Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» icon

Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика»




Скачати 361.56 Kb.
НазваМетодичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика»
Дата26.05.2013
Розмір361.56 Kb.
ТипМетодичні вказівки


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


Методичні вказівки і завдання

до організації самостійної роботи з дисципліни

«Українська мова ЗМІ»

для студентів III курсу спеціальності «Журналістика»

заочної форми навчання


Суми

Сумський державний університет

2011

Методичні вказівки і завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова ЗМІ» / укладач І. М. Серебрянська. – Суми : Сумський державний університет, 2011. – 38 с.


Кафедра журналістики та філології


ПЕРЕДМОВА


Дисципліна «Українська мова ЗМІ» є однією з провідних дисциплін, що тісно пов’язана з професійною підготовкою фахівців-журналістів. Це зумовлює її зв’язок фактично з усіма лінгвістичними («Вступ до мовознавства», «Практикум з української мови», «Практична стилістика») та суто журналістськими («Теорія тексту», «Теорія журналістики» тощо) дисциплінами, що враховується й використовується під час викладання цього навчального курсу.

Курс «Українська мова ЗМІ» має на меті поглибити знання студентів із сучасної української літературної мови, допомогти глибше оволодіти мовними нормами, познайомити з особливостями мовної організації текстів різних жанрів ЗМІ в цілому та принципами відбору, функціонування різних мовних елементів; виробити навички правильного використання різних мовних засобів залежно від сфери й мети спілкування та роботи з журналістськими текстами.


Завдання дисципліни:

  1. Показати своєрідність функціонування орфоепічних норм, лексики, фразеології, а також словотвірних, морфологічних та синтаксичних можливостей мови засобів масової інформації.

  2. Охарактеризувати лінгвостилістичні особливості журналістських текстів різних жанрів.

  3. З’ясувати загальні особливості мови сучасних ЗМІ.

  4. Визначити тенденції розвитку мови мас-медіа в кінці ХХ – на початку ХХІ ст.

  5. Сприяти оволодінню теоретичними знаннями про українську мову та удосконаленню навичок культури мовлення.


Вивчення дисципліни «Українська мова ЗМІ», яке розпочалося в IV семестрі, у V семестрі завершується складанням заліку, який проходить у формі індивідуальної співбесіди-опитування з проблемних питань мови ЗМІ узагальнююче-аналітичного характеру. Під час заліку проводиться перевірка засвоєння теоретичного та граматичного матеріалу. Студент допускається до заліку лише за умови, що він вчасно подав до перевірки та захистив своє обов’язкове домашнє завдання (ОДЗ), передбачене навчальною програмою.


Мета цього навчального видання – спрямувати самостійну роботу студентів на вивчення української мови, удосконалення їхньої загальної культури усного та писемного мовлення, а також усвідомленому та ґрунтовному оволодінню мистецтвом журналістського мовлення, що є обов’язковою умовою підготовки висококваліфікованого спеціаліста.


^ Зміст дисципліни розкривається в темах:


1. Дієслово і його функціональне навантаження в мові ЗМІ. Семантичні групи дієслів. Метафоризація дієслова в журналістському тексті. Дієвідмінювання дієслів. Перша, друга та архаїчна дієвідміни дієслів. Граматичні категорії дієслова – категорії особи, роду, числа, виду, часу, способу і стану, їх стилістичне навантаження в мові ЗМІ. Стилістична зміна часових форм і способів дієслів у тексті. Безособові дієслова в тексті. Форми на -но, -то, особливості їх функціонування в мові ЗМІ. Дієприкметник. Тенденції вживання активних дієприкметників в українській мові. Способи перекладу. Дієприслівник. Особливості функціонування дієприслівників у мові ЗМІ.

2. Прислівник. Відображення в журналістських текстах семантичного багатства прислівників. Розряди прислівників за значенням, походженням і будовою. Особливості правопису, наголошення прислівників та прислівникових словосполучень. Вживання прислівників у реченні й тексті. Питання про безособово-предикативні слова (слова "категорії стану"). Перехід прислівників у прийменники, сполучники та частки.

3. Прийменник. Первинні (непохідні) прийменники, багатофункціональність їх у мові. Вторинні (похідні) прийменники. Правопис прийменників. Вживання прийменників з різними непрямими відмінками іменників, семантика прийменникових конструкцій. Синонімічні можливості прийменникових конструкцій у тексті. Помилки у вживанні прийменникових конструкцій. Роль прийменників у творенні словосполучень.

4. Сполучник. Типи сполучників за походженням. Прості, складні й складені сполучники. Семантична характеристика сурядних і підрядних сполучників. Вживання сполучників у публіцистичному тексті, їх синонімічне використання. Правопис сполучників. Випадки ненормативного вживання сполучників у мові журналістів.

5. Частки, їхня семантико-конструктивна й стилістична роль у тексті. Словотворчі, формотворчі частки. Правопис і проблеми семантичної та експресивної відповідності в доборі часток. Виявлення різних смислових та експресивних відтінків, яких надають частки словам, словосполученням і реченням у тексті.

6. Вигук. Семантичні різновиди вигуків (емоційно-експресивні, звуконаслідувальні, формули вітання та прощання, апелятивні вигуки). Поповнення вигуків за рахунок інших слів, словосполучень та речень. Помилки у вживанні вигуків.

7. Синтаксис і пунктуація речення. Класифікація словосполучень в українській мові. Семантико-синтаксичні відношення у словосполученні. Вияв у словосполученні національної специфіки мови. Помилки у побудові словосполучень.

8. Роль речення в мовленні. Формальна, семантична та функціональна організація простого речення. Модальні типи речення. Двоскладні й односкладні речення, використання моделей речень у певних різновидах мови у сфері ЗМІ. Координація між підметом і присудком. Порядок слів у реченні. Активний і пасивний звороти. Типи неповних речень. Слово-речення. Обірвані речення. Особливості вживання типів простого речення в жанрово-стильовій структурі журналістського мовлення.

9. Ускладнене просте речення. Ускладнені прості речення з однорідними членами. Можливі помилки у використанні однорідних членів речення. Речення з відокремленими другорядними членами. Уточнюючі члени речення. Пунктуаційні труднощі при відокремленні. Речення із вставними і вставленими компонентами. Розрізнення цих компонентів та інших, що не виконують функції вставних. Розділові знаки при вставних і вставлених конструкціях.

Уживання вигуків і звертань в ускладнених простих реченнях. Відхилення від нормативної форми звертань у мовленні журналістів. 10. Складне речення. Граматичні, семантичні та інтонаційні засоби зв'язку частин у складному реченні. Сполучникові та пунктуаційні засоби зв'язку компонентів у складносурядному реченні.

11. Типи складнопідрядних речень. Семантико-структурні різновиди та сполучні засоби приєднання підрядної частини до головної. Розділові знаки в складнопідрядному реченні.

12. Структурні та інтонаційні особливості безсполучникових речень. Розділові знаки в них. Складні безсполучникові речення в засобах масової інформації.

13. Багатокомпонентні складні речення: з кількома підрядними або кількома сурядними, із сурядністю та підрядністю. Період. Розділові знаки в складному реченні ускладненого типу, їх відповідність спланованому змістові, експресивному забарвленню речення. Специфіка вживання типів складного речення в журналістських текстах.

14. Вживання різних видів прямої мови в текстах ЗМІ. Перетворення одних форм чужої мови в інші, вияв цього в пунктуаційних особливостях.

Логіко-граматична основа української пунктуації. Огляд можливих випадків індивідуальної пунктуації.

15. Синтаксис і семантика тексту як журналістського твору.

Жанрово-стильові різновиди тексту в ЗМІ. Від речення до тексту: текстові побудови на основі сполучення речень. Складне синтаксичне ціле і абзац у тексті. Синтаксичні, семантичні та стилістичні властивості складного синтаксичного цілого в текстах ЗМІ. Побудова зачинів і кінцевих частин тексту в залежності від його жанру. Власне комунікативні одиниці та форми текстової структури. Просте й складне висловлювання про предмет мовлення. Формування цілісності та єдності тексту. Типові помилки в побудові тексту та його фрагментів. Текстові засоби змістової й емоційної виразності журналістського твору.

^

ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ



Тема № 1. Дієслово і його функціональне навантаження в мові ЗМІ. Семантичні групи дієслів. Метафоризація дієслова в журналістському тексті. Дієвідмінювання дієслів. Перша, друга та архаїчна дієвідміни дієслів. Граматичні категорії дієслова – категорії особи, роду, числа, виду, часу, способу й стану, їх стилістичне навантаження в мові ЗМІ. Стилістична зміна часових форм і способів дієслів у тексті. Безособові дієслова в журналістському тексті. Форми на -но, -то, особливості їх функціонування в мові ЗМІ. Дієприкметник. Тенденції вживання активних дієприкметників в українській мові. Способи перекладу. Дієприслівник. Особливості функціонування дієприслівників у мові ЗМІ (2 год.).


Тема № 2. Службові частини мови.

Прийменник. Первинні (непохідні) прийменники, багатофункціональність їх у мові. Вторинні (похідні) прийменники. Правопис прийменників. Вживання прийменників з різними непрямими відмінками іменників, семантика прийменникових конструкцій. Синонімічні можливості прийменникових конструкцій у тексті. Помилки у вживанні прийменникових конструкцій. Роль прийменників у творенні словосполучень.

Сполучник. Типи сполучників за походженням. Прості, складні та складені сполучники. Семантична характеристика сурядних і підрядних сполучників. Вживання сполучників у публіцистичному тексті, їх синонімічне використання. Правопис сполучників. Випадки ненормативного вживання сполучників у мові журналістів.

Частки, їхня семантико-конструктивна та стилістична роль у тексті. Словотворчі, формотворчі частки. Правопис і проблеми семантичної та експресивної відповідності у доборі часток. Виявлення різних смислових та експресивних відтінків, яких надають частки словам, словосполученням і реченням у тексті.

Вигук. Семантичні різновиди вигуків (емоційно-експресивні, звуконаслідувальні, формули вітання та прощання, апелятивні вигуки). Поповнення вигуків за рахунок інших слів, словосполучень та речень. Помилки у вживанні вигуків (2 год.).


Тема № 3. Роль речення в мовленні. Формальна, семантична та функціональна організація простого речення. Модальні типи речення. Двоскладні й односкладні речення, використання моделей речень у певних різновидах мови ЗМІ. Координація між підметом і присудком. Порядок слів у реченні. Активний і пасивний звороти. Типи неповних речень. Слово-речення. Обірвані речення. Особливості вживання типів простого речення в жанрово-стильовій структурі журналістського мовлення (2 год.).


Тема № 4. Складне речення. Граматичні, семантичні та інтонаційні засоби зв'язку частин у складному реченні. Сполучникові та пунктуаційні засоби зв'язку компонентів у складносурядному реченні (2 год.).


Тема № 5. Типи складнопідрядних речень. Семантико-структурні різновиди та сполучні засоби в приєднанні підрядної частини до головної. Розділові знаки в складнопідрядному реченні (2 год.).


Тема № 6. Структурні та інтонаційні особливості безсполучникових речень. Розділові знаки в них. Складні безсполучникові речення в засобах масової інформації (2 год.).


Тема № 7. Багатокомпонентні складні речення: з кількома підрядними або кількома сурядними, із сурядністю та підрядністю. Період. Розділові знаки в складному реченні ускладненого типу, їх відповідність спланованому змістові, експресивному забарвленню речення. Специфіка вживання типів складного речення в журналістських текстах (4 год.).


^ Самостійна робота полягає в опрацюванні студентами навчальних тем, передбачених програмою, та обов’язковому конспектуванні наукових статей, репрезентованих нижче.


^ Список наукових статей, рекомендованих для опрацювання:


  1. Супрун Л. В. Сучасне мовлення ЗМІ : зони ризику // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Филолология. Социальные коммуникации». – Том 21 (60). 2008. – №1. – С. 154 – 159. – Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/natural/uztnu/zapiski/2008/.../uch.../suprun.pdf

  2. Пазяк О. Багатство мовлення як одна з важливих комунікативних ознак преси // Українська мова і держава. – К. : Бібліотека українця, 2001. – С. 63 – 67. – Режим доступу : philology.kiev.ua  

  3. Ріпей М. Мовленнєві неточності на сторінках газет // Вісник Львів. ун-ту. Серія журналістика. 2007. – Вип. 30. – С. 288 – 293. – Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vlnu/.../Visnyk%2030_P4_04_Ripey.pdf

  4. Гінзбург М. Синтаксичні конструкції у фахових текстах : практичні висновки з рекомендацій мовознавців // Ученые записки Таврического национального университета  им. В. И. Вернадского. Серия «Филология. Социальная 

коммуникация». – Том 2  (60). – 2008 г. – №1. – С. 154 – 159. –

Режим доступу: lp.edu.ua/tc.terminology/TK_Wisnyk620/TK_wisnyk620_ginzburg.htm


^ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИКОНАННЯ ОБОВ’ЯЗКОВОГО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ (ОДЗ)

Виконання обов’язкового домашнього завдання студентами заочної форми навчання є складовою частиною навчального процесу, активною формою самостійної роботи студентів. Кожному студентові пропонується тема, яка передбачає вивчення мовного явища (теорії), пошук його та аналіз у мові ЗМІ. Під час виконання ОДЗ студент має закріпити й поглибити теоретичні знання та вміння, набуті у процесі вивчення дисципліни, оволодіти навичками самостійно працювати з журналістським текстом, науково-критичними працями, підбирати необхідний матеріал, формувати власні судження, робити узагальнення й висновки щодо мови ЗМІ.

Робота повинна нараховувати до 15 сторінок та мати таку структуру: I частина – короткі теоретичні відомості з досліджуваного питання; II частина є практичною (вона являє собою власне аналіз мовного явища на основі текстів ЗМІ) і має обов’язково завершуватися короткими висновками, отриманими в ході аналізу. У кінці роботи слід подати список використаних джерел та той друкований текст (можна його вирізку), що підлягав аналізу.

Обов’язкове домашнє завдання потрібно виконати й передати методисту в термін, установлений навчальним графіком. Роботу перевіряє викладач. Якщо оцінка позитивна, то після співбесіди з викладачем робота вважається зарахованою.

ОДЗ із дисципліни «Українська мова ЗМІ» виконується відповідно до рекомендацій, інакше воно не буде зараховане.


^ Теми досліджень:

1. Варіанти передачі способів дієслів та ситуативні особливості їх уживання (на матеріалах ЗМІ).

2. Труднощі у творенні дієслівних форм, найхарактерніші помилки (на матеріалах ЗМІ).

3. Метафоризація дієслова в журналістському тексті.

4. Стилістичне навантаження граматичних категорій дієслова (категорій особи, роду, числа, виду, часу, способу, стану) в мові ЗМІ.

5. Безособові дієслова в журналістському тексті.

7. Творення та вживання дієприкметників. Способи перекладу російських дієприкметників українською мовою (на матеріалах ЗМІ).

8.Творення та вживання дієприслівників. Типові помилки в дієприслівникових конструкціях. Трансформація дієприслівникових зворотів (на матеріалах ЗМІ).

9. Особливості вживання специфічно української безособової форми дієслова на -но, -то. Редагування й переклад речень із цими формами (на матеріалах ЗМІ).

10. Відображення семантичного багатства прислівників у журналістських текстах.

11. Правописні характеристики прислівників та відбиття їх у мові преси.

12. Спостереження за національною специфікою прийменника як частини мови. Типові помилки у вживанні прийменників на сторінках газет, у радіо- й телепередачах.

13. Використання сполучників у мові ЗМІ, їх синоніміка. Типові помилки у вживанні сполучників на сторінках газет, у радіо- й телепередачах.

14. Логічні й семантичні помилки в побудові словосполучень. Плеоназм у словосполученні (на матеріалах ЗМІ).

15. Координація підмета й присудка. Типові помилки в мові ЗМІ.

16. Узгодження означення з означуваним словом. Типові помилки в мові ЗМІ.

17. Труднощі дієслівного й іменного керування. Типові помилки в мові ЗМІ.

18. Запобігання поєднанню логічно несумісних компонентів однорідного ряду в журналістських текстах.

19. Помилки у використанні та перекладі відокремлених членів речення (на матеріалах ЗМІ).

20. Функції вставних та вставлених конструкцій у журналістських текстах. Типові помилки.

21. Відхилення від нормативної форми звертань у мовленні журналістів.

22. Особливості вживання типів простого речення в жанрово-стильовій структурі журналістського мовлення.

23. Структурна побудова складносурядних речень, роль у них сполучників і порядку компонентів. Розділові знаки в них (аналіз помилок). Особливості використання в мові ЗМІ.

24. Особливості побудови складнопідрядних речень. Синоніміка сполучників у них. Пунктуаційні норми та відхилення від них. Особливості використання в мові ЗМІ.

25. Семантичні та стилістичні можливості складних безсполучникових речень. Норми й мовленнєві тенденції пунктуації в них (на матеріалах ЗМІ).

26. Специфіка вживання типів складного речення в журналістських текстах.

27. Оформлення орфографічно-пунктуаційного комплексу з прямою мовою й цитатами. Способи цитування та їх доцільність (на матеріалах ЗМІ).

28. Вживання різних видів прямої мови в текстах ЗМІ.

29. Синтаксичні, семантичні та стилістичні властивості складного синтаксичного цілого в текстах ЗМІ.

30. Типові помилки в побудові тексту та його фрагментів (на матеріалах ЗМІ).

31. Текстові засоби змістової й емоційної виразності журналістського твору.


^ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ


Завдання 1. Відредагуйте словосполучення, замінюючи невластиві українській мові активні дієприкметники.

Ворогуючі сторони, постійно діюча комісія, в слідуючий раз, існуючий устрій, заспокоюючий препарат, бувший директор, вимірюючий прилад, стояча вода, бажаючий, знаюча людина, початкуючий водій, зібралися всі працюючі, хвилюючі слова, домінуючий світогляд, оточуюче середовище, правлячий клас, поступати слідуючим образом, головуючий на зборах, шокуючий випадок, переважаюча більшість, потрясаючий ефект, слідуюча остановка, підчинятися завідуючому кафедрою, наступаючий Новий рік, вітаємо вас з наступаючими святами.


Завдання 2. Перекладіть українською мовою, звертаючи особливу увагу на дієприкметникові звороти.

1. Пламя перебежало на хвою и, раздуваемое ветром, быстро разгорелось. 2. По пыльной дороге, ведущей садами, тянулись скрипучие арбы, верхом наложенные черным виноградом. 3. Вспоминается что-то сохранившееся еще с детских лет. 4. Лошади, вытянувшие черные головы, и всадники, согнувшиеся над ними, показались на мгновение на белом фоне неба.


Завдання 3. Відредагуйте речення, з’ясувавши характер помилок, пов’язаних із творенням і вживанням дієприслівників та дієприслівникових зворотів.

1. Починаючи збори, у мене спочатку була невпевненість у їхній необхідності. 2. Лише зробив усі домашні завдання, ти можеш відпочити. 3. Залишаючи приміщення, світло обов’язково повинно вимикатись. 4. Прикрашаючи ялинку, у нас був святковий настрій. 5. Звернувшись до центру «Мрія», ви зможете запросити естрадних зірок на презентації, ювілеї, інші свята. 6. Починаючи вивчати проблему, йому бачилась можливість її практичного застосування. 7. Знайомлячись з експозицією музею, екскурсоводу було поставлено відвідувачами багато запитань. 8. Вивачаючи ці зразки, були відзначені їхні переваги. 9. Сидя так близько від телевізора, псується зір. 10. Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на серці. 11. Їдучи на змагання, всім хочеться перемагати. 12. Дізнавшись про твої успіхи, мені було дуже приємно. 13. Ремонтуючи вчасно взуття, воно буде довше вам служити. 14. Познайомившись з Григорієм ближче, стало зрозуміло, яка це чудова людини. 15. Приїхавши у Чернігів, нами були відвідані майже всі музеї. 16. Послухав співачку, виникає бажання знову прийти на її концерт. 17. Розірвавши конверт, лист був одразу прочитаний. 18. Стоя біля дошки, Максим завжди розгублюється і не може добре відповідати.


Завдання 4. Відредагуйте речення, уникаючи пасивних конструкцій.

1. Нами будується Україна. 2. Це питання буде розглянуте деканатом на слідуючій неділі. 3. Поема була написана автором ще в 19 столітті. 4. Це завдання достроково виконане нашим колективом. 5. В цьому році нами побудовані три нових завода. 6. На слідуючій неділі нами буде проведена пара міроприємств. 7. Відомість була віднесена викладачем у деканат. 8. За перший учбовий семестр нами пройдено більшу частину матеріала. 9. Протоколи зборів підписуються головуючим і секретарем зборів.


Завдання 5. Складіть (або доберіть із періодичних видань) кілька речень із складними прислівниками та прислівниковими сполученнями, які пишуться разом, окремо та через дефіс (по два приклади на кожен випадок – усього 6 речень). Обґрунтуйте написання.


Завдання 6. З прийменниками між, з, над, поза складіть речення, які засвідчували б їх багатозначність.


Завдання 7. Складіть речення, в яких би подані слова виступали то самостійними частинами мови, то прийменниками.

Кінець, збоку, навпроти, шляхом, близько.


Завдання 8. Складіть декілька речень, в яких би слово як виражало різні семантико-синтаксичні відношення. Як називається таке явище?


Завдання 9. З’ясуйте, в яких реченнях і (й) виступає сполучником, а в яких – часткою.

1. Вже й мого коня кують, час нам у дорогу. 2. Хочеться самому жити й любити, бажаєш кожному щастя. 3. Певно, в цьому і є та найважча провина моя. 4. І відчула: доросле й маля, І вода і трава, і земля – Все любов’ю тобі промовля. 5. Де ти, фантазіє, там радощі й весна. 6. Як не буде птахів, то і людське серце стане черствим. 7. Пішла б і в неволю, аби доля прийшла. 8. Де рідний край, там і під ялиною рай.


Завдання 10. Прочитайте речення. Знайдіть частки, що походять від інших частин мови. Які стилістичні відтінки вони вносять у висловлювання?

1. В тридев’ятому царстві, в одному государстві жив собі селянин. 2. Один Тимко згадав про старого і розшукав його межи підводами. 3. А рак усе лізе та лізе… - Оце, - каже, - як я міцно спав! 4. - Хто властиво позволив собі змістифікувати вас таким нечуваним способом? 5. Хоч був тато грізний, а просто дуже нас жалував. 6. Коли геть за північ почувся гомін. 7. Хоч би на мить, і то вже варто труду! 8. Отут і кажи, що не напущено на чоловіка.


Завдання 11. Проаналізуйте емоційні вигуки в такій послідовності: однозначний чи багатозначний, яку емоцію виражає (рідість, сум, здивування, наказ, заклик тощо).

1. Тут чисто, ясно, весело, ох, як весело. 2. Ой чого ти почорніло, Зеленеє поле? 3. Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі. 4. Ой, упали ж та впали криваві роси. 5. Ах, ця мудрість! Десяток слів. 6. Ай, бабусечко! Що там розказувать! 7. О, яка краса, друже мій, радій! 8. Гей, береза біла срібнокорая! 9. Ой, лишенько! Іще не починала? Ой, мій упадоньку! Що ж ти робила? 10. Дівчина придивлялася до Лялі: «А-а, це ви? Ви теж тут?» 11. Овва! Значить тепер прудкіший зробився. 12. О, скільки дум, пісень-огнів! 13. Гей, шуміть, вітри крилаті, в пшеницях густих. 14. Ух ти, як зуби вишкірив. 15. О, моно Лізо, Моно Лізо, Ви усміхніться ще хоч раз.


Завдання 12. Складіть по два речення зі словами давай, саме, рівно, щоб в одному з речень слово виступало повнозначною частиною мови, а в другому – часткою.


Завдання 13. Проаналізуйте текст щодо правильності вживання службових частин мови. Визначте можливість заміни прийменників і сполучників синонімами.

Вибагливих київських меломанів важко чимось здивувати. Однак концерт квартету саксофоністів, котрий відбувся у Малому залі консерваторії, заворожив серця аудиторії. Із мистецтвом цього колективу мали можливість познайомитись слухачі Львова та Одеси, Тернополя та Дрогобича, Москви та Будапешта та багатьох інших міст. Попри свій порівняно «молодий» вік квартет вже встиг вибороти нагороди у кількох конкурсах, а також фестивалях. Колектив має постійний успіх між слухачів насамперед із-зі високого професіоналізму. Саме це дозволило виконавцям зняти всі обмеження стосовно репертуару, допомогти слухачам подолати ілюзію, котра складалась у нашій країні на протязі десятиліть стосовно того, що саксофон інструмент не наш і що допустити його можна лише в ресторан. Слухачі мали можливість поцінувати мистецтво виконавців не тільки в сучасному джазовому, але й у класичному репертуарі. Виконання захоплювало відчуттям стилю та м’яким вокальним інтонуванням (бо цей давній інструмент по можливостях звуковідтворення щонайближче стоїть к людському голосу), а також глибоким проникненням до внутрішнього світу композиторів. На протязі концерту звучали твори українських, а також і зарубіжних композиторів. На честь 150-річчя виникнення саксофона квартет записав платівку.


Завдання 14. У словосполученнях, що подаються нижче, визначте тип граматичного зв’язку (узгодження, керування, прилягання). Підкресліть залежне слово.

Колоски жита, високий берег, голоси лісу, далеко до села, зустрілися біля моря, читаю вірші, вийшла в садок, весело співали, деже холодно, вкрай засмучений, думає сидячи, сидячи коло столу, стоїть задумавшись, минаючи села, завантажені зерном, ідучи стежкою, співають ідучи, пішов поза хатою, бігла через місток, дивиться спідлоба, пятий день, прочитаний лист, моя донька, зів’яле листя, виконуючий обовязки.


Завдання 15. Визначте, які з наведених прикладів не є словосполученнями, а являють собою: а) граматичну основу; б) сполучення повнозначних слів із службовими; в) складні форми слів; г) однорідні члени речення; д) фразеологізм; е) лексикалізоване сполучення слів.

Працювати сумлінно, вишивати гладдю, шанувати батьків, сад цвіте, щось далеке, дівчина-студентка, буду вчитися, хочу вчитися, батько з донькою, байдики бити, повернутися додому, батьки й діти, інженерно-технічні працівники, надзвичайно охайні, неозначена форма дієслова, конспект студента, студентський квиток, книга написана, Кривий Ріг, бути досвідченими, ні пари з уст, дехто з нас; далеко, але цікаво; на море чи в гори, мрія про щастя, хотів би допомогти, у кінці травня, студент першого курсу.


Завдання 16. Введіть подані слова в речення так, щоб в одному випадку вони були членами речення, в іншому – вставними словами. Зразок: Буває мить якогось потрясіння. Буває, часом сліпну від краси.

Може, звичайно, навпаки, видно, можливо, таким чином, здавалось, правда, власне, головне, до речі, на жаль, на нашу думку, на щастя, словом, очевидно.


Завдання 17. Переставте члени речення так, щоб відокремлені означення стали невідокремленими, зверніть увагу на різницю в розділових знаках, причини її.

1. Човен лежав на березі, присмоктаний мулом. 2. Батько сидів з веслом на кормі – веселий, дужий. 3. І летять, летять полки, славою повиті. 4. Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. 5. Улас сів на стілець, поставлений під стіною. 6. Поїзд летів, повний людського гаму. 7. Залите місяцем, відпочиває місто. 8. Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця. 9. Запорожці звернули в поле і незабаром зникли в глибокій балці, порослій дубами. 10. Безбарвна людина ота, яку посаду не посідала б вона, і труд її, не зігрітий теплим промінням часу, безбарвний. 11. Я пив воду, свіжу, холодну, ще повну снів, і хлюпав нею собі у лице.


Завдання 18. Визначте види односкладних речень, підкресліть головний член, укажіть його морфологічне вираження.

1. В тропіках темніє одразу, це слід було врахувати. 2. Побратаймося піснею – тою, що водить в бої, і згадаймо у пісні героїв усіх поіменно. 3. Спрямувати всю свідомість на хороше в людях, проникнутися ним у побуті, в думках, у почуттях. 4. Степанові давали останні заповіти: «Пам’ятай батька, матір шануй», «Не забувай, з якого коліна вийшов», «Бідними не гордуй, бо сам із таких». 5. Що маємо – не дбаємо, а втративши – плачем. 6. Ніколи не треба втрачати горизонту. Втратиш горизонт – голова піде обертом і не досягнеш мети. 7. Ні, більшого немає в світі щастя, як зустріч з Батьківщиною. Так само немає й муки більшої у світі, аніж розлука з рідною землею. 8. Ношу в душі слова, все життя пам’ятатиму мамині слова як гасло… 9. Як біло, як блакитне, як синьо стало довкола, а в небі на холод вставало два сонця. 10. І мені заспівати хотілось лебединую пісню собі. 11. Надворі смеркало і сутеніло. 12. Моральним подвигом можна назвати те, що здійснив Котляревський в ім’я свого народу, в ім’я людської культури. 13. Як страшно людині, коли їй нема кому відчинити дверей. 14. Душі моєї не купить вам ані лавровими вінками, ні золотом, ні хлібом, ні орлом. 15. Двічі молодим не бути. 16. Розквітнуть каштани весною, а юності знов не цвісти. 17. Вечір. Зорі в небозводі. Блиск над синіми снігами. 18. Літо. Сад. Яка спекота! 19. Ні дружини, ні дітей, ні друга – Тільки гілка вишні на столі.


Завдання 19. З’ясуйте, у яких реченнях що є сполучником, а в яких – сполучним словом. Доповніть своїми прикладами.

1. Але я знав, що до народу наш голос, друзі, долетить… 2. Роби тільки те, що гідне шани, хоча б і дочекавсь догани. 3. Моя душа ніколи не забуде того дарунку, що весна дала; Весни такої не було й не буде, Як та була, що за вікном цвіла. 4. І спали люди, і не знали люди, Що відтепер святого вже нема. 5. Дорога є, а друзів тих немає, що так її любили у жітті. 6. Вірилось, що бажання уже стає дійсністю. 6. Я, що тебе любив, тобі назустріч плив. 7. І я вже знаю, що вона зуміє, Свою судьбу мережити добром.


Завдання 20. Запропонуйте синонімічні варіани поданих речень.

1. Вступаючи до медінституту, він уже знав, що буде хірургом. 2. Якщо комісією встановлена відсутність вини підприємства у виникненні нещасного випадку, то воно не сплачує штраф за нещасний випадок. 3. Намагаючись виправдати довіру споживачів, підприємство випускає на ринок нову серію побутової техніки. 4. Охоронець пройшовся гарно освітленим коридором. 5. Напередодні Великодніх свят Фонд сприяння розвитку мистецтв влаштував виставку творів народного мистецтва. 6. Голова нашої делегації розповів про заходи, які здійснюються Урядом з метою запровадження в туристичній галузі принципів сталого розвитку. 7. При відмові керівника підприємства прийняти вас на роботу за направленням центру зайнятості ви повинні повідомити про це центр зайнятості. 8. Демонстрація представлених на конкурс «Юність» фільмів відбулася в столичному будинку кіно. 9. У школі в селі Красному створено кіснату-музей Григорія Косинки. 10. Степан Іванович тримав у руках лист, який щойно одержав з ранковою поштою, і думав, що це має означати. 11. Виступаючи в радіопрограмі «Кобзар», актриса Лариса Кадирова сказала: «Коли я читаю Шевченка зі сцени, то відчуваю його слово, думки, почуття, емоції, ритм, лінію, гармонію.


Завдання 21. Напишіть невеликий журналістський твір, використовуючи безсполучникові складні речення. Дайте йому заголовок у формі риторичного питання. Які засоби зв’язку предикативних одиниць у таких реченнях ви можете назвати? Прокоментуйте використані пунктуаційні знаки.


Завдання 22. За поданими схемами доберіть із публіцистичних творів або складіть самостійно складнопідрядні речення з одним чи кількома підрядними. Встановіть різновид кожного складного речення, підкресліть сполучник чи сполучне слово, а в головній предикативній частині речення – вказівне слово (якщо воно наявне в ньому):


[], (якби). (Спол.сл. коли…), [вказ. сл. тоді];

[…іменник], (якого…), (коли…), (щоб…), (бо…);

[…вказ. сл. доти], (спол. сл. доки). [Вказ. сл. там, (спол. сл. де…),…];

[…вказ. сл. звідти], (спол. сл. звідки…). (Спол. хоч…), [проте…];

[], (щоб…). [Той, (хто…),…];

[…вказ сл.+ іменник], (спол. сл. коли…). [], (з тим щоб…).


Завдання 23 (систематизація знань про синтаксичні особливості мови ЗМІ)

Із матеріалів преси випишіть суцільний текст (приблизно на 100 слів). Підкресліть граматичну основу кожного речення, з’ясуйте їх приналежність до простого чи складного. Визначте відсоткове співвідношення: 1) простих і складних речень; 2) односкладних і двоскладних речень; 3) частотніть використання односкладних речень різних типів. Установіть кількісне співвідношення повних і неповних речень. Зробіть висновок про вживання різних моделей речень у мові ЗМІ, їх стилістичну та комунікативну функції (пов’яжіть це із жанровими та тематичними особливостями журналістських матеріалів).

^ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВДОСКОНАЛЕННЯ Й ПЕРЕВІРКИ ГРАМОТНОСТІ ТА КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ ЖУРНАЛІСТА

Варіант №1

1. Перепишіть речення, уникаючи граматичних і синтаксичних помилок.

Не/випа..ково (Ш,ш)евченківськ.. інтонац..ї мотиви народної піс..ні так часто озивают..ся ві..лунюють у поезіях Василя Симоненка. Не/підробна гл..бока народніс..ть органіч..но притаман..а його творч..с..ті його поглядам на світ і на жит..я на своє покликан..я в ньому. Перед нами мол..да людина яка до важливих істин (з,с)добувалась сама жила своїм розумом не/позич..ними уявлен..ями перед нами образ людини для якої етичною нормою стала сувора майже аск..тична вимогливість до себе прагнен..я самовдосконалюватись готовніс..ть взяти будь/який труд будь/який випроб на себе ради щас..т..я народу Бат..ківщини лю(дс, ц)тва.


^ 2. Відредагуйте речення.

1. Річка, кривуляюча поміж берегами, несла свої води до моря. 2. Від духмяних пахощів сіна у мене, лежачи на горищі, паморочилася голова. 3. Колеги по роботі поздоровили Олександра Андрійовича з днем народження і вручили йому вітальну адресу.


^ 3. Утворіть синтаксичні одиниці різних рівнів (словосполучення, просте речення, складне речення, складне синтаксичне ціле), поклавши в основу слово інформація.


^ 4. Перекладіть українською мовою.

Чем уже собственное поприще какой-либо идеи, тем разрушительней ее попытка охватить всю полноту жизни. Вообразите свихнувшегося вегетарианца, который смотрит на мир с высоты своей вегетарианской диеты. В искусстве он упразднит все, кроме садовых пейзажей; в экономике сохранит только земледелие; в религии оставит лишь допотопных божеств урожая; пестроту мехов и тканей сведет к холстине, льну, рогоже, а как философ будет проповедовать трансцендентальную ботанику.


Варіант№2 1. Перепишіть речення, вставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки.

1. Одні зникають з жит..я тому що їх просто руйнують хв..роби другі/ж згорають як бійці в атаках падають опал..н..і на тя(ж,ш)ких бе..настан..их вогнях своєї праці і творч..с..ті. Таким м..ні уявляєт..ся Малишко (О. Гончар). 2. На/вкруг р..яс..ні стоят.. сади платани і каштани та шел..ст верб у пам..ят..і не/тане (М. Рильський). 3. Бо Ісус якого в народі звали Христом знав уже що не/має межі зречен..я для тих що досі називали с..бе Його учнями (В. Домонт). 4. М..ні відкрилас.. істин..а п..чальна жит..я зникає як ріка Почайна (Л. Костенко). 5. І з..рно мусить вм..рти щоб дати в жит..є/давчому житі Жит..я... (Є. Маланюк).


^ 2. Запишіть словосполучення, виправивши помилки.
Дивитися вслід машини, боявся холодну воду, описувати про подвиг, був удостоєний званням, приділяти увагу на культуру мовлення, перейти через дорогу, автомобіль загруз у болото, забув за уроки, милуватись на квіти, упевнена у тебе.


^ 3. Утворіть синтаксичні одиниці різних рівнів (словосполучення, просте речення, складне речення, складне синтаксичне ціле), поклавши в основу слово редактор.


^ 4. Перекладіть українською мовою.

У нашей цивилизации два изъяна: она учит правам, а не обязанностям, и ей не достает исконности; другими словами, она заключается в средствах, а не в конечных целях, и оставляет невозделанной, неокультуренной глубину существования, то, что в жизни человека абсолютно или тяготеет к абсолютному. В этом смысле наша цивилизация поверхностна, и потому принимать или отвергать ее, принимать целиком или частично — это дело вкуса, если не прихоти. Оттого так легко и чем дальше, тем легче люди отмахиваются от ее заповедей, либо хватаются за ту, что в данный момент их устраивает.


Варіант №3

^ 1. Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки і вставляючи, де потрібно, пропущені літери.

І дивуєт..ся певне Господь коли і де не/помильним будуч.. помилив..ся допустивш.. до того що наділ..на розумом істота вінець його творін..я не/чує й не/ві..чуває гармонії Природи бе..жально нів(и,е)чить її знищує с..бе саму і помислами своїми та ділами двоєдушніс..т..ю і фальшою не/навист..ю і заздріст..ю владо/любством і жорстокіс..т..ю прикметами які у храмі Пр..роди не/існують топче і руйнує її довершен..іс..ть.


^ 2. Виправте ті конструкції, які є помилковими.

Хотіла додати ще й про те..., це стосується до мене..., запобігти цих помилок..., уникнути зайвих клопотів..., у повній мірі можна віднести..., опанувати фразеологічними скарбами..., при допомозі вчителя..., хотілося б відзначити про те..., треба наголосити на те..., ідеться мова про....


^ 3. Утворіть синтаксичні одиниці різних рівнів (словосполучення, просте речення, складне речення, складне синтаксичне ціле), поклавши в основу слово агенство.


^ 4. Перекладіть українською мовою.

Требовать от испанца, чтобы, войдя в трамвай, он не окидывал взглядом знатока всех едущих в нем женщин, — значит требовать невозможного. Ведь это одна из самых характерных и глубоко укоренившихся привычек нашего народа. Та настырность и почти осязаемость, с какими испанец смотрит на женщину, представляются бестактными иностранцам и некоторым моим соотечественникам. К числу последних отношу себя, ибо у меня это вызывает неприятие. И все же я считаю, что эта привычка — если оставить без внимания настырность, дерзость и осязаемость взгляда — составляет одну из наиболее своеобразных, прекрасных и благородных черт нашей нации.


Варіант №4

^ 1. Спишіть, розставляючи розділові знаки. Вставте пропущені літери.

Певно на глибин..их струмках народних традицій умілос..ті й дос..віду трудового люду викладають уярмлен..я своїх кр(е,и)ниць талановиті майстри народної творч..с..ті... Хтось з/із них може ходить в яр в..сною коли ще сплять в..рбові котики до того місця де в/перше ще в дитинстві побачив як тут на очах заструмувала водиця згадує як загачували її на загін..чику його закоцюблі пальці а потім пускали на пр..булій скаламуч(и,е)н..ій воді ч..вники із сірникових коробоч..к (В. Качкан).


^ 2. Запишіть словосполучення, виправивши помилки.
Дивитися вслід машини, боявся холодну воду, описувати про подвиг, був удостоєний званням, приділяти увагу на культуру мовлення, перейти через дорогу, автомобіль загруз у болото, забув за уроки, милуватись на квіти, упевнена у тебе.


3^ . Утворіть синтаксичні одиниці різних рівнів (словосполучення, просте речення, складне речення, складне синтаксичне ціле), поклавши в основу слово репортер.


^ 4. Перекладіть українською мовою.

Поездка — охота за зрелищами, и самая крупная дичь, которая нам достается, — это замки и соборы. Многое, увиденное мельком, куда притягательней и красочней. И тем не менее непрошеное и противоестественное появление на мирном горизонте собора или замка заставляет нас выпрямиться, напрячь зрение и приготовиться к неизгладимым впечатлениям. В нас, бесспорно, неистребимы вкус к бульварным романам и мелодраматическая муть, которая начинает волноваться и булькать, едва лишь возникнут в поле нашего зрения гримасы этих каменных монстров.


Варіант №5

^ 1. Спишіть, розставляючи розділові знаки та вставляючи пропущені літери.

А хтось може рано/порано доки спить старен..ка мати вишугне кра(д,т)ькома на/вшпиньках до сіней добудеться до р..пучої скрині єдиного спа(д,т)ку з/діда/прадіда торкнет..ся вустами не/збляклого від часу вишиван..я пра/ба..чиних рук і розбрунькується його уява (з,с)палахне ф..нтазія. А хтось можливо піз..нього веч..ра коли після сповнен..ого працею дня всіх змор..ть соло..кий сон дістане з полотнян..ої торбинки (з,с)жовклі аркушики на яких записано народну пісню що була певно дуже жалібна й сповнен..а болю та гіркої журби/ро..пуки (В. Качкан).


^ 2. Запишіть нормативні відповідники до кальок з російської мови.

Відкрити двері, відкрити очі, відкрита людина, відкрити зошит, включити лампу, добре відноситися до роботи, залізна дорога, здати екзамени, підписка на газети, прийшли всі без виключення, в сім годин.


^ 3. Утворіть синтаксичні одиниці різних рівнів (словосполучення, просте речення, складне речення, складне синтаксичне ціле), поклавши в основу слово журналіст.


^ 4. Перекладіть українською мовою.

В испанской жизни явно были великолепные времена — времена, когда широкие площади обносились крытой колоннадой, а в иных городах целые улицы уходили под крышу. Эти следы былого стали для нас настолько привычными и домашними, что мы не замечаем их великолепия. По крайней мере я, сознаюсь, никогда прежде не задумывался, что же собственно означала эта городская затея и каких усилий она стоила. Невольно спрашиваешь — а может ли наше время с его показной роскошью и маниакальным комфортом похвастать чем-либо подобным?


^ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ


  1. Дієслово і його функціональне навантаження в мові ЗМІ. Семантичні групи дієслів. Дієвідмінювання дієслів.

  2. Граматичні категорії дієслова – категорії особи, роду, числа, виду, часу, способу й стану, їх стилістичне навантаження в мові ЗМІ.

  3. Творення і вживання дієприкметників. Способи перекладу російських дієприкметників українською мовою.

  4. Творення і вживання дієприслівників. Типові помилки в дієприслівникових конструкціях.

  5. Особливості вживання специфічно української безособової форми дієслова на -но, -то в ЗМІ.

  6. Семантичне багатство та розмаїття вираження ознаки дії прислівниками. Правописні характеристики прислівників та відбиття їх у мові преси.

  7. Питання про безособово-предикативні слова (слова «категорії стану»). Перехід прислівників у прийменники, сполучники та частки.

  8. Прийменник. Вживання прийменників з різними непрямими відмінками іменників, семантика прийменникових конструкцій. Синонімічні можливості прийменникових конструкцій у журналістському тексті. Помилки у вживанні прийменникових конструкцій.

  9. Сполучник. Семантична характеристика сурядних і підрядних сполучників. Вживання сполучників у публіцистичному тексті, їх синонімічне використання. Випадки ненормативного вживання сполучників у мові журналістів.

  10. Частки, їхня семантико-конструктивна і стилістична роль у тексті. Правопис і проблеми семантичної та експресивної відповідності у доборі часток. Виявлення різних смислових та експресивних відтінків, яких надають частки словам, словосполученням і реченням у журналістському тексті.

  11. Вигук. Семантичні різновиди вигуків (емоційно-експресивні, звуконаслідувальні, формули вітання та прощання, апелятивні вигуки). Поповнення вигуків за рахунок інших слів, словосполучень та речень. Помилки у вживанні вигуків.

  12. Поняття про словосполучення. Основні ознаки словосполучення. Тематичні групи, синоніміка словосполучень.

  13. Поняття про речення. Основні ознаки речення. Поняття про предикативність, модальність. Типи речень за характером відношення до дійсності. Функціональні різновиди цих речень.

  14. Типи речень за семантикою та структурою. Двоскладні речення. Головні і другорядні члени речення.

  15. Складні випадки координації підмета та присудка. Помилки при виборі форм роду та числа.

  16. Односкладні речення. Особливості їх використання у ЗМІ.

  17. Неповні речення та їх різновиди в мові ЗМІ. Еліптичні речення. Нечленовані речення-конструкції.

  18. Особливості побудови простого речення. Порядок слів у ньому.

  19. Прості ускладнені речення. Засоби ускладнення. Однорідні члени речення. Синтаксичні відношення між членами речення.

  20. Однорідні і неоднорідні означення. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення. Розділові знаки при однорідних членах речення.

  21. Речення з відокремленими членами.

  22. Звертання. Використання звертань у текстах ЗМІ.

  23. Вставні і вставлені конструкції. Логічна й емоційна організація журналістського тексту за допомогою вставних конструкцій.

  24. Структурна побудова складносурядних речень. Роль у них сполучників і порядку компонентів.

  25. Побудова складнопідрядних речень. Синоніміка сполучників у них.

  26. Безсполучникові речення. Семантичні та стилістичні можливості цих речень. Норми й мовленнєві тенденції пунктуації в них.

  27. Поняття про складні синтаксичні конструкції. Види зв’язків частин, що входять до складної синтаксичної конструкції. Правомірність їх використання в мові ЗМІ.

  28. Поняття про складне синтаксичне ціле (ССЦ). Засоби зв’язку речень у ССЦ. Структурні типи ССЦ.

  29. Історія пунктуації. Мода на знаки та пунктуація в текстах сучасних ЗМІ. Авторська пунктуація.


^ СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ОСНОВНА

№ п/п

Назва навчально-методичних матеріалів

Вид

Наявність примірників

1

Сучасна українська мова / За ред. М.Я. Плющ. – К .: Вища шк., 2003; 2006.

Підручник

4

2

Сучасна українська мова / За ред. О.Д. Пономарева. – К. : Либідь, 2001.

Підручник

38

3

Ющук І.П. Українська мова. – К. : Либідь, 2006.

Підручник

100


ДОДАТКОВА

№ п/п

Назва навчально-методичних матеріалів

Вид

Наявність примірників

1

Бондар О.І., Карпенко Ю.О., Микитин-Дружинець М.Л. Сучасна українська мова. – К. : ВЦ «Академія», 2006.

Посібник

51

2

Волкотруб Г.Й. Практична стилістика сучасної української мови : Використання морфологічних засобів мови. – К. : ТОВ «ЛДЛ», 1998.

Посібник

1

3

Антисуржик. Вчимося вічливо поводитись і правильно говорити / За заг. ред. О. Сербенської : Посібник. – Л. : Світ, 1994.

Довідник

1

4

Антоненко-Давидович Борис. Як ми говоримо. – К. : Либідь, 1991; 1994.

Довідник

7

5

Головащук С.І. Українське літературне слововживання. – К. : Вища шк., 1995.

Довідник

13

6

Гузар О. Правописний стандарт української мови : історія та реалії // Вісник Львівського університету. – Львів, 2004. – Вип. 34. – Ч. ІІ.

Стаття

1

7

Дудик П.С., Литовченко В.М. Сучасна українська мова : Завдання і вправи. – К. : ВЦ «Академія», 2007.

Посібник

50

8

Єлісовенко Ю.П. Культура і техніка мовлення в телерадіожурналістиці // Стиль і текст. – 2001. – Вип. 2. – С. 68 – 175.

Стаття

1

9

Капелюшний А.О. Стилістика. Редагування журналістських текстів : Практичні заняття. – Львів : ПАІС, 2003.

Посібник

100

10

Караванський Святослав. Пошук українського слова, або боротьба за національне «я». – К.: Видавничий центр «Академія», 2001.

Довідник

1

11

Кочан І.М., Токарська А.С. Культура рідної мови : Збірник вправ і завдань. – Львів : Світ, 1996.

Посібник

3

12

Лінгвістичний аналіз : Практикум / За ред. Г.Р. Передрій. – Видавничий центр «Академія», 2005.

Посібник

56

13

Марченко К.В. «Проект українського правопису»: особливості практичного втілення // Ученые записки Таврического национального университета. – Т. 19 (58). – 2006. – № 5.

Стаття

1

14

Пазяк О.М., Кисіль Г.Г. Українська мова і культура мовлення. – К. : Вища шк., 1995.

Посібник

1

15

Пещак М.М. Комунікативний синтаксис. – Київ : Видавництво «Довіра», 2000.

Посібник

6

16

Пономарів Олександр. Культура слова : Мовностилістичні поради. – К. : Либідь, 1999.

Посібник

29

17

Сербенська О.А., Волощак М.Й. Актуальне інтерв’ю з мовознавцем : 140 запитань і відповідей. – К. : Вид. центр «Просвіта», 2001.

Науково-популярне видання

1

18

Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум. – К. : Центр навчальної літератури, 2004.

Посібник

1

19

Томан Іржі. Мистецтво говорити. – К.: Україна, 1996.

Науково-популярне видання

3

20

Український правопис / АН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Інститут української мови. – К. : Наук. думка, 2004.

Довідник

4


ЗМІСТ


Передмова……………………………………………………………………..3

Зміст дисципліни……………………………………………………………...4

Теми практичних занять……………………………………………………...8

Рекомендації до виконання ОДЗ……………………………………………11

Завдання для самоконтролю………………………………………………...14

Завдання для вдосконалення й перевірки грамотності та культури мовлення журналіста………………………………………………………..24

Список контрольних питань до заліку…………………………………….31

Список рекомендованої літератури………………………………………33

Навчальне видання


^ Методичні вказівки і завдання

до організації самостійної роботи з дисципліни

«Українська мова ЗМІ»

для студентів III курсу спеціальності «Журналістика»

заочної форми навчання


Відповідальний за випуск О.Г. Ткаченко

Редактор І.М. Серебрянська

Комп’ютерне верстання І.М. Серебрянської


Підписано до друку 16.03.2011 р., поз.

Формат 60 x 84 / 16. Ум. друк. арк. 2,32. Обл.-вид. арк. 1,59. Тираж 40 пр. Зам. №

Собівартість видання грн. к.


Видавець і виготовлювач

Сумський державний університет

вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40007

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК №3062 від 17.12.2007.


Схожі:

Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» iconМіського господарства г. Б. Сергєєва методичні вказівки для організації самостійної роботи з дисципліни «Іноземна мова»
Методичні вказівки для організації самостійної роботи з дисципліни «Іноземна мова» (англійська мова) для студентів 1 курсу заочної...
Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «українська мова (за професійним спрямуванням)»
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «українська мова (за професійним спрямуванням)» (для студентів 1 курсу денної...
Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи студентів зі спеціальності 030301 «Журналістика» заочної форми навчання
Теорія твору й тексту. Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів / укладачі: Т. В. Кузнєцова, В. В. Чубур. –...
Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» iconВ. О. Зуб методичні вказівки для організації самостійної роботи з дисципліни «друга іноземна мова»
Методичні вказівки для організації самостійної роботи з дисципліни «Друга ноземна мова» (німецька мова) (для студентів 2курсів денної...
Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» iconВ. О. Зуб методичні вказівки для організації самостійної роботи з дисципліни «друга іноземна мова»
Методичні вказівки для організації самостійної роботи з дисципліни «Друга ноземна мова» (німецька мова) (для студентів 1курсів денної...
Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» iconДля організації самостійної роботи з дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування» (англійська мова)
Методичні вказівки для організації самостійної роботи з дисципліни «Іноземна мова професійного спрямування» (англійська мова) (для...
Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення дисципліни
Методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення дисципліни “Основи економічної теорії” (для студентів 1 курсу спеціальності...
Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» iconМетодичні вказівки до лекційних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни «Теорія журналістики» для студентів спеціальності 030301 «Журналістика»
Методичні вказівки до лекційних занять та самостійної роботи студентів із дисципліни «Теорія журналістики» спеціальності 030301 «Журналістика»...
Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Англійська мова» для студентів спеціальності
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Англійська мова» для студентів спеціальності «Системи управління і автоматики»/...
Методичні вказівки І завдання до організації самостійної роботи з дисципліни «Українська мова змі» для студентів III курсу спеціальності «Журналістика» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Англійська мова» для студентів спеціальності 050503
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «Англійська мова» спеціальності «Обладнання хімічних виробництв і підприємств...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи