Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» icon

Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»




НазваМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
Сторінка1/30
Дата25.05.2013
Розмір5.09 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Медичний інститут


2861 Методичні вказівки до практичних занять

для студентів 6-го курсу

з дисципліни «Внутрішня медицина»

Модуль 3

СУЧАСНА ПРАКТИКА ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ


Суми

«Видавництво СумДУ»

2010


Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» Модуль 3 Сучасна практика внутрішньої медицини /Укладачі: В. Г. Псарьова, Л.Н. Приступа, В.Ф. Орловський, В.В. Лаба, Н. В. Де-міхова, Н.М. Кириченко, О.В. Орловський, Ю.О. Атаман, О.С. Погорєлова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. - 225с.


Кафедра внутрішньої медицини післядипломної освіти з курсом


Змістовий модуль 1. Ведення хворих у кардіологічній клініці

Тема 1. Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією


Кількість годин - 6.

Актуальність теми. Підвищення артеріального тиску (АТ) - найчастіший і дуже поширений симптом. За даними вітчизняної та іноземної літератури він спостерігається у 25% дорослого населення. Які б не були його етіологія і патогенез, через більш чи менш тривалий час цей стан призводить до прогресуючого ураження судинної системи і порушення діяльності життєво важливих органів, у кінцевому підсумку - до смерті (за даними ВООЗ у 11% випадків смерть настає від цереброваскулярних порушень), на фоні підвищеного АТ у 4-8 разів зростає фатальний ризик при ішемічній хворобі серця.

У клініці внутрішніх хвороб більше 50 станів супроводжуються підвищенням АТ і вимагають найрізноманітнішого лікування, включаючи обов'язкову хірургічну операцію (наприклад, пухлина мозкового шару надниркової залози - феохромоцитома, чи пухлина гіпофізу - хвороба Іценка-Кушинга). Тому диференціальна діагностика захворювань, перебіг яких супроводжується синдромом артеріальної гіпертензії (АГ), надзвичайно важлива.

Оскільки у осіб найбільш працездатного віку (40-50 років) спостерігається значне зростання поширення АГ, то правильна диференціальна діагностика АГ як гіпертонічної хвороби (ГХ) і АГ як симптому при тому чи іншому захворюванні має не тільки клінічне, але й соціальне значення.

^ Загальна мета – уміти поставити попередній діагноз і визначити тактику ведення хворого з АГ.


^ Конкретні цілі

Уміти:

Цілі вихідного рівня

1. Виділити синдроми, властиві захво-рюванням, перебіг яких супроводжує-ться синдромом АГ.

1. Збирати скарги, анамнез, проводити об’єктивне дослідження, у т.ч. вимірювати АТ та з’ясовувати його значення.

2. Скласти програму обстеження хворого на АГ.

2. Інтерпретувати дані основних лабораторних та інструментальних досліджень при АГ.

3. Проводити диференціальну діагностику АГ різної етіології.

4. Поставити попередній діагноз.

3. Виявити в анамнезі та об’єктивних даних ознаки, властиві тим чи іншим АГ. Оцінювати морфологічні зміни, властиві різним АГ.

5. Визначити тактику лікування і профі-лактичні заходи щодо хворого з ураху-ванням перебігу захворювання, наяв-ності супровідних хвороб, ускладнень.

4. Трактувати прямі і побічні ефекти основних антигіпертензивних препаратів, використовувати принципи профілактики. Використовувати фізіотерапевтичні і дієтичні методи корекції АТ.


^ Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь

1. У хворого, 40 років, під час профогляду виявлено АТ 170/102 мм рт.ст. На ЕКГ зафіксовано ознаки гіпертрофії лівого шлунка. Оцініть рівень АТ у хворого:

А. У нормі. Г. Легка артеріальна гіпертензія.

Б. Погранична гіпертензія. Д. Тяжка артеріальна гіпертензія.

В. Помірна артеріальна гіпертензія.

^ 2. У хворого, 36 років, АТ на руках 176/116 мм рт.ст., на ногах 140/86 мм рт.ст. Названа АГ характерна для:

А. Вазоренальної АГ. Г. Синдрому Конна.

Б. Феохромоцитоми. Д. Хвороби Іценка-Кушинга.

В. Коарктації аорти.

^ 3. Хворий, 40 років, страждає на гіпертонічну хворобу 2-ї стадії з підвищенням АТ до 180/110 мм рт.ст. На очному дні у нього більш ймовірно виявити такі зміни:

А. Зміни відсутні.

Б. Мінімальне сегментарне звуження артерій і артеріол.

В. Звуження просвіту артерій і артеріол, потовщення їх стінок, хвилястість і розширення вен.

Г. Зміни, зазначені в п.В, а також великі і дрібні крововиливи, "ватні плями".

Д. Зміни, зазначені в п.В, а також двобічний набряк сосків зорових нервів.

^ Відповіді до завдань: 1-Г; 2-В; 3-В.

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:

  1. Хегглин Р. Дифференциальная диагностика внутренних болезней /пер. с нем. - М.: Медицина, 1997. - 794 с.

  2. Внутрішні хвороби : посібник у 10 частинах, /за заг. ред. професорів О.О. Абрагамовича, Л.В. Глушка, А.С. Свінціцького. – Львів: ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас». - 2004. – Т. І, ІІ - 1050с.

Після засвоєння необхідних базисних знань опрацюйте такий матеріал:

  1. Лiкування артерiальної гiпертензiї в особливих клiнiчних ситуацiях / за ред. В.М. Коваленка, Є.П. Свiщенко. - Кам’янець-Подiльський: ПП. «Мошак». М., 2005. - 504с.

  2. Давыдович О.В., Давыдович Н.Я. Клиническая фармакология и фармакотерапия в кардиологии: пособие для студентов ВУЗов III-IV уровня аккредитации, врачей - кардиологов, терапевтов и семейных врачей. – Тернополь: Підручник і посібник, 2006. - 320с.

  3. Свищенко Е.П. Коваленко В.Н. Гипертоническая болезнь. Вторичные гипертензии. - К.: Либiдь, 2002. - 504 с.

  4. Свiщенко Є.П., Багрiй А.Е., Єна Л.М. Рекомендацiї Української асоцiацiї кардiологiв з профiлактики та лiкування артерiальнї гiпертензiї: посiбник. - К., 2004. - 80 с.

  5. Свіщенко Є.П. Сучасні тенденції в лікуванні артеріальної гіпертензії // Серцево-судинний континуум: шляхи ефективних втручань: вибрані лекції Укр. кард. школи ім. М.Д. Стражеска / за ред. В.М. Коваленка. – Київ, 2007. - С. 114-130.


Основні теоретичні питання теми:

1. Фактори ризику АГ.

2. Клінічна і лабораторна діагностика АГ.

3. Методи виявлення АГ у населення.

4. Обов'язкова програма обстеження хворого АГ.

5. Класифікація АГ.

6. Гіпертонічна хвороба.

7. Вазоренальна АГ.

8. Ренопаренхіматозні АГ.

9. Ендокринні АГ.

10.Гемодинамічні АГ (системні васкуліти, коарктація аорти та ін.).

11. Нейрогенні гіпертензії.

12.Немедикаментозні методи первинної і вторинної профілактики АГ.

13. Лікування АГ.

14. Лікування гіпертонічних кризів.


Вирішіть декілька завдань-моделей

Завдання 1

У хворої 22 років втретє раптово почався напад, який супроводжувався тремором, нежиттю, блідістю, тахікардією, підвищеним АТ до 190/120 мм рт.ст., болем у животі, в ділянці серця, страхом смерті. Напад, як і попередній, продовжувався 15 хв і раптово самостійно припинився. Після цього хвора виділила 350 мл світлої сечі.

^ 1. Виділіть провідний синдром:

А. Синдром артеріальної гіпертензії. В. Біль в ділянці серця.

Б. Симпато-адреналовий криз. Г. Артеріальна гіпертензія і біль в животі.

^ 2. Ваш попередній діагноз:

А. Синдром Конна. В. Хвороба Іценка-Кушинга.

Б. Феохромоцитома. Д. Вазоренальна артеріальна гіпертензія.

Г. Гіпертонічна хвороба.

^ 3. Для уточнення діагнозу найбільш доцільне обстеження:

А. Визначення в сечі ванілілмигдалевої кислоти.

Б. ЕКГ.

В. Загальний аналіз сечі, аналіз сечі за Нечипоренком.

Г. Екскреторна урографія.

Д. Визначення електролітів у крові.

^ 4. Для лікування подібних кризів найбільш доцільно використати:

А. Фентоламін. Г. Обзидан.

Б. Ніфедипін. Д. Клофелін.

В. Нітрогліцерин.

^ Правильні відповіді: 1 - Б, 2 – Б, 3 - А, 4 - А.

Завдання 2

У хворого, 42 роки, зріст 174 см, вага 100 кг, відмічаються підвищення АТ до 190/108 мм рт.ст., головні болі, запаморочення. Діяльність серця ритмічна, акцент 2-го тону на аорті. Пульс 100 уд 1 за хв На ЕКГ: R V5 > R V4, R V6 + S V2 = 50мм. Цукор крові - 5,2 ммоль л. Аналіз сечі: відносна щільність 1020, білок - 0,033 г/л, лейкоцити - 3-4 у полі зору.

^ 1. Ваш попередній діагноз:

А. Гіпертонічна хвороба 1-го ст.

Б. Гіпертонічна хвороба 2-го ст.

В. Гіпертонічна хвороба 3-го ст.

Г. Хронічний гломерулонефрит, симптоматична артеріальна гіпертензія.

Д. Атеросклероз аорти, артеріальна гіпертензія.

^ 2. План обстеження хворого передбачатиме:

А. Аналіз сечі за Нечипоренком, УЗД нирок, дослідження очного дна.

Б. УЗД нирок, КТ головного мозку.

В. Визначення ванілілмигдалевої кислоти у сечі.

Г. УЗД нирок, велоергометрія.

^ 3. Лікування Ви почнете одним із зазначених препаратів, крім (з урахуванням частоти пульсу):

А. Анаприлін. В. Еналаприл.

Б. Ніфедипін. Г. Дилтіазем.

^ 4. Немедикаментозні методи лікування даного хворого повинні передбачати все, крім:

А. Зниження вживання кухонної солі до 5 г за добу.

Б. Підвищення вживання магнію.

В. Зниження вживання кальцію.

Г. Зниження маси тіла.

Д. Підвищення фізичної активності.

^ Правильні відповіді: 1 - Б, 2 - А, 3 - Б, 4 - В.


Технологічна карта проведення заняття




п/п

Етап

Час, хвилини

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

засоби навчання

обладнання

1

Визначення початкового рівня з діагностики АГ

15

Задачі




Навчальна кімната

2

Тематичний розбір хворих

200

Історії хвороби




Палата,

навчальна кімната

3

Підведення підсумків

25

Задачі




Навчальна кімната


^ Тема 2. Ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією


Кількість годин 5.

Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) – одне із найбільш поширених захворювань людини, при якому значно зростає ризик серцево-судинних захворювань. За даними багатоцентрових контрольованих клінічних досліджень зниження артеріального тиску за допомогою антигіпертензивної терапії набагато покращує прогноз хворих, дозволяє зменшити частоту інсультів у середньому на 35-40%; інфаркту міокарда на 20-30%%, серцевої недостатності на 50%. У той самий час можливість активного втручання в перебіг і наслідки АГ використовується далеко не повністю. Так, навіть у США, де вже більше 30 років діє Національна освітня програма з попередження, виявлення, оцінки і лікування підвищеного артеріального тиску, у 1999-2000 роках близько 30% хворих на АГ все ще не знали про підвищення у них артеріального тиску, лікували АГ 59% хворих і тільки у 34% випадків лікування було ефективне. У зв’язку з цим у 1999 році затверджена Національна програма профілактики і лікування АГ в Україні, мета якої – зниження захворюваності серед населення АГ, ішемічною хворобою серця, судинними захворюваннями мозку, смертності від ускладнень гіпертензії, підвищення тривалості і якості життя хворих на серцево-судинні захворювання.

^ Загальна мета – встановлювати попередній діагноз та призначати лікування конкретному хворому з урахуванням етіологій АГ та наявної супутньої патології.


^ Конкретні цілі

Уміти:

Цілі вихідного рівня

1. Виділити синдроми, властиві захво-рюванням, перебіг яких супроводжує-ться синдромом АГ.

1. Збирати скарги, анамнез, проводити об’єктивне дослідження, у т.ч. вимірювати АТ та з’ясовувати його значення.

2. Скласти програму обстеження хворого на АГ.

2. Інтерпретувати дані основних лабораторних та інструментальних досліджень при АГ.

3. Проводити диференціальну діагностику АГ різної етіології.

4. Поставити попередній діагноз.

3. Виявити в анамнезі та об’єктивних даних ознаки, властиві тим чи іншим АГ. Оцінювати морфологічні зміни, властиві різним АГ.

5. Визначити тактику лікування і профі-лактичні заходи щодо хворого з ураху-ванням перебігу захворювання, наяв-ності супровідних хвороб, ускладнень.

4. Трактувати прямі і побічні ефекти основних антигіпертензивних препаратів, використовувати принципи профілактики. Використовувати фізіотерапевтичні і дієтичні методи корекції АТ.


Завдання для самопідготовки і самокорекції вихідного рівня умінь

^ 1. Виникнення гіпокаліємії найменш вірогідно при терапії:

А. Фуросемідом. В. Гіпотіазидом.

Б. Оксодоліном. Г. Арифоном.

2. Найбільш тривалий гіпотензивний ефект має:

А. Надолол. В. Оксепренолол.

Б. Атенолол. Г. Піндолол.

^ 3. Набряки нижніх кінцівок найчастіше виникають при терапії:

А. Ніфедипіном. В. Дилтіаземом.

Б. Верапамілом. Г. Каптоприлом.

4. Побічні ефекти найменш часто трапляються при терапії:

А. Бета-блокаторами. В. Інгібіторами АПФ.

Б. Антагоністами кальцію. Г. Лозартаном.

^ 5. Препарат «козаар» має міжнародну назву:

А. Лозартан. В. Лізиноприл.

Б. Фелодипін. Г. Хлорталідон.

6. Терапевтичні дози, що рекомендуються при прийманні моноприлу, становлять:

А. 1-2 мг на добу. В. 30-40 мг на добу.

Б. 10-20 мг на добу. Г. 50-100 мг на добу.

^ 7. При купіруванні гіпертензивного кризу засобом вибору є:

А. Гіпотіазид. В. Лізиноприл.

Б. Каптоприл. Г. Пропранолол.

8. Препаратом вибору при купіруванні гіпертензивного кризу у хворого з феохромоцитомою є:

А. Обзидан. В. Каптоприл.

Б.Клофелін. Г. Фентоламін.

^ 9. Засобом вибору у хворого з первинним альдостеронізмом, зумовленим двобічною гіперплазією кори наднирників, є:

А. Верошпірон. В. Ізоптин.

Б. Каптоприл. Г. Клофелін.

^ 10. Хворим на цукровий діабет небажано призначати:

А. Антагоністи кальцію. В. Клонідипін.

Б. Інгібітори АПФ. Г. Бета-блокатори.

Відповіді до завдань: 1-Г; 2-А; 3-А; 4-В; 5-А; 6-Б; 7-Б; 8-Г; 9-А; 10-Г


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:

1. Внутрішні хвороби : посібник у 10 частинах, / за заг. ред. професорів О.О. Абрагамовича, Л.В. Глушка, А.С. Свінціцького. – Львів: ВАТ «Львівська книжкова фабрика «Атлас». - 2004. – Т. І, ІІ. - 1050с.

Після засвоєння необхідних базисних знань опрацюйте такий матеріал:

  1. Давыдович О.В., Давыдович Н.Я. Клиническая фармакология и фармакотерапия в кардиологии: пособие для студентов ВУЗов III-IV уровня аккредитации, врачей-кардиологов, терапевтов и семейных врачей. – Тернополь: Підручник і посібник, 2006. - 320с.

  2. Лiкування артерiальної гiпертензiї в особливих клiнiчних ситуацiях / за ред. В.М. Коваленка, Є.П. Свiщенко. - Кам’янець-Подiльський: ПП. Мошак.-М., 2005. - 504с.

  3. Свищенко Е.П. Коваленко В.Н. Гипертоническая болезнь. Вторичные гипертензии. - К.: Либiдь, 2002. - 504 с.

  4. Свiщенко Є.П., Багрiй А.Е., Єна Л.М. Рекомендацiї Української асоцiацiї кардiологiв з профiлактики та лiкування артерiальнї гiпертензiї: посiбник. - К., 2004. - 80 с.

  5. Свіщенко Є.П. Сучасні тенденції в лікуванні артеріальної гіпертензії // Серцево-судинний континуум: шляхи ефективних втручань: вибрані лекції Укр. кард. школи ім. М.Д. Стражеска; за ред. В.М. Коваленка. – Київ, 2007. - С. 114-130.

  6. Свiщенко Є.П., Багрiй А.Е., Єна Л.М. Рекомендацiї Української асоцiацiї кардiологiв з профiлактики та лiкування артерiальнї гiпертензiї: посiбник.-К., 2004. - 80 с.


Основні теоретичні питання з теми:

  1. Принципи немедикаментозного та медикаментозного лікування артеріальної гіпертензії.

  2. Антигіпертензивні препарати І та ІІ ліній.

  3. Сучасні рекомендації щодо вибору антигіпертензивних препаратів.

  4. Існуючі стандарти лікування артеріальної гіпертензії.

  5. Монотерапія та комбінована терапія артеріальної гіпертензії.

  6. Побічні ефекти антигіпертензивних препаратів.

  7. Гіпертензивні кризи, особливості лікувальної тактики.

  8. Первинна та вторинна профілактика артеріальної гіпертензії.

  9. Прогноз та працездатність у хворих з артеріальною гіпертензією.


Вирішіть декілька завдань-моделей:

Завдання 1

1. У 66-річного хворого на артеріальну гіпертонію (АТ 190/110 мм рт. ст.) при обстеженні виявлено ІХС, стенокардію, ІІ ФК, генералізований атеросклероз судин нижніх кінцівок. Глюкоза крові 6,7 ммоль/л, холестерин 7 ммоль/л, тригліцериди – 3 ммоль/л. Виберіть засіб для лікування артеріальної гіпертензії:

А. Гіпотіазид. Г. Резерпін.

Б. Атенолол. Д. Метилдопа.

В. Еналаприл.

Завдання 2

У 55-річного хворого на артеріальну гіпертонію (АТ - 150/110 мм рт. ст., ЧСС – 100/хв) при обстеженні виявлено ІХС, стенокардію, ІІ ФК, часті надшлуночкові екстрасистоли, СН І. Виберіть засіб для лікування артеріальної гіпертонії:

А. Ніфедипін. Г. Атенолол.

Б. Празозин. Д. Гіпотіазид.

В. Клофелін.

Завдання 3

У 45-річного хворого на артеріальну гіпертонію (АТ - 140/110 мм рт. ст.) виявлено ІХС, кардіосклероз атеросклеротичний СН ІІБ, ІІІ ФК, цукровий діабет ІІ типу, субкомпенсований. Який із наведених гіпотензивних засобів слід застосовувати?

А. Верапаміл. Г. Гіпотіазид.

Б. Еналаприл. Д. Гідралазин.

В. Атенолол.

Завдання 4

У 50-річного хворого на артеріальну гіпертензію (АТ - 160/105 мм рт. ст., ЧСС-47/хв) при обстеженні виявлено ІХС, кардіосклероз атеросклеротичний, блокаду лівої ніжки пучка Гіса, СН І. Який гіпотензивний засіб слід застосовувати?

А. Амлодипін. Г. Резерпін.

Б. Верапаміл. Д. Метилдопа.

В. Пропранолол.

Завдання 5

У 46-річного хворого на артеріальну гіпертонію (АТ - 170/90 мм рт. ст., ЧСС – 94/хв) при обстеженні виявлено ІХС, кардіосклероз, рідкі шлуночкові екстрасистоли, СН І. Більше 15 років хворіє на активний хронічний гепатит алкогольного генезу з помірним ступенем активності. Який гіпотензивний засіб слід застосовувати?

А. Ніфедипін. Г. Лізиноприл.

Б. Верапаміл. Д. Гіпотіазид.

В. Клофелін.

Завдання 6

Хвора 65 років перебувала на лікуванні з приводу гіпертонічної хвороби. Після фізичного навантаження з’явились різка задуха, виник напад ядухи. Об-но: ЧСС 120/хв, АТ 200/120 мм рт.ст., ЧД 40/хв. Cor0тони глухі, систолічний шум на верхівці. Дихання везикулярне, ослаблене, вологі різнокаліберні хрипи. Яка з наведених схем є найбільш доцільною?

А. АТФ, лазикс, маніт. Г. Лазикс, нітрогліцерин, пентамін.

Б. Строфантин, гемодез, лазикс. Д. Еуфілін, нітрогліцерин, дибазол.

В. Морфін, аналгін, строфантин.

^ Правильні відповіді: 1-В; 2-Г; 3-Б; 4-А; 5-Г; 6-Г

Технологічна карта проведення заняття




п/п

Етап

Час, хвилини

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

засоби навчання

обладнання

1

Визначення початкового рівня з діагностики АГ

15

Задачі




Навчальна кімната

2

Тематичний розбір хворих

160

Історії хвороби




Палата,

навчальна кімната

3

Підведення підсумків

25

Задачі




Навчальна кімната


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   30

Схожі:

Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
«Внутрішня медицина» Модуль – 2-ге вид., переробл. /Укладачі: В. Г. Псарьова, О. С. Погорєлова, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
«Внутрішня медицина» Модуль 4 Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини /Укладачі: В. Г. Псарьова, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
«Внутрішня медицина» Модуль 1: Основи внутрішньої медицини (гастроентерологія, пульмонологія, гематологія) /Укладачі: О. В. Орловський,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
«Внутрішня медицина» Модуль 1: Основи внутрішньої медицини (гастроентерологія, пульмонологія, гематологія) /Укладачі: О. В. Орловський,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки для доаудиторної підготовки до практичних занять з дисципліни
Методичні вказівки для доаудиторної підготовки до практичних занять з дисципліни “Внутрішня медицина: інфекційні хвороби” / укладачі:...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до вивчення теми «вади серця» для студентів 5 курсу
...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
«Внутрішня медицина» Модуль – 2-ге вид., переробл. /Укладачі: В. Г. Псарьова, О. С. Погорєлова, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconКалендарний план практичних занять з дисципліни „Внутрішня медицина з фізіотерапією та ендокринологією для студентів IV курсу медичного факультету №2, спеціальність
Внутрішня медицина з фізіотерапією та ендокринологією для студентів IV курсу медичного факультету №2, спеціальність
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 5-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини) /Укладачі: Н. М. Кириченко,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconТематичний план практичних занять з дисципліни „Внутрішня медицина для студентів IV курсу медичного факультету №2, спеціальність «Педіатрія»
Змістовий модуль Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб органів травлення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи