Методичні вказівки icon

Методичні вказівки




Скачати 389.85 Kb.
НазваМетодичні вказівки
Сторінка1/2
Дата15.08.2012
Розмір389.85 Kb.
ТипДиплом
  1   2

Укладачі: Маєвська Ірина Вікторівна, Попович Микола Миколайович



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до організації виконання бакалаврської дипломної роботи

для студентів напряму підготовки 0921 - "Будівництво"

спеціальності 6.092101

«Промислове та цивільне будівництво»


Ключові слова: бакалаврська дипломна робота (БДР), склад БДР, правила оформлння БДР, будівля, архітектура, конструкція, технологія будівельного виробництва


Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до організації виконання бакалаврської дипломної роботи

для студентів напряму підготовки "Будівництво"

спеціалізації

«Промислове та цивільне будівництво»


Вінниця ВНТУ 2009


Міністерство освіти і науки України

Вінницький національний технічний університет


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до організації виконання бакалаврської дипломної роботи

для студентів напряму підготовки "Будівництво"

спеціалізації

«Промислове та цивільне будівництво»


Затверджено Методичною радою Вінницького національного технічного університету як методичні вказівки для студентів напряму підготовки "Будівництво" спеціалізації “Промислове та цивільне будівництво”. Протокол № 4 від “18” грудня 2008 р.


Вінниця ВНТУ 2009


Методичні вказівки до організації виконання бакалаврської дипломної роботи для студентів напряму підготовки “Будівництво” спеціалізації “Промислове та цивільне будівництво”. /Укладачі: І. В. Ма-євська, М. М. Попович – Вінниця: ВНТУ, 2009. – 32 с.


Рекомендовано до видання Методичною радою Вінницького національного технічного університету Міністерства освіти і науки України


В методичних вказівках наведені рекомендації до самостійної роботи студентів-будівельників над виконанням бакалаврської дипломної роботи.

Даються рекомендації з процедури виконання бакалаврської дипломної роботи, її складу і обсягу, правила оформлення роботи, вказівки щодо виконання окремих її розділів.


Укладачі: Ірина Вікторівна Маєвська,
^
Микола Миколайович Попович



Редактор В. О. Дружиніна

Коректор З. В. Поліщук


Відповідальний за випуск зав. каф. ПЦБ А. С. Моргун


Рецензенти: І. Н. Дудар, доктор технічних наук, професор,

О. В. Христич, кандидат технічних наук, доцент


ЗМІСТ



1 Загальна характеристика 4

2 Напрямки та характер БДР 4

3 Організація захисту БДР 5

4 Процедура вибору теми і виконання БДР 5

5 Тематика бакалаврських дипломних робіт 7

6 Приблизний склад і обсяг БДР науково-практичного напрямку 9

7 Приблизний склад і обсяг БДР науково-дослідного характеру 10

8 Вимоги до змісту БДР 10

9 Вимоги до оформлення БДР 11

10 Вказівки для виконання окремих частин БДР 17

10.1 Вступ 17

10.2 Архітектурно-будівельні рішення 18

10.3 Конструктивні рішення 19

10.4 Технологія будівельного виробництва 19

10.5 Висновки 20

11 Використання літератури при виконанні БДР 20

ЛІТЕРАТУРА 21

Додаток А Зразки основних надписів...........................................................22

Додаток Б Відомість опорядження приміщень...........................................23

Додаток В Експлікація приміщень. Експліація підлоги..............................24

Додаток Г Оформлення специфікацій...........................................................25

Додаток Д Зразок оформлення плану фундаментів.....................................26

Додаток Е Зразки оформлення монтажних схем......................................... 27

Додаток Ж Приклад виконання креслення індивідуального виробу..........28

Додаток И Відомість витрати сталі................................................................29

Додаток К Приклад виконання групового робочого документа на сітки..30

Додаток Л Титульний аркуш до бакалаврської роботи............................... 31

^ 1 Загальна характеристика


Бакалаврська дипломна робота (БДР) – кваліфікаційна робота, що разом зі складеними державними екзаменами підтверджує досягнення бакалавром базового рівня вищої освіти за відповідним напрямком підготовки.

Мета БДР – підтвердження вміння творчого використання набутих знань та навичок в науково-дослідницькому або науково-практичному напрямках, вміння моделювати об’єкт чи технологічний процес, виявляти та аналізувати його характерні властивості, розробляти методику, систематизувати, узагальнювати та оформляти результати наукових або практичних досліджень.

В процесі виконання бакалаврської дипломної роботи здійснюється поглиблене вивчення процесу проектування будівельного об’єкта або обраного і закріпленого завданням напрямку розвитку будівництва, відбувається систематизація, закріплення та поглиблення теоретичних знань, практичних навиків студента в плані базової підготовки на рівні, передбаченому кваліфікаційною характеристикою.


^ 2 Напрямки та характер БДР


БДР може бути узагальненням виконаних раніше курсових проектів (робіт), результатом науково-дослідної та конструкторсько-технологічної практики, підсумком робіт, виконаних в рамках дисципліни ОНДР, тощо.

Можуть бути рекомендовані роботи, пов’язані з конструкторсько-технологічним проектуванням окремих будівельних об’єктів, розробкою та вдосконаленням технологічних процесів, нових будівельних матеріалів, методик розрахунку будівельних конструкцій, алгоритмів та програмного забезпечення процесу розрахунків, фізичним та математичним моделюванням нових конструктивних рішень та ін.

Перевага віддається реальним БДР, що виконуються на конкретні замовлення.

Бакалаврська дипломна робота може продовжуватись на 5-му курсі як дипломний проект або переростати у магістерську дисертаційну роботу.

Рекомендований обсяг текстового матеріалу – 40-60 аркушів формату А-4, обсяг графічного матеріалу – 3 аркуші формату А1.

Структура БДР.

Науково-практичного напрямку:

  • титульний лист;

  • індивідуальне завдання;

  • вступ (постановка задач);

  • архітектурно-будівельні рішення;

  • технологічні рішення;

  • конструктивні рішення;

  • висновок;

  • список використаної літератури;

  • додатки (результати розрахунків за допомогою комп’ютерної техніки, ілюстративний матеріал, не винесений у графічну частину).

Науково-дослідного характеру:

  • титульний лист;

  • індивідуальне завдання;

  • вступ (постановка задач);

  • огляд літературних джерел;

  • постановка задачі і складанні програми досліджень;

  • результати досліджень;

  • висновки;

  • список використаної літератури;

  • додатки (результати розрахунків за допомогою комп’ютерної техніки, ілюстративний матеріал, не винесений у графічну частину).


3 Організація захисту БДР


Захист БДР здійснюється на засіданнях державних екзаменаційних комісій, створених на факультеті наказом ректора.

Головою ДЕК із захисту БДР призначається декан факультету.

До захисту БДР допускаються студенти, які склали заплановані державні іспити.

На захист подаються: БДР в одному примірнику; витяг із протоколу засідання кафедри про затвердження теми БДР; відгук керівника; рецензія.

Процедура захисту БДР: представлення студента та поданих документів; виступ студента; відповіді студента на запитання членів ДЕК; виступ керівника; зачитування рецензії та відповідь студента на зауваження рецензента; обговорення БДР та захисту її студентом і прийняття рішення ДЕК з оцінкою за п’ятибальною шкалою; оголошення рішення ДЕК.


^ 4 Процедура вибору теми і виконання БДР


4.1. Процес виконання БДР починається на 3 курсі з вибору напрямку і керівника БДР.

Студент має право вибору керівника і теми БДР з числа запропонованих випускаючою кафедрою або може запропонувати свою тему з належним обґрунтуванням доцільності її розробки і можливості виконання. В обох випадках студент звертається з відповідною заявою на ім’я директора інституту.

Найбільш підготовленим студентам, які мають нахил до науково-дослідної роботи, пропонується виконувати БДР науково-дослідницького характеру, орієнтовану на теоретичні та експериментальні дослідження з перспективою переростання у магістерську дисертацію.

Іншим студентам пропонуються теми науково-практичного напрямку.

4.2. Керівником БДР може бути досвідчений викладач випускаючої кафедри.

Керівник видає студенту завдання на розробку БДР на спеціальному, затвердженому у ВНТУ, бланку, яке містить задачі з окремих розділів БДР.

4.3. Обравши разом із керівником тему БДР і одержавши завдання на розроблення БДР на початку 3 курсу, студент починає виконувати її частинами:

  • для робіт науково-дослідного характеру у рамках дисципліни ОНДР та науково-дослідної та конструкторсько-технологічної практики;

  • для робіт науково-практичного напрямку у рамках курсових проектів, що відповідають змісту розділів БДР.

Студент протягом 3 та 4 курсів навчання виконує курсові проекти з архітектури, металевих, дерев’яних та залізобетонних конструкцій, технології будівельного виробництва.

Згідно з темою БДР науково-практичного напрямку студент обирає три курсових проекти, на базі яких він буде її виконувати.

Завдання і зміст обраних курсових проектів коригуються керівником курсового проекту разом з керівником БДР таким чином, щоб матеріали виконаного курсового проекту забезпечували не тільки опанування студентом навчальної програми дисципліни, а і виконання відповідного розділу БДР.

4.4. Після закінчення навчання на 4 курсі навчальним планом виділяються два тижні на компонування і чистове оформлення БДР та звіту з науково-дослідної та конструкторсько-технологічної практики, після чого починається процедура захисту БДР.

4.5. Допуск до захисту БДР у ДЕК здійснюється завідувачем кафедри, який може прийняти рішення на підставі підсумків попереднього розгляду кафедрою виконаних БДР, а в окремих випадках – самостійно.

4.6. Бакалаврська дипломна робота, допущена до захисту в ДЕК, направляється завідувачем кафедри на рецензування без відгуку керівника. Рецензент призначається із числа висококваліфікованих фахівців з інженерною освітою за поданням випускаючих кафедр.

4.7. Рецензент після ретельного аналізу роботи складає рецензію за встановленою формою. Рецензент виставляє оцінку відповідно до існуючих критеріїв оцінки якості БДР та ставить підпис на графічних матеріалах і на титульному листі пояснювальної записки.

4.8. Після отримання відгуку керівника та рецензії ніякі зміни або виправлення в БДР не допускаються.

4.9. Захист БДР відбувається на відкритому засіданні ДЕК з участю не менше половини її складу при обов’язковій присутності голови комісії.

На захисті, як правило, повинен бути керівник роботи, можуть бути присутні рецензент, студенти та інші зацікавлені особи.

4.10. Тривалість захисту однієї роботи не повинна перевищувати 25 хвилин, а відповіді на питання 15 хвилин.

У доповіді студент повинен висвітлити суть та шляхи вирішення проектних задач, досягнуті при цьому результати.

4.11. Підсумки захисту БДР визначаються оцінками згідно з критеріями, розробленими випускаючою кафедрою.

Рішення ДЕК про оцінку знань, виявлених при захисті БДР, а також про присвоєння студенту-дипломнику кваліфікації з видачею йому відповідного державного документа приймається ДЕК на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь у засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

4.12. У випадках, коли ДЕК за результатами голосування визнає БДР такою, що не відповідає вимогам, студент підлягає відрахуванню. При цьому йому видається академічна довідка встановленого зразка. Він може виконати нову БДР і подати її до захисту протягом наступного навчального року з оплатою витрат ВНТУ згідно з кошторисом.


5 Тематика бакалаврських дипломних робіт


5.1. Об’єктами проектування для БДР науково-практичного напрямку можуть бути:

  • цехи заводів і фабрик різних галузей промисловості;

  • сільськогосподарські споруди;

  • житлові будівлі;

  • цивільні будівлі різного призначення;

  • спортивні споруди;

  • інженерні споруди (бункери, елеватори, водонапірні башти, промислові труби, щогли, резервуари тощо);

  • реконструкція будівель і споруд.

5.2. Студенти, які планують бути магістрами інженерії, обирають тему науково-практичного напрямку, але у складі їх БДР передбачається науково-дослідний розділ.

5.3. Темою для БДР науково-дослідного характеру обирається актуальна проблема будівництва або розрахунку будівельних конструкцій, за якою студент здійснює теоретичні або експериментальні дослідження.

5.4. Теми БДР повинні бути актуальними, і відповідати сучасним потребам народного господарства з урахуванням його перспективного розвитку, а також відповідати вимогах до випускної кваліфікаційної роботи.

5.5. Теми БДР можуть бути навчальними або реальними. Як реальні, студенти можуть розробляти об’єкти, що проектуються на замовлення зовнішньої організації (підприємства) чи відповідної внутрішньої служби ВНТУ (НДЧ, навчальної лабораторії тощо).

5.6. Крім індивідуальних, рекомендується розробляти комплексні БДР, які виконуються декількома студентами однієї або декількох випускаючих кафедр факультету або студентами різних спеціальностей. Це дає можливість більш детально проробляти розділи робіт складних інженерних споруд або вести детальні пророблення у різних напрямках.

З досвіду авторів комплексні роботи дають змогу творчого підходу студентів до проектування різних споруд.

Комплексні БДР часто виконуються за реальними замовленнями підприємств (організацій).

Можливі різні варіанти змісту і технології виконання комплексних БДР.

Міжкафедральна (міжфакультетська) комплексна бакалаврська дипломна робота виконується за такою технологією.

Один або група студентів виконують основний – будівельний розділ роботи (архітектурно-будівельні, конструктивні, технологічні рішення), інший (або група) – сантехнічний розділ (теплогазопостачання, водопровід, каналізація тощо), третя група студентів (або один) готує електротехнічну частину, четверта (якщо це потрібне) – радіотехнічну і т.д.

Кожну групу студентів консультує відповідна кафедра.

Така система дає змогу одержати повноцінну технічну документацію і забезпечити зацікавленість усього колективу проектувальників.

Колектив цей складається із 5-8 і більше студентів. Захист таких робіт відбувається на засіданні спеціальної ДЕК, яка складається з відповідних фахівців різних кафедр.

Внутрішньокафедральна комплексна бакалаврська дипломна робота може виконуватись за двома схемами.

Перша схема пов’язана з проектуванням складних (багатокорпусних) промислових об’єктів. У цьому випадку кожен студент одержує завдання на проектування однієї споруди. Наприклад, один студент проектує головний корпус, другий – енергокорпус, третій – побутові приміщення тощо. Разом одержуємо цілісну комплексну роботу, виконану групою студентів. Детальність виконання у цьому випадку спільних розділів (генеральний план, деякі технологічні карти) уточнюється керівником у індивідуальних завданнях для кожного студента.

Друга схема передбачує виконання більш детального розроблення основних частин роботи. Припустимо один з учасників комплексної роботи виконує конструктивну частину у варіанті із залізобетонних конструкцій, а другий – з металевих; один з учасників виконує технологічну карту на земляні роботи, а другий – оздоблювальні роботи з сучасних будівельних матеріалів. Це також дає змогу зробити проектування більш досконалим, наблизити його до реального.

Усі перелічені варіанти виконання комплексних робіт дають студентам більш широкі знання і навички у проектуванні, а потім і будівництві.

Вимоги до оформлення комплексних робіт ті самі, як і до індивідуальних. При цьому оформлюються дві або кілька індивідуальних пояснювальних записок (за числом членів комплексної роботи), а листи графічної частини можуть бути індивідуальними або спільними (за двома підписами авторів). Кількість листів графічної частини виконується з розрахунку по 3 листи на людину, але в великих БДР загальна кількість листів може бути скорочена за рішенням керівників роботи, що відображується у завданні на бакалаврську диплому роботу.


^ 6 Приблизний склад і обсяг БДР науково-практичного напрямку


6.1. БДР складається з графічної частини, що містить 3 аркуші креслень і пояснювальної записки обсягом 40-60 сторінок тексту, включаючи рисунки і таблиці.

6.2 Пояснювальна записка містить:

  • титульний аркуш стандартного зразка з усіма необхідними підписами;

  • завдання на розроблення БДР, затверджене завідувачем кафедри;

  • зміст;

  • анотація до пояснювальної записки, подана державною та однією з мов міжнародного спілкування;

  • вступ;

  • архітектурно-будівельні рішення;

  • конструктивні рішення;

  • технологія будівельного виробництва;

  • висновки;

  • список використаної літератури;

  • додатки (результати розрахунків за допомогою прикладних програм автоматизованого проектування (при наявності), розрахункові схеми і креслення розділу ПЗ, який не увійшов у графічну частину).

6.3. Графічна частина містить два аркуші креслень архітектурно-будівельних рішень і один аркуш креслень або конструктивних рішень, або технологічних рішень за вибором студента разом із керівником БДР. Графічний матеріал з розділу ПЗ, який не винесений у графічну частину, подається у додатках до пояснювальної записки.

^ 7 Приблизний склад і обсяг БДР науково-дослідного характеру


7.1. БДР складається з графічної частини, що містить 3 плакати і пояснювальної записки обсягом 40-60 сторінок тексту, включаючи рисунки і таблиці.

7.2 Пояснювальна записка містить:

  • ^

    титульний аркуш стандартного зразка з усіма необхідними підписами;


  • завдання на розроблення БДР, затверджене завідувачем кафедри;

  • зміст;

  • анотація до пояснювальної записки, подана державною та однією з мов міжнародного спілкування;

  • вступ (постановка задач);

  • огляд літературних джерел;

  • постановка задач і складанні програми досліджень;

  • результати досліджень;

  • висновки;

  • список використаної літератури;

  • додатки (результати розрахунків за допомогою комп’ютерної техніки, ілюстративний матеріал, не винесений у графічну частину).

7.3. Графічна частина містить три плакати, які забезпечують краще розуміння суті роботи при її захисті перед членами ДЕК.


8 Вимоги до змісту БДР


8.1. Інженерний рівень обґрунтувань усіх проектних рішень із обґрунтуванням і аналізом вихідних даних, аналізом факторів, що на них впливають, та результатів розрахунків.

8.2. Відповідність змісту графічної частини конкретному об’єкту проектування. Повнота відображення у графічній частині змісту роботи. Безумовне дотримання вимог діючих стандартів.

8.3. Пояснювальна записка містить обґрунтування усіх проектних рішень. Стиль її написання обґрунтувальний. Додатки (при наявності) пов’язані текстом із основною частиною. Оформлення відповідає вимогам діючих стандартів до текстової технічної (конструкторської для БДР науково-практичного напрямку і наукової – для БДР науково-дослідницького характеру) документації.

8.4. Нормативні вимоги до БДР науково-дослідного характеру враховують також її науково-дослідне спрямування, що накладає і свої специфічні вимоги:

  • практична спрямованість роботи;

  • достатня глибина аналізу сучасного стану питання й обґрунтування мети дослідження;

  • належна обґрунтованість вибору методу досліджень;

  • наукова новизна роботи;

  • достатня глибина розробки (вибору) математичних методів (моделей) і критеріїв оцінювання результатів дослідження;

  • належний рівень експериментальних досліджень або комп’ютерного моделювання.


^ 9 Вимоги до оформлення БДР


9.1 Оформлення графічної частини і пояснювальної записки до БДР науково-практичного напрямку ведеться відповідно до діючих стандартів СПДБ і ЄСКД, які доповнюють і не суперечать стандартам СПДБ [2 – 5]. При оформленні пояснювальної записки до БДР науково-дослідного характеру можна користуватися рекомендаціями стандарту ДСТУ 3008-95 [6], де встановлені вимоги до оформлення звітів з наукової роботи.

9.2. Креслення БДР науково-практичного напрямку і плакати БДР науково-дослідницького характеру виконують на аркушах формату А1 (594х841 мм) переважно за допомогою засобів комп’ютерної графіки або, як виняток, вручну, олівцем чи тушшю.

9.3. Робочі креслення, які призначені для провадження будівельних і монтажних робіт, об’єднують в комплекти за марками, наприклад архітектурно-будівельні рішення – АБ, генеральний план – ГП, конструкції металеві деталювальні – КМД тощо; при розділенні комплекту АБ виділяють: архітектурні рішення - АР, конструкції залізобетонні – КЗ, конструкції дерев’яні – КД.

Марка комплекту включається у позначення в основних надписах і специфікаціях після шифру документа.

Наприклад, для креслень архітектурних рішень позначення в основному надписі включає шифр документа і позначення комплекту. В БДР позначення комплекту має таку структуру:

08-08.БДР.015-АР

Перші чотири цифри відповідають номеру випускаючої кафедри, три цифри після букв БДР – порядковому номеру теми бакалаврської роботи в наказі, яким затверджені теми БДР.

Якщо на кресленні наводиться будівельний виріб, то у структуру позначення включають через крапку індекс «И» і через тире – марку виробу або його порядковий (позиційний) номер:

08-08.БДР.015-КЗ.И-Б1; 08-08.БДР.015-КЗ.И1.

9.4. Креслення виконують в оптимальних масштабах з урахуванням їх складності і насиченості інформацією. Масштаби на кресленнях не позначають, за винятком креслень виробів (креслення виробів супроводжуються основним надписом за формою 4 [3], де масштаб приводиться у надпису).

9.5. Кожний аркуш робочого креслення і текстового документа повинен мати основний надпис [3] (додаток А):

а) на аркушах основного комплекту робочих креслень – за формою 3;

б) на першому аркуші креслення будівельного виробу – за формою 4;

в) на першому аркуші текстового документа – за формою 5;

г) на наступних аркушах креслень будівельних виробів і текстових документів – за формою 6.

9.6. До складу комплекту робочих креслень архітектурних рішень включають:

а) плани поверхів;

б) розрізи;

в) фасади;

г) план покрівлі;

д) схеми розміщення елементів заповнення віконних і інших прорізів;

е) виносні елементи (вузли, фрагменти);

ж) експлікації, відомості і специфікації до схем розміщення і планів [3,4] (додаток Б, В, Г).

У БДР частина специфікацій, експлікацій і відомостей може бути винесена у пояснювальну записку.

9.7. До складу комплекту робочих креслень будівельних конструкцій включають:

а) схеми розміщення елементів конструкцій (приклади виконання у додатках Д, Е);

б) специфікації до схем розміщення елементів конструкцій за стандартною формою [3] (додаток Г).

До складу робочих креслень монолітних залізобетонних конструкцій додатково включають:

а) схеми армування монолітних залізобетонних конструкцій і специфікації до них (додаток Ж);

б) відомості витрат сталі на монолітні конструкції згідно з формою 5 [4] (додаток И). У відомість не включають стандартні вироби – дюбелі, болти, шайби і т.ін.

9.8. Специфікацію до схеми розміщення збірних конструкцій заповнюють за розділами:

а) елементи збірних конструкцій;

б) монолітні ділянки;

в) сталеві та інші вироби.

9.9. Специфікацію монолітної конструкції, яка складається із декількох елементів, на кожний із яких виконують окрему схему армування, складають за розділами на кожний елемент.

9.10. Найменування кожного розділу специфікації монолітної конструкції вказують у вигляді заголовка в графі “Найменування” і підкреслюють. В найменування розділів включають марку елемента і через тире – кількість елементів на монолітну конструкцію.


Приклади

1 Балки Бм1 – шт.2

2 Плита Пм1 – шт.1

Кожний розділ специфікації монолітної конструкції складається із підрозділів, які розташовують в такій послідовності:

а) складальні одиниці;

б) деталі;

в) стандартні вироби;

г) матеріали.

В розділ “Складальні одиниці” записують елементи, що безпосередньо входять в монолітну конструкцію, на яку складають специфікацію в такій послідовності:

а) каркаси просторові;

б) каркаси плоскі;

в) сітки;

г) вироби закладні.

В підрозділ “Матеріали” записують матеріали, що безпосередньо входять в конструкцію, на яку складають специфікацію (наприклад, бетон).

9.11. До складу робочої документації на будівельний виріб в загальному випадку включають специфікацію, складальне креслення, креслення деталей і при необхідності технічні умови.

В складальні креслення залізобетонних виробів, крім видів, розрізів і перерізів, включають схеми армування.

За кресленнями залізобетонних виробів складають відомості витрати сталі за формою 5 [4] (додаток И).

Специфікації на вироби виконують згідно з вимогами ГОСТ 2.108 і ГОСТ 2.113 з урахуванням таких додаткових вимог:

а) графи “Формат” і “Зона” виключають. Розмір графи “Поз.” приймають рівним 10 мм, графи “Найменування” – 73 мм;

б) допускається специфікації суміщати зі складальним кресленням незалежно від формату аркуша;

в) запис складальних одиниць і матеріалів у відповідних підрозділах специфікацій на вироби проводять так само, як у специфікаціях на монолітні залізобетонні конструкції.

На вироби (арматурні, закладні, з’єднувальні і т.ін.), які складаються тільки із деталей, складають специфікацію відповідно до форми 7, при груповому способі виконання креслень таких виробів – відповідно до форми 8 (додаток Ж).

Приклад виконання групового робочого документа на сітки наведений у додатку К.

9.12. Графічна частина роботи містить усі обов’язкові матеріали, зазначені у завданні, а також додаткові ілюстративні матеріали (плакати, макети), виконані на розсуд студента з метою полегшення захисту (їх кількість не регламентується, але вони не замінюють обов’язкових креслень і схем).

9.13. Пояснювальна записка виконується на стандартних аркушах формату А4 (210х297мм) шляхом набору на комп’ютері, друкування або написання креслярським шрифтом чорним чорнилом з однієї сторони аркуша. Нумерація сторінок має бути наскрізною, на титульному аркуші номер не ставиться.

9.14. Перший аркуш пояснювальної записки (яким є перший аркуш змісту) супроводжується основним надписом для першого аркуша текстового документа, де ставлять підписи студент, керівник та рецензент. Решта аркушів супроводжується спрощеним основним надписом.

9.15. Пояснювальна записка поділяється на розділи і підрозділи, які мають порядкові номери, позначені арабськими цифрами. Вступ, зміст і висновки номерами не позначаються.

Розділи нумерують у межах усього документа, крапка після номера розділу не ставиться. Підрозділи повинні мати нумерацію у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і підрозділу, розділених крапкою. У кінці номера підрозділу крапка не ставиться.

Якщо підрозділ має пункти, то нумерація пунктів має бути у межах підрозділу і номер пункту складається з номерів розділу, підрозділу і пункту, розділених крапкою, наприклад.
  1. ^

    Архітектурно-будівельні рішення.


2.1 Загальні відомості про об’єкт будівництва.

2.2 Функціональне призначення об’єкта будівництва.

2.2.1 ....

2.2.2 ....

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, він також нумерується.

9.16. Кожен розділ, підрозділ або пункт записують з абзацного відступу.

9.17. Розділи, підрозділи повинні мати заголовки. Пункти, як правило, заголовків не мають. Заголовки мають чітко і коротко відображати зміст розділів, підрозділів.

Заголовки слід друкувати з великої букви без крапки у кінці, не підкреслюючи. Перенесення слів у заголовках не допускається. Якщо заголовок складається з декількох речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом повинна бути рівною 3,4 інтервала (при рукописному виконанні – 15 мм). Відстань між заголовками розділу і підрозділу – 2 інтервали (або 8 мм).

9.18. Кожен розділ починається з нової сторінки, але спеціальним титульним аркушем не виділяється.

9.19. Текст пояснювальної записки має бути викладений в лаконічному обгрунтувальному стилі.

Занадто докладні описи або переписування матеріалів літературних джерел не допускаються. Якщо студент вважає за необхідне наведення певної кількості описових матеріалів, то вони розміщуються у додатках до пояснювальної записки.

9.20. Технологічна документація у записці оформляється відповідно до діючих стандартів.

9.21. Розмірності всіх величин в записці ( і на кресленнях) указують в одиницях системи СІ.

Всі буквені позначення, формули і терміни мають відповідати прийнятим у нормативній літературі. У тексті перед позначенням параметра дають його пояснення, наприклад, “Розрахунковий опір R”.

При необхідності застосування умовних позначень, не встановлених діючими стандартами, їх слід пояснити у тексті або у переліку позначень.

Числові значення величин у тексті слід вказувати зі ступенем точності, який необхідний для забезпечення потрібних вимог до елемента або параметра.

9.22. З метою економії коштів та спрощення компонування допускається окремо виконані малоформатні текстові та графічні документи проекту (окремі схеми чи креслення, переліки елементів, специфікації тощо) брошурувати разом з пояснювальною запискою.

9.23. Всі використані при розрахунках формули супроводжуються посиланням на джерело. Посилання на джерело у тексті слід давати у квадратних дужках, де вказується номер джерела згідно зі списком використаної літератури, наприклад, [4]. В необхідних випадках в тексті записки слід давати посилання на відповідні аркуші креслень.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формули, якщо вони не пояснені раніше у тексті, повинні бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символа слід давати з нового рядка у тій послідовності, у якій символи наведені у формулі. Перший рядок пояснення повинен починатись з абзацу словом “де”.

Приклад – Нормальна напруга розтягу , кН/м2, визначається за формулою

, (1.1)

де N – центрально прикладена поздовжня сила, кН;

А – площа поперечного перерізу елемента, м2.

Формули, за винятком формул, що розміщуються у додатках, повинні нумеруватись наскрізною нумерацією (арабськими цифрами, які записують на рівні формули справа у круглих дужках. Формули нумерують у межах розділу ( у цьому випадку номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, розділених крапкою). Одну формулу позначають – (1).

9.24. Цифровий матеріал, що наводиться у записці, оформлюється у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати змістовний заголовок, що розміщується над таблицею. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку назву розміщують тільки над першою частиною таблиці.


Таблиця 3.3 – Техніко-економічне порівняння варіантів ферм
































Продовження таблиці 3.3
































При перенесенні таблиці на другий аркуш шапку таблиці повторюють і над нею пишуть слова “Продовження таблиці” і її номер.

На всі таблиці в тексті мають бути посилання, при посиланні пишеться слово “таблиця” з вказуванням її номера.

9.25. Графіки, діаграми, схеми іменуються рисунками. Рисунки нумеруються і супроводжуються необхідними підписами. Посилання на рисунки виконують за зразком: “на рисунку 2.5”. Посилання на раніше згадані рисунки даються у дужках зі скороченням слова “дивись”, наприклад, (див. рисунок 3.1).

9.26. Таблиці і рисунки необхідно розміщувати по можливості після першого згадування про них у тексті.

9.27. Кількість ілюстрацій повинна бути достатньою для пояснення тексту. Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Якщо рисунок один, то він позначається “Рисунок 1”.

Допускається нумерувати ілюстрації у межах розділу. У цьому випадку номер ілюстрації складається з номера розділу і номера ілюстрації, розділених крапкою.

Ілюстрації повинні мати найменування і пояснювальні дані (підрисунковий текст). Слово “Рисунок” і найменування розміщують після пояснювальних даних і розташовують таким чином: Рисунок 1 – Схема розташування фундаменту у грунті.

9.28. Матеріал, що доповнює текст пояснювальної записки, допускається розміщувати у додатках. Додатками можуть бути, наприклад, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки на ЕОМ тощо.

Додатки оформляють як продовження пояснювальної записки на її наступних аркушах. У тексті пояснювальної записки на усі додатки повинні бути посилання. Додатки розташовують у порядку посилання на них у тексті.

Кожний додаток слід починати з нової сторінки з вказуванням зверху посередині сторінки слова “Додаток” і його позначення. Додаток повинен мати заголовок, який записують симетрично відносно тексту з великої букви окремим рядком.

Додатки позначають великими буквами українського алфавіту, починаючи з А. Якщо у документі один додаток, він позначається “Додаток А”. Текст кожного додатку може мати розділи, підрозділи, рисунки, таблиці, які нумерують у межах кожного додатка. Перед номером ставиться позначення даного додатка. Наприклад – Рисунок А.3.

Додатки повинні мати загальну з пояснювальною запискою наскрізну нумерацію сторінок. Усі додатки мають бути перелічені у змісті записки (при їх наявності) із зазначенням їх номерів і заголовків.


^ 10 Вказівки з виконання окремих частин БДР


10.1 Вступ


У вступі слід обґрунтувати актуальність теми БДР, виходячи із загальних задач народного господарства, сформулювати цілі роботи і шляхи їх досягнення, особливо звернути увагу на оригінальні рішення і реальність окремих частин роботи.

Реальність роботи або її окремих частин має підтверджуватись наявністю замовлення роботи підприємством (організацією), затвердженням завдання на проектування підприємством-замовником тощо. Копії означених документів включаються у склад пояснювальної записки.

У вступі коротко описуються особливості технологічного процесу (призначення) об’єкта, що проектується, на підставі яких приймаються об’ємно-планувальні рішення, наводяться вимоги до матеріалів несучих та огороджувальних конструкцій, наводяться основні відомості про експлуатаційні навантаження і методи будівництва.

Тут також наводяться відомості про місце розташування майданчика будівництва, орієнтацію його за сторонами світу, загальні відомості про клімат району – середні розрахункові температури найбільш холодної п’ятиденки, швидкісний напір вітру, величину снігового навантаження, нормативну глибину промерзання ґрунтів тощо.

Слід також вказати на наявність будівельної бази, транспортних магістралей, джерел електро-, водо-, газопостачання у районі будівництва.

У вступі необхідно указати на досвід, якщо він має місце, будівництва аналогічних об’єктів у нашій країні і за рубежем, відмітивши найбільш суттєві досягнення.


^ 10.2 Архітектурно-будівельні рішення


У цьому розділі здійснюється розроблення об’ємно-планувального рішення об’єкта у залежності від функціонально-технологічного призначення будівлі (споруди). Виконується вибір основних матеріалів для фундаментів, каркаса, стін, покриття, покрівлі і решти конструкцій будівлі або споруди, а також видів оздоблення.

При розробленні цього розділу студент повинен застосувати більш прогресивні, у порівнянні з вихідним проектом, конструктивні рішення, наприклад, інший спосіб перекриття, інший крок колон, ширше використовувати попередньо напружені конструкції, конструкції огороджень з підвищеним тепловим захистом (стіни, покриття, віконні заповнення) тощо.

Ці моменти у БДР слід виділити особливо, відмітити їх переваги перед проектом-аналогом. Усі позитивні зміни у роботі у порівнянні з вихідним проектом мають бути підкреслені у загальних висновках до БДР.

Креслення архітектурно-будівельних рішень включають: генеральний план, фасади, плани основних поверхів, план перекриття, план покриття, план покрівлі, розрізи (поперечний і поздовжній), основні деталі архітектурно-конструктивних елементів і їх сполучень.

Плани, розрізи і фасади будівлі (споруди) викреслюються у кількості, яка дозволяє уявити її архітектурно-планувальні і конструктивні рішення. Масштаби 1:100, 1:200, 1:500.

Генеральний план виконується у масштабі 1:500, 1:1000. На ньому вказується розміщення будівлі (споруди), транспортних комунікацій (автомобільних доріг і залізничних колій, шляхопроводів тощо), елементів благоустрою території, допоміжних споруд. Вказується орієнтація ділянки за сторонами світу, переважні напрямки вітру, експлікація будівель і споруд, а також умовні позначення і техніко-економічні показники генплану.

Техніко-економічні показники генплану включають в себе загальну площу ділянки, площу забудови, коефіцієнт забудови ділянки, площу озеленення, протяжність комунікацій.

Для кращого сприйняття фасади і генплан бажано виконувати у кольоровому варіанті.

У пояснювальній записці розділу міститься характеристика району і території будівництва, опис генерального плану і його техніко-економічних показників, архітектурно-будівельного і об’ємного рішень (розташування приміщень, прогони, висоти приміщень, техніко-економічні показники), обґрунтування вибору конструктивних рішень (фундаментів, несучих конструкцій і конструкцій огородження, підлог, перегородок, дверей, вікон, покрівлі тощо), видів і матеріалів внутрішнього і зовнішнього оздоблення. Крім цього наводиться короткий опис інженерного і санітарно-технічного обладнання об’єкта проектування (вентиляція, каналізація, водопостачання, енерго- і газопостачання, підйомно-транспортне обладнання тощо).

Наводяться специфікації основних збірних залізобетонних виробів, столярних і пластикових виробів тощо.

При виборі конструктивної схеми, матеріалів стін, матеріалів віконних і дверних заповнень, конструктивного рішення і матеріалів покрівлі необхідно враховувати сучасні вимоги до теплозбереження, які наблизили українські нормативи щодо опору теплопередачі конструкцій огороджень до світових норм.

При виборі інженерного і санітарно-технічного обладнання будівель потрібно виходити з вимог збереження енергії (заміна стальних труб пластиковими, безлоткове прокладення трубопроводів, впровадження сучасних вентиляційних систем, застосування автономних інженерних систем, автоматизоване управління енергоспоживанням тощо).


^ 10.3 Конструктивні рішення


Розділ виконується згідно із загальними принципами проектування несучих конструкцій з урахуванням об’ємно-планувальних рішень, вимог індустріалізації і економіки будівництва.

Розрахунково-конструктивна частина роботи передбачає розроблення основних несучих конструкцій, конкретний перелік яких указується у завданні. Об’єктом розробки не можуть служити прості типові конструкції, розрахунок яких не відрізняється від наведених у підручниках прикладів (пустотна збірна залізобетонна плита, сходовий марш тощо).

Проектування конструкцій включає вибір розрахункової схеми, визначення навантажень, статичний розрахунок споруди, конструктивні розрахунки перерізів, а також розроблення робочих креслень.

Для виконання статичних розрахунків, перевірки міцності і стійкості несучих конструкцій, розроблення оптимальних конструктивних рішень рекомендується застосування ЕОМ.

При оформленні пояснювальної записки даного розділу необхідно прагнути до стислого, ясного і чіткого викладення теоретичного матеріалу. Дуже ефективним є застосування табличних форм. Розрахунки повинні бути ілюстровані необхідними схемами, рисунками.


^ 10.4 Технологія будівельного виробництва


Дана частина БДР містить елементи проекту проведення робіт. Студент повинен розробити технологічну карту на один технологічний процес і виконати вибір основних механізмів і пристосувань.

При розробленні технологічних карт необхідно враховувати сучасний рівень розвитку будівництва у розвинутих країнах світу, застосовувати ефективні матеріали і механізми. Проект виробництва робіт повинен забезпечувати підвищення якості виконаних робіт, продуктивності праці, скорочення термінів будівництва при умові безпеки праці, механізації виробничих процесів.

Графічний матеріал з розділу включає у себе план і розрізи тієї конструктивної частини будівлі або споруди, на якій будуть виконуватись роботи, передбачені технологічною картою, з розбиванням на захватки, показані шляхи руху і зони дії механізмів, місця складування конструкцій і матеріалів. Розміщуються таблиці технологічних розрахунків, вказівки з виробництва робіт, вказівки з контролю якості робіт, вказівки з охорони праці і техніки безпеки, відомість потреб у матеріально-технічних ресурсах (машинах, механізмах, пристосуваннях, будівельних конструкціях тощо).

Текстова частина розділу викладається коротко і чітко і повинна зв’язувати і пояснювати табличні і графічні матеріали, не повторюючи їх.


10.5 Висновки


У висновках студент повинен підвести підсумки, що характеризують значення і ефективність виконаної роботи. Необхідно підкреслити знайдені нові рішення окремих елементів роботи, відмінність прийнятих рішень від проекту-аналога, застосування прогресивних конструкцій і матеріалів, впровадження прогресивних технологій.


^ 11 Використання літератури при виконанні БДР


При використанні літературних джерел повинні розглядатися видання останніх років, основані на діючих нормативних документах, саме діючі нормативні документи, публікації у періодичних виданнях, присвячені питанням будівництва.

Перелік літератури оформлюється згідно з ГОСТ 7.1-84 і подається загальним списком у кінці пояснювальної записки. Список складається за чергою посилань у тексті. Назви літературних джерел друкуються мовою оригіналу.

У тексті записки посилання на літературу ставляться у квадратні дужки (наприклад, [1]).

Приклади бібліографічних посилань.

1. Афанасьєв Н. Ф., Целуйко М. К. Добавки в бетоны и растворы. –К.: Будівельник, 1989. – 128 с.

2. Пособие по проектированию оснований зданий и сооружений (к СНиП 2.02.01-83) НИИОСП им.Герсеванова. – М.: Стройиздат, 1986. – 415с.

3. ДБН ІУ-4-97. Частина ІУ. Місцеві матеріали. – К.: Держкоммістобудування України, 1997.

4. Свердлов В. Д., Бойчук О. Д., Сіянов О. І. Ефективні стержневі конструкції покриттів //Вісник ВПІ. – 1998. – №4. – С.20-24.

5. А.с. 513351 СССР. Стабилизатор постоянного тока / С. Г. Пер-минов //Бюл.изобр. – 1976. – №17.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Вказівка до організації виконання бакалаврської дипломної роботи. – Вінниця: ВНТУ, 2005.

2. ДБН А.2.2-3-97. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва. Держкомітет України у справах містобудування і архітектури. – Київ, 1997. – 33 с.

3. ДСТУ Б А.2.4-4-95. Основні вимоги до робочої документації. Держкомітет України у справах містобудування і архітектури. – Київ, 1997. – 53 с.

4. ДСТУ Б А.2.4-7-95. Правила виконання архітектурно-будівельних креслень. Держкомітет України у справах містобудування і архітектури. – Київ, 1996. – 55 с.

5. ГОСТ 2.105-95 ЕСКД. Общие требования к текстовым документам. – К.: Госстандарт Украины, 1996. – 37 с.

6. ДСТУ 3008-95. Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. Держстандарт України. К., 1995. – 37 с.


Додаток А (обов’язковий)

Зразки основних надписів



  1   2

Схожі:

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
Методичні вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
Методичні вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи