Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей icon

Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей




Скачати 304.41 Kb.
НазваМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей
Дата20.05.2013
Розмір304.41 Kb.
ТипМетодичні вказівки

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ


Інформаційні системи в менеджменті


для студентів економічних спеціальностей

заочної форми навчання


Затверджено

редакційно видавничою

радою університету

Протокол №____

від __ __ ________


Суми, Вид-во СумДУ, 2006.


Укладачі: к.е.н., доц. Глівенко Сергій Володимирович,

асист. Кірсанова Євгенія Владиславівна,


^ Відповідальний за випуск: д.е.н., проф. О.М. Теліженко


Кафедра управління


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


До друку та в світ

дозволяю на підставі

„Єдиних правил”,

п.2.6.14.

Перший проректор В.Д. Карпуша


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ


Інформаційні системи в менеджменті


для студентів економічних спеціальностей

заочної форми навчання


Всі цитати, цифровий та

фактичний матеріал,

бібліографічні відомості

перевірені, запис одиниць

відповідає стандартам


Укладачі: С.В.Глівенко

Є.В.Кірсанова


Відповідальний за випуск О.М.Теліженко


Декан факультету О.І.Карпіщенко


Суми, Вид-во СумДУ, 2006.


Навчальне видання


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ

З ДИСЦИПЛІНИ


Інформаційні системи в менеджменті


для студентів економічних спеціальностей

заочної форми навчання


Укладачі: к.е.н., доц. Глівенко Сергій Володимирович,

асист. Кірсанова Євгенія Владиславівна,

^ Відповідальний за випуск: д.е.н., проф. О.М.Теліженко



План ., поз.

Формат 60х84 1/16

Папір офсетний.

Підп. до друку

Наклад прим.

Умовн.друк.арк.

Обл.-вид.арк.




Собівартість вид.

Замовлення №




Безкоштовно

Вид-во СумДУ. Р. № від

40007, м.Суми, вул.. Римського-Корсакова, 2.

“Ризоцентр” СумДУ. 40007, м.Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.


ВСТУП




Метою викладання дисциплін “Інформаційні системи в менеджменті“ є формування знань щодо сучасних інформаційних систем, технологій, ресурсів і програмного забезпечення, використання їх у системі управління підприємством, оцінки ефективності їх функціонування. Дати студенту обсяг знань і навичок, уміння використовувати інструменти інформаційних технологій для процедури управління, ухвалення рішень, комунікативного спілкування та документаційного забезпечення процесу управління. Ознайомлення з принципами, функціями і методами побудови і використання інформаційних систем, технологіями ухвалення управлінських рішень щодо їх впровадження.

Проектування ІС є завершальним етапом навчання студентів і має на меті:

  • систематизацію, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань з проектування економічних інформаційних систем (ЕІС) з використанням сучасних інформаційних технологій на основі аналізу економіко-інформаційного середовища предметної області;

  • розвиток навичок ведення самостійної роботи і розроблення проектних рішень з інформаційного, технологічного і програмного забезпечення ЕІС;

  • розроблення і реалізацію проекту у вигляді комплексу автоматизованих робочих місць.

У процесі проектування у студентів формуються такі навички:

  • вибудовувати логічну структуру проекту;

  • аналізувати об'єкт управління;

  • аналізувати економіко-інформаційне середовище предметної області та встановлювати структурне представлення і взаємозв'язки з іншими компонентами інформаційного простору;

  • аналізувати інформаційні потоки, систематизувати документооборот, визначати рівень автоматизації задач і склад автоматизованих і неавтоматизованих робіт;

  • аналізувати особливості автоматизації процесів збору, реєстрації і передачі первинної інформації;

  • використовувати економіко-математичні моделі й алгоритми оптимізації процесу управління предметної області;

  • аналізувати існуючий ринок апаратного і програмного забезпечення;

  • проектувати базову топологію локальної обчислювальної мережі (ЛОМ) предметної області з використанням сучасних технологій;

  • проектувати технологію, яка забезпечує своєчасний збір, реєстрацію, передачу, обробку, модифікацію, збереження, аналіз, захист і видачу необхідної інформації всім підрозділам;

  • виконувати економічну оцінку проектів розробки та впровадження інформаційних систем в конкретних організаціях.

Для виконання розрахункової роботи студент за погодженням з викладачем вибирає конкретне підприємство на прикладі якого будуть проведені розрахунки економічної ефективності впровадження інформаційної системи. Критерії за якими буде оцінюватись ефективність нової системи можуть бути досить різними в залежності від першочергових потреб організації та специфіки роботи підприємства. Первинні дані для розрахунків студент самостійно збирає на конкретному підприємстві згідно обраної ним методики розрахунку ефективності.

Для виконання розрахункової роботи передбачені консультації викладачем кафедри управління згідно з розкладом.

Для полегшення роботи студента далі наведено рекомендовану структуру розрахункової роботи.

^ РЕКОМЕНДОВАНА СТРУКТУРА розрахункової роботи


ВСТУП

АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

1 Організаційна структура і об'єкт управління

  1. Техніко-економічна характеристика предметної області.

  2. Організація предметної області.

  3. Економічна сутність комплексу економічних інформаційних задач.

2 Обґрунтування проектних рішень з автоматизованого розв’язання економіко-інформаційних задач

2.1 Обґрунтування вибору задач, що входять у комплекс.

2.2 Обґрунтування необхідності використання обчислювальної техніки для розв’язання даного комплексу задач.

2.3 Обґрунтування проектних рішень з інформаційного забезпечення комплексу задач.

^ ПРОЕКТНА ЧАСТИНА

3 Інформаційне забезпечення комплексу задач

3.1 Характеристика вхідної інформації.

3.2 Нормативно-довідкова інформація.

3.3 Характеристика результатної інформації.

3.4 Організація технології збору, передачі, обробки і видачі інформації.

4 Технологічне забезпечення

4.1 Програмне забезпечення комплексу задач.

4.2 Опис програмних модулів.

4.3 Апаратне забезпечення комплексу задач.

5. Обґрунтування економічної ефективності проекту

    1. Вибір і обґрунтування методики розрахунку економічної ефективності проекту.

    2. Розрахунок показників економічної ефективності проекту.

ВИСНОВОК


^ ЗМІСТ РОЗДІЛІВ ЗАПРОПОНОВАНОЇ СТРУКТУРИ


ВСТУП

Вступ повинен містити загальні відомості про проект. У ньому необхідно відобразити актуальність обраної теми, мету і завдання, вирішувані в проекті, суб'єкт (конкретне підприємство), об'єкт (економіко-інформаційні процеси, що відбуваються на даному підприємстві), методики, які використовуються, практичну значущість отриманих результатів. Метою проекту може бути: побудова (розроблення) ЕІС на основі аналізу економіко-інформаційного середовища; застосування нових технічних засобів збору, передачі, обробки і видачі інформації; удосконалення інформаційної бази предметної області на основі нових методик і концепцій; нові автоматизовані розв’язки комплексів управлінських і економічних задач. Також необхідно перелічити питання, що будуть розглянуті в проекті, та виділити питання, що передбачається вирішити практично. При цьому потрібно продумати новизну розроблення і викласти перспективи розвитку об'єкта управління і проектованої ЕІС, також можна навести логічну структуру проекту.


^ АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА


Техніко-економічна характеристика предметної області повинна містити стислу характеристику техніко-економічних аспектів об'єкта управління. Такими аспектами є організаційна структура підприємства, об'єкт управління, тип виробництва, номенклатура готової продукції, матеріалів і т.п., етапи підготовки виробу. Розгляд ієрархічних зв'язків об'єктів повинен виконуватись від загального до часткового. Характеризуючи підприємство, необхідно акцентувати увагу на тих його структурних компонентах, що повинні використовувати результати курсового проектування, даючи ретельний опис предметної області. Так, якщо предметною областю є бухгалтерські задачі, то необхідно зазначити, як будується робочий план рахунків, які форми ведення обліку використовуються для ведення облікових реєстрів, чи передбачена в штатному розкладі центральна бухгалтерія, чи використовується централізована форма обліку на підприємстві. Також необхідно охарактеризувати облікову політику підприємства, відобразивши організаційний і методичні аспекти обліку. Розглядаючи організаційну структуру бухгалтерії, необхідно зазначити, які сектори (групи, відділи) виділені, та зазначити, які задачі розв’язує кожна конкретна група і які з перелічених задач будуть розглянуті у курсовому проекті.

У пункті економічна сутність комплексу економічних інформаційних задач необхідно подати загальні відомості щодо задачі та зазначити, що являє собою даний клас задач, у чому полягає його економічна сутність і чому даному класу задач варто приділяти увагу. Далі наводяться декомпозиція комплексу задач і коротка характеристика кожної із них. При цьому необхідно розглянути особливості, які пов'язані з даним класом задач.

Розкриваючи економічну сутність і зміст розглянутого в проекті комплексу задач, доцільно дотримуватися такого плану:

  • поняття про об'єкт управління і його характеристика;

  • функціональні задачі управління;

  • характеристика системи первинних економічних показників;

  • організація інформаційного обслуговування органу управління;

  • методика реалізації функції управління;

  • перспективи удосконалювання.

Далі розглядаються характеристики й особливості проблемної області, що зумовлюють необхідність розроблення експертної системи. Ідентифікація сфери застосування експертної системи (ЕС) здійснюється на основі аналізу вузьких місць функціонування проблемної області. Наприклад, недосконалого маркетингу, великих матеріальних та трудових витрат, низької ритмічності виробництва і т.ін. Сфера застосування ЕС повинна чітко ідентифікувати ділянку діяльності експертів і класи об'єктів і ситуацій, на які ця ділянка поширюється. Наприклад, "Оцінка матеріальних ресурсів підприємства", "Формування бюджету регіону", "Прогнозування збуту продукції в галузі" і т.ін. У цих формулюваннях фіксується і клас вирішуваних проблем: аналіз /інтерпретація/, оцінка /діагностика/, прогнозування, планування, проектування чи комплекс функцій.

Необхідність розроблення ЕС для виділених сфер застосування може бути зумовлена:

  • недостатнім досвідом експертів;

  • нестачею трудових ресурсів для розв’язання простих інтелектуальних задач;

  • формалізацією неавтоматизованої практики ухвалення рішень;

  • вимогами інтеграції різноманітних джерел знань;

  • висуванням і перевіркою різних гіпотез;

  • оптимізацією ухвалення рішень.

Ідентифікація проблемної області містить у собі визначення сфери застосування експертної системи, виділення ресурсів, постановку і параметризацію розв'язуваних задач. Потім описуються обмеження:

  • на технічні та програмні засоби, які використовуються на об'єкті проектування;

  • на кваліфікацію працівників і досвід експлуатації обчислювальної техніки;

  • на фінансові ресурси і строки на розроблення ЕС.

^ Обґрунтування проектних рішень з автоматизованого розв’язання економіко-інформаційних задач містять обґрунтування вибору задач, що належать до комплексу, обґрунтування необхідності використання обчислювальної техніки і створення ІС і АРМ для розв’язання даного комплексу задач, обґрунтування проектних рішень з інформаційного, технологічного і програмного забезпечення комплексу задач.

На основі розглянутої декомпозиції задач варто зробити обґрунтований вибір задач, які будуть розглядатися у даному проекті. При цьому необхідно зазначити, чому з усього списку задач обрані тільки ці (наприклад, тому що дані задачі мають загальну інформаційну базу, загальну нормативно-довідкову інформацію і т.ін.). Крім того, необхідно пояснити, чому задачі, які залишились, не ввійшли до роботи. Зазначити, у чому виявляється їх відокремленість від обраних задач, і розглянути доцільність автоматизації даних задач.

При розгляді недоліків, які властиві існуючому стану справ на підприємстві, доцільно акцентувати увагу на тих із них, усунення яких передбачається здійснити в проекті.

Найбільш поширеними недоліками є:

  • неможливість розрахунку показників, які необхідні для управління об'єктом, через складність обчислювань чи надмірний обсяг інформації;

  • велика трудомісткість обробки інформації;

  • низька оперативність, що знижує якість управління об'єктом;

  • невисока вірогідність результатів розв’язання задачі через дублювання потоків інформації;

  • недосконалість організації збору і реєстрації вихідної інформації;

  • недосконалість процесів збору, передачі, обробки і видачі інформації.

Формуються основні користувальницькі вимоги до інтерфейсу з ЕС, часу реакції на запити. Як джерела розроблення ЕС зазначаються використовувані методичні матеріали, технічні звіти, аналогічні розроблення, публікації в пресі, описуються підрозділи об'єкта проектування, що виступають у ролі експертів для розроблювальної системи. Будується поведінкова /функціональна/ модель проблемної області, що описує умови здійснення просторово-часових і причинно-наслідкових відносин об'єктів. На абстрактному рівні зв'язки різних ситуацій відображаються за допомогою дерев-цілей і дерев-рішень.

^

ПРОЕКТНА ЧАСТИНА



Інформаційні особливості

Інформаційна модель і її опис припускає моделювання вхідних, проміжних і результатних інформаційних масивів предметної області та їх характеристики. Необхідно детально показати, як на основі вхідних документів і нормативно-довідкової інформації відбувається обробка з використанням масивів оперативної інформації і формування вихідних даних. Необхідно зазначити призначення і застосування кожного документа, тобто для оформлення яких операцій призначений даний документ і коли він застосовується. Особливу увагу варто приділити проектуванню форм результатних документів.

Обґрунтування проектних рішень за технологією збору, передачі, обробки і видачі інформації містять характеристику існуючої технології і підготовку пропозицій з її удосконалення та відображають:

  • вибір способу збору вхідної інформації на основі аналізу доцільності використання технічних засобів збору (реєстраторів, датчиків, лічильників і т.д.);

  • обґрунтування методів передачі інформації в ЕІС (кур'єром, у формі документів, по каналах модемного зв'язку, по оптичних каналах ЛВС, з використанням виділених каналів, дискретним способом, стримерами, оптичними носіями і т.ін., в інтерактивному режимі);

  • обґрунтування методів забезпечення вірогідності інформації (верифікація, рахунковий контроль і т.д.);

  • обґрунтування технології видачі інформації користувачу (централізована, децентралізована, розподілена і т.д., на принтер, на екран монітора, у файл).

Проектні рішення з інформаційного забезпечення обґрунтовуються з погляду позамашинного і внутрішньомашинного забезпечення і вміщують такі питання:

  • основні принципи проектування інформаційного забезпечення комплексу задач;

  • обґрунтування складу і змісту результатних масивів і вихідних документів;

  • обґрунтування складу, форми подання вхідної інформації в первинних документах і на машинних носіях;

  • обґрунтування вимог до систем класифікації і кодування інформації.

У даному розділі також необхідно приділити увагу обґрунтуванню методів організації інформаційної бази. Варто розглянути такі питання:

  • обґрунтування вибору форми збереження даних (база даних чи сукупність локальних файлів);

  • обґрунтування вибору моделі логічної структури бази даних (бази мережі, ієрархічної, реляційної);

  • обґрунтування методів організації інформаційних масивів.

Також необхідно розкрити питання:

  • зміни в змістовній постановці комплексу задач в умовах застосування обчислювальної техніки;

  • зміни у функціях органу управління, пов'язаних зі збором, обробкою і видачею інформації;

  • джерела оперативної і постійної інформації;

  • характеристика розрахунків, виконуваних на ЕОМ;

  • коротка характеристика результатів;

  • схема зв'язку з іншими задачами функціональної підсистеми АСУ;

  • періодичність розв’язання комплексу задач.

Програмне забезпечення.

Програмне забезпечення комплексу задач містить загальні положення, що відображають стандарти використання і можливості розробленого автоматизованого робочого місця (АРМ) для розв’язання обраного комплексу задач, а також вимоги до апаратних і програмних ресурсів для успішної експлуатації ІС та АРМ. Схема взаємозв'язку програмних модулів та інформаційних файлів відображає взаємозв'язок програмного й інформаційного забезпечення комплексу задач.

Обґрунтування проектних рішень із програмного забезпечення комплексу задач полягає у формуванні вимог до системного, спеціального і прикладного програмного забезпечення. Доцільно:

  • обґрунтувати вибір відповідного інструментального засобу і середовища, в якому передбачається використання розроблюваної ЕІС;

  • визначити мету проектування раціональної внутрішньомашинної технології обробки на основі обраних інструментальних засобів (наприклад, мінімізація витрат на розроблення і подальший супровід; забезпечення надійності ЕІС і захист інформації та ін.);

  • розкрити сутність методів проектування раціональної внутрішньомашинної технології (наприклад, скорочення кількості сортувань, використання ефективних методів пошуку інформації, процедурно-орієнтованих підходів до виділення модулів та ін.);

  • визначити функції керуючої програми;

  • обґрунтувати, наявність яких режимів обробки даних доцільна в проектованій ЕІС. За яких обставин буде використовуватися пакетний режим, у яких випадках - діалоговий і ін.;

  • виробити вимоги до оформлення екранних і друкованих форм, ергономіки програмного забезпечення.

Характеризуючи програмне забезпечення для створення й експлуатації ЕІС, необхідно аргументувати, чим дане програмне забезпечення краще подібних систем, що існують на ринку. Вибір одного з варіантів внутрішньомашинної технології обробки даних тісно пов'язаний з його обґрунтуванням, при проведенні якого в курсовому проекті доцільно виходити зі специфіки процесу, що проектується.

У даний час широко використовуються пакетний і діалоговий режими обробки даних, причому останній не є альтернативою першого, а може розглядатися швидше як його розвиток. Вибір того чи іншого режиму залежить від особливостей кожного з них і особливостей розв'язуваної задачі.

Характеризуючи пакетний режим обробки даних, необхідно зазначити такі його характерні риси. Введення потоку завдань здійснюється з локальних пристроїв введення. Виконання режиму містить три фази обробки: підготовку, виконання і завершення процесу. При цьому перша фаза вимагає визначення послідовності дій і введення вихідних даних. Друга фаза припускає логічне перетворення вихідних файлів, створення й упорядкування робочих файлів, обробку інформації і формування вихідних даних, здійснюючи контроль результатів розв’язку. На завершальній фазі виконується роздрукування. Ці особливості необхідно розглянути у зв'язку зі специфікою функціональної задачі.

Застосування пакетного режиму дозволяє зменшити втручання оператора в процес розв’язання задачі, вимагає тільки попереднього введення даних, виключає можливість втручання користувача і, таким чином, зміни послідовності виконуваних дій. Однак за рахунок цього з'являється більш повне завантаження устаткування, що починає працювати за графіком. У деяких випадках для розв’язання задачі виконується і паралельна обробка даних. Пакетний режим більш тісно пов'язаний із паперовою технологією.

Діалоговий режим, навпаки, дозволяє активне втручання користувача в процес роботи комплексу й орієнтацію на безпаперову технологію. У ході його виконання відсутня заздалегідь установлена послідовність операцій обробки даних і їх додаткового введення.

У процесі розв’язання задачі зручність діалогового режиму повною мірою виявляється в процесі спілкування з базою даних. Серед них можна відзначити такі:

  • можливість перебору різних комбінацій пошукових ознак у запиті;

  • забезпечення більш швидкого пошуку даних;

  • поліпшення характеристик вихідних даних за рахунок оперативної корекції запиту з термінала;

  • можливість розширення чи звуження, зміни напрямків пошуку після одержання результатів;

  • множинність крапок доступу;

  • швидкий доступ до відносно рідко використовуваної інформації;

  • оперативний аналіз одержуваних відомостей.

Наближення користувача до процесу обробки даних спричинило багато проблем, і одна з них - це проблема діалогу кінцевого користувача й ЕОМ. У даний час ця проблема вирішується за двома альтернативними напрямками: створенням меню-орієнтованих систем і систем, заснованих на використанні мов програмування, близьких до природних. Тому при обґрунтуванні вибору діалогового режиму необхідно зупинитися і на цьому питанні.

Меню-орієнтовані системи застосовуються тоді, коли кількість переборів варіантів розрахунків відносно невелика. Звичайно, в меню з п’ятирівневою ієрархією вже настає комбінаторний вибух. За необхідності підвищення гнучкості діалогу більш зручна та мова, яка близька до природної, однак реалізація його завжди складна.

Програмне забезпечення системи вміщує настроювану системну і програмовану оригінальну частини. Варто описати використовувані стратегії введення, пояснення інформації, організації діалогу і здійснювані параметричні настроювання відповідних систем.

Апаратне забезпечення

Необхідно зазначити, апаратне забезпечення якого класу буде задіяно для розв’язання даного комплексу задач, та обґрунтувати економічну доцільність використання обчислювальної техніки.

У даний час у розвитку обчислювальної техніки намітилася тенденція до розосередження обчислювальних потужностей у межах обчислювальних систем. Все більшого поширення дістають обчислювальні системи, у яких застосовується розподілена обробка даних із використанням міні-ЕОМ. Цьому сприяло широке поширення мікрокомп'ютерів, що характеризуються:

  • низькою вартістю і малими габаритами;

  • гарним співвідношенням "вартість - продуктивність";

  • простотою в обслуговуванні й експлуатації;

  • відносно невеликими витратами на забезпечення підвищеної надійності;

  • можливістю будувати комплекси і варіювати їх конфігурації;

  • наявністю високопродуктивних технічних засобів;

  • наявністю проблемно-орієнтованих операційних систем;

  • можливістю розв’язання економічних і управлінських задач в інтерактивному режимі.

Це визначило головну особливість тенденції - наближення таких ЕОМ безпосередньо до місць виникнення і використання інформації, їх розподілу на окремі функціональні сфери діяльності, а отже, і до зміни самої технології обробки даних у напрямку децентралізації. Структурно вони реалізуються як мережі взаємозалежних, через канали передачі даних, міні- і мікроЕОМ, терміналів з однієї чи декількома середніми або великими ЕОМ.

Сучасна тенденція децентралізації засобів обчислювальної техніки стала передумовою розвитку на базі персональних мікропроцесорних засобів автоматизованих робочих місць (АРМ). Обґрунтування застосування АРМ варто почати з розгляду їх можливостей:

  • інформаційно-довідкового обслуговування;

  • автоматизації діловодства;

  • розвиненого діалогу користувача з ЕОМ;

  • використання ресурсів як ПЕОМ, так і центральної ЕОМ для розв’язання різних задач;

  • формування і ведення локальних баз даних, використання централізованої бази даних за наявності обчислювальної мережі;

  • представлення сервісу користувачу на робочому місці.

Далі необхідно розглянути такі переваги АРМ, як надійність, низька вартість, сполучення автономного і багатокористувальницького режимів роботи, можливість реалізації інтерфейсу АРМ один з одним і з великою ЕОМ, зручність під’єднання нових зовнішніх пристроїв. З огляду на конкретику цільового призначення АРМ необхідно виходити в обґрунтуванні з принципу максимальної орієнтації на кінцевого користувача, що, звичайно, досягається адаптацією АРМ до рівня його підготовки і можливостей його навчання і самонавчання. В свою чергу, цей принцип тісно пов'язаний із принципом проблемної орієнтації, тобто з орієнтацією на розв’язання визначеного класу задач, об'єднаних загальною технологією обробки даних, єдністю режимів експлуатації. Проблемна орієнтація полягає в орієнтації на автоматизацію конкретних функцій, виконуваних працівниками економічних служб.

Слід зазначити також рівень розвитку АРМ, серед яких виділяють:

  • побудову типових (базових) АРМ, орієнтованих на групи конкретних користувачів;

  • реалізацію на базі типових АРМ спеціалізованих (функціональних) АРМ (наприклад, АРМ бухгалтера, АРМ аналітика);

  • об'єднання спеціалізованих АРМ у проблемно-орієнтовані комплекси в рамках локальних розподілених систем обробки даних.

Обґрунтування вибору ЕОМ для розв’язання конкретних задач являє собою досить складну проблему, тому що сучасні обчислювальні машини є складними системами. Оцінка ефективності використовуваної моделі ЕОМ пов'язана з одержанням деякого корисного результату – ефекту. Однак цей ефект досягається ціною витрат визначених ресурсів. Тому ефективність ЕОМ розглядається у вигляді співвідношення між результатом і витратами. Це співвідношення визначає конкретні кількісні характеристики її ефективності. Показники ефективності використовуваної ЕОМ залежать від різних факторів. Їх можна об'єднати в кілька груп.

До першої групи можна віднести фактори, пов'язані з параметрами вхідних інформаційних потоків, що надходять на обробку в ЕОМ чи в обчислювальну систему (ОС). До них відносять:

  • обсяг інформації за одиницю часу і його зміну протягом певного часу (протягом доби, місяця, року);

  • тип носія вхідної інформації;

  • характер вхідної інформації (співвідношення між алфавітною і цифровою інформацією та ін.).

До другої групи можна віднести фактори, що залежать від характеру задач, що повинні розв’язуватись на ЕОМ чи ОС, і алгоритмів їх розв’язання. Такі фактори містять:

  • терміновість задач;

  • допустимість затримки при видачі результатів, а також величину припустимої затримки;

  • можливість поділу задач на підзадачі, які можна розв’язувати в різний час чи на різних засобах (наприклад, різних ЕОМ);

  • кількість і якість стандартних програм і умовно-постійної інформації, використовуваних при розв’язанні задач;

  • наявність чи відсутність спеціального програмного забезпечення (наприклад, пакетів прикладних програм), орієнтованого на характер розв'язуваних задач та ін.

До третьої групи доцільно віднести фактори, зумовлені технічними характеристиками ЕОМ і ОС. Ось лише деякі з них:

  • продуктивність процесора;

  • ємність оперативної пам'яті;

  • ємність і швидкодія зовнішньої пам'яті;

  • можливість розширення ємності пам'яті (шляхом під’єднання додаткових модулів пам'яті);

  • система числення, яка використовується для введення й обробки даних;

  • форма подання даних при введенні та обробці;

  • ступінь розвиненості системи команд з погляду обробки конкретних задач;

  • режими роботи (пакетні, поділу часу та ін.);

  • можливості об'єднання в багатопроцесорні та багатомашинні комплекси;

  • можливості під’єднання досить широкого набору різноманітних пристроїв введення-виведення;

  • ступінь повноти автоматичного контролю виконання операцій.

До четвертої групи можна віднести експлуатаційні характеристики ЕОМ і ОС:

  • надійність ЕОМ і ОС і їх окремих пристроїв, а також пов'язані з надійністю характеристики (середній наробіток на відмову, корисний добовий час роботи та ін.);

  • загальну споживану потужність;

  • необхідні умови експлуатації;

  • необхідний штат обслуговуючого персоналу і його кваліфікацію.

До п'ятої групи факторів доцільно віднести вартісні показники, наприклад такі:

  • капітальні вкладення (витрати на придбання, встановлення ЕОМ і ОС);

  • витрати на утримання обслуговуючого персоналу;

  • витрати на електроенергію;

  • витрати на проведення й організацію профілактичних і ремонтних робіт;

  • витрати на допоміжні матеріали й устаткування.

У багатьох випадках виявляється корисною така комплексна вартісна характеристика, як вартість машинної години.

На основі аналізу задач, алгоритмів їх розв’язання, вхідних потоків інформації можна визначити вимоги до набору основних технічних характеристик ЕОМ і ОС. Кожна реальна ЕОМ чи ОС має конкретні значення основних технічних характеристик. Сучасні ЕОМ і ОС характеризуються великою кількістю різних технічних, експлуатаційних і економічних параметрів і показників. Практично врахувати всі характеристики ЕОМ і ОС неможливо. Багато з них, наприклад, ступінь розвитку системного програмного забезпечення, повнота функціонального контролю і діагностика несправностей, форма подання чисел і т. ін., в основному мають якісний характер і важко кількісно оцінюються. Доцільно визначити мінімальний набір технічних характеристик, що допускають кількісне трактування для оцінки значення кожної характеристики.

При обґрунтуванні застосування розподілених систем обробки даних необхідно зазначити їх особливості:

  • велику кількість взаємодіючих обчислювальних машин, що виконують функції збору, реєстрації, збереження, передачі, обробки і видачі інформації;

  • значні обчислювальні потужності;

  • розподіл обробки, збереження і використання даних;

  • доступ користувача до обчислювальних та інформаційних ресурсів мережі;

  • симетричний інтерфейс обміну даними між усіма вузлами мережі;

  • можливість управління всіма елементами мережі та її розширюваність.

У зв'язку з різноманіттям створюваних мереж вони класифікуються за низкою ознак:

  • технологічною структурою (централізована, децентралізована, кільцева, радіально-кільцева та ін.);

  • організацією зв'язку (з комутацією каналів, з комутацією повідомлень, з комутацією пакетів та ін.);

  • функціональним призначенням (універсальні та спеціалізовані);

  • організацією даних (без банків даних, з локальними банками даних, з централізованим банком даних).

Далі необхідно розглянути організацію локальної мережі на логічному рівні:

  • робочу систему, що реалізує інформаційні процеси, пов'язані з організацією, збереженням, пошуком і обробкою даних;

  • термінальну систему, що керує роботою термінального устаткування і здійснює підготовку завдань користувачів, сполучення пунктів знімання даних;

  • адміністративну систему, що керує процесами функціонування інформаційно-обчислювальної мережі;

  • інтерфейсну систему, що реалізує функції, пов'язані з перетворенням процедур управління і переданої інформації в умовах взаємодії з іншими мережами;

  • комунікаційну систему, орієнтовану на виконання функцій із забезпечення взаємодії всіх систем /управління потоками даних, їх маршрутизація і комутація/.

Даний розділ повинен всебічно показати всі питання технічного забезпечення процесу управління і побудови інформаційної системи організації.

^ Обґрунтування економічної ефективності проекту

Розрахунок економічної ефективності проекту вміщує порівняння вартісних витрат на експлуатацію ІС з вартісними витратами експертизи базового варіанта: ручного чи альтернативного, з використанням інших інструментальних засобів і технологічних рішень. При обґрунтуванні економічної ефективності необхідно враховувати витрати на придбання й освоєння інструментальних засобів, а також проектування.

^ Критерії оцінки ефекту від автоматизації управлінської діяльності. Автоматизація кожного управлінського процесу повинна або зменшувати розмір витрат на управління, або змінювати якісні характеристики управлінського процесу, що впливають на величину економічної вигоди, яка одержується підприємством.

У загальному випадку витрати на управління складаються з фонду оплати праці керівників і вартості інформаційного забезпечення діяльності керівників. Однак існують ще два, можливо, найважливіші компоненти витрат на управління — це втрачена вигода від неухвалених вчасно рішень і оплата помилкових рішень.

Автоматизована система управління дозволяє поліпшити управління підприємством. Якість управління може визначатися таким набором параметрів процесу ухвалення рішень:

  • середнім часом ухвалення рішення (швидкість реакції);

  • частотою помилкових рішень (імовірність ухвалення неправильного рішення);

  • середніми витратами на ухвалення рішення;

  • збитками від необґрунтованих рішень за визначений період;

  • швидкістю виявлення помилок в ухвалених рішеннях.

Ефект від поліпшення кожного з наведених параметрів підрозділяється на обчислювальний і необчислювальний. Якщо при оцінюванні доцільності впровадження інформаційної системи спиратися тільки на аналіз прибутку на інвестований в автоматизацію капітал, то зникне весь зміст удосконалювання управлінських процесів. Ціна досягнення (внаслідок удосконалювання параметрів процесу ухвалення рішень) таких цілей, як підвищення якості обслуговування замовників, зростання конкурентоспроможності, не піддається точному грошовому вимірюванню.

Своєчасність ухвалення й імовірність одержання правильного рішення, як правило, зростають, якщо вся інформація, яка необхідна для ухвалення рішення, пропускається через корпоративну інформаційну систему, а не локалізується в паперових архівах і персональних комп'ютерах окремих служб і підрозділів. Цілком реальною є ситуація, коли комплексна автоматизація системи управління є єдино можливим шляхом для виживання підприємства в конкурентній боротьбі. Чітке визначення цілей, що повинні бути досягнуті в результаті впровадження нових автоматизованих технологій управління, є відправним пунктом при оцінюванні доцільності витрат на автоматизацію управлінської діяльності. Ціна, яку керівництво підприємства згодне заплатити за досягнення цих цілей, найчастіше є головним критерієм при ухваленні рішення про інвестиції в конкретний проект автоматизації.

^ Ефект від впровадження комплексної системи автоматизації. Ефективність економічної діяльності підприємства в результаті комплексної автоматизації системи управління може виявлятися по-різному. Як можливі фактори, що визначають сукупний ефект від автоматизації, часто розглядають такі:

  • якісне поліпшення процесів підготовки й ухвалення рішень;

  • зменшення трудомісткості процесів обробки і використання даних;

  • економія умовно-постійних витрат за рахунок можливого скорочення адміністративно-управлінського персоналу управління;

  • переорієнтація персоналу, звільненого від рутинних задач обробки даних, на більш інтелектуальні види діяльності;

  • стандартизація бізнес-процесів у всіх підрозділах підприємства;

  • оптимізація виробничої програми підприємства;

  • скорочення термінів обігу оборотних коштів;

  • встановлення оптимального рівня запасів матеріальних ресурсів і обсягів незавершеного виробництва;

  • зменшення залежності від конкретних фізичних осіб, які є "власниками" інформації чи технологій обробки даних;

  • використання непомітних (схованих) для виконавців технологій контролю роботи, які вони виконують.

Безумовно, керівника цікавлять не гіпотетичні перспективи ("у мене буде точніше, швидше і якісніше"), а конкретні фінансові результати від впровадження інформаційних технологій.

З економічної точки зору явна вигода від реалізації проекту комплексної автоматизації уявляється як різниця між отриманим результатом і зазнаними витратами. Як уже зазначалося, оцінка отриманого ефекту може бути зроблена лише керівником підприємства при зіставленні досягнутих результатів із поставленими цілями удосконалювання системи управління. Попередня оцінка економічної вигоди, що може одержати підприємство від автоматизації процедур управління, виконується експертним шляхом.

На вибір можливі такі напрямки розрахунку економічної ефективності:

  • порівняння варіантів організації ЕІС з комплексу задач (наприклад, порівняння ЕІС, пропонованої в проекті, з існуючою);

  • порівняння варіантів організації інформаційної бази комплексу задач (файлова організація і база даних);

  • порівняння варіантів організації технологічного процесу збору, передачі, обробки і видачі інформації;

  • порівняння варіантів технології проектування ЕІС (наприклад, індивідуального проектування з методами, які використовують пакети програм чи модельного проектування);

  • порівняння варіантів технології внутрішньомашинної обробки даних.

У розділі “^ Розрахунок економічної ефективності проекту” в залежності від обраного напрямку повинна бути викладена методика розрахунку економічної ефективності проекту.

Вибір раціональних рішень по розробці і впровадженню ІС вимагає оцінки ефективності її використання.

Це дозволяє:

  • установити необхідність і доцільність використання ІС;

  • вибрати найбільш раціональний варіант ІС і усі види її забезпечення;

  • визначити оптимальний склад методів і засобів автоматизації проектування стосовно до конкретного підприємства (підрозділу);

  • оцінити обсяги поточних витрат у процесі експлуатації ІС;

  • оцінити очікувані від впровадження ІС результати.

Результати розрахунку показників економічної ефективності проекту необхідно подати у формі таблиць, графіків. Тут варто визначити поліпшення якісних характеристик процесу управління відповідним об'єктом і оцінити вплив автоматизованого комплексу задач на ефективність діяльності органів управління і кінцевих результатів.


^ Варіант 1. Оцінка економічної ефективності впровадження універсального програмного продукту (на прикладі 1С: Бухгалтерія).


1С: Бухгалтерія – універсальна система для автоматизації бухгалтерського обліку на підприємстві. За рахунок своєї універсальності 1С: Бухгалтерія може бути використана для ведення будь-яких розділів бухгалтерського обліку на підприємствах різних типів. Різноманітні і гнучкі можливості 1С: Бухгалтерії дозволяють використовувати її і як досить простий наочний інструмент бухгалтера, і як засіб повної автоматизації обліку від ведення первинних документів до формування звітності.

Для оцінки економічної ефективності використовують: чистий приведений дохід (NPV), індекс прибутковості або рентабельності (PI), період окупності (РР), внутрішню норму прибутковості(IRR).



  1. Метод визначення чистої поточної вартості (NPV):

, де


CFt – надходження коштів наприкінці періоду t;

k –норма прибутковості;

І0 – первісне вкладення коштів (капітальні витрати);

Іt - інвестиційні витрати в період t (поточні витрати).

Проект вважається ефективним, якщо NPV>0. Чим більше величина NPV, тим більш ефективний проект.

Витрати на ІС у загальному випадку можуть включати наступні основні елементи:

  1. Капітальні витрати:

    • витрати на придбання і доставку комп'ютерної техніки;

    • витрати на придбання програмного забезпечення (ПЗ) загального призначення, що поставляється не разом з комп'ютерною технікою;

    • витрати на придбання прикладного і розробку спеціального ПЗ;

    • витрати на установку, налагодження і настроювання ІС під конкретні умови експлуатації і т.д.;

  2. Поточні витрати:

    • заробітна плата з нарахуваннями обслуговуючого персоналу;

    • витрати на перенавчання і перепідготовку персоналу;

    • витрати на ремонт, технічне обслуговування і модернізацію комп'ютерної техніки, включаючи амортизаційні відрахування;

    • витрати на електроенергію;

    • вартість паперу, картриджів, дискет і т.п.;




  1. Метод розрахунку індексу прибутковості або рентабельності інвестицій (PI):

,

Індекс прибутковості або рентабельності інвестицій повинен бути більше або рівним 1. У такому випадку впровадження ІС є ефективним.


  1. Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку (IRR), така процентна ставка, при якій чиста поточна вартість дорівнює нулю. Внутрішня норма прибутковості IRR, що розраховується як ставка відсотку, при якій проект є беззбитковим, повинна бути більше норми дисконту:



Проект вважається ефективним, якщо IRR>k


  1. Метод розрахунку періоду окупності. Період окупності РР повинен бути більше періоду життєвого циклу ІС:

,

Чим менше період окупності, тим більше ефективний проект впровадження ІС.

Розглянемо умовний приклад впровадження 1С: Бухгалтерії на підприємстві. До вартісних показників можна віднести наступні:

- капітальні вкладення, що включають придбання ЕОМ (4 комп'ютери вартістю 2500,00 грн. кожний); програма 1С: Підприємство 7.7 Комплексне постачання вартістю 8100,00 грн.; навчання персоналу роботі з даним програмним забезпечення – безкоштовно.

- витрати на сервісне обслуговування програмного забезпечення сторонньою організацією 50 грн на місяць.

- витрати на електроенергію розраховуються виходячи з кількості ЕОМ (4), споживаної потужності кожного комп'ютера (200 Вт), часу роботи кожного комп'ютера на протязі місяця (8*22) і вартості 1 Квт електроенергії (0,36 грн. 1 Квт).

- витрати на проведення профілактичних і ремонтних робіт 60 грн у рік на 1 комп'ютер.

- витрати на допоміжні матеріали й устаткування: папір 17 грн у міс. (500 аркушів), заправка картриджу 28,20 грн. на 2000 аркушів; раз у 2 роки заміна клавіатури (56,00 грн.), миші (16,00 грн) і друкуючого картриджу (410,00 грн.)

Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту й ефективності від впровадження 1С: Бухгалтерії зведені в табл. 1

Таблиця 1.

Вихідні дані для розрахунку економічного ефекту й ефективності.


№ п/п

Показник

Вартість

1

термін корисної експлуатації комп'ютерів і програми

10, років

2

ліквідаційна вартість комп'ютерів і програми

0,00 грн

3

середньомісячна зарплата одного бухгалтера на місяць

800,00 грн

4

нарахування на ФОП

37,5%

5

капітальні витрати (4*2500,00 +8100,00)

18100,0 грн

6

витрати на електроенергію річні (200*4*8*22*0,36*12/1000)

608,25 грн

7

витрати на сервісне обслуговування річні (50,00*12)

600,00 грн

8

витрати на проведення ремонтних робіт річні (4*60,00)

240,00 грн

9

витрати на допоміжні матеріали річні (17,0*12+3*28,2)

288,60 грн

10

витрати на допоміжні матеріали в 2,4,6,8 роках ((56+16+410)*4)

1928,00 грн

11

ставка дисконтування

10%


Економічний ефект від впровадження автоматизації ведення бухгалтерського обліку визначається як різниця між отриманим результатом (економія ресурсів від «неприйняття» на роботу додаткового бухгалтера) і понесеними витратами (витрати на покупку і встановлення комп'ютерів і покупку і впровадження програмного забезпечення). У даній ситуації при вихідних даних (табл. 1.) економічний ефект за 10 років складе:


Э = (800*1,375*12*10) – (18100+6082,5+6000+2400+2886+(1928,0*4) = 132000-43180,5 = 88819,5 грн.


1. Розрахуємо чисту поточну вартість (NPV):





2. Розрахуємо рентабельності інвестицій (PI):


PI = 81105,00/ (15564,00+18100,00) = 2,41


3. Розрахуємо внутрішню норму прибутку (IRR):

Для визначення IRR необхідно мати два значення NPV: позитивне і негативне.

При k1 NPV>0,

При k2 NPV<0.

При k1=10%, NPV = 47441,00 грн

При k2=50%, NPV = -5095,00 грн





Проект ефективний, тому що IRR> k1


4. Розрахуємо періоду окупності:


PP = 18100/ 13200 = 1,37 року


Період окупності трохи більше 1 року. Відповідно проект є ефективним.

На основі проведених розрахунків можна зробити висновок, що за всіма показниками впровадження зазначеної програми є ефективним.


У кінці роботи наводяться висновки з проекту, визначаються шляхи його впровадження на об'єкті і напрямки подальшого розвитку й удосконалювання ЕІС.

Схожі:

Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ інноваційний менеджмент для студентів економічних спеціальностей
В практичній частині по кожному завданню приведені методичні вказівки до роз'вязання завдань, а також приклади розрахунку задач
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни економіка підприємства для студентів заочної форми навчання
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни Єкономіка підприємства включають перлік практичних завдань, методичних...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни "Логістика" для студентів спеціальностей "Менеджмент організацій"
Метою виконання розрахункової роботи з курсу "Логістика" є закріплення та поглиблення теоретичних знань, які одержав студент під...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ інвестиційний менеджмент для студентів економічних спеціальностей
Розрахункова робота складається з трьох частин.: кредитна політика, вексельний оборот та оцінка акцій в кожній темі розглядаються...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни "Контролінг" для студентів спеціальності "Менеджмент організацій"
Виконання розрахункової роботи передбачає розв’язання 2-х взаємопов’язаних завдань, які охоплюють теми
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ інвестиційний менеджмент" для студентів спеціальності „Менеджмент організацій"
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „Інвестиційний менеджмент”/ Укладачі: О. М. Теліженко, Ю. В. Галинська,...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей iconВ. Б. Уфимцева методичні вказівки до розрахунково-графічної роботи
«Інформаційні системи в менеджменті», «Управлінські інформаційні системи в аналізі І аудиті»
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни «корпоративне управління» для студентів спеціальності "Менеджмент організацій" денної форми навчання
Загальні положення щодо виконання розрахункової роботи з дисципліни "корпоративне управління" 4
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки та завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни
Методичні вказівки та завдання до виконання розрахункової роботи з дисципліни «Організація планування та управління підприємством»...
Методичні вказівки до виконання розрахункової роботи з дисципліни „ Інформаційні системи в менеджменті для студентів економічних спеціальностей iconМетодичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни «Вступ в інформаційні технології в менеджменті» Частина 1 для студентів спеціальності 050. 201

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи