Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) icon

Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни)




Скачати 158.67 Kb.
НазваНауковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни)
Дата14.09.2012
Розмір158.67 Kb.
ТипДокументи

Науковий вісник ЧНУ Зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, ЧНУ 2010 Ст. 34-39


УДК 502.15(477.8)[502.15+502.171](477.8)

ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ СУЧАСНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ТЕРИТОРІЇ КАРПАТО-ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ)


К.Й. Кілінська

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича


У представленій публікації основний акцент зроблений на вияв джерел забруднення (на прикладі викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря), проаналізовано забруднення навколишнього природного середовища токсичними відходами, представлені дефініції класів токсичних відходів охарактеризована доцільність екологічних зборів для покращення сучасного природокористування.

^ Ключові слова: забруднення атмосферного повітря; викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря; забруднення довкілля токсичними відходами; класи токсичних відходів; екологічні збори.


Вступ. Сучасне природокористування є наслідком природної та госпо­дарської видозмін навколишнього природного середовища (НПС), яке в останні роки набуває статусу глобально зміненого („global change”), геоекологічного. Сьогодні як ніколи розширює­ться і поглиб­люється „світове” розуміння охорони природи, виникає необ­хідність інтегрованого дослідження природно-госпо­дарських явищ і процесів. Це завдання офіційно озвучується у 1992 році на конфе­ренції ООН в Ріо-де-Жанейро – „Порядок денний ХХІ століття”. Word Summit у Йоганнесбурзі (2002 рік) також яскраво доводить важливість акцентуації питань урівноваження „здоров’я” НПС – середовища, близь­кого до природного та раціо­нально зміненого господарськими процесами.

^ Попередній досвід. Еколого-географічний аналіз сучасного природокористування висвітлюється в працях українських вчених В.А. Барановського, І.О. Гор­ленко, М.Д Гродзинського, В.М. Гуцуляка, Г.І. Дени­сика, О.Ю. Дмитрука, А.І. До­ценка, І.П. Ковальчука, О.М. Маринича, А.В. Мель­ника, Г.П. Міллера, В.П. Ру­денка, Л.Г. Ру­денка, В.М. Пащенка, В.М Петліна, В.М. Самойленка, О.І. Шаб­лія, В.О. Шевченка, П.Г. Шищенка, росій­ських вчених Н.І. Ахтирцевої, Є.П Бес­со­ліцина, Л.П. Богда­нова, Ю.О. Вєдєніна, І.П. Ге­расимова, В.М. Гохмана, А.В. Дончевої, К.М. Дьяконова, Т.В. Звонкової, К.В. Зво­рикіна, Л.К. Казакова, Ю.М. Куражковського, А.М. Лас­точкіна, Ф.А. Максютова, Ф.М. Мількова, Л.І. Мухіної, І.І. Нє­вяж­ського, В.Б. Позднєєва, В.С. Преоб­раженского, М.Ф. Рей­мерса, О.Ю. Ретеюма, О.Г. Рого­жина, Т.Г. Рунової, Ю.Г. Саушкіна, В.Б Сочави, зарубіжних вчених Г. Байрона, Р. Готланда, Г. Мір­даль, Д. Патона, Є. Турчин­ського та ін. У більшості випадків розгляд цього питання базується на рекомен­даційних принципах еколо­гічно урівноваженого функціонування взаємопов’яза­них і взаємно обу­мов­люючих складових – природних умов і їх господарського ви­корис­тання. У цьому контексті питань підси­люючою ланкою виступає виявлення еко­логічних наслідків сучасного природокористування за допомогою детального ана­лізу окремих видів забруднення НПС. У нашому випадку такими слугують забруд­нення атмо­сферного повітря і викиди у НПС шкідливих токсичних відходів.

^ Мета, поставка завдання. У представленій публікації основний акцент зроблений на вияв джерел забруднення (на прикладі викидів шкідливих речовин у атмосферне повітря), проаналізовано забруднення навколишнього природного середовища токсичними відходами, представлені дефініції класів токсичних відходів охарактеризована доцільність екологічних зборів для покращення сучасного природокористування.

^ Виклад основного матеріалу. Забруднення атмосферного повітря безпо­середньо відбувається промисловими, сільсько­господарськими, лісогосподар­ськими, житлово-побутовими господарствами. Інтенсивне зношування основних виробничих фондів, зменшення витрат на озеленення міст і промислових районів, загазованість території, надмірні викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря є першопричиною формування екологічного природокористування. Частина із перелічених чинників забруднює атмосферне повітря, не пропускає ультра­фіолетові промені, змінює мікроклімат, погіршує природне освітлення [6].

Викиди у атмосферне повітря здійснюють стаціонарні і пересувні джерела. Однак найбільше забруднюють НПС стаціонарні джерела (рис. 1).



Рис. 1. Викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря (тис. т)


Основними видами забруднення на території Карпато-Подільського регіону (КПР) є газоподібні та рідкі речовини. Серед них левова частка припадає на окси­ди вуглецю, сірчистий ангідрид, оксиди азоту. Із викидами промислових під­приємств в атмосферне повітря поступає понад 150 видів шкідливих хімічних речовин більшість з яких не має ні запаху, ні кольору, однак є „зарядом” поси­леної дії до інтеграції негативного впливу [1, 7, 9, 10, 11]. Ефектом інтеграції наді­лені ацетон і фенол, ацетон і ацетофенол, сірчаний газ і фенол, сильні мінеральні кислоти (сірчана, соляна, ін.). Наявність у повітрі кількох шкідливих речовин у до­пустимих концентраціях викликає у людини депресію, формує у світлу пору доби сонливість, послаблює імунну систему, інакше кажучи - погіршує її стан та здо­ров’я.

Щороку кіль­кість викидів у атмосферне повітря збільшується у 1,0–1,5 рази. Серед областей КПР зростаючими показниками викидів на 1 км2 і на одну особу характеризується Івано-Франківська область. В області 1/3 підприємств викидає в атмосферу 84,5 % шкідливих речовин.

Забруднення НПС обумовлено використанням лісових, вод­них, мінерально-сировинних та інших видів ресурсів. До прикладу, викиди підприємств обробної промисловості складають 22 % від загальної кількості викидів, на підприємства-виробники електроенергії, газу та води припадає 31 % викидів. Промисловими підприємствами здійснюються викиди у атмосферне повітря неочищених шкід­ливих речовин (у Закарпатській, Тернопільській, Чернівецькій областях на них припадає від 90 до 94 %). У Львівській області пересічно одним підприємством у 2005 р. в атмосферне повітря вики­нуто 107 тон шкідливих речовин. У попередні роки викиди становили 120 і більше тонн. Їх зменшення обумовлено викорис­танням вугілля кращої якості, обмеженим транспортуванням нафти територією області, впровадженням нових покращених технологій виробництва. Основними забруднювачами атмосфери, як і раніше, зали­шаються підприємства великих міст та обласних центрів (табл. 2).

Таблиця 2

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення в окремих містах КПР (тис. т)

^ Область, місто

Роки

Викинуто одним підприємством у 2000 р.

1990

1995

2000

Вінницька

180,2

127,0

65,6

134,9

Вінниця

10,7

4,6

2,6

34,3

Закарпатська

38,2

13,2

7,0

24,5

Ужгород

2,2

0,8

0,7

14,4

Воловець





0,7

75,5

Івано-Франківська

403,3

271,7

141,3

467,9

Івано-Франківськ

5,6

2,7

1,2

18,0

Бурштин

308,1

220,0

119,8

23964,2

Львівська

271,9

124,6

113,2

171,8

Львів

13,5

5,8

3,0

13,0

Добротвір





70,6

70554,7

Тернопільська

71,6

21,9

10,5

19,1

Тернопіль

8,7

3,2

1,1

8,5

Кременець





1,3

37,1

Хмельницька

125,2

54,4

22,5

31,7

Хмельницький

7,9

5,6

2,8

20,7

Староконстантинів





0,7

17,9

Чернівецька

25,9

10,3

4,7

22,4

Чернівці

9,7

2,8

1,6

18,6


У сільських населених пунктах ситуація краща: відхилення від санітарних норм реєструвалися в 4,1 % відібраних проб (у 2005 р. – 11,2 %). Для порівняння зазначимо, що у містах відхилення від санітарних норм прирівнюються до 4,3 % (у 2005 – до 6,4 %). Про існуючі відхилення від норм засвідчує наступна інформація: за окремими інгредієнтами відхилення від норми викидів по пилу у відібраних пробах складають 5,5 %, по сірчистому ангід­риду – 4,9 %, оксиду вуглецю – 4,0 %, діоксиду азоту – 7,5 %, формальдегіду – 1,0 %. Тимчасове, впродовж одного–двох місяців на рік (переважно восени), забруднення повітряного басейну на території КПР здійснюється підприємствами переробних галузей харчової промисловості [5].

Суттєвим „забрудником” НПС є автотранспорт, викиди якого у п’ять разів перевищують обсяги шкідливих речовин, що надійшли від стаціонарних джерел забруднення у Чернівецькій, втричі у Закарпатській та Тернопільській, вдвічі у Хмельницькій областях.

В КПР стаціонарними джерелами забруднення у 2005 р. вики­нуто в атмосферу майже 87 % газоподібних і рідких речовин (Тернопільська область – 79,6 %; Хмельницька область – 99,4 %; Вінницька область – 80 %; Закарпатська область – 70,5 %; Львівська область – 79 %; Івано-Франківська область – 76 %; Чернівецька об­ласть – 79 %). У їх складі переважають оксид вуглецю, сірчистий ангідрид, окисли азоту, вуглеводні, леткі органічні сполуки та інші речовини (рис. 2). Найбільше шкідливих речовин викидають підприємства Гусятинського, Кременецького, тернопільського, Чорківського районів, м. Тернополя (Терно­піль­ська область), Кам’янець-Подільського, Із’яславського, Летичів­ського районів Хмельницької області, Бершадського, Немирів­ського, Шаргородського, Могилів-Подільського районів Вінницької об­ласті, Ужгородського, Свалявського, Воловецького, Хустського районів Закарпатської області, Галицького, Долинсько­го, Богородчанського, Тисменицького районів Івано-Франківської області, Дрого­би­цького, Стрийського районів Львівської області, Вижни­цького, Герцаївського, Заставнівського, Кельменецького, Кіцманського, Сокирянського районів Черніве­цької області.




Рис. 2. Хімічний склад викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення (%)


У розрахунку на один квадратний кілометр у 2005 р. найвищі показники викидів від стаціонарних джерел зафіксовані у м. Тернополі, Гусятинському, Чортківському, Кременецькому районах (відповідно 16,2; 2,2; 1,3; 1,0 т); Кам’я­нець-Подільському, Красилівському (281 і 54 т); мм. Ладижин (2,8 тис. т), Вінниці (33,9 т), Могилів-Подільському (17,1 т), Заставнівському і Гер­цаївському районах (1,1 і 1,0 т), мм. Чернівцях і Новодністровську (11,8 і 7,9 т), Галицькому районі (212,4 т), м. Калуші (28,1 т), Турківському районі (62 кг) [2, 3].

Найвищі обсяги викидів спостерігаються у м. Івано-Франківську – 174,9 т (що у 55,1 рази вищі від пересічних по області показників), м. Калуші – 76,1 т (у 24,0 рази), м. Коломиї – 69,9 т (у 21,9 рази), м. Дрогобичі (135,7 т), мм. Мукачеві (40,8 т), Ужгороді (28,2 т), Берегово (8,5 т), Хусті (6,1 т).

Викиди промислових і побутових підприємств негативно впливають на здо­ров’я людини. На території Подільської висо­чинної області, у Терно­пільській об­ласті вони становлять 9,1 кг, у Хмельницькій області – 13,0 кг, Вінницькій облас-ті – 32,8 кг у роз­рахунку на одну особу.

Показники забруднюючих речовин на території Українських Карпат (у роз­рахунку на одну особу) зростають у напрямку із заходу на схід. У Закарпатській області на одного мешканця припадає 10,6 кг, у Львівській 36,9 кг, (у Стрий­ському районі у 2003 р. на одну особу припадало 137,3 кг). Найменше викидів за­фіксовано у Турківському районі (1,4 кг). В Івано-Франківській області негатив­ний вплив від роботи промислових підприємств відчули на собі мешканці м. Бурштина (10,1 т шкідливих речовин на одну особу), смт. Богородчани (564 кг), Долини (369 кг), Надвірної (167 кг) (для порівняння зазначимо, що пересічний показник по області складає 129,4 кг). У Чернівецькій області (обласний показник становить 6,5 кг) загальна кількість викидів коливається від 12,9 кг (Вижницький район) до 12,1 кг (Заставнівський район).

Характер та рівень забруднення НПС в першу чергу залежить від форм власності підприємств. Найбільша частка викидів припадає на підприємства державної форми власності (близько 80 %), пересічна – на колективні підприємст­ва (10 %), найменша – на приватні підприємства та власність міжнародних орга­нізацій і юридичних осіб інших держав (0,1 %) [8].

На загальному терені України КПР належить до регіонів, що найменш забруднені токсичними відходами (рис. 3). Однак і тут є свої проблеми.



Рис. 3. Загальна кількість утворених токсичних відходів (т)

У сховищах організованого складування зберігається від 1 т/км2 токсичних промислових відходів (Закарпатська, Терно­пільська, Хмельницька області) до 35–40 т/км2 (Івано-Франківська, Вінницька і Чернівецька області). Однак це не заспокійливий аргумент. З 1995 по 2005 рр. в регіоні утворилося відходів у 2–3 ра­зи більше, ніж їх можна використати, знешкодити, чи направити у спеціальні місця складування (рис. 4).



Рис. 4. Загальна кількість токсичних відходів, що відправлені

у спеціальні місця складування


За останні роки на території КПР відбуваються непередбачувані ситуації, які пов’язані з активізацією хімічних реакцій, особливо у теплу пору року. Випаровуваність шкідливих хімічних речовин призводить до захворювання населення, формує такі ситуації про які 15-20 років тому пересічний мешканець регіону не міг і думати. Це стосується захворювання на лейкемію, онкологічні та серцево-судинні хвороби немовлят та дітей віком до 10-ти років [6].

Токсичні відходи за рівнем небезпеки поділяються на чотири класи. До першого класу відносяться ядохімікати, пестициди, відходи гальванічного вироб­ництва, ртутні лампи; до другого – формальдегід, нафтовідходи та нафтошлами. Відходами третього класу небезпеки переважно є нафтошлами. Четвертий клас – це фосфорогіпс, шлами до складу яких входить фосфор, а також осади відстійників [8].

На території КПР наявні токсичні відходи всіх класів небезпеки. Більшість із них відносяться до четвертого класу і за кількісними показниками в декілька ра­зів перевищують відходи першого класу. Всі вони безперечно є результатом про­мислового та сільськогосподарського виробництва. Промислові відходи утворюю­ться на основних та побічних виробництвах переробної, харчової, машинобудів­ної, легкої промисловості, внаслідок спалювання твердого палива та експлуатації автомобільного транспорту. Відходи, які не мають подальшого збуту, або відсутні технології їх утилізації, тимчасово зберігаються на територіях підприємств, що та­кож формує певний стан еко­логічної напруги регіону.

У територіальному відношенні найбільшими показниками токсичних відхо­дів характеризуються Львівська область (Дрогобицький, Золочівський, Миколаїв­ський, Перемишлянський, Радехівський, Старосамбірський райони, великі міста та обласний центр м. Львів), Закарпатська область (Ужгородський, Свалявський, Мукачівський, Хустський райони, ІУ клас – 89,9 %, І–ІІІ класи – 10,1 %), Івано-Франківська область (Богородчанський, Тисменицький, Надвірнянський, Калу­ський, Коломийський райони, 98,3 % – відходи ІУ класу, 0,9 % – ІІІ класу; 0,8 % – І класу), Черні­вецька область (Заставнівський, Новоселицький, Путильський, Со­ки­рянський, Хотинський ра­йони, IV клас – 99,6 %, І–III класів – 0,4 %), Терно­пільська область (Буча­цький, Гусятин­ський, Зба­разький, Зборівський, Козівський, Лановецький, Теребов­лянський, Чортківський райони, відходи І, ІІ та ІУ класів небезпеки становлять відповідно 11,3 %, 11,7 % та 9,0 % до загальної кількос­ті, ІІІ класу – 68 %), Хмельницька область (Хмельницький, Дунаєвецький, Кам’я­нець-Подільський, 92,7 % – ІУ клас небезпеки, 2,0 % – ІІІ клас, 4,0 % – ІІ клас, 1,3 % – І клас), Вінницька область (Бар­ський, Бершадський, Гайсинський, Тростя­не­цький, Тиврів­ський, Чечель­ницький райони, 98,6 % – ІУ клас, 1,28 % – ІІІ клас, 0,06 % – ІІ клас, 0,00 % – І клас) [6].

Основним усталеним заходом урегулювання викидів токсич­них відходів в регіоні залишається їх складування (рис. 5).



Рис. 5. Загальна кількість токсичних відходів наявних у спеціальних складових приміщеннях (від загальної кількості утворених)


Так з 1995 по 2005 рр., за рахунок використання цього заходу, їх кількість суттєво зменшилася: у Тернопільській області – на 0,5 тис. т; у Вінницькій облас­ті – на 0,09 тис. т; Закарпатській області – на 0,02 тис. т; Львівській області – 0,08 тис. т; у Чернівецькій – на 0,7 тис. т. Тільки у Івано-Франківській і Хмель­ни­цькій областях спостерігається зростання складування токсичних відходів (відпо­відно на 12,5 і 10,6 тис. т).

Знешкодження та використання токсичних відходів в регіоні можливе на великих промислових підприємствах, що мають відпо­відне устаткування. У біль­шості випадків умови зберігання відходів не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Екологічна ситуація в регіоні вимагає моніторингу за викидами шкідливих речовин у НПС та токсичними відходами. Дієвим методом наразі є екологічні збори (рис. 6). Однак, за своїми показниками, вони не в змозі хоча б частково покращити стан НПС.




Рис. 6. Екологічні збори пред’явлені та фактично сплачені підприємствами, установами, організаціями за забруднення НПС (тис. грн.)


Висновки.

1. Однією з основних проблем, що формують екологічну ситуацію на тери­торії КПР є викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Справа в тому, що їх облік неможливо реально провести. У більшості випадків викиди мають стихійний характер. Промислові, сільсько­господарські, житлово-комунальні підприємства сплачують нормовану суму виплати за викиди у атмосферне повітря шкідливих речовин, яка встановлена ще на початку 80-х років минулого століття шляхом проведення екологічної паспорти­зації підприємств і з того часу фактично не поновлювалася. Тому єдиним методом в даному випадку є, моніторинг за переглядом державної програми з питань збільшення плати за викиди шкідливих речовин у атмосферне повітря.

2. Аналогічна ситуація характерна і для іншого виду забруд­нення НПС – токсичних відходів. Приміщення та склади, в яких вони зберігаються побудовані 50–30 років тому. В останні роки все частіше можна почути інформацію про неконтрольовані умови їх складування. Не виключене стихійне забруднення НПС, тому що контроль за їх станом та наявністю службами охорони природи давно не ведеться. При такій ситуації необхідно переглянути державну політику в цій сфері господарювання шляхом створення моделі оптимального екологічного стану території, яка поєднає державні та регіональні інтереси суспільства в галузі природокористуван­ня та моніторингу за станом НПС, базується на використанні сучасних технологій складування і охорони та відповідає світовим стандартам.

Список використаної літератури

1. Довкілля Івано-Франківської області. Статистичний збірник. м. Івано-Франківськ, 2003 – 153 с. (рукопис).

2. Довкілля України. Статистичний збірник. – К., 2003. – 310 с.

3. Довкілля України. Статистичний збірник. – К., 2005. – с. 15–70.

4. Довкілля Хмельниччини. Статистичний збірник. – Хмельницький, 2003. – 81 с. (рукопис).

5. Економіка природоохоронної діяльності (витяги з нормативно-правових актів) // Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природоохоронної діяльності. – К.: Вид-во „Геопринт”, 2000. – с. 177.

6. Кілінська К. Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різно­маніт­ності Карпато-Подільського регіону України. – Чернівці: – „Рута”. – 2007. – 496 с.

7. Навколишнє середовище та використання природних ресурсів у Закар­патській області. Статистичний збірник. Ужгород: – 2001. – 149 с. (рукопис).

8. Основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. // Довідник з питань економіки та фінансування природокористування і природо­охоронної діяльності. – К.: Вид-во „Геопринт”, 2000. – с. 39–50.

9. Охорона довкілля Буковини: 2003. – Чернівці: 2004. – 26 с. (рукопис).

10. Охорона навколишнього природного середовища. Статистичний збір­ник. – Львів: 2002. – 93 с. (рукопис).

11. Охорона навколишнього середовища та використання природних ресур­сів України. Статистичний збірник. – К.: 1999. –258 с.

К.И. Килинская. Эколого-географические последствия современного природопользования (на примере территории Карпато-Подольского региона Украины). В представленной публикации основной акцент сделан на выявление источников загрязнения (на примере выбросов вредных веществ в атмосферный воздух). Представлен анализ загрязнения окружающей природной среды токсическими отходами. Проанализированы дефиниции классов токсических отходов и роль экологических сборов с целью улучшения современного природопользования.

^ Ключевые слова: загрязнение атмосферного воздуха; выбросы веществ в атмосферный воздух; загрязнение токсическими отходами; классы токсических отходов; экологические сборы.

K. Kilinska. The ecological and geographical consequences of modern nature management (following the example of Carpathian and Podilsk region). In the article the toxic waste pollution of the environment and the pollution sources (following the example of the hazardous substance emissions to the atmosphere) are considered. The toxic waste classes are defined and the expediency of ecological fee for the nature management improvement are analyzed.

Key words: air pollutions, air toxicants; pollution of toxicants; class of toxic pollutants; ecological payments.


Рецензенти:


Кілінська К.Й. ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ СУЧАСНОГО ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ТЕРИТОРІЇ КАРПАТО-ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ) – д. геогр. н., професор, декан географічного факультету ЧНУ ім. Юрія Федьковича В.П. Руденко; д. геогр. н., професор, завідувач кафедри географії України та регіоналістики ЧНУ ім. Юрія Федьковича В.О. Джаман.

Схожі:

Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) iconК. Й. Кілінська Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39
Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) iconНаталія аніпко сучасний стан рекреаційно-туристичного використання середньовічних замків та фортець карпато-подільського регіону україни
Екреаційно-туристичного використання середньовічних замків та фортець Карпато-Подільського регіону України. На основі аналізу їх...
Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) iconМагистр 502 2005 Шапка магистр 502

Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) iconІстрія української географії. Тернопіль. (2012) (друк)
У публікації прослідковано економічні, політичні, суспільні аспекти розвитку сільськогосподарського природокористування на території...
Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) iconПовідомлення удк 502. 131. 1: 502. 15: 504. 12 Д. В. Горобченко 1 Влияние экологической эффективности и основных факторов производства на экологический ущерб
Определяется влияние основных факторов производства и экологической эффективности производства на экологический ущерб от негативного...
Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) iconНаукові публікації викладачів та аспірантів кафедри англійської мови за 2007-2009 рр
Відтворення семантичного концепту „смерть” в українських перекладах поезії Вільяма Батлера Єйтса (на матеріалі перекладів Олександра...
Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) icon501-фм 502-фм

Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) icon501-еп 502-еп

Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) iconНау імв 502

Науковий вісник чну зб наук праць Вип. 527 Географыя Чернывцы, чну 2010 Ст. 34-39 удк 502. 15(477. 8)[502. 15+502. 171](477. 8) Еколого-географічні наслідки сучасного природокористування (на прикладі території карпато-подільського регіону україни) icon501-тт (по 24. 03) 502-тт(маг.)

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи