Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми icon

Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми




НазваТема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми
Сторінка1/4
Дата24.05.2013
Розмір0.52 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4
1. /1/2007МУМФ.doc
2. /1/Додаток А_1.doc
3. /1/Додаток Б_1.doc
4. /1/Додаток В_1.doc
5. /1/Додаток Г_1.doc
6. /1/Додаток Д_1.doc
7. /1/Додаток Е_1.doc
8. /1/Додаток Ж_1.doc
9. /1/тит.doc
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми
Додаток а номенклатура
Додаток б (обов’язковий) Ліпіди
Додаток в (обов’язковий)
Додаток г (обов’язковий)
Додаток д (обов’язковий)
Додаток е (обов’язковий)
Додаток ж (обов’язковий)
Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Біоорганічна хімія» для студентів спеціальності 110101 денної форми навчання



3
В С Т У П


Розвиток в Європі так званого Болонського процесу навчання студентів вищих навчальних закладів стимулював вітчизняну вищу школу до проведення реформ, відповідних до європейських.

Це передусім стосується методичних вказівок, які мають відповідати цілям, змісту та спрямованості чинних державних стандартів медичної освіти та принципам Болонського процесу.

Впровадження кредитно-модульної організації навчального процесу буде успішним лише за умов значного підвищення ролі самостійної роботи студентів та наявності сучасного методичного забезпечення. Це стосується методичних вказівок, які повинні допомагати у самостійній роботі студентів на етапах підготовки до занять, виконання індивідуальних професійно-орієнтованих завдань на практичних заняттях, а також при засвоєнні позааудиторних тем.

Методичні вказівки, створені згідно з методологічними підходами та методикою, розробленою фахівцями галузевої науково-методичної лабораторії з питань переддодипломної підготовки лікарів і на основі багаторічного досвіду Донецького державного медичного університету ім.М.Горького та ЦМК МОЗ України.

У даних методичних вказівках на початку кожної теми обовязково розглядаються актуальність теми, мета теми, забезпечення вихідного рівня знань-умінь, система навчаючих завдань, короткі вказівки до роботи на практичному занятті, технологічна карта заняття і наприкінці - графологічна структура теми (додаток).

Такий розподіл матеріалу сприяє самостіній підготовці студентів, одержанню знань за темою і повному засвоєнню матеріалу курсу «Біоорганічна хімія»

ТЕМА. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БУДОВИ ТА РЕАКЦІЙНОЇ ЗДАТНОСТІ БІООРГАНІЧНИХ СПОЛУК


Актуальність теми. Кількість органічних сполук досягає близько 6 млн., при цьому постійно синтезуються нові органічні сполуки. Лікарям потрібно уміти читати назви органічних речовин, які є основою лікарських препаратів. Практично лікарю потрібно знаходити родоначальну структуру сполук для визначення основного лікувального ефекту, особливо для великої кількості нових препаратів, які мають досить широкий спектр лікувальної дії. Тому вивчення основ номенклатури органічних сполук є актуальним.

Особливо потрібно знати механізми органічних реакцій, які відбуваються в організмі людини, що сприяє засвоєнню матеріалу. Так, пероксидне окиснення ліпідів відбувається за механізмом радикального заміщення; за цим же механізмом відбувається “прогіркання жирів”, працює вітамін Е. За механізмом електрофільного приєднання відбувається приєднання води до лимонної кислоти у циклі Кребса; часткою процесу -окиснення жирних кислот в організмі є гідратація -ненасичених кислот. Широко представлені реакції, які проходять за механізмом нуклеофільного заміщення: синтез S-аденозилметіоніну, біосинтез метіоніну, метилування амінів (коламіну, норадреналіну) та ін. Елімінування характерне для -амінокислот. Реакції нуклеофільного приєднання реалізуються у ході синтезу -амінокислот. Широко розповсюджені реакції альдольного розщеплення (одержання нейрамінової кислоти, розщеплення 1,6-дифосфату-Д-фруктози). Реакції нуклеофільного приєднання використовують для встановлення будови пептидів. За механізмом нуклеофільного заміщення відбувається гідроліз жирів, вуглеводів, білків та ін. Тому для засвоєння конкретного матеріалу окремих класів біоорганічних сполук важливе знання механізмів органічних реакцій.


Мета загальна - уміти називати органічні сполуки різних класів і інтерпретувати механізми реакцій біоорганічних сполук.


Конкретні цілі - уміти:

-пояснювати основні правила замісникової номенклатури ІЮПАК і уміти використовувати їх у побудові назв біоорганічних сполук;

-робити висновки і аналізувати взаємозвязок між будовою, конфігурацією та конформацією біоорганічних сполук;

-інтерпретувати механізми реакцій різних класів біоорганічних сполук, їх перетворення в біологічних системах.


Основна література

1 Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И. Биоорганическая химия. – М. , Медицина, 1991.-С.16-28, 33-49, 88-204.

Додаткова література:

1 Методичні вказівки до практичних занять «Механізми реакцій органічних сполук». – Суми, 1995.

2 Конспект лекції.

3 Графологічна структура. Додаток А.


Теоретичні питання

  1. Механізм реакцій радикального заміщення SR та фактори, які на нього впливають. Утворення in vivo вільних радикалів. Механізм пероксидного окиснення ліпідів. Внутрішньоклітинні антиоксиданти: vit E, vit C, vit P (рутин). Діетиловий етер і механізм утворення пероксидних сполук при його зберіганні.

  2. Механізм реакцій електрофільного приєднання АЕ до алкенів та алкінів. Правило Марковникова. Приєднання НВr до алкенів за наявності пероксидів.

  3. Механізм реакцій електрофільного заміщення в аренах SE : сульфування, галогенування, нітрування, алкілу-вання, ацетилування. Замісники І и ІІ роду та їх орієнтуючий вплив у реакціях SE в аренах.

  4. Механізм реакцій нуклеофільного заміщення біля насиченого атому Карбону SN. Особливості реакцій SN1 та SN2. Елімінування (відщеплення) Е біля насиченого атому Карбону спиртів та галогенопохідних вуглеводнів.

  5. Реакції нуклеофільного приєднання АN в оксосполуках: одержання ацеталей і напівацеталей, взаємодія з похідними амоніаку (гідроксиламіном, гідразином, первинними амінами) та їх гідроліз. Альдольна та кротонова конденсації, відновлення альдегідів та кетонів, реакція Канніццаро. Реакції окиснення (реактив Толленса, Бенедикта, Фелінга).

  6. Реакції нуклеофільного заміщення SN у карбонових кислотах: одержання естерів, хлорангідридів, амидів. Гідроліз похідних кислот.


На занятті ви повинні виконати експериментальну частину роботи згідно з алгоритмом лабораторної роботи та методикою її проведення.


Алгоритм лабораторної роботи:

  1. Одержання органічних сполук, які проходять за різними механізмами реакцій.

  2. Спостерігання за зміною у ході реакції.

  3. Наведення формул одержаних сполук.

  4. Написання висновків окремих реакцій.


Методика проведення експерименту


Дослід 1 Відновлення антрахінону

Антрахінон легко відновлюється під дією атомарного гідрогену у лужному середовищі з появою червоного забарвлення.

Аналогічно в організмі відбуваються окисно–відновні процеси, наприклад для убіхінону, який бере участь у процесі перенесення електронів.




[H]

–––––––––>

<–-–––––––

[O]


У пробірку поміщають приблизно 0,01 г антрахінону, 3–5 крапель води, 3–4 краплі їдкого натру. Нагрівають до кипіння і додають гранулу цинку, нагрівають декілька хвилин. Відбувається зміна забарвлення.





Zn, OH

–––––––––>


Висновок:


Дослід 2 Реакції за механізмом нуклеофільного приєднання–відщеплення. Добування оксиму ацетону

Для карбонільних сполук (альдегідів, кетонів) характерні реакції нуклеофільного приєднання (АN ). Якщо за нуклеофільний агент є похідні амоніаку, то відбувається подальше відщеплення води за механізмом Е.

Представником є ацетон, який застосовувається як розчинник. Ацетон утворюється при розкладанні лимонної кислоти in vitro. Написати реакцію.

В організмі теж відбуваються реакції з утворенням ацетону в складі “ацетонових” тіл.

[O]

СH3–CH–CH2COOH –––––>



OH


У пробірку додають 10–15 крапель пропанону–2 (ацетону), 2–3 краплі гідроксиламіну (NH2OH), 2–3 краплі розчину бікарбонату натрію і 10–15 крапель води. Перемішують. Спостерігають виділення газу. Далі нагрівають до появи кристалів.

Висновок:


Дослід 3 Хімічні властивості органічних сполук. Кислотні властивості. Утворення оксалату кальцію в сечі

В організмі відбувається утворення нерозчинних солей, які відкладаються у нирках, жовчному мухурі та ін., що є негативним явищем.

У пробірку чи на предметне скло вміщають 2–3 краплі сечі і додають 2–3 краплі 10% розчину хлориду кальцію. Спостерігають випадання осаду.

СООН

 + CaCl2 –––>

СООН

Щавлева кислота легко декарбоксилюється при нагріванні з одержанням простих продуктів.

Висновок:


Дослід 4 Реакційна здатність органічних сполук в реакціях електрофільного заміщення. Ксантопротеїнова реакція на амінокислоти


Для ароматичних сполук характерні реакції електрофільного заміщення (SE). Для якісного визначення -амінокислот, які мають у складі ароматичну систему, використовують нітрування.

У пробірку поміщають 3–4 краплі білка чи фенілаланіну, 1–2 краплі концентрованої нітратної кислоти і нагрівають. Спостерігають за появою забарвлення. Потім додають 10% розчин амоніаку. Що спостерігається?




HNO3

––––––>


Наведіть формули -амінокислот, які виявляють таку саму реакцію.

Висновок:


Дослід 5 Реакційна здатність органічних сполук в реакціях нуклеофільного заміщення. Блокування аміногрупи.


Для карбонільних сполук (альдегідів, кетонів) характерні реакції нуклеофільного приєднання, а для кислот та їх функціональних похідних характерні реакції нуклеофільного заміщення. На цьому побудовано захист карбоксильної та аміногруп при синтезі білка.

В пробірку наливають 4–5 см3 білка (амінокислоти), 1 краплю фенолфталеїну та розчин їдкого натру до слаборожевого забарвлення і 2–3 краплі формаліну, при цьому забарвлення зникає.


НООС–СН–NH2 + CH2O –––>



R

Ацилювання карбоксильної групи використовують для її захисту при синтезі пептидів та білків.

Висновок:


Після проведення експериментальної частини роботи Ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.


Виконайте завдання та перевірте правильність їх розвязання з еталоном відповіді.


1.Виберіть формулу речовини: 3–хлоранілін


2.Виберіть назву сполуки формули


СН3



СН3–СН2–С–ОН



С2Н5


3.Хімічний звязок утворений між атомами, однаковими або близькими за електронегативністю називають:


4.Вкажіть ряд сполук кислотність яких знижується


5.Незаряджені частинки, які містять неспарений електрон, називають:

а
;
)


б
;
)


в
;
)


г) немає правильної відповіді


а) 1–метил–1–етилпропанол–1;

б) 1,1–діетилетанол;

в) 3–метилпентанол–3;

г) 1-метилпентанол-1.


а) донорно–акцепторним;

б) ковалентним;

в) іонним;

г) водневим.


а) CF3COOH > CCl3COOH > CH3COOH;

б) CCl3COOH > CF3COOH > CH3COOH;

в) CHCl2COOH > CCl3COOH > CH3COOH;

г) НСООН  НСІ  СН3СООН.


а) катіоном;

б) аніоном;

в) іоном;

г) радикалом.


Правильна відповідь: 1в, 2 в, 3 б, 4а, 5г

Технологічна карта проведення практичного заняття


Пор. ном.

Етапи

Час (хв)

Навчальні посібники

Місце проведення

1

Корекція знань та вмінь студентів шляхом розв’язання навчаючих задач

40

Набір задач, графоло-

гічної структури

Навчальна лаборато-рія

2

Виконання лабораторної роботи

20

Посуд, реактиви

3

Тестовий контроль

15

Тести

4

Аналіз і підбиття підсумків заняття

5






ТЕМА. ОСНОВНІ КЛАСИ БІООРГАНІЧНИХ СПОЛУК. ВИЩІ ЖИРНІ КИСЛОТИ. ЛІПІДИ


Актуальність теми. Ліпіди містяться в усіх клітинах живих організмів і беруть участь у різноманітних фізіологічних і біохімічних процесах. Так, жири є будівельним матеріалом і однією з форм запасу енергії; фосфоліпіди беруть участь у будові клітинних мембран. Характерною особливістю складних ліпідів є біфільність, і вони на межі поділу фаз працюють як емульгатори. Ліпідні компоненти забезпечують високий електричний опір мембрани, непроникання іонів і полярних молекул, проникання неполярних речовин. Гідроліз жирів є першою стадією метаболізму харчових жирів в організмі. Омилення жирів за наявності лугу одержують у промисловості мила. Каталітичне гідрування рослинних жирів забезпечує одержання твердих жирів, які використовують у виробництві маргарину. В організмі відбувається пероксидне окиснення ліпідів, що призводить до руйнування клітинних мембран. Ферментативне окиснення жирних кислот в організмі є суттєвим джерелом енергії.

Широко розповсюджені у природі терпени і стероїди. Дуже поширені терпени (ментол, камфора, бромкамфора), представники яких застосувуються у медичній практиці.

Вітамін А1 вважається фактором росту, при його нестачі в їжі спостерігається затримка росту, схуднення, висихання рогівки ока. Велику роль в організмі людини відіграє холестерин, який є біогенетичним попередником стероїдних гормонів, жовчних кислот, вітаміну D3. Жовчні кислоти є емульгаторами жирів.


Мета загальна - уміти інтерпретувати реакції, характерні для ліпідів.


Конкретні цілі - уміти:

-інтерпретувати механізми реакцій, які характерні для вищих кислот та ліпідів;

- писати хімічні формули за темою;

-робити висновки щодо біологічної активності розглянутих сполук залежно від їх будови.


Основна література

  1. Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.А. Биоорганическая химия.- М., Медицина.- 1991.-С.457-492.

Додаткова література

1. Методичні вказівки «Основные классы органических соединений», раздел «Липиды», 1997.

  1. Конспект лекції.

  2. Графологічна структура (додаток Б)


Теоретичні питання


  1. Ліпіди та низькомолекулярні біорегулятори: омилювані ліпіди, їх класифікація; триацилгліцерини: жири, масла; складні ліпіди: фосфоліпіди, плазмологени, цераміди, сфінгомієлини, цереброзиди. Будова клітинних мембран. Властивості омилюваних ліпідів: цистранс-ізомерія, реакції гідролізу, приєднання, окиснення. Пероксидне окиснення ліпідів, біологічна роль.

  2. Неомилювані ліпіди. Терпени: ментол та ментан,  каротин, камфора, сквален. Застосування у медичній практиці.

  3. Жиророзчинні вітаміни групи А: ретинол, ретиналь та їх біологічна роль. Вітамін Е (токоферол) та його значення в організмі людини. Вітамін К2 та його синтетичні аналоги: вікасол, менадон, їх застосування у медичній практиці. Убіхінони, біологічна роль.

  4. Простагландини (ПГ): простанова кислота, ПГЕ1 і ПГЕ2, біологічна роль простагландинів у організмі.

  5. Стероїди: стеран, класифікація стероїдів за величиною карбонового радикалу при атомі С17.

  6. Стерини: холестерин та його біологічна роль, ергостерини і кальциферол (вітамін Д2). Жовчні кислоти  холева, глікохолева, таурохолева, їх біологічна роль.

  7. Стероїдні гормони: кортикостероїди (гідрокортизон і кортизон, преднізолон); статеві гормони (андрогени та естрогени - андростерон і тестостерон, естрон і естрадіол); гестагени (прогестерон). Біологічна роль стероїдів.


Алгоритм лабораторної роботи

  1. Виконання якісної реакції на ненасичений звязок.

  2. Одержання шматочка мила шляхом омилення жиру(олії) у лужному середовищі.

  3. Наведення формули жиру та мила у загальному вигляді.



Методика проведення експерименту


Дослід 1 Визначення ненасиченості вищих жирних кислот

У пробірку поміщають 8-10 крапель свіжопри-готовленої бромної води і 2-3 краплі олії. Струшують, спостерігають зникнення забарвлення. Написати рівняння реакції на прикладі олеїнової кислоти.

Висновок:

Дослід 2 Омилення жирів

У невелику фарфорову чашку поміщають 0,5 см3 рицинової олії і 4 краплі 3% розчину їдкого натру. Скляною паличкою ретельно розмішують суміш до одержання однорідної емульсії. Потім ставлять чашку на електричну плитку і перемішуючи нагрівають до одержання однорідної прозорої слабко-жовтої рідини. Далі додають 2 см3 дистильованої води і знову нагрівають, ретельно перемішуючи, до повного випаровування води. Знімають чашку з електричної плити і одержують шматочок мила білого кольору. Написати реакцію омилення жиру на прикладі тристеарат гліцерину.

Висновок:


Після проведення експериментальної частини роботи ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.


Виконайте завдання та перевірте правильність їх розвязання з еталоном відповіді.

  1. До простих ліпідів відносять




  1. Стеаринова кислота має формулу




  1. Лужний гідроліз жиру призводить до




  1. Наведена формула є:



5. При відновленні подвійного звязку у холестерині утворюється

а) фосфоліпіди;

б) воски;

в) гліколіпіди;

г) стероїди


а) С17Н33СООН;

б) С15Н31СООН;

в) С17Н35СООН;

г) С17Н29СООН

а) СН2ОНСНОНСН2ОН, RCOOH;

б) CH2OHCHOHCH2OH, RCOO, H3PO4;

в) CH2OHCHOHCH2OH, RCOOН, H3PO4;

г) CH2OHCHOHCH2OH, RCOO


а) убіхінон;

б) вітамін К1;

в) вітамін К2;

г) вітамін Е


а) холестанол, копростанол;

б) холестанол;

в) вітамін Д;

в) копростанол


Еталони відповідей: 1б, 2в, 3г, 4в, 5а.

Технологічна карта проведення практичного заняття





Пор

ном

Етапи

Час (хв)

Навчальні посібники

Місце проведення

1

Корекція знань та вмінь студентів шляхом розв’язання навчаючих задач

40

Набір задач, графоло-гічної структури

Навчальна лаборато-рія

2

Виконання лабора-торної роботи

20

Посуд, реактиви

3

Тестовий контроль

15

Тести

4

Аналіз і підбиття підсумків заняття

5




ТЕМА. ГЕТЕРОФУНКЦІОНАЛЬНІ СПОЛУКИ, ЩО БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОЦЕСАХ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ


Актуальність теми. Полі- і гетерофункціональні сполуки беруть участь у процесах життєдіяльності людини. Так, заміщені фосфати холіну є структурними компонентами фосфоліпідів, а естер холіну та оцтової кислоти – ацетилхолін – є нейромедіатором. Важливу роль відіграють в організмі аміноспирти, які входять до складу катехоламінів (норадреналін, адреналін) і також виконують роль нейромедіаторів у організмі людини.Так, адреналін є гормоном мозкової речовини і бере участь у регуляції серцевої діяльності і обміну вуглеводів. Він відомий як «гормон жаху».

Дуже поширені в організмі людини гідроксикислоти: молочна кислота, яка накопичується у м’язах при інтенсивній праці і внаслідок цього виникає характерний біль; -гідроксимасляна кислота як проміжний продукт -окиснення жирних кислот накопичується в організмі у хворих на цукровий діабет. Яблучна, лимонна кислоти беруть участь у циклі трикарбонових кислот. Піровиноградна кислота окиснюється в організмі за наявності коферменту А до ацетилкоферменту А, який виконує роль ацилюючого агента.

Велике значення мають похідні бензену, які застосовують як ліки. Так, амід сульфанілової кислоти (стрептоцид) є родоначальною структурою ліків, які мають антибактеріальну активність (сульфаніламідні препарати – етазол, сульфадиметоксин, сульфазин та ін.). Аналгетичну, жарознижувальну, протизапальну дію справляють похідні саліцилової кислоти (аспірин, метилсаліцилат). Похідні п-амінобензойної кислоти (анестезин, новокаїн) застосовують як анестезувальні засоби.


Мета загальна – уміти пояснювати залежність реакційної здатності гетерофункціональних сполук від їх будови.


Конкретні цілі – уміти:

- інтерпретувати механізми реакції, які характерні для гетерофункціональних сполук, їх перетворення в біологічних системах;

- писати хімічні формули сполук за темою;

- аналізувати якісні реакції різних класів гетерофункціональних сполук;

- робити висновки щодо біологічної активності гетерофункціональних похідних за умов особливості їх будови і хімічної поведінки.


Основна література

  1. Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.А. Биоорганическая химия.- М., Медицина.- 1991.- С.242-274.

Додаткова література

1. Методичні вказівки «Гидрокси– и оксокислоты, участвующие в процессе метаболизма», 1995. Методичні вказівки «Производные бензола как лекарственные средства, 1995.

  1. Конспект лекції.

  2. Графологічна структура (додаток В)


Теоретичні питання

  1. Загальна характеристика реакційної здатності полі- і гетерофункціональних сполук. Кислотно-основні властивості, кетоенольна таутомерія. Хімічні властивості: елімінування, декарбоксилювання, хелатоутворення, внутрішньо- і міжмолекулярна циклізації.

  2. Властивості багатоатомних спиртів на прикладі гліцерину.

  3. Дикарбонові кислоти: щавлева, малонова, янтарна, фумарова, малеїнова та їх властивості.

  4. Аміноспирти  коламін; біосинтез: холіну і ацетилхоліну; біосинтез: дофаміну, норадреналіну, адреналіну. Біологічна роль.

  5. Гідроксикислоти; молочна кислота, її властивості. Амінокислоти: амінокислоти, їх властивості. Лактамлактимна таутомерія, ГОМК, біосинтез ГАМК та її похідні: фенібут, пірацетам, аміналон, гемодез (полівінілпіролідон), застосування у медицині.

  6. Біосинтез: яблучної, лимонної, ізолимонної кислот, властивості та біологічна роль

  7. Оксокислоти: біосинтез піровиноградної, щавлевооц-тової (ЩОК), оксоглутарової, ацетооцтової кислот. Фосфоенолпіруват. Кетонові тіла, діагностичне значення, їх визначення при хворобі на цукровий діабет. Ацетооцтовий естер та його хімічні властивості.

  8. Гетерофункціональні похідні бензену. Гіпурова кислота та її значення в організмі. Синтез похідних nамінофенолу та їх застосування у медичній практиці. Синтез похідних nамінобензойної кислоти (ПАБК): анестезин, новокаїн, лідокаїн та застосування їх у медицині. Синтез сульфамідних препаратів, застосування в медицині, принцип їх дії. Синтез похідних саліцилової кислоти; п-аміносаліцилової кислоти та її застосування у медичній практиці.


На занятті ви повинні виконати експериментальну частину роботи згідно з алгоритмом лабораторної роботи та методикою її проведення.


Алгоритм лабораторної роботи

  1. Провести якісну реакцію на кетонові тіла.

  2. Дослідити хімічні властивості оксокислот.

  3. Дослідити хімічні властивості багатоатомних спиртів.

  4. Написати хімічні рівняння для проведених дослідів.

  5. Зробити висновки про реакційну здатність розглянутих сполук.


Методика проведення експерименту
  1   2   3   4

Схожі:

Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconПрограма Курсу біоорганічна хімія
Біоорганічна хімія знаходиться у щільному зв'язку з біохімією, молекулярною біологією, біофізикою та іншими медико-біологічними дисциплінами....
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми icon1. Тематичний план лекцій з органічної хімії
Модуль Основи будови органічних сполук. Вуглеводні та їх функціональні похідні
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconТема: Основи санітарної мікробіології та вірусології
Актуальність теми полягає в тому, що патогенні мікроорганізми, які знаходяться в організмі хворих або носіїв, потрапляють в навколишнє...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconТема: Основи санітарної мікробіології та вірусології
Актуальність теми полягає в тому, що патогенні мікроорганізми, які знаходяться в організмі хворих або носіїв, потрапляють в навколишнє...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconТема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
Тема Тема Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconВиди самостійної роботи студентів (срс) модулю 1 та її контроль спеціальність – «Клінічна фармація»
Основи будови органічних сполук. Вуглеводні (алкани, циклоалкани, алкени, алкадієни, алкіни, арени) та їх функціональні похідні (галогено-,...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconАбсцес, флегмона, парапроктит, фурункул, карбункул, бешиха, гідраденіт. Актуальність теми
Актуальність теми: Гнійна інфекція проявляється запальним процесом у тканинах внаслідок проникнення І розмноженняв них гноєтворних...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconРани І рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Актуальність теми
Актуальність теми: Рана є одним з основних проявів травматичного чи хірургічного впливу на тканини та органи
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconВступ актуальність теми
Актуальність теми. В сучасних умовах ринкових реформ та інтеграції України у світовий економічний, культурний І інформаційний простір...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою
Актуальність теми. Актуальність досліджуваної теми полягає в тім, що вчасно не діагностований І не коригований астигматизм може бути...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconПаспорт спеціальності 02. 00. 03 органічна хімія
Розробка теоретичних та експериментальних методів дослідження будови та властивостей органічних сполук
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи