«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» icon

«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет»




Скачати 115.46 Kb.
Назва«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет»
Дата28.07.2012
Розмір115.46 Kb.
ТипКонцепція

УДК 001.83:027.7(477.85-25)

О.І.Шилюк

Наукова бібліотека Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

вул. Лесі Українки,23 Чернівці, Україна, 58000

shylyuk@chnu.cv.ua

«ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В СВІТОВИЙ ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР:

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

(за проектом “ELibUkr”).

Розглядається питання представлення української науки в світовому науковому прос­торі та доступу українських науковців до світових інформаційних ресурсів на прикладі Чер­нівецького національного університету ім. Юрія Федьковича .

^ Особлива увага приділяється питанням діяльності вузівської бібліотеки в сучасних умо­вах.


Концепція єдиного наукового простору має на меті його створення без національних кор­донів, для вирівнювання наукового та інноваційного розвитку країн, а також підвищення мобільності наукових кадрів.

Доступ до світових знань є особливо актуальними для України, яка потребує інтелекту­ального забезпечення у всіх сферах життя людини, суспільства, економіки, держави з огляду на світові тенденції. Є певне співвідношення - чим кращий доступ до інформації, тим вищий рівень розвитку науки.

Сучасне суспільство важко уявити без усіх переваг цивілізації, створення яких засновано на високих технологіях. Тільки нові високі технології в змозі запропонувати такий рівень функціональних, техніко-економічних, естетичних та інших якостей виробів, який традицій­ними технологіями забезпечити неможливо. Наприклад, 1 кг виробів мікроелектроніки за своєю вартістю еквівалентний 100 – 130 тонам металу.

Велика наукоємкість та складність високих технологій, постійне їх удосконалення, по­требують високої кваліфікації виконавців, постійного навчання і перепідготовки, що перево­дить в практичну площину реалізацію концепції, головне гасло якої - навчання на протязі всього життя. Сьогодні, здається, це найсуттєвіший аргумент на користь інтеграції освіти, науки і виробництва. Неможливо уявити нові високі технології без інтеграції до світового освітянського та наукового простору, виробничої кооперації.

Разом з тим, сьогодні, коли світ розвивається так динамічно, ця проблема повинна на­бути особливої актуальності, від якості і строків розв`язання якої залежить головне - чи буде вітчизняна система освіти і далі займати передові позиції у світовій педагогічній науці і освіт­ній практиці, або ж втратить досягнуте і все більше і більше громадян України будуть намагатися отримати освіту за кордоном, а про сучасний розвиток особистості годі буде і думати. Україна стає інтелектуальним донором для розвинених країн і від цього зазнає щоріч­них збитків у кілька мільярдів доларів.

Українська наука, попри всі втрати, зберегла здатність виконувати дослідження світо­вого рівня з цілої низки актуальних напрямів. Ми маємо з чим іти в спільний науковий прос­тір, слід тільки навчитися цінувати і розумно використовувати ці можливості. В сучасному світі, українські науковці зобов’язані бути інтегрованими в єдиний інформаційний науковий простір.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича - один із провідних вузів України - засновано 4 жовтня 1875 року. Сьогодні в університеті функціонує 16 факультетів. На 71 кафедрі навчається понад 16 тисяч студентів, здійснюється підготовка фахівців з 67 спеціальностей. Навчально-наукову роботу забезпечують понад 900 викладачів, у т.ч. майже 100 докторів наук, професорів, близько 500 кандидатів наук, доцентів; діє 6 спеціалізованих наукових рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій. Понад 5 наукових шкіл в різних галузях сьогодні продовжують плідно працювати.

За підсумками минулого року відзначено науковців університету: присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки 2008 року професору Петришину Р.І.; нагороджено «Золотою медаллю для України» Інформаційної служби уряду США за визначний внесок у розвиток державності, духовності, культури, мистецтва професора Ушенка О.Г.; нагоро­джено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та відзнакою Національного косміч­ного агентства України за успішне завершення і впровадження дослідно-конструкторської розробки професора Раренко І.М. Університетом подано 12 заявок на видачу охоронних до­кументів, отримано 9 патентів на корисні моделі; проведено 18 науково-технічних заходів, 12 з яких – міжнародні; науковцями університету підготовлено 3295 публікацій, з них 39 мо­нографій; в університеті було виконано 129 науково-дослідних роботи загальним обсягом біля 4 млн. грн.

Чернівецький національний університет посів 7 місце у рейтингу вищих навчальних за­кладів України за показниками наукометричної бази даних Scopus станом на 17.03.2009р: кількість публікацій у Scopus – 1111; кількість цитувань – 1683. (База даних Scopus містить понад 30 млн. реферативних записів про публікації з 17 тис. найбільш інформативних жур­налів 4 тис. видавництв. Наукометричний апарат Scopus забезпечує облік публікацій нау­ковців і установ, у яких вони працюють, та статистику їх цитованості.)

Чернівецький університет розпочав свою міжнародну діяльність ще в 1977 році, коли було підписано угоду про співпрацю з Саскачеванським Університетом в Канаді. Сьогодні викладачі і студенти університету мають нагоду брати участь у спільних наукових програ­мах, проходити навчання та стажування, які здійснюються згідно з угодами про творчу спів­працю з 38 провідними навчальними закладами та науковими центрами США, Канади, Авст­рії, Німеччини, Польщі, Румунії, Китаю, Югославії, Ізраїлю та інших країн.

Чернівецький національний університет головною метою свого співробітництва із закор­донними навчальними закладами та організаціями вбачає можливість підготовки висококва­ліфікованих фахівців міжнародного рівня, які забезпечать інноваційний потенціал наукової галузі, що є нерозривною складовою потенціалу економіки держави. Підтримуючи інтегра­ційні зв’язки, ЧНУ отримує сучасну інформацію і досвід, забезпечує введення студента до професійного середовища вже з перших років його навчання.

Пріоритетами при розробці стратегії та політики наукового та науково-технічного між­народного співробітництва ЧНУ є:

  1. Розширення контактів у сфері освіти, науки й культури з науково-дослідними центрами, організаціями, освітніми закладами та асоціаціями Росії, Європейського союзу, Америки та інших країн світу.

  2. Участь студентів, науковців та викладачів університету у міжнародних конкурсах, гран­тових програмах, стажування та навчання у провідних навчальних закладах світу.

  3. Розширення мережі міжнародних контактів у сфері євроатлантичної та загальноєвропей­ської інтеграції, участь у міжнародних конгресах, конференціях, семінарах з питань освіти, науки та міжнародної співпраці. Розвиток і впровадження передових сучасних інформаційних технологій в навчально-виховний процес підготовки молодих фахівців.

З 15 січня 2009 року Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича було прийнято до Європейської асоціації університетів на правах індивідуального повного членства.

Університет головним пріоритетом своєї наукової та освітньої діяльності вважає інте­грацію світовий інтелектуальний, культурний, науково-освітній простір.

Формування інфраструктури спільного інформаційного простору ЧНУ розглядає як важ­ливий крок поетапного інтегрування у спільний науково-освітній простір.

Перший етап в цьому напрямку уже проведено університетом, за підтримки грантом НАТО :

  • під’єднано до єдиної інформаційно-телекомунікаційної мережі всі 14 навчальних корпу­сів Чернівецького національного університету.

  • реалізовано доступ до мережі Інтернет членам студентських відділень міжнародних нау­кових (SPIE (USA), OSA (USA)), навчальних (центри Канадських, Американських та Єв­ропейських студій) організацій.

Досягнутий прогрес у об’єднанні напрямків наукової та освітньої діяльності ЧНУ з ін­формаційними ресурсами країн Європейського союзу може бути переведений на якісно но­вий інтеграційний рівень – формування замкнутої інформаційної системи:

– європейська освітня мережа GEANT (30 країн, понад 3,5 тис. освітніх установ);

– українські освітні мережі Уарнет, URAN;

– навчальні лабораторії, аудиторії ЧНУ;

– студентський кампус.

Державне підприємство науково-телекомунікаційний центр «Українська академічна і до­слідницька мережа» інституту фізики конденсованих систем Національної академії наук України (Уарнет) на даний час надає Чернівецькому національному університету швидкіс­ний доступ до мережі Інтернет на рівні 50Мбіт/с, що забезпечує доступ ЧНУ до інформацій­них, наукових, обчислювальних та інших ресурсів Європейської науково-освітньої мережі GEANT.

З яким, на сьогоднішній день, потенціалом до процесу формування інформаційного се­редовища долучається Наукова бібліотека ЧНУ?

Бібліотека заснована в 1852 році, як Крайова бібліотека Буковини, а з 1875р. функціонує як бібліотека Чернівецького університету. Загальний фонд бібліотеки понад 2,6 млн. примір­ників. У фонді відділу рідкісних та цінних книг, який визнано науковим об'єктом, що стано­вить національне надбання, зберігається понад 70 тис. примірників ХV-ХХІ ст.: рукописи, інкунабули, палеотипи, стародруки та ін.

В нинішніх умовах діяльність Наукової бібліотеки ЧНУ спрямована на участь у форму­ванні і реалізації сучасної бібліотечної політики; методичне забезпечення діяльності бібліо­теки в умовах інтенсифікації розвитку освітнього та наукового процесів, демократизації сус­пільства; розширення інформаційної бази бібліотеки; відновлення звязків наукової бібліо­теки з бібліотеками інших сис­тем і відомств, науковими закладами. Розуміючи про недостат­ність, в сучасних умовах, традиційних документальних ресурсів, бібліотека приділяє увагу, щодо широкого впровадження в практику інформаційного обслуговування електронних ре­сурсів.

Зазвичай основою для всієї цієї роботи є наявність електронного каталогу (ЕК). ЕК Нау­кової бібліотеки ЧНУ формується з 2003 року. Станом на 01.01.2009 ЕК нараховує понад 177 тис. записів, з них книги та автореферати – понад 43,5 тис., рідкісна і цінна книга – біля 13 тис., статті конференції та вісника ЧНУ – біля 5 тис., систематична картотека статей – понад 114 тис. З метою прискорення наповнення ЕК бібліотека приймає участь в двох проектах корпоративної каталогізації – ЦУКК та «Буковина».

Крім створення ЕК, основними напрямками діяльності бібліотеки в плані створення ін­формаційного середовища є:

- формування бази даних власних повнотекстових ресурсів (придбання книг на компакт-дисках, оцифровка фонду відділу цінних та рідкісних книг, формування повного електрон­ного архіву Наукового віснику ЧНУ та ін.);

- забезпечення доступу науковців до повнотекстових баз даних, як через їх придбання, так і через аналіз ресурсів наявних у відкритому доступі та рекомендація до використання;

- інформаційно-консультативна, навчальна та популяризаторська робота.

Звичайно і в попередні роки здійснювались певні заходи в цих напрямках – формувався фонд повнотекстових документів, оцифровувались документи з фонду відділу рідкісних та цінних книг, передплачувався доступ до повнотекстових баз даних, проводились навчальні семінари та консультації по використанню цих ресурсів. Однак це проводилось переважно за ініціативи бібліотеки.

Проголошення проекту "Електронна Бібліотека України: створення Центрів Знань в уні­верситетах України" (“ELibUkr”) активізувало діяльність по формуванню інформаційного середовища та використання інформаційних ресурсів. Створено групу по реалізації проекту та розвитку інформаційного середовища університету, з представників наукової частини, ін­формаційно-телекомунікаційного центру та бібліотеки. Основні напрямки, за якими прова­дитиметься діяльність.

1. Формування власних інформаційних ресурсів. З 2009 року розпочато процес ретрока­талогізації – опис книг що надійшли у фонди бібліотеки до 2003 року. При загальному фонді понад 2,6 млн. документів це, звичайно, займе значну кількість часу. Але наявність повно­цінного ЕК, є сьогодні наріжним каменем всієї бібліотечно-інформаційної роботи. Крім стан­дартних можливостей ЕК, його функціонування дозволить упорядкувати той масив повнотек­стових документів, які наявні сьогодні в бібліотеці та на факультетах. Сьогодні до нас звертаються українські користувачі, науковці з інших країн з проханням отримати доступ до матеріалів як відділу рідкісної та цінної книги, так і сучасних (матеріали конференцій, Наукового віснику ЧНУ, тощо)

2. Передплата інформаційних ресурсів. Крім ресурсів компанії ^ EBSCO, до яких ми отримували доступ в попередні роки, за проектом “ELibUkr” вже отримано доступ до елек­тронних ресурсів Emerald - одного з найвідоміших видавництв, що публікує дослідження з  бізнесу, менеджменту, маркетингу; колекції IOPscience Journals - близько 60 журналів з на­уки, техніки, медицини на базі онлайнової системи IOPscience Publishing. В підсумку проек­том передбачається забезпечити доступ до найважливішого ядра (Core) світових інформацій­них ресурсів, що покриють всі галузі знань. Вартість цих ресурсів непідйомна сьогодні для наших університетів. Тому виникає проблема ефективного використання цих ресурсів, фор­мування певних умінь та навичок. Звідси випливає наступне завдання.

3. Створення системи навчання для користувачів. Це можуть бути різноманітні за фор­мою проведення та тематикою заходи, але в університеті це має бути за систему і від студен­тів до викладачів. Інформацію про проект заслухано на Вченій раді університету. Проведено нараду заступників деканів з наукової роботи щодо проекту. Домовлено про проведення се­мінарів на факультетах. До закінчення навчального року планується проведення практичних занять для студентів третіх курсів. Однак, дане навчання не повинне припинитися в наступ­ному році, чи після терміну дії проекту.

4. Наступним напрямком роботи по проекту є створення інституційного репозитарію (ІР) та формування позитивного сприйняття ІР в університетській спільноті.

Формування єдиного інформаційного простору вимагає двостороннього руху: не лише отримання інформації, а й представлення свого інформаційного продукту. Звичайно наші на­уковці публікуються в зарубіжних виданнях, статті перекладаються на іноземні мови але який це відсоток до загальної кількості публікацій.

За статистикою - науковцями університету в 2008р. було підготовлено 3295 публікацій. В той же час кількість публікацій у Scopus представників ЧНУ за 2008р. фіксується на рівні 111. Таке порівняння дає уяву про використання результатів досліджень українських науков­ців(т.зв. показник цитування), і в кінцевому підсумку про обізнаність закордонних користу­вачів із українською наукою. І така ситуація спостерігається по всій Україні. З українських фахових наукових журналів, яких налічується біля трьох тисяч, міжнародній спільності ві­домо менше десятої частини. Для прикладу: щороку в державі випускається 600 наукових природничих видань, але з них, у міжнародних базах даних, є трохи більше ніж 20. Тому, на­явність ІР, значно покращить ситуацію з представленням української науки в світовому ін­формаційному просторі.

Спроби вчених поділитися своїми здобутками з колегами змушують публікувати резуль­тати у журналах, які читають в усьому світі, і таким чином надати світу можливість оцінити їх якість і вартість. Якщо дослідники таких зусиль не роблять, то і не можуть вважати себе тими, хто працює «на світовому рівні», бо світ про них просто не знає. Фундаментальні до­слідження вважаються відкритими саме тому, що спонсоруються з податків населення, всі бажаючі мають до них вільний доступ через електронні бази даних, через інституційні репо­зитарії і через прямий обмін з колегами. Поруч з професійною експертизою (реферуванням) принципи відкритості і доступності є додатковими необхідними елементами для контролю за достовірністю даних, які публікуються.

Наявність та функціонування репозитаріїв найбільш позитивно впливає на університет­ську спільноту, а вже через неї, на наукове життя суспільства. В першу чергу це розповсюд­ження та зростання доступу до досліджень, створених підрозділами, співробітниками чи сту­дентами університету; реформування системи наукової комунікації університету; підви­щення якості наукових досліджень та освітнього процесу університету; підвищення значу­щості, статусу та суспільного значення університету.

Створення інформаційних ресурсів, доступ до світових баз даних, функціонування сис­теми навчання, створення інстутиційного репозитарію і є тими складовими, що утворюють Центр знань, який покликаний відіграти головну роль у забезпеченні ефективного викорис­тання цієї системи. Центри мають сприяти використанню наукових електронних ресурсів в навчальному процесі і наукових дослідженнях, вільному розміщенню публікацій викладачів і студентів університету через власний репозитарій. Якщо в попередні десятиліття – одним з головних завдань бібліотек була пропаганда і керівництво читанням серед населення, то сьо­годні вузівські бібліотеки України повинні поставити собі за завдання пропаганду репозита­ріїв серед науковців.

Саме бібліотеки, сьогодні і є тією рушійною силою, яка дозволить активізувати та знач­но прискорити роботу по формуванню доступної наукової інформації в Україні. Звичайно в університеті є певне коло осіб, які являються, в певній мірі, ініціаторами змін. Так, напри­клад, в 2008р. для підвищення кваліфікації, викладацької роботи та проведення наукових до­сліджень за межі України виїздив 91 науковець ЧНУ, 70 студентів навчалися, проходили стажування й практику, працювали у літніх школах Угорщини, Польщі, Румунії, Швейцарії, Німеччини, Франції, Канади та ін. країнах. Саме ці науковці і студенти, які мали змогу долу­читися до світового досвіду збезпечення науки та освіти інформацією, і є тим рушієм, який спонукає кожен університет, кожну вузівську бібліотеку до активізації роботи по форму­ванню інформаційного середовища. І саме на них, ми опираємось в своїй діяльності.

Ми розуміємо, що це лише наші бажання, прагнення певної мети. Виникатиме багато проблем, що потребуватимуть значних людських і фінансових ресурсів для їх вирішення. Але це та мета до якої ми прагнемо дійти. Ми бачимо перед собою напрямок, накреслюємо план дій і діємо.


Бібліографічний список.

1.На шляху до наукового простору об’єднаної Європи (Круглий стіл "Наука України: проблеми розвитку та входження у європейський науковий простір") / О. Попович, М. Онопрієнко // Вісн. НАН України. — 2007. — N 8. — С. 51-57.

2.Наукова діяльність ЧНУ [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://www.chnu.edu.ua/index.php?page=ua/science/main. — Назва з титул. екрану.

3.Шульга Н. Запровадження критеріїв якості досліджень допоможе інтеграції української науки у світовий простір [Електронний ресурс]. — Режим доступу http://nauka.in.ua/news/integration_ukr_science. — Назва з титул. екрану.


Shylyuk O.I. «Ukraine's integration into international research area: Chernivtsi National University» (the project "ELibUkr").

Схожі:

«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» icon«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет»
move to 412-2927
«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» iconПерелік наукових праць старшого викладача кафедри Міжнародної економіки Бєлікової К. В
Збірник тез V всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених «Інтеграція України у світовий економічний...
«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» iconВступ актуальність теми
Актуальність теми. В сучасних умовах ринкових реформ та інтеграції України у світовий економічний, культурний І інформаційний простір...
«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» iconПоложення про регіональні центри системи дистанційного навчання та проект Норм часу для планування І обліку навчальної роботи педагогічних та науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, які забезпечують навчання за дистанційною формою
України у світовий інформаційний простір, зберігаючи при цьому високоякісний людський капітал
«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» iconІнформаційний лист-запрошення шановні колеги!
«Придніпровські соціально-гуманітарні читання». Конференція присвячена проблемам розвитку соціально-гуманітарних наук в Україні,...
«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» iconІнформаційний лист-запрошення шановні колеги!
«Придніпровські соціально-гуманітарні читання». Конференція присвячена проблемам розвитку соціально-гуманітарних наук в Україні,...
«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» iconEuropean Credit Transfer System ects – Інформаційний пакет 2010/2011 Напрям „геодезія, картографія та землеустрій чернівці, 2010
Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича інженерно-технічний факультет
«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» iconДніпропетровського національного університету імені олеся гончара інформаційний лист-запрошення шановні колеги !
Другої всеукраїнської наукової конференції «сучасні соціально-гуманітарні дискурси». Конференція присвячена проблемам розвитку соціально-гуманітарних...
«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» iconСумський державний університет. Бібліотека. Довідково-інформаційний відділ
Загальноєвропейський простір вищої освіти: Рекомендаційний список. Суми: СумДУ. Бібліотека. Довідково-інформаційний відділ, 2005....
«інтеграція україни в світовий інформаційний простір: чернівецький національний університет» iconЧернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Теоретичні та прикладні аспекти рекреаційного природокористування в Україні Монографія Чернівці Чернівецький національний університет
Рекомендовано до друку Вченою Радою Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи