«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма icon

«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма




Скачати 266.77 Kb.
Назва«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма
Дата07.09.2013
Розмір266.77 Kb.
ТипПрограма


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

«ЗАТВЕРДЖЕНО»


Голова приймальної комісії НУХТ,

ректор____________ С.В. Іванов

“ 29 ”березня 2013 р.


програма

фахового вступного випробування для зарахування на навчання

за ОКР “бакалавр” за напрямом підготовки 6.051301

"Хімічна технологія"



Програма схвалена (протокол №___від "___"____________2013р.)

на засіданні кафедри фізичної і колоїдної хімії


В.о.завідувача кафедри __________О.В. Подобій

Схвалено Вченою радою факультету

технології оздоровчих продуктів і харчової

експертизи

Протокол № ___від "___"_________2013р.

Голова Вченої ради факультету,

Декан__________________ Л.Ю. Арсеньєва




2013

^ Загальні положення

Мета вступного випробування полягає в комплексній перевірці знань студентів, отриманих ними в результаті вивчення дисциплін, передбачених освітньо-професійною програмою і навчальним планом освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» та оцінці відповідності цих знань вимогам до навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».

Студент повинен продемонструвати фундаментальні та професійно-орієнтовані уміння, знання і здатність вирішувати типові професійні завдання.


^ ЗМІСТ ПРОГРАМИ

На фахове вступне випробування виносяться питання з дисциплін хімічного циклу (загальної та неорганічної хімії, органічної хімії, аналітичної хімії, фізичної та колоїдної хімії), загальної хімічної технології в межах навчального плану ОКР «молодший спеціаліст», а саме:

1. Загальна та неорганічна хімія

Основні поняття та закони. Атом, молекула, хімічний елемент, прості і складні речовини, ізотопи, ізобари, алотропна модифікація. Атомна та молекулярна маси, кларк, кількість речовини (моль). Ступінь окиснення, валентність.

Стехіометричні закони хімії. Закон збереження маси (закон збереження матерії). Закон сталості складу. Закон еквівалентів (еквівалент та еквівалентні маси). Закон кратних співвідношень. Закон Авогадро та його наслідки. Об’єднаний газовий закон. Формула Клапейрона.

Періодичний закон і електронна будова атомів. Будова електронних оболонок атомів.

Періодична система елементів Д.І.Менделєєва. Періодичний закон та структура Періодичної системи елементів (періоди, групи). Зв’язок Періодичної системи з будовою атомів (метали та неметали, s-, p-, d-, f -елементи).

Хімічний зв’язок. Ковалентний та іонний зв’язки. Енергія зв’язку, довжина зв’язку. Типи ковалентного зв’язку ( σ-, π-, δ- зв’язок).

Розчини. Загальна характеристика розчинів. Процес розчинення, сольватація, теплота, ентропія та вільна енергія розчинення. Розчинність речовини. Вплив на розчинність природи речовини, температури та тиску. Способи вираження концентрації розчинів: масова частка, молярна частка, моляльність, молярність, молярна концентрація еквівалентів.

Розчини електролітів. Дисоціація води. Водневий показник (рН) та способи його визначення. Шкала значень рН. Кислотно-основні індикатори. Іонні рівняння реакцій. Реакції обміну в розчинах електролітів. Добуток розчинності. Гідроліз. Константа гідролізу. Ступінь гідролізу.

Фізико-хімічні закономірності перебігу хімічних реакцій. Тепловий ефект реакції. Тепловий ефект реакції та термохімічні розрахунки. Закон Гесса. Основи кінетики та каталізу хімічних реакцій. Хімічна рівновага. Оборотні та необоротні реакції. Константа рівноваги. Зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле-Шательє: вплив температури, тиску, концентрації речовин.

Комплексні сполуки. Будова комплексних сполук. Основні положенні координаційної теорії Вернера. Номенклатура комплексних сполук. Просторова будова комплексів. Ізомерія комплексних сполук: гідратна, іонізаційна, координаційна, ізомерія зв’язку, геометрична, оптична.

Література: [1 – 4]


2. Органічна хімія

Класифікація і номенклатура органічних сполук. Теорія хімічної будови органічних сполук Бутлерова. Сучасні теоретичні уявлення в органічній хімії. Основні положення теорії молекулярних орбіталей. Типи хімічних зв’язків в органічних сполуках. Класифікація органічних реакцій і реагентів. Механізми органічних реакцій.

Насичені вуглеводні. Алкани. Гомологічний ряд. Ізомерія та номенклатура. Фізичні властивості. Молекулярна структу­ра. Просторова будова молекул.

Ненасичені вуглеводні. Алкени. Алкадієни. Алкіни. Гомологічний ряд. Номенклатура. Структурна та просторова ізомерія. Фізичні властивості.

Ароматичні вуглеводні. Гомологічний ряд. Ізомерія. Фізичні властивості. Молекулярна структура. Особливості просторової електронної структури.

Спирти і феноли. Класифікація та номенклатура. Фізичні властивості. Амфотерні властивості спиртів. Кислотність. Утворення алкоголятів, їх будова. Нуклеофільність і основність спиртів і алкоголят-іонів, їх реакції з галоген-алканами. Реакції нуклеофільного заміщення. Якісні реакції на гідроксильну групу в спиртах і фенолах.

Альдегіди і кетони. Класифікація та номенклатура. Фізичні властивості. Молекулярна структура. Хімічні властивості. Реакції приєднання нуклеофільних реа­гентів до карбонільної групи. (HCN, NH2OH,ROH тощо) Реакції приєднання-відщеплення. Механізми цих реакцій. Альдольна і кротонова конденсації. Реакції єнолізації та галогенування. Реакція Канніццаро. Конден­сація з С-Н кислотами. Механізми цих реакцій. Реакції окиснення альдегідів і кетонів до карбонових кислот. Якісні реакції на карбонільну групу.

Карбонові кислоти, гідроксикислоти. Класифікація та номенклатура. Фізичні та хімічні властивості. Кислотні властивості, утворення функціональних похідних, декарбоксилювання. Властивості мурашиної, оцтової, акрилової, кислот. Вищі карбонові кислоти-пальмітинова, стеаринова, олеїнова. Жири.

Галогензаміщені кислоти. Кла­сифікація та номенклатура. Способи добування: із насичених карбоно­вих кислот та їх похідних. Фізичні та хімічні властивості. За­лежність хімічних властивостей від взаємного розташування галогену та карбоксильної групи.

Амінокислоти. Класифікація та номенклатура. Амфотерний характер. Ізоелектрична точка. Кислотність та основність. Реакції за карбоксильною та аміногрупами. Особливості хімічних властивостей a-, b- та g-амінокислот. Ароматичні амінокислоти.

Нітросполуки. Класифікація та номенклатура. Фізичні властивості. Молекулярна структура. Хімічні властивості. Таутомерія пер­винних та вторинних нітросполук. Взаємодія з HNO2 та жирними альдегідами. Відмінність властивостей ароматичних сполук.

Аміни. Класифікація та номенклатура. Фізичні властивості. Молекулярна структура амінів. Хімічні влас­тивості. Основність амінів: константа основності, вплив будови на основність. Реак­ція амінів з кислотами, будова солей, їх номенклатура та властивості. Алкілування та ацилування амінів: механізми цих реакцій. Четвертинні амонійні солі. Якісні реакції на первинні, вторинні та третинні аміни.

Гетероциклічні сполуки. Класифікація і номенклатура гетероциклів. Будова та хімічні властивості нітрогеновмісних, гетероциклів (пірол, індол, піридин, піримідин). Піримідинові та пуринові основи як складові нуклеїнових кислот.

Вуглеводи. Моносахариди. Будова та стереохімія моносахаридів. Номенклатура. Способи зображення-формули Фішера та проекційні формули Хеуорса, правила написання циклічних формул. Хімічні властивості моносахаридів.

Дисахариди. Уявлення про моно та диглікозидні зв’язки. Властивості дисахаридів.

Література: [5 – 7]


6. Аналітична хімія

Якісний та кількісний хімічний аналіз. Відбір та зважування представницької середньої проби. Розмір проби. Розкладання та розчинення проби. Загальні принципи та особливості розчинення органічних сполук, біотехнологічних об’єктів.

Розділення та концентрування. Методи розділення, виділення, концентрування: осадження та співосадження; екстракція; хроматографічні методи розділення та концентрування та ін.

Розчин як середовище проведення реакцій між іонами. Поняття про аналітичні реакції кислотно-основної взаємодії, осадження, окиснення-відновлення, комплексоутворення.

Кількісний аналіз. Титриметрія. Принцип кількісного аналізу, його значення та перспективи розвитку. Класифікація методів: хімічні (гравіметричний, титриметричний), фізичні та фізико-хімічні. Порівняльна оцінка методів кількісного визначення.

Кислотно-основне титрування. Кислотно-основна рівновага. Протолітична теорія Бренстеда-Лоурі. Сила протолітів – кислот та основ та їх стан у розчинах сильних та слабких кислот і основ. Буферні розчини, їх значення у хімічному аналізі. Гідроліз солей. Розрахунки концентрації іонів водню і рН у розчинах кислот, основ, буферних розчинах та розчинах солей, які гідролізують. Використання явищ гідролізу та амфотерності в аналітичній хімії.

Методи кислотно-основного титрування, їх характеристика: стандартні розчини, первинні стандарти, визначення точки еквівалентності.

Комплексонометрія. Комплексони та інші органічні та неорганічні комплексометричні титранти. Характеристика комплексонів та їх комплексів з іонами металів (склад, структура, міцність, вплив рН). Металохромні індикатори, їх властивості, визначення кінцевої точки титрування. Можливості комплексонометрії в аналітичному контролю біотехнологічних виробництв (визначення кальцію, магнію) та використання комплексонометрії для визначення загальної твердості води. Відомості про засоби усунення накипу на технологічному обладнанні за допомогою комплексонів.



Окисно-відновне титрування (редоксиметрія). Основи редоксиметрії та її застосування в біотехнологічних технологіях. Застосування окисно-відновних реакцій для виявлення, розділення та визначення речовин. Стандартні електродні окисно-відновні потенціали. Вплив різних факторів на величину окисно-відновних потенціалів та напрямок окисно-відновних реакцій. Константа рівноваги, швидкість окисно-відновних реакцій, залежність від температури, рН, присутності каталізаторів. Спряжені реакції. Способи фіксування точки еквівалентності у редоксиметрії. Криві титрування, інтервал переходу редокс-індикаторів та вибір індикатора за стрибком потенціалу на кривій титрування.

Гравіметричний (ваговий) аналіз. Осаджувана і гравіметрична форми, вимоги до них. Механізм процесу осадження.

Фізико-хімічні методи аналізу. Класифікація фізико-хімічних методів аналізу. Оптичні методи аналізу. Спектральні (оптичні) методи аналізу. Колориметрія. Фотоелектроколориметрія, спектрофотометрія. Нефелометрія і турбідиметрія.

Атомно-абсорбційний аналіз. Емісійна спектроскопія. Полум’яна фотометрія. Люмінесцентний метод аналізу. Рефрактометричний метод. Поляриметричний метод.

Хроматографічні, рентгенівські, радіометричні та кінетичні методи аналізу. Принципи та методи в хроматографії. Класифікація методів за механізмом розділення, агрегатним станом та за технікою розділення. Теорія хроматографічних процесів. Газова, рідинна, високоефективна рідинна, тонкошарова, паперова, іонообмінна та іонна хроматографія.

Електрохімічні методи аналізу. Аналіз індивідуального зразка. Класифікація та характеристика методів. Потенціометрія, теоретичні основи. Кондуктометрія. Вольтамперометрія. Кулонометрія. Автоматичні та сенсорні аналізатори. Екологічний моніторинг.

Література: [8 – 11]


4. Фізична та колоїдна хімія

Основні положення хімічної термодинаміки. Перший закон термодинаміки.

Термохімія. Закон Гесса. Калориметрія. Теплоти утворення, згоряння, розчинення, нейтралізації.

Другий та третій закон термодинаміки. Ентропія, її фізичний смисл. Ентропія та ймовірність стану системи. Статистичний характер другого закону термодинаміки.

Термодинамічні потенціали. Внутрішня енергія Гіббса, енергія Гельмгольца. Критерії рівноваги та напрямку процесів. Рівняння Гіббса—Гельмгольца, його практичне застосування у технології біотехнологічної продукції.

Термодинаміка хімічної рівноваги. Критерії рівноваги. Закон діяння мас, його виведення. Різні способи вираження константи хімічної рівноваги. Рівняння ізотерми хімічної реакції Вант-Гоффа. Залежність константи рівноваги від температури. Рівняння ізохори та ізобари хімічної реакції Вант-Гоффа.

Фазова рівновага в однокомпонентних системах. Правило фаз Гіббса. Рівняння Клаузіуса - Клапейрона. Діаграма стану для системи, що складається з одного компоненту.

Фазова рівновага у бінарних системах. Фазові діаграми системи з двох компонентів. Поняття про фізико-хімічний аналіз (М.С. Курнаков). Термічний аналіз, його застосування у біотехнологічній практиці.

Фазова рівновага у потрійних системах. Закон розподілу. Екстракція. Розподіл речовини між двома незмішуваними розчинниками. Закон розподілу Нернста. Рівняння Шилова - Лєпінь. Екстракція, її значення в технології виробництва біотехнологічної продукції.

Ідеальні розчини. Колігативні властивості розбавлених розчинів. Ідеальні розчини. Закон Рауля. Зміна температур замерзання та кипіння рідин внаслідок утворення розчинів. Кріоскопія і ебуліоскопія. Осмос. Осмотичний тиск. Значення колігативних властивостей розчинів для виробництва біотехнологічної продукції та лікарських засобів з використанням біотехнологічних методів. Відхилення від закону Рауля у реальних розчинах. Поняття про активність. Узагальнене рівняння закону Рауля.

Формальна кінетика. Хімічна кінетика, її значення для фармації. Швидкість реакції, її залежність від різноманітних факторів. Молекулярність і порядок реакції. Кінетичні рівняння реакцій нульового, першого, другого і третього порядків.

Молекулярна кінетика. Теорія активних співударів. Енергія активації. Стеричний фактор. Поняття про теорію перехідного стану або активованого комплексу.

Каталіз. Загальні положення та закономірності каталізу. Енергія активації каталітичних реакцій. Гомогенний каталіз. Кислотно-основний каталіз. Ферментативний каталіз. Гетерогенний каталіз, його особливості. Основи теорій гетерогенного каталізу.

Властивості розчинів електролітів. Електрична провідність розчинів електролітів. Теорія Арреніуса. Ступінь дисоціації. Ізотонічний коефіцієнт. Теорія розчинів сильних електролітів Дебая - Хюккеля. Поняття про іонну атмосферу. Іонна сила розчинів і активність електролітів.

Електродні потенціали та електрорушійні сили. Потенціометрія. Механізм виникнення електродного потенціалу. Рівняння Нернста. Класифікація гальванічних елементів. Оборотні та необоротні гальванічні елементи. Кола без переносу і з переносом. Концентраційні кола. Дифузійний потенціал. Потенціометрія.

Нерівноважні електродні процеси. Закони Фарадея. Поняття про електродну поляризацію. Поняття про концентраційну та хімічну поляризацію. Електроліз. Напруга розкладу. Перенапруга. Полярографія та її застосування у аналізі.

Поверхнева енергія і поверхневий натяг. Змочування. Когезія. Адгезія. Поверхнева енергія Гіббса. Поверхневий натяг. Змочування, його кількісні характеристики. Розтікання. Вибіркове змочування. Інверсія змочування. Практичне значення змочування. Когезія. Адгезія.

Сорбційні процеси, їх класифікація. Адсорбція. Адсорбція: основні поняття та визначення.

Деякі аспекти практичного застосування поверхневих явищ. Ефект Ребіндера, його практичне значення. Застосування сорбційних процесів у технології біотехнологічних препаратів. Поняття про хроматографію (М.С. Цвєт). Класифікація хроматографічних методів, їх практичне використання.

Класифікація, одержання та очищення дисперсних систем. Дисперсні системи. Дисперсна фаза і дисперсійне середовище. Ступінь дисперсності. Класифікація дисперсних систем за різними ознаками. Методи одержання дисперсних систем. Методи очищення колоїдних систем: діаліз, електродіаліз, ультрафільтрація, електроультрафільтрація.

Окремі класи дисперсних систем. Аерозолі, класифікація, одержання, властивості. Стійкість аерозолів і фактори, що її визначають. Методи руйнування аерозолів. Застосування аерозолів у біотехнології. Порошки, їх властивості та способи одержання. Злежування, грануляція та розпилювання порошків. Суспензії: одержанння та властивості. Стійкість суспензій. Седиментаційний аналіз суспензій (М.А. Фігуровський). Пасти. Застосування у біотехнології. Піни, їх одержання. Стійкість та руйнування пін. Значення пін та піноутворення. Емульсії: класифікація, методи одержання і властивості. Типи емульсій. Емульгатори і механізм їх дії. Обернення фаз емульсій. Застосування емульсій.

Колоїдні поверхнево-активні речовини. Міцелоутворення в розчинах колоїдних ПАР. Критична концентрація міцелоутворення та її визначення. Будова міцел ПАР. Явище солюбілізації та його значення у технології виготовлення біотехнологічної продукції та фармацевтичних препаратів, одержаних методами біотехнології. Застосування колоїдних ПАР у біотехнології та фармації.

Класифікація, методи одержання та фізико-хімічні властивості ВМС. Поняття про ВМС, їх класифікація та методи одержання. Структура і форма макромолекул, типи зв’язку між ними. Гнучкість макромолекул. Кристалічний та аморфний стан ВМС. Пружно-твердий, високоеластичний та пластичний стан полімерів. Зв’язок між будовою і механічними властивостями полімерів.

Література: [12 – 16]


^ 5. Загальна хімічна технологія

Хімічна технологія - наука про промислові методи та процеси переробки сировини в продукти споживання та засоби виробництва. Етапи розвитку хімічної технології. Місце та роль хімічної промисловості в народно­господарському комплексі країни. Основні напрямки в розвитку хімічної технології - створення високоефективних безвідходних та маловідходних виробництв на основі комплексного використання сировини та паливно- енергетичного ресурсів, збільшення одиничної потужності технологічного обладнання, комбінування та об'єднання виробництв, механізації та автоматизації виробництва на базі впровадження АСУ.

Динаміка і масштаби виробництва основних видів продукції хімічної промисловості.

Поняття хімічного виробництва як хіміко-технологічної системи /ХТС/ взаємозв'язаних елементів, призначеної для переробки сировини в засоби виробництва та продукти споживання, ХТС як сукупність підсистем підготовки сировини, хімічного перетворення, виділення продукту, утилізації та знезаражування відходів, тепло- та енергозабезпечення, водопідготовки, підсистем керування процесом.

Основні технологічні компоненти: сировина, цільовий та побічний продукти, напівпродукти, відходи виробництва; енергетичні ресурси.

Якісна та кількісна оцінка ефективності хімічного хімічного виробництва: технологічна (ступінь перетворення, селективність, вихід продукту, затратні коефіцієнти), економічна (продуктивність, потужність, собівартість продукції, приведені затрати на виробництво одиниці продукції, капітальні затрати), експлуатаційна (надійність та безпечність функцтювання виробництва), соціальна (екологічна чистота, ступінь автоматизації, тощо).

Хіміко-технологічна система - конкретне вираження хімічного виробництва. Загальні вимоги до описання ХТС. Структура ХТС. Способи описання ХТС: графічний, описовий, математичний. Технологічний зв'язок елементів і потоків у ХТС: послідовні, паралельні, послідовно-обхідні, оборотні, перехресні, розгалужені. Розімкнуті та замкнуті ХТС.

Основні концепції при виборі ХТС: глибина переробки сировини, комплексне використання сировинних та енергетичних ресурсів, мінімізація відходів виробництва, оптимальне використання обладнання.

Способи реалізації високоефективних виробництв. Енерготехнологічні системи, особливості їх побудови, переваги. Комбінування виробництв. Аналіз ХТС. Взаємна залежність режимів, оптимальність системи в цілому, проблеми надійності. Розрахунки ХТС, методи складання матеріального та теплового балансів ХТС та підсистем. Ексергетичний аналіз як метод оцінки ефективності використання сировини та енергії. Структура техніко-економічних показників Х'ГС та методи їх розрахунку.

Характеристика та класифікація сировини за походженням, агрегатним станом, хімічною природою. Відтворювані та невітдворювані джерела сировини. Заміна харчової сировини нехарчовою. Використання відходів виробництва та вторинних матеріальних ресурсів. Підготовка сировини: сортування, подрібнення, агломерація, збагачення. Методи збагачення: фізичні, хімічні, фізико-хімічні (флотація).

Вода як сировина та допоміжний компонент хімічного виробництва Джерела води. Вимоги до якості води. Промислова водопідготовка. Хімічні, механічні, фізико-хімічні та біологічні методи очищення води від природних домішок. Накипи, шляхи запобігання та усунення. Знесолення та опріснення води. Основні методи очистки води від шкідливих домішок шляхом співосдження, сорбції, іонного обміну та ін. Стічні води та методи їх очищення.

Енергетика у хімічній промисловості. Види та джерела, енергії, що використовуються у хімічних виробничих процесах. Суть комплексного енергохімічного використання горючих копалин та використання тепла екзотермічних процесів, регенерації та повторного використання енергії. Енерго-технологічні схеми. Перспективи використання різноманітних енергоджерел у хімічних виробництвах.

Література: [17 – 20]

Перелік питань

для підготовки до фахового вступного випробування
^




  1. Екологічні проблеми хімії. Роль хімії в охороні навколишнього середовища.


  2. Атомно-молекулярне вчення. Молекули. Атоми.

  3. Сталість складу речовин. Відносна атомна та відносна молекулярна маса.

  4. Закон збереження маси, його значення в хімії. Кількість речовини. Моль. Молярна маса.

  5. Закон Авогадро та молярний об'єм газу. Об'ємні відношення газів у реакціях.

  6. Хімічний елемент, прості і складні речовини. Хімічні сполуки та механічні суміші.

  7. Розрахунки масової частки хімічного елемента в речовині за формулою.

  8. Встановлення хімічної формули речовини за її складом.

  9. Хімічні рівняння. Розрахунки за хімічними рівняннями практичного виходу продуктів реакції та маси чи об’єму продуктів реакції, якщо до складу реактивів входили домішки.

  10. Відкриття Д. І. Менделєєвим періодичного закону та створення періодичної системи елементів. Залежність властивостей елементів від положення в періодичній системі. Періодичність зміни властивостей простих речовин та сполук елементів.

  11. Електронегативність хімічних елементів і хімічний зв'язок. Ковалентний зв'язок (полярний і неполярний). Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв'язку. Іонний зв'язок, його відмінність від ковалентного. Водневий зв'язок.

  12. Класифікація хімічних реакцій. Реакції сполучення, розкладу, заміщення. обміну.

  13. Необоротні і оборотні хімічні реакції. Хімічна рівновага. Поняття про константу рівноваги. Умови зміщення хімічної рівноваги. Принцип Ле Шательє.

  14. Основні поняття термохімії. Тепловий ефект реакції. Теплоти утворення та згоряння. Закон Гесса.

  15. Окисно-відновні реакції.

  16. Швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості від природи реагуючих речовин, концентрації, площі поверхні зіткнення реагуючих речовин, температури.

  17. Каталіз і каталізатори. Каталітичні і некаталітичні реакції., значення каталітичних процесів.

  18. Розчини. Розчинність речовин. Залежність розчинності речовин від їхньої природи, температури і тиску. Теплові ефекти при розчиненні.

  19. Способи кількісного вираження складу розчинів: масова частка і молярна концентрація. Густина розчинів.

  20. Поняття про кристалогідрати. Приготування водних розчинів твердих, рідких, газоподібних речовин з певною масовою часткою розчиненої речовини.

  21. Електролітична дисоціація. Ступінь дисоціації.

  22. Сильні та слабкі електроліти. Властивості основ, кислот та солей у світлі теорії електролітичної дисоціації.

  23. Оксиди. Класифікація оксидів. Способи добування, властивості та застосування оксидів.

  24. Основи. Нерозчинні основи і луги, їх хімічні властивості. Амфотерні гідроксиди, їх властивості.

  25. Кислоти, їх склад і назви. Класифікація кислот. Фізичні та хімічні властивості, способи добування кислот.

  26. Солі, їх склад та назва. Хімічні властивості солей. Добування солей. Поняття про кислі солі та комплексні сполуки. Поняття про гідроліз солей.

  27. Хімічні властивості водню: взаємодія з неметалами, оксидами металів, органічними речовинами. Добування водню в лабораторії та промисловості.

  28. Застосування водню як екологічно чистого палива і сировини для хімічної промисловості.

  29. Оксиген, будова атома, поширення в природі. Кисень, його фізичні та хімічні властивості, добування та застосування.

  30. Повітря. Охорона повітря від забруднення.

  31. Вода. Хімічні властивості й застосування води. Очищення води. Створення безвідходних технологій.

  32. Хлор, реакції з неорганічними та органічними речовинами. Хлороводень, його добування і властивості. Соляна (хлоридна) кислота, її солі.

  33. Загальна характеристика елементів головної підгрупи VI групи періодичної системи. Сірка, її фізичні та хімічні властивості.

  34. Сірчана (сульфатна) кислота, її властивості. Хімічні реакції, які лежать в основі виробництва сірчаної (сульфатної) кислоти контактним способом, та закономірності їх перебігу. Окислювальні властивості концентрованої сірчаної (сульфатної) кислоти.

  35. Нітроген, положення в періодичній системі, будова атома. Азот, його фізичні та хімічні властивості.

  36. Аміак, його промисловий синтез, фізичні та хімічні властивості. Солі амонію.

  37. Хімізм виробництва азотної (нітратної) кислоти. Хімічні особливості азотної (нітратної) кислоти. Нітрати. Азотні добрива.

  38. Загальна характеристика елементів головної підгрупи V групи періодичної системи. Фосфор, його алотропні форми, хімічні та фізичні властивості. Оксид фосфору (V), ортофосфорна кислота та її солі. Фосфатні добрива.

  39. Карбон, положення в періодичній системі, будова атома, алотропні форми. Хімічні властивості вуглецю. Оксиди карбону(ІІ) і (IV), їх хімічні властивості. Вугільна (карбонатна) кислота та її солі.

  40. Загальна характеристика елементів головної підгрупи IV групи періодичної системи. Кремній, його хімічні властивості. Оксид силіцію (IV), кремнієва (силікатна) кислота та її солі. Будівельні матеріали: скло, цемент, бетон.

  41. Метали, особливості будови атомів. Металічний зв'язок. Електрохімічний ряд напруг металів. Характерні фізичні і хімічні властивості металів. Поняття про корозію та засоби боротьби з нею.

  42. Лужні метали, їх характеристика за положенням у періодичній системі та будовою атомів. Калійні добрива.

  43. Кальцій, характеристика за положенням у періодичній системі та будовою атома, його сполуки у природі. Оксид та гідроксид Кальцію, їх хімічні властивості, добування і застосування.

  44. Ферум, будова атома і поширення в природі. Хімічні властивості заліза, його оксиди і гідроксиди. Хімічні реакції, на яких базується виробництво чавуну і сталі.

  45. Метали в сучасній техніці. Основні способи промислового добування металів: відновлення вугіллям, оксидом карбону (II), воднем, алюмотермія, електрохімічні способи добування металів з їх сполук.

  46. Теорія хімічної будови органічних сполук О. М. Бутлерова. Залежність властивостей органічних речовин від хімічної будови. Ізомерія.

  47. Електронна природа хімічних зв'язків у молекулах органічних сполук. Способи розриву зв'язків, поняття про вільні радикали.

  48. Гомологічний ряд насичених вуглеводів (алканів), їх електронна і просторова будова, sp3-гібридизація. Номенклатура алканів, їх фізичні та хімічні властивості.

  49. Етиленові вуглеводні (алкени), їх електронна будова, 2-гібридизація, σ- і π-зв'язки, подвійний зв’язок.

  50. Ізомерія, номенклатура і хімічні властивості етиленових вуглеводнів, правило Марковникова. Етилен, добування і застосування у промисловості.

  51. Ацетилен, особливості його будови, -гібридизація, потрійний зв'язок. Добування ацетилену карбідним способом та з метану, хімічні властивості, застосування.

  52. Бензол, його електронна будова, хімічні властивості, промислове добування і застосування.

  53. Природні джерела вуглеводнів: нафта, природний і попутний нафтові гази, вугілля. Перегонка нафти. Крекінг нафтових продуктів, коксування вугілля.

  54. Спирти, їх будова, номенклатура. Водневий зв'язок і його вплив на фізичні властивості спиртів.

  55. Хімічні властивості насичених одноатомних спиртів. Промисловий синтез і застосування метанолу, етанолу.

  56. Фенол, його будова, взаємний вплив атомів у молекулі. Хімічні властивості фенолу в порівнянні з властивостями спиртів та бензолу.

  57. Альдегіди, їх хімічні властивості. Добування і застосування мурашиного й оцтового альдегідів.

  58. Карбонові кислоти: будова, номенклатура, добування, фізичні та хімічні властивості. Головні представники одноосновних карбонових кислот: оцтова, стеаринова, пальмітинова, олеїнова кислоти та їх солі. Мило.

  59. Взаємозв’язок між вуглеводнями, спиртами, альдегідами і карбоновими кислотами.

  60. Естери, їх будова, добування та хімічні властивості. Жири як представники естерів, їх роль у природі, хімічна переробка.

  61. Глюкоза, її будова, хімічні властивості, одержання, роль у природі.

  62. Сахароза, її гідроліз, загальна схема виробництва цукру.

  63. Крохмаль, целюлоза, їх будова, хімічні властивості, роль у природі та технічне застосування.

  64. Поняття про ВМС. Специфічні властивості полімерів. Гнучкість макромолекул.

  65. Аерозолі. Класифікація, властивості та методи їх одержання. Стійкість та руйнування аерозолів.

  66. Класифікація емульсій. Властивості, методи одержання та застосування емульсій.

  67. Хімічна технологія як наукова основа хімічного виробництва. Особливості хімічної технології як науки. Зв'язок хімічної технології з іншими науками.

  68. Історичні аспекти розвитку хімічної технології. Роль хімічної технології в господарському комплексі України.

  69. Основні тенденції розвитку хімічних виробництв. Масштаби і асортимент виробництва хімічної продукції.

  70. Визначення понять: хімічна сировина, хіміко-технологічний процес, хімічна продукція.

  71. Критерії оцінки ефективності ХТС: економічні, соціальні, експлуатаційні, технологічні.

  72. Технологічні критерії ефективності ХТП: ступінь перетворення, вихід цільового продукту, селективність, потужність, інтенсивність, швидкість.

  73. Матеріальний баланс ХТП. Мета складання балансу. Величини, що використовуються при складані матеріального балансу процесу.

  74. Тепловий баланс ХТП. Мета складання балансу. Величини, що використовуються для складання теплового балансу: фізична теплота речовини, теплота реакцій, фазового переходу.

  75. Сировинні джерела хімічної промисловості. Класифікація сировинних ресурсів. Комплексне використання сировини.

  76. Підготовка сировини для ХТП. Збагачення твердої, рідинної сировини та концентрування (збагачення) газових сумішей.

  77. Вода як сировина і технологічний компонент ХТП. Промислова водопідготовка. Показники якості води. Твердість води і методи пом'якшення води. Іоніти в підготовці води.

  78. Проблеми неповної переробки сировини. Відходи виробництва та їх класифікація. Типові схеми знешкодження газових, рідких і твердих відходів виробництва.

  79. Характеристика промислових газових викидів. Очищення газів від аерозолів. Очищення газів від пароподібних і газоподібних домішок.

  80. Енергетичні джерела хімічної промисловості. Раціональне використання енергії. Основні технологічні методи утилізації вторинних енергоресурсів.


КРИТЕРІЇ

оцінювання знань вступників на вступному випробуванні з фахової дисципліни "Хімічна технологія" для зарахування на навчання за ОКР "бакалавр" на основі ОКР "молодший спеціаліст" за напрямом підготовки 6.051301 "Хімічна технологія"



(Особи, рівень знань яких оцінений нижче як 25 бали, до участі в конкурсі для зарахування за цими результатами не допускаються).


Мета випробування:

  • визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

  • перевірити вміння вступників застосовувати ці знання і навички для вирішення фахових задач, що відповідають функціональним обов’язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.

На випробуванні випускнику пропонується виконати комплексне кваліфікаційне завдання. Рівень оцінюється за якістю виконаного завдання. Фахове вступне випробування оцінюється за 100-бальною шкалою. Воно складається з п’яти завдань. Кожне із завдань оцінюється в 20 балів.

  • 20 балів виставляється, якщо вступник виконав завдання у повному обсязі без помилок; вичерпно відповів на поставлені у завданні питання, обґрунтував відповідь, навів приклади та ілюстрації.

  • 15 балів виставляється, якщо вступник виконав завдання у повному обсязі, вірно відповів на поставлені у завданні питання, проте припустився деяких неточностей,.

  • 10 балів виставляється, якщо вступник виконав завдання не в повному обсязі, загалом вірно відповів на поставлене у завданні питання, проте припустився несуттєвої помилки у термінології, узагальненнях, висновках.

  • 5 балів виставляється, якщо вступник виконав завдання не в повному обсязі, дав неповну відповідь на поставлене у завданні питання, припустився суттєвої помилки у термінології, узагальненнях, висновках.

  • 0 балів виставляється, якщо вступник не виконав завдання або виконав його не у повному обсязі, не відповів або дав невірну відповідь на поставлене у завданні питання.



^
Голова фахової атестаційної комісії О.М.Мірошников

КРИТЕРІЇ

оцінювання знань вступників на вступному випробуванні з фахової дисципліни "Хімічна технологія" для зарахування на навчання за ОКР "бакалавр" на основі ОКР "молодший спеціаліст" за напрямом підготовки 6.051301 "Хімічна технологія", що проводиться у формі співбесіди для категорій вступників, яким таке право надано згідно Правил прийому до НУХТ у 2013 році


Мета випробування:

  • визначити наявний рівень фахової підготовки вступників;

  • перевірити вміння вступників застосовувати ці знання і навички для вирішення фахових задач, що відповідають функціональним обов’язкам посад, зазначеним у кваліфікаційній характеристиці бакалавра.


На фаховому вступному випробуванні у формі співбесіди вступник отримує листок співбесіди, який містить п’ять завдань.

При проведенні вступного випробовування в формі співбесіди знання вступника оцінюються за якістю відповідей на запитання за трьома рівнями: «високий», «достатній» і «недостатній».

Рівень знань вступника оцінюється як «високий» на основі наступних показників: відмінні знання всіх розділів перерахованих дисциплін, розуміння хімічної суті явищ, що розглядаються, глибокі і вичерпні відповіді з усіх питань в об’ємі програм, матеріал викладений в логічній послідовності, повністю розкриті всі поняття, характеристики та властивості, відповідь повна і правильна.

Рівень знань вступника оцінюється як «достатній» за умови твердих знань матеріалу розділів дисциплін, розуміння хімічної суті явищ, що розглядаються, але з допущенням несуттєвих помилок в відповідях на питання.

Рівень знань вступника оцінюється як “недостатній” за умови відсутності знань значної частини програмного матеріалу, нерозуміння суті хімічних явищ та основних законів, допущення суттєвих помилок в відповідях на питання.


^
Голова фахової атестаційної комісії О.М.Мірошников

ЛІТЕРАТУРА


  1. Глинка М.Л. Загальна хімія.- К.: Вища школа, 1982.-608с.

  2. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия.- М.: Высшая школа, 1998.-743с

  3. Степаненко О.М., Рейтер Л.Г., Ледовських В.М., Іванов С.В. Загальна та неорганічна хімія т.1,2.- К.: Педагогічна преса, 2000 та 2002.- 580 та 784с.

  4. Григор’єва В.В., Самійленко В.М., Сич А.М. Загальна хімія.- К.: Вища школа, 1991.-431с.

  5. Моррисон Р., Бойд Р. Органическая химия. – М.:Мир, 1976. – 1132 с.

  6. Ластухін Ю.О., Воронов С.А. Органічна хімія. - Центр Європи, 2006. - 432 с.

  7. Глубiш П.А., Органiчна хiмiя: Навчальний посiбник.Ч.1.Алiфатичнi та ароматичнi вуглеводнi.-К.:НМЦВО, 2002.-296с.

  8. Бабко А.К., П’ятницький І.В. Кількісний аналіз. – К.: Вища шк., 1974. – 352 с.

  9. Дорохова Е.Н., Прохорова Г.В.. Аналитическая химия. Физико-химические методы анализа. – М: Высшая школа, 1991. – 256 с.

  10. Васильев В.П. Аналитическая химия. - М: Высшая школа, 1989, т 1. – 320 с., т.2. – 384 с.,2

  11. Скуг Д., Уэст Д.Основи аналитической химии. – М.:Мир, 1979. – Т.1, 2. – 918 с.

  12. Чумак В.Л., Іванов С.В. Фізична хімія. – К.: Книжкове вид-во НАУ, 2007. – 648 с.

  13. Киреев В.А. Краткий курс физической хими. – М.: Химия, 1978.

  14. Физическая химия. В 2 кн. Кн. 1. Строение вещества. Термодинамика: Учеб. для вузов /К.С. Краснов, Н.К. Воробьев, И.Н. Годнев и др.; под ред. К.С. Краснова. – 3-е изд., испр.- М.: Высш.шк., 2001.- 512 с., ил.

  15. Физическая химия. В 2 кн. Кн. 2. Электрохимия. Химическая кинетика и катализ: Учеб. для вузов /К.С. Краснов, Н.К. Воробьев, И.Н. Годнев и др.; под ред. К.С. Краснова. – 3-е изд., испр.- М.: Высш.шк., 2001.- 319 с., ил.

  16. Ю.Г. Фролов. Курс колоидной химии. Поверхносные явления и дисперсные системы. – М.: Химия, 1989.

  17. Гончаров А.І., Середа І.П. Хімічна технологія: Підручник, К.:Вища школа», 1980, 1 -2 ч.

  18. В.Т. Яворський, Т.В. Перекупко, З.О. Знак, Л.В. Савчук. Загальна хімічна технологія. - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2005. - 552 с.

  19. Солтис М.М., Закордонський В.П. Теоретичні основи процесів хімічної технології. Львів Вид. Центр ЛНУ імені Івана франка, 2002. - 450 с.

  20. Кутепов А.Й., Бондарева Т.И., Беренгартен М.Г, Общая химическая технология. Учебник: М.: Высшая школа, 1990. - 520 с.



Схожі:

«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма icon“затверджено” Голова приймальної комісії, ректор С. В.Іванов 28 лютого 2014 р. Програма
Ці вимоги передбачають вміння, які проявляються в різних типах мовленнєвої поведінки і відповідають рівню володіння українською мовою...
«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма iconЗатверджую голова приймальної комісії, ректор С. В. Іванов 2012 р програма
Програма схвалена (протокол № від 2012р.) на засіданні кафедри технологічного обладнання та комп’ютерних технологій проектування
«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма iconЗатверджую голова приймальної комісії, ректор С. В. Іванов 2012 р програма
Програма схвалена (протокол № від 2012р.) на засіданні кафедри технологічного обладнання та комп’ютерних технологій проектування
«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма icon“затверджено” Голова приймальної комісії, ректор С. В.Іванов 28 лютого 2014 р. Програма
Окр «магістр» спеціальностей напрямів 030504 Економіка підприємства, 030601 Менеджмент, 030508 Фінанси І кредит, 030510 Товарознавство...
«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма iconЗатверджую голова приймальної комісії, ректор С. В. Іванов «29» березня 2013 р. Програма фахового вступного випробування з «Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів» для зарахування на навчання за окр «бакалавр»
«Матеріалознавство та технологія конструкційних матеріалів» для зарахування на навчання за окр «бакалавр» за напрямами
«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма icon«затверджено» на засіданні Приймальної комісії нпу імені М. П. Драгоманова Протокол №7 від «3» березня 2014 р. Голова Приймальної комісії Андрущенко В. П. «Рекомендовано»
Фахове випробування проводиться за білетами, затвердженими на спільному засіданні кафедр теоретичних основ інформатики та інформаційних...
«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма icon«Затверджено» Голова приймальної комісії нухт
Фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «магістр» за спеціальністю 03050801 «Фінанси І кредит»
«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма icon«Затверджено» Голова приймальної комісії нухт
Фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «спеціаліст» за спеціальністю 03050801 «Фінанси І кредит»
«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма iconЗатверджую голова приймальної комісії Ректор М.І. Звєряков “ ” 2014р. Програма

«затверджено» Голова приймальної комісії нухт, ректор С. В. Іванов “ 29 ”березня 2013 р програма iconЗатверджено голова приймальної комісії Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки І. Я. Коцан 2013 р. Програма
«бакалавр» напряму підготовки 030504 – «Економіка підприємства» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи