1 Правила складання та оформлення документів icon

1 Правила складання та оформлення документів




Скачати 279.7 Kb.
Назва1 Правила складання та оформлення документів
Дата24.05.2013
Розмір279.7 Kb.
ТипДокументи

3

Вступ

Документаційне забезпечення управління – важлива складова діяльності будь-якої установи, підприємства, організації. Оформлення юридичних документів і організація їх обігу відіграють важливу роль у конкурентоспроможності підприємств різних форм, яка залежить не лише від їх технічної оснащеності, а й від документаційного фактора.

Документаційна діяльність підприємства охоплює всі операції з підготовки, складання, погодження та оформлення юридичних документів. Зафіксована в юридичних документах інформація є основою будь-якого бізнесу. Дуже важливим для управлінської діяльності є юридичне значення документів, тому що вони є формою вираження прав.

Метою та завданням вивчення дисципліни є:

  • одержання основоположних знань у такій важливій галузі системи правознавства, як юридичні документи, які створюються в процесі діяльності підприємства;

  • набуття практичних навичок і вмінь щодо методів і способів раціонального і ефективного складання юридичних документів, що створюються не лише на підприємстві, а і за його межами, у відповідності до спеціальних нормативно-правових актів, а саме: цивільного, цивільно-процесуального, господарського, господарсько-процесуального, трудового кодексів, інструкції з діловодства та ін.

На самостійне вивчення студентами виносяться теми, перелік яких наводиться нижче:

Тема 1 Правила складання та оформлення документів.

Тема 2 Складання й оформлення службових документів.

Тема 3 Діловодство юридичної служби підприємства.

Тема 4 Договірні документи.

Тема 5 Юридичні документи щодо приймання продукції за кількістю й якістю.

Тема 6 Претензійно-позовні документи.

Тема 7 Документи щодо забезпечення законності, збереження майна підприємства.

Тема 8 Кадрове діловодство.

Тема 9 Нотаріальне оформлення окремих цивільно-правових документів.

4

^ Методичні рекомендації щодо організації самостійного вивчення студентами вищеназваних тем


Тема 1 Правила складання та оформлення документів


План

1 Основні реквізити документа.

2 Внутрішнє та зовнішнє погодження документів.

3 Основні вимоги до тексту документа

Вивчаючи перше питання, слід звернути увагу на те, що для того щоб документ мав юридичну силу, необхідно у процесі створення врахувати його специфічні особливості. Залежно від функцій документа встановлюється набір реквізитів, тобто елементів, розміщених у певній послідовності. Вимоги до оформлення документів відображені в Постанові Кабінету Міністрів України “Про затвердження примірної інструкції з діловодства” від 17.10.1997 р., №1153. Зазначена Інструкція регламентує не тільки склад реквізитів, а й послідовність їх розміщення у документі.

Вивчаючи друге питання, слід знати, що у разі потреби в оцінці доцільності документа, його обґрунтованості та встановлення відповідності законодавству здійснюється погодження проекту документа.

Погодження може здійснюватися як на підприємстві (зі структурними підрозділами) посадовими особами, які відповідно до їх компетенції займаються питаннями, порушеними у проекті документа, - внутрішнє, так і за його межами – зовнішнє.

Внутрішнє погодження оформляється візуванням проекту документа посадовою особою. Віза вміщує: особистий підпис, ініціали та прізвище особи, яка візує документ, та дату візування.

Вивчаючи третє питання, слід звернути увагу на те, що текст документів на папері формату А4 друкують через 1,5 міжрядкового інтервалу, а формату А5 – через 1 міжрядковий інтервал. Тексти документів, що готуються до друку, друкуються через 2 міжрядкових інтервали.


5

Текст – головний елемент документа. Текст документа повинен містити повну аргументовану інформацію, викладену стисло, грамотно, зрозуміло та об’єктивно, без повторів та вживання слів і зворотів, які не несуть змістового навантаження. Він складається з логічних елементів: вступу, доказу, закінчення.


^

Список рекомендованої літератури


1. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства” від 17. 10. 1997 р., №1153.

2. Примірна інструкція з діловодства від 17.10.1997 р., № 1153.

3. Діденко А.Н. Сучасне діловодство. - К: Либідь, 1992.

4. Коваль А.П. Ділове листування. – К.: Либідь, 1992.

5. Паламар Л.М., Кацівець Г.М., Мова ділових паперів. – К.: Либідь, 1993.

6. Козоріз В.П., Лапицька Н.І. Загальне і кадрове діловодство / Навчальний посібник. К.: МАУП, 2002.

7. Рожнов В.С. Загальне і кадрове діловодство. К.: ТКК “Персонал”, 1996.

8. Головач А.С. Оформление документов. – К.: Выща школа, 1983..

^

Тема 2 Складання й оформлення службових документів



План

1 Організаційно-правові документи.

2 Основні вимоги до документів: статуту, установчого документу, інструкції, наказів з основної діяльності, протоколу, договору, факсу, телефонограми.


Вивчаючи самостійно перше та друге питання, які взаємопов’язані, слід перш за все знати, що до основних організаційно-правових документів належать положення, статути, інструкції.

Зміст перелічених вище документів визначений у статті 57 ЦК України.


6

Основні вимоги до оформлення положення, статуту, інструкції, наказів з основної діяльності, протоколу, договору, факсу визначені в Інструкції з діловодства.

^

Список рекомендованої літератури


1. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Примірної інструкції з діловодства” від 17. 10. 1997 р., №1153.

2. Головач А.С.Оформление документов. – К.: Выща школа, 1983.

3. Діденко А.Н. Сучасне діловодство. - К: Либідь, 1992.

4. Коваль А.П. Ділове листування. – К.: Либідь, 1992.

5. Паламар Л.М., Кацівець Г.М., Мова ділових паперів. – К.: Либідь, 1993.

6. Козоріз В.П., Лапицька Н.І. Загальне і кадрове діловодство: Навчальний посібник. К.: МАУП, 2002.

7. Рожнов В.С. Загальне і кадрове діловодство. К.: ТКК “Персонал”, 1996.

8. Примірна інструкція з діловодства від 17.10.1997 р., № 1153.


Тема 4 Договірні документи


План

1 Загальна методика укладення „надійного” договору.

2 Структура договору та його основні умови.

3 Укладення, внесення змін і розірвання договорів.


Вивчаючи перше питання, слід звернути увагу на те, що реалізація комерційних планів будь-якого підприємця неможлива без складання угод і укладання договорів, тому що договір – це форма, в якій втілюються задуми та розрахунки бізнесменів, їх прагнення отримати прибуток. Займатися підприємництвом і не укладати договорів просто неможливо.

Всі ділові взаємовідносини між суб’єктами ринку регламентуються законодавством і тими умовами, які вони передбачили у своїй угоді, і успіх всього комерційного заходу або операції часто залежать від того, як таку угоду складено і оформлено. Це й не дивно, оскільки саме в договорі

7

визначаються права і обов’язки сторін, їх відповідальність, ціна, строки, порядок розрахунків тощо.

Отже: ЩО ТАКЕ ДОГОВІР ВЗАГАЛІ ?

Це не тільки документ, необхідний для того, щоб оприбуткувати кошти на ваш розрахунковий рахунок. Договір – це в першу чергу угода сторін, акт, у якому виражена їхня взаємна згода діяти спільно в інтересах взаємної вимоги. Якщо взаємна згода сторін відсутня, то немає і договору.

^ ЯКИМ МАЄ БУТИ “НАДІЙНИЙ” ДОГОВІР ?

Це договір, який, по-перше, укладено в ваших інтересах; по-друге, він не порушує чинного законодавства; по-третє, ваші інтереси юридично надійно захищені, а обов’язки вашого контрагента за договором суворо забезпечені його відповідальністю, і, по-четверте, в ньому немає жодного “підводного каменя” або так званих “юридичних мін”. Наявність останніх у договорі створює серйозну загрозу всій угоді і може звести нанівець будь-який прекрасний і добре опрацьований з економічної точки зору комерційний проект.

Як правило, будь-якій угоді і відповідно - договору передує серйозна робота з пошуку належного партнера за попередньою узгодженістю основних моментів передбачуваної операції і т.п. А тому для тих, хто починає безпосередню роботу з узгодження всіх конкретних умов майбутнього контракту, нам хотілося б запропонувати деякі рекомендації, що можуть стати у пригоді.

ЧОТИРИ ОСНОВНІ ПРАВИЛА укладення угоди будь-якого виду.

1. Необхідно чітко уявити, що ви “затіяли”, що ви хочете зробити і що бажаєте отримати.

На жаль, істини “знай, чого бажаєш”, дотримуються не всі. Ніхто й ніколи вам не зможе допомогти, якщо ви, маючи на меті підписати договір, не до кінця усвідомили не лише деталі угоди, але й найважливіших її моментів. Правда, дана рекомендація швидше з області психології, ніж права; проте її значення не зменшується.

Спробуйте створити ідеальну модель передбачуваної операції, що за чим іде, що повинні зробити ви, що повинен зробити ваш контрагент тощо. Накресліть приблизну схему

8

майбутньої операції, розбийте її на етапи і строки – від укладення договору до його виконання, що і як має бути зроблено на кожному етапі, що для цього необхідно, прорахуйте можливий ризик. Після цього ви будете чітко уявляти собі захід, який має відбутися, і будете володіти ситуацією, а також можна приступати до складання формулювань умов договору, звертатися за консультаціями до фахівців, готувати всі необхідні документи і т.п.

2 Проект передбачуваного договору краще готувати самому, ніж довіряти це контрагенту.

Коли говорять: “Краще вам готувати договір”, - то не мають на увазі, що його готувати повинні ви особисто, а мається на увазі, що автором проекту договору буде ваша сторона. Конкретно складати проект договору повинні фахівці відповідного профілю.

Можете не хвилюватися, ваш контрагент не буде особливо перейматися чужими прибутками і складе договір “під себе”, а ваш інтерес він буде просто, так би мовити, брати до уваги. Дане положення природне, його механізм розкриє вам будь – який психолог. Тому “чужий договір” ви будете враховувати свої інтереси, але ініціатива з вашого боку вже буде втрачена. Таку велику “фору” своєму, навіть дуже доброму і порядному, партнерові давати все – таки не варто.

3 Ніколи не підписуйте договір, доки його не переглянув і не завізував ваш юрист.

Це одне з найголовніших правил, яким має керуватися кожний підприємець. За своєю значущістю це правило справедливо може бути віднесено до “золотої заповіді бізнесмена”. Будь-який договір – це завжди юридичний документ, і “гріш йому ціна”, якщо його складали некомпетентні особи. Юрист запропонує змінити формулювання, роз’яснити вам правові наслідки тієї чи іншої умови, порекомендує вам свій варіант статті, пункту тощо.

За кордоном жоден підприємець кроку не зробить без свого адвоката, оскільки прекрасно розуміє, що інколи порада юриста допоможе уникнути великих збитків, а то й попередить банкрутство.


9

Чимало підприємців широко застосовують на практиці різні форми типових договорів, добре що й відповідної літератури з цього питання більш ніж достатньо. Та й дані вказівки містять приблизні форми договорів. Їх використання значно спрощує процес складання конкретного договору і дає можливість людям, які не мають спеціальної освіти, більш – менш орієнтуватися у складних юридичних відносинах. Проте треба враховувати, що універсального договору, здатного надійно забезпечити ваш бізнес, не існує. Договір – це акт індивідуальний, і типова форма ніколи не зможе замінити живого фахівця.

4. Не допускайте двозначності і недомовок.

Формулюючи умови договору, не допускайте двозначності, розмитості фраз, нечіткості. У договорі має значення кожна буква, кожна кома. Якщо вам щось незрозуміло – запитайте у спеціаліста: що означає даний термін, який смисл має те чи інше словосполучення, фраза тощо. Пам’ятайте, що ваш контрагент у випадку спору буде–яке “хистке” формулювання намагатися інтерпретувати на свою користь. Більше того, ваш партнер може спеціально внести до договору важко зрозуміле для вас (але добре зрозуміле йому самому) положення, у якому ваші інтереси будуть обмежені з найнесподіванішого для вас боку.

Вивчаючи друге питання, слід звернути увагу на структуру договору. Він має складатися з чотирьох частин:

Преамбула (або вступна частина).

Предмет договору. Права та обов’язки сторін.

Додаткові умови договору.

Інші умови договору.

Преамбула (вступна частина) договору містить такі основні положення:

1 Назва договору (договір купівлі – продажу, поставки, комісії, на надання брокерських послуг, оренди, про спільну діяльність тощо).

Точна назва договору відразу ж пояснить тим, хто його читає, про які правовідносини йде мова. Якщо назви немає, то перш ніж зрозуміти, про що договір, його доведеться прочитати


10

і лише тоді розібратись з ним по суті. Дана обставина викликає у будь – якого читача природне почуття деякого роздратування, а це буде досить небажано, якщо брати до уваги, що договір буде читати суддя або податковий інспектор.

2 Дата підписання договору.

Дуже часто доводиться стикатися з такою ситуацією, коли підприємці, уклавши договір, не проставляють число, місяць і рік його підписання. Подібна практика просто неприпустима. Справа в тому, що з датою підписання договору пов’язані правильне визначення моменту його укладання та встановлення завершення строку дії, а отже, і тих юридичних наслідків, які з цим пов’язані.

Якщо сторони підписують договір у різний час, то він вважається укладеним з моменту підписання його останньою стороною.

3 Місце підписання договору (місто або населений пункт).

Місце складання угоди – це не просто формальність; ця умова має інколи дуже велике юридичне значення. За законодавством місцем складання угоди визначаються:

а) правоздатність і дієздатність осіб, які складають угоду;

б) форма угоди;

в) зобов’язання, що виникають з угоди (хоча в цьому випадку сторони в договорі можуть передбачити інше положення).

Це особливо важливо при укладанні зовнішньоторговельних контрактів і договорів з фірмами держав - членів СНД.

4 Повна фірмова назва контрагентів, під якою вони зареєстровані у реєстрі державної реєстрації.

5 Назва сторони за договором (наприклад, “підрядник”, “постачальник”, “орендар” тощо). Це необхідно для того, щоб у тексті договору кожного разу не повторювати повністю назву фірми.

6 Точна назва посади, прізвища, імені, по батькові, що підписує договір, а також назва документа, з якого випливають її повноваження на підписання договору.

Вивчаючи третє питання, студенти повинні усвідомлювати, що виконання положень, які відносять до

11

порядку укладення і виконання договорів, також мають принципове значення, оскільки при їх недотриманні договір може бути визнаний недійсним або, навпаки, не розірваним.

Допускаються усна і письмова форми господарських договорів (статті 639 ЦКУ і 181 ГКУ).

За загальним правилом (за деякими винятками) господарські договори укладають у письмовій формі.

Обов'язкова письмова форма договорів визначена ЦКУ і ГКУ щодо конкретних видів договорів. У деяких видах договорів встановлене обов'язкове їх нотаріальне засвідчення.

Письмова форма договору передбачає складання договору у формі єдиного документа, підписаного сторонами і скріпленого печатками.

Причому як письмова форма договору, так і його нотаріальне засвідчення можуть застосовуватися за рішенням сторін і тоді, коли законодавчо це не є обов'язковим.

Письмовий договір може бути укладений спрощеним способом, а саме: шляхом обміну листами, телеграмами, телефонограмами і т.п., а також шляхом підтвердження прийняття замовлень до виконання. У такій формі можуть укладатися договори, тільки тоді, коли інша обов'язкова форма договору прямо не визначена законодавчо.

Головне, на що треба звернути увагу щодо договорів, які укладаються спрощеним способом, це наявність письмового документа кожної зі сторін, що підтверджує домовленості. Якщо, наприклад, замовник направив замовлення у письмовій формі, а виконавець підтвердив свою згоду тільки усно, такий договір не буде вважатися укладеним у письмовій формі спрощеним способом. Навпаки, якщо сторони обмінялися названими вище документами, такий договір вважається укладеним у письмовій формі з його правочинністю, що випливає з письмового договору.

Зміст (умови) договору може формуватися на таких основах (стаття 179 ГКУ):

- вільного волевиявлення сторін;

- зразкових договорів, рекомендованих органом управління суб'єктами господарювання (сторони можуть вносити зміни в умови зразкових договорів);

12

- типових договорів, затверджуваних КМУ або іншими органами державної влади (сторони не мають права відхилятися від змісту типових договорів, але можуть конкретизувати умови);

- договору приєднання, запропонованого одною стороною для інших можливих суб'єктів (такі суб'єкти, вступаючи в договір, не мають права вимагати зміни його умов).

Тільки договори, що укладаються на основі вільного волевиявлення сторін, можуть бути складені як у формі єдиного документа, так і спрощеним способом. Договори, що укладаються на основі приблизних, типових договорів, складаються у формі єдиного документа.

Моментом укладання договору є таке: (статті 639 - 640 ЦКУ):

- при укладанні договору в усній формі - момент, коли досягнута усна домовленість;

- при укладанні договору в письмовій формі: якщо договір укладений у формі єдиного документа - момент підписання сторонами такого договору; якщо спрощеним способом - момент одержання стороною, що направила пропозицію укласти договір, відповіді іншої сторони про прийняття цієї пропозиції;

- якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному засвідченню або державній реєстрації - момент відповідно нотаріального засвідчення або держреєстрації (якщо необхідні і нотаріальне засвідчення, і держреєстрація, то договір вважається укладеним з моменту, коли виконані обидві ці вимоги).

Внесення змін у договір (статті 651-654 ЦКУ і 188 ГКУ).

Для внесення змін в укладений договір зацікавлена сторона направляє іншій стороні свої пропозиції. Протягом 25 днів (з урахуванням часу поштового звертання) сторона, що одержала таку пропозицію, повинна дати свою відповідь.

Якщо відповідь не отримана або сторона, що одержала пропозиції, не згідна прийняти зміни до договору, вони можуть бути внесені тільки за рішенням суду. Підставами для такого рішення суду є непередбачені обставини, які виникли в ході виконання договору. У загальному випадку це такі обставини,


13

що якби про них було відомо при укладанні договору, то договір не був би укладений.

Допускається внесення змін до договору однією стороною без одержання згоди іншої сторони, тільки якщо право на зміну умов договору надано стороні договору самим договором або законом.

Момент, з якого зміни вважаються внесеними до договору - це момент одержання згоди іншої сторони, або підписання сторонами змін до договору, або день набрання сили рішення суду, або день, зазначений у рішенні суду, або день внесення змін до договору однієї зі сторін, що має на це право.

Зміни до договор оформляються в тій же формі, у якій був укладений сам договір, тобто у формі єдиного документа або у формі обміну листами, телеграмами і т.п., якщо договір укладений у письмовій формі. З нотаріальним засвідченням або держреєстрацією змін, якщо такі вимоги встановлені щодо даного договору.

Розірвання договорів.

Договори можуть бути розірвані з ініціативи однієї зі сторін при одержанні згоди іншої сторони, а також за рішенням однієї зі сторін, якщо договором або законом їй надане таке право. При незгоді іншої сторони (неотриманні згоди протягом 25 днів) сторона - ініціатор розірвання договору може звернутися до суду.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано ними до моменту розірвання договору, якщо таке право не обговорене договором або не встановлено законом.

Моментом розірвання договору, як і при внесенні в нього змін, є дата досягнення (підписання) згоди про розірвання, дата вступу в силу рішення суду або дата, визначена у рішенні суду.

Оформлення розірвання договору.

Розірвання договору оформляється в такій же формі, у якій укладений сам договір, відповідно в усній, письмовій (у формі єдиного документа або в спрощеній формі) з необхідним нотаріальним засвідченням і/або держреєстрацією.


14

Відзначимо, що правильне складання й оформлення змін до договору і особливо його розірвання мають важливе значення з позицій податкового обліку результатів господарських операцій.

Якщо, наприклад, у договір вносять зміни щодо цін на товари (роботи, послуги), що вже були проставлені, то відповідно коректуються податкове зобов'язання за ПДВ, валовий доход продавця і податковий кредит, валові витрати покупця.

Якщо зроблено передоплату, а ціни на товари зменьшені, то у змінах до договору повинно бути оговорено, що зайва сума, отримана продавцем, повинна бути повернута. Крім того, повинен бути зазначений термін повернення.

Справа у тому, що, як буде показано нижче, термін виконання договору є його істотною умовою, отже, і зміни до договору, що складаються за тими ж самими правилами, що і сам договір, також повинні мати термін їх виконання. Наприклад, якщо термін повернення зайво сплачених сум не оговорений, такі суми будуть розглядатися для продавця як отримана їм безповоротна фінансова допомога (включається у валовий доход продавця). У тому випадку, коли термін повернення зазначений, але в цей термін кошти не повернуті, до моменту їх повернення вони можуть бути прирівняні до поворотної фінансової допомоги, за якою до валового доходу одержувач враховує або умовно нараховані відсотки за користування нею, або саму.

Розірвання договору може відбутися до початку його виконання або в ході виконання. У ЦКУ і ГКУ детально не регламентовані питання зобов'язань сторін при розірванні договорів. Але із загального контексту норм цих кодексів можна зробити такі висновки.

Якщо договір розірвуть на етапі, коли сторони ще фактично не приступили до його виконання, але покупцем (замовником) була зроблена передоплата, кошти підлягають поверненню в терміни, зазначені в угоді про розірвання договору. У даному випадку правильно складена угода про


15

розірвання договору буде підставою для виключення цих сум з податкового обліку обох сторін.

Про ті випадки, коли договір частково виконаний або сторони зазнали втрати, пов'язаних з виконанням своїх зобов'язань, в угоді про розірвання договору повинні бути визначені всі нюанси відшкодування кожній зі сторін іншій стороні, що зазнали втрат. Наприклад, якщо виконавцем виконана частина робіт, то повинна бути визначена їх

договірна вартість, що буде врахована при визначенні баз оподаткування. Якщо товарно-матеріальні цінності повертаються стороні, що передала, у тому ж самому кількісному і якісному стані, їх вартість вираховується з податкового обліку.

Сторони можуть зробити взаємозалік зазначених втрат, а в незарахованій частині одна сторона сплачує іншій стороні відповідну суму. У цьому випадку, з погляду податкового обліку, сторонами проводиться бартерна операція з частковою оплатою.

Якщо ж розірвання договору оформлене неправильно, то контролюючі органи можуть визнати розірвання недійсним. Це буде означати, що взаєморозрахунки між сторонами в податковому обліку зводяться по-іншому.

^

Список рекомендованої літератури


1. Господарський процесуальний кодекс // ВВР України. – 1992. - №6. – Ст. 56.

2. Господарський кодекс України. – К.: Видавничий дім “Скіф”, 2005.

3. Методичні рекомендації “Правове забезпечення діяльності підприємств” / Укладачі: В.І. Горевий, В.М. Завальний. – Суми: СНАУ, 2004.

4. Домбровський С.Ф. Організація правової роботи та юридичного обслуговування підприємств: Навчальний посібник. – Харків: Консум, 2005.


16

Тема 5 Юридичні документи щодо приймання продукції за кількістю і якістю

План


1 Зміст Інструкцій П-6, П-7 щодо приймання продукції (товарів) за кількістю та якістю.


Вивчаючи це питання, слід знати, що завідувачі складів та інші матеріально відповідальні особи, здійснюючи роботу з отримання, перевірки фактичної кількості і якості продукції і служба постачання, повинні виходити з того, що приймання товарно - матеріальних цінностей має вестися відповідно до

вимог, передбачених стандартами, технічними умовами, іншими обов’язковими правилами і особливо договором.

Значне місце в організації приймання продукції і товарів за кількістю і якістю займають Інструкції П-6, П-7.

Студенти повинні ретельно ознайомитися зі змістом зазначених інструкцій. Повне найменування першої - “Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного характеру і товарів народного споживання за кількістю” і другої - “Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю”.

Незважаючи на те, що вони були прийняті понад 40 років тому, відповідно до Постанови Верховної Ради України “Про порядок тимчасової дії на території України актів законодавства СРСР” вони діють і сьогодні в Україні.

^

Список рекомендованої літератури


1. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю / Затверджена Постановою Держарбітражу СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств СРСР. – 1975. - №2.

2. Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю / Затверджена Постановою Держарбітражу СРСР


17

від 25.04.1966 р. № П-7 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств СРСР. – 1975. - №2.

3. Законодавство України про стандартизацію, метрологію та сертифікацію. – К.: Юрінком Інтер. – 2003. – 448 с.

4. Методичні рекомендації “Правове забезпечення діяльності підприємств” / Укладачі: В.І. Горевий, В.М. Завальний. – Суми: СНАУ, 2004.

5. Стаматіна М.В. Типові форми юридичних документів. Договори, контракти, угоди, акти, позовні заяви, нормативні матеріали. – Харків: РВФ “Арсіс, ЛТД”, 2003. – 830 с.


^

Тема 6 Претензійно-позовні документи




План


1 Основні вимоги до складання претензії, відповіді на претензію.

2 Основні вимоги до оформлення позовної заяви, відзиву на позовну заяву.


Розглядаючи перше питання, слід звернути увагу на те, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, у тому числі, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ з захисту своїх порушених або оспорюваних законом інтересів.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, громадяни, що є суб’єктами підприємницької діяльності.

Угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою, якщо це обумовлено договором.

18

Це пов’язано з тим, що Конституційний Суд України, рішенням за справою №1-2/2002 р. від 09.07.2002 року визнав, що частина 2 ст.5 Господарського процесуального кодексу не відповідає частині 2 ст. 124 Конституції України, тобто пред”явлення претензій не є обов”язковим.

Справи за заявою прокурора чи його заступника, Рахункової палати, Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень порушуються господарським судом незалежно від вжиття сторонами заходів досудового врегулювання спорів.

Порядок досудового врегулювання господарських спорів не поширюється на спори про визначення договорів

недійсними, спори про визнання недійсними актів державних та інших органів, підприємств та організацій, які не відповідають законодавству і порушують права та інтереси підприємств та організацій (далі-акти), які охороняються законом, спори про стягнення заборгованості за опротестованими векселями, спори про стягнення штрафів Національним банком України з банків та інших фінансово - кредитних установ, а також на спори про повернення стягнення на заставлене майно.

Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов’язані поновити їх, не чекаючи пред’явлення претензії.

Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією.

У претензії зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред’являється; дата пред’явлення і номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії;


19

д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

Документи, що підтверджують вимоги заявника, додаються в оригіналах чи належним чином у засвідчених копіях. Документи, які має інша сторона, можуть не додаватися до претензії із зазначенням про це у претензії.

Претензія підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендаційним або цінним листом чи вручається під розписку.

Претензія підлягає розгляду у строк, передбачений договором, який обчислюється з дня одержання претензії.

У тих випадках, коли обов’язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством – виготовлювачем, претензії, пов’язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються у строк, передбачений у договорі.

Якщо до претензії не додано всі документи, необхідні для її розгляду, вони витребуються у заявника із зазначенням строку їх подання, який не може бути менше п’яти днів, не враховуючи часу поштового обігу. При цьому перебіг строку розгляду претензії зупиняється до одержання витребуваних документів чи закінчення строку їх подання. Якщо витребувані документи у встановлений строк не надійшли, претензія розглядається за наявними документами.

При розгляді претензії підприємства та організації в разі необхідності повинні звірити розрахунки, провести судову експертизу або вчинити інші дії для забезпечення досудового врегулювання спору.

Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов’язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

Про результати розгляду претензії заявника повідомляється у письмовій формі.

У відповіді на претензію зазначаються:

а) повне найменування і поштові реквізити підприємства, організації, що дають відповідь, та підприємства чи організації,


20

яким надсилається відповідь; дата і номер відповіді; дата і номер претензії, на яку дається відповідь;

б) коли претензію визнано повністю або частково, - визнана сума, номер і дата платіжного доручення на перерахування цієї суми чи строк та засіб задоволення претензії, якщо вона не підлягає грошовій оцінці;

в) коли претензію відхилено повністю або частково, - мотиви відхилення з посиланням на відповідні нормативні акти і документи, що обґрунтовують відхилення претензії;

г) перелік доданих до відповіді документів та інших доказів.

Коли претензію відхилено повністю або частково, заявнику повинні бути повернуті оригінали документів,

одержаних з претензією, а також надіслані документи, що обґрунтовують відхилення претензії, якщо їх не має у заявника претензії.

Відповідь на претензію підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендаційним або цінним листом чи вручається під розписку.

Якщо у відповіді про визнання претензії не повідомляється про перерахування визнаної суми, заявник претензії по закінченні 20 днів після одержання відповіді має право пред’явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми. До розпорядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розмір визначеної суми, то до розпорядження також додається копія претензії.

Розглядаючи друге питання, слід звернути увагу на те, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином-суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

  1. найменування господарського суду, до якого подається заява;


21

2) найменування сторін; їх поштові адреси, найменування і номери рахунків сторін у банківських установах;

3) документи, що підтверджують за громадянином статус суб’єкта підприємницької діяльності;

4) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

5) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

6) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

7) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Такий самий обов’язок покладається на позивача у разі залучення господарським судом до участі у справі іншого відповідача, заміни господарським судом неналежного відповідача.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору у випадках, передбачених Господарським процесуальним Кодексом (договором), з кожним із відповідачів ( у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь іншої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази

22

її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано);

2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

3) сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

4) сплату витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу;

5) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідач має право після одержання ухвали про порушення справи надіслати:

1) господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в судовому процесі, копію відзиву.

Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником.

Відзив повинен містити: найменування позивача і номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).

До відзиву, підписаного представником відповідача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника відповідача.


23

Список рекомендованої літератури

1. Господарський процесуальний кодекс України // ВВР України. – 1992. - №6. – Ст. 56.

2. Закон України “Про судоустрій України” // Голос України. – 2002. - № 51.

3. Методичні рекомендації “Правове забезпечення діяльності підприємств” / Укладачі: В.І. Горевий, В.М. Завальний. – Суми: СНАУ, 2004.- 212с.

4. Притика Д.М., Тітіов М.І. Арбітражний процес. Навчальний посібник. – Харків: Консум, 2000. – 416с.


Тема 7 Документи щодо забезпечення законності, збереження майна підприємства

План


1 Зміст договору про повну індивідуальну і колективну (бригадну) матеріальну відповідальність працівників.

2 Зміст позовної заяви до суду про відшкодування збитків, заподіяних працівником власнику майна.


Вивчаючи самостійно перше питання, студентам слід повторити тему “Матеріальна відповідальність сторін трудового договору” з дисципліни “Трудове право України”, в якій є окреме питання – договір про матеріальну відповідальність працівників. Лише нагадуємо, що у роботі, пов’язаній із збереженням власності, важливе значення має закріплення всіх товарно-матеріальних цінностей за конкретними особами. Тут юридичною формою такого закріплення є договір про повну матеріальну відповідальність, що укладається між власником і працівниками, яким довіряють цінності. Такі договори укладаються лише з працівниками, яким довіряють цінності та згідно з переліком посад і робіт, який затверджується урядом.

Вивчаючи друге питання, слід керуватися главою 2 “Пред’явлення позову: відкриття провадження у справі” (ст. 118-121 Цивільного процесуального кодексу України), в якій зазначено форму і зміст позовної заяви та доданих до неї документів.


24
^

Список рекомендованої літератури


1. Цивільний процесуальний кодекс України // ВВР України. – 2004. - №40-41, 42 - Ст. 492.

2. Перелік посад і робіт, які заміщуються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну

відповідальність, затверджені постановою Держкомпраці СРСР від 28.12.1997 р. №447/24 // Бюллетень Госкомтруда СССР. – 1978. - №4; 1982. – №1.

3. Методичні рекомендації “Правове забезпечення діяльності підприємств” / Укладачі: В.І. Горевий, В.М. Завальний. – Суми: СНАУ, 2004.- 212с.


Тема 8 Кадрове діловодство


План

1 Зміст наказів про приймання на роботу.

2 Зміст наказів про переведення на іншу роботу.

3 Зміст наказів про розірвання трудового договору.


Вивчаючи ці взаємопов’язані питання, слід акцентувати увагу на те, що до розпорядчих документів з особового складу (по кадрах) належать накази. Накази з особового складу регламентують прийняття на роботу , переведення та переміщення працівників на інші посади та звільнення. На великих підприємствах використовують уніфіковані форми наказів з особового складу.

Уніфіковані форми затверджені наказом Міністерства статистики України від 09.10.1995 р. №253.

  • № А-1 (наказ про прийняття на роботу);

  • № П-5 (наказ про переведення на іншу роботу);

  • № П-9 (наказ про припинення трудового договору).



25

На малих, середніх підприємствах зазначені накази оформляються на спеціальних чи загальних бланках або чистих аркушах (формату А4).

Зі зразками перелічених вище наказів студенти можуть ознайомитися в названому вище наказі Мінстатистики України, а також у методичних рекомендаціях “Правове забезпечення діяльності підприємств”, що зазначені в списку рекомендованої літератури.

Список рекомендованих джерел

1. Кодекс законів про працю України з постатейними матеріалами //Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком Інтер. – 2004. –Ч. І. – 608 с.

2. Воробьев Л.И., Щекин Г.В. Делопроизводство, учет и отчетность в кадровой службе. – К.: ВЗУУП. – 1990.

3. Методичні рекомендації “Правове забезпечення діяльності підприємств” / Укладачі: В.І. Горевий, В.М. Завальний. – Суми: СНАУ, 2004.- 212с.

4. Козоріз В.П., Лапицька Н.І. загальне і кадрове діловодство. Навчальний посібник: – К.: МАУП, 2002. – 162 с.


Тема 9 Нотаріальне оформлення окремих цивільно-правових документів

Вивчаючи самостійно це питання, слід звернути увагу на те, що нотаріуси та посадові особи, на яких згідно з Законом України “Про нотаріат” покладено обов’язок вчиняти нотаріальні дії, посвідчують права, а також факти, що мають юридичне значення, а також вчиняють інші нотаріальні дії з метою надання їм вірогідності.

Вчиняти нотаріальні дії в Україні мають право нотаріуси, які працюють у державних нотаріальних конторах та державних нотаріальних архівах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, а в населених пунктах, де немає нотаріусів, - посадові особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.

Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.

Слід мати на увазі, що порівняно з повноваженнями державних нотаріусів для приватних нотаріусів та інших

26

посадових осіб законодавством встановлено певні обмеження щодо прав на вчинення ряду певних нотаріальних дій (дивіться Закон України “Про нотаріат” та Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, вихідні дані про які наводяться нижче).

Список рекомендованої літератури

1. Закон України “Про нотаріат” // ВВР України. – 1993. - №39.-Ст.383.

2. Указ Президента України “Про врегулювання діяльності нотаріату”.

3. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 14. 06. 1994 р., №18/5.

4. Черниш В.М. Нотаріальне оформлення цивільно-правових документів. Зразки. Роз’яснення. Нормативні акти. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 400 с.


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ З ДИСЦИПЛІНИ “ЮРИДИЧНІ ДОКУМЕНТИ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

5.060101 “ПРАВОЗНАВСТВО”

УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ


Суми

Вид-во СумДУ

2007


Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Юридичні документи” / Укладач В.І. Горевий – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – 26 с.


Кафедра права


^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


До друку та в світ

дозволяю на підставі

“Єдиних правил”, п.2.6.14

Заступник першого проректора –

начальник організаційно-

методичного управління В.Б.Юскаєв


^

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ “ЮРИДІЧНІ ДОКУМЕНТИ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ

5.060101 “ПРАВОЗНАВСТВО”

^ УСІХ ФОРМ НАВЧАННЯ


Усі цитати, цифровий

та фактичний матеріал,

бібліографічні дані

перевірені, написання

одиниць відповідає стандартам


Укладачі В.І. Горевий


Відповідальний за випуск А.М.Куліш


Декан факультету Л.П.Валенкевич


Суми

Вид-во СумДУ

2006


Навчальне видання


^ Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Юридичні документи” для студентів спеціальності 5.060101 "Правознавство" усіх форм навчання


Укладач Володимир Іванович Горевий


Редактор О.А.Пугаєва


Відповідальний за випуск А.М.Куліш


Підп. до друку25.01.2007, поз.13.

Формат 60х84/16. Папір офс. Друк офс.

Ум. друк. арк. 1,63. Обл.-вид. арк.1,48.

Тираж100 пр. Собівартість вид. 2грн 12к.

Зам. № .


Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті

40007, Суми, вул. Р.-Корсакова, 2

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєстру

ДК № 2365 від 08.12.2005.

Надруковано у друкарні СумДУ

40007, Суми, вул. Р. –Корсакова, 2.

Схожі:

1 Правила складання та оформлення документів iconВимоги до оформлення списку літератури Оформлення списку використаної літератури в кваліфікаційній роботі повинно
Дсту гост 1: 2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання». В процесі складання списку...
1 Правила складання та оформлення документів iconПорядок оформлення та подання заявки на винахід (корисну модель)
Буковинському державному медичному університеті винахіднику необхідно звернутися до спеціалістів сектору інноваційного розвитку,...
1 Правила складання та оформлення документів iconІнструктивні матеріали щодо порядку висунення, оформлення та подання робіт на здобуття Державних премій України в галузі науки І техніки Загальні вимоги до оформлення документів І матеріалів робіт
На початку 1-го тому має бути опис документів із зазначенням сторінок у зростаючій послідовності
1 Правила складання та оформлення документів iconДержавний стандарт на оформлення та складання документів. Реквізит. Вимоги до мови ділових паперів
Норми сучасної української літературної мови (орфоепічні, акцентні, синтаксичні, лексичні, фразеологічні, морфологічні, стилістичні,...
1 Правила складання та оформлення документів iconПравила оформлення документів у басейн нсоц "Політехнік" Для занять необхідно оформити І подати в приймальну ректора наступні документи
Тернополя на рахунок: Тернопільський державний технічний університет ім. Івана Пулюя банк
1 Правила складання та оформлення документів iconПриклади оформлення бІблІографІЧного опису наукових робіт
Дсту гост 1: 2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис....
1 Правила складання та оформлення документів iconПриклади оформлення бІблІографІЧного опису наукових робіт
Дсту гост 1: 2006 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис....
1 Правила складання та оформлення документів iconПравила оформлення документів у басейн нсоц "Політехнік" Для занять необхідно оформити І подати в кабінет №100 наступні документи: заяву
Тернополя на рахунок: Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя банк
1 Правила складання та оформлення документів iconПриклад оформлення статей до журналу «Екологічна безпека»
Роздрукувати Умови опублікування статті, Правила оформлення та приклад оформлення
1 Правила складання та оформлення документів iconМетодичні вказівки містять основні правила та порядок оформлення текстових документів І можуть бути використані слухачами фпф під час виконання та оформлення магістерських робіт, а також порядок проходження переддипломної практики
За період навчання в Сумду студенти проходять переддипломну практику на підставі “Положення про проведення практики студентів вищих...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи