Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  icon

Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання" та "Деталі машин і підйомно-транспортні




НазваМетодичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання" та "Деталі машин і підйомно-транспортні
Сторінка2/7
Дата25.05.2013
Розмір1.15 Mb.
ТипМетодичні вказівки
1   2   3   4   5   6   7

^ 1.2.3 Позначення посадок

Спряжені деталі, які входять одна в одну, створюють посадки. На складальних кресленнях основні посадки повинні бути показані. Для складального креслення редуктора такими посадками є:

  • зубчасте колесо-вал. Рекомендовані посадки для цього випадку: Н7/n6, Y7/р6, Н7/r6 та інші;

  • підшипник кочення-вал. Рекомендовані посадки: L0/k6, L6/k6, L0/m6, L6/n6 та інші;

  • підшипник кочення-корпус. Рекомендовані посадки: Н7/l0, Н7/l6 - для кулькових підшипників; К7/l0, К7/l6 - для роликових підшипників;

  • вал-шпонка: N9/h9, H9/h9, P9/h9;

- ступиця-шпонка: відповідно Js9/h9, D10/h9, P9/h9.

Більш детально рекомендовані посадки для названих з'єднань редукторів загального призначення наведені в довідниках. Посадку краще всього записувати в рядок, наприклад, 45 Н7/n6 або, у випадку відсутності вільного місця на розмірній лінії, у вигляді дробу Зручно також показувати посадки на виносних лініях.


^ 1.2.4 Нанесення габаритних і приєднувальних розмірів

Креслення редуктора або механізму підйому вантажу повинні мати всі дані, які необхідні для їх монтажу і підготовки до експлуатації. Тому на складальних кресленнях, зокрема, редуктора повинні бути показані габаритні, монтажні і приєднувальні розміри.

До габаритних розмірів відносять: довжину, ширину і висоту складальної одиниці за елементами, які найбільш виступають. Габаритні розміри показують як довідкові, тобто їх супроводжують зірочкою.

До монтажних розмірів редуктора відносяться розміри отворів для кріплення редуктора до рами і відстань між ними. Монтажні розміри на складальному кресленні повинні бути показані з граничними відхиленнями.

Необхідність у приєднувальних розмірах обумовлена необхідністю інформації про ділянки приєднання спроектованого виробу до інших складальних одиниць. До приєднувальних розмірів редуктора можна віднести розміри, які характеризують виліт зовнішніх торців вхідного і вихідного валів за упор на консолях цих валів; довжину приєднувальних ділянок цих валів; діаметри цих ділянок валів із зазначенням полів допусків на ці розміри; ширину шпонки і посадку її в паз валів і відстань від опорної поверхні днища редуктора до вісі вхідного і вихідного валів із зазначенням граничних відхилень розміру.


1.2.5 Специфікація

Згідно з ЄСКД специфікації на складальні креслення виконуються на окремих аркушах формату А4. Ці аркуші вміщують в пояснювальну записку як додаток.

У специфікації показують у переліченому нижче порядку: документацію (пояснювальна записка); складальні одиниці; окремі деталі, які не увійшли в складальні одиниці, стандартні вироби.

З метою спрощення оформлення специфікації до складального креслення редуктора і зменшення кількості виносок ліній рекомендується віднести до складальних одиниць такі:

  • корпус редуктора в зборі, туди увійдуть, крім самого корпуса редуктора, зливна пробка з шайбою і штифти;

  • проміжний вал редуктора в зборі;

  • вхідний вал редуктора в зборі;

  • кришка люка в зборі;

  • наскрізна кришка вхідного вала в зборі;

  • наскрізна кришка вихідного вала в зборі.

При наявності рим-болтів у кришці редуктора, кришка редуктора також може бути віднесена до складальних одиниць.

До окремих деталей у цьому випадку буде відноситися: кришка редуктора (при відсутності рим болтів); щуп; глухі кришки валів і все, що входить до складальної одиниці, прокладки.

До стандартних виробів у даному випадку можна віднести всі болти, гайки і шайби, які повинні бути показані, приблизно, в такому вигляді:

Болт М12 - 6g x 30.58 - ГОСТ 7796 – 70.

Гайка М12 - 6 Н.Б - ГОСТ 15521 – 82.

Шайба 10Л65Г029 - ГОСТ 0402 - 70.

Манжети і підшипники кочення в даній специфікації не вказуються, оскільки як вони увійшли до складальної одиниці.

Графу «Позначення» рекомендується при виконанні курсового проекту не заповнювати, оскільки використання класифікатора ЄСКД в цій області носить трудомісткий характер, а попередній стандарт відмінено.

У графі «Найменування» зазначаються назви складальної одиниці, деталі або стандартного виробу з вказуванням їх кількості (в розділі «Кількість»).


^ 1.2.6 Технічні вимоги

Складальні креслення повинні супроводжуватися також технічними вимогами до складальних одиниць. У технічних вимогах до складального креслення, наприклад, редуктора вказують особливості складання редуктора, його кріплення до рами, умови перевірки якості складання, тип і об'єм оливи, текст надпису на фірмовому ярлику (пластинці) і т.д.

Наприклад:

  1. Виготовлення і маркування проводити за ТУ 592-579.

  2. Момент прокручування за вхідний вал при залитій оливі не повинен перевищувати 2,5 Н·м.

  3. Фарбування проводити фарбою сірого кольору.

  4. Розміри для довідок.

Технічні вимоги записуються безпосередньо на складальному кресленні над його основним надписом.


^ 1.2.7 Технічна характеристика

Технічна характеристика виробу (складальної одиниці) вміщує технічні дані, які характеризують складальну одиницю. В учбовій практиці технічна характеристика може бути скорочена і повинна розміщатися на складальному кресленні під технічними вимогами або зліва від них.

У технічній характеристиці редуктора можна показувати:

  • розрахункову потужність на швидкохідному валі, кВт;

  • допустимий крутний момент на вихідному валі, Н · м;

  • максимальну частоту обертання швидкохідного вала, хв-1;

  • коефіцієнт корисної дії редуктора;

  • передавальне число редуктора і його ступенів;

  • кількість зубців зубчастих коліс і їх модулі;

- допустиме консольне навантаження на серединах вихідних кінців вхідного і вихідного валів і т.д.

Для черв'ячних редукторів в технічній характеристиці можна зазначати:

  • тип черв'яка;

  • міжосьову відстань;

  • число заходів черв'яка;

  • коефіцієнт діаметра черв'яка і т.д.

У технічній характеристиці механізму підйому вантажу можна зазначати:

  • масу вантажу, що піднімається, т;

  • швидкість підйому вантажу, м/хв.;

  • діаметр каната і його тип;

  • марку двигуна з його основними технічними параметрами;

  • частоту обертання барабана, хв.-1;

  • тип гальма;

  • загальне передаточне число редуктора і т.д.

Технічна характеристика складального креслення муфти може вказувати:

  • максимальний крутний момент, що передається Н·м,

  • частоту обертання, хв.-1;

  • масу муфти і т.д.

У курсовому проектуванні допускається не приводити технічні вимоги на складальну одиницю і заміняти її технічною характеристикою.


^ 1.3 Оформлення робочих креслень

1.3.1 Загальні положення

Робочі креслення деталей редуктора і муфти виконують на аркушах формата A3 або А4 залежно від розмірів деталі, складності її конструкції і вимог ЄСКД до виконання креслень.

Обов'язковим для виконання є робочі креслення таких деталей редуктора:

  • зубчастого колеса (одного з зубчастих коліс);

  • вала (одного з трьох валів редуктора).

Ці робочі креслення виконуються на аркушах формату A3, причому робочі креслення зубчастого колеса повинні містити в правому верхньому куті формату таблицю параметрів.

Третю і четверту деталі студент обирає для виконання самостійно. Рекомендується виконувати робочі креслення:

  • наскрізної кришки вхідного або вихідного валів редуктора (обов'язково в двох проекціях);

  • кришки люка редуктора (також в двох проекціях);

  • стакана опори підшипників для черв'ячного або конічно-циліндричного редуктора (в двох проекціях).

Деталі муфт для виконання робочих креслень студент обирає також самостійно. Не рекомендується виконувати складальні креслення як крупних деталей складної форми, наприклад, корпуса або кришки редуктора, так і малогабаритних деталей, деталей простої форми і стандартних деталей.

Як деталі для робочих креслень зубчастої муфти пропонуються:

  • корпус манжети і зубчаста втулка. Для муфти пружної втулково-пальцевої;

  • палець і одна з напівмуфт.

Формат креслення A3 у двох проекціях.

Робочі креслення деталей повинні супроводжуватися:

  • технічними вимогами, які розміщені безпосередньо над основним надписом;

  • вказівками про шорсткість поверхонь, невказаних на кресленні (у верхньому правому куті креслення по ДСТ 2.309-73 (Зм. № 3)).


^ 1.3.2 Загальні вимоги до робочих креслень деталей машин

Робоче креслення деталі - технічний документ, за яким ця деталь буде виконана. Тому на цьому креслені повинна бути приведена вся необхідна для цього інформація Деталі бажано зображувати в натуральну величину і в положенні обробки на верстаті.

Робочі креслення деталі супроводжуються основним надписом, який виконується згідно з стандартом, в якому, крім відомостей про автора розробки, керівника проекту, завідувача кафедри і т.д., необхідно вказати назву деталі; марку матеріалу, з якого вона виготовлена, номер стандарту на обраний матеріал; масштаб виконання креслення; назва навчального закладу і навчальної кафедри і т.д.

Технічні вимоги на робоче креслення деталі також є обов'язковою інформацією, куди вноситься інформація про твердість поверхні матеріалу деталі, граничні відхилення на вільні розміри, не вказані радіуси кривизни і т.д.

Приклад мінімальної необхідної інформації для технічних вимог до робочого креслення:

  1. Твердість 300...320 НВ.

  2. Незазначені граничні відхилення розмірів: отворів - Н14, валів - h14, інших розмірів - + IT 14/2.

Правильно виконане робоче креслення деталі повинне мати такі відомості:

  • поле допусків для відповідальних спряжених поверхонь;

  • граничні відхилення всіх розмірів, які показані на креслені;

  • шорсткість всіх поверхонь деталі;

  • відхилення форми і взаємного розміщення для основних поверхонь;

- показники твердості поверхонь з короткою інформацією про метод їх отримання.

Останній пункт має місце в тому випадку, коли твердість однієї з поверхонь деталі виходить за рамки твердості, вказаної в технічних вимогах;

- вказівки про розділення поверхонь одного діаметру на ділянки у разі відмінностей по якості обробки цих ділянок.


^ 1.3.3 Позначення полів допусків і граничних відхилень

На робочих кресленнях деталі поля допусків і граничні відхилення розмірів для відповідних поверхонь рекомендується наносити таким чином:



Граничні відхилення розмірів на робочих кресленнях повинні вказуватися для всіх поставлених розмірів. Для невідповідальних розмірів, яки називаються вільними, граничні відхилення на кресленні можна не проставляти, а помітити їх технічні вимоги способом, поданим в розділі 3.2. Граничні відхилення на вільні розміри звичайно назначають за 14 або 12 квалітетом.

Граничні відхилення на радіуси округлень і фаски назначають за 17 або 16 квалітетом. В курсовому проектуванні ці відхилення можна не вказувати.

Параметри відхилень на розміри, які не відносяться до вільних:

До таких розмірів відносяться довжини ділянок деталі з відповідними поверхнями. При вказуванні знаків відхилень (+ або -) рекомендується керуватися таким правилом: знак граничного відхилення ставиться в бік зменшення ваги деталі.

На робочих кресленнях деталей необхідно помітити також граничні відхилення на міжосьовий отвір, в тому числі і кріпильних.

Приклад: 120 ±0,25.

При розміщенні отворів по колу, отвори на фланцях кришок валів редуктора, вказується діаметр кола, на якому розташовані отвори за методом, який названий вище, кутове відхилення осей отворів, наприклад, 60°±30' для випадку шести отворів рівномірно розміщених по колу.


^ 1.3.4 Відхилення форми і взаємного розміщення поверхонь

Для спряжених поверхонь на робочих кресленнях необхідно вказувати також і допуски на відхилення їх форм і взаємного розміщення. Найбільш відповідальними при виконанні робочих креслень у курсовому проектуванні є:

  • відхилення від круглості і циліндричності посадочних поверхонь вала під підшипники, зубчасті колеса, муфти, шківи, зірочки і манжети;

  • радіальне биття посадочної поверхні вала під зубчасте колесо щодо базової осі або базових поверхонь вала;

- радіальне биття вінця зубчастого колеса стосовно його посадочної поверхні;

- радіальне биття посадочної поверхні вала під манжету щодо базової вісі або базової поверхні вала;

  • радіальне биття посадочної поверхні наскрізної кришки вала під манжету стосовно базової поверхні кришки вала;

  • торцеве биття внутрішньої поверхні фланця наскрізної кришки вала стосовно базової поверхні кришки (посадочної поверхні кришки);

  • відхилення від перпендикулярності стінок шпонкових пазів вала щодо базової вісі або базових поверхонь вала;

  • відхилення від симетричного розміщення шпонкового паза вала відносно вісі вала;

- відхилення осей кріпильних отворів кришок стосовно їхнього вихідного положення і т.д.

Допуски на відхилення форм і взаємного розташування поверхонь подано в довідниках. Приблизно значення допусків на ці відхилення можна вибрати з таких міркувань:

  • для нормальної точності геометричних форм поверхонь допуски на відхилення від круглості і циліндричності дорівнюють 30% допуску розміру поверхні;

  • для підвищених вимог до геометричної форми поверхонь, наприклад, для посадочних поверхонь вала під підшипники кочення, допуски на відхилення від круглості і циліндричності беруться такими, що дорівнюють 25% або навіть 20% допуску розміру поверхні;

  • допуски на відхилення поверхонь від взаємного розміщення беремо, щоб дорівнювали 60% допуску розміру для нормальної геометричної точності 50% - 40% для випадків підвищеної геометричної точності;

  • допуски на відхилення від паралельності розміщення шпонкових пазів можна брати, що дорівнюють рівними 0,6 -1,0 допуску розміру на ширину шпонкового паза;

  • допуск на відхилення від симетричного розміщення шпонкового паза щодо вісі вала можна брати, такими, що дорівнюють 2,0 - 4,0 допуску розміру на ширину шпонкового паза;

  • допуск на радіальне биття поверхні вала під манжету не повинен перевищувати 0,04 - 0,05мм;

  • допуск на торцеве биття упорних поверхонь валів для підшипників кочення не повинен перевищувати 0,02 - 0,03мм; для зубчастих коліс, шківів, зірочок і т.д. - 0,04 - 0,05мм.

  • допуски на торцеве биття внутрішніх поверхонь фланців наскрізних і глухих кришок валів стосовно (базових поверхонь) кришок не повинні перевищувати 0,1 - 0,15мм.


^ 1.3.5 Шорсткість поверхні і її позначення на кресленнях

Всі поверхні деталей, які оброблюються і не оброблюються на робочих кресленнях, повинні мати вказівки про шорсткість цих поверхонь. Шорсткість поверхні оцінюється декількома параметрами шорсткості, більш переважними із яких є параметр Ra - середнє арифметичне абсолютне значення відхилень профілю в межах базової довжини. На поверхні деталі робочого креслення знак шорсткості ставиться так, щоб його вістря торкалося поверхні, що контролюється з боків підведення інструменту для контролю.

Загальноприйняті методи вказування параметрів шорсткості:

- параметр ,. Шорсткість поверхні не повинна перевищувати 0,4 мкм. Поверхня оброблюється, але метод не вказаний.

- параметр шорсткості не вказаний. Механічна обробка не проводиться. Відноситься до поверхонь відливок, поковок, штамповок, прокату.

На невідповідальних поверхнях деталі знаки і параметри шорсткості можна не проставляти. У цьому випадку шорсткість інших деталей вказується у верхньому правому куті креслення і читається таким чином:

- параметр шорсткості інших поверхонь деталі, які оброблюються, дорівнює 6,3 мкм.

- параметр шорсткості всіх поверхонь деталі, які оброблюються, не перевищує 6,3 мкм.

- інші поверхні деталі з даного креслення не оброблюються.

Чисельні значення параметра шорсткості ^ : 50; 25; 12,5; 6,3; 3,2; 1,6; 0,8; 0,4; 0,2; 0,1...

Параметри до 3,2 мкм включно відносяться до видів обробки: точіння, фрезерування, свердління, обрізання.

Параметри ^ : 1,6; 0,8; 0,4 - проставляються на поверхнях деталі, отриманих в кінцевому вигляді після шліфування.

Параметри : 0,2; 0,1 і т.д. - відносять до поверхонь, отриманих додатковою обробкою після шліфування.


^ 1.3.6 Особливості оформлення креслень зубчастих коліс

У цілому робочі креслення зубчастих коліс виконуються згідно з ЄСКД, тобто за загальноприйнятими нормами і правилами. Особливості виконання таких креслень регламентуються стандартами на виконання креслень зубчастих коліс.

Одною з таких особливостей є наявність таблиці параметрів, яка розміщується у верхньому правому куті креслення.

Крім таблиці параметрів на робочих кресленнях зубчастих коліс необхідно вказувати:

  • шорсткість бокових поверхонь зубців, поверхонь виступів і западин;

  • бічні фаски зубців;

  • допуски на ширину зубчастого вінця;

  • допуски на биття зубчастого вінця. У курсовому проектуванні ці допуски замінені на поля допусків на зовнішні діаметри заготівки зубчастого колеса (діаметр виступів зубчастого колеса) і радіальне биття зовнішньої поверхні заготівки (поверхні виступів зубчастого колеса) щодо базової вісі колеса.

Рекомендовані поля допусків на діаметри заготівки (діаметри виступів зубців): h9 - h11 - для циліндричних зубчастих коліс, h11 - h13

- для конічних зубчастих коліс і h8 - h9 - для зубчастих коліс черв'ячних передач.

Радіальне биття поверхні виступів зубців зубчастого колеса (зовнішньої поверхні заготівки) можна брати таким, що дорівнюють 0,6 допуску діаметра зовнішньої поверхні заготівки зубчастого колеса (діаметра виступів зубців зубчастого колеса).

У таблицях параметрів робочих креслень зубчастих коліс вказується модуль зубців; число зубців; вихідний контур зубців, нахил лінії зубця з точністю до секунд; степінь точності виготовлення з вказуванням норм кінематичної точності, плавності і плями контакту, виду спряження і точності на бічний зазор і тд.

Таблиці параметрів складаються з 3 частин: вихідні дані, дані для контролю, довідникові дані. У курсовому проектуванні таблицю параметрів допускається спрощувати до першої частини з додаванням декількох довідникових даних з третьої частини.

Для прикладу, таблиці параметрів у курсовому проектуванні на різноманітні типи зубчастих коліс, наведені в додатках 1, 2, 3.

^ 2. Завдання до курсового проекту

^ ШІСумДУ

кафедра

ПОХВ

Завдання до курсового проекту

з дисциплін ДМ і ПТМ та ДМ та ОК

1

Схема механізму

^ Графік навантаження зубчастої передачі



Вихідні дані

Одиниця

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Вантажопідйомність Qв

т

1,8

2,3

3,2

4,0

4,3

4,6

4,0

2,6

3,5

3,0

Швидкість Vв

м/хв

11,0

12,5

12,8

14,2

14,0

14,5

14,1

12,3

12,0

14,0

Висота, підйому

вантажу h

м

10,5

8,0

9,5

10,5

9,0

10,0

9,5

8,0

12,0

11,0

Режим роботи




С

л

в

в

ов

л

С

С

В

ов

Термін служби tp

рік

6,0

5,0

7,5

8,0

9,5

10,0

6,5

7,5

8,0

9,0

Вид навантаження:

С -спокійне,

НП –незначні поштовхи,

СП –середні поштовхи,

ЗП –значні поштовхи.




с

НП

СП

с

ЗП

НП

СП

СП

С

НП

^ ШІСумДУ

кафедра

ПОХВ

Завдання до курсового проекту з дисциплін ДМ і ПТМ та ДМ та ОК

2

Схема механізму

^ Графік навантаження зубчастої передачі



Вихідні дані

Одиниця

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Вантажопідйомність Qв

т

4,0

6,0

4,5

5,0

6,5

5,2

4,8

3,6

6,2

5,2

Швидкість Vв

м/хв

12,0

13,5

13,0

14,5

15,2

13,0

12,5

11,8

14,6

13,9

Висота, підйому

вантажу h

м

12,0

10,0

8,5

11,5

10,5

8,0

9,5

8,0

10,0

9,0

Режим роботи




Л

С

С

в

Л

В

ОВ

Л

С

в

Термін служби tp

рік

6,0

7,0

8,5

10,0

9,5

7,5

8,0

8,5

9,5

10,0

Вид навантаження:

С -спокійне,

НП –незначні поштовхи,

СП –середні поштовхи,

ЗП –значні поштовхи.




с

ЗП

СП

НП

НП

С

СП

С

ЗП

ЗП

^ ШІСумДУ

кафедра

ПОХВ

Завдання до курсового проекту з дисциплін ДМ і ПТМ та ДМ та ОК

3

Схема механізму

^ Графік навантаження зубчастої передачі



Вихідні дані

Одиниця

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Вантажопідйомність Qв

т

7,5

6,0

5,0

4,5

6,5

5,5

4,0

4,2

3,8

5,2

Швидкість Vв

м/хв

15,5

14,5

14,0

13,8

14,2

13,2

13,0

13,6

12,0

13,8

Висота, підйому

вантажу h

м

10,0

9,0

8,0

9,0

8,5

11,0

9,5

10,0

11,0

7,5

Режим роботи




Л

Л

С

в

С

С

В

В

ОВ

С

Термін служби tp

рік

7,0

10,5

8,0

7,5

9,0

10,0

6,5

7,5

6,0

9,0

Вид навантаження:

С -спокійне,

НП –незначні поштовхи,

СП –середні поштовхи,

ЗП –значні поштовхи.




с

НП

НП

ЗП

СП

СП

ЗП

ЗП

ЗП

С

^ ШІСумДУ

кафедра

ПОХВ

Завдання до курсового проекту з дисциплін ДМ і ПТМ та ДМ та ОК

4

Схема механізму

^ Графік навантаження зубчастої передачі



Вихідні дані

Одиниця

Варіант

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Вантажопідйомність Qв

т

3,5

4,5

4,0

3,0

5,0

4,5

5,0

3,2

4,2

3,6
1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  iconМетодичні вказівки до розрахунку валів І підшипників у курсових проектах з дисциплін "Деталі машин І основи конструювання"
Методичні вказівки до розрахунку валів і підшипників у курсових проектах з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання" та "Деталі...
Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  iconМетодичні вказівки до розрахунку циліндричних зубчастих передач у курсових проектах з дисциплін "Деталі машин І основи конструювання"
Методичні вказівки до розрахунку циліндричних зубчастих передач у курсових проектах з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання"...
Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  iconМетодичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання"
Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін "Деталі машин і...
Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  iconМетодичні вказівки до курсового проектування з курсу „ деталі машин І основи проектування
Методичні вказівки до курсового проектування з курсу „Деталі машин і основи проектвання” /Укладач Ю. М. Вертепов. Суми: Вид-во СумДУ,...
Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Деталі машин» для студентів напрямів
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Деталі машин» для студентів напрямів 050702 – електромеханiка,...
Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  iconМіністерство освіти І науки україни сумський державний університет
Методичні вказівки до курсового проектування з курсу „Деталі машин І основи проектвання” /Укладач Ю. М. Вертепов. Суми: Вид-во СумДУ,...
Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  iconСхідноукраїнський національний університет
Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни «Деталі машин та основи конструювання» відбудеться на базі Східноукраїнського...
Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  iconДеталі машин І основи конструювання” V семестр Змістовні модулі учбового курсу 1 змістовний модуль. Тема
Тема: Теорія розрахунку зубчастих зачеплень та основних видів механічних передач
Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  iconПрограма олімпіади
Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни «Деталі машин та основи конструювання» відбудеться на базі Східноукраїнського...
Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" та \"Деталі машин і підйомно-транспортні  iconНавчально-методичний посібник для студентів напрямків підготовки 010 103 Технологічна освіта, 010 104 Професійна освіта 5
Деталі машин та основи конструювання. Методичні рекомендації з курсового проектування для студентів напрямків підготовки 010 103...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи