Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів icon

Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів




НазваНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів
Сторінка5/6
Дата26.05.2013
Розмір1.1 Mb.
ТипНавчальний посібник
1   2   3   4   5   6

^ Синдром Шегрена

Захворювання характеризується недостатністю функції залоз зовнішньої секреції: слізних, слинних, потових, сальних, статевих, слизових.

Синдром, або хвороба, Шегрена виникає на тлі захворювань сполучної тканини (ревматоїдного артриту, вузликового періартеріїту, системного червоного вовчака), але інколи спостерігається незалежно від ознак цих захворювань на тлі імунологічних порушень в організмі.

Певне значення мають генетичні порушення, стресові ситуації, ендокринні порушення. Захворювання відносять до автоімунних.

Хворі скаржаться на сухість у порожнині рота, періодичне запалення привушних слинних залоз, загальну слабість. Разом з цим з’являються ксерофтальмія, світлобоязнь, відчуття піску в очах.

В анамнезі виявляють гіпоацидний гастрит, хронічний коліт, гепатит, гострий або хронічний поліартрит, хронічний бронхіт, безплідність, гіпоспермію та гіпоменорею, кольпіт.

У період ремісії слинні залози під час пальпації тверді, збільшені, але безболісні. Часто виявляється лімфоаденопатія.

Загострення супроводжується підвищенням температури тіла, появою болю у залозах, інколи - виділенням із протоки залоз гнійного секрету. Під час проведення сіалографії виявляють порожнини різних розмірів з відсутністю зображення паренхіми залози, протоки інколи зовсім не контуруються. В аналізі крові виявляються збільшення ШОЕ, диспротеїнемія (гіпергамма- та гіперальфапротеїнемія, гіпері-муноглобулінемія), антинуклеарний та ревматоїдний фактори. Лікування хворих проводиться у ревматологічному стаціонарі.


^ Прогресуюча геміатрофія обличчя

(синдром Паррі-Ромберга)


Це захворювання характеризується прогресуючим схудненням половини обличчя, зумовленим дистрофічними змінами у шкірі, підшкірній сполучній тканині, а також у м’язах та кістках.

До цього часу етіологія захворювання не з’ясована, але існує думка про поліетіологічний генез. Різні чинники (травми м’яких тканин обличчя, гнійні захворювання ділянки обличчя, інтоксикації) призводять до порушення вегетативної іннервації ділянки обличчя з розвитком трофічних порушень у м’яких тканинах. Можливо, у хворих природжені функціональні вади вегетативної нервової системи на рівні надсегментарних стовбурово-діенцефальних відділів, а пepeлiчeні чинники є пусковим механізмом захворювання.

Частіше хворіють жінки, захворювання розвивається у віці від 3 до 17 років, має хронічний перебіг з тривалістю активної фази до 20 - 30 років.

Основною скаргою хворих є прогресуюча атрофія м’яких тканин обличчя. Інколи перед розвитком атрофії у цих ділянках виникають вогнища гіпер- або депігментації. Шкіра у місцях атрофії стає прозорою, вона рухлива, не з’єднана з прилеглими тканинами. До перших ознак хвороби можна віднести вогнищеве посивіння волосся та вогнищеву алопецію.

У лікуванні призначаються анаболічні стероїди, вітаміни групи В. Але консервативна терапія неефективна. У разі виражених косметичних дефектів виконують косметичні операції.


^ Больові синдроми при ураженні

шийного відділу хребта


Ці синдроми об’єднують значну групу захворювань під терміном «потиличні невралгій», але як самостійні захворювання - це рефлекторні: цервікалгія, цервікобрахіалгія, шийна радикулопатія, синдром Арнольда. Цервікалгія характеризується гострим або підгострим болем у ділянці шиї хронічного характеру або у вигляді нападів. Біль іррадіює у потиличну ділянку, посилюється під час рухів головою. Характерний розвиток м’язово-тонічного синдрому обумовлений остеохондрозом С4-С5 і С5-С6 хребців.

Цервікобрахіалгія - рефлекторний синдром, при якому у процес утягуються не тільки м’язи шиї, але й рук. Храктеризується розвитком м’язово-тонічних, нейродистрофічних та нейросудинних синдромів рук. Обумовлена остеохондрозом С5-С6, С6-С7, С7-Тh1 - хребців. Шийна радикулопатія - захворювання задніх корінців спинного мозку. Біль у ділянці шиї постійний, тупий, нападоподібно посилюється, особливо вранці і після сну. Під час рухів головою біль іррадіює у ділянку потилиці, скроню, шию. Розвивається напруженість шийних м’язів, змушене положення голови. При огляді виявляється болісність остистих відростків хребців та паравертебральних точок. Біль частіше двобічний. Має місце ураження корінців С6-С7. Етіологічний фактор - остеохондроз хребта.

Невралгія великого потиличного нерва (синдром Арнольда) характеризується гострим короткочасним болем (1-2 хвилини). Біль в ділянці потилиці та шиї при загостренні іррадіює у вухо, скроню, шию, лопатку. Біль провокується переохолодженням, різкими рухами у шийному відділі хребта, при чханні, кашлі, травмах. При огляді характерні болісні точки виходу великого потиличного і великого вушного нервів, напруженість потиличних та шийних м’язів, порушення чутливості у зоні іннервації відповідних нервів. Патологія обумовлена спондилоартрозом, унковертебральним артрозом, які спричиняють компресію нервових корінців.

У лікуванні больових синдромів шийного відділу використовують: ортопедичну іммобілізацію хребта, аналгетики, нестероїдні протизапальні препарати, фізіотерапевтичні процедури та фізичні методи лікування. Невідкладну допомогу при сильному болю здійснюють як і при інших больових синдромах.


^ Синдром периваскулярної алгії каротидного синуса


Синдром периваскулярної алгії каротидного синуса характеризується пекучим, пульсуючим болем. Тривалість больового нападу від 1-2 хвилин до 2-3 годин. Біль домінує у ділянці скроні, очного яблука, лиця, зубів, вуха, шиї. Іноді біль виникає у ділянці шиї на рівні шийного щитоподібного хряща, у ділянці проекції каротидного синуса, іррадіює вгору по ходу зовнішньої сонної артерії. Частіше клінічну картину доповнює неврологічна симптоматика ураженої групи черепних нервів. Провокується больовий напад натисненням у ділянці проекції сонної артерії. При захворюваннях усіх артерій лиця звичайно відмічається симптом ураження скроневої і зовнішньої щелепної артерій. Спостерігаються зворотний синдром Бернара - Горнера, болючість точок у ділянці проекції судинних і вегетативних утворень голови та шиї. В випадках системного ураження зовнішньої і внутрішньої сонних артерій спостерігається псевдоневралгія трійчастого нерва. При ураженнях внутрішньої сонної артерії пульсуючий біль триває нападами по 2-3 години, як правило, охоплює ділянку половини лиця, спостерігаються сльозотеча, виділення з носа, гіперемія кон’юнктиви ока, іноді розвиваються парез м’якого піднебіння, сиплість голосу. Ураження частіше однобічне.


^ 4.8 Судороги та гіперкінези лиця


Загальні особливості гіперкінезів лиця: зникнення під час сну, посилення при довільних рухах і під впливом емоцій.


^ Вторинна контрактура мімічних м’язів


Існують різні концепції патогенезу вторинної контрактури мімічних м’язів: біогенна, нейрональна, рефлекторна, а також їх комплекс. Синдромологія складається із сполучення двох різних симптомів - парезу мімічної мускулатури і одночасного її спазму, що супроводжується рядом суб’єктивних і об’єктивних ознак. Дефект мімічної іннервації характеризується звужуванням очної щілини, поглибленням носогубної складки і підтягуванням кута рота доверху, западанням щоки і підборіддя, підтягуванням брови доверху. Ці прояви пояснюються скороченням м’язів: кругового м’яза ока, виличних, щокових, підборідних, піднімаючого і опускаючого кутів рота. Симптоматика змінюється залежно від температури середовища, емоційного стану. Суб’єктивні відчуття тяжкі, спричиняють людині фізичні й моральні страждання.

Підвищення тонусу м’язів суб’єктивно відчувається як почуття відтягування навколо ока, рота, ділянки щоки. На ці прояви впливає температурний фактор - симптоми посилюються під впливом холоду. Біль при контрактурі мімічних м’язів локалізований у товщі тканин щоки, посилюється при розтяганні м’язів. Випадання чутливості рідке.



^ Рисунок 4.2 - Типова локалізація гіпертонусів у мімічній мускулатурі при контрактурі

Найбільш частими симптомами є синкінезії і гіперкінези - патологічні рухи у м’язових групах, функціонально зближених у рухах. Вони проявляються окремими посіпуваннями м’язів, серіями великих скорочень усієї лицьової мускулатури. Емоційні реакції можуть бути провокуючими факторами. Вегетативні прояви можуть бути при високому ураженні лицевого нерва і гетеротопічній регенерації ураженого поверхневого кам’янистого нерва та барабанної перетинки у ділянці початкового відрізка фаллопієвого каналу, що приводить до перемішування секреторних волокон слино- і сльозовидільних, це проявляється симптомокомплексом “крокодилових сліз” (Бернадота) - сльозовиділення під час їди.

Емоційні розлади у вигляді невротичних реакцій, депресії, депресивно- іпохондричного синдрому.

Залежно від вираженості симптомів і гіпертонусу м’язів виділяють легкий, середній, тяжкий ступінь вторинної контрактури мімічних м’язів.

Питання лікування вторинної контрактури мімічних м’язів тісно пов’язані з проблемою її профілактики - гострого періоду нейропатії лицевого нерва. У лікуванні вторинної контрактури мімічних м’язів використовується як медикаментозна терапія, так і фізичні методи.

Важливим є ранній початок лікування гострого періоду нейропатії лицевого нерва. Причому при прояві ознак контрактури не слід призначати антихолінестеразні препарати, застосовувати постійний струм.

У лікуванні широко застосовуються тегретол (карбамазепін), аміназин, препарати, які покращують мікроциркуляцію, акупунктуру, легкий розслаблюючий масаж мімічної мускулатури. Мануальна терапія м’язів полягає у використанні її різновидності - постізометричної релаксації уражених м’язів (ПІР). Прийоми методу легко засвоюються хворими для самостійного виконання. Рядом авторів розроблені методики проведення ПІР. Із фізіотерапевтичних методів застосовують ультрафонофорез, мідокалму, парафін-озокеритові аплікації, грязелікування, лазеротерапію.


^ Лицевий геміспазм (Хвороба Бріссо)


Лицевий геміспазм - однобічний гіперкінетичний синдром, який виникає у зоні іннервації тільки одного лицевого нерва, проявляється пароксизмами міоклоній на ураженій половині лиця. Раніше клініка описана E. Бріссо (1884 р.).

Незважаючи на те, що лицевий геміспазм має чітку окреслену клінічну картину, клінічні особливості на цей час не мають обґрунтованого пояснення. Гіперкінез, як правило, не поширюється на мускулатуру поза зони іннервації лицевого нерва. До типових проявів хвороби Бріссо відносять нападопоподібні вимушені неритмічні рухи мімічних м’язів, частіше після емоційних навантажень, під час жування та розмов. Спазм і судоми охоплюють усі м’язи однієї половини лиця, відмічається сполучення повільного тонічного та швидкого клонічного компонентів. Частота епізодів лицевих гіперкінезів різна у окремих хворих. Можна виділити два етапи захворювання: I - етап поступового прогресування хвороби (від декількох місяців до декількох років), II - етап максимально виражених проявів, який характеризується стабільним перебігом і стереотипними клонічними проявами. Це захворювання потрібно диференціювати від вторинної контрактури мімічних м’язів, а також із психогенними і органічними тиками.

Лікування хвороби Бріссо повинне бути комплексним, що включає церебральні вазодилататори, гіпотензивні препарати, ноотропи, ангіопротектори, антиоксиданти. Широко використовується тегретол (карбамазепін). У комплексному лікуванні доцільно використовувати фізіотерапію: аплікації парафіну, озокериту, грязі, а також новокаїн - гідрокортизонні блокади.

^ Лицевий параспазм


Лицевий параспазм (хвороба Мейжа) - дистонічний гіперкінез із симетричним ураженням м’язів лиця у вигляді блефароспазму, рухів рота, нижньої щелепи з елементами орофаціальної й цервікальної дистонії. Ймовірною причиною хвороби вважають прогресуючий дегенеративний процес у центральній нервовій системі з порушенням функції базальних ядер. Параспазм може спостерігатися при постенцефалітичному паркінсонізмі, дитячому церебральному паралічі. Причинами можуть бути порушення мозкового кровообігу, демієлінізація, артеріовенозна мальформація на дорсальній поверхні мосту. Є генетична схильність до хвороби Мейжа.

Лікування захворювання в основному симптоматичне. Використовуються холінолітики, міорелаксанти. На ранніх етапах доцільна психотерапія, голкорефлексотерапія, загальнозміцнювальна терапія.


Блефароспазм


Блефароспазм (синдром Брейгеля) - дистонічний пароксизмальний гіперкінез кругових м’язів ока, як правило, двобічний. Ймовірною причиною є порушення мозкового кровообігу з формуванням екстрапірамідної недостатності у осіб похилого віку. Існує думка про наявність при блефароспазмі депресивного синдрому. Для клініки характерні мимовільні часті миготіння на фоні тонічного напруження кругових м’язів ока, супроводжуються вегетативними реакціями.

У лікуванні блефароспазму використовуються судинні препарати, ноотропи, антиконвульсанти, антидепресанти, холінолітики.


^ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ


1 Анатомо-фізіологічна характеристика лицевої ділянки.

    1. Функція черепних нервів.

    2. Основи класифікації неврологічних захворювань лиця.

    3. Методи дослідження при захворюваннях лицевої ділянки.

    4. Місце виходу трійчастого нерва з черепа.

    5. Гілки трійчастого нерва та зони їх іннервації.

    6. Розміщення I,II,III нейронів трійчастого нерва , їх шляхи.

    7. Ознаки ураження системи трійчастого нерва на різних рівнях (гілка, гассерів вузол, чутливі ядра, зоровий горб, кора мозку).

    8. Анатомо-функціональна характеристика лицевого нерва.

    9. Складові лицевого нерва та іннервовані структури.

    10. Ознаки периферичного паралічу.

    11. Ознаки центрального паралічу.

    12. Анатомо-фізіологічні особливості IX, X пар черепних нервів.

    13. Симптоми ураження IX,X,XI, XII пар черепних нервів.

    14. Синдроми ураження ядер, корінців, кірково-ядерних шляхів IX,X,XI, XII пар черепних нервів.

    15. Бульбарний синдром, його характеристика.

    16. Диференціальний діагноз бульбарного та псевдобульбарного синдромів.

    17. Псевдобульбарний синдром, його характеристика.

    18. Вегетативна іннервація лиця. Основні анатомо-фізіологічні дані.

    19. Клінічні прояви ураження вегетативної нервової системи лиця та порожнини рота.

    20. Етіопатогенетичні механізми розвитку неврологічних синдромів ураження трійчастого нерва.

    21. Клінічні форми невралгії трійчастого нерва та його гілок.

    22. Основи диференціального діагнозу невралгічних синдромів лиця.

    23. Етіопатогенетичні механізми та клінічні прояви глосалгій.

    24. Клінічні прояви ураження лицевого та проміжного нервів.

    25. Синдроми ураження язикоглоткового та блукаючого нервів.

    26. Синдроми ураження під’язикового нерва.

    27. Хронічні набряки лиця та порожнини рота.

    28. Гіперкінетичні та судомні синдроми лиця.

    29. Міофасціальний больовий синдром.

    30. Основні принципи терапії невралгічних синдромів.

    31. Фізичні методи лікування невралгічних синдромів.


^ ТЕСТОВІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ


1 Трійчастий нерв є:

а) парасимпатичним;

б)руховим;

в) чутливим;

г) симпатичним;

д) змішаним.

^ 2 Ядро лицевого нерва знаходиться:

а) у середньому мозку;

б) у мості;

в) у довгастому мозку;

г) у проміжному мозку;

д) у кінцевому мозку.

^ 3 Лицевий нерв виходить з порожнини черепа через:

а) овальний отвір;

б) великий потиличний отвір;

в) шилососкоподібний отвір;

г) яремний отвір;

д) верхню орбітальну щілину.

^ 4 Де знаходиться центральний нейрон лицевого нерва:

а) у задніх відділах лобової звивини;

б) у нижніх відділах прецентральної звивини;

в) у верхніх відділах прецентральної звивини;

г) у медіальних відділах потиличної частки;

д) у верхній скроневій звивині.

^ 5 При ураженні барабанної струни виникає такий симптом:

а) розлад смаку на задній 1/3 язика;

б) підвищене сприйняття низьких тонів;

в) розлад смаку на передніх 2/3 язика;

г) підвищена сльозотеча;

д) сухість ока.


^ 6 При дослідженні лицевого нерва хворому пропонують виконати таке:

а) висунути язик;

б) пожувати;

в) закрити очі;

г) повернути голову;

д) нагнути голову.

^ 7 Назвіть характерну ознаку, яка з'являється при симптомі Белла:

а) при закриванні очей очне яблуко відходить догори;

б) при закриванні очей очне яблуко відходить донизу;

в) неможливість повного змикання повік;

г) підсилене сприйняття низьких звуків;

д) понижене сприйняття низьких звуків.

^ 8 При ураженні внутрішнього коліна лицевого нерва у стовбурі мозку у процес втягується:

а) ядро блокового нерва;

б) ядро під'язикового нерва;

в) ядро слухового нерва;

г) ядро окорухового нерва;

д) ядро відвідного нерва.

^ 9 Чутливу іннервацію обличчя забезпечує:
а) III пара ЧМН;

б) V пара ЧМН;

в) VII пара ЧМН;

г) VI пара ЧМН;

д) С1 - С2 сегменти.

10 Болючість у ділянці підборідного отвору свідчить про ураження:

а) верхньощелепного нерва;

б) нижньощелепного нерва;

в) очного нерва;

г) вушного нерва;

д) лицьового нерва.

^ 11 Проміжний нерв (XIII) забезпечує чутливість:

а) на обличчі;

б) на передніх 2\3 язика;

в) на задній 1\3 язика;

г) на слизовій рота;

д) на слизовій глотки.

^ 12 Язикоглотковий нерв забезпечує спеціальну чутливість:

а) на обличчі;

б) на передніх 2\3 язика;

в) на задній 1\3 язика;

г) на слизовій рота;

д) на слизовій глотки.

^ 13 При ураженні мостового ядра трійчастого нерва чутливість випадає:

а) у зовнішній зоні Зепьдера;

б) в оральній зоні Зельдера;

в) у середній зоні Зельдера;

г) на половині обличчя;

д) на всьому обличчі.

^ 14 Сегментарний дисоційований тип порушення чутливості

на обличчі виникає при ураженні:

а) гассерова вузла;

б) корінців трійчастого нерва;

в) окремих гілок трійчастого нерва;

г) мостового ядра трійчастого нерва;

д) ядра спинномозкового шляху трійчастого нерва.

^ 15 Що з нижчепереліченого характерно для

невралгії трійчастого нерва:

а) наявність куркових зон;

б) гіперкінези м'язів обличчя;

в) лагофтальм;

г) шум та дзвін у вусі;

д) страбізм.

^ 16 Для невралгії язикоглоткового нерва характерно:

а) пронизливий біль у половині обличчя;

б) лароксизмальний різкий біль в основі язика;

в) перекіс обличчя у здоровий бік;

г) перекіс обличчя у хворий бік;

д) вимушений плач та сміх.

^ 17 Альтернуючі синдроми виникають при пошкодженні:

а) половини стовбура мозку;

б) половини спинного мозку;

в) півкуль мозочка;

г) поперечника спинного мозку;

д) півкуль головного мозку.

^ 18 Що з переліченого нижче відносять до альтернувального синдрому Бріссо-Сікара:

а) лицевий геміспазм на боці осередку;

б) геміпарез на гомолатеральному боці;

в) амбліопію на боці осередку;

г) в’ялий парез язика на боці ураження;

д) контрлатеральну геміатаксію.

^ 19 До ознак глосоплегії відносять:

а) дисфагію;

б) дисфонію;

в) афонію;

г) афагію;

д) дизартрію.

20 Пронизливий нападоподібний біль та гіперестезія усіх видів чутливості у правій половині лоба з'являються при подразненні:

а) окорухового нерва;

б) трійчастого нерва;в) потиличного нерва;

г) лицевого нерва;

д) під'язикового нерва.

^ 21 Поєднання порушення ковтання та фонації, дизартрії,

парезу м'якого піднебіння, відсутності глоткового рефлексу, тетрапарезу свідчить про ураження:

а) ніжок мозку;

б) моста мозку;

в) довгастого мозку;

г) покришки середнього мозку;

д) верхніх шийних сегментів спинного мозку.

^ 22 Поєднання периферичного парезу лівої половини

м'якого піднебіння, відхилення язичка вправо з

центральним парезом правих кінцівок свідчить про

ураження:

а) довгастого мозку на рівні рухового ядра IX і X пар ЧМН

зліва;

б) довгастого мозку на рівні рухового ядра XII пари ЧМН

зліва;

в) коліна внутрішньої капсули зліва;

г) заднього стегна внутрішньої капсули зліва;

д) сегментів С3 - С4 зліва.

^ 23 При альтернувальному синдромі Мійяра-Гублера

осередок знаходиться:

а) в основі ніжки мозку;

б) у задньобоковому відділі довгастого мозку;

в) у ділянці червоного ядра;

г) в основі нижньої частини моста мозку;

д) в ділянці ядра IХ пари ЧМН.

^ 24 Альтернувальний синдром Фовілля характеризується одночасним залученням до патологічного процесу нервів:

а) лицевого та відвідного;

б) лицевого та окорухового;

в) язикоглоткового та блукаючого;

г) під'язикового та додаткового;

д) окорухового та блокового.

^ 25 Який з нижчепереличених нервів пошкоджується при локалізації патологічного процесу у ділянці яремного отвору:

а) язикоглотковий;

б) блоковий;

в) відвідний;

г) під'язиковий;

д) лицевий.

^ 26 Ураження лицевого нерва у ділянці мосто-мозочкового кута поєднується з ураженням:

а) II, III пар ЧМН;

б) III пари ЧМН;

в) V, VIII пар ЧМН;

г) IX, X пар ЧМН;

д) XI, XII пар ЧМН.

^ 27 Ядерне ураження під'язикового нерва від над'ядерного його ураження відрізняється наявністю:

а) девіації язика;

б) обмеження рухомості язика;

в) фібриляцій;

г) супутнього ураження блукаючого нерва;

д) усього вищенаведеного.

^ 28 Назвіть, які з перелічених ознак характерні для

ураження гіпоталамічної ділянки:

а) джексонівська епілепсія;

б) порушення терморегуляції;

в) порушення координації;

г) парези кінцівок;

д) пластична гіпертонія м'язів.

^ 29 Назвіть, які симптоми характерні для невралгії

трійчастого нерва:

а) больові напади, парез м'язів шиї;

б) больові пароксизми, наявність куркових зон;

в) гіперестезія, слухові галюцинації;

г) гіпестезія, центральний параліч м'язів лиця;

д) сльозотеча, парез мімічних м'язів.

^ 30 Назвіть, які симптоми характерні для потиличної невралгії:

а) біль у потиличній ділянці, вимушене положення голови;

б) герпетичні висипання, затруднення повороту голови;

в) пароксизмальний біль на обличчі, гетеронімна геміанопсія;

г) головний біль, затруднення повороту голови;

д) больові пароксизми, центральний парез м'язів шиї.

  1. ^ Назвіть, яка структура найчастіше пошкоджується

при невралгії трійчастого нерва:

а) ядро спинномозкового шляху трійчастого нерва;

б) гассерів вузол;

в) перша гілка трійчастого нерва;

г) друга гілка трійчастого нерва

д) третя гілка трійчастого нерва
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів iconНавчальний посібник для студентів медичних вищих навчальних закладів та лікарів-інтернів
Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни як навчальний посібник для студентів вищих медичних...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів іу рівня акредитації та лікарів-інтернів
М. Г. Бойко – доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії вднзу «Українська медична стоматологічна академія»
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів іу рівня акредитації та лікарів-інтернів
М. Г. Бойко – доктор медичних наук, професор кафедри фтизіатрії вднзу «Українська медична стоматологічна академія»
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
Рекомендовано центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни як навчальний посібник для студентів вищих медичних...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів iconНавчальний посібник для студ вищих мед навч закладів IV рівня акредитації та лікарів-інтернів / П. С. Назар. Київ : тов "Видавництво "Сталь", 2012. 672 с
Апанасенко, Г. Л. Санологія (медичні аспекти валеології) : підручник для лікарів-слухачів закладів (факультетів) післядипломної освіти...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів iconНавчальний посібник для студентів іу-уі курсів, лікарів-інтернів вищих навчальних закладів
...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів iconОсновні засади Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих медичних навчальних закладах
Рекомендовано Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти моз україни як навчальний посібник для студентів вищих медичних...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації
Я. І. Гонський – доктор медичних наук, професор кафедри медичної біохімії Тернопільського державного медичного університету імені...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
М. А. Власенко – заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Харківської медичної академії післядипломної...
Навчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації та лікарів інтернів iconНавчальний посібник для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації
М. А. Власенко – заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Харківської медичної академії післядипломної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи