Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті icon

Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті




Скачати 425.76 Kb.
НазваДля викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті
Сторінка1/3
Дата26.05.2013
Розмір425.76 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3


Міністерство освіти і науки України

Сумський державний університет



  1. МЕТОДИЧНІ Рекомендації


для викладачів дисципліни

«Практичний курс англійської мови»


щодо роботи студентів

у лінгафонному кабінеті


спеціальності 6.030507 “Переклад”

денної форми навчання





Суми

Сумський державний університет

2010



Методичні рекомендації для викладачів дисципліни “Практичний курс англійської мови” щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті / укладач О.А. Кириченко. – Суми : Сумський державний університет, 2010. – 46 с.


Кафедра германської філології


Навчальні відеокурси розкривають широкі можливості для активної роботи в процесі формування мовних навичок та вмінь студентів і роблять навчальний процес оволодіння іноземною мовою привабливим для них на всіх етапах навчання.

Ефективність використання відеофільму під час навчання мови залежить не тільки від точного визначення його місця в системі навчання, але й від того, наскільки раціонально організована структура відеозанять, як погоджені навчальні можливості відеофільму із завданнями навчання.

У даних методичних рекомендаціях розглянута методика проведення занять з англійської мови у вищій школі з застосуванням відеоматеріалів. Наводяться причини використання відеофільмів на різнорівневих заняттях з англійської мови, аналізується доцільність та пропонується широкий перелік вправ для вдосконалення мовних навичок і вмінь студентів. Увага фокусується на чіткому призначенні певних вправ для кожного рівня вивчення іноземної мови.


Вступ

Останнім часом помітно зростає інтерес до навчальних відеофільмів як ефективного засобу навчання іноземної мови.

Специфіка відео полягає в тому, що воно дає можливість поєднати зорові та звукові образи в типових обставинах, запропонувати учням мовленнєву ситуацію, в якій вони за допомогою викладача можуть опинитися у ролі активних учасників комунікації.

Ефективності цього засобу навчання іноземної мови сприяють також технічні можливості відео, які дозволяють зупиняти та повторювати дію. Не слід, однак, забувати, що студенти звикли до пасивного перегляду телепрограм. Тому при всіх можливостях відео центральною фігурою на занятті залишається викладач, який повинен організувати активне сприйняття фільму та подальшу комунікативну діяльність студентів.

Під час підготовки заняття з використанням відео викладачеві необхідно уважно переглянути фрагмент та відібрати певний лексико-граматичний матеріал, який підлягає засвоєнню, а також розробити завдання для мовної і мовленнєвої практики студентів.

Використання відеозаписів на уроках сприяє індивідуалізації навчання й розвитку мотивованості мовленнєвої діяльності. При використанні відеофільмів на заняттях іноземною мовою розвиваються два види мотивації: самомотивація, коли фільм цікавий сам по собі, й мотивація, яка досягається показом студенту, що він може зрозуміти мову, яку вивчає. Це приносить задоволення і надає віру в свої сили і бажання до подальшого вдосконалення.

Необхідно прагнути до того, щоб студенти отримували задоволення від фільму саме через розуміння мови, а не тільки через цікавий сюжет.

Ще однією перевагою відеофільму є сила враження та емоційного впливу на студента. Тому головна увага має бути спрямована на формування студентами особистісного ставлення до побаченого. Успішне досягнення такої мети можливе лише, по-перше, за систематичного показу відеофільмів, а по-друге, за методично організованої демонстрації. Потрібно зазначити, що застосування на занятті відеофільму – це не тільки використання ще одного джерела інформації. Використання відеофільму сприяє розвитку різних сторін психічної діяльності студентів і перш за все уваги та пам'яті. Під час перегляду в класі виникає атмосфера спільної пізнавальної діяльності. За цих умов навіть неуважний студент стає уважним. Для того щоб зрозуміти зміст фільму, студентам необхідно докласти певних зусиль. Так мимовільна увага переходить в довільну, а інтенсивність уваги впливає на процес запам'ятовування.

Використання різних каналів надходження інформації (слуховий, зоровий, моторне сприйняття) позитивно впливає на міцність запам’ятовування країнознавчого і мовного матеріалу. Таким чином, психологічні особливості впливу навчальних відеофільмів на студентів (здатність керувати увагою кожного студента і групової аудиторії, впливати на обсяг довгострокової пам'яті та збільшення міцності запам'ятовування, справляти емоційний вплив на студентів і підвищувати мотивацію навчання) сприяють інтенсифікації навчального процесу і створюють сприятливі умови для формування комунікативної (мовної і соціокультурної) компетенції студентів.


^ 1. Етапи роботи з відеотекстами та їх завдання.

Типи завдань для кожного з етапів

Залежно від характеру відеоматеріалу та навчальної мети визначається певна послідовність навчальних дій, а також специфічні для відео прийоми роботи. Найбільш типовим для сучасної методики навчання іноземної мови з використанням відео слід вважати трьохетапний розподіл навчальних дій. Під час роботи з будь-яким текстом у методиці навчання іноземних мов прийнято виділяти три основних етапи: дотекстовий етап (previewing), текстовий етап (while viewing), післятекстовий етап ((post) after viewing).

^ Перший етап (розуміння) передбачає загальне ознайомлення з відеофрагментом та виконанням вправ, спрямованих на розуміння послідовності дій та причинно-наслідкових зв’язків.


^ Дотекстовий етап

Мета етапу: мотивувати студентів, налаштувати їх на виконання завдання, зробивши активними учасниками процесу навчання; зняти можливі труднощі сприйняття тексту і підготувати до успішного виконання завдання.


^ Типи завдань

1. Різні варіанти передбачення змісту тексту, що базуються на:

– узагальненні раніше отриманих знань на цю тему;

особливості заголовка;

– швидкому перегляді частини фільму без звуку;

списку нових слів з перекладом або дефініціями, що додаються до тексту;

– змісті питань або правильних / помилкових тверджень.

Завдання можна виконати усно, працюючи в парах, групах або в ході фронтального обговорення. Для того щоб підготувати студентів до активного сприйняття відеофрагмента, доцільно запропонувати декілька завдань щодо місця дії та дійових осіб. Необхідно також запропонувати студентам завдання, що спрямовують їхню увагу на розуміння основного змісту фільму: визначити правильні та помилкові твердження, логічну послідовність основних подій, що значно полегшують розуміння відеоматеріалу. Ці завдання можуть бути записані на дошці або роздані до перегляду відеофрагмента. Після перегляду фрагмента викладач перевіряє виконання вказаних завдань.

2. Короткий виклад основного змісту тексту. Викладач може коротко передати основний сюжет відеофрагменту, пояснивши таким чином, що належить побачити. Якщо сюжет становить інтерес для студентів, то це має зацікавити слухачів, а отже, перша мета етапу може вважатися досягнутою. У своїй промові викладач може передати основну ідею тексту простими й зрозумілими словами, а може і зберегти низку важких для розуміння виразів. Головним у даному випадку є передбачення можливих труднощів мовного, мовленнєвого та соціокультурного характеру та їх зняття за допомогою різних прийомів, включаючи пояснення, тлумачення, переклад, співвіднесення з раніше вивченим матеріалом і т.д. Очевидно, що для використання такого типу завдання викладачу необхідно мати певний рівень професійно-методичної та професійно-комунікативної компетенції. Під час використання даного типу завдання потрібно пам'ятати про те, що сам текст вступу не є установкою на первинний перегляд, тому потрібно чітко і зрозуміло сформулювати завдання на час перегляду тексту, вибравши одне із завдань другого етапу.

3. Попереднє дослідження або проектна робота, перегляд відеоматеріалів можна завершувати циклом уроків з якої-небудь теми або проблеми. Студенти заздалегідь отримують завдання на вивчення конкретного матеріалу, що логічно готує їх до перегляду відео. Попереднє читання текстів та обговорення проблем з тієї самої тематики (рідною та іноземною мовами) також сприяють підвищенню мотивації в ході перегляду відео за умови, що відеосюжет відкриває нові перспективи бачення даної теми, містить елемент новизни і непередбачуваності.


^ Текстовий етап

Мета етапу: забезпечити подальший розвиток мовної, мовленнєвої або соціокультурної компетенції студентів з урахуванням їх реальних можливостей іншомовного спілкування.

^ Типи завдань

1. Завдання на пошук мовної інформації. Цей тип вправ і завдань орієнтований на пошук, вичленування, фіксування, трансформацію певного мовного матеріалу: лексики, граматики, фонетики. В даному випадку не тільки формулювання завдання, а й зміст вправи забезпечує той чи інший ступінь ефективності та виправданості виконання завдання. Формулювання завдань можуть звучати приблизно так:

Перегляньте відеофрагмент і ...

– підберіть еквіваленти до таких слів українськими словами і виразами …;

– заповніть пропуски в пропозиціях потрібними словами і виразами;

– запишіть усі прикметники, які вживалися у відеосюжеті з іменником «дорога» (усі дієслова, які вживалися з іменником «подорож» і т.д.);

– запишіть дієслова з наведеного нижче списку в тій граматичній формі, в якій вони були вжиті в тексті;

– з якою інтонацією вимовлялося слово «дійсно» в тексті;

– із наведеного нижче списку синонімічних виразів відмітьте ті, які (не) вживалися в тексті відео.

2. Завдання на розвиток рецептивних умінь (на рівні виділення змістової і смислової інформації). На даному етапі роботи можуть використовуватися традиційні вправи, спрямовані на:

– пошук правильних відповідей на запитання (запитання пропонуються до перегляду);

– визначення правильних / неправильних тверджень;

– співвіднесення розрізнених пропозицій із смисловими частинами тексту (план тексту і заголовки кожній частині пропонуються);

– вибудовування частин тексту в логічній послідовності;

– встановлення причинно-наслідкових зв'язків і т.д.

3. Завдання, спрямовані на розвиток навичок говоріння. Наступні прийоми роботи з відео спрямовані на розвиток умінь монологічної мови:

– відсутність зображення при збереженні звуку. Найчастіше в цьому випадку використовуються установки на опис:

– передбачуваної зовнішності героїв та їхнього одягу;

– предметів, які могли знаходитися поруч;

– місця подій;

– характеру взаємин між персонажами і т.д.

Усі ці завдання становлять собою конкретний тип монологу – опису при збереженні яскраво виражених особливостей опису людей, предметів і т.д.

Завдання, спрямовані на використання кнопки «ПАУЗА».

У цьому завданні студентам пропонують висловити припущення про подальший хід розвитку подій, що нерозривно пов'язано з розвитком таких дискурсивних умінь, як визначення та встановлення логічно − смислових зв'язків тексту та їх розвиток. Завдання, спрямовані на відтворення побаченого у формі розповіді, повідомлення і т.д.

Ряд завдань може бути ефективно використаний для розвитку навичок діалогічного мовлення, наприклад: вимикання звуку при збереженні зображення з подальшим відтворенням передбачуваного тексту. Цю вправу навряд чи можна використовувати для відтворення текстів монологу, оскільки зміст монологу в цьому разі передбачити практично неможливо, якщо тільки людина не вміє читати по губах. Що ж стосується діалогу, то за наявності таких елементів мовної ситуації, як місця і часу подій, партнерів по спілкуванню, їхньої невербальної поведінки, можна зробити певні припущення про зміст діалогу, особливо якщо ситуація є досить стандартною (в магазині, в театрі, у лікаря і т.д.).

4. Завдання, спрямовані на розвиток соціокультурних умінь. Досить часто доводиться стикатися з розумінням соціокультурної компетенції в дуже вузькому сенсі, практично тотожною за значенням поняттю “країнознавчі знання”. Безумовно, для того щоб досягти необхідного і достатнього рівня соціокультурної компетенції, необхідно мати певний набір знань про мови країни, що вивчається. Проте ще більш важливо навчитися порівнювати різні культури світу, підмічати в них культурно-специфічні особливості й знаходити загальнокультурні закономірності. Найбільш важким завданням для викладача в плані формування соціокультурної компетенції є вміння навчити студентів інтерпретувати різні ситуації мовного і позамовного характеру з точки зору культурних особливостей конкретної країни, уникаючи при цьому формування помилкових стереотипів і не підпадаючи під вплив нав'язуваних суджень і уявлень. Використання відео надає для цього прекрасну основу, однак було б наївно вважати, що без спрямовуючої ролі викладача й грамотної системи спеціально розроблених вправ ці вміння сформуються самі по собі.

Так, під час роботи з відеоматеріалами пропонується використовувати такий тип завдань, як встановлення міжкультурних зіставлень і розбіжностей. Тут викладачу важливо пам'ятати про те, що до того часу, поки вміння порівнювати і зіставляти культурознавчо − маркіровану інформацію не будуть сформовані, необхідно продумувати опірну систему, що спрямовує увагу студентів на вичленування, фіксування та інтерпретацію потрібної інформації.

^ Другий етап (мовна практика) передбачає паузовий (за допомогою стоп-кадру) перегляд відеофрагмента з метою привернення уваги до відібраних мовних одиниць, вживання яких коментується викладачем та закріплюється у процесі виконання комунікативних вправ. Тут у пригоді стануть запитання типу “Що б ви сказали, якби... ?”, коли студентам пропонується вжити певний лексико-граматичний матеріал у нових ситуаціях.

Після виконання вправ необхідно записати мовні явища, що підлягають закріпленню, на дошці та в зошитах для подальшого опрацювання вдома та на наступних уроках.


^ Післятекстовий етап

Мета етапу: використовувати вихідний текст як основу і опору для розвитку продуктивних умінь в усній або письмовій мові.

Обидва попередні етапи є обов'язковими як в умовах використання відеотексту як засобу розвитку комплексних комунікативних навичок, так і як засобу контролю рецептивних навичок (аудіювання). Цей етап може бути відсутнім, якщо відеотекст використовується тільки для розвитку та контролю рецептивних умінь.

На третьому етапі (мовленнєва практика) основним завданням є стимулювання активної комунікативної діяльності студентів на основі ситуації відеофрагмента з використанням опрацьованого мовного матеріалу.

Перед третім переглядом відеофрагмента пропонується завдання простежити різні аспекти поведінки дійових осіб, соціально-культурні особливості ситуацій у порівнянні з аналогічними ситуаціями в нашій країні. Після перегляду фрагменту проводиться обговорення цих моментів.


^ 2. Способи розвитку усномовленнєвих умінь студентів

У структурі відеозанять для навчання усного мовлення можна виділити чотири етапи:

– підготовчий − етап попереднього зняття мовних і лінгвокраїнознавчих труднощів;

– сприйняття відеофільму − розвиток умінь сприйняття інформації;

– контроль розуміння основного змісту;

– розвиток мовних навичок і вмінь усного мовлення.

Четвертому етапу може передувати повторний перегляд фрагмента. Для вирішення кожного з поставлених завдань студенти повинні знати не тільки загальний зміст відеофільму, але й пам'ятати деталі, а також вміти оцінювати події, давати характеристику дійовим особам, використовуючи при цьому слова і вирази з мовного супроводу відеофільму.


^ Початковий етап

Ефективність використання відеофільмів залежить від раціональної організації занять. Одним із навчальних завдань, яку можна вирішувати з допомогою відео, є повторення лексики і розширення словникового запасу. Для цього годиться будь-який уривок від 30 секунд до 1 хвилини, в якому представлені предмети, дії або характеристики за відповідною лексичною темою. Бажано, щоб уривок супроводжувався музикою або англомовним текстом. Якщо немає можливості одержати такий відеозапис, запишіть уривок з текстом на рідній мові, прибравши звук. Залежно від розміру навчальної групи ви ділите її на підгрупи або пари, кожна з яких отримує своє завдання. Завдання необов'язково повинні бути різними, вони можуть дублюватися для деяких груп або пар. Студенти переглядають уривок, де представлені різні люди (професії, кольори, ситуації). Потім обговорюють у групах (парах) побачене. За необхідності вони можуть користуватися словником або звертатися за допомогою до викладача.

Наприклад: назвіть по-англійськи: хто за професією людина, яку ви побачили на вулиці; які незвичайні предмети ви побачили на екрані тощо. Потім студенти відповідають на запитання. При цьому викладач попереджає, що вони, переглянувши уривок ще раз, повинні перевірити, наскільки правильно група виконала своє завдання. Потім, подивившись уривок вдруге, перевірити правильність відповідей.

Відео можна використовувати і для введення нових лексичних одиниць або нової лексичної теми. Замість того щоб використовувати для введення назв рослин переклад або малюнок, можна просто показати їх у живій природі, що справить набагато яскравіше враження і сприятиме кращому запам'ятовуванню. Як у цьому випадку, так і для завдання "опишіть малюнок" можна використовувати функцію "пауза" (freeze-frame), щоб у студентів була можливість розгледіти всі деталі на екрані.

Іншим завданням, яке можна вирішити за допомогою відео на цьому етапі, є завдання навчити розуміння мови на слух, яку багато хто з викладачів унаслідок різних причин взагалі не ставить перед собою.

Необхідно зазначити, що використання відео для аудіювання має свої позитивні й негативні сторони. З одного боку, відеозапис, у порівнянні з аудіозаписом носить більш життєвий характер − ви не тільки чуєте, але й бачите, що говорять, міміку і жести, а також отримуєте інформацію про широкий контекст того, що відбувається, місце дії, вік учасників та ін.

З іншого − всі ці фактори відволікають слухача від власне мови, і він може захопитися розгляданням зображення, замість того щоб зосередитися на аудіюванні. Тому особливо на початковому етапі, студенти перед переглядом повинні отримати чітко сформульоване завдання, на виконанні якого вони повинні будуть зосередитися.


^ Поглиблений етап

Розвитку усномовленнєвих умінь студентів сприяють такі ефективні види роботи, як драматизація та рольова гра. Якщо драматизація передбачає творче відтворення змісту відео- фрагмента, то рольова гра стимулює студентів до висловлювання у подібних ситуаціях. Ті вправи, які можуть бути спрямовані на розвиток продуктивних умінь в усному мовленні, вже були частково названі в попередньому розділі. На даному етапі, крім вищеперелічених вправ, можна використовувати проектну роботу, пов'язану з підготовкою аналогічних відеосюжетів самостійно (проведення відеоекскурсії містом / навчальним закладом і т.д., відвідування концерту, розповідь про свою сім'ю і т.ін.). рольові ігри, в основу яких покладено сюжет або ситуації відеофільму. При цьому їх можна частково видозмінювати.

У додатку наводиться система різнорівневих вправ, запропонованих для роботи з відео американськими методистами.


^ Відеодіалоги (5-15 хвилин)

Ці вправи, крім аудіювання, передбачають вироблення навичок читання.

А. Викладач вибирає уривок з фільму тривалістю 1-2 хвилини, який складається з реплік, що чітко промовляються, простих за формою та змістом. Виписує кожну репліку на окрему картку, помітивши, якому вона належить персонажеві. Розбиває клас на кілька груп і кожній групі дає повний комплект карток, що містять діалог. Група повинна подивитись уривок, не заглядаючи в картки, а потім поставити репліки в тому порядку, якми вони мають у записі. Після цього потрібно переглянути уривок повторно, перевіряючи правильність порядку реплік. За необхідності робити паузи.

Студенти в групі тренуються у читанні діалогу. Викладач вмикає запис без звуку, і студенти озвучують діалог на екрані (за бажанням). Як варіанти можна запропонувати таке.

Студенти розкладають картки в тому порядку, який вони вважають правильним, перед переглядом, а потім перевіряють на правильність.

Діалог дається не на картках, а на одному аркуші, і потрібно пронумерувати репліки у порядку появи.

Б. Викладач вибирає уривок з художнього фільму на 1-3 хвилини, в якому бесіду ведуть від трьох до п'яти учасників. Бажано, щоб студенти були знайомі з персонажами.

Викладач готує два списки − імен персонажів та їхніх реплік у довільному порядку. У кожного студента має бути своя копія.

За неможливості зробити копії списки записуються на дошці.

Викладач пояснює студентам, що уривок надається без звуку і їхнім завданням буде розмістити репліки по черзі, а також розібратися, хто що говорить. Викладач показує уривок без звуку. Студенти працюють парами, відновлюючи послідовність реплік і їх авторство. Викладач показує уривок зі звуком. Студенти перевіряють правильність своєї роботи. Діалог читається і обговорюється з класом.

3. Передбачення (30 хвилин).

Викладач готує уривок з телепрограми, вистави чи фільму, з якого досить швидко можна зрозуміти, як далі будуть розвиватися події. Далі готує табличку:

TOPIC

SIGHTS

WORDS

SOUNDS

SMELLS

Роздає студентам таблички або малює таблицю на дошці, при цьому викладач говорить, що покаже початок уривка, і потрібно придумати, як будуть розвиватися події, а потім необхідно заповнити табличку. Викладач показує досить великий шматок уривка, щоб можна було зрозуміти сюжет і його подальший розвиток.

Студенти парами обговорюють побачене і заповнюють табличку:

TOPIC

тема уривка

SIGHTS

що вони очікують побачити

WORDS

які слова вони очікують почути

SOUNDS

які звуки вони очікують почути

SMELLS

які запахи вони могли б відчути


Викладач обговорює зі студентами їхні здогадки. Потім показує, що залишився уривок відеофільму. Студенти обговорюють парами, що вони побачили, почули та порівнюють з тим, що вони очікували побачити. Викладач із класом обговорює, чи виправдалися їхні очікування. За необхідності, уривок переглядають ще раз.

Варіанти

Під час перегляду викладач робить паузи, щоб студенти вгадували, що відбудеться далі.

Говорить групі, що вони побачать. Потім до перегляду студенти відповідають на такі запитання:

Who will you see?

Where will the scene or action take place?

What things will you see?

What are some lines of the dialogue you will hear?

Якщо це необхідно, перед тим як відповісти на запитання, викладач показує початок уривка. Щоб студенти могли передбачити наступну репліку, викладачу потрібно зупинятися перед кожною реплікою.

Можна використовувати таку вправу: викладач розповідає, про що буде уривок, і на дошці записує назви шести предметів або імена людей, з яких чотири з'являться в уривку, а двох немає. Студенти повинні будуть передбачити, які чотири з'являться. Це прекрасний спосіб введення активної лексики.

  1   2   3

Схожі:

Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті iconМетодичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни «Практичний курс англійської мови»
Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни «Практичний курс англійської мови» на тему «Пряма та непряма мова»...
Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Практичний курс англійської мови» для студентів V курсу факультету початкового навчання (за вимогами кредитно трансферної системи навчання)
«Практичний курс англійської мови» для студентів V курсу факультету початкового навчання
Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті iconМетодичні вказівки для домашнього читання з навчальної дисципліни "Практичний курс англійської мови " для студентів спеціальності "Переклад"
Укладач Ю. В. Косенко Відповідальний за випуск С. О. Швачко Декан факультету Л. П. Валенкевич
Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Херсонський державний університет
Упм англійської мови, «Лексикологія», «Стилістика», «Історія мови», «Практична граматика англійської мови», «Практична фонетика англійської...
Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті iconМетодичні рекомендації до підготовки до державного іспиту з дисципліни «Лексикологія англійської мови»
Курс лексикології англійської мови – складова частина теоретичного курсу англійської мови, метою якого є системний виклад основних...
Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті iconРобоча програма з навчального курсу «Практичний курс англійської мови» для студентів II курсу інституту мов світу
Програма розрахована на 198 годин аудиторної роботи потягом другого року навчання. Розподіл годин по семестрам має такий вигляд
Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті icon1 основний підручник, 2 навчальний посібник, 3 конспект лекцій, 4 методичні вказівки
Практичний курс англійської мови: підручник для студентів факультету іноземних мов вищих закладів освіти
Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті icon1 основний підручник, 2 навчальний посібник, 3 конспект лекцій, 4 методичні вказівки
Практичний курс англійської мови: підручник для студентів факультету іноземних мов вищих закладів освіти
Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті iconМетодичні вказівки до організації І проведення самостійної роботи з курсу «Теоретична фонетика англійської мови» для студентів ІІІ курсу англійської філології
Самостійна робота студентів з навчальної дисципліни “ Теоретична фонетика англійської мови ” передбачає самостійне опрацювання студентами...
Для викладачів дисципліни «Практичний курс англійської мови» щодо роботи студентів у лінгафонному кабінеті iconМетодичні вказівки до індивідуальної роботи з дисципліни " Практика перекладу з англійської мови " для студентів спеціальності 020303 "Переклад"
Методичні вказівки до індивідуальної роботи з дисципліни “Практика перекладу з англійської мови” / укладачі : В. О. Дорда, О. А....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи