Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" icon

Методичні вказівки до практичної роботи "Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання"




Скачати 157.68 Kb.
НазваМетодичні вказівки до практичної роботи "Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання"
Дата25.05.2013
Розмір157.68 Kb.
ТипМетодичні вказівки

Міністерство освіти і науки України


Сумський державний університет


2757 Методичні вказівки

до практичної роботи

“Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання”

з дисципліни

“Основи конструювання контрольно-вимірювальних пристроїв”

для студентів спеціальності

7.090202 та 8.090202 “Технологія машинобудування”

денної та заочної форм навчання


Суми

Видавництво СумДУ

2009

Методичні вказівки до практичної роботи “Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання” з дисципліни “Основи конструювання контрольно-вимірювальних пристроїв” для студентів спеціальності 7.090202 та 8.090202 “Технологія машинобудування” денної та заочної форм навчання / Укладач: В.Г. Євтухов. – Суми: Вид-во СумДУ, 2009. - 19 с.


Кафедра технології машинобудування, верстатів та інструментів





^ 1 Мета роботи


Метою даного практичного заняття є вивчення методики аналізу початкової інформації на першому етапі проектування контрольно-вимірювальних пристроїв (КВП).


^ 2 Алгоритм уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання


Сучасне машинобудування неможливе без застосування точних вимірювальних приладів і засобів контролю. При цьому чим досконаліша технологія виготовлення деталей і виробів, тим точнішою повинна бути техніка вимірювань. Культура і клас виробництва, а машинобудівного особливо, характеризується і визначається перш за все точністю і насиченістю виробництва сучасними вимірювальними приладами [1] .

Проектування КВП є творчим процесом, послідовність, характер і результат якого багато в чому залежать від особистого досвіду конструктора. Власне конструювання включає два органічно зв'язаних періоди [2]. У перший період, що вимагає від конструктора найбільшої напруги творчої думки, зароджується ідея конструкції. І лише після того, як конструкція вирішена в принципі і намічені основні контури КВП, починається другий період - виконання креслень та іншої конструкторської документації.

На практичних заняттях з проектування КВП ми розглядатимемо можливості реалізації першого періоду конструювання. У даний час існує інтуїтивний характер проектування, коли на базі власного досвіду, знань і інтуїції конструктор навмання здійснює конструювання виробів, що мають суб'єктивний характер і що не завжди відрізняються раціональністю конструкції. У результаті кращий варіант конструкції вибирають лише після апробації у виробничих умовах, які і вносять корективи до розробленої конструкції, а іноді і повністю її відкидають, незважаючи на зроблені витрати. У зв'язку з цим, систематизуючи і формалізуючи накопичений досвід, у даному циклі практичних занять пропонується поетапне проектування КВП за наведеним нижче алгоритмом.

У даному практичному занятті за заданим викладачем кресленням контрольованої деталі на проектування КВП необхідно здійснити пошук, аналіз початкових даних і видати інформацію для подальшого етапу проектування КВП.

На рисунку 1 зображена блок-схема уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання КВП.




Рисунок 1 - Блок-схема уточнення мети контрольної операції та

задачі конструювання КВП


На основі зазначеної функціональної структури операції контролю перший етап проектування КВП реалізується за таким алгоритмом:

1 крок – з'ясування мети операції контролю;

2 крок – уточнення точнісних параметрів контрольованої поверхні;

3 крок – визначення конструкторсько-технологічних особливостей деталі;

4 крок – виявлення умов експлуатації і виготовлення КВП;

5 крок – розроблення схеми базування;

6 крок – розроблення частинних функцій, що реалізуються у КВП;

7 крок – формування технічних вимог до конструкції КВП.

^

3 З’ясування мети операції контролю



Завдання на проектування КВП видається викладачем кафедри ТМВІ у вигляді креслення або ескізу на контрольовану деталь із зазначенням контрольованого параметра деталі.

На цьому етапі необхідно однозначно визначити, що вимірюють на даній операції контролю. Для цього спочатку потрібно перенести із завдання у зошити для практичних робіт з КВП ескіз контрольованої деталі із зазначенням усієї необхідної початкової інформації (для даної і подальших практичних робіт). У разі виявлення в завданні конструкторських і інших помилок слід внести відповідні виправлення з дотриманням діючих стандартів ЄСКД.

З ГОСТів або іншої довідкової літератури [3, 8] необхідно виписати визначення контрольованого параметра (відхилення) і спосіб його визначення. При цьому слід установити як кількість вимірювальних перетинів, так і місця їх розташування. Наприклад, для визначення значення конкретного розміру деталі достатньо вимірювання в одному перетині. Для визначення відхилення форми поверхонь необхідні вимірювання вже в декількох перетинах. Так, при контролі відхилення від круглості, зокрема овальності, потрібне вимірювання діаметрів деталі у взаємно перпендикулярних напрямах, тобто два вимірювання, а при контролі відхилення поздовжнього перетину циліндричної деталі (бочкоподібності, сідлоподібності) вимірювання проводять, як правило, в трьох перетинах уздовж деталі. Для підвищення точності і надійності контролю вимірювання повторюють зазвичай 3 - 7 разів і визначають середнє арифметичне значення контрольованого параметра.

Результати проведеного уточнення зображаються на ескізі контрольованої деталі у вигляді відповідних позначень, вказівок і написів.


^ 4 Уточнення точнісних параметрів контрольованої поверхні


У практиці конструювання КВП бувають випадки, коли знову створений прилад вимірює не ті параметри, які необхідно. Тому разом із з'ясуванням мети операції контролю важливого значення набуває уточнення параметрів контрольованої поверхні деталі, що робить істотний вплив на викривлення дійсних результатів контролю. Ураховуючи сказане, на даному етапі передбачається визначення і аналіз таких точнісних параметрів контрольованої поверхні деталі:

  1. розміру;

  2. форми;

  3. взаємного розташування поверхонь;

  4. шорсткості.

Для отримання об'єктивної інформації про якість виготовлення контрольованої поверхні зазначені характеристики повинні бути оцінені й кількісно [4].

У результаті проведеного уточнення і аналізу необхідно накреслити ескізи можливих відхилень форми і взаємного розташування контрольованої поверхні, зазначити кількісні значення всіх даних показників та зробити висновок про можливість викривлення результатів контролю внаслідок порушення (відхилення) тих або інших точнісних параметрів контрольованої поверхні.

Як приклад розглянемо контроль радіального биття циліндричної поверхні 35h8 (див. рисунок 2).

За контрольовану поверхню візьмемо зовнішню циліндричну поверхню діаметром 35 мм. При цьому контроль радіального биття можна виконувати на всій довжині поверхні, не доходячи по 2 – 3 мм до лівого чи правого торців розглядуваної ступені деталі.





Рисунок 2 - Ескіз контрольованої деталі


У даному випадку точність розміру (допуск) контрольованої поверхні 35h8 становить 39 мкм [3].

Можливі відхилення від точності форми для контрольованої поверхні наведені на рисунку 3:



Рисунок 3 – Ескізи похибок форми контрольованої поверхні

а) конусоподібність, б) сідлоподібність, в) бочко-подібність, г) овальність, д) огранювання, е) відхилення від прямолінійності осі у просторі.

Залежно від співвідношення між допуском розміру і допуском форми і розташування встановлені відносні рівні геометричної точності: А - нормальна, В - підвищена і С - висока.

У нашому випадку розглянуті відхилення форми не повинні перевищувати 12 мкм, що відповідає 7-му ступеню точності (у межах відносної геометричної точності А) [3].

Крім цього, на рисунку 4 показано можливе відхилення розташування поверхонь. Для даного прикладу це відхилення від співвісності щодо загальної осі.

Кількісне зазначене відхилення для 7-го ступеня точності не повинне перевищувати 16 мкм [3].





Рисунок 4 - Ескіз деталі з похибкою взаємного розташування поверхонь


Шорсткості контрольованої поверхні - 1,6 мкм за параметром Ra.

Висновок. Під час контролю радіального биття відхилення від циліндричності у поздовжньому напрямі не викривляють вимірювання. На результати вимірювання найбільш суттєвий вплив чинять відхилення від круглості, відхилення від прямолінійності осі у просторі, а також відхилення від співвісності загальної осі. Допуск на радіальне биття дещо завищений і становить 30 мкм (див. рисунок 2) при допусках від циліндричності у межах 12 - 16 мкм на розмір 35h8. Шорсткість відповідає точності даної поверхні.


^ 5 Визначення конструкторсько-технологічних особливостей деталі


Для технічно грамотного і обґрунтованого проектування КВП необхідний аналіз конструкторсько-технологічних особливостей контрольованої деталі. Такий аналіз слід починати з вивчення креслень загальних видів вузла, опису службового призначення самої деталі, основних її поверхонь та впливу взаємного розташування, точності і шорсткості поверхонь. Якщо призначення деталі невідоме, слід описати призначення її поверхонь, визначити відхилення на розміри поверхонь, які відсутні на кресленні (на вільні розміри, незазначені відхилення форми і розташування). Вивчення повинне супроводжуватися критичним аналізом, який нерідко приводить до уточнення ряду параметрів, що характеризують точність, технологічність та інші показники якості деталі. Далі аналізують конфігурацію деталі, її жорсткість, виявляють найбільш розвинені поверхні, які можуть бути базовими, і уточнюють їх стан. При цьому аналізують похибки, які спричинені викривленням форми базових поверхонь, для чого необхідно оцінити їх аналогічно до контрольованої поверхні за точністю параметрів:

- розміру;

- форми;

- взаємного розташування поверхонь;

- шорсткістю поверхонь.

Аналіз, що проводиться, слід коментувати відповідними ескізами, описами і розрахунками.

Наприклад, у розглянутому раніше на рисунку 2 контролі радіального биття 35h8 як базові поверхні використовують поверхні А і Б (у загальному випадку для контролю радіального биття можуть використовуватися і поверхні центрових гнізд торців вала).

Точність розмірів поверхонь А і Б, відповідно 25h7 і 20h7, становить 21 мкм. Можливі відхилення форми і взаємного розташування поверхонь аналогічні до попереднього випадку (див. рисунки 3 і 4).

На рисунку 5 для прикладу зображене викривлення базових поверхонь при їх конусоподібності.





Рисунок 5 - Ескіз деталі з похибкою базових поверхонь


Аналогічним чином необхідно накреслити ескізи решти похибок форми і взаємного розташування базових поверхонь. Їх кількісні значення не повинні перевищувати відповідно 10 мкм і 20 мкм для 7-го ступеня точності [3]. Шорсткість за параметром Ra становить 0,8 мкм.

У цілому, за вимірювальну базу слід вибирати таку поверхню, з якою інші поверхні деталі зв'язані її службовим призначенням у машині. Крім того, за бази слід вибирати поверхні, що відрізняються великою довжиною, найбільш точні і з низькою шорсткістю. Необхідно прагнути, щоб за вимірювальні бази використовувалися конструкторські або технологічні бази деталі.

На цьому ж етапі слід навести дані про хімічний склад і фізико-механічні властивості матеріалу деталі, зробити висновки про правильність його призначення або доцільність заміни іншими марками [2, 4].

У результаті проведеного аналізу слід з'ясувати, які поверхні і розміри деталі мають основне, вирішальне значення для службового призначення машини, і більш правильно поставити мету контрольної операції, аж до висловлення міркувань про правильність вибору контрольованих параметрів і поверхонь.
^
6 Виявлення умов експлуатації і виготовлення КВП


Інформація, що визначає умови, за яких відбуватимуться вимірювання, істотно впливає на конструкцію КВП і тому вимагає достатньо серйозного опрацьовування.

Під час роботи механізми КВП піддаються різноманітним діям навколишнього середовища, характер яких залежить від стану робочого об'єму, де розміщені механізми. Ці дії - механічні, як зовнішні для КВП силові чинники: удари, вібрації, прискорення і т.п., і кліматичні, що характеризують мікроклімат робочого об'єму: температура, вологість, тиск і т.п. Зазначені збурюючі дії порушують функціонування КВП, змінюють робочі параметри, відхиляючи останні від номінальних. Проте досконалий КВП повинен виконувати свої функції, незважаючи на наявність збурюючих чинників, тобто відхилення його параметрів від номінальних повинні перебувати в межах, що допускаються [4].

Значення збурюючих параметрів, що характеризують зовнішні дії, можуть змінюватися у широких межах, і нормальна робота розробленої конструкції КВП багато у чому визначається повнотою і точністю виявлення цих чинників. У зв'язку з наведеним вище на даному етапі проектування слід однозначно в кількісному вираженні оцінити змінення таких збурюючих чинників:

- місця експлуатації КВП (цех, лабораторія, на верстаті або біля нього, на столі контролера ОТК і т.д.);

- особливостей навколишнього середовища (температура, вологість, наявність ударів і вібрацій, освітленість, тиск, наявність піни, загазованість, мастильно-охолоджувальна рідина, мастило і т.п.);

- інтенсивності роботи КВП (продуктивність приладу, напрацювання до першої відмови і т.д.);

- кваліфікація особи, що проводить вимірювання, і т.д.

Крім перелічених чинників, конструктор повинен мати уявлення про можливості виробництва, в якому виготовлятиметься КВП, для чого необхідно враховувати технологічність як виготовлення окремих його деталей, так і складання всього механізму, серійність виробництва. При цьому слід визначитися з вибором матеріалів на виготовлення деталей КВП, надати технологію виготовлення найбільш складних деталей і т.д.

^
7 Розроблення схеми базування


Процес вимірювання складається, як правило, з трьох основних етапів: установлення, настроювання і власне самого вимірювання [5]. Зупинимося докладніше на першому етапі. Він передбачає встановлення об'єкта, що вимірюється, на контрольно-вимірювальний прилад. У цьому випадку положення контрольованої деталі на КВП визначається за допомогою поверхонь, що належать вимірюваному об'єкту і вибраних як його вимірювальні бази, що стикаються зі встановлювальними базами КВП. Завдяки цьому вимірювальні бази деталі визначають її положення щодо КВП. Природно, що в результаті базування і накладення подальшого силового замикання для фіксації правильного положення деталі, що вимірюється, в КВП з'являються похибки встановлення.

Основними причинами похибок установлення є:

- нераціональна схема базування;

- неточність виготовлення базових поверхонь контро-льованої деталі;

- стан установлювальних баз КВП;

- неправильне накладення сил, що забезпечують контакт між вимірювальними базами деталі і КВП;

- недостатня кваліфікація особи, що проводить вимірювання, і т.д.

Розглядаючи ту або іншу схему базування, слід ураховувати, на якій стадії технологічного процесу здійснюється перевірка деталі. Для проміжного контролю, що оцінює правильність налагодження верстата на виконання конкретної технологічної операції, необхідно за вимірювальну базу використовувати технологічну базу при виконанні даної операції. Під час остаточного контролю за вимірювальну базу слід брати конструкторську базу деталі. Основною вимогою, що ставиться до вимірювальних баз, є забезпечення постійності положення вимірювальної деталі щодо КВП при її повторних установках [5].

Ураховуючи ці особливості, а також інформацію 3-го кроку про поверхні, які можуть бути базовими, студенти вибирають і обґрунтовують схему базування, максимально використовуючи принципи суміщення та постійності баз.

І тут у виборі остаточної схеми базування визначальним чинником є мінімальна похибка встановлення:





де - похибка базування, що виникає в процесі орієнтації деталі у КВП і визначається як граничне поле розсіювання відстаней між вимірювальною і встановлювальною поверхнями (базами) у напрямі контрольованого параметра;

- похибка закріплення, що виникає в процесі закріплення деталі у КВП у зв'язку з коливаннями контактних деформацій стику деталі - встановлювальні опори КВП;

- похибка пристрою, що виникає в результаті неточності виготовлення КВП і його зношення при експлуатації.

Дані похибки, як зазначено вище, залежать від обраної схеми базування і точності виготовлення базових поверхонь контрольованої деталі і КВП та визначаються за допомогою відповідних геометричних розрахунків, а також шляхом аналізу розмірних ланцюгів або за емпіричними залежностями [6, 7].

Наприклад, при контролі радіального биття циліндричної поверхні 35h8 (див. рисунок 2) як один із варіантів базування можна використовувати встановлення вала в призми по поверхнях А і Б. Тоді за розрахунковою схемою на рисунку 6 можна визначити похибки базування вала в призмі при відхиленні діаметра деталі на величину допуску Тd [6]:





Рисунок 6 - Розрахункова схема базування вала в призмі


εб =, εб =, εб =.


Якщо допуск на діаметр вала становить 21 мкм і кут призми , отримаємо максимально можливу похибку базування εб = 18 мкм.

З довідкової літератури [6, 7] знаходимо, що похибка закріплення (оскільки заготовка не закріплена, то вона притискається до встановлювальних баз КВП під дією власної ваги).

Беремо похибку пристрою у наведеному вище прикладі мкм та отримаємо похибку встановлення мкм.


^ 8 Розроблення списку частинних функцій, що реалізуються у КВП


Структура будь-якого технічного пристрою визначається функціональним призначенням - основною цільовою функцією. Структура може бути достатньо складна, і для здійснення основної цільової функції в складному пристрої (приладі) може бути декілька функціонально відособлених блоків або вузлів, що мають свої специфічні - частинні функції. Інженер, що проектує КВП, повинен із множини можливих механізмів, придатних для виконання частинних функцій, визначити той варіант, який дозволить отримати якнайкращі експлуатаційні, конструктивно-технологічні та економічні показники КВП.

У процесі контролю найчастіше реалізуються такі частинні функції:

- установлення і зняття деталі;

- базування деталі;

- закріплення і розкріплення деталі;

- установлювальні і допоміжні відносні переміщення деталі і окремих вузлів КВП;

- налагодження механізмів КВП;

- зразкові переміщення;

- зняття інформації;

- передача і перетворення інформації;

- видача результатів вимірювання.

З переліченого набору частинних функцій необхідно сформувати свій функціональний потік, що реалізує виконання поставленої мети контрольної операції.

На рисунку 7 наведена одна з найпоширеніших схем виконання контрольної операції.

У загальному випадку для реалізації наведених частинних функцій можуть бути створені окремі механізми, об'єднані основною цільовою функцією в КВП.




Рисунок 7 - Схема потоку частинних функцій, що реалізуються у КВП


^
9 Формування технічних вимог до конструкції КВП


Завершується етап "Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання" розробленням технічних вимог до конструкції КВП. Тут необхідно описати такі вимоги.

  1. Продуктивність або тривалість контрольної операції.

  2. Рівень стандартизації і уніфікації проектних рішень.

  3. Ступінь механізації і автоматизації операції.

  4. Ергономічні вимоги.

  5. Естетичні вимоги.

  6. Припустима величина витрат на контрольну операцію.

  7. Періодичність та обсяг перевірки.

  8. Вид контролю: попередній, проміжний, остаточний.

  9. Рівень кваліфікації особи, що виконує контроль.



^
10 Запитання для самоперевірки


1 У чому суть першого етапу проектування КВП?

2 Алгоритм уточнення мети контрольної операції.

3 Які параметри деталі можуть контролюватися?

4 Визначення відхилення від циліндричності.

5 Визначення відхилення від круглості.

6 Визначення радіального биття поверхні.

7 Які технічні вимоги ставляться до конструкції КВП?

8 Якими критеріями оцінюється якість виготовлення поверхонь деталей машин?

9 Які показники характеризують точність розміру деталі?

10 Які ви знаєте відхилення форми поверхонь деталей і їх позначення?

11 Які ви знаєте відхилення точності взаємного розташування поверхонь і як вони позначаються на кресленнях?

12 У чому суть аналізу конструкторсько-технологічних особливостей деталі?

13 Які вимоги ставляться до базових поверхонь?

14 Умови експлуатації КВП.

15 Які ви знаєте причини виникнення похибок установлення?

16 Які ви знаєте заходи щодо усунення або зменшення похибок установлення?

17 Як визначається похибка базування?

18 Як визначається похибка закріплення?

19 Як визначається похибка пристрою?

20 Які ви знаєте частинні функції, що реалізуються у КВП?

21 Які фактори навколишнього середовища найбільш впливають на роботу КВП?

22 Що таке ергономічні та естетичні вимоги до конструкції КВП?

^
Список літератури




  1. Гостев В.И. Методы управления качеством продукции. - М.: Машиностроение, I980. - 264 с.

  2. Вопилкин Е.А. Расчет и конструирование механизмов приборов и систем. - М.: Высшая школа, I980. - 463 с.

  3. Справочник контролера машиностроительного завода. Допуски, посадки, линейные измерения / А.Н. Виноградов и др.; под ред. А.И. Якушева. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Машиностроение, 1980. - 527 с.

  4. Уваров Б.М. и др. Детали и механизмы приборов: справочник / под ред. П.П. Орнатского. - Киев: Техника, 1978. - 368 с.

  5. Балакшин Б.С. Основы технологии машиностроения: - 3-е изд., доп. - М. Машиностроение, 1989. - 560 с.

  6. Справочник технолога-машиностроителя: в 2 т. / под ред. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. - М.: Машиностроение, 1986. - Т. 1. - 656 с.

  7. Горбацевич А.Ф., Шкред В.А. Курсовое проектирование по технологии машиностроения. - 4-е изд., перераб. и доп. - Минск: Вышэйш. шк., 1983. - 256 с.

  8. Гжиров Р.И. Краткий справочник конструктора: справочник. - Л.: Машиностроение, 1984. - 464 с.



Навчальне видання


Методичні вказівки

до практичної роботи

“Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання”

з дисципліни

“Основи конструювання контрольно-вимірювальних пристроїв”

для студентів спеціальності

7.090202 та 8.090202 “Технологія машинобудування”

денної та заочної форм навчання


Відповідальний за випуск Л.М. Седінкін

Редактор Т.Г. Чернишова

Комп’ютерне верстання В.Г. Євтухова


Підписано до друку 8.11.2009, поз.

Формат 60×84/16. Ум. друк. арк. 1,16. Обл.-вид.арк.0,85. Тираж 75 пр. Зам. №

Собівартість видання


Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет,

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

С
відоцтво суб’єкта видавничої справи ДК №3062 від 17.12.2007.


Схожі:

Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи
Програма, методичні вказівки та завдання до контрольної роботи №1 з дисципліни "Основи теорії електричних кіл" для студентів спеціальності...
Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" iconМ. В. Кадничанський методичні вказівки до самостійної роботи та виконання контрольної роботи з дисципліни
Методичні вказівки до самостійної роботи та виконання контрольної роботи з дисципліни «Економіко-математичні моделі в управлінні...
Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" iconМетодичні вказівки для виконання контрольної роботи студентами 5 курсу обліково-фінансового факультету заочної форми навчання
Методичні вказівки для виконання контрольної роботи з дисципліни «Фінансовий облік у галузях народного господарства» підготували
Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки та завдання до контрольної роботи з маркетингу
Методичні вказівки та завдання до контрольної роботи з маркетингу (для студентів 3 курсу спеціальності 050201 «Менеджмент організацій»)....
Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" iconМетодичні вказівки до виконання розділів домашньої контрольної роботи 7 1 Загальні положення 7
Методичні вказівки до виконання домашньої контрольної роботи за темою «Використання ос windows та прикладних програм ms office» з...
Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни " Технологічна оснастка" для студентів спеціальності 090202
Вміщують робочу програму, контрольні питання для перевірки знань, методичні вказівки до виконання контрольної роботи та приклад її...
Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «Інвестування» (для студентів 5 курсу заочної форми навчання фпо І зн...
Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з курсу «Інвестування» (для студентів 4 курсу заочної форми навчання бакалаврів...
Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Банківські операції" для студентів
Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Банківські операції" / Укладачі: С. М. Фролов,...
Методичні вказівки до практичної роботи \"Уточнення мети контрольної операції та задачі конструювання\" iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки по виконанню контрольної роботи з дисципліни
Методичні вказівки виконанню контрольної роботи з навчальної дисципліни Мотивація персоналу” (для студентів 5 курсу напряму підготовки...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи