Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" icon

Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання"




НазваМетодичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання"
Сторінка1/13
Дата26.05.2013
Розмір2.71 Mb.
ТипМетодичні вказівки
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Сумський державний університет


До друку та у світ

дозволяю на підставі

«Єдиних правил»,

п. 2.6.14

Заступник першого проректора-

начальник організаційно-методичного

управління В.Б. Юскаєв


3056

методичні вказівки

до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів

у курсовому проектуванні

з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання"

та "Деталі машин і підйомно-транспортні машини"

для студентів 3-го та 4-го курсів

спеціальності «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будматеріалів»

денної та заочної форм навчання


Усі цитати, цифровий та

фактичний матеріал,

бібліографічні

відомості перевірені,

запис одиниць

відповідає стандартам

Укладач О.М. Проценко

Відповідальний за випуск В.В.Банишевський


Директор В.Л. Акуленко


Суми

Сумський державний університет

2011

^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ,

молоді та спорту УКРАЇНИ

Шосткинський інститут

Сумського державного університету


3056

методичні вказівки

до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів

у курсовому проектуванні


з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання"

та "Деталі машин і підйомно-транспортні машини"

для студентів 3-го та 4-го курсів

спеціальності «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будматеріалів»

денної та заочної форм навчання


Суми

Сумський державний університет

2011

Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання" та "Деталі машин і підйомно-транспортні машини"/укладач О.М. Проценко.- Суми: Сумський державний університет, 2011.- 72с.


Кафедра процесів та обладнання хімічних виробництв ШІСумДУ


Зміст

с.

Вступ…………………………………………………….

4

1. Основи теорії…………………………………………………..

5

2. Приклади розрахунків силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисципліни "Деталі машин і основи конструювання" для спеціальності 6.090220……..



10

  • Приклад 1………………………………………………….

10

  • Приклад 2………………………………………………….

14

  • Приклад 3………………………………………………….

18

  • Приклад 4………………………………………………….

23

3. Приклади розрахунків силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисципліни «Деталі машин і підйомно-транспортні машини» для студентів спеціальностей 6.090220…………………………………………….



27

  • Приклад 5………………………………………………….

27

  • Приклад 6………………………………………………….

53

4. Муфти. Параметри, конструктивні особливості і їх підбір…...

60

  • Муфти зубчасті……………………………………………...

  • Муфти пружні втулково-пальцеві…………………………….

  • Муфти фланцеві…………………………………………….

  • Муфти кулачково-дискові………………………………….

60

62

65

68

Список літератури……………………………………………….

72

Вступ

У курсовому проектуванні з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання" і "Деталі машин та підйомно-транспортне обладнання" на початковому етапі розрахунків необхідно визначати з даних завдання силові і кінематичні параметри приводів, такі як: коефіцієнт корисної дії привода; потрібну потужність електродвигуна приводу; загальне передаточне число привода і розбивка його на окремі механізми (елементи) привода (розбивка за ступенями); частоти обертання валів привода; крутні моменти на валах і т.д.

Помилки, допущені на початковому етапі проектування, приводять до того, що всі подальші об'ємні й складні розрахунки елементів привода і їх результати не відповідають завданню на проект.

Найбільш часто такі помилки спостерігаються при:

- визначенні потрібної потужності електродвигуна привода, особливо при роздвоєному потоці навантаження;

- розбивці передаточного числа привода на передаточні числа окремих елементів;

- розрахунку крутних моментів на валах провода.

Крім того, під час роботи на початковому етапі розрахунку викликають ускладнення, особливо у студентів спеціальності 6.090220, вибір потрібної частоти обертання вала електродвигуна, можливого відхилення передаточного числа зубчатих передач при їх невідповідності стандартному значенню, методика перевірки відповідності виконаних розрахунків на перших етапах проектування отриманому завданню на проект.

Приклади розрахунків силових і кінематичних параметрів приводів, наведені в даній методичній розробці, охоплюють практично весь діапазон приводів, що задаються для курсового проектування, в яких студенти мають проблеми в процесі виконання розрахунків на першому етапі проектування.

Ця методична розробка має мету надання допомоги студентам у виконанні першого розділу проекту - розрахунку силових і кінематичних параметрів привода. З цією ж метою в даній розробці наведено також необхідний студентам довідковий матеріал.

^ 1 Основи теорії

Потужність на робочому органі привода (вихідна потужність) розраховується за формулами:

  • при поступальному русі - , кВт,

де - зусилля на робочому органі, кН;

- швидкість руху стрічки або вантажу, м/с;

- при обертальному русі - , кВт,

де - крутний момент на валу робочого органа, Нм;

- кутова швидкість обертання вала робочого органа, рад/с (с-1).

Через частоту обертання робочого вала n, об/хв. (хв-1) кутову швидкість визначають за формулою .

Коефіцієнт корисної дії привода при послідовному з'єднанні його елементів (ланок кінематичного ланцюга) дорівнює добутку коефіцієнтів корисної дії елементів, що утворюють привод. Наприклад, привод із чотирьох елементів (ланок) із коефіцієнтами корисної дії .

Тоді коефіцієнт корисної дії привода буде дорівнювати

.

Значення коефіцієнтів корисної дії елементів приводів, які зустрічаються в курсовому проектуванні, наведені в табл. 1. При проектуванні допускається брати середнє значення коефіцієнтів корисної дії.

При розрахунку черв'ячної передачі при відомих параметрах черв'яка, коефіцієнт корисної дії розраховується згідно із залежністю

,

де γ - ділильний кут підйому витка черв'яка;

φ- кут тертя ковзання в парі зуб черв'яка - зуб черв'ячного колеса.

Таблиця 1 - Коефіцієнти корисної дії елементів кінематичного ланцюга

Елемент кінематичного ланцюга

Коефіцієнт

корисної дії

^ Закрита зубчаста передача:




- циліндрична

0,97 - 0,98

- конічна

0,96 - 0,97

- черв'ячна:

для черв'яка з одним заходом

для черв'яка з двома заходами


0,75 - 0,80

0,80 - 0,85

^ Відкрита зубчаста передача:




- циліндрична

0,92 - 0,94

- конічна

0,91 - 0,93

^ Пасова передача:




- плоскопасова

0,94 - 0,96

- клинопасова

0,93 - 0,95

Ланцюгова передача відкрита для ланцюгів типу ПР

0,92 - 0,94

Підшипники кочення (для пари)

0,99 - 0,995

Муфти:




- зубчаста

0,97 - 0,98

-МУВП

0,95 - 0,97

- хрестова (Ольдгема)

0,94 - 0,96

- фланцева

0,98 - 0,99


Потрібна потужність електродвигуна привода визначається за формулою .

Потрібний двигун підбирають за довідником (каталогом) за умовою:

- для двигунів стаціонарних приводів: ;

- для двигунів механізмів підйому вантажу, в яких передбачений внутрішній запас міцності:, тобто потужність вибраного двигуна може бути на 10 - 15 % менша від потрібної за розрахунком.

У курсовому проектуванні доцільно застосовувати трифазні асинхронні двигуни (див. табл. 2 і 4), синхронні частоти обертання яких визначаються за залежністю



де f- частота коливань змінного струму, Hz. Як правило, f=50Hz,

p - число пар полюсів електродвигуна.

Так, при одній парі полюсів (р=1), пдв.c=3000 хв-1, при р=2, пдв.c=1500 хв-1, при р=3, пдв.c=1000 хв-1 і т.д.

Рекомендується в курсовому проектуванні застосовувати електродвигуни з частотою обертання пдв.с=1500 хв-1, пдв.с=1000 хв-1, пдв.с=750 хв-1.

Потрібна частота обертання вала електродвигуна визначається, виходячи з оптимальних передаточних чисел механізмів привода або за наявності заданих передаточних чисел окремих механізмів привода, виходячи з можливості отримання заданої чи знайденої розрахунком частоти обертання пвих вала робочого органу.

Передаточним числом привода Uпр називається відношення між частотами обертання вала двигуна пдв і вала робочого органа пвих (або пбар):

.

^ Таблиця 2 - Основні технічні дані асинхронних двигунів серії закритого виконання з обдувом

Потуж-ність Р, кВт

Тип двигуна

Частота обертання, пдв, хе-1




Потуж-ність Р, кВт

Тип двигуна

Частота обертання, пдв, хв.-1

Синхронна частота обертання

n=3000 хв-1




Синхронна частота обертання

n=1000 хв-1

2,2

4А71В2УЗ

2850




2,2

4А10084УЗ

950

3,0

4А80L2УЗ

2840




3,0

4А112МА6УЗ

955

4,0

4A100S2У3

2880




4,0

4А112МВ6УЗ

950

5,5

4А100L2УЗ

2880




5,5

4А13286УЗ

965

7,5

4А112М2УЗ

2900




7,5

4А132М6УЗ

970

11,0

4А132М2У3

2900




11,0

4А16086УЗ

975

15,0

4A160S2У3

2940




15,0

4А160М6УЗ

975

Продовж. табл. 2

Потуж-ність Р, кВт

Тип двигуна

Частота обертання, пдв, хв-1




Потуж-ність Р, кВт

Тип двигуна

Частота обертання, пдв, хв-1

Синхронна частота обертання

n=3000 хв-1




Синхронна частота обертання

n=1000 хв-1

18,5

4А160М2УЗ

2940




18,5

4А180М6УЗ

975

22,0

4A180S2У3

2945




22,0

4А200М6УЗ

975

30,0

4А180М2УЗ

2945




30,0

4А200L6УЗ 1

980



















Потуж-ність Р, кВт

Тип двигуна

Частота обертання, nдв, хв-1




Потуж-ність Р, кВт

Тип двигуна

Частота

обертання nдв, хв-1

Синхронна частота обертання

n=1500хв-1




Синхронна частота обертання

n=750 хв-1

2,2

4А90Ь4УЗ

1425




2,2

4А112МА8УЗ

700

3,0

4А10084УЗ

1435




3,0

4А112МВ8УЗ

700

4,0

4A100L4Y3

1430




4,0

4A132S8У3

720

5,5

4А112М4УЗ

1445




5,5

4А132М8УЗ

730

7,5

4A132S4У3

1455




7,5

4А160S8УЗ

730

11,0

4А132М4УЗ

1460




11,0

4А160М8УЗ

730

15,0

4A160S4У3

1465




15,0

4А180М8УЗ

730

18,5

4А160М4УЗ

1465




18,5

4А200М8УЗ

730

22,0

4A180S4У3

1470




22,0

4A200L8У3

750

30,0

4А180М4УЗ

1470




30,0

4А225М8УЗ

750

Габаритні, встановлювальні й з’єднувальні розміри електродвигунів серії



Тип двигуна

Габаритні розміри, мм

Встановлювальні

і з'єднувальні розміри, мм

L30

h31

a30

l1

l10

l31

d1

d10

b1

b10

h

h1

h5

h10

4А71В

285

201

170

40

90

45

19

7

6

112

71

6

21,5

9

4А80В

320

218

186

50

100

50

22

10

6

125

80

6

24,5

10

4A90L

350

243

208

60

125

56

24

10

8

140

90

7

27

11

Продовж. табл. 2

Тип двигуна

Габаритні розміри, мм

Встановлювальні

і з'єднувальні розміри, мм

L30

h31

a30

l1

l10

l31

d1

d10

b1

b10

h

h1

h5

h10

4A100S

362

263

235

60

132

63

28

12

8

160

100

7

31

12

4A100L

392

263

235

60

140

63

28

12

8

160

100

7

31

12

4А112М

452

310

260

80

140

70

32

12

8

190

112

8

35

12

4A132S

480

350

302

80

140

89

38

12

10

216

132

8

41

13

4А132М

530

350

302

80

140

89

38

12

10

216

132

8

41

13

4A160S

624

430

358

110

178

108

48

15

14

254

160

8

51,5

18

4А160М

667

430

358

110

210

108

48

15

14

254

160

9

51,5

18

4A180S

662

470

410

110

203

121

48

15

14

279

180

9

51,5

20

4А180М

702

470

410

110

241

121

48

15

16

279

180

10

59,0

20

4А200М

790

535

450

140

267

133

60

19

18

318

200

11

64

25

4A200L

800

535

450

110

305

133

55

19

16

318

200

10

59

25

4А225М

840

575

494

140

311

149

65

19

18

356

225

11

64

28

Передаточне число показує, у скільки разів необхідно зменшити частоту обертання вала двигуна, щоб отримати на валу робочого органу привода потрібне значення його частоти обертання.

При послідовному з'єднанні механізмів (елементів, ланок) у приводі передаточне число привода дорівнює добутку передаточних чисел елементів (ланок) кінематичного ланцюга.

Так, за наявності в приводі чотирьох послідовно з'єднаних елементів (ланок) з передаточними числами U1, U2, U3 і U4 передаточне число привода дорівнює

.

Передаточні числа закритих зубчастих передач усіх типів стандартизовані, відкритих зубчатих передач - не регламентовані.

Передаточні числа пасових передач усіх типів і ланцюгових передач також не стандартизовані. Оптимальні передаточні числа закритих зубчастих передач і діапазони передаточних чисел, що застосовуються в курсовому проектуванні, передач інших типів наведені в табл. 3.

Таблиця 3 - Оптимальні передаточні числа передач, що застосовуються в курсовому проектуванні

Вид передачі

Оптимальні передаточні числа, що застосовуються

Відхилення, що допускається

Закриті зубчасті передачі (одна пара):

циліндричні

1,12; 1,25; 1,4; 1,6; 1,8; 2,0; 2,24;

2,5; (2,8; 3,15; 3,55; 4,0; 4,5) 5,0;

5,6; 6,3

2,5% при U≤ 4,5

4% при U ≥ 4,5

конічні з прямим зубом

1,12; 1,25; 1,6; (1,8; 2,0; 2,24; 2,5; 2,8; 3,15)

3%

черв'ячні

8; 9; 10; 11,2; 14; (16; 18; 20; 22,4; 25; 28; 31,5); 35,5; 40; 45; 56

5%

Відкриті зубчасті передачі (одна пара):

циліндричні

1,2 - 6,0 (2,0 - 4,0)




конічні

1,0 - 3,0 (1,4 - 2,5)




Пасові передачі

плоскопасові

1,0 - 3,0(1,5 - 2,5)




клинопасові

1,0 - 6,0 (2,0 - 4,0)




Ланцюгові передачі з ланцюгом типу ПР:

швидкохідні

1,0 - 4,0 (2,0 - 3,0)




тихохідні

1,0 - 10,0 (4,0 - 6,0)




2 Приклади розрахунків силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисципліни "Деталі машин і основи конструювання" для спеціальності 6.090220

Приклад 1 Визначити силові і кінематичні параметри привода на рис.1 за такими вихідними даними:



Рисунок 1

  • крутний момент на валу робочого органа, Твих =1200 Н∙м;

  • частота обертання вала робочого органа, пвих = 60 хв-1;

  • передаточні числа зубчастих передач: І ступеня = 3,55; II ступеня = 3,15;

  • муфта - пружна втулково-пальцева.

Потужність на валу робочого органа (вихідна потужність)

,

де вих - кутова швидкість обертання вала робочого органа.

При відомому значенні пвих

.

Тоді Рвих = 1200 ∙ 6,28 = 7536 Вт = 1,54 кВт.

Необхідна потужність двигуна визначається за формулою



де пр- коефіцієнт корисної дії привода. Згідно зі схемою привода, де всі ланки (елементи) з'єднані послідовно,

пр = рп ∙ пк4 ∙зп2∙ м ,

де рп - коефіцієнт корисної дії плоскопасової передачі. З табл.1 беремо рп=0,95;

пк - коефіцієнт корисної дії пари підшипників кочення. З табл.1 беремо пк=0,99. Дана схема привода має 4 пари підшипників кочення;

зп - коефіцієнт корисної дії циліндричної зубчастої передачі. З табл. 1 для закритих зубчастих передач (передач редукторів) беремо зп= 0,97. Даний привод складається з двох передач такого типу;

м - коефіцієнт корисної дії муфти. З табл.1 для муфти типу МУВП беремо м=0,96.

Тоді пр = 0,95 ∙ 0,994 ∙ 0,972 ∙ 0,96 = 0,824.

Тоді необхідна потужність двигуна



З табл.2 підбираємо двигун за потужністю Рдв.кат=11,0 кВт. Для визначення частоти обертання вала двигуна, у зв’язку із зафіксованими передаточними числами ступенів редуктора, не-можливо встановити наближено потрібну. Для цього за табл. 3 необхідно попередньо задатися передаточним числом плоскопасової передачі.

Візьмемо Uр.п = 2,0.

Тоді при послідовному з'єднанні елементів (ланок) привода попереднє значення передаточного числа привода

Uпр = Uр.п ∙UІ ∙UІІ= 2,0 ∙ 3,55∙3,15 = 22,365.

У цьому випадку частота обертання вала двигуна попередньо дорівнює

nдв= nвих∙Uр.п = 60∙22,365 = 1341,9 хв-1.

Тому за таблицею 2 беремо:

тип двигуна: 4А132М4УЗ; Рдв =11,0 кВт; пдв =1460 хв-1.

Встановлюємо фактичне передаточне число привода



і фактичне передаточне число плоскопасової передачі



Значення Uр.п не виходить за межі оптимальних значень. При відомих передаточних числах усіх ступенів (елементів) привода знаходимо частоти і кутові швидкості обертання всіх валів привода.

^ Вал двигуна

.

Вхідний вал редуктора

Між цим валом і валом електродвигуна знаходиться плоскопасова передача з передаточним числом Uр.п=2,175.

Тоді

Проміжний вал редуктора

Цей вал зв'язаний із вхідним валом через циліндричну зубчасту передачу із заданим передаточним числом UІ = 3,15.

Тоді

Вихідний вал редуктора

Вихідний вал редуктора і його проміжний вал з'єднані циліндричною зубчатою передачею із заданим передаточним числом UІІ=3,15.

Тоді

^ Вал робочого органа привода

Вал 4 з'єднаний із вихідним валом редуктора за допомогою муфти. Муфта типу МУВП, як і всі муфти, які застосовуються в курсовому проектуванні, не впливають на частоти обертання валів.

Тому пвих (n4) = n3 = 60,03 хв-1,

ωвих4) = ω3 =6,28 рад/с.

Близький збіг заданих проектом частот обертання вала робочого органа з даними, отриманими розрахунком, свідчать про правильність виконаних кінематичних розрахунків параметрів привода.

Визначаємо крутні моменти на валах привода.

^ Вал електродвигуна

Крутний момент на цьому валу знаходимо з умови, що потужність, яка розвивається двигуном, дорівнює і не може перевищувати Рдв=9,15кВт.

Тоді

Момент Тдв використовується при розрахунку плоскопасової передачі.

^ Вхідний вал редуктора

Цей вал зв'язаний з валом електродвигуна за допомогою пасової передачі з прийнятим раніше коефіцієнтом корисної дії p.n = 0,95. Окрім того, вхідний вал має підшипники кочення з прийнятим раніше п.к. = 0,99.

Тоді крутний момент на вхідному валу



де Р1 - потужність на вхідному валу редуктора.



Цей самий момент може бути визначений за формулою

^ Т1= Тдв∙Uр.п∙ р.п∙ п.к .

Тоді Т1 = 59,88∙2,175∙0,95∙0,99 = 122,49 Н∙м.

Крутний момент Т1 необхідний для розрахунку І ступеня редуктора, параметрів вхідного вала і його підшипників.

^ Проміжний вал редуктора

Цей вал пов'язаний з вхідним валом за допомогою циліндричної зубчатої передачі з UІ = 3,55 і з.п =0,97. За наявності підшипників кочення вала п.к = 0,99:

Т2 = Т1∙UІ ∙з.п.п.к = 122,493,550,970,99 = 417,58 Нм.

Значення крутного моменту Т2 необхідно для розрахунку другого ступеня редуктора, визначення розрахункового значення діаметра цього вала, розрахунку його підшипників.

^ Вихідний вал редуктора

Вихідний вал редуктора зв'язаний із проміжним за допомогою циліндричної зубчастої передачі з передаточним числом UІІ= 3,15 і коефіцієнтом корисної дії з.п =0,97. Враховуючи коефіцієнт корисної дії пари підшипників кочення цього вала, крутний момент дорівнює

Т3 = Т2∙UІІ ∙з.пп.к = 417,583,150,970,99 = 1263,16 Нм.

Значення Т3 необхідно для вибору муфти, розрахунку діаметра вихідного вала та його підшипників.

^ Вал робочого органу

Цей вал з'єднаний з вихідним валом редуктора за допомогою муфти з м = 0,96. З урахуванням втрат у підшипниках цього вала:

Т4=Твих3 ∙мп.к = 1263,160,960,99 = 1200,50 Нм.

Близький збіг отриманого розрахунком значення крутного моменту на валу робочого органа (Твих =1200,5 Нм) із заданим на проект вих =1200,00 Нм) свідчить про правильне виконання розрахунку силових параметрів привода.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

Схожі:

Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" iconМетодичні вказівки до розрахунку валів І підшипників у курсових проектах з дисциплін "Деталі машин І основи конструювання"
Методичні вказівки до розрахунку валів і підшипників у курсових проектах з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання" та "Деталі...
Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" iconМетодичні вказівки до розрахунку циліндричних зубчастих передач у курсових проектах з дисциплін "Деталі машин І основи конструювання"
Методичні вказівки до розрахунку циліндричних зубчастих передач у курсових проектах з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання"...
Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" iconМетодичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання" та "Деталі машин і підйомно-транспортні
Методичні вказівки та завдання до курсового проекту, питання для самоконтролю з дисциплін "Деталі машин і основи конструювання" та...
Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" iconМетодичні вказівки до курсового проектування з курсу „ деталі машин І основи проектування
Методичні вказівки до курсового проектування з курсу „Деталі машин і основи проектвання” /Укладач Ю. М. Вертепов. Суми: Вид-во СумДУ,...
Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" iconДеталі машин І основи конструювання” V семестр Змістовні модулі учбового курсу 1 змістовний модуль. Тема
Тема: Теорія розрахунку зубчастих зачеплень та основних видів механічних передач
Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" iconМетодичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Деталі машин» для студентів напрямів
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання з дисципліни «Деталі машин» для студентів напрямів 050702 – електромеханiка,...
Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" iconМетодичні вказівки до виконання розрахунку на поем параметрів режиму різання
Методичні вказівки до виконання розрахунку на поем параметрів режиму різання при напівчистовому та чистовому точінні/Укладач Д. В....
Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" iconСхідноукраїнський національний університет
Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни «Деталі машин та основи конструювання» відбудеться на базі Східноукраїнського...
Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" iconПрограма олімпіади
Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни «Деталі машин та основи конструювання» відбудеться на базі Східноукраїнського...
Методичні вказівки до розрахунку силових і кінематичних параметрів приводів у курсовому проектуванні з дисциплін \"Деталі машин і основи конструювання\" iconМетодичні матеріали до проведення II етапу Всеукраїнської студентської олімпіади з навчальної дисципліни «Деталі машин та основи конструювання»
Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Перед проведенням кожного туру оголошується максимальна кількість...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи