гидрокарбоната натрия в течение 5 суток.

2 группу составили 56 человек, которым так же проводили аналогичное хирургическое вмешательство, применяли выше указанные средства, без использования сорбента, но назначался антибиотик широкого спектра действия «Норфлоксацин», «Нистатин» по общепринятой схеме. Для местной обработки операционной раны больным назначались аналогичные препараты.

Эффективность проведенного лечения контролировалось на основании данных клинических наблюдений, клинико-лабораторных, биофизических, биохимических, цитологических и цитохимических исследований.

Результаты наблюдений на 3 сутки лечения показали более позитивные результаты у пациентов при комплексном применении сорбентной терапии в лечении острого одонтогенного гнойного периостита, чем у пациентов, принимавших антибиотики.

В частности, у пациентов первой группы исследования сокращались сроки наличия коллатеального отека мягких тканей лица, ускорялись сроки очищения операционной раны и скорость ее контракции, нормализовались показатели термометрии, улучшались показатели лабораторных исследований, сокращались сроки временной нетрудоспособности по сравнению с аналогичнымиипоказателями у пациентов второй группы.

На 3 сутки лечения из операционных ран у пациентов первой группы были выделены патогенные и условно-патогенные микроорганизмы в количестве от 102 до 103 КОЕ/мл, а в 7,7 % случаев роста патогенной микрофлоры не обнаруживалось. У пациентов второй группы антибиотикотерапия так же приводила к снижению уровня микробной обсемененности поверхности операционных ран после вскрытия очагов воспаления в полости рта, но в то же время возрастало количество устойчивых форм S. aureus, S. haemoliticum по сравнению с результатами дооперационного периода, увеличивалось количество посевов с дрожжеподобными грибами рода Candida.

На 3 сутки лечения положительную динамику улучшения состояния здоровья пациентов первой группы подтверждает повышение уровня гемоглобина на 1,89 % и снижением коэффициента Гаркави на 6,7 %. При комплексном использовании сорбентной терапии коэффициент Гаркави снизился по сравнению с дооперационным периодом и приближался уровню у здоровых лиц.

При комплексном использовании сорбента «Энтеросгель» уровень содержания SIgA в ротовой жидкости на 3 сутки лечения значительно и достоверно повышался на 62,3,5%, что практически равнялось уровню его у здоровых людей. Это свидетельствовало о участии сорбента «Энтеросгель» в стимулировании специфического иммунного ответа организма

На фоне комбинированного применения сорбционной терапии у пациентов первой группы на 3 сутки лечения происходило повышение показателей НСТ-теста на 48 %, процента фагоцитоза на 12,7 %и процента завершенности фагоцитоза на 4,8 %.

Снижение уровеня люминолзависимой хемилюминистенции на 3 сутки лечения в группе больных, в лечении которых применялся сорбент «Энтеросгель»т происходило в 3 раза по сравнению с результатами до начала лечения.

Проведенные клинические наблюднения клинико-лабораторные, иммунологические,цитологические, цитохимические, биологические, биохимические исследования показали высокую эффективность комплексного использования сорбента «Энтеросгель» в лечении острых одонтогенных гнойных периоститов.

Применяемый метод лечения обеспечивает оптимизацию очищения раневой поверхности, детоксикацию и нормализацию местного и общего иммунного статуса пациентов, не вызывет токсических и аллергических осложнений.

Разработанная и примененная в клинике методика лечения острых одонтогенных гнойных периоститов с комплексным использованием сорбционной терапии позволила повысить качество лечения больных с не отягощенным соматическим анамнезом.

Ключевые слова: острий периостит, диагностика, лечение, сорбент, антибиотики.


SUMMARY

Storozheva M.V. Sorption therapy in complex treatment of pyoinflammatory processes of oral cavity.

Thesis competing for the scientific degree of Candidate of Medical Sciences in the speciality 14.01.22. - Stomatology. - Higher state education institution of Ukraine "Ukrainian Medical Dental Academy" Ministry of Health of Ukraine. - Poltava, 2009.

The thesis presents the results of using absorbent "Sorbogel" in the complex treatment of localized purulent processes of the oral cavity. The efficacy of the treatment was controlled by the data of clinical and laboratory, biophysical, biochemical, cytological and cytochemical investigations. Most informative indices of assessing the development of the process, which can be used to prognosticate and correct the treatment were obtained.

The observation of the patients on the 3rd day of the treatment demonstrated more positive results in the patients with complex application of the sorption therapy than those in the patients taking antibiotics. Decreased indices of systemic and local thermometry, improved indices of immunity, normalized Garcavi quotient compared with those of the second group were determined.

Key words: acute periostitis, diagnostics, treatment, absorbent, antibiotics.

Схожі:

Сторожева марина Вікторівна iconЗагнибіда Марина Вікторівна Поза конкурс

Сторожева марина Вікторівна iconФуголь Марина Анатоліївна Нездойминога Оксана Вікторівна

Сторожева марина Вікторівна iconСистема оценки инновационного развития региона марина В. Ю., Марина В. И
Математическая модель динамики комбинированного инструмента развертка-метчик
Сторожева марина Вікторівна iconКатолик галина Вікторівна
Католик галина Вікторівна (14. V. 1959, Львів), психолог, канд псих наук (Дослідження уяви студентської молоді, 1990)
Сторожева марина Вікторівна iconКатолик галина Вікторівна
Католик галина Вікторівна (14. V. 1959, Львів), психолог, канд псих наук (Дослідження уяви студентської молоді, 1990)
Сторожева марина Вікторівна iconХамар уляна Вікторівна
Хамар уляна Вікторівна (10. V. 1974, Львів) – філософ, кандидат філосософських наук (Проблема ідеалу у філософській творчості Івана...
Сторожева марина Вікторівна iconПятница; Председатель городского мо: Салтыкова Марина Викторовна – гимназия №1 сл т. 54-24-36. На 20 14 15 учебный год запланированы
Председатель городского мо: Салтыкова Марина Викторовна – гимназия №1 сл т. 54-24-36
Сторожева марина Вікторівна iconЗвіт про роботу науково-дослідної лабораторії Лабораторія психофізіології. Кафедра фізіології людини і тварин Керівник лабораторії Шмалєй Світлана Вікторівна
Керівник лабораторії Шмалєй Світлана Вікторівна завідувач кафедри фізіології людини і тварин, завідувач лабораторією психофізіології,...
Сторожева марина Вікторівна iconГолуб Марина Олексіївна відмінно за конкурс

Сторожева марина Вікторівна iconКузнєцова Марина Володимирівна 637. 4 за конкурс

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи