Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» icon

Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»




НазваМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
Сторінка1/9
Дата26.05.2013
Розмір1.41 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет

Медичний інститут


2894 Методичні вказівки до практичних занять

для студентів 4-го курсу

з дисципліни «Внутрішня медицина»

Модуль 1

ОСНОВИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ

(гастроентерологія, пульмонологія, гематологія)


Суми

Видавництво СумДУ

2010


2894 Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» Модуль 1: Основи внутрішньої медицини (гастроентерологія, пульмонологія, гематологія) /Укладачі: О.В. Орловський, Л.Н. Приступа, В.Ф. Орловський, В.В. Лаба, В. Г. Псарьова, Н. В. Деміхова, Н.М. Кириченко, Ю.О. Атаман, О.С. Погорєлова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2010. - 67с.


Кафедра внутрішньої медицини післядипломної освіти з курсом пропедевтики


Змістовий модуль 1. Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб

органів травлення

Тема 1. Основні симптоми гастроентерологічної патології.

Методи дослідження в гастроентерології


Кількість годин: 4.

Актуальність теми. Захворювання органів травлення в структурі захворюваності населення займає друге місце після серцево-судинної патології. Хворіють здебільшого люди працездатного віку і переважно захворювання органів травлення призводить до інвалідності хворих. Часто за одночасної наявності у пацієнта двох і більше нозологічних форм виникає утруднення при поставленні діагнозу. Вміння правильно обстежувати хворого, правильно інтерпретувати дані лабораторно-інструментальних методів обстеження допомагає правильно верифікувати діагноз.

^ Загальна мета – удосконалити методики обстеження гастроентерологічних хворих, правильно інтерпретувати дані лабораторно-інструментальних методів обстеження.

^ Конкретні цілі

Студенти повинні вміти:

• Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що використовуються в гастроентерології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення.

• Визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Виявляти типову клінічну картину захворювань травного каналу.

• Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення захворювань травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Складати план обстеження хворих із основними захворюваннями травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Проводити диференційну діагностику, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.

• Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Діагностувати та надавати допомогу при невідкладних станах у гастроентерології.

• Демонструвати оволодіння морально-деонтологічними принципами медичного

фахівця та принципами фахової субординації.

Студенти повинні знати: Основні гастроентерологічні скарги. Визначення основних гастроентерологічних симптомів (біль, печія, диспепсія, нудота, блювання, кровотеча, гепатомегалія, асцит, жовтяниця, пронос, запор тощо). Загальні та тривожні симптоми. Фізикальні симптоми гастроентерологічної патології. Методи фізикального обстеження хворих з гастроентерологічною патологією. Симптоматичне лікування. Ендоскопічні методи: діагностичні можливості езофагогастродуоденоскопії, колоноскопії, біопсії, показання, протипоказання та обмеження до їх проведення, можливі ускладнення. Інтрагастральну та інтраезофагеальну рН-метрію, дуоденальне зондування - інформативність та клінічну оцінку результатів. Рентгенологічні та ізотопні методи діагностики захворювань травного каналу та печінки. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини. Імуноферментні та біохімічні методи дослідження. Діагностику інфекції Н.руlori та інших інфекційних чинників.


^ Приклади контрольних питань для тестування на практичному занятті

1. Найчастіше при пальпації шлунка можна діагностувати:

А. Антральний відділ шлунка. Г. Пілоричну частину.

Б. Велику кривизну. Д. Кардію.

В. Малу кривизну.

^ 2. Який порядок пальпації кишечника за Образцовим-Стражеско?

А. Рars coecalis ilei, сигмоподібна кишка, сліпа кишка, апендикс, поперекова кишка.

Б. Поперекова кишка, сигмоподібна кишка, pars coecalis ilei, сліпа кишка, апендикс.

В. Сигмоподібна кишка, pars coecalis ilei, сліпа кишка, апендикс, поперекова кишка.

Г. Сліпа кишка, апендикс, сигмоподібна кишка, pars coecalis ilei, поперекова кишка.

Д. Сигмоподібна кишка, поперекова кишка, pars coecalis ilei, сліпа кишка, апендикс.

^ 3. Основний метод дослідження, що дозволяє правильно поставити діагноз шлункового захворювання, це:

А. Огляд. Г. Перкусія.

Б. Розпитування. Д. Аускультація.

В. Пальпація.

^ 4. Який фермент продукує гелікобактер пілорі, руйнуючи шлунковий слиз?

А. Мальтази. Г. Трипсин.

Б. Уреази. Д. Пепсин.

В. Пероксидази.

5. Який клінічний симптом є найбільш частим при постхолецистектомічному синдромі?

А. Астеноневротичний. Г. Синдром мальабсорбції.

Б. Гіпертензивний. Д. Демпінг-синдром.

В. Диспептичний.

^ 6. Протипоказаннями до гастроскопії є всі, крім:

А. Різкого звуження стравоходу. Г. Відмови хворого.

Б. Аневризми аорти. Д. Вираженого кіфосколіозу.

В. Гострого інфаркту міокарда або інсульт.

^ 7. Який з симптомів трапляється при виразковій хворобі найчастіше?

А. Нудота. Г. Пронос.

Б. Біль. Д. Схуднення.

В. Блювання.

8. Для якого захворювання кишечника раннім рентгенологічним симптомом є «зерниста» слизова оболонка?

А. Хвороби Крона. Г. Хвороби Уіпла.

Б. Раку товстої кишки. Д. Множинного поліпозу товстої кишки.

В. Неспецифічного виразкового коліту.

9. Гастрофіброскопія дозволяє виявити усі нерозпізнані при рентгеноскопії процеси, крім:

А. Пухлин. Г. Поліпів.

Б. Виразок. Д. Змін слизової оболонки.

В. Змін моторної і евакуаторної функції шлунка.

10. Який визначальний симптом характеризує хронічний гепатит?

А. Жовтяниця. Г. Судинні зірки.

Б. Нудота. Д. Пропасниця.

В. Проноси.

^ Відповіді на контрольні питання

1 – Б. 2 – В. 3 – В. 4 – Б. 5 – В.

6 – Г. 7 – Б. 8 – В. 9 – В. 10 – А.

Інформацію, необхідну для поповнення базових знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:

  1. Пропедевтика внутрішньої медицини: загальна семіотика і діагностика : навч. посібник / І.М. Шуліпенко. – К.: Медицина, 2008. - 304с.

  2. Еталони практичних знань з терапії /за ред. Н.І.Швець і співавт. – К., 2005. – С. 13-29.

  3. Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н.М. Сердюк, І.П. Вакалюк, О.С.Стасишин. – К.: Медицина, 2006. - 688с.

4. Гастроентерология /под ред. Н.В.Харченко, О.Я.Бабак. – К., 2007. - 446с.

5. Діагностика та лікування поширених захворювань органів травлення / за ред. А.С. Свінціцького. – К., 2007. – 296с.

Основні теоретичні питання теми

  1. Методика обстеження хворого з патологією органів травлення: скарги, опитування, огляд, пальпація живота.

  2. Топографія органів черевної порожнини.

  3. Порядок проведення методики ковзної пальпації за Образцовим-Стражеско, розміри печінки за Курловим.

  4. Проекція болючих точок при панкреатиті, холециститі, виразковій хворобі.

  5. Симптоми, які підлягають перевірці при обстеженні органів черевної порожнини.

  6. Визначення кислотоутворюючої функції шлунка, пробні сніданки, дебіт-час соляної кислоти і годинне напруження шлункової секреції, рН-метрія.

  7. Діагностичне значення визначення пепсиноутворюючої функції шлунка і гастромукопротеїну у шлунковому вмісті.

  8. Бактеріологічні та імунологічні обстеження при захворюваннях органів травлення.

  9. Діагностичні можливості дуоденального зондування, багатофракційне дуоденальне зондування.

  10. Індикатори та критерії діагностики основних біохімічних синдромів при хронічних захворюваннях печінки.

  11. Діагностична цінність та інтерпритація копрологічного дослідження.

  12. Діагностичні та лікувальні можливості ендоскопічних методів дослідження з прицільною біопсією в гастроентерології.

  13. Порівняльна характеристика та діагностична цінність пероральної, внутрішньовенної, черезшкірної холецистографії. Підготовлення хворого. Показання та протипоказання.


Після одержання необхідних базових знань засвоїти такі матеріали:

    1. Яворский О.Г. Стандарты диагностики и лечения внутренних болезней. - 4-е изд., доп. и перераб. – СПб.: ЭЛБИ-СПб., 2007. - 704 с.

    2. Внутрішнi хвороби: в 2 т. / за ред. проф. Глушка Л.В. - Iвано-Франкiвськ, 2004.

    3. Бова А.А. Функциональная диагностика в практике терапевта: Руководство для врачей / А.А. Бова, Ю.С. Денищук, С.С. Горохов. – Москва: МИА, 2007. - 236 с.

    4. Стародуб Є.М. Алгоритм дiагностики i лiкування захворювань органiв травлення. - Тернопiль: Укрмедкнига, 2004. - 164 с.

    5. Передерий В.Г. Изжога. Опасно ли это? / В.Г. Передерий, В.В. Чернявський //Диагностика и лечение гастроэзофагальной рефлюксной болезни, пищевода Баррета и предупреждение рака пищевода в вопросах и ответах гастроэнтеролога врачу общей практики и пациенту: Монография. - 2-е издание. - Луганск: ОАО, 2004. - 170 с.


^ Технологічна карта проведення заняття




п/п

Етап

Час, хвилини

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

засоби навчання

обладнання

1

Визначення початкового рівня з діагностики симптомів гастроентерологічної патології

10

Тести,

задачі




Навчальна кімната

2

Тематичний розбір хворих

120

Історії хвороби




Палата,

навчальна кімната

3

Контрольне опитування.

Підведення підсумків

30

Контроль-ні питання




Навчальна кімната


^ Тема 2. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба


Кількість годин: 4.

Актуальність теми. Гастроезофагальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) – хронічне захворювання, в основі якого лежить порушення перцепції верхніх відділів дигестивного тракту у вигляді ретроградного надходження шлункового вмісту до стравоходу, з подальшим пошкодженням його слизової.

За даними епідеміологічних досліджень, у різних країнах вона трапляється в 5 – 15 % населення, однаково часто серед чоловіків та жінок (переважно середнього віку), але може також спостерігатися у дітей та літніх людей.

Всі ці фактори потребують правильної і вчасної діагностики ГЕРХ, що має не тільки клінічне, але й соціальне значення.

^ Загальна мета – уміти поставити попередній діагноз і визначити тактику ведення хворих на гастроезофагальну рефлюксну хворобу.

Конкретні цілі

Студенти повинні вміти:

• Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що використовуються в гастроентерології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення.

• Визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Виявляти типову клінічну картину захворювань травного каналу.

• Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення захворювань травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Складати план обстеження хворих із основними захворюваннями травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Проводити диференційну діагностику, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.

• Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Діагностувати та надавати допомогу при невідкладних станах у гастроентерології.

• Демонструвати оволодіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.

Студенти повинні знати: Визначення. Етіологію, патогенез. Роль гастроезофагеального рефлюксу у розвитку езофагіту та стравоходу Барета. Класифікацію. Ерозивну та неерозивну ГЕРХ. Клінічні прояви залежно від варіанта та стадії. Критерії діагностики, диференційна діагностика. Ускладнення. Диференційована терапія. Первинна та вторинна профілактика.


Приклади контрольних питань для тестування на практичному занятті

^ 1. Причиною печії є:

А. Підвищена кислотність шлункового вмісту. Г. Наявність виразкової хвороби.

Б. Знижена кислотність шлункового вмісту. Д. Дуоденогастральний рефлюкс.

В. Гастроезофагеальний рефлюкс.

^ 2. Механізми лікувальної дії селективних М-холінолітиків:

А. Пригнічують моторику і секреторну функцію шлунка.

Б. Знищують гелікобактерну інфекцію.

В. Знижують активність пепсину.

Г. Стимулюють репаративні процеси.

Д. Покращують кровообіг у слизовій.

^ 3. Основною причиною виразкового езофагіту є:

А. Підвищена кислотність шлункового соку.

Б. Недостатність замикального механізму кардії.

В. Цукровий діабет.

Д. Повторне блювання.

^ 4. Серед основних причин ГЕРХ одна не є такою:

А. Асоціація виразкової хвороби з інфекцією Helicobacter pylori.

Б. Лікарські засоби (ацетилсаліцилова кислота, стероїдні і нестероїдні).

В. Наслідки патологічної гіперсекреції шлунка.

Г. Фактори середовища.

Д. Змішана етіологія (хвороба Крона, саркоїдоз).

5. Діагностика ГЕРХ базується на таких критеріях, крім одного:

А. Клініко-анамнестичні критерії.

Б. Фіброгастроскопічні і морфологічні.

В. Терапії ex juvantibus.

Г. Дослідження на наявність та ефективність ерадикації Нр-інвазивними і неінвазивними методами.

Д. Рентгенологічні і внутрішньошлуночкова рН-метрія.

^ 6. ГЕРХ сприяють такі фактори:

А. Стрес.

Б. Патологічна спадковість.

В. Куріння.

Г. Нервове перевантаження поєднане з дефектами харчування.

Д. Усе перелічене.

^ 7. Лікарським засобом, що блокує Н2-гістамінові рецептори, є:

А. Атропін. Г. Димедрол.

Б. Інтал. Д. Денол.

В. Фамотидин.

8. До прокінетиків відносять:

А. Омепразол. Г. Атропін.

Б. Домперидон. Д. Пепсин.

В. Но-шпу.

^ 9. Тривалість курсу лікування неерозивної форми ГЕРХ ІПП складає:

А. 2-3 дні. Г. 4-6 тижнів.

Б. 6-7 днів. Д. 1 рік.

В. 1-2 тижні.

10. До антацидів відносять всі, крім одного:

А. Фосфолюгелю. В. Маалоксу.

Б. Фамотидину. Г. Альмагелю.

^ Відповіді на контрольні питання

1 – В. 2 – А. 3 – Б. 4 – Г. 5 – Г.

6 – Д. 7 – В. 8 – Б. 9 – Г. 10 – Б.

Інформацію, необхідну для поповнення базових знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:

  1. Пропедевтика внутрішньої медицини: загальна семіотика і діагностика : навч. Посібник / І.М. Шуліпенко. – К.: Медицина, 2008. - 304с.

  2. Сучаснi класифiкацiї та стандарти лiкування розповсюджених захворювань внутрiшнiх органiв / за ред. Ю.М. Мостового. – 7-ме вид., доповн. i переробл. - Вiнниця: ДП ДКФ, 2005. – С. 261 -266.

  3. Еталони практичних знань з терапії /за ред. Н.І.Швець і співавт. – К., 2005. – С. 13-29.

  4. Діагностика та лікування поширених захворювань органів травлення / А.С. Свінціцкий. – К.: ТОВ «ДСГ Лтд», 2004. - С. 9 – 16.

  5. Гастроентерология /под ред. Н.В.Харченко, О.Я.Бабака. – К., 2007. - 446с.


Основні теоретичні питання теми

  1. Дати визначення терміна “ГЕРХ”.

  2. Назвати етіологію і патогенез ГЕРХ.

  3. Як класифікують ГЕРХ?

  4. Назвіть стравохідні симптоми ГЕРХ.

  5. Назвіть позастравохідні симптоми ГЕРХ.

  6. Назвіть ускладнення ГЕРХ.

  7. Назвіть основні методи діагностики ГЕРХ.

  8. Яка мета проведення ендоскопії стравоходу? Ендоскопі критерії рефлюкс-езофагіту.

  9. Які ознаки ГЕРХ можна виявити при рентгенологічному дослідженні?

  10. Назвіть ознаки ГЕРХ, які можна виявити при добовій рН-метрії стравоходу.

  11. Назвіть основні методи консервативного лікування ГЕРХ.

  12. Назвіть етапи лікування ГЕРХ.

  13. Назвіть показання до хірургічного лікування.


Після одержання необхідних базових знань засвоїти такі матеріали:

    1. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. Т.1. Диагностика болезней органов пищеварения. – Москва: Медицинская литература, 2005. – 548 с.

    2. Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н.М. Сердюк, І.П. Вакалюк, О.С.Стасишин. – К.: Медицина, 2006. - 688с.

    3. Стандарты диагностики и лечения внутренних болезней / О.Г. Яворский. - 4-е изд., доп. и перераб. – СПб.: ЭЛБИ-СПб., 2007. - 704 с.

    4. Внутренняя медицина: учебник в 3 т. / Е.Н. Амосова, О.Я. Бабак, В.Н. Зайцева и др.; под ред. проф. Е.Н. Амосовой. - К.: Медицина, 2008. – Т.1; Раздел 2 Болезни органов пищеварения. - 1064 с.

    5. Стародуб Є.М. Алгоритм дiагностики i лiкування захворювань органiв травлення. - Тернопiль: Укрмедкнига, 2004. - 164 с.

    6. Внутрішнi хвороби: у 2 т. / за ред. проф. Л.В. Глушка. - Iвано-Франкiвськ, 2004.


Технологічна карта проведення заняття




п/п

Етап

Час, хвилини

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

засоби навчання

обладнання

1

Визначення початкового рівня з діагностики ГЕРХ

10

Тести,

задачі




Навчальна кімната

2

Тематичний розбір хворих

120

Історії хвороби




Палата,

навчальна кімната

3

Контрольне опитування.

Підведення підсумків

30

Контроль-ні питання




Навчальна кімната


^ Тема 3. Шлункова диспепсія. Хронічні гастрити


Кількість годин: 4.

Актуальність теми. Хронічний гастрит (ХГ) – хронічне запалення слизової оболонки шлунка, яке супроводжується порушенням фізіологічної регенерації епітелію і внаслідок цього атрофією, розладами моторної і часто інскреторної функції шлунка.

Захворювання широко поширене, наявне більш нiж у половини всього дорослого населення. На частку хронічного гастриту припадає 85% усiх захворювань шлунка. Усі ці фактори потребують правильної і вчасної діагностики хронічного гастриту, що має не тільки клінічне, але й соціальне значення.

^ Загальна мета – уміти поставити попередній діагноз і визначити тактику ведення хворих на шлункову диспепсію та хронічні гастрити.

Конкретні цілі

Студенти повинні вміти:

• Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями органів травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що використовуються в гастроентерології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення.

• Визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Виявляти типову клінічну картину захворювань травного каналу.

• Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення захворювань травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Складати план обстеження хворих із основними захворюваннями травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Проводити диференційну діагностику, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження.

• Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози.

• Діагностувати та надавати допомогу при невідкладних станах у гастроентерології.

• Демонструвати оволодіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.

Студенти повинні знати: Визначення. Етіологію та патогенез. Роль Н.руlori у виникненні гастродуоденальної патології. Класифікацію. Необстежену та функціональну диспепсію. Критерії діагнозу. Диференційний діагноз з органічною патологією. Сучасні підходи до лікування функціональної диспепсії. Первинну та вторинну профілактику. Прогноз та працездатність.

Визначення, етіологію та патогенез хронічних гастритів. Роль Н.руlori у виникненні хронічних гастритів. Класифікацію. Неатрофічний та атрофічний гастрит. Значення ендоскопічного (з морфологією) та рентгенологічного дослідження для встановлення діагнозу. Сучасні підходи до лікування різних типів хронічного гастриту. Первинну та вторинну профілактику. Прогноз та працездатність.


^ Приклади контрольних питань для тестування на практичному занятті

1. Діагностика хронічного гастриту базується на чотирьох із п’яти запропонованих критеріїв. Назвати один, який не є надійним.

А. Фіброгастроскопія з прицільною біопсією і морфологічним дослідженням.

Б. Больовий і диспепсичний синдром.

В. Дослідження на наявність бактерій Нр.

Г. Рентгенологічне дослідження шлунка.

Д. Інтрагастральна рН-метрія.

2. Згідно з Сіднейською системою класифікації гастритів синонімом неатрофічного гастриту є:

А. Тип А.

Б. Тип В.

В. Тип С.

Г. Варіоломорфний, асоційований з целіакією.

Д. Ізольований гранулематоз.

3. Хронічний гастрит, асоційований з Нр, має основні і додаткові гістологічні ознаки. Назвати основну ознаку з наведених у переліку.

А. Кишкова метаплазія епітелію.

В. Дисплазія епітелію.

В. Атрофічні зміни.

Г. Плазмоцитарна і лімфоцитарна інфільтрація власної пластинки.

Д. Покриття слизової оболонки шлунка виразками.

4. Хронічний гастрит, асоційований з Нр, має основні і додаткові гістологічні ознаки. Назвати додаткову ознаку серед основних.

А. Дисплазія епітелію.

Б. Виражена нейтрофільна інфільтрація в ямочковому епітелії з ушкодженням клітин.

В. Плазмоцитарна інфільтрація.

Г. Лімфоцитарна інфільтрація.

Д. Наявність НР у вигляді коротких, зігнутих стержнів на поверхні слизової оболонки шлунка і в просвіті ямок.

5. Діагностичними критеріями аутоімунного атрофічного гастриту є всі, крім одного:

А. Ахлоргідрії і гіпергастрінемії.

Б. Перніціонарної анемії.

В. Виявлення антитіл до парієтальних клітин слизової оболонки.

Г. Низького рівеня IgA і IgG.

Д. Високого рівеня IgA і IgG.

6. Атрофічний, аутоімунний гастрит гістологічно характеризується всіма, крім одного:

А. Вираженої лімфоплазмоцитарної інфільтрації.

Б. Формування фолікул у власній пластинці.

В. Кишкової і/або “антральної” метаплазії.

Г. Гіпоплазії G-клітин.

Д. Гіперплазії G-клітин.

7. Хімічний хронічний гастрит (або реактивний рефлюкс-гастрит) гістологічно

характеризується такими ознаками:

А. Гіперплазією клітин ямочкового епітелію.

Б. Виснаженням муцину ямочкових клітин.

В. Набряком власної пластинки і збільшенням у ній гладком’язевих клітин.

Г. Інфільтрацією еозинофілами глибоких шарів слизової оболонки.

Д. Усіма вищезгаданими.

8. Діагностичним критерієм лімфоцитарного хронічного гастриту вважають такий:

А.  10 лімфоцитів на 100 клітин. Г.  25 лімфоцитів на 100 клітин.

Б.  15 лімфоцитів на 100 клітин. Д.  30 лімфоцитів на 100 клітин.

В.  20 лімфоцитів на 100 клітин.

9. Неінфекційний гранулематозний гастрит частіше зумовлюється такими хворобами, крім однієї неправильної:

А. Хвороби Крона. Г. Гранулематозу Вегенера.

Б. Туберкульозу. Д. Наявністю чужорідних тіл.

В. Саркоїдозу.

10. “Квадротерапія” хронічного гастриту В має одну правильну комбінацію:

А. Інгібітори протонної помпи (омепразол 40 мг у 2 прийоми) + вісмут 480 мг у 4 прийоми + + тетрациклін 2 г у 4 прийоми + метронідазол 1 г у 4 прийоми.

Б. Омепразол 20 мг на ніч + вісмут 480 мг у 4 прийоми + тетрациклін 2 г у 4 прийоми + + метронідазол 1 г у 4 прийоми.

В. Омепразол 40 мг у 2 прийоми + вісмут 360 мг у 3 прийоми + тетрациклін 2 г у 4 прийоми + + метронідазол 1 г у 4 прийоми.

Г. Омепразол 40 мг у 2 прийоми + вісмут 480 мг у 4 прийоми + тетрациклін 1 г у 4 прийоми + метронідазол 1 г у 4 прийоми.

Д. Омепразол 40 мг у 2 прийоми + вісмут 480 мг у 4 прийоми + тетрациклін 2 г у 4 прийоми + + метронідазол 1 г у 2 прийоми.

^ Відповіді на контрольні питання

1 – Б. 2 – Б. 3 – Г. 4 – А. 5 – Д.

6 – Г. 7 – Д. 8 – Г. 9 – Б. 10 – А.


Інформацію для поповнення базових знань-умінь, можна знайти в таких джерелах:

  1. Пропедевтика внутрішньої медицини: загальна семіотика і діагностика : навч. посібник / І.М. Шуліпенко. – К.: Медицина, 2008. - 304с.

  2. Сучаснi класифiкацiї та стандарти лiкування розповсюджених захворювань внутрiшнiх органiв / за ред. Ю.М.Мостового. – 7-ме вид. доповн. i переробл. - Вiнниця: ДП ДКФ, 2005. – С. 246 -261, 266 - 268.

  3. Еталони практичних знань з терапії / за ред. Н.І.Швець і співавт. – К., 2005. – С. 13-29.

  4. Факультетська терапія / В.К. Сєркова, М. А. Станіславчук, Ю.І. Монастирський. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2005. – С. 437 - 454 .

  5. Діагностика та лікування поширених захворювань органів травлення / А.С. Свінціцкій – К.: ТОВ «ДСГ Лтд», 2004. - С. 16 – 39.

  6. Гастроентерология / под ред. Н.В.Харченко, О.Я.Бабак. – К., 2007. - 446с.

Основні теоретичні питання теми

    1. Дайте класифікацію функціональних гастродуоденальних розладів.

    2. Дайте визначення синдрому функціональної диспепсії. Які скарги частіше мають хворі на диспепсію?

    3. Клінічна картина виразковоподібної форми функціональної диспепсії.

    4. Клінічна картина дискінетичної форми функціональної диспепсії.

    5. Діагностичні критерії функціональної диспепсії.

    6. Лікування функціональної диспепсії – загальні заходи.

    7. Які фармакологічні засоби найбільш ефективні при лікуванні синдрому функціональної диспепсії?

    8. Дати визначення терміна “гастрит”. Назвати Сіднейську класифікацію гастритів.

    9. Критерії діагностики хронічного гастриту А, С.

    10. Критерії діагностики хронічного гастриту Б.

    11. Методи діагностики хронічних гастритів.

    12. Диференційний діагноз при хронічних гастритах.

    13. Лікування атрофічного аутоімунного гастриту.

    14. Сутність “потрійної терапії” при неатрофічному хронічному гастриті.

    15. Сутність “квадротерапії”при хронічному неатрофічному гастриті В.

    16. Лікування рефлюкс - гастриту.

    17. Профілактика первинна і вторинна при хронічних гастритах.


Після одержання необхідних базових знань засвоїти такі матеріали:

        1. Окороков А.Н. Диагностика болезней внутренних органов. Т.1. Диагностика болезней органов пищеварения. – Москва: Медицинская литература, 2005. – 548 с.

        2. Внутрішня медицина: Терапія: підручник / Н.М. Сердюк, І.П. Вакалюк, О.С.Стасишин. – К.: Медицина, 2006. - 688с.

        3. Стандарты диагностики и лечения внутренних болезней / О.Г. Яворский. - 4-е изд., доп. и перераб. – СПб: ЭЛБИ-СПб., 2007. - 704 с.

        4. Внутренняя медицина: учебник в 3 т. / Е.Н. Амосова, О.Я. Бабак, В.Н. Зайцева и др.; под ред. проф. Е.Н. Амосовой. - К.: Медицина, 2008. – Т.1; Раздел 2. Болезни органов пищеварения. - 1064 с.

        5. Гастроэнтерология / под ред. Н.В.Харченко, О.Я.Бабак. – Київ, 2007. – 446 с.

        6. Внутрішнi хвороби: в 2 т. / за ред. проф. Л.В. Глушка. - Iвано-Франкiвськ, 2004.

        7. Передерий В.Г. Язвенная болезнь: прошлое, настоящее, будущее. - Київ, 2004. - 256с.

        8. Стародуб Є.М. Алгоритм дiагностики i лiкування захворювань органiв травлення. - Тернопiль: Укрмедкнига, 2004. - 164 с.


Технологічна карта проведення заняття




п/п

Етап

Час, хвилини

Навчальні посібники

Місце проведення заняття

засоби навчання

обладнання

1

Визначення початкового рівня з діагностики шлункової дис-пепсії та хронічних гастритів

10

Тести,

задачі




Навчальна кімната

2

Тематичний розбір хворих

120

Історії хвороби




Палата,

навчальна кімната

3

Контрольне опитування.

Підведення підсумків

30

Контроль-ні питання




Навчальна кімната


  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
«Внутрішня медицина» Модуль – 2-ге вид., переробл. /Укладачі: В. Г. Псарьова, О. С. Погорєлова, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
«Внутрішня медицина» Модуль 3 Сучасна практика внутрішньої медицини /Укладачі: В. Г. Псарьова, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
«Внутрішня медицина» Модуль 4 Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини /Укладачі: В. Г. Псарьова, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
«Внутрішня медицина» Модуль 1: Основи внутрішньої медицини (гастроентерологія, пульмонологія, гематологія) /Укладачі: О. В. Орловський,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки для доаудиторної підготовки до практичних занять з дисципліни
Методичні вказівки для доаудиторної підготовки до практичних занять з дисципліни “Внутрішня медицина: інфекційні хвороби” / укладачі:...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до вивчення теми «вади серця» для студентів 5 курсу
...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки для самостійної роботи студентів 6-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
«Внутрішня медицина» Модуль – 2-ге вид., переробл. /Укладачі: В. Г. Псарьова, О. С. Погорєлова, Л. Н. Приступа, В. Ф. Орловський,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconКалендарний план практичних занять з дисципліни „Внутрішня медицина з фізіотерапією та ендокринологією для студентів IV курсу медичного факультету №2, спеціальність
Внутрішня медицина з фізіотерапією та ендокринологією для студентів IV курсу медичного факультету №2, спеціальність
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconМетодичні вказівки до практичних занять для студентів 5-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина»
Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини) /Укладачі: Н. М. Кириченко,...
Методичні вказівки до практичних занять для студентів 4-го курсу з дисципліни «Внутрішня медицина» iconТематичний план практичних занять з дисципліни „Внутрішня медицина для студентів IV курсу медичного факультету №2, спеціальність «Педіатрія»
Змістовий модуль Основи діагностики, лікування та профілактики хвороб органів травлення
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи