Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" icon

Мо­но­гра­фія Су­ми "Ви­дав­ництво Сум­ДУ"




НазваМо­но­гра­фія Су­ми "Ви­дав­ництво Сум­ДУ"
Сторінка1/12
Дата26.05.2013
Розмір1.89 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Мі­ні­стер­ст­во ос­ві­ти і нау­ки Ук­ра­ї­ни

Сум­ський дер­жав­ний уні­вер­си­тет


Мак­ро- та мік­ро-

еле­мен­ти

(об­мін, па­то­ло­гія та ме­то­ди ви­зна­чен­ня)


Мо­но­гра­фія


Су­ми

"Ви­дав­ництво Сум­ДУ"

2010

УДК 577.128:616-099

ББК 28.072

M 16

Авторський колектив:

М.В.Погорєлов – кандидат медичних наук; В.І.Бумейстер – доктор біологічних наук; Г.Ф.Ткач – кандидат медичних наук; С.Д.Бончев; Л.Ф.Суходуб – доктор фізико-технічних наук; С.М.Данильченко – кандидат фізико-технічних наук.


Ре­цен­зен­ти:

А. М. Ро­ма­нюк - док­тор ме­дич­них на­ук, про­фе­сор СумДУ

^ В. Е. Маркевич - док­тор ме­дич­них на­ук, про­фе­сор СумДУ


Ре­ко­мен­до­ва­но в­че­ною ра­дою

Сум­сь­ко­го дер­жав­но­го уні­вер­си­те­ту

(про­то­кол № від 2010 р.)


M 16 ^ Мак­ро- та мік­роеле­мен­ти (об­мін, па­то­ло­гія та ме­то­ди ви­зна­чен­ня): мо­но­гра­фія / М.В. По­го­рє­лов, В.І. Бу­мей­стер, Г.Ф. Ткач, С.Д. Бон­чев, В.З. Сі­ко­ра, Л.Ф. Суходуб, С.М. Данильченко, – Су­ми: Вид-во Сум­ДУ, 2010. – 147 с.

ISBN


У мо­но­гра­фії зі­бра­ні ма­те­ріа­ли з біо­гео­хі­мії, фі­зіо­ло­гіч­ної ро­лі та па­то­ло­гії біль­шо­сті есен­ці­аль­них та ток­сич­них еле­мен­тів, по­да­ні їх ре­фе­ра­тив­ні зна­чен­ня в біо­суб­стра­тах та ви­зна­че­ні ток­сич­ні й ле­таль­ні до­зи. В ос­тан­ньому розділі де­таль­но опи­са­на ме­то­ди­ка ана­лі­зу біо­ло­гіч­них суб­стра­тів ме­то­дом атом­ної аб­сорб­цій­ної спек­тро­фо­то­мет­рії, на­ве­де­ні ре­жи­ми ро­бо­ти для всіх опи­са­них хі­міч­них еле­мен­тів.

Мо­но­гра­фія мо­же бу­ти ко­рис­ною для сту­ден­тів ме­дич­них ін­сти­ту­тів при вив­чен­ні хі­мії, біо­хі­мії, ток­си­ко­ло­гії та про­фе­сій­них за­хво­рю­вань. Да­ні, що на­ве­де­ні у мо­но­гра­фії, мо­жуть бу­ти ви­ко­ри­ста­ні при про­ве­де­нні ек­спе­ри­мен­таль­них нау­ко­вих ро­біт та при вив­че­нні впли­ву над­лиш­ку чи не­дос­тат­но­сті еле­мен­тів у клі­ніч­ній ме­ди­ци­ні.

У монографії наведені дослідження, що були проведені у Сумському державному університеті.


УДК 577.128:616-099

ББК 28.072


©


Погорєлов М.В., Бумейстер В.І.,

Ткач Г.Ф., Бончев С.Д.,

Сікора В.З., Суходуб Л.Ф.,

Данильченко С.М., 2010


©

ISBN Видавництво СумДУ, 2010





ВСТУП


На ато­мар­но­му рів­ні ор­га­нізм будь-якої жи­вої іс­то­ти яв­ляє со­бою упо­ряд­ко­ва­ний на­бір ато­мів хі­міч­них еле­мен­тів пе­ріо­дич­ної сис­те­ми Мен­де­лєє­ва. Чо­ти­ри еле­мен­ти є ор­га­но­ге­на­ми – ки­сень, вуг­лець, во­день та азот, які становлять ос­но­ву мак­ро­мо­ле­кул біл­ків, амі­но­кис­лот, нук­лео­ти­дів ДНК, цук­рів то­що. П'ять еле­мен­тів становлять гру­пу мак­ро­еле­мен­тів – каль­цій, фос­фор, ка­лій, на­трій та маг­ній, які є жит­тє­во­ не­об­хід­ни­ми для під­трим­ки го­мео­ста­зу внут­ріш­ньо­го се­ре­до­ви­ща. Ін­ші хі­міч­ні еле­мен­ти, які зна­хо­дять­ся в ор­га­ніз­мі в кіль­ко­сті від 10-3 до 10-12 % від ма­си ті­ла, є мік­ро- та ульт­ра­мік­ро­еле­мен­та­ми, але є аб­со­лют­но не­об­хід­ни­ми для нор­маль­но­го пе­ре­бі­гу біль­шо­сті про­це­сів жит­тє­ді­яль­но­сті.

Вчен­ня про еле­мент­ний склад жи­вих іс­тот та роль хі­міч­них ре­чо­вин у про­це­сі жит­тє­ді­яль­но­сті по­чи­нає роз­ви­ва­тися з пер­шої по­ло­ви­ни ХХ сто­річ­чя. У 1920 – 1930 ро­ках ака­де­мі­ком В.І. Вер­нард­ським бу­ло опуб­лі­ко­ва­но се­рію праць, які по­ка­зу­ва­ли зв'язок між хі­міч­ним скла­дом жи­вих іс­тот та хі­мі­єю зем­ної ко­ри. У той самий час, по­чи­наю­чи з се­ре­ди­ни 30-х ро­ків ХХ сто­літ­тя, віт­чиз­ня­ни­ми та за­кор­дон­ни­ми нау­ков­ця­ми бу­ло від­кри­то роль ок­ре­мих еле­мен­тів у жит­тє­ді­яль­но­сті ор­га­нів та сис­тем ор­га­ніз­му, ви­яв­ле­ні за­леж­но­сті роз­ви­тку різ­них па­то­ло­гій при над­лиш­ку та не­дос­тат­но­сті тих чи ін­ших еле­мен­тів. Піз­ні­ше бу­ло від­кри­то ефект взає­мо­дії між різ­ни­ми еле­мен­та­ми – їх ан­та­го­нізм та си­нер­гізм. Па­ра­лель­но роз­ви­ва­лося вчен­ня про ток­сич­ність та е­сен­ці­аль­ність мак­ро- та мік­ро­еле­мен­тів, ви­зна­чен­ня не­об­хід­ної до­бо­вої пот­ре­би та норм вмі­сту еле­мен­тів в ін­ди­ка­тор­них се­ре­до­ви­щах. На­ко­пи­чен­ня знань про еле­мен­ти та хво­ро­би, що асо­ці­йо­ва­ні з їх над­лиш­ко­вим над­хо­джен­ням чи не­дос­тат­ні­стю, при­ве­ло до ви­ник­нен­ня по­нят­тя «мік­ро­еле­мен­то­зи». На те­ре­нах ко­лиш­ньо­го Ра­дян­сь­ко­го Сою­зу вчен­ня про мік­ро­еле­мен­то­зи ство­рю­ва­лось і роз­ви­ва­лося зав­дя­ки плід­ній пра­ці та­ких вче­них, як А.П. Ав­цин, А.А. Жа­во­рон­ков, М.А. Ріш, Л.С. Строч­ко­ва, А.В. Скаль­ний, Г.А. Ба­бен­ко.

Для ви­зна­чен­ня вмі­сту мак­ро- та мік­ро­еле­мен­тів у біо­ло­гіч­них об'єктах ви­ко­ри­сто­ву­ю­ть­ся різ­но­ма­ніт­ні ме­то­ди спек­тро­ско­пії, які до­зво­ля­ють вия­ви­ти на­віть слі­до­ві кон­цен­тра­ції еле­мен­тів – біль­шість ме­то­дик за­без­пе­чу­ють дос­то­вір­ну реє­ст­ра­цію до­слі­джу­ва­но­го еле­мен­та на рів­ні не мен­ше 0,1 мкг/кг при на­важці бли­зько 0,1 грама. Най­більш по­ши­ре­ним ме­то­дом ана­лі­зу є атом­на аб­сорб­цій­на спек­тро­мет­рія (ААС) - су­час­ний за­галь­но­ви­зна­ний|загальнопризнаний| ме­тод ана­лі­зу еле­мент­но­го скла­ду будь-яко­го тех­ніч­но­го або при­род­но­го об'єкта по атом­них спек­трах по­гли­нан­ня, що ви­ко­ри­сто­ву­є­ть­ся для ви­зна­чен­ня бли­зько семидесяти еле­мен­тів, які ма­ють ре­зо­нанс­ні лі­нії в ді­лян­ці спек­тру від 190 до 900 нм|. На ­жаль да­ний ме­тод у біо­ло­гії та ме­ди­ци­ні ви­ко­ри­сто­ву­є­ть­ся зде­біль­шо­го для ана­лі­зу та­ких ін­ди­ка­тор­них суб­стра­тів, як во­лос­ся, кров та се­ча. У зв'язку з роз­ши­рен­ням знань про роль мак­ро- та мік­ро­еле­мен­тів в па­то­ло­гії ба­га­тьох внут­ріш­ніх ор­га­нів є не­об­хід­ність вив­чен­ня еле­мент­но­го ста­ту­су пе­чін­ки, ни­рок, моз­ку, кі­ст­ко­вої та м’язової тка­нин то­що. У зв'язку з цим у мо­но­гра­фії по­да­ні да­ні про біо­ло­гіч­ну роль, особ­ли­во­сті об­мі­ну та нор­ма­тив­ні по­каз­ни­ки ессен­ці­аль­них і ток­сич­них еле­мен­тів у різ­них тка­ни­нах та ор­га­нах. По­ряд з цим наведені ме­то­ди­ки ви­зна­чен­ня мак­ро- та мік­ро­еле­мен­тів у різ­них біо­ло­гіч­них суб­стра­тах ме­то­дом атом­но-аб­сорб­цій­ної спек­тро­фо­то­мет­рії.


Роз­діл I

Ос­нов­ні ві­до­мо­сті

про мак­ро- та

мік­ро­еле­мен­ти





^ МАК­РО- І МІК­РО­ЕЛЕ­МЕН­ТИ


Ві­до­мо, що об­мін­ні|змінні| про­це­си на клі­тин­но­му|клітковому| і суб­клі­тин­но­му|клітковому| рів­нях за­без­пе­чу­ю­ть­ся функ­ціо­ну­ван­ням бли­зько 2000 фер­мен­тів, ко­жен з яких ка­та­лі­зує від­по­від­ну хі­міч­ну ре­ак­цію. У свою чергу|в свою чергу|, каталітична активність ферментів забезпечується коферментами небілкового походження – органічними сполуками або неорганічними елементами (іонами металів – макро- і мікроелементами). Таким чином, мікроелементи є найважливішими каталізаторами обмінних|змінних| процесів і відіграють важливу|поважну| роль в адаптації організму в нормі і в умовах патології. Незвав­жаю­чи на те, що мінеральні речовини не ма­ють енергетичної цінності, як білки, жири і вуглеводи, багато ферментативних процесів в організмі неможливі без участі тих або інших еле­мен­тів.

Усі хімічні елементи організму мож­на по­ді­ли­ти на 3 групи за порядком їх вмісту в біологічному се­ре­до­ви­щі|середовищі| (табл. 1).


^ Таблиця 1 Середній вміст|зміст| мінеральних елементів

в організмі ссавців



^ Концентрація у % до маси тіла


Елементи


Група


1-9

0,1-0,9 0,01-0,09

Са

Р, К, Na|, S, CI|

Мg


Макроелементи


0,001-0,009

0,0001-0,0009

0,00001-0,00009

Fe|, Zn|, F, Sr|, Мо, Cu|

Br, Si, Cs, J, Mn, Al, Pb, Cd, B, Rb


Мікроелементи


0,000001 -0,000009

Se, Co, V, Cr, As, Ni, Li, Ba, Ti, Ag, Sn, Ве, Ga, Ge, Hg, Sc, Zr, Bi, Sb, U, Th, Rh


^ Ультра-

мікроелементи



Із|із| 92 хімічних елементів, що трапляються в природі, 81 виявлений в організмі людини. 12 елементів називають структурними, оскільки вони ста­нов­лять 99 % елементного складу людського організму (C|із|, O, Н, N, Ca|, Mg|, Na|, K, S, P, F, Cl|). Хімічний склад живих клітин більш ніж на 90 % представлений|уявляти| усього 4 елементами – вуглецем, воднем, киснем і азотом. Ще більше, 9 % ваги тіла представлено|уявляти| макроелементами, які пе­ре­бу­ва­ють|перебувають| у достатній кіль­ко­сті у воді первинного океану, де зародилося життя: натрій, калій, кальцій, магній, сірка, хлор і фосфор. Метали цієї групи слабо зв'язуються з|із| негативно|заперечний| зарядженими лігандами| і існують у вигляді катіонів, що відносно легко про­ни­ка­ють через клітинні|кліткові| мембрани. Їх клі­ти­ни|клітини| використовують для створення|створіння| електричних біопотенціалів і біострумів, а також як «спускові гачки», що опо­се­ред­ко­ву­ють| передачу сигналів.

Мікроелементами (МЕ) називають елементи, наявні в організмі людини в дуже малих слі­до­вих кількостях (англ. - “trace| elements|”). Це в першу чергу 15 есенціальних| (життєво необхідних, від англ. “essential|”) - Fe|, J, Cu|, Zn|, Co|, Cr|, Мо, Ni|, V, Se|, Mn|, As|, F, Si|, Li|, а також умовно-есенціальні -| B, Br|. Елементи Cd|, Pb|, Al|, Rb| є серйозними кандидатами на есен­ці­аль­ність| (табл.2).


^ Таблиця 2 Класифікація, що базується

на біологічній ролі елементів



^ Життєво необхідні елементи


Ймовірно необхідні елементи


Елементи з маловивченою роллю


Кальцій


Сірка


Фтор


Літій


Берилій


Фосфор


Магній


Кремній


Бор


Скандій


Калій


Залізо


Титан


Алюміній


Галій


Хлор


Мідь


Ванадій


Германій


Рубідій


Натрій


Кобальт


Хром


Цирконій


Срібло


Цинк





Нікель


Олово


Сурма


Марганець





Миш'як


Цезій


Барій


Молібден





Бром


Ртуть


Свинець


Йод





Стронцій


Вісмут


Радій


Селен





Кадмій


Торій


Уран



Са­ме роз­ла­ди їх ме­та­бо­ліз­му від­по­ві­даль­ні за ба­га­то по­ру­шень, які є або уні­вер­саль­ни­ми (за­лі­зо­де­фі­цит­на ане­мія чи ка­рі­єс зу­бів), або вкрай|надто| тяж­ки­ми|тяжкі| (на­прик­лад, мік­се­де­ма, екс­фо­ліа­тив­ний| ак­ро­дер­ма­тит, се­лен­за­леж­на| міо­кар­діо­ди­ст­ро­фія). У вченні|вчення| про МЕ особливо виразно|чіткий| видно|показний| справедливість слів Парацельса про те, що “немає токсичних речовин, а є токсичні дози”.

МЕ є найважливішими каталізаторами різних біохімічних процесів, обміну речовин, відіграють значну роль в адаптації організму в нормі і патології. Ряд|низка| елементів, широко представлених|уявляти| у природі, рідко зустрічається у людини, і навпаки. У цьому виявляються особливості накопичення елементів - активне і вибіркове|вибіркове| використання елементів зовнішнього середовища|середовища| для підтримки гомеостазу і будови|шикування| організму незалежно від змінних параметрів зовнішніх умов.

Спектр механізмів дії МЕ можна по­да­ти|уявляти| у такій|слідуючій| схемі:

    1. Вплив МЕ на активність ферментів:

  • МЕ як конкурентний інгібітор ферментів;

  • МЕ як компонент каталітичного центру ряду|низки| ферментів.

    1. Вплив МЕ на активність гормонів:

  • МЕ як складова частина гормонів;

  • участь у депонуванні гормонів;

  • участь у синтезі гормонів;

  • участь у деградації і елімінації гормонів.

    1. Дія МЕ на специфічні рецептори:

  • на рецептори, локалізовані на цитоплазматичній мембрані;

  • на рецептори, локалізовані у внутрішньоклітинних|внутрішньоклітинних| компартментах|.

    1. Вплив МЕ на білки-переносники (альбумін, трансферин, церулоплазмін та ін.).

    2. Физико-хімічна|фізико-хімічна| дія МЕ на мембрани клітин.

    3. Взаємодія з|із| іншими МЕ:

  • синергізм;

  • антагонізм.


Добре відомо, що мікроелементи ма­ють широкий спектр синергетичних і антагоністичних відношень. Так, показано, що між 15 відомими життєво необхідними елементами існує 105 двосторонніх|двобічних| і 455 трибічних|тристоронніх| відношень. Це положення|становище| є природною основою для вивчення проявів|виявів| і оцінки розвитку дисбалансу мікроелементного гомеостазу, настільки|так| характерного при дефіциті навіть одного есенціального| елемента. Таким чином, важливий|поважний| не лише|не те що| рівень вмісту|змісту| - недостатнє або надлишкове|надмірне| надходження|надходження| в організм певних МЕ, але|та| особливо значущим|значущим| є співвідношення МЕ.

Мікроелементний гомеостаз може порушуватися при недостатньому надходженні|надходженні| есенціальних| МЕ і надлишку|надмірному||надходженні| в організмі токсичних МЕ. Причому з урахуванням|з урахуванням| складного антагоністичного і синергетичного взаємовпливу і відношення між елементами картина інтоксикації або виникнення патологічного над­лиш­ку|стану| і захворювань може бути дуже складною і важкою|скрутною| для інтерпретації. У цьому випадку дуже важлива|поважна| адекватна діагностика мікроелементозів|, що пов'язана в першу чергу із|із| точним кількісним визначенням елементів в індикаторних біосубстратах людини.


^ МЕТАБОЛІЗМ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ


Метаболізм МЕ має три етапи:

  1. абсорбція;

  2. секреція;

  3. екскреція.


Мікроелементи надходять в організм в основному з|із| питною водою і продуктами харчування, при цьому вони проходять|минають| складний шлях|колію| - це:

  • взаємодія із|із| вмістом шлунково-кишкового тракту;

  • всмоктування через стінку кишечника;

  • транспорт і розподіл в організмі (з|із| кров'ю, лімфою, жовчю, спинномозковою і внутрішньоклітинною|внутрішньоклітинною| рідиною);

  • депонування (печінка, кісткова і хрящова тканини, придатки шкіри – волосся, нігті то­що);

  • включення|приєднання| до складу ферментів та інших біологічно активних структур залежно від механізму дії мікроелемента (гормони, вітаміни, компоненти мембрани, органели та ін.);

  • виведення з організму (ки­шеч­ник, нирки, жовч, слина, панкреатичний, шлунковий сік, потові і сальні залози, волосся, злу­щу­ван­ня| відмираючого епітелію, виділення статевих органів).


^ АБ­СОРБ­ЦІЯ МІК­РО­ЕЛЕ­МЕН­ТІВ


Ос­нов­ний про­цес всмок­ту­ван­ня мак­ро- і мік­ро­еле­мен­тів від­бу­ва­є­ть­ся|походить| у верх­ньо­му від­ді­лі тон­кої киш­ки, а са­ме у два­на­дця­ти­па­лій. Регуляція здійснюється за допомогою центральної і вегетативної нервової системи, ендокринної системи. Всмоктуваність МЕ корелює з|із| віком і, як пра­ви­ло,|звично| наближається до одиниці у дітей. Всмоктуваність знижується із|із| збільшенням атомної маси елемента і його металічних властивостей. Погана всмоктуваність важких|тяжких| металів пояснюється|тлумачить| їх здатністю|здібністю| утворювати колоїди і нерозчинні комплексні спо­лу­ки|сполуки|. Більшість життєво необхідних елементів практично повністю|цілком| (H, C, N, O, F, Cl|, I, K, Na|, P, Мо) або досить добре (Mg|, Ca|, S, Co|, Fe|, Cu|, Zn|, Se|) абсорбуються у шлунково-кишковому тракті (ШКТ). Пусковим механізмом асиміляції МЕ в ШКТ є зниження їх концентрації у тканинних депо. Вва­жа­є­ть­ся|припускається|, що на роль передавачів інформації від тканин до епітеліоцитів| слизової оболонки ШКТ впливають|вирушають| білки-переносники (металотіонеїни|). Металотіонеїни (МТ) регулюють кінетику багатьох елементів, тобто переносять їх від місць абсорбції до клітин|клітин| різних орга­нів|, а переносник або рециркулює, або піддається деградації. Індукція цих спеціальних носіїв мікроелементів здійснюється в епітеліоцитах| ШКТ, М-клітинах|клітинах| і клітинах|клітинах| Панета. Так, відомо, що іони цинку, глюкокортикостероїди|, інсулін, глюкагон| індукують синтез металотіонеїну|.

У просвіті ШКТ МЕ піддаються всмоктуванню різними механізмами пасивної дифузії, парацелюлярного| і активного транспорту. Вва­жа­є­ть­ся|припускається| також, що МЕ здатні|здібні| мігрувати через клітинний|клітковий| апарат пейєрових| бляшок. Мож­ли­во|вочевидь|, що до цієї категорії на­ле­жать не всі МЕ, а лише ті, які не піддаються всмоктуванню звичайними|звичними| механізмами. До таких МЕ на­ле­жать перехідні метали (Fe|, Co|, Mn|, Ni|, Cu|). Всмоктування цих елементів значно зростає за на­яв­но­сті фосфатидних| і жирних кислот, у комплексі з|із| якими МЕ проникають у лімфу.

Пе­ред­ба­ча­ють іс­ну­ван­ня двох фаз всмок­ту­ван­ня МЕ:

1. Лю­мі­наль­на, кон­тро­льо­ва­на різ­ни­ми чин­ни­ка­ми і ре­чо­ви­на­ми, що зна­хо­дять­ся в про­сві­ті ШКТ. Про­цес всмок­ту­ван­ня МЕ у сли­зо­вій обо­лон­ці ШКТ вив­че­ний сла­бо. Ймо­вір­но, що мік­роб­ний склад, а та­кож про­ду­ко­ва­ні мік­ро­ор­га­ніз­ма­ми фер­мен­ти, ме­та­бо­лі­ти і ток­си­ни здат­ні впли­ва­ти на про­цес всмок­ту­ван­ня МЕ, змі­нюю­чи рі­вень ак­тив­но­сті (екс­пре­сії) МТ.

Аб­сорб­ція МЕ в ШКТ і біо­дос­туп­ність МЕ за­ле­жать та­кож від чис­лен­них|численних| хар­чо­вих ком­по­нен­тів: фі­ти­но­вої| ки­сло­ти, амі­но­кис­лот, жир­них ки­слот, ві­та­мі­нів А, Д, Е, гру­пи В, хар­чо­вих во­ло­кон (це­лю­ло­зи, пек­ти­но­вих ре­чо­вин). Ці­ка­во, що при ко­рот­ко­час­но­му вве­ден­ні|вступі| в ра­ці­он спо­лук|сполук| цин­ку від­бу­ва­є­ть­ся|походить| ін­дук­ція МТ у сли­зо­вій обо­лон­ці ШКТ, у той са­мий час при три­ва­ло­му при­йман­ні цин­ку від­бу­ва­є­ть­ся|походить| галь­му­ван­ня син­те­зу МТ і ак­ти­ву­ю­ть­ся ме­ха­ніз­ми йо­го ек­ск­ре­ції епі­те­ліо­ци­та­ми|.

2. Епі­те­лі­аль­на, що ре­гу­лю­є­ть­ся сис­тем­ни­ми чин­ни­ка­ми, ге­на­ми і ви­зна­чає над­хо­джен­ня МЕ з епі­те­ліо­ци­тів ШКТ у сис­тем­ну цир­ку­ля­цію і об­мін­ний пул. Да­на ста­дія ге­не­тич­но де­тер­мі­но­ва­на, і то­му по­лі­мор­фізм ге­нів бе­ре участь у фор­му­ван­ні ін­ди­ві­ду­аль­них пот­реб у МЕ. Са­ме по­ру­шен­ня кон­тро­лю ці­єї ста­дії пов'язані з ге­не­тич­но ­зу­мов­ле­ни­ми мікроелементозами (хво­ро­ба Віль­со­на-Ко­но­ва­ло­ва, пер­вин­ний ге­мо­хро­ма­тоз та ін.).

Досліди на тваринах дозволили з'ясувати важливий|поважний| феномен повторного всмоктування (реабсорбції) МЕ в одному і тому ж місці або у дис­таль­них відділах кишечника. Реабсорбція починається|зачинає| в проксимальних| відділах тонкої кишки і неодноразово повторюється в дистальніших відділах.

Органи дихання – це другий за значущістю шлях|колія| над­хо­джен­ня|надходження| МЕ в організм.

Аерогенний шлях|колія| над­хо­джен­ня |надходження| МЕ є аномальним і можливий при професійному інгаляційному контакті з|із| та­ки­ми МЕ: Li|, Ве, F, Al|, Si|, Ti|, V, Cr|, Mn|, Fe|, Co|, Ni|, Cd|, Cu|, Zn|, As|, Sr|, Мо, Ag|, Sn|, I, W, Os|, Pt|, Au|, Hg|, Pb|, що надходять|надходять| у дихальні шля­хи|колії| і запускають імунопатологічні| реакції, що ,зрештою,|врешті решт| призводить|наводить| до хронізації| запального процесу в бронхіальному дереві і інтерстиціальному апараті легеневої паренхіми.

Можливе надходження|надходження| мікроелементів в організм і іншими шля­ха­ми|коліями|:

  • через шкіру (тату|ювання, креми, предмети особистої|особової| гігієни, лікувальні грязі, браслети);

  • через слизові оболонки (неорганічна ртуть, що міститься|утримується| в зубних пастах, зубному пломбувальному матеріалі).

Будь-який метал, що пот­ра­пив|поступив| в ор­га­нізм тим або іншим шля­хом,|колією| досить швидко проникає у кров, досягаючи найбільшого рівня вже у перші хвилини|мінути| або години. При цьому рівень вмісту|змісту| елемента порівняно вищий при інгаляційному шля­ху над­хо­джен­ня,|надходження| ніж ніж при ентеральному. З|із| крові іони металів переходять у внутрішні органи досить|достатньо| швидко: через декілька годин – одну добу, а в крові можуть залишатися лише|тільки| сліди. Проте|однак| деякі метали (кобальт, ванадій та ін.) навіть через добу містяться|утримуються| в крові в помітних кількостях. У той са­мий час в органах максимум накопичення металів спос­те­рі­га­є­ть­ся після|потім| надходження|надходження| в організм через 1-2 доби. З|із| органів-депо метали повільно|поволі| (приблизно протягом одного місяця) виділяються з організму переважно че­рез нирки або кишечник.

МЕ нерівномірно розподіляються між тканинами і органами організму. Так, наприклад, більшість мікроелементів у максимальних концентраціях містяться|утримуються| в тканині печінки, у зв'язку з чим печінку розглядають|розглядують| як функціональне депо МЕ в організмі. Кісткова і м'язова тканини хоча і містять|утримують| у процентному|відсотковому| відношенні|ставленні| менші кількості мікроелементів, проте|однак|, складаючи основну масу організму, є основними депо для більшості мікроелементів. Окремі мікроелементи проявляють|виявляють| не­на­че особливу хімічну спорідненість сто­сов­но деяких тканин і містяться|утримуються| в них у великих кількостях. Наприклад, цинк у високих концентраціях виявляють в острівцевій| частині|частці| підшлункової залози, молібден – у нирках, барій – у сітчастій оболонці очей, стронцій – у кістках, йод – у щитовидній залозі, марганець, бром, хром – у гіпофізі і т.д.

Включення|приєднання| металопротеїнів (метал+білок-переносник|) тканинами здійснюється за допомогою фіксації їх на специфічних рецепторах мембран, у комплексі з|із| якими вони над­хо­дять|надходять| у клітини|клітини|, де і руйнуються лізосомальними ферментами, а метал відновлюється і використовується в обміні.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" iconПротокол №1 від 16. 05. 07р. Г олова по ші сум ду
Первинна профспілкова організація є добровільним об’єднанням членів профспілки, які працюють в ші сум ду
Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" iconЗатверджую Директор кі сум ду в. В. Бібік Графік навчального процесу цздвфн конотопського інституту Сум ду на 2012-2013 навчальний рік

Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" iconЗатверджую Директор кі сум ду в. В. Бібік Графік навчального процесу цздвфн конотопського інституту Сум ду на 2013-2014 навчальний рік

Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" iconЗатверджую Директор кі сум ду в. В. Бібік Графік навчального процесу цздвфн конотопського інституту Сум ду на 2012-2013 навчальний рік

Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" iconПротокол №1 від 16. 05. 07р. Г олова по ші сум ду
Первинна профспілкова організація є добровільним об’єднанням членів профспілки, які працюють в ші сум ду
Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" iconСум о. К. Романюк, канд мед наук, доц.; О. Г. Васильєва; Ю. С. Зубарева; О. С. Сотник
У даній статті розглянуті особливості поширення тютюнопаління, алкоголізму та наркоманії серед школярів м. Сум
Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" iconЮрій Сеньковський
Львові в сім’ї інженера фото­гра­метриста, па­трі­арха української класич­ної етно­графогео-графічної фото­гра­фі­ки, ви­датного...
Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" iconПерелік публікацій кафедри всесвітньої історії за 2009 рік
Вид роботи (учб посібник, моногра-фія, підручник, стаття, брошура, тези, автореферат)
Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" iconПерелік публікацій кафедри всесвітньої історії за 2009 рік
Вид роботи (учб посібник, моногра-фія, підручник, стаття, брошура, тези, автореферат)
Мо­но­гра­фія Су­ми \"Ви­дав­ництво Сум­ДУ\" iconКонспект фронтального логопедичного заняття в старшій групі логопед : бербюк в. Д. Тема : Автоматизація звука " ж ", " ж ",в складах, словах. Гра " Хто уважний ? "
Тема : Автоматизація звука " ж ", " ж ",в складах, словах. Гра " Хто уважний ? "
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи