Круль Галина Ярославівна icon

Круль Галина Ярославівна




Скачати 347.01 Kb.
НазваКруль Галина Ярославівна
Дата14.09.2012
Розмір347.01 Kb.
ТипАвтореферат

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


Круль Галина Ярославівна


УДК 911.37(477.85) (091)


Географо-краєзнавча оцінка процесів заселення

Північної Буковини


11.00.02 – економічна та соціальна географія


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук


Чернівці – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України


Науковий керівник – доктор географічних наук, професор

^ Руденко Валерій Петрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федько­вича, декан географічного факультету, завідувач кафедри економічної географії та екологічного менеджменту


^ Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор, член-кореспондент АПН України Олійник Ярослав Богданович, Київський національний універ­ситет імені Тараса Шевченка, декан географічного факуль­тету, завідувач кафедри економічної та соціальної географії


доктор географічних наук, професор ^ Заставецька Ольга Володимирівна, Тернопільський національ­ний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, завіду­вач кафедри географії України, краєзнавства і туризму


Провідна установа – Львівський національний університет імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України, географічний факультет, кафедра географії України, м. Львів


Захист відбудеться „25” жовтня 2006 р. о 12 год. на засіданні спеціалізо­ваної вченої ради К 76.051.04 при Чернівецькому національ­ному універси­теті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. М.Коцюбинського, 2, географічний факультет, ауд. 24, т. 58-48-55)


З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецького наці­онального університету імені Юрія Федьковича (58012, м.Чернівці, вул. Л.Українки, 25)


Автореферат розісланий „21” вересня 2006 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради М.В. Дутчак


^ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Географо-краєзнавчі дослідження у межах історико-географічних територій України нині є нечастими. Вони про­во­дяться здебільшого у межах сучасних адміністративно-терито­ріальних виділів, якими є адміністративні області, або райони. А здійснення власне краєзнавчих вишукувань потребує їхнього територіально-крає­знав­чого, а не адміністративно-прос­то­рового акцентування. Тому Північна Буковина як історико-географічний край є тією актуальною територією, в межах якої здійснювалося наше дослідження.

Часові рамки історико-географічних вишукувань, що є невід’єм­ною складовою будь-якої територіальної краєзнавчої характеристики, є доволі обмеженими. Дослідження суспільно-географічного явища чи об’єкта найчастіше не передбачає його діахронічного аналізу, тобто повної наскрізної часової характеристики від початку зародження і становлення до його сучасного стану. Важливим є оформлення істо­рико-геогра­фічного, чи географо-краєзнавчого дослідження саме в таких всеосяжно-часових межах, які, як у нашому випадку, охоплювали б період від раннього палеоліту і до теперішнього часу.

Більшість географо-краєзнавчих вишукувань, які вже побачили світ, торкаються демографічних аспектів із залученням розгляду природних, ретроспективних, етногенетичних та інших чинників, що впливають на попередні. Навіть із демографічного блоку характеристики його компонент є не рівноцінними, а наголос робиться на аналізі кількісної динаміки людності чи її етнічного складу. Для географів поселенська структура залишається „terra inkognita”, або в кращому випадку розглядаються міські поселення (міста чи містечка) від щонайдавніше староруського часу (пріоритет тут належить історикам). За нечастими випадками залучення до аналізу формування поселенської структури всіх населених пунктів чітко проступає його вибірково-наскрізний ракурс, тому що відсутня повночасова характеристика поселень. Тому вкрай необхідним є дослідження всіх населених пунктів, що формують натепер поселенський каркас будь-якої території. Причому без такого акценту власне демографічний аналіз, виходячи з наукової доцільності, буде неповноцінним.

На території Північної Буковини, порівняно з іншими історико-географічними чи адміністративними землями України, спостерігається відносна стабілізація поселенської структури (скажімо, у 1989 і 2001 рр. нараховувалася однакова кількість сільських поселень – 247) та позитивна динаміка її сільської людності (за ті ж часові зрізи вона зросла, відповідно від 313,8 до 324,6 тис. осіб). Однак загальноукраїнська тенденція до погіршення демографічної ситуації торкнулася і досліджуваного регіону, бо мало місце скорочення як загальної людності з 655,1 (1989 р.) до 647,7 тис. осіб (2001 р.), так і міської – відповідно, з 341,3 до 323,1 тис. осіб. Ймовірно, надалі тренд до зменшення чисельності мешканців Північної Буковини торкнеться й сільської місцевості, тому варто детально проаналізувати територіальну структуру не тільки всіх, але й сільських населених пунктів, особливо стосовно ретроспективних аспектів їхнього формування, щоб можна було здійснити коректний прогноз динаміки цих поселень та їхньої загальної людності.

^ Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов’язана з тематикою науково-дослід­ницьких робіт кафедри географії і картографії України та кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, в яких автор приймала безпосередню участь: 1) „Географічні особливості краєзнавчого картографування України”, номер державної реєстрації 0193U027489; 2) „Краєзнавче дослідження географії Карпато-По­діль­­ського регіону України”, номер державної реєстрації 0199U001880; 3) „Еколого-еко­но­мічна та картографічна оцінка природно-ресурсного потенціалу України на базі геоінформаційних систем”, номер державної реєстрації 0197U014413; 4) „Економіко-географічний аналіз просторово-часових закономірностей розвитку природно-ресурсного потенціалу України з метою раціоналізації природокористування”, номер державної реєстрації 0100U005498. Внесок автора: географо-краєзнавча оцінка та аналіз процесів заселення регіонів України.

^ Мета і завдання дослідження. Метою роботи є виявлення теоретико-методичного підґрунтя географо-краєзнавчих досліджень заселенських процесів історико-географічного регіону, аналіз процесів утворення поселень за етапами від палеоліту до теперішнього часу, оцінка різноманітних чинників впливу на формування поселенської мережі та її розміщення від природних параметрів, з’ясу­ван­ня особливостей дії кількісних показників поселеутворення на ретроспективну і сучасну людність населених пунктів Північної Буковини.

Для досягнення цієї мети були поставлені та вирішувалися такі наукові завдання:

  • розкрити об’єктно-предметну базу географо-краєзнавчих досліджень і позиціонувати географічне краєзнавство з українознавством та висвітлити методичні особливості дослідження процесів заселення історико-географічного регіону;

  • виділити часові особливості утворення поселень Північної Буковини;

  • дослідити формування поселенської мережі регіону у контексті її часово-просторових характеристик;

  • визначити та обґрунтувати територіальну структуру мережі первісних поселень і територіальну організацію сучасної поселенської мережі Північної Буковини;

  • проаналізувати особливості розміщення сучасних поселень від різноманітних морфометричних чинників: абсолютної і відносної висоти, похилу місцевості, експозиції схилів;

  • вивчити особливості залежності утворення ретроспективно-сучасної поселенської мережі від природних чинників;

  • виявити детерміністичний зв’язок між кількісними параметрами ретроспективно-сучасного утворення поселень та їхньою людністю.

^ Об’єктом дослідження виступають процеси заселення Північної Буковини та їхній кінцевий результат – поселенська мережа.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади географічного краєзнавства і географо-краєзнавчих досліджень процесів заселення історико-географіч­них країв, хронологічні особливості утворення поселень, часово-територіальні риси формування мережі поселень Північної Буковини, морфометрична просторово-поселен­ська візуалізація всього поселенського фонду регіону, територіальний устрій сучасної мережі населених пунктів у контексті сумарних заселенських рухів, хронологічно-хорологічні залежності між людністю поселень та кількісними параметрами ретроспективно-сучасної мережі населених пунктів.

^ Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є фундаментальні положення теорії суспільної географії в галузі регіоналістики, географічного краєзнавства, історичної географії, географії населення, географії поселень. При написанні роботи були використані теоретичні і прикладні розробки вітчизняних і закордонних учених: М.Баранського, О.Баркова, О.Борзова, Г. Денисика, О.Діброви, К.Дубняка, Я.Жупанського, В.Замкового, О. Заставецької, Ф.Заставного, І.Ковальчука, М.Костриці, М. Крачила, В.Круля, В.Кубійовича, О.Маринича, Я. Мариняка, Ф.Матві­єнка-Гарнаги, І.Матрусова, Л.Нємець, Я.Олійника, М. Откаленка, М. Пістуна, В.Руденка, С.Рудницького, С.Русової, Ю.Саушкіна, А.Си­­нявського, О.Степанів, К.Строєва, Т.Тете­р­ського, О.Топчієва, П.Тронька, О.Ша­б­лія, Є.Шиповича, П. Шищенка, М.Янка та інших географів, краєзнавців, історико-географів, демографів, істориків.

Базуючись на міждисциплінарному підході, у дисертаційному дослідженні застосовувалися різноманітні методи, з-поміж яких виділимо наступні: діахронічного, синхронного, кореляційного, регресійного, факторного, рейтингового аналізів, порівняння, типології, аналогій, районування, картографічний, ретроспективного (часового) зрізу, графо-аналітичний, морфометричний, статистико-демографіч­ний, абстрактно-логічний, аналізу, синтезу, системного підходу тощо.

У роботі використані матеріали державного комітету статистики СРСР (1989 р.) та України (2001 р.) по Чернівецькій області, а також дані австро-угорського топографічного опису населених пунктів Буковини (1890 р.). До аналізу залучалися результати морфометричних картографічних робіт по топографічних картах М 1:100000 і М1:200000.

^ Наукова новизна проведеного дослідження:

  1. уточнено визначення об’єкту географо-краєзнавчих дослі­джень, проведено позиціонування географічного краєзнавства у струк­турі українознавчих дисциплін, визначена їхня дотичність і розбіжність; 2) виявлені для 245 населених пунктів Північної Буковини етапи їхнього утворення, від палеоліту до кінця ХХ ст.; 3) досліджено часові і територіальні особливості формування поселенської мережі за кількісними і басейновими характеристиками; 4) вперше проведена просторова структуризація мережі первісних поселень у територіальні осередки їхньої концентрації; 5) вперше виконаний морфометричний аналіз розміщення населених пунктів сучасної та первісної мережі Північної Буковини за абсолютною і відносною висотами і за похилом схилів та їхньою експозицією. Здійснена математична детермінізація кількісно-поселен­ської структури (сучасних поселень і поселенських старожитностей) від морфометричних характеристик рельєфу; 6) удосконалена методика діахронічного аналізу просторово-ретроспективної структури сучасної поселенської мережі, на підставі якої вперше для регіону дослідження запропонована організація територіальної поселенської ретроспективно-сучасної мережі (ТПРСМ); 7) на підставі факторного аналізу вперше для Північної Буковини виявлена рейтингова важливість впливу морфометричних чинників на формування ретроспективно-сучасної структури населених пунктів; 8) математично досліджена залежність часової динаміки людності поселень від параметра ретроспективно-сучасної поселенської мережі, яким виступає опосередкована сумарна поселенська енергія території (СПЕТо).

^ Практичне значення отриманих результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані Чернівецькою обласною державною адміністрацією при вирішенні практичних питань удосконалення регіональної системи розселення в умовах трансформації суспільних відносин та при розробці програм соціально-економічного розвитку території. Матеріали дисертації є важливими для вироблення перспективних планів розвитку поселенської мережі, прогнозів демогеографічних процесів у Чернівецькій області і можуть стати складовою частиною програми розвитку туризму в регіоні.

Теоретичні положення, конкретні методики і рекомендації дисертації використовуються при викладанні нормативних курсів „Краєзнавство, „Краєзнавство і туризм”, „Демографія”, „Методи географічних досліджень”, „Географія Карпато-Подільського регіону”, „Географія рідного краю і методика її викладання”, спецкурсу „Історична географія Західної України” в Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (довідка № 12-38/1191). Теоретичні і практичні положення роботи включені до наукових звітів кафедри географії України, картографії та геоінформатики і кафедри економічної географії та екологічного менеджменту Чернівецького національного університету імені Юрія Федько­вича (довідка № 11-38/1183).

^ Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, в якій висвітлені ідеї та розробки, що належать особисто автору роботи. У процесі дисертаційного дослідження вони забезпечили вирішення поставлених завдань. У роботі містяться ті концептуальні положення, методичні підходи, висновки, які сформульовані особисто здобувачем наукового ступеня. Використані положення інших авторів мають відповідні посилання.

^ Апробація результатів дисертації. Основні науково-теоре­ти­чні та практичні положення дисертації доповідалися на: ІХ з’їзді Українського географічного товариства „Україна: географічні проблеми сталого розвитку” (Чернівці, 2004); міжнародних конференціях, семінарах і конгресах: Міжнарод­ній науково-практичній конференції „Українська геоморфологія: стан і перспективи” (Львів, 1997), Міжнародній науково-практичній конференції „Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя” (Херсон, 1998); V конгресі Міжнародної асоціації україністів (Чернівці, 2002), Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих учених „Молодь і досягнення науки у вирішенні проблем сучасності” (Чернівці, 2003); Всеукраїнських конференціях, семінарах: ІІ Всеукраїнській науково-методичній конференції „Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України” (Чернівці, 2000), Всеукраїнській науковій конференції „Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра” (Луцьк, 1998), Всеукраїнській науковій конференції „Історія української географії та картографії: проблеми і перспективи” (Тернопіль, 2000), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Річки і гірське життя” (Вижниця, 2003), Всеукраїнському семінарі „Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика” (Тернопіль, 2002).

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 16 статтях у наукових жу­рналах, збірниках наукових праць, наукових вісниках, наукових записках (із них 6 одноосібних), в т.ч. у 7 фахових виданнях, 9 матеріалах і тезах конференцій, семі­нарів, конгресу та з’їзду УГТ. Всього за темою дисертації опубліковано 21 наукову і навчально-методичну працю загальним обсягом 8,69 друк. арк.

^ Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 278 сторінках маши­нописного тексту. Вона включає також 15 таблиць і 51 рисунок, загальним обсягом 57 сторінок. Окрім цього, поданий таблич­ний додаток обсягом 51 сторінка. Список використаних літературних джерел має 180 найменувань. Текстовий матеріал дисертації викладений на 150 сторінках друкованого тексту. Дисертаційна робота складається зі вступу, 4 розділів та висновків.


^ ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі роботи „Теоретичні та методичні основи географо-краєзна­вчого дослідження процесів заселення території історико-географічних країв” розглядаються наукові засади географо-краєз­навчих досліджень, місце і роль географічного краєзнавства у взаємодії з українознавчими дисциплінами, особливості географо-краєзнавчих досліджень процесів заселення історико-географічного регіону та ретроспективна динаміка історико-географічного краю Північної Буковини.

Об’єктом географічного крає­знавства є територія як простір із етнонаціональними (українська адресність) і етнорегіональними (осередки українського етносу) межами, яка характеризується своїми природними особливостями, своєрідністю історичного і господарського розвитку, заселенсько-роз­селенсь­ких процесів, демографічною і поселенською структурою, суспільною інфраструктурою, матеріальною і духовною культурою її мешканців.

У сучасній географічній науці існують різні підходи щодо територіальної структуризації українських етнічних земель. Найоптималь­нішою за осягами територіальною одиницею краєзнавства, що визна­чає його сутність, є історико-географічний край (ІГК). Отже, основним територіаль­ним об’єктом краєзнавства є ІГК як етноприродна суспільно-історична демографо-поселенська територіальна система.

Особливості національного краєзнавства (в т.ч. й географічного) й українознавства можна поділити на три види: блокові, трансблокові та позаблокові. У межах перших виразно простежуються чотири нап­ря­ми об’єднань: за територією (тери­торіальна панорамність), струк­турою (ін­те­­г­раль­ність і струк­турна багатоманітність), національ­ністю (націо­нальна детермі­нованість) і причетністю до людини. Транс­бло­ковий вид репрезентований двоїстістю, яка несе у собі прикмети тери­то­ріального, структурного і націо­нального напря­мів та означе­ністю на феноменоло­гію. До позабло­ко­вих особливостей належать позірна підрядність краєз­нав­­ства украї­но­знавству та їхня відносна (часова) молодість.

У тривалому історичному процесі заселення певної території висту­пали різні чинники впливу на нього, пошук яких і виявлення з-поміж них найсильніших за своєю дією, їхнє співвідношення між собою є особ­ливістю географо-краєз­навчого вивчення ретроспективного пос­тупу території. Морфомет­ричні чин­ники – це ті аген­ти, вплив яких за абсо­лютним кількіс­ним виразом незмінний упродовж існування насе­леного пункту. Завер­шенням географо-краєзнавчої оцінки про­цесів засе­ле­ння будь-якого істо­рико-географічного регіону є фактор­ний ана­ліз детер­мінування заселенсько-поселе­н­­ських процесів приро­д­­ни­ми чинни­ками.

До Північної Буковини за сучасним адміністративним поділом (на 1.01.2005 р.), входять Путильський, Вижницький, Сторожинецький, Глибоцький, Кіцманський райони, територія Чернівецької міськради, майже весь Заставнівський та крайня західна частина Новоселицького районів, що становить 5,24 тис. км2 території. Сучасна межа між Північною Буковиною і Північною Бессарабією відповідає колишньому кордонові між Австро-Угорщиною і Туреччиною (а потім Росією).

Первісні люди почали заселяти Північну Буковину ще в ранньому палеоліті. Від се­редини V тис. до н.е. край стає регіоном замешкання первісними племенами. Початок його постійної колонізації поклали племена куль­тури лінійно-стрічкової кераміки, за якими, змінюючи одні одних, існували трипільська, підкарпатська, комарівська, Ноа, фракійського гальштату, західно-подільська група скіфської, лукашівська, липицька, черняхівська, карпатсь­ких курганів, празька і типу Луки Райко­вецької культури.

На землях Північної Буковини від ІХ ст. знаходилися племена тиверців, що згодом увійшли до Київської Русі; на кінець ІХ ст. вона стає складовою частиною Київської держави, а від середини ХІІ ст. – Галицького князівства. Разом із ним вони у 1199 р. стали складовою Галицько-Волинської держави, де перебували до середини ХІV ст. У 1340-49 рр. у межах Північної Буковини постає історичний феномен – Шипинська земля. На кінець ХІV ст. регіон підпадає під Молдавію, а в 1514 р. разом із останньою – під владу Туреччини. У 1774 р. край стає складовою Австрії, що у 1867 р. трансформувалася в Австро-Угор­щину, після розпаду якої в 1918 р. Північна Буковина входить до Румунії, а 1940 р. стає частиною УРСР, де й перебувала до 1991 р. Динаміка державно-політичного підпорядкування мала вплив і на адміністративно-територіальний устрій, зміни якого мали місце у 1514, 1774, 1786, 1790, 1817, 1861, 1918, 1938, 1940 рр. Адміністративно-територі­аль­ний рух Північної Буковини після 1944 р. проходив у межах УРСР.

^ Розділ другий дисертації „Часово-територіальні особливості утворення поселень і формування поселенської мережі Північної Буковини” присвячений виділенню етапів утворення поселень, вияв­ленню часово-просторових особливостей формування поселенської мережі та розгляду територіальної організації поселенської мережі на кінець ХV ст.

На території Північної Буковини знаходиться 260 населених пунктів, які засновувалися впродовж 15 етапів, починаючи від палеоліту і закінчуючи ХХ ст.: 1-й – палеоліт; 2-й – др. пол. V тис. до н.е.; 3-й – ІV тис. до н.е.; 4-й – ІІІ тис. до н.е.; 5-й – ІІ тис. до н.е.; 6-й – І тис. до н.е.; 7-й – 0-500 рр. н.е.; 8-й – 500-900 рр.; 9-й – 900-1300 рр.; 10-й – 1300-1500 рр.; 11-й – 1500-1600 рр.; 12-й – 1600-1700 рр.; 13-й – 1700-1800 рр.; 14-й – 1800-1900 рр.; 15-й – 1900-2000 рр. Під час палеоліту людність заселила територію 21 сучасного населеного пункту у сточищах рр. Дністер і Прут, де оформилися Дністерський і Прутський регіони найдавнішого заселення Північної Буковини. Справжній „вибух” утворення поселень мав місце у ІV тис. до н.е. (третій етап), коли на теренах регіону постав 51 населений пункт, що заповнив сточища Дністра, Прута і Сірету та сформував територію суцільного поселенського поширення – т.зв. Східнобуковинський поселенський кістяк. Він проходив по східній периферії Північної Буковини і мав меридіональне простягання.

Аналізуючи хід зміни кількості населених пунктів, що виникали за певні часові періоди, простежується пульсаційність в інтенсивності поселеутворення, що полягає у чергуванні етапів із підвищенням кількості новоутворених населених пунктів та з наступним їхнім пониженням. Друга риса полягає у виділенні чотирьох пікових періодів заснування поселень (3-й, 7-й, 10-й і 13-й етапи). За третьою особливістю виділяються 2 макроперіоди заснування населених пунктів: давній і новий.

Складання поселенської мережі Північної Буковини проходило також за 15 етапів. До уваги приймалося вже виникнення всіх поселенських старожитностей. Найвагомішим був третій етап, коли на території сучасних 70 населених пунктів існувало 110 поселенських старожитностей, розташованих у сточищах Прута, Дністра, Сірету й Черемошу, що дозволяє вести мову про утворення Східнобуковинської поселенської мережі, осередок якої знаходився у межах сучасного м. Чернівці.

Пік первісного поселеутворення припав на пер.пол. І тис.н.е. (7-й етап), коли на теренах регіону було зафіксоване 201 поселення у 104 нинішніх населених пунктах. Поселенська мережа зросла кількісно по всіх річкових сточищах, особливо у долині Прута (5 центрів із 5 первісними поселеннями, 8 – із 4, 7 – із 3). Водночас майже остаточно формується поселенська структура на Прут-Дніс­тер­ському межиріччі й у пониззі р. Черемош. Під час ХVІІ ст. (12-й етап) остаточно завершується з’єднання поселенської мережі сточищ рр. Прут, Дністер, продовжується заселенський рух до верхів’їв р. Сірет і р. Білий Черемош. П’ятнадцятий етап став кінцевим у складанні територіальної структури поселень регіону, хоча за кількістю новоутворених населених пунктів (7) він був одним із найменш інтенсивних.

На початок 1500 р.н.е. (вважається завершенням періоду т.зв. викопної історії) у межах Північної Буковини існувало 157 населених пунктів із різною кількістю поселень: від 1 до 29. Причому, вони не зовсім відповідають сучасним населеним пунктам (13 із них знаходилися на землях сучасного м. Чернівці). У межах 157 населених пунктів регіону виявлено 1015 первісних поселень.

На території регіону дослідження можна виділити 7 осередків скупчення первісних поселень, п’ять із яких знаходиться в долині р. Прут: Ревнянський, Горішньошерівецький, Горєцько-Валякузьмін­ський, Кіцманський, Магалянський. У сточищі р. Дністер – Добринівський і Онутсько-Вікнянський осередки. Отже, територія 7 осередків первісної поселенської мережі об’єднує 47 населених пунктів і частини м. Чернівці (29,9% усіх поселень у Північній Буковині), але у їхніх межах зосереджується більше 1/2 всіх первісних поселень (518, або 51,0%). У Північній Буковині територіально неструктурованими залишаються 110 населених пунктів і окремих частин м. Чернівці, у межах яких виявлено 497 первісних поселень.

У третьому розділіЗагальна характеристика розміщення поселень Північної Буковини” виявляється залежність розміщення поселень від морфометричних характеристик рельєфу: абсолютної та відносної висоти, похилу місцевості та експозиції схилів.

Для детального аналізу розміщення поселень над рівнем моря було виділено 28 основних висотних інтервалів абсолютної висоти: (На) від ≤140,0 м до ≥1000,1 м. Аналізуючи розподіл населених пунктів за їхнім положенням на вказаних рівнях, були виділені три об’єднання висотних інтервалів. До першого входять поселення, розміщені у межах 140,1-280,0 м н.р. м. (2-12-й інтервали). Їм властиве повне (100%) або абсолютне (понад 80%) переважання поселень із старожитностями над поселеннями, утвореними після 1300 рр. Друге об’єднання припадає на 280,1-400,0 м (13-18-й інтервали). Частка поселень із старожитностями коливається в межах 13,3-44,4%. На території з висотами вище 400,1 м н.р.м. майже не утворювалися (за винятком 2 випадків) первісні поселення, тому 19-28 інтервали утворюють третє об’єднання висотних інтервалів.

Відносна висота (Нв) населених пунктів визначалася для сточищ основних річок регіону – Дністра, Прута, Сірета, Черемошу й Сучави. Найдавніше освоєними територіями Північ­ної Буковини є долина Дністра (23 із 25 поселень (92%) мають поселенські старожитності) і сточище Прута (у 76 сучасних населених пунктах (80%) виявлені археологічні знахідки). Первісна поселеутворювальна активність у сточищах Сірету і Черемошу складала, відповідно, 18,8% і 13,8%. Зовсім не виникали первісні населені пункти у сточищі Сучави. Для всієї території Північної Буковини частка населених пунктів із первісними поселеннями є найбільшою, починаючи з ІІІ тераси і закінчуючи схилом V-VІ терас. На цих відносних висотах зосереджується й основна кількість населених пунктів Північної Буковини – 137, або 52,7%.

Відносна висота розташування поселень (23 інтервали: від ≤3,0 до ≥500,1 м) мала вплив на заснування поселень, однак він чітко стратифікується у часі: для первісних поселень коефіцієнт кореляції (Кк) склав 0,76, а для населених пунктів, що виникли після 1300 рр. – 0,35. Зі зростанням Нв до 50 м над урізом водотоку збільшувалася кількість поселенських старожитностей (Кп.с.), а з підняттям угору (>60 м) до вододільних місцевостей зменшується як Кп.с., так і всіх населених пунктів.

Виходячи із 260 показників похилів місцевості (Пм) населених пунктів Північної Буковини, виділено 15 груп інтервалів кутів похилу: від ≤1є00' до ≥18є01'. Найбагаточисельнішими населені пункти є на місцевостях із похилом до 8°00′ (202 поселення). Абсолютна більшість поселень із поселенськими старожитностями (116 із 121) зосереджується на території до 7°. На формування поселенської мережі до 1300 рр. н.е. похили місцевості мали найбільший вплив, оскільки тіснота зв’язку між Кп.с. та інтервалами Пм. була найкращою (Кк = 0,90). Зі зростанням кутів нахилу місцевостей (до 3є01'-4є00') зростала і кількість поселень на них, а за подальшого збільшення стрімкості схилів число поселенських старожитностей зменшується і зводиться нанівець на територіях із похилом від 9є00' (за винятком 2 поселень). Отже, первісне населення при виборі земель для замешкання, керувалося зручністю території щодо сільськогосподарського використання, а не захисту від ймовірних ворогів.

Певну роль у розміщенні поселень відіграє й орієнтованість місцевості за експозицією схилів. Для розташування поселень були прийняті 16 румбів, за якими визначалося місцезнаходження населених пунктів на схилах певної орієнтації. Із 260 поселень найбільше знаходиться на південно-східно-східних схилах – 29 шт. (майже 11,2%). Загалом, на схилах південно-східної експозиції зосереджується 105 населених пунктів.

Яскравою рисою населених пунктів із первісними поселеннями є синхронність їхнього розміщення на схилах протилежної орієнтації, яка спостерігається на кожному із 16 румбів розміщення поселень. Наявність означеної риси у розміщенні поселень із первісними старожитностями характерна для всіх 121 поселень, тому можна вести мову про закономірність синхронного орієнтаційного розташування первісних поселень Північної Буковини (див. рис. 1).

^ Рис. 1. Розміщення поселень за експозицією схилів

Інтенсивність залюднення місцевостей північно-східно-півден­ного сектора була вищою (9,6 пос./напрямок), ніж північно-західно-півден­ного (5,5 пос./ напрямок). Отже, на територію Північної Буковини до 1300 рр. людність прибувала переважно зі східних, південно-східних і південних напрямків.

У четвертому розділі – Детермінізація ретроспективно-сучасної територіальної організації населених пунктів та її вплив на людність поселень” розглядаються формування просторово-рет­ро­­спек­тивної структури сучасної поселенської мережі, вплив на цей процес природних чинників і виявляється залежність людності поселень від параметра ретроспективно-сучасної поселенської мережі.

Для аналізу сучасної поселенської мережі був використаний показник сумарної поселенської енергії території (СПЕТ), запропонований В.Крулем. Однак для зменшення кількості фіксацій наявності життя людності (археологічних культур) у певному поселенні у загальній сумі СПЕТ і для зростання бальної потужності „молодших” культур, тобто для зрівноваження їхньої частки у кінцевому показнику СПЕТ, варто запровадити т.зв. хронологічний коефіцієнт ваги культур (Кв.к.):

, де (1)

Кк.п. – кількість культур у поселенні, або число разів появи людності у конкретному поселенні (кількість археологічних культур, наявність давньоруських пам’яток, наявність письмової згадки); К – максимально можлива кількість фіксацій появи людності у поселенні на території Північної Буковини, яка дорівнює 19.

Застосовуючи Кв.к. для вирівнювання значень СПЕТ, отримали опосередковану сумарну поселенську енергію території (СПЕТо):

, (2)

використовуючи яку, були обчислені СПЕТо по кожному зі 257 населених пунктів і частин м. Чернівці. Середнім рівнем величин СПЕТо є 60,1-80,0 балів. Значення, вищі від 80,0 балів, можна стратифікувати на 10 рівнів підвищених, високих, дуже високих і щонайбільших показників. З-поміж них виокремлюються населені пункти – осередки формування ретроспективно-поселенської мережі: І (група, де СПЕТо ≥600,1 балів), ІІ (500,1-600,0 балів), ІІІ (400,1-500,0 балів), ІV (350,1-400,0 балів), V (300,1-350,0 балів) і VІ порядків (250,1-300,0 балів). Вони виступають своєрідними центрами притягання поселенської енергії. Довкола них згруповуються поселення із показниками СПЕТо ≤80,1 бала. Такі території можна означити територіями поселенської ретроспективно-сучасної мережі (ТПРСМ).

Був проведений рейтинговий аналіз (за 13 показниками) територіальної організації ретроспективно-сучасної поселенської мережі (10 одиниць) із урахуванням показників СПЕТ і СПЕТо. За результатами рейтингового аналізу можна виокремити 6 щаблів сумарних рейтингових показників: ≤ 50 балів – область (РСПО), із 51-60 балами – підобласть (РСППО), із 61-70 балами – район (РСПР), із 71-90 балами – підрайон (РСППР), із 91-110 балами – кущ (РСПК) та з ≥ 111 балів – підкущ (РСППК). Остаточна поселенська територіальна структура Північної Буковини набула такого вигляду: у сточищі р. Прут виокремлюються 3 РСПО – Кіцмансько-Мамаївська, Коровійська і Топорівська, а також Горішньошерівецький РСПР і Рошинський РСППР. У долині р. Дністер знаходяться Звенячинська РСППО, Митківсько-Онутський РСППР і Василівський РСПК. На вододілі сточищ рр. Дністра і Прута розміщується Малокучурівський РСППР, на території правобережжя р. Сірет – Кам’янський РСППК (див. рис. 2).

^ Рис. 2. Фрагмент карти „Опосередкована сумарна поселенська енергія поселень Північної Буковини”

На процеси утворення поселень та їхнє подальше існування мали вплив абсолютна (На) і відносна (Нв) висота розміщення, похил місцевості (Пм) розташування на схилах різної експозиції (ЕС). Кількісним параметром формування поселенської мережі, який вбирає у собі як історичні, так і сучасні складники поселенської структури, є СПЕТо, оскільки при здійсненні регресійного аналізу між СПЕТ = f(На), f(Нв), f(Пм) і f(ЕС) та СПЕТо = f(На), f(Нв), f(Пм) і f(ЕС) тіснота зв’язку між означеними величинами виявилася щільнішою для СПЕТо, бо Кк складав, відповідно, 0,70; 0,36; 0,45; 0,04 та 0,71; 0,26; 0,49; 0,033. Отже, На, Пм, а вже потім Нв мали найбільший вплив на формування поселенської мережі. Натомість, ЕС не виявляла ніякого впливу на становлення поселенської структури Північної Буковини.

СПЕТо є параметром, що кількісно складався впродовж усього процесу заселення регіону і тому виступає загальним підсумком заселенської енергії мешканців: індивідуальної (населений пункт) і групової (об’єд­нання поселень у мережу). Таким же кінцевим результатом може слугувати і людність населених пунктів (Лп). У результаті проведення регресійного аналізу залежності Лп = f(СПЕТо) отриманий зв’язок між трьома групами величин виявив дуже високу тісноту впливу: для Лп (1890 р.) = f(СПЕТо) Кк = 0,93; для Лп (1989 р.) – 0,95 і для Лп (2001 р.) – 0,94. Для Північної Буковини виявлена пряма відповідність між розмірами людності поселень та часом і тривалістю їхнього заселення. Чим поселення давніше замешкане, тим більшою є чисельність населення в ньому.

ВИСНОВКИ


1. Об’єктом географічного краєзнавства є територія як простір із етнонаціональними і етнорегіональними межами, яка характеризується природними особливостями, своєрідністю історичного і господарського розвитку, рисами заселенсько-розселенських процесів, демографічною і поселенською структурою, суспільною інфраструктурою, матеріальною і духовною культурою її мешканців. Основним територіальним об’єк­том краєзнавства є історико-географіч­ний край (ІГК) як етноприродна суспільно-історична демографо-посе­ле­н­ська територіальна система.

2. Особливості національного краєзнавства (в т.ч. й географічного) та українознавства можна поділити на 3 види: блокові, трансблокові і позаблокові. У межах блокових простежуються 4 напрями об’єд­нань: за територією (територіальна панорамність), структурою (інтегральність і структурна багатоманітність), національністю (національна детермінованість) і антропоцентричністю (людина). Трансблоковий вид репрезентований двоїстістю. До позаблокових особливостей належать т.зв. підрядність краєзнавства українознавству та їхня відносна (часова) молодість.

3. Північна Буковина – це історико-географічний край, що є частиною Чернівецької області із площею 5,24 тис. км2. Початок його колонізації поклали племена куль­тури лінійно-стрічкової кераміки, а продовжили заселяти регіон представники трипільської, підкарпатської, шнурової кераміки, комарівської, Ноа, фракійського гальштату, західно-подільської групи скіфської культури, лукашівської, липицької, черняхівської, карпатсь­ких курганів, празької і типу Луки Райковецької культур.

4. На території Північної Буковини знаходиться 260 населених пунктів, які засновувалися впродовж 15 етапів, починаючи від палеоліту і закінчуючи ХХ ст. Під час першого етапу людність заселила територію 21 сучасного населеного пункту і сформувала Дністерський і Прутський регіони найдавнішого заселення. „Вибух” утворення поселень мав місце за третього етапу, коли виник 51 населений пункт. Вони утворили територію суцільного поселенського поширення, яка отримала назву т.зв. Східнобуковинського поселенського кістяка.

5. Найвагомішим із точки зору формування поселенської мережі був 3-й етап, коли на території сучасних 70 населених пунктів існувало 110 поселенських старожитностей. Умовне з’єднання поселень зі сточищ Дністра, Прута і Сірету у територію суцільного простягання утворило Східнобуковинську поселенську мережу, з осередком на території сучасного м. Чернівці. Пік первісного поселеутворення припав на 7-й етап – зафіксоване 201 поселення у межах 104 нинішніх населених пунктів.

6. На початок 1500 р.н.е. у межах Північної Буковини існувало 157 населених пунктів із різною кількістю первісних поселень у них: від 1 до 29 (виявлено 1015 первісних поселень). Можна виділити 7 осередків скупчення первісних поселень, 5 з яких знаходиться в долині р. Прут: Ревнянський, Горішньошерівецький, Горєцько-Валя­ку­зь­мін­ський, Кі­­­ц­­ма­н­ський, Магалянський; у сточищі р. Дністер – Добринівський і Онутсько-Вікнянський осередки. В їхніх межах існувало 518 поселень, або 51,0%, що фіксувалися на території регіону.

7. Населені пункти із давнім утворенням зосереджувалися на територіях із низьким розміщенням над рівнем моря (виняток – <140,0 м, де вищеозначені поселення не утворювалися). Зі зростанням висоти місцевості (>280,1 м н.р.м.) кількість первісних поселень зменшується і, починаючи з 400,1 м н.р.м., зводиться нанівець. Відносна висота населених пунктів визначалася для сточищ основних річок Північної Буковини – Дністра, Прута, Сірета, Черемошу і Сучави. Частка населених пунктів із первісними поселеннями є найбільшою, починаючи з ІІІ тераси і закінчуючи схилом V-VІ терас. Населені пункти із похилом місцевості до 8°00′ є найбагаточисельнішими (202 поселення). Яскравою рисою населених пунктів із первісними поселеннями є синхронність їхнього розміщення на схилах протилежної експозиції.

8. На підставі територіального зосередження поселень зі що­най­більшими, дуже високими, високими і підвищеними величи­нами опосередкованої сумарної поселенської енергії території (СПЕТо) виокремлюється територія поселенської ретро­спек­тив­но-сучасної мережі (ТПРСМ). За даними СПЕТо нарахо­вується 30 осередків ТПРСМ. За результатами рейтингового аналізу за 13 показниками виділено ретроспективно-сучасну поселенську область (РСПО) із ≤ 50 балами; підобласть (РСППО) із 51-60 балами; район (РСПР) із 61-70 балами; підрайон (РСППР) із 71-90 балами; кущ (РСПК) із 91-110 балами і підкущ (РСППК) із ≥111 балами. Отже, у сточищі р. Прут виокрем­лю­ються Кіцмансько-Мамаїв­ська, Коро­вій­ська і Топорівська РСПО, Горіш­ньошерівецький РСПР і Рошин­ський РСППР. У долині Дністра – Звенячинська РСППО, Митківсько-Онут­ський РСППР і Василівський РСПК. На вододілі Дністра і Прута – Малокучурівський РСППР, а на правобережжі р. Сірет – Кам’янський РСППК.

9. При з’ясуванні впливу абсолютної (На) і відносної (Нв) висоти розміщення поселень, похилу місцевості (Пм) і експозиції схилів розташування поселень (ЕС) на формування поселенської мережі, виявилося, що На і Пм є найбільшими детермінантами останньої, оскільки коефіцієнт кореляції (Кк) між ними і СПЕТ та СПЕТо сягав, відповідно, 0,70 і 0,45 та 0,71 і 0,49.

10. Для Північної Буковини виявлена пряма відповідність між розмірами людності поселень та часом і тривалістю їхнього заселення. При цьому, чим поселення давніше замешкане, тим більшою є чисельність населення в ньому.

^ СПИСОК ОСНОВНИХ ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА

ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

  1. (Круль) Чернюх Г. Географічні особливості заселення території Північної Буковини до ІХ ст.н.е. // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 104: Географія. – Чернівці: ЧНУ, 2001. – С. 139-147.

  2. Чернюх Г. Дотичність і розбіжність національного краєзнавства з українознавством // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 120: Географія. – Чернівці: Рута, 2001. – С. 105-110.

  3. Круль Г.Я. Географо-краєзнавча динаміка людності Буковинської Гуцульщини // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 199. Географія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 189-196.

  4. Круль Г. Особливості впливу абсолютної висоти місцевості на розміщення поселень Північної Буковини // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб.наук.праць. – Вип.246: Географія. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 126-137.

  5. Круль В.П., Чернюх Г.Я. Географо-краєзнавчі аспекти історичного дослідження Галичини // Історія укр. географії. - Вип.1. - Тернопіль, 2000. – С. 57-61. (Внесок автора: особливості розвитку історичного процесу під час голоцену, виявлення впливу природних чинників на процеси заселення Галичини (абсолютної і відносної висоти розміщення поселень), обґрунтування показника „міри столичності”. – С. 59-60, 61).

  6. ^ Круль В., Круль Г.Я., Гарас А. Часово-територіальні особливості зміни сільської людності Буковинської Гуцульщини за 1989-2001 рр. // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. Вип. 167: Географія. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 157-164. (Внесок автора: просторовий аналіз динаміки сільської людності регіону дослідження. – С. 161-162).

  7. Круль В.П., Круль Г.Я. Характеристика національного складу населення України (за даними 1989 і 2001 рр.) // Наук. вісник Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки. – Луцьк: Вежа, 2004. - № 5. – С. 347-350. (Особистий внесок автора: територіальні особливості національного складу Західної України. – С. 348-349).

Статті у наукових виданнях

  1. Чернюх Г. Про головне і підрядне у дослідженнях ретроспективної географії історико-географічного краю //Історія укр. географії. Спеціальний випуск Краєзнавство. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. – Випуск 2(4). – С. 67-68.

  2. Чернюх Г. Особливості національного краєзнавства та українознавства // Матеріали V конгресу Міжнародн. асоціації україністів: Соціально-гуманітарні науки. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 322-325.

  3. Круль В., Явкін В., Чернюх Г. Досвід картографування лавинонебезпеки за морфометричними характеристиками рельєфу // Українська геоморфологія: стан і перспективи: Матер. міжнарод. наук.-практ. конф. – Львів: Меркатор, 1997. – С. 132-134. (Внесок автора: виявлення особливостей горизонтального розчленування рельєфу лавинонебезпечних районів Буковинських Карпат. – С. 133).

  4. Круль В.П., Чернюх Г.Я. Географо-краєзнавчі особливості населення Київського Полісся // Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра / Зб.наук. праць. - Луцьк: Надстир’я,1998. - С.128-130. (Внесок автора: оцінка національної структури населення Київського Полісся. - С.128-129).

  5. Круль В.П., Чернюх Г.Я. Краєзнавство як дієвий засіб у патріотичному вихованні учнів // Краєзнавство і туризм: освіта, виховання, стиль життя /Матер. міжнар. наук.-практ. конф. – Київ: Реформа, 1998. – С. 9-11. (Внесок автора: характеристика антропоген­тричності та індивідуальності краєзнавства. – С. 10-11).

  6. Круль В., Заячук М., Чернюх Г. Морфометричні характеристики рельєфу – як вияв потенціалу заселюваності території // Проблеми раціонального використання, охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу України / Тези ІІ Всеукр. наук.-метод. конфер. – Чернівці: Рута, 2000. – С. 54-55. (Внесок автора: виявлення закономірностей впливу на час заселення території абсолютної та відносної висоти місцевості. – С. 55).

  7. Круль В., Сухий П., Заячук М., Чернюх Г. До питання про об’єкт і предмет вивчення історичної географії // Історія укр. географії та картографії: проблеми і перспективи. – Тернопіль, 2000. – С. 135-137. (Внесок автора: виявлення місця історичної географії серед інших наук та її зв’язків з останніми. – С. 137).

  8. Круль В., Чернюх Г. Динаміка адміністративно-територі­ального устрою Галичини // Регіональне географічне краєзнавство: теорія і практика. Матер. Другого Всеукр. семін. - Тернопіль, 2002. – Частина 2. – С. 121-129. (Внесок автора: розгляд післявоєнних змін адміністративно-територіального устрою Галичини. – С. 126-128).

  9. Круль В.П., Круль Г.Я. Ретроспективно-географічна основа екістичної характеристики регіону (історико-географічної зони Західної України) // Україна: географічні проблеми сталого розвитку / Зб. наук.праць. В 4-х т. – К.: ВГЛ Обрії, 2004. – Т. 2. – С. 252-254. (Внесок автора: виявлення просторових особливостей заселюваності Західної України. – С. 253-254).

АНОТАЦІЯ

Круль Г.Я. Географо-краєзнавча оцінка процесів заселення Північної Буковини. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.02 – економічна та соціальна географія. – Чернівці, 2006.

Розглядаються теоретичні і методичні основи географо-краєзнав­чого дослідження процесів заселення історико-географічних країв. Уточнене визначення об’єкту географо-краєз­нав­чих досліджень; визначені місце і роль географічного краєзнавства у структурі українознавчих дисциплін. За кількісними і басейновими характеристиками виявлені часово-територіальні особливості утворення поселень і формування поселенської мережі Північної Буковини від палеоліту і до ХХ ст. Проведена просторова структуризація мережі первісних поселень у територіальні осередки їхньої концентрації. Виконаний морфометричний аналіз розміщення населених пунктів сучасної і первісної мережі Північної Буковини за абсолютною та відносною висотами і за похилом схилів та їхньою експозицією. Запропонована організація територіальної поселенської ретроспективно-сучасної мережі Північної Буковини. Виявлена рейтингова важливість впливу морфометричних чинників на формування ретроспективно-сучасної структури населених пунктів. Досліджена залежність часової динаміки людності поселень від опосередкованої сумарної поселенської енергії території.

^ Ключові слова: географо-краєзнавче дослідження, історико-геогра­фіч­ний край, заселення, поселенська мережа, морфометричні характеристики рельєфу, територіальна поселенська ретроспективно-сучас­на мережа, опосередкована сумарна поселенська енергії території.


АННОТАЦИЯ

Круль Г.Я. Географо-краеведческая оценка процессов заселения Северной Буковины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 – экономическая и социальная география. – Черновцы, 2006.

В диссертации рассматриваются теоретические и методические основы географо-краеведческих исследований процессов заселения территории историко-географических краев. Уточнено определение объекта географо-краеведческих исследований. Определены место и роль географического краеведения в структуре украиноведческих дисциплин, выявлены их общие и отличительные черты. Сосредоточено особое внимание на рассмотрении методических аспектов географо-краеведческих исследований процессов заселения конкретного историко-географи­ческого региона. Произведен подробный обзор ретроспективной динамики территории и выявлены особенности изменения административно-территори­ального устройства Северной Буковины.

Проведена этапизация возникновения первичных поселений (15 этапов) для 245 населенных пунктов региона исследования, начиная от палеолита и заканчивая ХХ в. Проанализирована интенсивность возникновения поселений по этапам. Выявлены территориально-времен­ные особенности формирования поселенческой сети за количественными и бассейновыми характеристиками главных рек региона исследования. Осуществлена пространственная структуризация сети первичных поселений в территориальные очаги их концентрации. В пределах Северной Буковины выделено 7 очагов сосредоточения первичных поселений, которые объединяют более половины первичных населенных пунктов.

Выполнен морфометрический анализ размещения населенных пунктов современной и первичной сети Северной Буковины за абсолютной и относительной высотами, за наклоном местности и экспозицией склонов, на которых они расположены. Проанализировано влияние морфометрических характеристик поверхности на процессы заселения Северной Буковины и установлено, что на формирование поселенческой сети до 1300 гг. н.э. наибольшее влияние имел наклон местности. Выявлена также закономерность синхронного ориентационного размещения первичных поселений на каждом из 16 выделенных румбов.

Рассмотрены особенности формирования современной поселенческой сети на основе использования показателя суммарной поселенческой энергии территории (СПЭТ). Используя хронологический коэффициент веса культур для выравнивания значений СПЭТ, предложена осредненная суммарная поселенческая энергия территории (СПЭТо). Усовершенствована методика диахронического анализа пространственно-ретроспективной структуры современной поселенческой сети, на основе которой впервые предложена организация территориальной поселенческой ретроспективно-современной сети (ТПРСС). За результатами рейтингового анализа выделены единицы ТПРСС: область, подобласть, район, подрайон, куст и подкуст.

Используя факторный анализ, определено рейтинговое влияние морфометрических факторов на ретроспективно-современную структуру населенных пунктов, на формирование которой наибольшее влияние имели абсолютная высота и наклон местности.

Математически исследована зависимость временной динамики количества населения от параметра ретроспективно-современной поселенческой сети, которым является СПЭТо. Для Северной Буковины выявлена прямая зависимость между численностью населения в населенных пунктах и длительностью их заселения. Чем раньше заселен населенный пункт, тем большее количество населения проживает в нем.

^ Ключевые слова: географо-краеведческое исследование, историко-географический край, процессы заселения, поселенческая сеть, морфометрические характеристики рельефа, поселенческая ретроспективно-современная сеть, осредненная суммарная поселенческая энергия территории.

SUMMARY

H.Y. Krul’. Geographic and area evaluation of the populating processes in the Northern Bukovyna. – Manuscript.

Dissertation for a candidate degree in Geography in speciality 11.00.02 – Economic and Social geography. – Chernivtsi, 2006.

The dissertation examines theoretical and methodological principles of geographic and area studies of the populating processes in cases of the historic-geographic lands. The definition of the object of geographic and area studies is determined. The place and role of geographic and area studies are defined within the frame of the Ukrainian studies. According to the qualitative and basin characteristics, the temporal-territorial peculiarities of settlements creation and settlement network forming in North Bukovyna (from the Paleolithic to the end of the XX century) are revealed. The spatial structuring of the primary settlements network into the territorial centers of their concentrations is performed. Morphometric analysis of the settlements of both the modern and primary networks in North Bukovyna is performed by altitude and relative high and by bent and exposure characteristics. The rating importance of the morphometric factors influence on the forming of the settlement retrospective-contemporary structure is revealed. The dependence of the settlement population temporal dynamics on the mediated total populating energy is studied.

Key words: geographic and area studies, historic-geographic land, populating, settlement network, morphometric characteristics of the surface geometry, territorial settlement retrospective-contemporary network, mediated total populating energy of a territory.

Схожі:

Круль Галина Ярославівна iconКруль Галина Ярославівна
Робота виконана у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича Міністерства освіти І науки України
Круль Галина Ярославівна icon1607263с рис Ольга Ярославівна 1607257с байцар Христина Ярославівна

Круль Галина Ярославівна iconКатолик галина Вікторівна
Католик галина Вікторівна (14. V. 1959, Львів), психолог, канд псих наук (Дослідження уяви студентської молоді, 1990)
Круль Галина Ярославівна iconКатолик галина Вікторівна
Католик галина Вікторівна (14. V. 1959, Львів), психолог, канд псих наук (Дослідження уяви студентської молоді, 1990)
Круль Галина Ярославівна iconУгрин Леся Ярославівна

Круль Галина Ярославівна iconТип модуля: обов’язковий Семестр: ІІІ обсяг модуля
Вдовін Вікторія Вікторівна, викладач Корицька Галина Іванівна, викладач Цимбрило Світлана Михайлівна, викладач Сидорчук Олена Валеріївна,...
Круль Галина Ярославівна iconТема соціальне партнерство: загальнотеоретична характеристика
Козак Зоряна Ярославівна, доцент кафедри трудового, аграрного та екологічного права, кандидат юридичних наук
Круль Галина Ярославівна iconК е. н., доц. Пересадько Галина Олександрівна

Круль Галина Ярославівна iconТема договірне регулювання трудових відносин: теоретичні аспекти
Козак Зоряна Ярославівна, доцент кафедри трудового, аграрного та екологічного права, кандидат юридичних наук
Круль Галина Ярославівна iconПересадько Галина Александровна
Методические основы управления стратегиями диверсификации промышленных предприятий
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи