Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми icon

Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми




НазваТема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми
Сторінка3/4
Дата24.05.2013
Розмір0.52 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4
1. /1/2007МУМФ.doc
2. /1/Додаток А_1.doc
3. /1/Додаток Б_1.doc
4. /1/Додаток В_1.doc
5. /1/Додаток Г_1.doc
6. /1/Додаток Д_1.doc
7. /1/Додаток Е_1.doc
8. /1/Додаток Ж_1.doc
9. /1/тит.doc
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми
Додаток а номенклатура
Додаток б (обов’язковий) Ліпіди
Додаток в (обов’язковий)
Додаток г (обов’язковий)
Додаток д (обов’язковий)
Додаток е (обов’язковий)
Додаток ж (обов’язковий)
Методичні вказівки до практичних занять з курсу «Біоорганічна хімія» для студентів спеціальності 110101 денної форми навчання

Мета загальна уміти інтерпретувати основні хімічні властивості гетероциклічних сполук, які беруть участь у метаболізмі людини.


Конкретні цілі - уміти

  • пояснювати залежність реакційної здатності гетероциклічних сполук від їх будови, що сприяє їх біосинтезу в організмі;

  • робити висновки щодо біологічної активності гетероциклів за умов особливості їх будови і хімічної повединки;

  • писати основні формули гетероциклічних сполук.


Основна література

  1. Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.А. Биоорганическая химия.- М., Медицина.- 1991.- С.275-311.

Додаткова література

1. Методичні вказівки «Биологически активные

гетероциклы», 2002.

  1. Конспект лекції.

  2. Графологічна структура (додаток Г)


Теоретичні питання

  1. Класифікація гетероциклів за розмірами циклу, кількістю та якістю гетероатомів.

  2. Кислотноосновні властивості з урахуванням електронної будови гетероатомів гетероциклів  фурану, піролу, тіофену, індолу, імідазолу, піразолу, піридину, хінолину, піримідину, пурину.

  3. Порівняйте реакційну здатність (ацидофобність, реакції електрофільного заміщення SE та їх особливості) фурану, піролу, індолу, імідазолу, піразолу.

  4. Порівняйте будову та реакційну здатність (реакції окиснення, відновлення, електрофільного заміщення SE та нуклеофільного заміщення SN ) піридину, хінолину, піримідину, пурину.

  5. Напишіть хімічні реакції: фурфуролу із нітруючою сумішшю; піролу, індолу та імідазолу з калієм; амінопіролу з NaNO2 у кислому середовищі; піролу та піридину із SO3.

  6. Будова, біосинтез, біологічна роль: триптофану, триптаміну,серотоніну, 5гідроксиіндолілоцтової кислоти, індолілпіровиноградної кислоти, скатолу, гістидину, гістаміну; фурациліну, фуразолідону; вітаміну Н (біотин); порфірину та комплексних сполук на його основі із металами: манганом, ферумом Fe2+ та Fe+3 (гем, цитохроми); вітамін В12.

  7. Напишіть хімічні реакції гуаніну і аденіну із NaNO2 у кислому середовищі; піридоксальфосфату з амінокислотами; реакції трансамінування та декарбоксилювання амінокислот.

  8. Загальна формула НАД+, ФАД та окисно-відновні реакції на їх основі: НАД+  НАДН, ФАД  ФАДН2.

  9. Будова, біологічна роль та застосування: вітаміну В1, кокарбоксилази, вітаміну В2, вітаміну В6, вітаміну РР (ніацин), тубазиду, 5НОК.

  10. Утворення похідних піразолу як лікарських препаратів.


Алгоритм лабораторної роботи

  1. Провести якісні реакції на окремі вітаміни.

  2. Дослідити хімічні властивості гетероциклів.

  3. Написати хімічні рівняння для проведених дослідів.

  4. Зробити висновки про реакційну здатність розглянутих сполук.


Методика проведення експерименту


Дослід 1 Окисно–відновні властивості гетероциклічних сполук

а) Якісна реакція на вітамін В2.

Вітамін В2 є водорозчинним вітаміном, в основу якого покладено ізоалоксазинове ядро і багатоатомний спирт рибітол.

У пробірку поміщають 5–8 крапель 0,025 % розчину вітаміну В2, додають 3–5 крапель концентрованої хлороводневої кислоти та одну гранулу цинку. Перемішують і спостерігають за зміненням забарвлення.





б) Якісне визначення вітаміну С (аскорбінової кислоти) у біологічному матеріалі.

У пробірку поміщають 5–8 крапель розчину вітаміну С, потім додають 1–2 краплі аміачного розчину аргентуму. Перемішують і спостерігають зміну забарвлення.




Висновки:


Дослід 2 Гідроліз естерового звязку. Якісне визначення вітаміну РР у біологічному матеріалі

У пробірку поміщають 2–3 см3 екстракту, який містить вітамін РР, додають 5–6 см3 2н розчину їдкого натру, змішують і нагрівають на водяній бані до появи запаху.




Висновок:

Дослід 3 Фенольні властивості гидроксильної групи у гетероциклічних сполуках. Якісна реакція на вітаміни групи В6

5–6 крапель 1 % розчину вітаміну В6 поміщають у пробірку і додають 4–5 краплі 1 % розчину хлориду феруму (ІІІ). Перемішують і спостерігають зміну забарвлення.





Висновки:


Дослід 4 Кислотні властивості сечової кислоти


У пробірку поміщають 5–6 кристалів сечової кислоти, додають 8–10 крапель води, струшують. Спостерігають за розчиненням сечової кислоти. Потім додають 3–4 краплі 10% розчину їдкого натру. Спостерігають розчинення сечової кислоти.




Висновки:


Після проведення експериментальної частини роботи ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.

Виконайте завдання та перевірте правильність їх розвязання з еталоном відповіді.


1

Наведена формула є



а) тіофен;

б) тіазол;

в) імідазол;

г) пірол

2

На атомах карбону гетероциклу зменшує електронну густину гетероатом

а) пірольного типу;

б)звичайного типу;

в) піридинового типу;

г) немає правильної відпо-віді

3

При дії HCl на хінолін утворюється

а) 2-хлорхінолін;

б) 4-хлорхінолін;

в) хіноліній хлорид;

г) 3-хлорхінолін

4

При дії олеуму (H2SO4 SO3) на піридин утворюється


;
а)


б)




;

в)


г) смола

5

При нітруванні піролу ацетилнітратом утворюється



а) смола;

б) 3-нітропірол;

в) N-нітропірол;

г) 2-нітропірол

Еталони відповідей: 1б, 2а, 3в, 4а, 5г.


Технологічна карта проведення практичного заняття

Заняття 1

Пор

ном

Етапи

Час (хв)

Навчальні посібники

Місце проведення

1

Корекція знань та вмінь студентів шляхом розв’язання навчаючих задач

40

Набір задач, графоло-гічної структури

Навчальна лаборато-рія

2

Виконання лабораторної роботи

20

Посуд, реактиви

3

Тестовий контроль

15

Тести

4

Аналіз і підбиття підсумків заняття


5




Заняття 2




1

Корекція знань та вмінь студентів шляхом розв’язання навчаючих задач

40

Набір задач, графоло-гічної структури




2

Самостійна работа студентів згідно з картами-завданнями

35

Набір карт-завдань

3

Аналіз і підбиття підсумків заняття


5






ТЕМА. ВУГЛЕВОДИ


Актуальність теми: Вуглеводи є широко розповсюдженими та важливими серед природних органічних сполук. Вони становлять до 80 % маси сухої речовини рослин і приблизно 2 % сухої речовини тваринних організмів. Так, целюлоза є опорним матеріалом рослинних клітин. Біополімери на основі вуглеводів забезпечують нас одягом (бавовна, льон, віскоза); паливом і будівельним матеріалом (деревина); харчовими речовинами з високою енергетичною цінністю (крохмаль, сахароза).

Крохмаль є основним джерелом резервної енергії в рослинах і містить від 15 до 25 % розчинної у воді амілози і 75-78 % нерозчинного у воді амілопектину. В організмі людини вони поступово розщеплюються з утворенням у кінцевому випадку Д-глюкози, яка бере участь у циклі Кребса і є джерелом енергії у кінцевому перетворенні. Д-глюкоза запасається в організмі у вигляді глікогену, який забезпечує організм глюкозою при підвищених фізичних навантаженнях і між прийманням їжі. Селективне окиснення моносахаридів призводить до уронових кислот, які беруть участь у процесі виведення токсичних речовин з організму. Поширені в організмі аміноцукри. Так, Д-галактозамін є структурним фрагментом хондраїтинсульфатів. Сіалові кислоти є структурними компонентами речовин крові, тканин, гангліозидів мозку, глікопротеїдів.

Сахароза є джерелом енергії людини, крім того, її використовують як складову при виготовленні фармацевтичних препаратів (мікстур, порошків тощо). Лактоза міститься у жіночому молоці. Внаслідок низької гігроскопічності лактоза застосовується для виготовлення порошків, таблеток, як наповнювач. Дисахариди входять до складу антибіотиків, які охоплюють більше 100 природних сполук.

Гетерополісахариди є складовою сполучної тканини і забезпечують міцність та пружність органів, еластичність їх сполучення. Найбільш відомі гіалуронова кислота, хондроїтинсульфат, гепарин, муреїн.


Мета загальна – уміти інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі вулеводів.


Конкретні цілі - уміти:

  • робити висновки щодо існування моносахаридів в різних таутомерних формах, що впливає на їх реакційну здатність і дає можливість лабораторного дослідження моносахаридів в біологічних рідинах;

  • інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі гомополісахаридів як харчових речовин – джерел енергії для процесів життєдіяльності;

  • пояснювати механізми біологічної ролі гетерополісахаридів в біологічних рідинах та тканинах;

  • писати формули біолгічно важливих вуглеводів.


Основна література

  1. Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.А. Биоорганическая химия.- М., Медицина.- 1991.- С.377-429.


Додаткова література

1. Методичні вказівки «Моносахариды, дисахариды, полисахариды», 1995.

  1. Конспект лекції.

  2. Графологічна структура (додаток Д)


Теоретичні запитання

  1. Будова моносахаридів: рибоза, ксилоза, маноза, глюкоза, галактоза, фруктоза. Класифікація вуглеводів. Стереоізомерія, утворення  і аномерів, циклооксотаутомерія, явище мутаротації, таутомерні перетворення у розчинах.

  2. Хімічні властивості: Оглікозиди, Nглікозиди, їх одержання, гідроліз; етери ( реакції з галоїдними алкілами та диметилсульфатом) та естери (реакції з оцтовим ангідридом, сульфатною кислотою, фосфатною кислотою  одержання 6фосфатглюкози та 1,5дифосфатфруктози). Біологічна роль фосфатов моносахаридів.

  3. Аскорбінова кислота як похідна гексоз, біологічна роль вітаміну С.

  4. Реакції гідролізу етерів та естерів. Реакції відновлення. Реакції окиснення: реактивами Толленса, Троммера, Бенедикта та Фелінга. Окиснення до глікарових, гліконових, глікуронових кислот та їх біологічне, медичне значення. Процес кон’югації та його біологічне значення.

  5. Класифікація дисахаридів за здатністю до окисно-відновних реакцій. Будова дисахаридів: мальтози, целобіози, лактози, сахарози. Інверсія сахарози внаслідок гідролізу. Хімічні властивості: утворення етерів та естерів; гідроліз етерів. Гідроліз дисахаридів в різних середовищах.

  6. Гомополісахариди як поліглікозиди. Будова, біологічна роль та застосування крохмалю, його складові (амілоза та амілопектин). Гідроліз крохмалю та якісна реакція його виявлення. Глікоген, декстрини, клітковина, пектинова кислота – будова та біологічна роль.

  7. Гетерополісахариди. Роль глозаміну, галактозаміну в утворенні гетерополісахаридів. Хондроїтинсульфати, гіалуронова кислота, будова. Протеоглікани, гепарин, гепаринсульфат.


На занятті ви повинні виконати експериментальну частину роботи згідно з алгоритмом лабораторної роботи та методики її проведення.


Алгоритм лабораторної роботи

  1. Проведення якісних реакцій на моно-, поліцукри.

  2. Спостереження за зміною забарвлення у ході реакції.

  3. Наведення формул вуглеводів різної будови.

  4. Написання висновків окремих реакцій.


Методика проведення експерименту


Дослід 1 Окиснення моноцукрів бромною водою

У дві пробірки поміщають по 1 см3 глюкози і фруктози відповідно. Потім додають по 6 см3 свіжоприготованого розчину бромної води і суміш нагрівають на киплячій водяній бані протягом 15 хв. Якщо забарвлення не зникне, то кипятять ще декілька хвилин до повного знебарвлення. Охолоджують і додають в кожну пробірку по 2-3 краплі розчину хлориду феруму (ІІІ). Глюконова кислота утворює яскраво-жовте забарвлення, що свідчить про утворення оксикислоти. Фруктоза в умовах досліду практично не окиснюється.






Висновок:


Дослід 2 Хімічні властивості моноцукрів. Якісні реакції на глюкозу

Реакція базується на здатності деяких моно- і дисахаридів (внаслідок наявності в їх молекулах альдегідної групи чи напівацетального гідроксилу) при нагріванні в лужному середовищі окиснюватися під дією окиснювачів (гидроксиду купруму (ІІ), аміачний розчин оксиду аргентуму).


2.1 Реакція Троммера

У пробірку поміщають 5-6 крапель 0,5 % розчину глюкози, додають 6-7 крапель 10 % розчину їдкого натру і по краплинах 2 % розчин сульфату купруму (ІІ), доки не припиниться його розчинення. Струшують, нагрівають протягом декількох хвилин. Голубий нерозчинний у воді осад гідроксиду купруму (ІІ) поступово переходить в жовтий, а потім червоний колір.


    1. Реакція Фелінга

У пробірку поміщають 4-5 крапель першого розчину Фелінга ( розчин сегнетової солі та їдкого натру у воді) і додають 4-5 крапель другого розчину Фелінга (розчин мідного купоросу у воді).Струшують, з’являється інтенсивне синє забарвлення. Одержана фелінгова рідина.

Далі в окрему пробірку поміщають 5-6 крапель 0,5 % розчину глюкози і додають стількі ж крапель фелінгової рідини. Нагрівають декілька хвилин і спостерігають появу кольорового осаду.


2.3 Взаємодія моноцукрів з аміачним розчином оксиду аргентуму (реактив Толленса)

У пробірку поміщають 4-5 крапель 0,5 % розчину глюкози і додають 4-5 крапель свіжоприготованого аміачного розчину аргентуму, трохи підігрівають на спиртівці. Аргентум виділяється у вигляді блискучого дзеркального нальоту.

Висновки:


Дослід 3 Якісна реакція на фруктозу (реакція Селіванова)

Фруктоза та інші кетогексози при нагріванні у концентрованій хлороводневій кислоті відщеплюють 3 молекули води з утворенням оксиметилфурфуролу, який з резорцином утворює темно-червоне забарвлення, а інколи і червоно-бурий осад.

У пробірку поміщають 3-4 краплі 0,5 % розчину фруктози, додають 2-3 краплі концентрованої хлороводневої кислоти і 2-3 кристалики резорцину чи 3-4 краплі свіжоприготованого розчину реактиву Селіванова. Перемішують і нагрівають до кипіння. Спостерігають змінення забарвлення.

Висновок:


Дослід 4 Відсутність відновлюючих властивостей сахарози

Сахароза не є відновлюючим дисахаридом, оскільки не має вільного напівацетального гідроксилу.

У пробірку поміщають 2-3 краплі 1% розчину сахарози, 5-6 крапель 10% розчину їдкого натру і 2 % розчину сульфату купруму (ІІ) до припинення його розчинення. Перемішують, обережно нагрівають. Спостерігають за зміненнями

Висновок:


Дослід 5 Відновлюючі властивості лактози

Лактоза є відновлюючим дисахаридом, оскільки у її складі є напівацетальний гідроксил, який в розчині знаходиться у таутомірній рівновазі з відкритою формою лактози, що має альдегідну групу, здатну до окиснення.

У пробірку поміщають 4-5 крапель 1 % розчину лактози, 7-8 крапель 10 % розчину їдкого натру. Потім по краплинах додають 2 % розчин сульфату купруму (ІІ) до повного розчинення. Обережно нагрівають на спиртівці до змінення забарвлення.

Висновок:


Дослід 6 Кислотний гідроліз крохмалю

Крохмаль не має відновлюючих властивостей, але після його кислотного гідролізу, внаслідок якого утворюється в кінцевому випадку глюкоза, реакція з реактивами Фелінга і Троммера стає позитивною.





У пробірку поміщають 2 см3 0,1 % розчину крохмалю і 15 крапель 2 н розчину сульфатної кислоти.

Нагрівають на водяній бані протягом 10 хв. Відбирають піпеткою 3-4 краплі гідролізату кожні 2 хвилини в маленькі пробірки і додають 1 краплю йоду. Відсутність забарвлення показує проходження гідролізу. У випадку забарвлення продовжують нагрівання до його зникнення.

За відсутності забарвлення пробірку охолоджують і відбирають 4-5 крапель гідролізату в 2 пробірки. В одну додають 2 краплі 2 н розчину сульфату купруму і по краплях 2 н розчин гидроксиду натра до утворення темно-синього кольору. Потім одержаний розчин нагрівають (реакція Троммера) і спостерігають змінення забарвлення.

Висновок:

Дослід 7 Якісна реакція на крохмаль, глікоген

Принцип методу: реакція виявлення крохмалю, глікогену заснована на здатності їх утворювати з йодом забарвлені сполуки.

У пробірку поміщають 3-4 краплі 0,5 % крохмального клейстеру і додають 2-3 краплі розчину Люголя. Змішують, спостерігають за зміненням забарвлення. Нагрівають - забарвлення зникає. Охолоджують і спостерігають забарвлення темно-синього кольору. У випадку глікогену виникає червоно-буре забарвлення.

Висновок:


Після проведення експериментальної частини роботи ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.


Виконайте завдання та перевірте правильність їх розвязання з еталоном відповіді.


1

Полігідроксильні сполуки, що містять альдегідну або кетонну групу називають

а) олігосахаридами;

б) моносахаридами;

в) полісахаридами;

г) гліколіпідами

2

Наведена формула є



а) -целобіоза;

б) -мальтоза;

в) -сахароза;

г) -лактоза


3

При обробленні -Д-глюкопіранози над-лишком СН3І у спир-товому лугу утворю-ється

а) -метил-Д-глюкопіра-нозид;

б) -метил-2,3,4,6-тетраме-тил-Д-глюкопіраноза;

в) -метил-2,3,4,6-тетраме-тил-Д-глюкопіранозид;

г) -метил-Д-глюкопіраноза

4

При дії йоду на розчин крохмалю зявляється

а) червоне забарвлення;

б) сине забарвленя;

в) коричневе забарвлення;

г) не змінюється


5

Епімером Д-манози є



а) б) в)

Еталони відповідей: 1в, 2г, 3в, 4б, 5а.


Технологічна карта проведення практичного заняття

Пор

ном

Етапи

Час (хв)

Навчальні посібники

Місце проведення

1

Корекція знань та вмінь студентів шляхом розв’язання навчаючих задач

40

Набір задач, графоло-гічної структури

Навчальна лаборато-рія

2

Виконання лабораторної роботи

20

Посуд, реактиви

3

Тестовий контроль

15

Тести

4

Аналіз і підбиття підсумків заняття


5






ТЕМА. АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД БІЛКІВ ТА ПЕПТИДІВ


Актуальність теми. Біологічні полімери чи біополімери - це високомолекулярні сполуки живої природи, до них відносять у першу чергу білки. Білки є основою життя, вони є матеріальною основою хімічної діяльності клітини. Функції білків універсальні: ферменти, гормони, структурні (колаген, кератин) компоненти, транспортні (гемоглобін, міоглобін) функції, рухові (міозин, актин), захисні (імуноглобуліни), токсини та ін. Залежно від величини молекулярної маси розрізняють білки і пептиди, які мають меншу молекулярну масу, ніж білки. Найбільш характерна для пептидів регуляторна функція (гормони, антибіотики, токсини, інгібітори та активатори ферментів та ін.). Нейропептиди впливають на процеси навчання та запамятовування , регулюють сон, мають знеболюючу функцію.

Пептиди та білки складаються із залишків -амінокислот. У природі визначено близько 300 -амінокислот, але в організмі важливу роль відіграють 20 -амінокислот, які трапляються у всіх білках. Модифіковані -амінокислоти трапляються у деяких білках. Основним джерелом -амінокислот для живого організму є харчові білки. -Амінокислоти, які входять до складу білків людини і тварин, мають L-конфігурацію. Д-Форми -амінокислот трапляються відносно рідко. Вони входять до складу деяких антибіотиків, небілкових компонентів грибів і рослин. Синтетично одержані -амінокислоти є рацематною сумішшю. Деякі -амінокислоти синтезуються в організмі: аланін, серин, цистеїн, тирозин, гістидин та ін. Деякі надходять з їжею: валін, лейцин, лізин, метіонін, триптофан та ін. За участю -амінокислот утворюються в організмі біогенні аміни, відбувається синтез пептидів та білків.


Мета загальна - уміти інтерпретувати хімічні властивості важливіших амінокислот і хімічної основи структурної організації білкових молекул.


Конкретні цілі - уміти:

-інтепретувати особливості будови -амінокислот, як основи біополімерів білків, що є структурними компонентами всіх тканин організму;

-робити висновки про варіанти перетворень в організмі -амінокислот та аналізувати залежність утворення з них фізіологічно активних сполук від будови та реакційної здатності;

-пояснювати механізм утворення біогенних амінів та їх вплив на фізіологічні функції організму;

-пояснювати залежність фізико-хімічних властивостей білків від їх амінокислотного складу;

- аналізувати якісні реакції на -амінокислоти для визначення амінокислотного складу білків та використовувати біуретову реакцію для кількісного визначення білків.


Основна література

  1. Тюкавкина Н.А., Бауков Ю.И. Биоорганическая химия. М., Медицина, 1991.-С.313-361.

Додаткова література

1. Конспект лекцій «Біополімери”, 2000. Методичні вказівки до практичних занять “Амінокислоти”, 1995.

  1. Конспект лекції.

  2. Графологічна структура ( Додаток Е).


Теоретичні питання

  1. Амінокислоти, класифікація їх за будовою карбонового ланцюга, здатністю до синтезу в організмі та полярністю радикалу.

  2. Стереоізомерія. Знати формули, назви і скорочені позначення 20 важливіших амінокислот, а також аланіну, Lорнітину, 4гідроксипроліну, цистину та їх біологічну роль.

  3. Кислотноосновні властивості, ІЕТ (рI) амінокислот.

  4. Хімічні властивості амінокислот: утворення естерів, Nацильних похідних, основ Шиффа.

  5. Якісні реакціїї на амінокислоти та білки. Реакції кількісного визначення амінокислот (Ван-Слайка та Серенсона).

  6. Біологічно важливі хімічні реакції амінокислот за участю коферменту піридоксальфосфату: трансамінування, декарбоксилування, елімінування, окисне дезамінування.

  7. Реакції поліконденсації амінокислот з утворенням пептидів. Написати схеми синтезу ди та трипептидів  АлаЦис, ВалЛей, СерЦисТир, ГлиВалІле, ФенЛейМет. Визначити рН середовища, в якому розміщена ІЕТ розглянутих пептидів, а також до якого електроду будуть переміщуватися молекули пептидів при електрофорезі.

  8. Трипептиди  -глутатіон. Поняття про пептидні антибіотики: граміцидин S, валіноміцин, принцип їх дії. Лактамні антибіотики на основі пеніцилінової та цефалоспарінової кислот. Поняття про пептидні гормони: інсулін.

  9. Білки як полімери. Способи сполучення амінокислот в молекулах білків. Звязки, що формують первинну, вторинну, третинну та четвертинну структури: водневі звязки, іонна та гідрофобна взаємодія, дисульфідний звязок.

  10. Загальна характеристика первинної, вторинної (спіраль і структура), третинної та четвертинної структур білків. Денатурація і ренатурація білків, фактори які впливають на явища.

  11. Глобулярні та фібролярні білки.


На занятті ви повинні виконати експериментальну частину роботи згідно з алгоритмом лабораторної роботи та методикою її проведення.


Алгоритм лабораторної роботи:

1 Проведення якісних реакцій на окремі -амінокислоти, білки.

2 Спостереження за зміною забарвлення у ході реакції.

3 Наведення рівнянь реакцій.

4 Написання висновків окремих реакцій.


Методика проведення експерименту


Дослід 1 Декарбоксилювання -амінокислот (тирозину)

У пробірку поміщають 3-4 краплі 0,03 % розчину тирозину, 1 см3 насиченого водного розчину Са(ОН)2, перемішують і кипятять протягом декількох хвилин до появи каламуті. Спостерігають за зміненнями. Написати рівняння реакції.




Висновок:


Дослід 2 Хімічні властивості -амінокислот, пептидів, білків. Якісна реакція на окситоцин

У пробірку поміщають 1-2 см3 лікарського препарату окситоцину, 2-3 краплі 5 % ацетату плюмбуму, 5-7 крапель 30% їдкого натру. Перемішують, кипятять протягом 5 хвилин, спостерігають появу забарвленого осаду.


Окситоцин + Pb(CH3COO)2 + NaOH PbS + пр.реакції


Напишіть схематично реакцію, внаслідок якої дисульфідний тип звязку перейде в сульфгідрильний звязок, на прикладі окситоцину.

Висновок:


Дослід 3 Виявлення білків у біологічному матеріалі. Нінгідринова реакція

У пробірку поміщають 5-7 крапель лікарського препарату інсуліну, 4-5 крапель розчину нінгідрину, перемішують, нагрівають до появи забарвлення.

Висновок:


Дослід 4 Виявлення -амінокислот, пептидів, білків у біологічному матеріалі. Біуретова реакція

У пробірку поміщають 1 см3 лікарського препарату інсуліну, 1 см3 10% розчину їдкого натру, 2-3 краплі розчину сульфату купруму (ІІ) до появи забарвлення.

Висновок:


Після проведення експериментальної частини роботи ви повинні оформити протокол лабораторної роботи.


Виконайте завдання та перевірте правильність їх розвязання з еталоном відповіді.


1

Наведена -амінокислота є



а) гістидин;

б) тірозин;

в) пролін ;

г) фенілаланін

2

Вкажіть формулу дипептиду, який відповідає назві Ала-Фен

а
;
) H2N-CH2-CO-NH-CH-COOH




;
CH3

б) H2N-CH-CO-NH-CH-COOH

 

CH3 C6H5

в
;
) H2N-CH-CO-NH-CH-COOH

 

C6H5 C6H5

г) немає правільної відповіді

3

При дії азотистої кислоти на аланін утворюються:

а
;
) СH3-CH-COOH + N2 + H2O




;
OH

б) СH3-CH-COOH + H2O




;
OH

в) СН3-СН2-СООН + N2 + H2O

г) СH3-CH-COOH + H2O



N2O


4

Основні види вторинної сруктури білка є:

а) -спіраль;

б) складчаста -структура;

в) складчаста -структура;

г) подвійна спіраль

5

При дії на ароматичні та гете-роциклічні -аміно-кислоти концентро-ваної нітратної кислоти зявляється забарвлення

а) рожеве;

б) синє;

в) червоне;

г) жовте

Еталони відповідей: 1в; 2б; 3а; 4а,б; 5г.


Технологічна карта проведення практичного заняття

Пор

ном

Етапи

Час (хв)

Навчальні посібники

Місце проведення

1

Корекція знань та вмінь студентів шляхом розв’язання навчаючих задач

40

Набір задач, графоло-гічної структури

Навчальна лаборато-рія

2

Виконання лабораторної роботи

20

Посуд, реактиви

3

Тестовий контроль

15

Тести

4

Аналіз і підбиття підсумків заняття


5






1   2   3   4

Схожі:

Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconПрограма Курсу біоорганічна хімія
Біоорганічна хімія знаходиться у щільному зв'язку з біохімією, молекулярною біологією, біофізикою та іншими медико-біологічними дисциплінами....
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми icon1. Тематичний план лекцій з органічної хімії
Модуль Основи будови органічних сполук. Вуглеводні та їх функціональні похідні
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconТема: Основи санітарної мікробіології та вірусології
Актуальність теми полягає в тому, що патогенні мікроорганізми, які знаходяться в організмі хворих або носіїв, потрапляють в навколишнє...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconТема: Основи санітарної мікробіології та вірусології
Актуальність теми полягає в тому, що патогенні мікроорганізми, які знаходяться в організмі хворих або носіїв, потрапляють в навколишнє...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconТема Теоретичні та організаційні основи фінансового менеджменту
Тема Тема Визначення вартості грошей у часі та її використання у фінансових розрахунках
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconВиди самостійної роботи студентів (срс) модулю 1 та її контроль спеціальність – «Клінічна фармація»
Основи будови органічних сполук. Вуглеводні (алкани, циклоалкани, алкени, алкадієни, алкіни, арени) та їх функціональні похідні (галогено-,...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconАбсцес, флегмона, парапроктит, фурункул, карбункул, бешиха, гідраденіт. Актуальність теми
Актуальність теми: Гнійна інфекція проявляється запальним процесом у тканинах внаслідок проникнення І розмноженняв них гноєтворних...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconРани І рановий процес. Профілактика розвитку інфекції в рані. Лікування чистих ран. Актуальність теми
Актуальність теми: Рана є одним з основних проявів травматичного чи хірургічного впливу на тканини та органи
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconВступ актуальність теми
Актуальність теми. В сучасних умовах ринкових реформ та інтеграції України у світовий економічний, культурний І інформаційний простір...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconМетодичні вказівки для лікарів інтернів офтальмологів Ι циклу за темою
Актуальність теми. Актуальність досліджуваної теми полягає в тім, що вчасно не діагностований І не коригований астигматизм може бути...
Тема. Теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук актуальність теми iconПаспорт спеціальності 02. 00. 03 органічна хімія
Розробка теоретичних та експериментальних методів дослідження будови та властивостей органічних сполук
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи